- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/500/23
Провадження 1-кп/991/9/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретарів судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5,
прокурорів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисника ОСОБА_8,
обвинуваченого ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві кримінальне провадження № 52022000000000024 від 26.01.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кременчук Полтавської обл., громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, неодружений, освіта вища, раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Формулювання обвинувачення за ч. 1 ст. 366-2 КК України, що визнане судом доведеним
1.1. 25.10.2020 ОСОБА_9 набув повноважень депутата Полтавської обласної ради.
27.11.2020 на першому пленарному засіданні першої сесії Полтавської обласної ради розпочалися повноваження ОСОБА_9 як депутата Полтавської обласної ради.
Таким чином відповідно до п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_9 є особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, тобто належав до суб`єктів, на яких поширюється дія вказаного Закону, в тому числі і в частині зобов`язання щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
1.2. 30.03.2021 о 13 годині 46 хвилин ОСОБА_9, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, здійснивши вихід у мережу Інтернет з ІР-адреси НОМЕР_1 та заповнивши на офіційному веб-сайті НАЗК за URL-адресою https://nazk.gov.ua затверджену НАЗК форму декларації, із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису, виданого в АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК», подав Декларацію.
1.3. Перелік інформації, яка зазначається у декларації, визначений ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому під час заповнення декларації суб`єкти декларування, в тому числі і ОСОБА_9, ознайомлюються із методичними настановами щодо заповнення декларації. Таким чином, ОСОБА_9 був обізнаний із правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів декларації за 2020 рік.
1.4. В порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_9 вказані недостовірні відомості у розділі 8 Декларації «Корпоративні права», а саме, завідомо не зазначено про наявність у його власності станом на 31.12.2020 рік 100% статутного капіталу ТОВ «Міт Магнат», які у грошовому еквіваленті становили 2 176 906, 00 грн.
1.5. Крім цього, незважаючи на обов`язок, встановлений п. 5-1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у розділі 9 Декларації «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї» ОСОБА_9 завідомо не вказано про те, що він був кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Міт Магнат».
1.6. Також у розділі 11 Декларації «Доходи, у тому числі подарунки» відсутні відомості про дохід ОСОБА_9 у вигляді заробітної плати від ТОВ «Міт Магнат» на суму 37 292,57 грн. Вказане суперечить вимогам п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».
1.7. У порушення вимог п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_9 у розділі 12 Декларації «Грошові активи» завідомо не зазначено про наявність грошових активів у вигляді коштів, розміщених на банківському рахунку НОМЕР_2 у сумі 887,22 грн.
1.8. У розділі 12.1 Декларації «Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб`єкта декларування або членів його сім`ї» ОСОБА_9 завідомо не вказано про банківські рахунки НОМЕР_2, НОМЕР_3, відкриті в АТ «Універсал Банк», чим не дотримано вимоги п. 8-1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».
1.9. Окрім зазначеного, у розділ 13 Декларації «Фінансові зобов`язання» ОСОБА_9 завідомо не зазначено відомості про наявність заборгованості за позикою перед ОСОБА_10 у сумі 391 621,53 грн. Також відсутні відомості про зобов`язання за договором фінансового лізингу № НА00А!00000326 від 14.09.2018 на суму 816 938,70 грн. Вищеназване суперечить вимогам п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».
1.10. Крім цього, при поданні декларації ОСОБА_9 не дотримано вимог п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» та у розділі 14 Декларації «Видатки та правочини суб`єкта декларування» завідомо не зазначено про здійснення ним видатку, а саме, поповнення статутного капіталу ТОВ «Міт Магнат» шляхом внесення грошових коштів у сумі 140 000 грн та 130 000 грн на рахунок цього товариства НОМЕР_4 .
Тим самим ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону від 04.12.2020 № 1074-IX), а саме: внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, які відрізняються від достовірних на суму 3 423 646,02грн.
Позиції сторін
Прокурор ОСОБА_7 підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті. Зазначив, що докази, надані суду стороною обвинувачення, є такими, що отримані в установленому КПК України порядку, та достатніми для того, щоб переконати об`єктивного спостерігача у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. У зв`язку із цим просив визнати ОСОБА_9 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування на строк до трьох років.
Позиція захисника ОСОБА_8 зводиться до невинуватості обвинуваченого ОСОБА_9 з огляду на те, що стороною обвинувачення вина останнього у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, не доведена поза розумним сумнівом. Досудове розслідування проведено упереджено, а викладені в обвинувальному акті обставини не відповідають дійсності. Так, обвинувачуючи ОСОБА_9 у недекларуванні корпоративних прав - збільшення статутного капіталу ТОВ «Міт Магнат» на суму 2 176 906,00 грн, стороною обвинувачення не враховано, що вказана сума не внесена у повному обсязі до статутного капіталу Товариства.
Крім цього, ОСОБА_9 не вніс відомості щодо отриманого ним доходу від ТОВ «Міт Магнат» помилково, а не умисно з метою приховання такого доходу.
Щодо фінансових зобов`язань захисник пояснив, що судове рішення було винесене без участі ОСОБА_9 . Станом на 31.12.2020, а також на момент подання Декларації останньому не було відомо про наявність у нього боргового зобов`язання.
Обґрунтовуючи позицію щодо відсутності у ОСОБА_9 фінансових зобов`язань перед ТОВ «Міт Магнат», захисник посилався на те, що рішення щодо внесення іншої частини додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ «Міт Магнат» не є борговим зобов`язанням. ОСОБА_9 є директором вказаного Товариства, а тому у випадку примусового стягнення коштів до статутного капіталу директор Товариства ОСОБА_9 має звернутися із позовною заявою до фізичної особи - ОСОБА_9 .
Додатково зазначив, що повноваження ОСОБА_9 як депутата розпочалися 27.11.2020. Декларація ним подавалася вперше, а тому незазначення певних відомостей у декларації за 2020 рік є наслідком відсутності досвіду у поданні декларації, а не умисними діями. На вказану обставину звернув увагу і обвинувачений ОСОБА_9 . Також він послався на положення статуту, де передбачено, що формування статутного капіталу може бути завершено через рік з моменту прийнятого рішення про його формування. Отже, фінансового зобов`язання у нього не виникало.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_9 зводиться до відсутності умислу в його діях щодо приховання об`єктів декларування. З приводу недекларування відомостей про статутний капітал ТОВ «Міт Магнат» вважає, що не потрібно було декларувати 2 176 906 грн, тому що він не був сплачений у повному розмірі. Крім того, із судовим рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука про стягнення з нього 387 750 грн та про виконавче провадження на дату подання декларації не був ознайомлений. Декларацію подавав вперше, не мав досвіду із її заповнення. Рахунок в АТ «Універсал Банк» та суму коштів на рахунку не зазначив у декларації, тому що застосунок залишився на іншому мобільному пристрої. Тому не мав можливості дізнатися про відповідні реквізити.
