- Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.
Справа № 991/2245/23
Провадження № 1-кс/991/2271/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
22 березня 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_6.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 22 вересня 2022 року за № 52022000000000276.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація у скарзі відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 (надалі - прокурор САП). Сторона захисту: захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5, підозрюваний ОСОБА_2 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року.
Зазначене питання вирішується за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
До слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру.
Свою скаргу адвокат обґрунтовує тим, що Національним антикорупційним бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року, у якому 26 жовтня 2022 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
На думку захисника, зазначене письмове повідомлення про підозру підлягає скасуванню, оскільки у ньому не викладено обов`язкові, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України обставини, а саме стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі не зазначено час, місце його вчинення, а також інші суттєві обставини.
Захисник зазначає, що суть підозри (обвинувачення) зводиться до приблизного опису стороною обвинувачення обставин виконання службових обов`язків ОСОБА_2 та процесу визначення прогнозованої ОРЦ на електроенергію на І перше півріччя 2019 року. При цьому в оскаржуваному повідомлення про підозру сторона обвинувачення не зазначає конкретно, тобто - не розкриває зміст підозри, та навіть не натякає не те, що саме незаконне та коли не зробив та/або зробив ОСОБА_2, як мав діяти та у який спосіб, щоб його дії були оцінені як належне виконання службових обов`язків.
Захисник звертає увагу, на те, що у повідомленні про підозру також не зазначено виходячи з яких розрахунків та на підставі яких нормативних актів ОСОБА_2 та інші члени НКРЕКП мали визначити прогнозовану ОРЦ на 1 півріччя 2019 року. Не вказано, які дії членів НКРЕКП були б правильні, правомірні та законні, за яким хоча б приблизним принципом ОСОБА_2 та інші члени НКРЕКП мали визначати прогнозовану вартість вугілля, що використовувалось для генерації електроенергії.
Крім того, захисник зауважує про відсутність у оскаржуваному повідомленні про підозру конкретних дат, періоду часу, у якому ОСОБА_2 було вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення, тобто відбувались події об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України. Також, при врученні письмового повідомлення про підозру зазначені обставини, суть та зміст підозри, форма вини, суть конкретних незаконних дій та/або бездіяльності ОСОБА_2, період вчинення інкримінованого правопорушення, підозрюваному не були роз`яснені.
Таким чином, захисник вважає, що оскаржуване повідомлення про підозру ОСОБА_2 грубо порушує його право на захист, оскільки останній позбавлений можливості доводити перед судом те, що він не мав об`єктивної можливості діяти у такий спосіб, який сторона обвинувачення вважає належним виконанням службових обов`язків. Крім того, сторона обвинувачення у повідомленні про підозру не зазначає, як повинен був діяти ОСОБА_2 та у який період часу, належно виконуючи службові обов`язки.
У зв`язку з викладеним, захисник ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій просить скасувати письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України від 26 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року.
На підтвердження зазначених обставини до скарги долучені копії наступних матеріалів: витяг з ЄРДР; повідомлення про підозру у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 26 жовтня 2022 року; клопотання про роз`яснення та розкриття суті письмового повідомлення про підозру від 02 березня 2023 року; постанова про відмову в задоволенні клопотання від 07 березня 2023 року.
Під час розгляду скарги, слідчим суддею було встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, було вручене в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, а його зміст відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимоги скарги підтримали та просили її задовольнити з підстав зазначених у ній.
Захисник ОСОБА_5 скаргу адвоката ОСОБА_4 .
Прокурор САП у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 є обґрунтованим, підтверджується наявністю достатніх доказів та здійснено відповідно до вимог КПК України. Крім того, просив долучити до матеріалів скарги копії матеріалів, що обґрунтовують повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Слідчий суддя дослідив скаргу адвоката ОСОБА_4 з доданими до неї матеріалами, заслухав думки учасників справи, а також дослідив надані ними матеріали.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України: «Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення».
Відповідно до вимог п. п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення»
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 279 КПК України: «У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор».
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України: «Обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;».
Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником».
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте, положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді мають бути не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» та обґрунтованості підозри в цілому.
