- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
справа №991/2291/23
провадження №1-кс/991/2318/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«17» березня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9, про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року стосовно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9, про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 369 КК України.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України.
У ході досудового розслідуванням встановлено, що влітку 2022 року ОСОБА_4 з метою вчинення злочинів, направлених на заволодіння бюджетними грошовими коштами через здійснення поставок товарів з державних закупівель за завідомо завищеними цінами, за участі працівників підконтрольних йому суб`єктів господарювання шляхом надання неправомірної вигоди уповноваженим службовим особам держаних органів, установ та організацій, які, в силу своїх посадових обов`язків, мали можливість забезпечити досягнення вказаної злочинної мети, утворив і очолив організовану групу для вчинення кримінальних правопорушень протягом тривалого часу. До складу організованої групи ОСОБА_4 у 2022 році залучив співучасників: ОСОБА_12, ОСОБА_13 та інших на цей час невстановлених осіб. Відповідно до відведеної ролі, ОСОБА_13 забезпечував надання підконтрольних йому суб`єктів господарювання, з якими укладались договори щодо закупівлі обладнання за завідомо завищеними цінами та на рахунки яких зараховувались грошові кошти від державних установ, підприємств, організацій, подальше переведення грошових коштів у готівку, її конвертації у іноземну валюту для подальшого надання як неправомірної вигоди відповідним службовим особам, яких підшукає ОСОБА_4 тощо. 13 липня 2022 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 602-р від 13 липня 2022 року Міністерству розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон) виділено для Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «УкрНДІводоканалпроект» (далі - ДІ «УкрНДІводоканалпроект»; НДІ) грошові кошти державного бюджету в сумі 1 409 000 000 грн на придбання обладнання та матеріалів, до якого 27 серпня 2022 року внесено зміни розпорядженням Кабінету міністрів України № 764-р, із викладом п.п.1 і 3 в новій редакції. Не пізніше 12 серпня 2022 року ОСОБА_4 вступив у позаслужбові відносини з Першим заступником Мінрегіонуна той час - ОСОБА_10 (в подальшому - т.в.о. Міністра Мінрегіону та Заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України), а у період з 12 серпня 2022 року до 16 вересня 2022 року ОСОБА_10 висловив прохання ОСОБА_4 надати йому неправомірну вигоду в розмірі, яка буде становити 7-10 відсотків від суми укладених у майбутньому договорів про закупівлю товару між ДІ "УкрНДІводоканалпроект" та підконтрольними ОСОБА_4 суб`єктами господарювання за забезпечення ОСОБА_10 підписання прямих договорів по завищеній ціні, на що той погодився та пообіцяв надати йому неправомірну вигоду у визначеній ним сумі після надходження грошових коштів від ДІ "УкрНДІводоканалпроект" на рахунки обумовлених суб`єктів господарювання.У період серпня-вересня 2022 року ОСОБА_4 залучив до своєї злочинної діяльності інших осіб, а саме: ОСОБА_12, якому доручив підготувати завідомо завищені цінові пропозиції стосовно постачання обладнання; ОСОБА_13, якому доручив забезпечити надання підконтрольного йому суб`єкта господарювання, на рахунки якого буде зараховано грошові кошти від НДІ, подальше переведення грошових коштів у готівку, її конвертації у іноземну валюту для подальшого надання ОСОБА_10 як неправомірної вигоди, а також інших на цей час невстановлених осіб. ОСОБА_13 у серпні 2022 року залучив до участі у постачанні обладнання для НДІ підконтрольне йому ТОВ «ЕПГ», ОСОБА_4 у цей же період часу залучив до укладення договорів про закупівлю товару з НДІ підконтрольні йому суб`єкти господарювання, а саме: ТОВ «Торговий Дім «Будшляхмаш», ТОВ «М.Б.», ТОВ «Техно Трейн».Після підшукання зазначених товариств ОСОБА_4 у серпні 2022 року повідомив ОСОБА_10 про необхідність укладення договорів саме з цими суб`єктами господарювання, а останній повідомив службовим особам НДІ перелік товариств, з якими необхідно укласти договори.У серпні 2022 року ОСОБА_12, з метою створення уявлення дійсного порівняння ринкових цін інститутом, забезпечив подачу на електронний моніторинг цін, який проводився ДІ «УкрНДІводоканалпроект», пропозицій підконтрольними ОСОБА_4 суб`єктами підприємницької діяльності, в яких було вказано ціну вищу, ніж у юридичної особи, яка, згідно домовленостей, мала здобути перемогу у закупівлі. 