Вважає, що поставився невідповідально до заповнення декларації, не надав цьому належного значення. Не мав досвіду у заповненні декларації, не приділив достатнього часу, щоб ознайомитися із рекомендаціями відносно її заповнення.
Просив визнати його невинуватим.
2. Висновки щодо кваліфікації діяння ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 366-2 КК України ґрунтується на такому
Згідно з частиною 1 статті 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. У свою чергу, склад кримінального правопорушення включає чотири елементи (суб`єкт, суб`єктивну сторону, об`єкт, об`єктивну сторону), кожен з яких має певний набір обов`язкових і факультативних ознак для кваліфікації певного діяння як кримінального правопорушення. Такі ознаки повинні бути визначені у диспозиції відповідної норми КК України, за якою кваліфікується діяння обвинуваченого.
З урахуванням загальної характеристики складу кримінального проступку, що відображена у диспозиції ч. 1 статті 366-2 КК України, винуватість особи у його вчиненні може бути визнана Судом, якщо сторона обвинувачення довела сукупність таких елементів:
-наявність суб`єкта кримінального правопорушення - особа, яка притягнута до кримінальної відповідальності, є суб`єктом декларування;
-наявність об`єкта правової охорони - відповідних суспільних відносин;
-наявність об`єктивної сторони правопорушення - внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
-наявність суб`єктивної сторони - прямий умисел суб`єкта декларування на внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
2.1.Вчиняючи кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України, ОСОБА_9 був суб`єктом декларування
2.1.1.Суб`єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, - спеціальний. Це фізична осудна особа, яка досягла 16 років до вчинення кримінального правопорушення, та є суб`єктом декларування.
Приміткою до ст. 366-2 КК України закріплено, що суб`єктами декларування у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» депутати місцевих рад належать до категорії осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування, на яких поширюється дія вказаного Закону, в тому числі і в частині зобов`язання, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Закону, щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
2.1.2.За змістом частин 1, 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією.
2.1.3.Повноваження депутата Полтавської обласної ради ОСОБА_9 набув 25.10.2020. Розпочалися повноваження ОСОБА_9, як депутата Полтавської обласної ради, 27.11.2020 на першому пленарному засіданні першої сесії Полтавської обласної ради (Т. 4, а.с. 213 - 221). Таким чином, ОСОБА_9 у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону. А відтак згідно з ч. 1 ст. 45 цього Закону депутат Полтавської обласної ради ОСОБА_9 є суб`єктом декларування.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України ОСОБА_9 не наполягав на дослідженні доказів, які підтверджують його статус депутата обласної ради та статус суб`єкта декларування на 31.12.2020 рік. Вважав що ця обставина ніким не оспорюється.
2.1.4.У матеріалах кримінального провадження відсутні дані про те, що ОСОБА_9 був неосудним на час вчинення кримінального правопорушення. Як свідчать довідки, надані закладами охорони здоров`я, які спеціалізуються на психоневрологічних захворюваннях, ОСОБА_9 на амбулаторному лікуванні не знаходився, за медичною допомогою не звертався, на спостереженні не перебував та не перебуває (Т. 3, а.с. 86, 89). Водночас наявні відомості, що до вчинення правопорушення останній досяг віку, з якого відповідно до КК України може наставати кримінальна відповідальність (Т.3, а.с. 19, 95). Отже, ОСОБА_9 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366- 2 КК України.
2.2.Об`єктом кримінального правопорушення є встановлений порядок декларування
2.2.1.Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 КК України, є встановлений законом порядок декларування, який покликаний забезпечити доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і зрештою - правильну діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування.
2.2.2.Суспільна небезпечність проступку, передбаченого ст. 366-2 КК України, полягає у тому, що суб`єкт умисно порушує передбачений спеціальними законами порядок декларування. Основною ціллю декларування доходів є ефективне запобігання корупції через прозорість майнового стану осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.
Отже, порядок декларування, що є безпосереднім об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 366-2 КК України, визначений Законом України «Про запобігання корупції».
2.3. ОСОБА_9 внесені до Декларації завідомо недостовірні відомості
2.3.1.Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 366-2 КК України обов`язковою умовою є встановлення факту внесення суб`єктом декларування до декларації, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», відомостей, а також факту того, що такі відомості є завідомо недостовірними для суб`єкта декларування.
2.3.2.У судовому засіданні встановлено, що 30.03.2021 о 13 годині 46 хвилин ОСОБА_9, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, здійснивши вихід у мережу Інтернет з ІР-адреси НОМЕР_1 та заповнивши на офіційному веб-сайті НАЗК за URL-адресою https://nazk.gov.ua затверджену НАЗК форму декларації із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису, виданого в АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК», подав Декларацію (Т. 3, а.с. 65 - 72; Т. 4, а.с. 11 - 14). Таким чином, на виконання обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_9 до 1 квітня було подано шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію за 2020 рік за формою, що визначається НАЗК. У зв`язку з цим, потрібно з`ясувати достовірність відомостей, внесених ОСОБА_9 до Декларації. У випадку ж встановлення їх недостовірності необхідно з`ясувати чи були відомі ОСОБА_9 до моменту заповнення Декларації відомості про об`єкти декларування, а відтак чи є внесені ним відомості, які є завідомо недостовірними для нього.
2.3.3.Перелік відомостей, які зазначаються у декларації, визначений ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». До таких відомостей, у тому числі, відносяться корпоративні права, що належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї, із зазначенням найменування кожного суб`єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні (п. 5 ч. 1 ст. 46 цього Закону).
2.3.4.Відомості про корпоративні права.
Під час судового розгляду встановлено, що актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Міт Магнат» від 07.04.2020 ОСОБА_11 передала, а ОСОБА_9 прийняв частку в статутному капіталі вказаного Товариства у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становила 176 906,00 грн (Т. 5, а.с. 163).
У подальшому, згідно з рішенням № 1 єдиного учасника ТОВ «Міт Магнат» від 08.04.2020, ОСОБА_9 з 09.04.2020 призначено на посаду директора та затверджено статут Товариства у новій редакції (далі - Статут) (Т. 5, а.с. 172). Згідно з п. 3.2 Статуту ОСОБА_9 володіє 100 частками (відсотками) статутного капіталу Товариства, що становить 176 906,00 грн (Т. 5, а.с. 173-194).
