Документ № 109884184

Справа № 991/1907/23

Провадження 1-кс/991/1939/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю села Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, громадянину України, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, рф, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, у кримінальному провадженні №42013000000000197 від 13.05.2013,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду звернувся старший детектив Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 з клопотанням, погодженим прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про обрання підозрюваному ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в порядку ч.6 ст.193 КПК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013000000000197 від 13.05.2013 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 (чинна до 28.04.2020), ч.2 ст.366 (чинна до 01.07.2020) КК України, за підозрою серед інших ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

На думку ст. детектива НАБУ ОСОБА_5, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також, зважаючи на відомості про особу підозрюваного, коло його знайомих, у тому числі і серед службових осіб, наявність достатніх майнових ресурсів, на думку ст. детектива, існують ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. До того ж постановою ст. детектива підозрюваний оголошений в міжнародний розшук та на даний час ймовірно перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Наведене вважає достатніми підставами для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розгляд клопотання відбувся 23.03.2023.

У судовому засіданні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Не погоджуюсь з поданим клопотанням, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4, який у судовому засіданні повідомив, що здійснює захист підозрюваного із 09.11.2022, зазначив, що долучені до клопотання матеріали не доводять перебування підозрюваного на території держави-агресора, оскільки перетин кордону відбувся із країною, яку допоки не визнано державою-агресором - Республікою Білорусь. Окрім того, вказує на недоведеність заявлених ризиків та необґрунтованість самого клопотання, у зв`язку з чим просить відмовити в його задоволенні.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання повідомлений у відповідності до ч.8 ст.135 КПК України шляхом опублікування повістки про виклик в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Направити повістку за останнім відомим місцем проживання/перебування підозрюваного, а саме на адресу: АДРЕСА_1, рф, не виявилося можливим з об`єктивних причин, у зв`язку з припиненням АТ «Укрпошта» доставки до/з росії та білорусі, що підтверджується повідомленням, розміщеним на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта».

Заслухавши думку прокурора, позицію сторони захисту, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст.194 КПК України).

Частиною 6 статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З огляду на зазначені положення закону слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, з метою визначення, чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 3) наявність та достатність доказів того, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук; 4) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 5) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Як було зазначено вище, у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013000000000197 від 13.05.2013 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 (чинна до 28.04.2020), ч.2 ст.366 (чинна до 01.07.2020) КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що орієнтовно у проміжок часу з січня по квітень 2011 року начальник Управління виробничо-технічної комплектації (УВТК) Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом») ОСОБА_6 та інші невстановлені на даний час службові особи з числа керівництва цього відокремленого підрозділу державного підприємства вступили у злочинну змову з фактичним керівником ТОВ «Укрекологія» та ЗАТ «Торговий Дім «Комплект» ОСОБА_7, директором ТОВ «Машенергокомплект» та фактичним керівником ТОВ «СМ-К» ОСОБА_8, а також фінансовим директором ТОВ «Грімальді» ОСОБА_9, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ДП «НАЕК «Енергоатом».

Розроблений злочинний план умовно складався з наступних етапів: 1. завищення з використанням підконтрольних учасникам змови підприємств очікуваної вартості предмета закупівлі (промислового обладнання) ще на етапі проведення маркетингового дослідження цін на продукцію та формування річного плану закупівлі товарів для потреб ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»; 2. підшукання підприємств-виробників необхідного виду промислового обладнання, що затверджені як постачальники для АЕС, мають відповідні технічні умови та можуть здійснювати його виготовлення і поставку напряму на адресу Замовника торгів, створення умов для відмови цих виробників від самостійної участі у відкритих торгах та подальше укладення з ними ексклюзивних дилерських договорів; 3. підготовка документації конкурсних торгів, зокрема в частині технічних вимог до предмету закупівлі, в редакції, що містить ряд формальних вимог та специфічних характеристик промислового обладнання, притаманних лише продукції виробника, з яким учасниками змови попередньо досягнуто домовленості щодо ексклюзивного дилерства, що фактично виключає технічну відповідність заявленим вимогам обладнання інших виробників та створює формальні передумови для відхилення конкурсних пропозицій останніх щодо поставки такого обладнання у майбутніх відкритих торгах; 4. спільна скоординована участь визначених підконтрольних учасникам злочинної змови підприємств у відкритих торгах на закупівлю промислового обладнання, що проводитимуться ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», під час якої вищезазначеними пов`язаними учасниками торгів буде пропонуватися попередньо узгоджена завідомо завищена цінова пропозиція на предмет закупівлі; 5. забезпечення працівниками УВТК та інших структурних підрозділів АЕС, відповідальних за закупівлі, допуску до оцінки виключно пропозицій конкурсних торгів підприємств підконтрольних учасникам змови, зокрема шляхом відшукання формальних підстав для відхилення конкурсних пропозицій інших учасників торгів, та подальше визнання переможцем відкритих торгів заздалегідь визначеного учасника торгів; 6. укладення Замовником торгів з підконтрольним учасникам злочинної змови переможцем торгів договору поставки промислового обладнання за ціною, що значно перевищує реальну ринкову вартість придбання цього ж обладнання у його виробника; 7. умисне уведення до схеми постачання обладнання фіктивного підприємства-посередника, з метою приховання необґрунтованої націнки на товар та створення формальних передумов для перерахування грошових коштів, отриманих від Замовника торгів в якості оплати за поставлений товар, на банківські рахунки цього посередника; 8. оплата за рахунок залучених у третіх осіб поворотних фінансових позик (інвестицій) виготовлення та фактичної поставки виробником напряму на адресу Замовника торгів промислового обладнання, що є предметом закупівлі, шляхом здійснення повної передплати з рахунків підконтрольних учасникам злочинної змови підприємств на рахунок виробника за ринковою ціною; 9. оплата поставленого виробником обладнання Замовником торгів на адресу переможця торгів за попередньо протиправно сформованою ціною, що суттєво перевищує фактичну ціну його придбання у виробника (ринкову ціну); 10. виведення підконтрольним учасникам змови переможцем торгів отриманих від Замовника грошових коштів, що складатимуть різницю між реальною ринковою вартістю товару та фактичною ціною його реалізації за результатами закупівельних процедур, у тіньовий обіг, шляхом перерахування на рахунки фіктивного підприємства-посередника; 11. перерахування фіктивним підприємством-посередником цих коштів на підставі фіктивних договорів, зокрема щодо нібито надання маркетингових послуг з продажу товару, на рахунки підприємств, що надають послуги з конвертування безготівкових грошових коштів у готівку; 12. зняття готівки з банківських рахунків підприємств, що надають послуги з конвертування грошових коштів у готівку, та її подальша передача учасникам злочинної змови через визначених організатором злочину осіб; 13. повернення коштів, що були залучені в якості поворотних фінансових позик (інвестицій) для авансування виготовлення та придбання поставленого промислового обладнання у виробника; 14. розподіл отриманих злочинним шляхом коштів, зокрема готівки, між учасниками злочинної змови (організатором, виконавцем та пособниками), у тому числі службовими особами ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», та їх подальше використання останніми на власний розсуд.