17 листопада 2022 року НДІ уклало договір про закупівлю товару №25/22/к з ТОВ «ЕПГ» на придбання пересувних котелень на загальну суму 797 524 320 грн. У період часу з 17 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року з рахунку ДІ «УкрНДІводоканалпроект» на рахунок ТОВ «ЕПГ», на виконання умов договору №25/22/к, були перераховані кошти у загальній сумі 261 729 678, 80 грн, з яких 32 103 404 грн - розрахунок за поставлені котельні, а решта суми - авансовий платіж.16 січня 2023 року ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_10 та повідомив, що готовий надати йому неправомірну вигоду у сумі 400 000 доларів США, а ОСОБА_10 повідомив про необхідність пересилання коштів до м. Львів, де вони будуть отримані залученою ним довіреною особою.Надалі, 18 січня 2023 року, ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_13 підготувати грошові кошти у сумі 500 000 доларів США, 400 000 з яких для надання ОСОБА_10 як неправомірної вигоди та, з метою мінімізації ризику викриття їх незаконної діяльності доставити їх у визначене ним місце у м. Києві для подальшого переміщення їх до м. Львова. Цього ж дня ОСОБА_13 доставив грошові кошти за необхідною адресою. Після цього ОСОБА_4 та невстановленими на цей час особами було забезпечено доставку грошових коштів у сумі 400 000 доларів США, призначених як неправомірна вигода ОСОБА_10, до м. Львів. У період з 16 до 17 січня 2023 року ОСОБА_10 залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_11, якому доручив отримати у м. Львові від узгоджених з ОСОБА_4 осіб зазначену неправомірну вигоду. 20 січня 2023 року ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_10 у м. Києві. У ході зустрічі ОСОБА_10 шляхом написання інформації рукописним текстом на аркуші паперу повідомив ОСОБА_4 про те, що неправомірну вигоду для нього у м. Львові отримає залучений ним ОСОБА_11, який обізнаний зі злочинним планом. 21 січня 2023 року ОСОБА_11, перебуваючи у м. Львові, одержав від ОСОБА_14 для ОСОБА_10 неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 400 000 доларів США, доставка яких у м. Львів була попередньо організована ОСОБА_4 . Надалі ОСОБА_11 власним автомобілем перевіз вказані грошові кошти у квартиру у м. Львові, де зберігав їх до подальших розпоряджень ОСОБА_10 .
Отже, за твердженням органу досудового розслідування, ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, діяльність якої спрямована на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, направлених на заволодіння бюджетними грошовими коштами шляхом здійснення поставок товарів по державних закупівлях за завідомо завищеними цінами, спільно з ОСОБА_12, Крошкою та іншими невстановленими особами надав неправомірну вигоду заступнику міністра Розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_10 в загальній сумі 400 000 доларів США (14 627 440 грн).
21 січня 2023 року ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України, а 22 січня 2023 року повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України.
Детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
24 січня 2023 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 березня 2023 року з можливістю внесення застави у розмірі 100 000 472 грн та покладенням обов`язків у разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку із внесенням застави на строк два місяці з моменту звільнення з-під варти, але в межах строку досудового розслідування.
На даний час ОСОБА_4 перебуває під вартою.
Детектив зазначає, що у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На переконання органу досудового розслідування, оскільки на теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_4 не зменшилися, а слідством встановлені додаткові обставини, які вказують на збільшення їх вагомості, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, то на даний час наявна обґрунтована потреба у продовженні строку дії застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким ризикам.
Позиція сторін у судовому засіданні
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити. Додатково на обґрунтування підозри ОСОБА_4 та заявлених ризиків послався на додатково встановлені слідством відомості, а саме, які містяться в протоколах допиту підозрюваного ОСОБА_12 від 02 березня 2023 року, свідка ОСОБА_15 від 27 січня 2023 року, свідка ОСОБА_16 від 15 лютого 2023 року. Зазначив, що наразі слідство триває, докази збираються, а показання перевіряються. Зібрані нові відомості не містять суперечностей з викладеними відомостями у підозрі. Також послався на те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначених ст. 177 КПК України.