Разом з тим, положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду скарг, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).
Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Зі змісту ч. 1 ст. 276 КПК України видно, що у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, на орган досудового розслідування покладається обов`язок здійснити повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, оскільки неповідомлення про підозру може привести до порушення таких загальних засад кримінального провадження як забезпечення права на захист та змагальність сторін. Крім того, для повідомлення особі про підозру стандарт "достатніх доказів (підстав)" передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах "Джон Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року та "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року).
З повідомлення про підозру та з озвученої у судовому засіданні версії сторони обвинувачення видно, що ОСОБА_2 підозрюється у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки. Крім того, у повідомленні про підозру ОСОБА_2 зазначена конкретна сума спричинених збитків, яка встановлена органом досудового розслідування, з урахуванням висновків експертів, копії яких додані стороною обвинувачення до матеріалів скарги.
Стосовно доводів сторони захисту про те, що у повідомленні про підозру ОСОБА_2 не розкрито зміст підозри та не викладені обов`язкові, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України обставини, а саме: фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, місце та час його вчинення, слідчий суддя зазначає наступне.
Вимогами ст. 277 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру має містити такі відомості, зокрема зміст підозри та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Зміст підозри це виклад головних та істотних елементів інкримінованого кримінального правопорушення, які утворюють єдність усіх його складових частин, а фактичні обставини кримінального правопорушення зводяться до деталізованого опису об`єктивної сторони інкримінованого підозрюваному діяння. Слідчий суддя звертає увагу на те, що вимоги кримінального процесуального законодавства до письмового повідомлення про підозру передбачають наявність стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які були відомі органу досудового розслідування на момент повідомлення особі про підозру та можуть бути змінені у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри. Разом з тим, в обвинувальному акті на відміну від повідомлення про підозру кримінальне процесуальне законодавство зобов`язує сторону обвинувачення зазначати виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, тобто відображати подію кримінального правопорушення у більш конкретизованому вигляді ніж у повідомленні про підозру.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру складене з дотриманням вимог статті 277 КПК України, оскільки у ньому розкрито зміст підозри, зазначені фактичні обставини, місце та час інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, у відповідності до відомих органу досудового розслідування обставин на момент повідомлення про підозру.
Слідчий суддя також зазначає, що вирішення ним на цій стадії досудового розслідування питання про наявність або відсутність певних елементів складу злочину, неможливе, оскільки це може бути вирішене за наслідками дослідження доказів під час судового розгляду і подальшої їх оцінки судом у їх сукупності та взаємозв`язку між собою, зокрема, висновків експертів, показань свідків, обвинувачених тощо, а тому таке рішення не може бути прийняте під час досудового розслідування слідчим суддею у зв`язку з відсутністю у нього на цій стадії встановленої нормами кримінального процесуального закону процесуальної можливості дослідити усі надані сторонами кримінального провадження докази та оцінити їх з метою встановлення наявності або відсутності обставин, на які посилається сторона захисту.
Доводи скарги сторони захисту стосовно того, що при врученні письмового повідомлення про підозру ОСОБА_2 не були роз`яснені суть та зміст підозри, форма вини, суть конкретних незаконних дій та/або бездіяльності та період вчинення інкримінованого правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки вимоги ст. ст. 276-278 КПК України не зобов`язують слідчого/прокурора вчиняти вказані дії. Разом з тим, з доданої до повідомлення про підозру пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного видно, що ОСОБА_2 були роз`яснені його права та обов`язки, що останній засвідчив своїм підписом.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а повідомлена йому підозра є обґрунтованою, підтверджується наявністю достатніх доказів та була вручена з дотриманням вимог ст. 278 КПК України.
Враховуючи те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, які б спростовували причетність ОСОБА_2 до вчинення зазначеного в повідомленні про підозру кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру складено відповідно до вимог Глави 22 КПК України та скасуванню не підлягає.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 276, 277, 278, 303, 307, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що скарга адвоката ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4, поданої в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, якою оскаржується повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 26 жовтня 2022 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 27 березня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1