Відповідно до розподілу ролей співучасників злочину начальник УВТК ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_6, призначений на вказану посаду наказом Генерального директора № 321лс від 01.04.2008, входячи до складу комісії № 1 з постачання товарів цього відокремленого підрозділу державного підприємства, якою здійснювалась безпосередня оцінка конкурсних пропозицій учасників торгів, та будучи наділеним організаційно-розпорядчими повноваженнями з керівництва, контролю та організації роботи управління, а саме щодо комплектації обладнанням, матеріалами, виробами та запасними частинами виробничих об`єктів, робіт з реконструкції та модернізації АЕС, придбання товарно-матеріальних цінностей у державних, комерційних структур, уточнення номенклатури, умов, строків закупівлі та цін на товарно-матеріальні цінності, зазначені в зведеній річній заявці, на етапі її формування та при надходженні позапланових заявок, підтримання в актуалізованому стані інформації про ціни на товарно-матеріальні цінності, формування плану закупівель по тендерам, договорам та рахункам для товарно-матеріальних цінностей, мав забезпечити формування заздалегідь завищеної очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом організації проведення маркетингового дослідження із залученням завчасно визначених підконтрольних учасникам змови підприємств, які мали надавати узгоджені завідомо завищені цінові пропозиції на обладнання, що буде предметом закупівлі, та у подальшому забезпечити створення умов для перемоги підконтрольних ОСОБА_7 підприємств у торгах, усунувши від оцінки конкурсні пропозиції інших постачальників, що будуть нижчими за ціною.

31.08.2011 рішенням комітету з конкурсних торгів ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» оголошено відкриті торги на закупівлю товару категорії № 29.23.1 по ДК 016-97 - установки холодильні та вентиляційні промислові (кондиціонер автономний) з очікуваною вартістю предмета закупівлі у сумі 5 921 042,40 грн. з ПДВ та затверджено документацію конкурсних торгів на закупівлю, якою передбачено закупівлю кондиціонерів автономних в кількості 15 штук.

У подальшому 28.09.2011 рішенням комітету з конкурсних торгів, на підставі службової записки начальника УВТК ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_6, у зв`язку зі збільшенням обсягів закупівлі, внесені зміни до документації конкурсних торгів, яким предмет закупівлі змінено на закупівлю установок холодильних та вентиляційних промислових (кондиціонер автономний, комплект кондиціонерів центральних) кількість - 21 шт., 6 комплектів, на загальну суму 27 674 546,40 грн., в основу якої були покладені завідомо узгоджені завищені цінові пропозиції ПАТ «Завод «Екватор», ТОВ «Машенергокомплект» і ТОВ «СМ-К».

14.11.2011 відбулося розкриття пропозицій конкурсних торгів, у яких взяли участь ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» з ціновою пропозицією - 14 902 800,00 грн. з ПДВ, ТОВ «МК - Інжиніринг» з ціновою пропозицією - 21 899 616,73 грн. з ПДВ, ТОВ «Весам Групп» з ціновою пропозицією - 27 405 044,40 грн. з ПДВ, а також у змові між собою - ТОВ «Укрекологія» з ціновою пропозицією - 25 848 026,41 грн. з ПДВ та ЗАТ «Торговий Дім «Комплект» з ціновою пропозицією - 26 844 310,01 грн. з ПДВ.