Сторона захисту підозрюваного ОСОБА_4 проти клопотання детектива заперечували та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри та безпідставність заявлених ризиків. Зазначили, що надані стороною обвинувачення протоколи за результатами проведення НСРД містять відомості частково вирвані з контексту та перекручені, які жодним чином не доводять причетність підозрюваного до вчинення вказаного кримінального правопорушення. На їх переконання, також виникають обґрунтовані сумніви щодо правильності кваліфікації дій як ОСОБА_10, так і ОСОБА_4, а наведені у повідомленні про підозру формулювання можуть свідчити лише про ознаки іншого кримінального правопорушення - ст. 369-2 КК України. Крім цього, всі підозри сторони обвинувачення ґрунтуються на відносинах з ТОВ «ЕПГ», до якого ОСОБА_4 взагалі не має жодного відношення, що і підтверджує відсутність доказів зворотного у сторони обвинувачення. У клопотанні та доданих до нього матеріалах немає жодних підтверджень наявності організованої групи. Вказали на відсутність підстав та доказів, що ОСОБА_4 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки його попередня поведінка говорить про інше. Зазначили про безпідставність посилання детектива на майнові ресурси ОСОБА_4, оскільки вони наразі арештовані слідчим суддею та не можуть бути реалізовані. Надали докази повернення ДІ «УкрНДІводоканалпроект» частини перерахованих бюджетних коштів на суму 20 676 657 грн, на яку ТОВ «ТЕХНО ТРЕЙН» не поставило продукцію. Послалися на те, що сторона обвинувачення упродовж уже тривалого строку вжила ряд вичерпних заходів для отримання відомостей, які зберегли на собі технічні засоби, що нівелює заявлений пов`язаний з цим ризик. Зазначили, що доводи обвинувачення щодо ризику впливу на свідків нічим не підтверджується та є лише припущенням органу досудового розслідування, як і ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення. Також захист вказав на завідомо непомірний для підозрюваного розмір застави, про який просить детектив у клопотанні, наслідком чого є неможливість її внесення.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, у тому числі стороною захисту, слідчий суддя вважає за доцільне окреслити для зацікавлених осіб використаний підхід в розгляді цього клопотання, який в подальшому і визначив межі його розгляду.
Перше, з чого хотів почати, вирішуючи подане клопотання, це те, що відповідно до затверджених процедур, які встановленні у Засадах використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, кримінальне провадження №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року було закріплено за слідчим суддею ОСОБА_1 Визначений зборами суддів Вищого антикорупційного суду відповідний авторозподіл справ дозволяє слідчому судді повно та всебічно орієнтуватися у кримінальному провадженні, використовувати отриману інформацію в межах цього провадження і, на мою думку, таке використання не призводить до порушення принципу диспозитивності (ч.3 ст.26 КПК України). Отже, для мене кримінальне провадження №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року є знайомим, я обізнаний про загальне бачення кожної із сторін, розумію та орієнтуюся в озвучених сторонами правових позиціях під час розгляду інших клопотань, є достатньо інформованим про загальну кількість прийнятих рішень в межах цього провадження, оскільки особисто приймав участь в більшості з них.
Друге - слідчий суддя не може бути «мовчазним пособником» (з деякими обмеженнями, пов`язаними зі збереженням державної таємниці/таємниці досудового розслідування/адвокатської таємниці, в частині тактики та стратегії захисту), учасника провадження, який надає неповну інформацію або таку, яка не відповідає дійсності, про що стало відомо слідчому судді під час розгляду попередніх клопотань і, звісно, при встановленні такого факту слідчий суддя повинен проявляти активну позицію та повертати учасників у змагальне середовище.
Третє - слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри шляхом співставлення визначеної органом досудового розслідування кваліфікації з обставинами, які знайшли відображення у підозрі та містяться у наданих прокурором і досліджених в судовому засіданні матеріалах. Акцентую увагу, що визначена органом досудового розслідування кваліфікація за ч.3 ст.28, ч.4 ст. 369 КК України ОСОБА_4 обмежуються викладеними у повідомленні про підозру обставинами, а тому посилання прокурора на інші відомості, які внесені до ЄРДР та які перевіряються в цьому кримінальному провадженні, слідчим суддею не сприймаються та не можуть бути використані під час ухвалення рішення.