Рішенням учасника ТОВ «Міт Магнат» від 10.06.2020 № 10/06 у зв`язку із внесенням учасником Товариства ОСОБА_9 додаткового вкладу до статутного капіталу Товариства в розмірі 2 000 000 гривень затверджено частку ОСОБА_9 в статутному капіталі Товариства в розмірі 100 %, що дорівнює її номінальної вартості в грошовому еквіваленті - 2 176 906 грн (Т. 5, а.с. 206).
Таким чином, ОСОБА_9 з 07.04.2020 був власником корпоративних прав - частки у статутному капіталі ТОВ «Міт Магнат» в розмірі 100 %. Загальний розмір статутного капіталу ТОВ «Міт Магнат» станом на 31.12.2020 у грошовому еквіваленті становив 2 176 906, 00 грн.
Водночас Судом встановлено, що у розділі 8 Декларації «Корпоративні права» ОСОБА_9 вніс відомості про відсутність у нього чи членів його сім`ї об`єктів для декларування (Т. 3, а.с. 65 - 72).
При цьому Суд враховує, що до моменту заповнення Декларації відомості про належну частку у статутному капіталі ТОВ «Міт Магнат» та її розмір були достовірно відомі ОСОБА_9 . Про вказане свідчать його підписи на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Міт Магнат» від 07.04.2020 (Т. 5, а.с. 163), а також рішення учасника ТОВ «Міт Магнат» від 10.06.2020 № 10/06, яким було затверджено внесення додаткового вкладу учасником Товариства до статутного капіталу у розмірі 2 000 000,00 грн (Т. 5, а.с. 206). Вищеназване рішення прийняте ОСОБА_9 одноособово та оформлено нотаріально.
Крім цього ОСОБА_9 як директором та учасником товариства здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Міт Магнат» у частині інформації про засновника юридичної особи, змін до статутного капіталу Товариства та змін видів економічної діяльності юридичної особи (Т. 5, а.с. 159-215). Обставини набуття корпоративних прав ТОВ «Міт Магнат», розмір статутного капіталу, його формування, сторонами не оспорювалися і в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України просили докази цьому не досліджувати.
Отже, ОСОБА_9, заповнюючи щорічну декларацію за 2020 рік, вніс завідомо недостовірні відомості, а саме не зазначив у розділі 8 Декларації відомості про корпоративні права-частку у статутному капіталі ТОВ «Міт Магнат» в розмірі 100 %, яка у грошовому еквіваленті становила 2 176 906, 00 грн.
Суд відхиляє позицію захисту, що сума, на яку було збільшено статутний капітал ТОВ «Міт Магнат», не була внесена у повному обсязі до статутного капіталу Товариства, а тому відомості про розмір статутного капіталу у сумі 2 176 906, 00 грн не потрібно відображати у декларації. Зазначене спростовується тим, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» декларуванню підлягають корпоративні права, що належать суб`єкту декларування. За змістом ч. 2 ст. 96-1 ЦК України корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи. У свою чергу, статутний капітал - це зафіксована в установчих документах організації, які пройшли державну реєстрацію, сума, яка визначає мінімальний розмір власності компанії, що гарантує інтереси її кредитора, банку тощо. За таких обставин декларування корпоративних прав відбувається на підставі установчих документів.
Вказаний висновок Суду узгоджується з позицією НАЗК, висловленою у роз`ясненні № 1 від 13.02.2020 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю». Відповідно до названої позиції у розділі 8 декларації «Корпоративні права» суб`єкт декларування повинен зазначати належну йому або члену його сім`ї частку у статутному (складеному капіталі) товариства, грошове та відсоткове вираження якої зазначено в установчому документі товариства та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Т. 3 а.с. 41-50), який містить інформацію щодо державної реєстрації відомостей про юридичну особу ТОВ «Міт Магнат», статутний капітал вказаного Товариства становить 2 176 906 грн. Факт зазначення вказаної суми статутного капіталу в установчих документах ТОВ «Міт Магнат» не оспорювався стороною захисту.
За таких обставин ОСОБА_9 у розділ 8 Декларації «Корпоративні права» зазначено завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 2 176 906 грн.
2.3.5.Відомості про бенефіціарного власника.
За змістом п. 5-1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» до відомостей, які зазначаються у декларації, належить інформація про юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї.
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
У розділ 9 Декларації «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї», ОСОБА_9 вніс відомості про відсутність у нього та членів його сім`ї об`єктів для декларування (Т. 3, а.с. 65 - 72).
Водночас, як попередньо встановлено Судом, з 07.04.2020 ОСОБА_9 є власником корпоративних прав - частки у статутному капіталі ТОВ «Міт Магнат» у розмірі 100 %. Відомості про ОСОБА_9 як кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Міт Магнат» містяться у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Т. 3 а.с. 41-50). Про вказане було достовірно відомо ОСОБА_9 до моменту заповнення Декларації.
Таким чином, ОСОБА_9 у розділі 9 Декларації «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї» внесено завідомо недостовірні відомості.
2.3.6.Відомості про отримані доходи.
Пункт 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює обов`язок суб`єкта декларування зазначити у декларації відомості про отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
У розділі 11 Декларації «Доходи, у тому числі подарунки» ОСОБА_9 зазначено відомості про дохід - заробітну плату, отриману за основним місцем роботи у ТОВ «ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ» ( Т. 3, а.с. 65 - 72). Відомостей про інший дохід розділ 11 Декларації не містить. Однак, з Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі - Державний реєстр) щодо ОСОБА_9 . Судом встановлено, що у 2020 році останній отримав дохід - заробітну плату від ТОВ «Міт Магнат» на суму 37 292,57 грн (Т. 3 а.с. 28-31). Відомості про аналогічну суму нарахованої заробітної плати ОСОБА_9 містить Державний реєстр в частині інформації щодо ТОВ «Міт Магнат» (Т. 3 а.с. 34).
При цьому Суд враховує, що до моменту заповнення Декларації відомості про дохід - заробітну плату від ТОВ «Міт Магнат» на суму 37 292,57 грн були достовірно відомі ОСОБА_9 . Про вказане свідчить те, що відповідно до п 14.11.8 Статуту директор Товариства, яким є ОСОБА_9, затверджує штатний розклад та правила трудового розпорядку Товариства, посадові оклади працівників Товариства (Т. 5, а.с. 173-193). Крім цього згідно з інформацією з ІТС «Податковий блок», яка містить відомості про посадових осіб ТОВ «Міт Магнат», ОСОБА_9 є також головним бухгалтером Товариства (Т. 3, а.с. 77-84).