У подальшому службовими особами ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», які діяли за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Укрекологія» та ЗАТ «Торговий Дім «Комплект», здійснено упереджену оцінку конкурсних пропозицій учасників торгів, внаслідок чого до оцінки допущено двох пов`язаних учасників - ТОВ «Укрекологія» та ЗАТ «Торговий Дім «Комплект» та водночас відхилені пропозиції інших учасників згідно п. 3 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289, як такі, що не відповідають умовам документації конкурсних торгів.

Внаслідок цього 22.11.2011 за результатами засідання комітету з конкурсних торгів, найбільш сприятливою для ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» протиправно визнано конкурсну пропозицію ТОВ «Укрекологія» з ціною 25 848 026,41 грн. з ПДВ.

З метою документального прикриття суттєвого завищення ціни поставленого обладнання та можливості виведення здобутих злочинним шляхом коштів у тіньовий обіг з подальшим переведенням їх у готівку для розподілу між учасниками злочинної схеми, до останньої залучено фіктивне ТОВ «Нобілі», яким за рахунок коштів, належних ТОВ «Укрекологія», ТОВ «Грімальді», ТОВ «Машенергокомплект» та ТОВ «Будівельна компанія «Ампір», здійснено фіктивне придбання кондиціонерів автономних та комплектів кондиціонерів центральних у виробника ПАТ «Завод «Екватор» за ціною 13 535 364,00 грн. та фіктивний перепродаж їх на адресу переможця торгів - ТОВ «Укрекологія», яким у подальшому здійснено поставку цього ж обладнання на адресу ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» вже за ціною 25 848 026,41 грн.

Згідно з актом № 02-24/7 від 23.08.2013 позапланової виїзної ревізії у ДП «НАЕК «Енергоатом» в частині фінансово-господарської діяльності ВП «Южно-Українська АЕС» за період з 01.01.2011 по 30.06.2013, проведеної фахівцями Держфінінспекції у Миколаївській області, встановлено, що вартість реалізованих ТОВ «Нобілі» заводом-виробником ПАТ «Завод «Екватор» установок холодильних та вентиляційних промислових (кондиціонер автономний, комплект кондиціонерів центральних), фактично становить 13 535 364,00 грн, тоді як загальна вартість вироблених ПАТ «Завод «Екватор» цінностей, отриманих ВП «Южно-Українська АЕС» по договору від ТОВ «Укрекологія», становить 25 848 026,41 грн, що обумовило зайві витрати ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» державних коштів у сумі 12 312 662,41 грн.

Зазначене є втратою активів ДП «НАЕК «Енергоатом», а отже відповідно до Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України від 19.10.2006 № 346/1025/685/53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1166/13040, є матеріальною шкодою (збитками) для державного підприємства.

Таким чином, як стверджує сторона обвинувачення, внаслідок реалізації розробленої злочинної схеми, грошові кошти у сумі 12 312 662,41 грн, отримані ТОВ «Укрекологія» від ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» понад ринкову ціну виробника в якості оплати за поставлені кондиціонери автономні та комплекти кондиціонерів центральних, були виведені у тіньовий обіг, переведені у готівку та привласнені учасниками злочинної змови.

Тобто, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи умисно у власних та інших учасників злочинної змови корисливих інтересах, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання їх шкідливих наслідків у вигляді завдання шкоди державному підприємству в особливо великих розмірах, у період часу з квітня 2011 року по лютий 2013 року, за попередньою змовою з ОСОБА_7, забезпечив шляхом зловживання своїм службовим становищем протиправну перемогу

ТОВ «Укрекологія» у відкритих торгах на закупівлю промислових кондиціонерів та в подальшому спільно з іншими учасниками злочинної змови протиправно заволодів грошовими коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» у сумі 12 312 662,41 грн., чим спричинив настання збитків державі на зазначену вище суму.