Після висловлення пояснень щодо меж розгляду, вважаю за доцільне зазначити, що 22 січня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 369 КК України, а саме: у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненої організованою групою.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 січня 2023 року, відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 березня 2023 року з можливістю внесення застави у розмірі 100 000 472 грн та покладенням обов`язків у разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку із внесенням застави на строк два місяці з моменту звільнення з-під варти, але в межах строку досудового розслідування, яка була залишена в силі ухвалою АП ВАКС від 22 лютого 2023 року.
Ухвалою слідчого судді від 17 березня 2023 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року, продовжено до 5 місяців, тобто до 22 червня 2023 року.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Отже, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, необхідно врахувати: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 369 КК України. Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.
З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджені наявні в матеріалах клопотання докази та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і роз`яснені в судовому засіданні.
Дослідивши додані до клопотання прокурора матеріали, обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення та можливу роль ОСОБА_4 у ньому, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах (зафіксовані розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, том.4, а.с.37-182), слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування, а тому приходить до висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється (міг вчинити) у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 369 КК України.
Стосовно тверджень сторони захисту, що наявні у підозрі формулювання органу досудового розслідування можуть свідчити лише про наявність у діях як ОСОБА_4, так і в діях ОСОБА_10 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне. Аналізуючи доводи, викладені в клопотанні, розуміючи пов`язаність складів злочинів за ст.368, 369 та 369-2 КК України та різну судову практику в їх розмежуванні і застосуванні, на цьому етапі розслідування слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_10 з квітня 2020 року був Першим заступником Мінрегіону та, в силу своїх службових повноважень та наданої йому влади, міг впливати як прямо, так і використовуючи «загальні» можливості, пов`язані з його посадою, на прийняття рішень, що належать до компетенції Мінрегіону, в тому числі під час реалізації розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 липня 2022 року №602-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на придбання резервного запасу обладнання та матеріалів для об`єктів тепло-, водопостачання та водовідведення з метою безперебійного надання комунальних послуг під час проходження опалювального сезону 2022/23 року», а тому визначена органом досудового розслідування попередня кваліфікація підозрюваного ОСОБА_4 саме за ст.369 КК України не є занадто необґрунтованою.
Отже обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребує перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні та під час подальшого досудового розслідування.
Наявність ризиків та їх обґрунтованість
Детектив у клопотанні зазначає, що продовжують існувати ризики вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Зазначаючи у своєму клопотанні про існування цього ризику, орган досудового розслідування посилається на те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є тяжкими корупційними злочинами та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, з конфіскацією майна або без такої, при чому, відповідно до ст. ст. 45, 69 та 75 КК України, йому може бути призначене лише покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від суду. Також детектив у клопотанні послався на майновий стан ОСОБА_19 та наявність у членів організованої групи грошових коштів на рахунках іноземних компаній, що може бути використано для переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду. Крім цього, зазначили про наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також про запроваджений у країні режим воєнного стану (наявність тимчасового непідконтрольних територій), що створює додаткові можливості для залишення території України. Детектив вказав, що підозрюваний з 24 лютого 2022 року 15 разів виїжджав за межі України, що, на переконання органу досудового розслідування, свідчить про його можливість покинути територію України, незважаючи на встановленні обмеження виїзду за кордон чоловіків призовного віку. Крім цього, зазначив про наявність у ОСОБА_4 зв`язків для видачі чоловікам дозволів на перетин державного кордону України через систему «Шлях».
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покаранняв сукупності з дослідженими матеріалами НСРД, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо продовження існування цього ризику, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_4, та, оцінюючи його у сукупності з іншими обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, зокрема наявністю у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон, зв`язків, які можуть бути використані ним для залишення території України, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя не сприймає твердження детектива в обґрунтування зазначеного вище ризику - можливість використання ОСОБА_4 грошових коштів на рахунках компанії ABRS Group у Швейцарській Конфедерації, яка йому підконтрольна, оскільки воно підтверджується тільки розмовою за 13 грудня 2022 року, але запит про міжнародну правову допомогу від 22 лютого 2023 року направлений чомусь тільки до Республіки Польща (том.2, а.с.197-204).
