- Головуючий суддя (ВАКС) : Федорак Л.М.
Справа № 991/2722/23
Провадження № 1-кс/991/2747/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
29.03.2023 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52022000000000260,
за підозрою, зокрема ОСОБА_3, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кам`янка-Дніпровська Васильківського району Запорізької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, підозрюваної ОСОБА_3,
ВСТАНОВИЛА:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1. 29.03.2023 старший детектив Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (далі - детектив, НАБУ), за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 (далі - САП, прокурор), звернувся із клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 10 000 000 грн. та покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).
2.10.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
2.11.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
2.12.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.3.14.09.2022 було розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 52022000000000260 /а.с. 18-19 т. 1/.
3.4.28.03.2023 у рамках цього кримінального провадження ОСОБА_3 було затримано за п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України (якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України) /а.с. 20-23 т. 1/.
3.5.У цей же день ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах /а.с. 24-44 т. 1/.
3.6.Так, за змістом підозри ОСОБА_3, будучи директором ТОВ «Юніка Трейд» діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволоділа грошовими коштами ДП «ДГ «Ставидлянське», шляхом реалізації сільськогосподарської продукції на адресу ТОВ «Юніка Трейд» за договорами контрактації сільськогосподарської продукції від 25.05.2021 № 01/04/2021 та від 01.07.2021 № 01/07/2021-1, № 01/07/2021-2, № 01/07/2021-3, за заниженими цінами на загальну суму 28 502 328,85 грн, що є особливо великим, та у подальшому одразу реалізовуючи останнім покупцям таку продукцію по ринковій ціні /а.с. 24-44 т. 1/.
3.7.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.8.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява № 42310/04, п. 175).
3.9.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.10.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, п. 184).
3.11.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.12.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання на понад 400 аркушах, зокрема, копіями протоколів за результатами проведення НС(Р)Д, відповідно до яких на електронну пошту ОСОБА_3 направлено ключі доступу ОСОБА_9 до керування рахунками ввіреного йому державного підприємства; опитувальника клієнта від 18.11.2021 при відкритті банківського рахунку ДП «ДГ «Ставидлянське» у АТ «Кредобанк», у якому ОСОБА_9 вказав як контактну, електронну пошту, яку використовує ОСОБА_3 ; переліку осіб, що мають право розпоряджатись рахунком ТОВ «Юніка Трейд» в АТ «Кредобанк», за яким ОСОБА_3 єдина мала право першого підпису банківських документів; договорів контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21 від 25.05.2021 та № 01/07/21-1, 01/07/21-2, 01/07/21-3 від 01.07.2021, укладених між ДП «ДГ «Ставидлянське» та ТОВ «Юніка Трейд», за цінами, що відповідно до висновків товарознавчих та економічної експертиз є нижчими за ринкові, за наслідками чого ДП «ДГ «Ставидлянське» завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 28 502 328,85 грн; висновку почеркознавчої експертизи, відповідно до якого названі договори контрактації сільськогосподарської продукції і видаткові накладні по них від ТОВ «Юніка Трейд» підписані ОСОБА_3 /а.с. 62-199 т. 1; т. 2/.
3.13.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52022000000000260 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 могла вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.14.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
3.15.А всі заперечення сторони захисту підозрюваної ОСОБА_3 з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.
Щодо наявності ризиків
3.16.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.17.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваній ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 2 с. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
3.18.Такий є особливо тяжким та передбачає єдине основне покарання у виді позбавлення волі, зокрема, строком від 7 до 12 років з обов`язковим додатковим покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскації майна. Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.
3.19.Існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваної бути засудженою на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного їй майна у сукупності з наступними обставинами.
3.20.Так, незважаючи на введення на території України правового режиму воєнного стану, на підозрювану не поширюється заборона виїзду за кордон, а враховуючи наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 47 т. 1/, підозрювана має підстави та можливість безперешкодно покинути територію України. До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, у т.ч. соціальне, матеріальне забезпечення.
3.21.Більш того, як зазначає прокурор, підозрювана неодноразово відвідувала непідконтрольну територію України. Сама підозрювана не заперечувала ці обставини та пояснила їх тим, що є волонтером, в силу чого час від час відвідує окуповані території Запорізької області, окрім того на окупованій території України проживає батько підозрюваної, який є особою похилого віку та потребує її догляду. На переконання слідчої судді, вказані обставини підтверджують наявність можливостей для підозрюваної переховуватись на окупованій території, де державні органи України, в тому числі правоохоронні органи не виконують свої функції.