За наведених обставин ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у заволодінні чужим майном, а саме грошовими коштами ДП «НАЕК «Енергоатом», шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Як вбачається із матеріалів клопотання, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: актом від 23.08.2013 № 02-24/7 позапланової виїзної ревізії у ДП «НАЕК «Енергоатом» в частині фінансово-господарської діяльності ВП «Южно-Українська АЕС» за період з 01.01.2011 по 30.06.2013, згідно якого встановлено, що вартість реалізованих ТОВ «Нобілі» заводом-виробником ПАТ «Завод «Екватор» установок холодильних та вентиляційних промислових (кондиціонер автономний, комплект кондиціонерів центральних), який не брав участь у процедурі закупівлі на ВП «Южно-Українська АЕС», фактично становить 13 535 364,00 грн, тоді як загальна вартість вироблених ПАТ «Завод «Екватор» зазначених цінностей, отриманих ВП «Южно-Українська АЕС» по договору від ТОВ «Укрекологія» та доставлених ВП «Южно-Українська АЕС» автотранспортом ТОВ «Нобілі», становить 25 848 026,41 грн, що обумовило зайві витрати ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» державних коштів у сумі 12 312 662,41 грн; комерційними пропозиціями ПАТ «Завод «Екватор», ТОВ «СМ-К» та ТОВ «Машенергокомплект» із завідомо узгодженими між учасниками змови завищеними цінами на промислові кондиціонери; маркетинговими дослідженнями цін на кондиціонери, в основу яких покладені завідомо завищені комерційні цінові пропозиції ПАТ «Завод «Екватор», ТОВ «СМ-К» та ТОВ «Машенергокомплект», що стали основою для формування завідомо завищеної очікуваної вартості предмету закупівлі; протоколами засідань комітету з конкурсних торгів, згідно яких п`ятьма учасниками подані пропозиції конкурсних торгів з наступними ціновими пропозиціями: ТОВ «Укрекологія» (м. Кривий Ріг) - 25 848 026,41 грн з ПДВ; ЗАТ «Торговий Дім «Комплект» (м. Київ) - 26 844 310,01 грн з ПДВ; ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» (м. Мелітополь Запорізької обл.) - 14 902 800,00 грн з ПДВ; ТОВ «МК-Інжиніринг» (м. Київ) - 21 899 616,73 грн з ПДВ; ТОВ «Весам Групп» (м. Дніпропетровськ) - 27 405 044,40 грн з ПДВ, за результатами розгляду яких допущені до оцінки лише конкурсні пропозиції підконтрольних ОСОБА_7 ТОВ «Укрекологія» та ЗАТ «Торговий Дім «Комплект», що пропонували завідомо завищені попередньо узгоджені ціни на предмет закупівлі, за результатами оцінки яких переможцем визначено ТОВ «Укрекологія»; маршрутним листом до договору № ПУ-29163-ДЗ від 09.12.2011 на поставку кондиціонерів автономних, комплектів кондиціонерів центральних, укладеного за результатами проведених торгів, згідно якого державним аудитором ОСОБА_10 не погоджено зазначений договір та у подальшому, згідно показів останньої, зауваження знято під тиском ОСОБА_6 ; договором № ПУ-29163-ДЗ від 09.12.2011, укладеним ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» з ТОВ «Укрекологія» в особі номінального директора ОСОБА_11, на постачання установок холодильних та вентиляційних промислових (кондиціонер автономний, комплект кондиціонерів центральних) у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 та № 2 для СВБ, що є невід`ємною частиною до договору, на суму 25 848 026,41 грн.; копіями окремих документів пропозиції конкурсних торгів ТОВ «Укрекологія», а саме пропозиції конкурсних торгів із завідомо завищеною ціною, технічної специфікації на товар, довідок про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, про наявність працівників відповідної кваліфікації, про наявність досвіду виконання аналогічних договорів, дилерського договору з ПАТ «Завод «Екватор», довіреності на право представляти продукцію ПАТ «Завод «Екватор» у торгах, що проводяться ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», сформованих за результатами особистих переговорів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з директором ПАТ «Завод «Екватор» ОСОБА_12 ; копіями окремих документів пропозиції конкурсних торгів підконтрольного ОСОБА_7 ЗАТ «Торговий дім «Комплект», а саме пропозиції конкурсних торгів із завідомо завищеною ціною, технічної специфікації на товар, довідок про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, про наявність працівників відповідної кваліфікації, про наявність досвіду виконання аналогічних договорів, дилерського договору з ПАТ «Завод «Екватор», довіреності на право представляти продукцію ПАТ «Завод «Екватор» у торгах, що проводяться ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», сформованих за результатами особистих переговорів ОСОБА_7 з директором ПАТ «Завод «Екватор» ОСОБА_12 ; копіями видаткових накладних, що підтверджують поставку ТОВ «Укрекологія» на адресу ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» кондиціонерів за завідомо завищеними цінами; копіями фіктивного договору на постачання кондиціонерів між ТОВ «Нобілі», залученого ОСОБА_7 до реалізації злочинної схеми, та ТОВ «Укрекологія» з додатками, копіями видаткових накладних щодо фіктивної поставки кондиціонерів, що мало за мету приховання їх реальної вартості та забезпечення виведення різниці у вартості на рахунки сторонніх підприємств для подальшого їх переведення в готівку і розподілу між учасниками змови; копіями договору з додатками на постачання кондиціонерів, укладеного між ПАТ «Завод «Екватор» та ТОВ «Нобілі», залученого ОСОБА_7 до реалізації злочинної схеми, в яких зазначено реальну вартість кондиціонерів, що поставлені на адресу ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» у сумі 13 535 364 грн; копією протоколу огляду речей і документів, вилучених під час обшуку в приміщеннях офісу групи підприємств «DARA Group» по вул. О. Гончара, 41 у м. Києві та за місцем проживання ОСОБА_13, що підтверджують фактичне управління учасниками торгів ТОВ «Укрекологія» та ЗАТ «Торговий Дім «Комплект» одними й тими ж особами; копією протоколу огляду бекапів мобільних пристроїв, належних ОСОБА_12, в яких виявлено листування з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з приводу поставки кондиціонерів на ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» за завищеними цінами; копією протоколу огляду жорсткого диску, вилученого за