Згідно з відомостями з Державного реєстру в частині інформації щодо ТОВ «Міт Магнат» єдиною особою, яка отримувала у 2020 році грошові кошти від Товариства за ознакою доходу 101 - «Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)», був ОСОБА_9 (Т. 3 а.с. 24-40).
За таких обставин, ОСОБА_9 у розділі 11 Декларації «Доходи, у тому числі подарунки» зазначено завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 37 292,57 грн.
2.3.7.Відомості про готівкові кошти, розміщені на банківському рахунку.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкт декларування зобов`язаний зазначити у декларації відомості про наявні у нього або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
Згідно з абз. 3 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, встановлений на 1 січня 2020 року, становив 2102 грн. Таким чином, у випадку якщо сукупна вартість грошових активів (у тому числі готівкових коштів, коштів, розміщених на банківських рахунках, внесків до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, коштів, позичених третім особам) та активів у дорогоцінних (банківських) металах перевищує 105 100,00 грн (2102 грн *50 прожиткових мінімумів), то декларуванню підлягають відомості про кожен окремий вид грошових активів незалежно від його розміру.
У розділі 12 Декларації «Грошові активи» ОСОБА_9 зазначив відомості про свій грошовий актив у вигляді готівкових коштів у розмірі 250 000,00 грн та 20 000,00 доларів США (Т. 3, а.с. 65 - 72). Вартість такого грошового активу перевищує 50 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу, встановлений на 1 січня 2020 року. За таких обставин у ОСОБА_9 виник обов`язок зазначити в декларації інформацію про кожен окремий вид грошового активу незалежно від його розміру.
Як свідчить інформація, надана АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», залишок власних коштів станом на 31.12.2020 на банківському рахунку НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_9 становив 887,22 грн (Т. 2 а.с. 112, 113-115). Інформація про вказаний грошовий актив у вигляді коштів, розміщених на банківському рахунку, відсутня у декларації ОСОБА_9 за 2020 рік (Т. 3, а.с. 65 - 72).
При цьому виписка з особового рахунку НОМЕР_2 за період з 01.01.2020 по31.12.2020 свідчить про те, що ОСОБА_9 активно користувався грошовими коштами, що перебували на вказаному рахунку, переказував кошти на свій мобільний рахунок, здійснював розрахунки за купівлю товару, переказував власні кошти (Т. 2 а.с. 112, 113-115).
Судом не приймається до уваги позиція ОСОБА_9, що він не володів інформацією про рахунок та суму на ньому, оскільки такий рахунок віртуальний. Безпосередньо звернутися до банківської установи він не міг, а додаток банку не був встановлений у мобільному телефоні.
За змістом п. 8-1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» до відомостей, які зазначаються у декларації, належить інформація про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб`єкта декларування або членів його сім`ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім`я суб`єкта декларування або членів його сім`ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім`я суб`єкта декларування або членів його сім`ї.
У розділ 12.1 Декларації «Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб`єкта декларування або членів його сім`ї» ОСОБА_9 вказано низку банківських рахунків, відкритих на його ім`я в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Т. 3, а.с. 65 - 72). Відомості про банківські рахунки, відкриті в інших банківських установах, у Декларації відсутні. Водночас, як свідчить інформація надана АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», у вказаній банківській установі відкриті (діючі) банківські рахунки на ім`я ОСОБА_9, а саме НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (Т. 2 а.с. 112).
За змістом п.п. 18, 62, 66 V Розділу Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (чинної станом до 01.08.2022), відкриття рахунків клієнтів банків вимагає ідентифікації та верифікації фізичної особи. Фізична особа має пред`явити уповноваженому працівникові банку паспорт або інший документ, що посвідчує особу, заповнити заяву про відкриття поточного рахунку та укласти договір банківського рахунку з банком. Відкриття поточного рахунку однією фізичною особою іншій фізичній особі здійснюється виключно на підставі довіреності. При цьому фізична особа, на користь якої відкрито рахунок, під час першого звернення до банку з метою використання рахунку має пред`явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Вказане виключає можливість того, що особа, на користь якої відкрито рахунок, не буде обізнаною про факт такого відкриття.
Зазначене свідчить про те, що до моменту заповнення Декларації відомості про наявність коштів на банківському рахунку НОМЕР_2 були достовірно відомі ОСОБА_9 .
За таких обставин у розділі 12 Декларації «Грошові активи» зазначено недостовірні відомості, які відрізняться від достовірних на 887,22 грн.
2.3.8.Відомості про фінансові зобов`язання.
Пункт 9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює обов`язок суб`єкта декларування зазначити у декларації відомості про фінансові зобов`язання суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов`язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов`язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов`язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
У розділ 13 Декларації «Фінансові зобов`язання» ОСОБА_9 вніс відомості про відсутність у нього та членів його сім`ї об`єктів для декларування у цьому розділі (Т. 3, а.с. 65 - 72).
Під час судового розгляду встановлено, що 15.08.2018 між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_10 дав у борг, а ОСОБА_9 отримав грошові кошти у розмірі 15 000 доларів США. Зазначений договір оформлений розпискою, складеною ОСОБА_9 . Строк виконання зобов`язання становив до 31.12.2018 (Т. 4, а.с. 169).
30.03.2020 ОСОБА_10 звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором позики (Т. 4, а.с. 166-168).
27.08.2020 Крюківським районним судом м. Кременчука ухвалене заочне рішення, позовну заяву ОСОБА_10 задоволено та стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 борг за договором позики в розмірі 387 750 грн. Крім цього стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 877,50 грн.
19.10.2020 на підставі виконавчого листа Крюківського районного суду м. Кременчука було відкрито виконавче провадження № 63337683 (Т. 4, а.с. 124). Станом на 31.12.2020 у виконавчому провадженні № 63337683 з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 було стягнуто 5,97 грн (Т. 4, а.с. 144-145).
Таким чином, станом на 31.12.2020 у ОСОБА_9 існувало фінансове зобов`язання за рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука на суму 391 621,53 грн.