3.22.До того ж, майновий стан самої підозрюваної, характеризуючі дані про її особу, на переконання слідчої судді, свідчать про достатність ресурсів та можливостей для тривалого життя в умовах розшуку, з огляду на таке.
3.23.Так, за результатами проведення НС(Р)Д зафіксовані розмови сестри ОСОБА_3 - підозрюваної ОСОБА_10, на яких вона висловлюється про майновий стан співучасників наступним чином: «ОСОБА_23, що Ви тягнете? У вас є бабки. Вже зараз іде пшениця, ви її продаєте за чорну готівку, у вас є бабки. Що ви тягнете?», а ОСОБА_3 характеризує так: «Вона там переганяє (з тимчасово окупованих територій Запорізької обл.) якусь круту машину. Люди платять бабки великі, щоб їм машини вигнали звідти. А вона ж баба рискова»; «вона ж там із цими, і зі СБУшниками спілкується, вона ж спілкується, ну на виїзд теж не у всіх є…, А вона моталась туда-сюда, у неї там є у кого запитати…» /а.с. 83, 95 (з), 97 (з), 98 т. 1/.
3.24.Зазначене, ймовірно також вказує на наявність зв`язків не тільки із службовими особами СБУ, але й з певними особами на окупованих територіях. Адже саме наявність таких може давати можливість вивезення дороговартісних автомобілів з окупованих територій.
3.25.Водночас, ОСОБА_3 є власником ТОВ «Юніка Трейд» (статутний капітал - 200 000 грн, у 2021 на рахунок надійшло 40,8 млн. грн; 5,5 млн грн надано у якості фінансової допомоги ТОВ «Анте Медіам», 0,3 млн - підозрюваній ОСОБА_3 ), співвласником ТОВ «Мелітопольська гідравлічна компанія 2017» /а.с. 56 (з) т. 1; а.с. 152 (з), 153 т. 2/.
3.26.У власності у неї перебуває наступне майно:
- квартира (реєстраційний номер 1358923,), площею 50,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, дата набуття права власності 06.07.2000 /а.с. 53 т. 1/;
- 1/2 земельної ділянки (реєстраційний номер 748345523245, кадастровий номер - 2324583900:03:002:0357), площею 0,8 га, за адресою: АДРЕСА_3, дата набуття права власності 13.10.2015;
- автомобіль NISSAN X-TRAIL, 2019 року випуску, днз НОМЕР_1, дата набуття права власності 24.12.2019, орієнтовна вартість 766 000 грн /а.с. 53 т. 1/;
- автомобіль FIAT SCUDO, 2008 року випуску, днз НОМЕР_2, дата набуття права власності 11.11.2022;
- автомобіль CHEVROLET LACETTI, 2011 року випуску, днз НОМЕР_3, дата набуття права власності 11.11.2022 /а.с. 53, 54 т. 1/.
3.27.Підозрювана зазначила, що її офіційний дохід на даний час становить 15 000 гривень, у зв`язку з чим вона вимушена була збирати грошові кошти на лікування тяжкохворої матері.
3.28.Однак, на переконання слідчої судді, таке твердження спростовується вищенаведеним, адже кілька місяців назад нею було придбано два автомобілі. До того ж, у 2021 належне їй ТОВ «Юніка Трейд» надавало 14 % від своїх надходжень у якості фінансової допомоги, зокрема, підозрюваній 300 000 грн.
3.29.Отже, наведене вказує на те, що підозрювана володіє більшими фінансовими ресурсами, ніж вона повідомляє, в тому числі, які не відображаються в офіційних джерелах.
3.30.Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваної в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
3.31.Зазначене об`єктивно не може спростовуватись покликаннями сторони захисту на незацікавленість підозрюваної у переховуванні з метою здійснення власного процесуального захисту, необхідністю в постійному безпосередньому зв`язку з працівниками ТОВ «Юніка Трейд», яке на даний час здійснює свою господарську діяльність, захворювання її матері, та наявність хронічних захворювань у самої підозрюваної /а.с. 10-31 т. 3/.
Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні
3.32.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.33.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.34.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.35.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.36.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.37.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.38.До того ж, як зазначив прокурор, наразі досудове розслідування продовжується, триває проведення слідчих дій, збір доказів, а також встановлення причетних до можливого вчинення кримінального правопорушення інших осіб.
3.39.З цього приводу слідча суддя також бере до уваги, позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Яжинський проти Польщі» (Jarzynski v. Poland) від 04.10.2005, заява № 15479/02, § 43, де останній стверджував, що на початкових стадіях кримінального провадження тримання підозрюваного під вартою може бути виправданим в частині ризику тиску на свідків або перешкоджання провадженню іншими незаконними засобами.
3.40.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки існує ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
3.41.Слідча суддя вважає такі ризики доведеними.
3.42.Оцінюючи їх існування слідча суддя враховує, що наразі досудове розслідування триває та органом досудового розслідування встановлюється коло усіх причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення.
3.43.Поряд з цим, у підозрюваної ОСОБА_3 ймовірно наявні зв`язки із службовими особами СБУ, якими вона користується для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із реалізацією функцій СБУ, що підтверджується змістом розмов сестри ОСОБА_3 - підозрюваної ОСОБА_10 (п. 3.23. цієї ухвали). Зазначене з високою ймовірністю дає можливість ОСОБА_3 впливати на викривлення даних кримінального провадження шляхом використання спеціальних знань та ресурсів, якими володіють службові особи СБУ.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
3.44.Матеріали клопотання з огляду також на обставини оголошеної підозри не вказують на можливість продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_3 підозрюється, однак вказують на можливість вчинення кримінальних правопорушень у подальшому.
3.45.Так, на переконання слідчої судді, є обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_3 після вчинення інкримінованого злочину, у 2022 році, у співучасті з іншими особами ймовірно причетна до реалізації сільськогосподарської продукції ДП «ДГ «Ставидлянське» без відображення вказаних операцій у бухгалтерському та податкових обліках. Адже транспортування сільськогосподарської продукції від ДП «ДГ «Ставидлянське» здійснювалось до ТОВ «ТІС - ЗЕРНО», ТДВ «Ренійський Елеватор», однак із використанням ТТН, де вказано, що транспортування вказаної сільськогосподарської продукції здійснювалось, нібито, ТОВ «Трейд Глобал», ТОВ «Стартлен», ТОВ «Агрокомпанія «Піреус» /а.с. 144-152 т. 2/.
3.46.До того ж, відповідно до даних копії протоколу допиту засновника та директора ТОВ «Трейд Глобал» ОСОБА_11, остання ніякого відношення до господарської діяльності вказаного товариства не має, погодилась стати засновником та директором товариства за грошову винагороду чоловіка, який представився ОСОБА_12 та використовував номер мобільного телефону НОМЕР_4 /а.с. 150-152 т. 1/, який використовував ОСОБА_8 /а.с. 198 (з) т. 1/. Тобто, можлива також причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 205-1 КК України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців).
3.47.Також, наявні обґрунтовані підстави вважати, що в діях ОСОБА_3 може міститись склад злочину, передбачений ст. 209КК України, адже частину коштів, отриманих внаслідок ймовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, було перераховано на ТОВ «Анте Медіам», ОСОБА_13, ОСОБА_3, ТОВ «Завод біодобрив Тривко», ТОВ «АМ-Захід» /а.с. 153 т. 2/.
3.48.Наведені обставини вказують на високу ймовірність подальшого вчинення кримінальних правопорушень з огляду на ймовірну системність порушення закону під час здійснення господарської діяльності підозрюваною ОСОБА_3 . Адже, на даний час ТОВ «Юніка Трейд», директором якого залишається ОСОБА_3, продовжує здійснювати свою господарську діяльність у сфері оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією.
Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою для запобігання ризикам
3.49.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислюється з моменту затримання, однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування.