місцем проживання родини ОСОБА_14, що містить електронні таблиці з так званою «чорновою бухгалтерією», у якій, зокрема, наявні записи про вартість закупівлі кондиціонерів у виробника та вартість їх продажу на АЕС, розподіл отриманої різниці між учасниками змови, у тому числі виплати коштів ОСОБА_6 ; протоколом допиту в якості свідка начальника відділу комплектації обладнанням УВТК ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_15, згідно якого ОСОБА_6 володів ситуацією щодо закупівель та міг напряму надавати вказівки з цих питань інженерам УВТК, ОСОБА_8 приїжджав до УВТК з питань поставок товарів на АЕС та періодично спілкувався з ОСОБА_6 ; протоколом допиту в якості свідка колишнього начальника відділу договорів поставки ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_16, згідно показів якого наявність в «чорновій бухгалтерії» свого прізвища пояснює тим, що це міг бути спосіб отримання певними службовими особами АЕС, задіяними у злочинній схемі, додаткових коштів, посилаючись на передачу їх йому за нібито сприяння у проведенні проплат за договорами. Зробити, на його думку, це міг колишній начальник УВТК ОСОБА_6 . За час його роботи на АЕС вже були випадки, коли до нього приходили представники комерційних структур та висловлювали претензії щодо невиконання ним якихось своїх зобов`язань, за що вони, нібито, сплатили йому значні суми грошових коштів, про що він навіть гадки не мав. Саме з цього він зробив висновок про те, що хтось із службових осіб АЕС отримує неправомірну винагороду нібито для нього за вирішення якихось питань, чого насправді ніколи не було. Підозра щодо такої поведінки у нього виникала відносно ОСОБА_17, адже попередньо всі питання щодо вказаних поставок вирішувались саме з ОСОБА_17 . Не знав, що отримував грошові кошти на рахунок в КБ «Приватбанк» від ОСОБА_7, адже у виписці по рахунку даних того, хто поповнює рахунок не зазначається. В цей час йому шляхом зарахування на картку повертав борг ОСОБА_6, тому він думав, що це він перераховує ці грошові кошти. Про те що його рахунок поповнюється з ініціативи ОСОБА_6 в рахунок погашення боргу робив висновок зі слів самого ОСОБА_6, з яким підтримував зв`язок; протоколами допитів у якості свідка директора ПАТ «Завод «Екватор» ОСОБА_12, згідно яких він вів переговори з потенційними замовниками, підписував дилерські договори на поставку продукції. Переговори з приводу поставки кондиціонерів для АЕС від імені ТОВ «Укрекологія» вів ОСОБА_7 . За домовленістю з ОСОБА_7 підписав від імені ПАТ «Завод «Екватор» дилерський договір з ТОВ «Укрекологія» та ЗАТ «Торговий дім «Комплект» на участь у торгах, що проводитимуться АЕС. Після проведення торгів, в яких перемогло ТОВ «Укрекологія», ОСОБА_7 повідомив його, що кондиціонери потрібно продати на ТОВ «Нобілі». У подальшому від ТОВ «Нобілі» надійшла передплата за договором, після чого завод виготовив кондиціонери та поставив їх на адресу ВП «Южно-Українська АЕС». При цьому доставка готового обладнання була проведена водіями заводу та на його транспорті відразу зі складу ПАТ «Завод «Екватор» на склад АЕС. На торги не вийшли самостійно у зв`язку з умовами, які були штучно створені службовими особами ДП «НАЕК «Енергоатом», зокрема начальником УВТК ВП «Южно-Українська АЕС» ОСОБА_6, з яким спілкувалися з приводу отримання комерційних пропозицій на постачання обладнання та формування завищеної ціни на нього, в тому числі електронною поштою, де у спілкуванні скорочував того як « ОСОБА_18 ». У ході спілкування з ОСОБА_6, що відбувалось за якийсь час до поставки кондиціонерів на АЕС на замовлення ТОВ «Нобілі» останній натякав йому, що самостійна участь заводу у торгах не має сенсу без певних домовленостей; протоколом допиту свідка ОСОБА_19, згідно якого з 2011 до грудня 2014 року вона працювала юристом на ТОВ «Грімальді» та допомагала готувати документи для конкурсних торгів для ряду підприємств так званої групи компаній «ДАРА Груп». ЇЇ роботою керував, зокрема, ОСОБА_7 . Останній надавав їй список торгів, по яким вона мала підготувати пакет документів для участі у проведенні торгів; їй відомо, що ТОВ «Укрекологія» та ЗАТ «Торговий Дім «Комплект» входили до групи компаній «ДАРА Груп». Разом з нею підготовкою тендерної документації для участі в торгах займався ОСОБА_20 . Пригадує, що останній одного разу вказав на чоловіка з Южно-Української АЕС, яку називали між собою «ОСОБА_18» та сказав, що це « ОСОБА_18 ». В подальшому вона дізналася, що його прізвище ОСОБА_17 . Цього чоловіка бачила в офісі на АДРЕСА_2 декілька разів у вечірній час; протоколом допиту свідка ОСОБА_10, згідно якого вона проводила операційний аудит на ВП «Южно-Українська АЕС», у ході аудиту договору від 09.12.2011 № ПУ-29163-ДЗ між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «Укрекологія» на закупівлю кондиціонерів було виявлено ряд порушень закону при здійсненні закупівлі вищевказаного обладнання, зокрема щодо невідповідності допущених до оцінки конкурсних пропозицій учасників торгів ТОВ «Укрекологія» та ЗАТ «Торговий Дім «Комплект» вимогам документації конкурсних торгів, у зв`язку з чим зроблено висновок, що проект цього договору не підлягає погодженню. Водночас нею висловлено пропозицію відмінити торги у зв`язку з неможливістю усунення порушень та утриматись від укладення вказаного договору; по відношенню до цього договору на неї здійснювався серйозний «пресинг» з боку станції, а саме начальника УВТК ОСОБА_6, який постійно психологічно тиснув на неї, змусивши зняти зауваження до цього договору; висновком експертів від 24.04.2019 № 19179/19180/18-72 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи, згідно якої висновки позапланової виїзної ревізії у ДП «НАЕК «Енергоатом» в частині фінансово-господарської діяльності ВП «Южно-Українська АЕС» за період з 01.01.2011 по 30.06.2013, щодо понесення зайвих витрат державних коштів у сумі 12 312 662,41 грн внаслідок придбання кондиціонерів документально підтверджуються. При цьому зайві витрати ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» державних коштів у сумі 12 312 662,00 грн. можна вважати втраченими активами ДП «НАЕК «Енергоатом» (ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»).