Допитаний у судовому засіданні 09.03.2023 свідок ОСОБА_12 пояснив таке. Він є приватним виконавцем. У його провадженні був виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_9 в розмірі 387 750 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 877,50 грн. Як приватним виконавцем ним вживалися заходи щодо стягнення суми заборгованості. ОСОБА_9 повідомлявся про відкрите виконавче провадження, йому надсилалися виконавчі документи. Виконавчі документи надсилалися за місцем роботи ОСОБА_9, а саме на адресу, де зареєстровано ТОВ «Міт Магнат». Перший лист про виконання боргових зобов`язань отримано уповноваженою особою ТОВ «Міт Магнат». Інші повідомлення, у тому числі щодо пояснень, чому не стягується заборгованість із заробітної плати ОСОБА_9, останній відмовився отримувати, і вони повернулися до свідка. Вважає, що постанову від 27.10.2020 отримав 01.11.2020 саме ОСОБА_9, так як інших працівників на підприємстві не зареєстровано і він є єдиною уповноваженою особою, яка б могла отримати кореспонденцію. Водночас зауважив, що підтвердження про отримання на теперішній час він не має, оскільки відомості про це у УДПШЗ «Укрпошта» зберігаються шість місяців. Про отримання ОСОБА_9 постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника від 27.10.2020 щодо виконавчого провадження зафіксовано у сформованих ним документах. Здійснив арешт всього майна ОСОБА_9 та направляв виконавчі документи до банківських установ, у яких були відкриті рахунки. У 2020 році було стягнуто 5,97 грн. Вже у 2021 році було стягнуто частину коштів із заробітної плати ОСОБА_9, але виплати потім припинилися. На теперішній час борг не погашений (Т. 6, а.с. 57-61, CD-диск).
Допитаний у судовому засіданні 21.03.2023 обвинувачений з цього приводу повідомив таке. За певних життєвих обставин у 2018 році написав розписку про отримання 15 000 доларів США від ОСОБА_10 . Був обізнаний про судові засідання. Декілька разів у 2020 році відвідував суд, але судові засідання не відбувалися. Про судове рішення, з цього приводу, стало відомо у 2021 році, після подачі декларації за 2020 рік. Йому стало відомо про боргові зобов`язання, коли розпочали стягувати кошти із його заробітної плати на підставі виконавчого листа. Судове рішення не оскаржував, але з ним не погоджувався. Вважав, що може вирішити це питання шляхом укладання угоди під час виконання рішення. У 2020 році не був поінформований про рішення суду та відкрите виконавче провадження. Лист з постановою про стягнення заборгованості як директор ТОВ «Міт Магнат» у 2020 році не отримував, хоча він є єдиною працевлаштованою особою у товаристві. Хто отримав виконавчий документ, йому не відомо.
Враховуючи досліджені докази та показання свідка і обвинуваченого, суд дійшов таких висновків. Колегії суддів не надано належних та достовірних доказів того, що ОСОБА_9 станом на 31.12.2020 рік отримав рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.08.2020 про стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 боргу за договором позики в розмірі 387 750 грн та судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 877,50 грн або відомостей про відкрите виконавче провадження щодо стягнення зазначеної суми. Показання свідка ОСОБА_12 не підтверджують того, що ОСОБА_9 отримав виконавчі документи за місцем роботи, оскільки такі обставини повинні бути встановлені тими доказами, які можуть нести у собі інформацію про це. Належність повідомлення адресата шляхом поштового відправлення повинна підтверджуватися відповідною інформацією поштового зв`язку. У статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Відповідно до абз. 2 п.п. 3.1.6.12. Порядку пересилання поштових відправлень (Порядок), затвердженого Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 12.05.2006 №211, при врученні письмової кореспонденції, адресованої юридичній особі, представник підприємства, організації чи установи, уповноважений на одержання пошти, одержуючи одночасно декілька рекомендованих поштових відправлень або повідомлень, записаних до книги ф. 8, розписується із зазначенням загальної кількості одержаних відправлень (повідомлень), своєї посади, прізвища і дати. Згідно з п.п. 3.1.6.15 Порядку після кожної доставки листоноша звітує про вручення поштових відправлень, а відповідно до п.п. 3.1.6.17 Порядку після звітування листонош працівник, який контролює роботу листонош, проставляє в реєстрі «Доставка» дату вручення рекомендованих поштових відправлень, вручну приписує вручені рекомендовані відправлення, що надійшли до об`єкта поштового зв`язку раніше, із зазначенням виду, номера, дати вручення.
З дослідженої судової справи № 537/1060/20 Крюківського районного суду м. Кременчука про стягнення суми боргу з ОСОБА_9 також не вбачається, що ОСОБА_9 у 2020 році був обізнаний про ухвалене рішення (Т. 4, а.с. 163-175).
З огляду на те, що достовірних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_9 отримав рекомендований лист про виконавче провадження або судове рішення у 2020 році суду надано не було, колегія суддів вважає, що ОСОБА_9 не був поінформованим про відкриття виконавчого провадження про стягнення боргу в розмірі 387 750 грн та судових витрат у розмірі 3 877,50 грн.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що боргові зобов`язання відповідно до положень ст. 11 Цивільного кодексу України можуть виникнути в силу договору або за рішенням суду. Під час розгляду цього обвинувального акта колегії суддів не надано доказів того, що станом на 31.12.2020 ОСОБА_9 були виконані зобов`язання у розмірі 15 000 доларів США, які виникли 15.08.2018 за договором позики. Тому, не зважаючи на відсутність доказів, що ОСОБА_9 отримав інформацію про обов`язок виконати зобов`язання на підставі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.08.2020 про стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 заборгованості, він достовірно знав, що у нього наявний борг у сумі 15 000 доларів США на підставі договору позики, підтвердженого розпискою від 31.12.2018. Дійсність розписки, якою зафіксовано виникнення фінансових зобов`язань, підтверджено рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.08.2020. Хоч це рішення суду безпосередньо не породило обов`язок ОСОБА_9 внести відомості про фінансові зобов`язання до декларації за 2020 рік, проте воно підтверджує дійсність боргових зобов`язань на підставі розписки. Отже, незгода обвинуваченого з цим боргом або його сумнівність судом не приймається. Крім того, ОСОБА_9 не надав колегії суддів будь-якого логічного пояснення сумнівності виникнення фінансових зобов`язань, які підтверджувалися розпискою обвинуваченого.
Отже, суд дійшов висновку про існування фінансового зобов`язання у ОСОБА_9 в розмірі 15 000 доларів США станом на 31.12.2020 рік. Вказана сума перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а тому підлягає декларуванню.