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Зі змісту клопотання вбачається, що вказаний ризик продовжує існувати з урахуванням того, що в матеріалах кримінального провадження містяться відомості про те, що підозрюваними під час вчинення кримінальних правопорушень використовувалися технічні засоби передачі інформації для комунікації з приводу вчинюваного злочину, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення та можуть бути знищені, прихованні, або спотворенні, ОСОБА_4, не перебуваючи під вартою. При цьому, як зазначає детектив, така інформація може бути видалена навіть з носіїв, що перебувають у розпорядженні органів досудового розслідування, а скопіювати її у повному обсязі на цей час не виявилося можливим з технічних причин (призначені відповідні експертні дослідження).
Слідчий суддя, з урахуванням досліджених матеріалів, які свідчать про використання підозрюваними конспіративних способів і методів у спілкуванні (паролі, залучення третіх осіб для передачі грошей, користування «фінансовими послугами» щодо переміщення грошей територією країни поза державним контролем), визнає спроможним продовження існування ризику знищення, приховання або спотворення з боку підозрюваного речей та документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні
Посилаючись у своєму клопотанні на продовження існування зазначеного ризику, детектив вказав, що ОСОБА_4 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на працівників підконтрольних ОСОБА_4 підприємств, які перебувають у його службовій залежності та його довірених осіб. Також детектив відмітив, що на цей час органом досудового розслідування призначено велику кількість експертиз у різних державних установах, а враховуючи зв`язки ОСОБА_4, існує ризик його незаконного впливу як особисто, так і опосередковано на експертів у даному провадженні. Крім цього, у цьому кримінальному провадженні підлягають встановленню інші співучасники організованої злочинної групи, а також інші епізоди злочинної діяльності, а непродовження строку дії цього запобіжного заходу може створити умови для неконтрольованого його спілкування як з іншими підозрюваними, так і свідками у провадженні або третіми особами.
Перевіряючи продовження існування зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно продовжити обмежити підозрюваного у можливості спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні та зазначеними детективом особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.
В той же час, слідчий суддя вважає недоцільним перевіряти зв`язок кожної особи з підозрюваним, її роль, досліджувати/перевіряти інформацію, якою вона володіє тощо, а обмежується на цьому етапі розслідування лише посиланням на запропонований органом досудового розслідування перелік. При цьому, підозрюваний не позбавлений можливості в подальшому ставити перед слідчим суддею питання щодо помилковості/недоцільності/об`єктивної потреби у спілкуванні внесення певної особи (іб) до цього переліку.
Слідчий суддя не сприймає твердження детектива в обґрунтування зазначеного вище ризику - можливість впливу на експертів, які будуть приймати участь в проведенні призначених експертиз, оскільки воно нічим не підтверджується та є не конкретизованим (не наведені зв`язки, ПІБ експертів тощо).
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Посилаючись у своєму клопотанні на продовження існування вказаного ризику, детектив зазначив, що ОСОБА_4 набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження. Також зазначив, що матеріали кримінального провадження містять відомості про використання ОСОБА_4 конспіративних способів та методів спілкування. Крім цього, послався на те, що 15 лютого 2023 року та 23 лютого 2023 року ОСОБА_4 були укладені додаткові угоди щодо подальшої реалізації розпорядження КМУ, в той час коли останній перебував під вартою.
Слідчий суддя приймає до уваги та враховує наведені доводи, а тому визнає спроможним подальше існування вказаного органом досудового розслідування ризику, попре те, що обставини якими він обґрунтовується в більшості своїй однакові та перетинаються з обставинами, якими було обґрунтовано ризик переховування.
Слідчий суддя не сприймає твердження детектива в обґрунтування зазначеного вище ризику - укладення (підписання) ОСОБА_4 додаткових угод від 15 лютого 2023 року та 23 лютого 2023 року під час перебування у ДУ «Київський слідчий ізолятор», оскільки обставини підписання зазначених договорів не впливають на їх дійсність, а перебування під вартою не позбавляє особу повноважень директора господарського товариства, в даному випадку ТОВ «Техно Трейн».
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Слідчий суддя не може погодитись з доведенням існування зазначеного ризику, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе його існування. Більш того, жодні твердження в обґрунтування цього ризику не знайшли відображення у підозрі (передачі 20 000 000 грн неправомірної вигоди службовим особам ДСНС, а деякі носять відверто маніпулятивний характер (легалізація 261 000 000 грн з рахунків ТОВ «ЕПГ»).
Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні
Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому злочинів, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
ОСОБА_4 підозрюється, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 369 КК України, що відноситься до категорії тяжких злочинів, та карається, зокрема, позбавленням волі на строк до десяти років.