За таких обставин, слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.

Окрім того, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до якої «обґрунтована підозра» про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об`єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу. Інакше кажучи слідчий суддя не наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства та позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Тобто слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для здійснення досудового розслідування.

Вищевказані обставини дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами та доказами вказаного кримінального провадження, які у своїй сукупності вказують на можливу причетність підозрюваного до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 статті 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до приписів ч.1,2 ст.135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Відповідно до вимог ч.8 ст.135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

Як вбачається із клопотання,02.07.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

У подальшому 12.08.2022 складено письмове повідомлення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (т. 1, а. с. 29-66), яке вручено у спосіб, передбачений ч.8 ст.135, ст.ст. 276-279 КПК України.

Відповідно до відомостей, наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, та Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан» - ОСОБА_6 09.06.2016 о 17 год. 02 хв. здійснив виїзд з України через пункт пропуску «Виступовичі», тобто перетнув кордон із Республікою Білорусь, та з того часу на територію України, згідно офіційних документів, не повертався.

Окрім того, із повідомлення адвоката АО «Верітас» ОСОБА_21 від 30.08.2021 слідує, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 23-24).

У зв`язку з перебуванням на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, 12.08.2022 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, у спосіб, передбачений ч.8 ст.135 КПК України, а саме шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (випуск № 178 за 17.08.2022 газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (публіковано 12.08.2022), що підтверджується долученими до клопотання документами (т. 1, а. с. 68-71).

Окрім того, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри також було направлено на адресу Адвокатського об`єднання «ВЕРІТАС» адвокату ОСОБА_21, який здійснював захист підозрюваного ОСОБА_6 на підставі ордеру серії АА №1134529 від 30.08.2021 (т. 1, а. с. 25, 67).

Варто зауважити, що направлення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 12.08.2022 за адресою місця проживання ОСОБА_6 на даний час не виявляється можливим, оскільки припинено поштове сполучення до/з росією та білорусією, про що було зазначено вище.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням того, що на час складання повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 від 12.08.2022 його неможливо було вручити з об`єктивних причин, слідчими та прокурорами вжито всіх можливих заходів для вручення йому такого повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Таким чином, ОСОБА_6 набув статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами ч.6 ст.193 КПК України, для розгляду судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого прокурор, окрім іншого, має довести, що такий підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

При цьому, вказана норма права не відокремлює оголошення особи у державний, міждержавний чи міжнародний розшук, а тому можна дійти висновку, що підстави для оголошення особи у розшук, визначені ч.1 ст.281 КПК України, є єдиними для державного, міждержавного та міжнародного розшуку, оскільки кримінальний процесуальний кодекс України не містить інших умов оголошення особи у міждержавний чи міжнародний розшук.

Таким чином, підставами для оголошення підозрюваного у розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи на тимчасово окупованій території України чи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.

Варто зазначити, що відповідно до абз.2 ч.8 ст.135 КПК України особа, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Зважаючи на те, що відповідні повістки про виклик були опубліковані у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а отже, ОСОБА_6 вважається належним чином повідомленим про виклик, проте до органу досудового розслідування не прибув, причини неявки не повідомив.

Як вбачається з матеріалів провадження, на даний час місцезнаходження ОСОБА_6 достовірно не відоме (за повідомленням адвоката ОСОБА_21, станом на 30.08.2021, ОСОБА_6 мешкав на території російської федерації), при цьому останній на виклики слідчого повістками про явку до Національного бюро на 21.07.2022, 29.07.2022, 09.08.2022 та 05.09.2022, для допиту в якості підозрюваного у кримінальному провадженні, що відповідно до вимог ч.8 ст.135 КПК України були опубліковані у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» (випуски № 155 від 16.07.2022, № 161 від 26.07.2022, № 168 від 04.08.2022 та № 188 від 31.08.2022) та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (публікації від 19.07.2022, 26.07.2022, 03.08.2022 та 01.09.2022), не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до абз.3 ч.8 ст.135 КПК України у випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

Так, повістку про виклик ОСОБА_6 на 21.07.2022 було спрямовано захиснику ОСОБА_21 супровідним листом із вих. № 0431-252/11780 від 14.07.2022; повістку про виклик на 29.07.2022 - супровідним листом із вих. № 0431-252/12464 від 22.07.2022; повістку про виклик на 09.08.2022 - супровідним листом із вих. № 0431-252/13039 від 01.08.2022; повістку про виклик на 05.09.2022 - супровідним листом із вих. № 0431-252/15152 від 29.08.2022.