За таких обставин, ОСОБА_9 у розділ 13 Декларації «Фінансові зобов`язання» зазначено завідомо недостовірні відомості про фінансові зобов`язання, які відрізняються від достовірних на суму 15 000 доларів США. Курс долара на 31.12.2020 складав 28,2746 грн за один долар. Таким чином, розмір боргу у гривневому еквіваленті складав (15 000 * 28,2746 ) 424 119 грн. Враховуючи, що прокурором висунуте обвинувачення ОСОБА_9 у внесенні завідомо недостовірних відомостей в частині цього фінансового зобов`язання на загальну суму 391 621,53 грн, відповідно суд не має повноважень самостійно збільшувати суму боргу, яка існувала на 31.12.2020 і враховує її у межах висунутого обвинувачення, тобто у сумі 391 621,53 грн.
Також судом встановлено, що 14.09.2018 між ОСОБА_9 та АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) укладено договір фінансового лізингу № НА00А!00000326. Відповідно до умов договору № НА00А!00000326 та додатку № 1 до нього лізингодавець (АТ КБ «Приватбанк») зобов`язувався набути у власність вказаний лізингоодержувачем ( ОСОБА_9 ) автомобіль марки Lexus LX 570, 2008 року випуску вартістю 1 015 000 грн. і надати його ОСОБА_9 у тимчасове користування за плату. У свою чергу ОСОБА_9 зобов`язувався сплачувати лізингові платежі та платежі з відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням договору. Строк лізингу за умовами договору становив 60 місяців, тобто до 14.09.2023 року (Т. 3, а.с. 148-165).
З дослідженого у судовому засіданні «Розрахунку заборгованості за договором № НА00А!00000326» вбачається, що зобов`язання ОСОБА_9 перед АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) за цим договором станом на 31.12.2020 становили 866 505,06 грн (Т. 3, а.с. 148-165). Водночас ця сума включає у себе пеню за порушення строків розрахунку у сумі 49 566 грн 36 коп. Про розмір пені ОСОБА_9 не міг бути обізнаним, оскільки її розмір безпосередньо не зазначений у додатках до договору фінансового лізингу, як залишок заборгованості та нарахованих процентів на залишок заборгованості. Тому колегія суддів вважає, що сума фінансового зобов`язання станом на 31.12.2023 складала 816 938,70 грн. Вказана сума перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а тому підлягає декларуванню.
При цьому, зважаючи на те, що вказаний договір ОСОБА_9 був укладений особисто та ним частково виконувалися умови договору щодо сплати лізингових платежів та платежів з відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням договору (останній платіж у 2020 році був здійснений 26.12.2020), Суд доходить висновку, що ОСОБА_9 було достовірно відомо про наявність у нього відповідного фінансового зобов`язання.
За таких обставин ОСОБА_9 у розділ 13 Декларації «Фінансові зобов`язання» зазначено завідомо недостовірні відомості про фінансові зобов`язання, які відрізняються від достовірних на суму 816 938,70 грн.
Крім цього, Судом встановлено, що Рішенням учасника ТОВ «Міт Магнат» від 10.06.2020 № 10/06 затверджено внесення додаткового вкладу учасником Товариства ОСОБА_9 до статутного капіталу в розмірі 2 000 000,00 грн (Т. 5, а.с. 206). Відповідно до п. 3.12 Статуту ТОВ «Міт Магнат» учасники Товариства можуть вносити додаткові вклади протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів (Т.5, а.с. 173-193). Наслідки невнесення додаткового вкладу передбачені ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018. Станом на 31.12.2020 ОСОБА_9 повідомив реєстраційний орган про вже сформований статутний капітал у розмірі 2 176 906 грн. Враховуючи це, колегія суддів дійшла висновку, що фактично не внесена сума 1 309 500,00 грн (2 000 000,00 - 690 500 грн) охоплюється відомостями, які повинні бути відображені у розділі 8 Декларації «Корпоративні права» у сумі 2 176 906 грн. Крім цього, при визначенні суми, яка відрізняються від достовірних на суму 3 473 212,38 грн, прокурор не включив у цю суму 1 309 500,00 грн, недовнесеного розміру у статутний капітал товариства. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає недоцільним надання оцінки цим обставинам.
2.3.9.Відомості про видатки.
У розділ 14 Декларації «Видатки та правочини суб`єкта декларування» ОСОБА_9 вніс відомості про відсутність у нього, як суб`єкта декларування об`єктів для декларування у цьому розділі (Т. 3, а.с. 65 - 72).
Водночас 15.06.2020 ОСОБА_9 вніс на рахунок ТОВ «Міт Магнат» НОМЕР_4 грошові кошти у сумі 140 000 грн з призначенням платежу: «Поповнення статутного капіталу». Крім цього 15.07.2020 був здійснений аналогічний платіж на суму 130 000 грн (Т. 4, а.с. 102-108).
Кожен з вказаних видатків ОСОБА_9 перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2020 року, а відтак підлягав декларуванню.
При цьому Суд враховує, що до моменту заповнення Декларації відомості про вказані видатки були достовірно відомі ОСОБА_9, адже внесення таких коштів було обумовлене рішенням учасника № 10/06 ТОВ «Міт Магнат» від 10.06.2020, яке було прийняте ОСОБА_9 одноособово та покладало на нього обов`язок внести додатковий вклад до статутного капіталу Товариства. Крім цього, як було попередньо встановлено, ОСОБА_9 є також головним бухгалтером ТОВ «Міт Магнат», а тому обізнаний про надходження грошових коштів на рахунки Товариства.
За таких обставин, при поданні ОСОБА_9 Декларації останній вніс завідомо недостовірні відомості про свої видатки, які відрізняються від достовірних на суму 140 000 грн та 130 000 грн.
Водночас колегія суддів зауважує, що прокурор при визначенні суми у декларації, яка відрізняються від достовірних на суму 3 473 212,38 грн не включив платежі на суму 140 000 грн та 130 000 грн. Повідомив, що ця сума ним не включена у загальну суму недостовірної інформації у зв`язку із тим, що вона охоплюється загальною сумою про статутний капітал товариства. Отже, ця обставина має значення для оцінки суб`єктивної складової цього кримінального правопорушення, а не визначення розміру внесеної недостовірної інформації.
2.3.10.Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 366-2 КК України завідомо недостовірні відомості, внесені суб`єктом декларування до декларації, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», мають відрізнятися від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обвинуваченим подано декларацію із недостовірними відомостями 30.03.2021. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-ІХ прожитковий мінімум для працездатних осіб у період із 1 січня по 1 липня 2021 року складав 2270 грн. Отже, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 366-2 КК України завідомо недостовірні відомості у декларації повинні відрізнятися від достовірних на суму від 500 (2270 грн * 500 пмпо=1 350 000 грн) до 4000 (2270 грн * 4000 пмпо = 9 080 000 грн).