Враховуючи усі наведені вище обставини, встановлені під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя приймає до уваги, що ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов`язаних із застосуванням запропонованого органом досудового розслідування запобіжного заходу в даному випадку є суттєвим, а тому можливість та необхідність застосування саме цього запобіжного заходу потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.
Отже, слідчому судді належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
Аналізуючи вищевикладене, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є тяжким злочином і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі та, беручи до уваги, що органом досудового розслідування перевіряється той факт, що підозрюваний є організатором, особисто керував кримінальною протиправною діяльністю утвореного ним стійкого злочинного об`єднання, до складу якого залучив інших осіб, які в повному обсязі на даний час органом досудового розслідування ще не встановлені, а також те, що останній з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, впливати на свідків або сторони кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.
Враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставини та інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що домашній арешт та застава, як і особисте зобов`язання та особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів і не зможуть уберегти від встановлених у цьому кримінальному провадженні ризиків, у зв`язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість клопотання в частині продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою. При цьому вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою (інших відомостей не надано).
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою також враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 41 року, є громадянином України, раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, на його утримані перебуває дружина, двоє малолітніх дітей та батьки похилого віку, а також має повнолітню доньку (зі слів сторони захисту) та міцні соціальні зв`язки.Крім того, слідчий суддя враховує досліджені матеріали щодо можливого вчинення кримінального правопорушення в цілому під час віроломної війни рф проти України.
Обґрунтованість розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істоміна проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи особу самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.
Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки, не можуть бути вирішальним фактором, що виправдовуватимуть суму застави.
Обґрунтовуючи розмір застави у розмірі 100 000 472 грн ОСОБА_4 слідчий суддя в ухвалі від 24 січня 2023 року послалася на розмір неправомірної вигоди (400 000 доларів США), можливість доступу підозрюваного до грошових коштів у сумі 261 729 678,80 грн, які були перераховані ТОВ «ЕПГ» від НДІ за котельні та майновий стан підозрюваного. З зазначеними висновками слідчої судді повністю погодилася апеляційна інстанція (справа №991/510/23).
Враховуючи висновки слідчої судді, вважаю за доцільне зазначити, що з моменту постановлення нею ухвали від 24 січня 2023 року стан досудового розслідування факту організації ОСОБА_4 надання/отримання неправомірної вигоди ОСОБА_10 не зазнав жодних змін зі спливом майже 2 (двох) місяців::
-підозра ОСОБА_4 ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 369 КК України залишилася у вигляді повідомлення станом на 22 січня 2023 року. Надані стороною обвинувачення додаткові матеріали: протокол допиту підозрюваного ОСОБА_12 від 02 березня 2023 року, протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 15 лютого 2023 року, протокол допиту ОСОБА_15 від 27 січня 2023 року суттєво не впливають на вже встановлені органом досудового розслідування обставини і, на мою думку, лише їх дещо уточнюють;
-жодних об`єктивних даних (експертних висновків) про завищення вартості товару (обладнання) органом досудового розслідування за цей час не здобуто, як і будь-яких ознак розкрадання, крім вже наявної інформаційно-аналітичної довідки, складеної детективом ОСОБА_20 зі спеціалістом (т.2, а.с.56-61);
В той же час, є обставини, які суттєво змінилися зі спливом майже 2 (двох) місяців і які не були відомі слідчій судді станом на 24 січня 2023 року (колегії АП ВАКС):
-усе майно ОСОБА_4 було заарештовано ухвалою слідчого судді від 01 лютого 2023 року у справі №991/650/23 (з метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання);
-було накладено арешт на рахунки ТОВ «Техно Трейн» ухвалою слідчого судді від 23 лютого 2023 року у справі №991/634/23 (на суму 38 244 618 грн);
-ТОВ «Техно Трейн» за згодою з ДІ «УкрНДІводоканалпроект» припинили дію договору від 10 листопада 2022 року №23/22/к, шляхом підписання додаткової угоди від 23 лютого 2023 року №7;
-ТОВ «Техно Трейн» 16 лютого 2023 року повернуло на рахунок ДІ «УкрНДІводоканалпроект» бюджетні кошти (аванс) у сумі 20 676 657 грн;
-з`ясовано (надано) подальший рух державних коштів, які були перераховані від ДІ «УкрНДІводоканалпроект» на банківські рахунки ТОВ «ЕПГ», ТОВ «ТД «Будшляхмаш», ТОВ «Техно Трейн». Зокрема, одержані грошові кошти ТОВ «ЕПГ» від ДІ «УкрНДІводоканалпроект» у розмірі 261 729 678 грн були фактично одразу (21/22 грудня 2022 року) перераховані у розмірі 233 307 582 грн іншим товариствам для закупівлі котлів сталевих, що ставить під сумнів можливість їх використання (том.1, а.с.78-80);
-час, який минув з моменту затримання та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 22 січня 2023 року.