Тобто стороною обвинувачення використано можливі інструменти, визначені кримінальним процесуальних законом для проведення слідчих і процесуальних дій із підозрюваним ОСОБА_6 .

Вартим уваги є те, що згідно з відомостями, наданими Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, та Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан» - ОСОБА_6 09.06.2016 о 17 год. 02 хв. здійснив виїзд з України через пункт пропуску «Виступовичі», тобто перетнув кордон із Республікою Білорусь, та з того часу на територію України, згідно офіційних документів, не повертався, а з повідомлення адвоката АО «Верітас» ОСОБА_21 від 30.08.2021 слідує, що підозрюваний мешкає безпосередньо в російській федерації, а саме в м. Калінінград.

Постановою Верховної Ради України № 129-VIII від 27.01.2015 про звернення до європейських та міжнародних інституцій визнано російську федерацію державою-агресором.

З огляду на перебування підозрюваного поза межами України та відсутність достовірних даних щодо його місцезнаходження, постановою старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 05.10.2021 підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, оголошено у міжнародний розшук. Вказану постанову старшого детектива та матеріали щодо розшуку підозрюваного визначено скерувати до Національної поліції, яка виступає як Національне центральне бюро Інтерполу, для організації міжнародного розшуку підозрюваного з використанням каналів та можливостей Інтерполу (т. 1, а. с. 100-101).

Варто зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює необхідність доведеності факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч.6 ст.193, ч.2 ст.281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 шляхом винесення постанови від 05.10.2021 про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародний розшук.

Варто зауважити, що згідно висновків колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справах № 991/2607/20 (провадження № 11-сс/991/376/20) та № 760/23347/19 (провадження № 11-сс/4911/2/19) винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, її скерування з відповідними матеріалами в Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань є достатнім для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук в розумінні вимог ст.281 КПК України та ч.6 ст.193 КПК України.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення підстав для розгляду клопотання в порядку ч.6 ст.193 КПК України, оскільки підозрюваний переховується від органу досудового розслідування, його місце перебування невідоме, а також постановою детектива від 05.10.2021 він оголошений у міжнародний розшук.

У відповідності до положень ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного, окрім обґрунтованої підозри є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Перевіряючи доводи клопотання ст. детектива на предмет наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі про його сімейний та майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст.178 КПК України.

У клопотанні ст. детектив наводить обґрунтування наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, зокрема ризик переховування від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_6 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, зокрема серії НОМЕР_1, дійсний до 09.10.2024, та неодноразово перетинав державний кордон України. Про ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, у тому числі за кордоном, свідчить те, що за даними слідства 09.06.2016 ОСОБА_6 перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Виступовичі» в напрямку Республіки Білорусь та до теперішнього часу на територію України не повернувся та перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, що також було підтверджено захисником ОСОБА_21 .

Підозрюваний ОСОБА_6 на виклики слідчого повістками про явку на 21.07.2022, 29.07.2022, 09.08.2022 та 05.09.2022 до Національного бюро для допиту в якості підозрюваного у кримінальному провадженні, що були направлені відповідно до вимог ч.8 ст.135 КПК України, не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Таким чином, ОСОБА_6, будучи достовірно обізнаним щодо здійснення відносно нього кримінального переслідування, не з`явився до органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій.

Вищезазначене свідчить про переховування ОСОБА_6 від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення. З огляду на перебування підозрюваного поза межами України та відсутність достовірних даних щодо його місцезнаходження, постановою старшого слідчого від 05.10.2021 ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.

Відтак, вищенаведене підтверджує переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який кримінальним законом передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, у зв`язку із внесенням змін до статей 45, 69 та 75 КК України у випадку засудження ОСОБА_6 за вчинення особливо тяжкого корупційного злочину до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v.russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 не вперше притягається до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів та є обвинуваченим у низці інших кримінальних проваджень за ч. 5 ст.191 КК України, а саме кримінальному проваджені №32016100000000003 від 13.01.2016 та кримінальному провадженні № 52017000000000520 від 28.07.2017.

З урахуванням вищевикладеного, слушним також видається твердження сторони обвинувачення про слабкі зв`язки підозрюваного з Україною, в якій він у черговий раз зазнає кримінального переслідування.

Враховуючи тяжкість покарання, яке передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_6, обставини його вчинення, наявність достатніх майнових ресурсів, що розширює можливості підозрюваного переховуватися за межами території України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Поряд з цим обґрунтованим є ризик здійснення тиску зі сторони підозрюваного, на свідків у провадженні, а також на інших підозрюваних, з метою схилити їх до зміни своїх показань в суді, які, з огляду на викладене, можуть бути використані в якості доказу лише під час безпосереднього їх отримання під час допиту в судовому засіданні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків, зокремапрацівників ВП «Южно-Українська АЕС», які не були обізнані зі злочинним планом щодо заволодіння грошовими коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» та надали слідству свої викривальні покази, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

До того ж варто враховувати те, що ОСОБА_6 мав достатньо суттєвий вплив на підлеглих працівників, що є свідками у справі, тому може незаконно впливати на них з метою перешкоджання досудовому розслідуванню, а саме шляхом погроз, підкупу або шантажу схилити їх до відмови від давання показань або давання неправдивих свідчень в суді.