2.3.11.Судом встановлено, що ОСОБА_9 не внесено до щорічної декларації відомості про:
1.наявність у його власності станом на 31.12.2020 рік 100% статутного капіталу ТОВ «Міт Магнат», які у грошовому еквіваленті становили 2 176 906, 00 грн;
2.заробітну плату від ТОВ «Міт Магнат» на суму 37 292,57 грн;
3.кошти на банківському рахунку НОМЕР_2 у розмірі 887,22 грн;
4.фінансове зобов`язання перед ОСОБА_10 на суму 391 621,53 грн;
5.фінансове зобов`язання перед АТ КБ «Приватбанк» за договором фінансового лізингу на суму 816 938,70 грн;
6.видатки, що перевищують 50 прожиткових мінімумів: 140 000 грн та 130 000 у вигляді внесків до ТОВ «Міт Магнат».
Отже, ОСОБА_9 не вніс до декларації за 2020 рік відомості, які відрізнялися від достовірних на суму (2 176 906, 00 грн + 37 292,57 грн + 887,22 грн + 391 621,53 + 816 938,70грн +140 000 грн + 130 000 грн) 3 693 646,02 грн. Водночас суд зазначає, що витрати у вигляді внесків до статуту у розмірі 140 000 грн та 130 000 грн, фактично охоплюються відомостями про розмір статутного капіталу 2 176 906, 00 грн, тому у вртість не може двічі бути кваліфікована для притягнення особи до відповідальності за внесення завідомо недостовірних відомостей, а тому вірною сумою, яка відрізняється від достовірної необхідно вважати суму без врахування внесків до статуту у розмірі 140 000 грн та 130 000 грн, що складає 3 423 646,02 грн.
З огляду на попередньо з`ясовані обставини Судом встановлено, що ОСОБА_9 у Декларації зазначено завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 3 423 646,02 грн, що відповідає кваліфікації ч.1 ст. 366-2 КК України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_9 вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», які відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
2.4.Завідомо недостовірні відомості внесені ОСОБА_9 до Декларації умисно
2.4.1.Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 366-2 КК України обов`язковою умовою є встановлення факту, що внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», вчинене з прямим умислом.
За змістом ч. 1 ст. 24 КК України у кримінальному проступку, передбаченому ч. 1 ст. 366-2 КК України, умисел буде прямим у випадку якщо суб`єкт декларування усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння з внесення до декларації, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», завідомо недостовірних відомостей і бажав його вчинити.
2.4.2.Електронне декларування є складовою комплексної системи боротьби з корупцією. Його запровадження обумовлено необхідністю створення системи об`єктивного фінансового контролю за майновим станом публічних службовців, проведенню стосовно них моніторингу способу їх життя з метою перевірки відповідності рівня життя задекларованим майну та доходам. Внесення завідомо недостовірних відомостей до електронної декларації суб`єктами декларування перешкоджає здійсненню фінансового контролю за їх майновим станом контролюючими органами та шкодить ефективній протидії корупції. За таких обставин, зважаючи на негативні наслідки, які в собі несе декларування недостовірної інформації, законодавцем встановлено кримінальну протиправність такого діяння, яка є юридичним вираженням його суспільної небезпеки.
На момент подання декларації ОСОБА_9 форма декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, була затверджена рішенням НАЗК «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3 (далі - Рішення НАЗК). Така форма складалася з правил заповнення форми декларації та шістнадцяти розділів, у яких суб`єкт декларування зазначав інформацію про себе, членів своєї сім`ї, інших осіб та об`єкти декларування згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Відповідно до п. 8 ІІ Розділу Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням НАЗК від 23.07.2021 № 448/21, після заповнення усіх необхідних полів форми декларації суб`єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису. Перед підписанням документа суб`єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей.
Таким чином, суб`єкт декларування перед безпосереднім внесенням відомостей до декларації, в тому числі про об`єкти декларування, ознайомлюється з правилами заповнення форми декларації. Перед підписанням декларації суб`єкт декларування попереджається про відповідальність за декларування недостовірної інформації.
2.4.3.Під час судового засідання встановлено, що ОСОБА_9 був обізнаний про свій обов`язок відобразити у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, достовірні відомості про об`єкти декларування. Так, у судовому засіданні 21.03.2023 ОСОБА_9 повідомив, що при заповненні декларації 30.03.2021 на сайті НАЗК, були якісь віконця з попередженнями. Він поверхово оглядав їх, але розумів, що є передбачена відповідальність за повідомлення недостовірних відомостей (Т. 6, а.с. 111, CD-диск).
Крім цього, під час заповнення декларації ОСОБА_9 ознайомився із методичними настановами щодо заповнення декларації, що підтверджується Послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_9 з 01.01.2021 по 30.03.2021 (Т. 3, а.с. 74 - 76). Таким чином, ОСОБА_9 був обізнаний із правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів декларації за 2020 рік, а також попереджений про відповідальність за декларування недостовірної інформації перед її підписанням.
На підставі викладеного Суд дійшов висновку, що ОСОБА_9 був обізнаний про настання відповідальності за декларування недостовірної інформації, тобто був обізнаний про протиправність такого діяння. За таких обставин він не міг не усвідомлювати його суспільну небезпеку, юридичним вираженням якої є протиправність.
2.4.4.Суд зазначає, що складовою суб`єктивної сторони у цьому кримінальному правопорушенні, яка підлягає встановленню та оцінці, є внесення завідомо недостовірних даних. Законодавець підкреслив, використовуючи слово «завідомо», що суб`єкт декларування, заповнюючи декларацію, виражає свідомий, вільний варіант поведінки - приховати інформацію про об`єкт декларування або відобразити її із зазначенням достовірної або викривленої інформації про вартість об`єкта декларування.
2.4.5.Колегія суддів вважає за необхідне дослідити мотив та мету вчинення діяння, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Не зважаючи на те, що мотив та мета не є обов`язковими елементами складу цього кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що в даному випадку їх встановлення є важливим елементом, який має істотне значення для правильної кваліфікації діяння, з`ясування чи діяв обвинувачений із прямим умислом та розумів до подачі декларації, що в ній містяться завідомо недостовірні відомості.
Мотивом кримінального правопорушення є внутрішнє спонукання, яке штовхає особу на його вчинення. У кримінальному правопорушенні із прямим умислом з`ясування мотиву дозволяє встановити головним чином причини скоєного правопорушення. Відсутність мотиву, який би спонукав особу на скоєння даного кримінального правопорушення, може вказувати на відсутність умислу його вчинення.