Дослідивши обставини, які не змінилися протягом двох місяців та порівнявши їх з обставинами, які суттєво змінилися та які, у тому числі, не були відомі слідчій судді на час постановлення ухвали від 24 січня 2023 року, враховувавши те, що сам факт невнесення застави за підозрюваного (им) впродовж майже двох місяців свідчить про її непомірність в раніше визначеному розмірі (100 000 472 грн), беручи до уваги, що ОСОБА_4 інкримінується роль організатора у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, сприймаючи потребу сторони захисту в розумінні принципів та підходів, які використовував слідчий суддя при визначенні розміру застави, переконавшись, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом (ч.5 ст. 182 КПК України), реалізуючи надані дискреційні повноваження, вважаю за доцільне зменшити встановлений попередній розмір застави та визначити її у розмірі, яка відповідатиме ймовірному загальному розміру неправомірної вигоди, розрахованої ОСОБА_12 на прохання ОСОБА_4, як організатора злочину, за виконання укладених контрактів, тобто - 33 992 000 грн (8% від загальної суми укладених договорів), яка, на мою думку, не є завідомо непомірною для підозрюваного та буде достатньою для гарантування виконання ним покладених обов`язків.
Також, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, враховуючи ту обставину, що ризики, наведені в ухвалі продовжують існувати, але, за спливом часу дещо втратили свою актуальність, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, при цьому наявні обґрунтовані підстави вважати, що саме запропоновані детективом процесуальні обов`язки можуть запобігти вказаним ризикам.
Згідно ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Враховуючи ту обставину, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 22 червня 2023 року, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для визначення строку дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 до 15 травня 2023 року, який є таким, що відповідає передбаченому законом строку.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
Дана ухвала прийнята в розвиток і з урахуванням положень та встановлених обставин в ухвалах слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_21 від 01 лютого 2023 року у справі №991/650/23 (арешт майна), від 17 березня 2023 року (справа №991/2036/23, продовження строку досудового розслідування до 22 червня 2023 року), від 23 лютого 2023 року у справі №991/634/23 (арешт рахунків ТОВ «Техно Трейн»)
Враховуючи проходження слідчим суддею щорічного навчання та перебування судді ОСОБА_1 у складі колегії у нарадчій кімнаті (справа №317/2973/18) виготовлення та проголошення повного тексту ухвали відбулося в інший (відмінний від зазначеного у вступній та резолютивній частині ухвали) день.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-183, 194, 199, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 травня 2023 року, з можливістю внесення застави у розмірі 33 992 000 (тридцять три мільйони дев`ятсот дев`яносто дві тисячі) гривень.
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі, вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному у цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:
Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку із внесення застави покласти на нього такі обов`язки:
1)прибувати до детектива (слідчого) в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2)не відлучатись з м. Києва без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;
3)повідомляти детектива (слідчого), прокурора чи суд (слідчого суддю) про зміну свого місця проживання та роботи;
4)утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_17, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_13, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58 ; працівниками: ТОВ «Сучасні вантажівки», ТОВ «ТК Спецзапчасть», ТОВ «ТД «Будшляхмаш», ТОВ «НВО «Екософт», ТОВ «ЕПГ», ТОВ «М.Б.», ТОВ «ТД «Комунальна техніка», ТОВ «ВК «ВІВА», ТОВ «ВЛІВ», а також будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;
6)носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 16 травня 2023 року.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом її дії.
Виконання ухвали в частині доставлення до місця ув`язнення доручити конвою військової частини № НОМЕР_2, а в частині подальшого тримання під вартою - керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Здійснення контролю за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків доручити прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Копію ухвали негайно вручити прокурору, підозрюваному та його захисникам.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1