3.50.Поряд з цим, встановлені ризики не нівелюються тим, що підозрювана раніше не судима, доказів притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні чи застосування стосовно неї раніше запобіжних заходів у розпорядженні слідчої судді немає. Водночас, відомостей про наявність тяжких хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню її під вартою, слідчій судді не надано, хоч і наявні певні захворювання у підозрюваної /а.с. 25-27 т. 3/, станом на день вирішення клопотання їй виповнилося 48 років, як встановлено слідчою суддею, підозрювана не має на утриманні неповнолітніх дітей. Підозрювана зазначала, що у неї матір перебуває на лікуванні, однак, як і сама зазначила, така знаходиться в лікувальному закладі. Також підозрювана ОСОБА_3 зазначала про батька похилого віку, однак він залишився на окупованій території, що вказує на його можливість самостійно про себе потурбуватись.
3.51.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
3.52.Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, а також застава не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов`язані з доступом підозрюваної до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі. До того ж, порушення домашнього арешту може зумовити лише ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.
3.53.Особиста порука та особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.
Щодо розміру застави
3.54.Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
3.55.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:
-обставини кримінального правопорушення;
-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;
-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;
-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;
-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
3.56.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
3.57.Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
3.58.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваної від намірів та спроб порушити покладені на наї обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого її ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
3.59.Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваної.
3.60.Поряд з цим, відповідно до п. 11 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана також врахувати розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
3.61.Так, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а саме, у тому, що діючи за попередньою змовою групою осіб, використовуючи службове становище заволоділа грошовими коштами ДП «ДГ «Ставидлянське», під час реалізації сільськогосподарської продукції в адресу ТОВ «Юніка Трейд» за договорами контрактації сільськогосподарської продукції на загальну суму 28 502 328,85 грн.
3.62.Також, слідча суддя бере до уваги майновий стан підозрюваної, про який уже зазначалось у цій ухвалі (пункти 3.23., 3.25.-3.29.), та інші наведені особисті дані.
3.63.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
3.64.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на неї обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.65.За таких обставин, майновий стан підозрюваної, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про її особу, встановленими ризиками, дають підстави для висновку щодо обґрунтованості розміру застави, про який просить прокурор, а саме, 10 000 000 грн.
3.66.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрювано ОСОБА_3 та разом з покладеними на неї обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігатиме існуючим ризикам.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.67.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
3.68.З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, на підозрюваного слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду (слідчого судді) за першим викликом; (2) не відлучатись з м. Запоріжжя без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; (3) повідомляти детектива (слідчого), прокурора чи суд (слідчого суддю) про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду)), зокрема із підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, службовими особами та представниками ТОВ «Енергетик Дніпро», ТОВ «Агро фонд», ТОВ «Агро-Зерно», ТОВ «Натурал Петрол», ТОВ «Анте Медіам», ТОВ «Завод біодобрив Тривко», ТОВ «АМ-Захід», ТОВ «КьЮЕндАр», ТОВ «ТІС - ЗЕРНО», ТДВ «Ренійський Елеватор», ТОВ «Трейд Глобал», ТОВ «Стартлен», ТОВ «Агрокомпанія «Піреус», а викладених у повідомленні про підозру; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України; (6) носити електронний засіб контролю.
3.69.Свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну підозрювана зобов`язана здати на зберігання за місцем реєстрації до відповідного територіального відділення Державної міграційної служби України.
3.70.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, зазначені обов`язки, у разі внесення застави, покладаються на підозрювану строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України), однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрювану, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.71.З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про задоволення клопотання в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 372 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня її фактичного затримання (28.03.2023), тобто, до 26.05.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити підозрюваній ОСОБА_3 заставу у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень.
Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_5 .
У разі внесення застави у визначеному слідчою суддею розмірі вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
У випадку внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_3 такі обов`язки:
-прибувати до слідчого (детектива), прокурора, суду за першим викликом;
-не відлучатись із м. Запоріжжя, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду)) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, зокрема із підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, службовими особами та представниками ТОВ «Енергетик Дніпро», ТОВ «Агро фонд», ТОВ «Агро-Зерно», ТОВ «Натурал Петрол», ТОВ «Анте Медіам», ТОВ «Завод біодобрив Тривко», ТОВ «АМ-Захід», ТОВ «КьЮЕндАр», ТОВ «ТІС - ЗЕРНО», ТДВ «Ренійський Елеватор», ТОВ «Трейд Глобал», ТОВ «Стартлен», ТОВ «Агрокомпанія «Піреус»;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрювану обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Строк дії обов`язків, покладених слідчою суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, однак у межах строку досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1