Так, із показів, наданих колишнім головним державним аудитором відділу операційного аудиту Держфінінспекції у Миколаївській області ОСОБА_10, вбачається, що по відношенню до договору на постачання кондиціонерів на неї здійснювався серйозний пресинг з боку станції, а саме з боку підозрюваного ОСОБА_6, який постійно психологічно тиснув на неї, кожен день приходив і говорив, що це повідомлення потрібно закрити, погодити договір, казав, що над цим стоять великі люди і це питання потрібно закрити. Він навіть приїжджав до неї на дачу у вихідний день, щоб зняти зауваження до цього договору. Причиною зняття зауважень до вказаного договору з поставки кондиціонерів автономних та комплектів кондиціонерів центральних був саме постійний психологічний тиск з боку ОСОБА_17, якого вона сприймала досить серйозно, адже він вихвалявся навіть своїми зв`язками з сином на той час Президента України ОСОБА_22 (т. 1, а. с. 161-168).

Ст. детектив наголосив, щоіснує реальна загроза тиску з боку ОСОБА_6 чи інших осіб в його інтересах прямо або опосередковано не лише на колишнього головного державного аудитора Держфінінспекції у Миколаївській області ОСОБА_10, а й на інших свідків вчинення злочину, зокрема працівників ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_15 та ОСОБА_16, директора ПАТ «Завод «Екватор» ОСОБА_12 .

На думку слідчого судді, такі доводи сторони обвинувачення не є вочевидь необґрунтованими. Тож такий ризик також береться слідчим суддею до уваги.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід також визначається доведеним із урахуванням наступного. Слідчим суддею враховуються обставини вчинення кримінального правопорушення, дотримання співучасниками злочину заходів конспірації, узгодження показів під час здійснення досудового розслідування, наявність у них стійких корупційних зв`язків у правоохоронних та контролюючих органах, зокрема Державній фінансовій інспекції України та Антимонопольному комітеті України. Вартим уваги є те, що так звана «чорнова бухгалтерія» містить відомості про виплати учасниками змови грошових коштів невстановленим службовим особам Антимонопольного комітету України та невстановленим співробітникам правоохоронних органів.

Вищенаведене дає обґрунтовані підстави вважати наявним ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, вказані ризики, на думку слідчого судді, знайшли своє підтвердження в ході дослідження матеріалів клопотання.

Аргументи сторони захисту стосовно відсутності в матеріалах доказів на підтвердження існування заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчим суддею не беруться до уваги з огляду на їх необґрунтованість.

До того ж, варто зазначити, що ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином, за наведених вище обставин судом встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6, перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки на даний час останній оголошений у розшук, використовуючи своє становище та авторитет, може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

У ст.5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Кримінальний процесуальний закон передбачає, що відносно підозрюваного, який оголошений в міжнародний розшук, тобто, виїхав за межі України і не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, слідчий суддя може обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (по своїй суті це є дозволом на затримання такої особи з метою доставки її до слідчого судді для вирішення питання запобіжного заходу, ч.6 ст.193 КПК України). Аналогічної позиції дотримується і колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у своїй постанові від 08.09.2022 по справі № 991/2957/22, провадження № 11-сс/991/260/22.

На підставі наведеного, слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, доведеність наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, на підставі чого дійшов висновку про необхідність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Варто додати, що висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст.198 КПК України).

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що у разі затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід буде повторно розглядатися судом у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, враховуючи наявні матеріали, слідчий суддя приходить висновку, що клопотання ст. детектива НАБУ ОСОБА_5, погоджене прокурором САП ОГП ОСОБА_3, підлягає задоволенню.

У той же час, ст. детективом у клопотанні порушується питання про обрання ОСОБА_6, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Положеннями ч.6 ст.193 КПК України встановлено порядок розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.

Поряд з цим варто додати, що згідно з Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої спільним наказом МВС, ОГП, НАБУ,СБУ, ДБР, Мінфіну, Мінюсту від 17.08.2020 №613/380/93/228/414/510/2801/5, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну.

Положеннями ст.562 КПК України встановлено, що у разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія потребує надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі, якщо це передбачено міжнародним договором або є обов`язковою умовою надання такого виду допомоги за законодавством запитуваної сторони. При цьому строк дії такого дозволу не обмежується, а належно засвідчена копія дозволу долучається до матеріалів запиту.

За наведеного, строк дії ухвали слідчого судді в такому випадку не обмежений, з огляду на положення ч.2 ст.562 КПК України.

Керуючись статтями 176-178,183-184,193,194,307,309,376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №42013000000000197 від 13.05.2013, задовольнити.

Обрати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю села Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, громадянину України, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, рф, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, у кримінальному проваджені №42013000000000197 від 13.05.2013 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1