Метою вчинення кримінального правопорушення є те, заради чого вчиняється протиправне діяння, досягається певний шкідливий результат для суспільства та вигода майнового або немайнового характеру для правопорушника. Наявність мети свідчить про вчинення кримінального правопорушення з прямим умислом. Для ст. 366-2 КК України метою умисного внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації може бути приховання необґрунтованих активів, приховання витрат, дійсних статків особи, пов`язаності з іншими особами, приналежності до громадянства/підданства іншої країни тощо. Тобто метою є приховання від громадськості та контролюючих органів відомостей про джерела походження об`єктів декларування, зв`язок з ними суб`єкта декларування та отримання для себе через це позитивних наслідків (продовження перебування на посаді, приховання іншого злочину і непритягнення до відповідальності тощо).
2.4.6.Заповнюючи декларацію за 2020 рік, ОСОБА_9 не зазначив відомості про ТОВ «Міт Магнат» у 8, 9, 11 розділі декларації. Цим він приховав свою приналежність до цього товариства. Обвинувачений не відобразив, що він є бенефіціарним власником ТОВ «Міт Магнат», одержував заробітну плату на цьому товаристві, про наявні зобов`язання фінансового характеру щодо поповнення статутного капіталу товариства, а також що він мав видатки, пов`язані із діяльністю товариства.
Наведене свідчить, що останній мав особистий мотив та мету приховати відомості від громадськості та контролюючих органів про свій дійсний фінансовий стан та різницю між видатками та доходами.
2.4.7.Мету приховати свій фінансовий стан підтверджує незазначення відомостей про боргові зобов`язання перед ПАТ «Приватбанк» за договором лізингу та ОСОБА_10 за договором позики.
Також на особистий мотив та мету приховати від контролюючих органів перевищення видатків над доходами, вказує те, що обвинувачений у декларації за 2019 рік зазначив наявність грошових заощаджень 250 000 грн, 30 000 доларів США, дохід у вигляді заробітної плати 52 235 грн. У декларації за 2020 рік він не відобразив набуття корпоративного права ТОВ «Міт Магнат» зі статутним капіталом 176 906 грн та витрат на формування статутного капіталу у сумі 690 000 грн, водночас повідомлено про наявність грошових заощаджень 250 000 грн, 20 000 доларів США. Тобто, не враховуючи зазначену заробітну плату у сумі 52 235 грн, ОСОБА_9 задекларував зменшення своїх доходів на 10 000 доларів США, що не відповідає витратам на формування статутного капіталу ТОВ «Міт Магнат».
Отже, суд дійшов висновку, що ОСОБА_9 не тільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння - декларування недостовірної інформації, а й бажав внести до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, недостовірні відомості. Зазначене пояснюється тим, що останній ознайомився із методичними настановами щодо заповнення декларації (Т. 3, а.с. 74 - 76). Адже до моменту заповнення Декларації ОСОБА_9 була відома інформація про наявні у нього об`єкти декларування (вказане встановлено у п. 2.3. Вироку). Таким чином обвинувачений був обізнаний як про порядок виконання свого обов`язку з декларування, так і володів необхідною інформацією про наявні у нього об`єкти декларування. Втім бажав внести завідомо недостовірні відомості до Декларації.
2.4.8.Окремо колегія суддів звертає увагу на умисел ОСОБА_9 щодо невнесення відомостей по залишку власних коштів 887,22 грн станом на 31.12.2020 на банківському рахунку НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Позиція обвинуваченого з цього приводу головним чином пов`язана із тим, що він не мав застосунку у телефоні, а тому не міг з`ясувати рахунок та залишок коштів. Водночас суд звертає увагу на те, що допитаний у судовому засіданні 21.03.2023 свідок ОСОБА_13 повідомила, що вона надала свій ноутбук ОСОБА_9 для заповнення та подачі декларації. Він особисто заповнював декларацію. Вона повідомляла ОСОБА_9 про необхідність отримання довідок з банківських установ про відкриті рахунки та залишки коштів. Які конкретні дані він вносив до декларації їй не відомо (Т. 6, а.с. 111, CD-диск).
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_9 умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», які відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
3.Відомості, які характеризують особу обвинуваченого
3.1.Відповідно до інформації Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» ОСОБА_9 на амбулаторному лікуванні не знаходився, за медичною допомогою не звертався (Т.3, а.с. 89).
3.2.Згідно з відомостями Комунального підприємства «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» ОСОБА_9 на динамічному спостереженні не перебував та не перебуває (Т.3, а.с. 86).
3.3.За змістом характеристики, наданої Полтавською обласною радою, ОСОБА_9 позитивно характеризується за місцем роботи (Т. 4, а.с. 224).
4.Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
4.1.Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_9, передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.
4.2.Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_9, передбачених ч. 1 ст. 66 КК України, судом не встановлено.
5.Мотиви призначення покарання
5.1.Призначаючи покарання відповідно до статті 65 КК України, суд виходить з такого.
Відповідно до примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-2 КК України, належить до таких, що пов`язане з корупцією.
Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998).
Згідно з Кримінальною конвенцією про боротьбу з корупцією корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства.
5.2.Санкція ч. 1 ст. 366-2 КК України передбачає покарання у виді штрафа від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
5.3.Призначаючи покарання ОСОБА_9, суд враховує, що останній позитивно характеризується, раніше не судимий, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, на час розгляду справи у суді є депутатом обласної ради.
5.4.Тому для досягнення мети, визначеної ч. 2 ст. 50 КК України, а саме не тільки кари, але й виправлення, запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім покаранням для ОСОБА_9 у виді 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.
5.5.Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов`язковою додатковою мірою покарання, передбаченою санкцією ч. 1 ст. 366-2 КК України. У зв`язку з цим йому слід призначити обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на два роки.
6. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
6.1.Матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9, не завдано. Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не пред`являвся.
6.2.Речові докази у матеріалах кримінального провадження відсутні. Надані сторонами документи залишити у матеріалах кримінального провадження.
6.3.Спеціальна конфіскація у кримінальному провадженні не застосовується.
6.4.Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
6.5.Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні .
6.6.Під час судового розгляду до обвинуваченого застосувались привід та накладення грошового стягнення.
На підставі наведеного та керуючись статтями 349, 368, 370, 373, 374, 483 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
2. Призначити ОСОБА_9 покарання у вигляді штрафу 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на два роки.
3.Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
4.Документи, які містяться в матеріалах провадження, залишити у справі.
Роз`яснити ОСОБА_9, що несплата штрафу за відсутності підстав для розстрочки для його виплати тягне за собою зміну судом несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, що передбачено ч. 5 ст. 53 Кримінального кодексу України.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів із дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору.
Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3