- Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.
Справа № 991/2582/23
Провадження № 1-кс/991/2607/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
28 березня 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_7.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 28 липня 2022року за № 52022000000000196.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (інша інформація у клопотанні про скасування арешту майна відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, за ознаками ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368 КК України
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Власник майна (третя особа, щодо майна якої вирішене питання про арешт) ОСОБА_3 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28 липня 2022 року за № 52022000000000196.
Питання про скасування арешту майна вирішується за клопотанням власника майна (третьої особи, щодо майна якої вирішене питання про арешт) ОСОБА_4 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про часткове скасування арешту майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28 липня 2022 року за № 52022000000000196.
Вищевказаною ухвалою, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладено арешт на частину майна підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке належить йому на праві спільної сумісної власності з обмеженням права відчуження та розпорядження таким майном, а саме:
- земельну ділянку із кадастровим номером 5324081307:07:001:0083 площею 0,3479 га, реєстраційний номер 1829425853240, дата державної реєстрації 12 червня 2019 року;
- будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер 20847938, дата державної реєстрації, 05 листопада 2008 року;
- машиномісце № НОМЕР_1 площею 8 кв. м., що розташоване за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер 913821753101, дата державної реєстрації 28 квітня 2016 року.
ОСОБА_3 вважає, що арешт накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2022 року в частині майна є незаконним та необґрунтовано обтяжує її право власності на це майно з огляду на таке.
05 березня 2003 року Полтавським міським відділом реєстрації актів громадського стану Полтавського обласного управління юстиції було укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про що зроблено актовий запис № 233. ОСОБА_3 зазначає, що 12 квітня 2013 року між подружжям було укладено шлюбний договір, яким на майбутнє урегулювано майнові відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Зокрема цим договором визначено, що особистою приватною власністю є майно, набуте чоловіком або дружиною за час шлюбу, але за кошти, що належали кожному із них особисто. Договором також визначено, що дружина та чоловік, виходячи з із вимог статті 70 та 97 Сімейного кодексу України, з урахуванням особистого внеску кожного у придбанні майна, цим Договором юридично закріпили своє волевиявлення щодо поділу перерахованого нижче майна, котре вони визнають спільною сумісною власністю: - житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що у результаті поділу спільного майна подружжя належатиме дружині в цілому без виділення частки у спільному майні подружжя.
За таких обставин, ОСОБА_3 вважає, що порядок поділу житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 визначений шлюбним договором, а частки ОСОБА_2 у праві власності на вищезазначене майно відсутня / буде відсутня, з огляду на такий порядок, а тому ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2022 року арешт на майно накладено незаконно.
Також ухвалою від 22 грудня 2022 року накладено арешт на машиномісце № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Разом з тим, згідно договору купівлі-продажу від 28 квітня 2016 року додатком до якого була згода ОСОБА_2 в якій вказано, що машиномісце № НОМЕР_1 ОСОБА_3 купує за особисті кошти набуті нею в дарунок, вказане майно, на думку ОСОБА_3 належить їй на праві особистої приватної власності і не підлягатиме гіпотетично можливій конфіскації з ОСОБА_2 .
У зв`язку з викладеним, ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням, у якому просить скасувати арешт на:
- будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер 20847938, дата державної реєстрації, 05 листопада 2008 року;
- машиномісце № НОМЕР_1 площею 8 кв. м., що розташоване за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер 913821753101, дата державної реєстрації 28 квітня 2016 року.
На підтвердження зазначених у клопотанні обставин до нього додані копії документів, зокрема: ухвали Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2022 року; паспорту та ІПН ОСОБА_3 ; шлюбного договору від 12 квітня 2013 року; витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно від 07 жовтня 2008 року; договору купівлі-продажу від 28 квітня 2016 року; заяви ОСОБА_2 від 28 квітня 2016 року; витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 квітня 2016 року; свідоцтва про шлюб від 05 березня 2003 року.
У судове засідання власник майна ОСОБА_3 не з`явилася, надіслала до слідчого судді клопотання з проханням надати можливість їй та її захиснику брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon.
Детектив НАБУ у судове засідання не з`явився, надіслав до слідчого судді письмові заперечення на клопотання про скасування арешту майна. Зазначив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебувають у шлюбі із 05 березня 2003 року, а право власності на об`єкти нерухомості, арешт яких ОСОБА_3 просить скасувати, набуто після укладення ними шлюбу. Зокрема, право власності на машиномісце № НОМЕР_1 площею 8 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер 913821753101 набуто 28 квітня 2016 року. В той же час право власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 20847938 набуто 05 листопада 2008 року. З урахуванням викладеного, враховуючи, що в обґрунтування своєї позиції ОСОБА_3 не наведено належного мотивування, яке б ґрунтувалося на вимогах кримінально-процесуального закону, детектив НАБУ просив відмовити у задоволенні клопотання про часткове скасування арешту майна. Також просив розглядати клопотання без участі представника Національного антикорупційного бюро України.
Крім того, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon, до слідчого судді також надіслав ОСОБА_2 .
Слідчий суддя дослідив клопотання з доданими матеріалами та письмові заперечення детектива НАБУ.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 і 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 12 ст. 100 КПК України «Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 336 КПК України: «Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми. Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст.60 Сімейного кодексу України: «Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 5 ст. 93 Сімейного кодексу України: «Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов`язки. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації».
Відповідно до вимог ч. ч. 2-3 ст. 97 Сімейного кодексу України: «Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 цього Кодексу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу».
Відповідно до вимог ч. 1-4 ст. 372 Цивільного кодексу України: «Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню».
Відповідно до вимог п. 11 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»: «Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: засвідчують справжність підпису на документах».
Зі змісту ч. 1 ст. 174 КПК України видно, що власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Зі змісту клопотання до доданих до нього матеріалів видно, що власник майна (третя особа, щодо майна якої вирішене питання про арешт) ОСОБА_3 вважає арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2022 року у кримінальному провадженні за № 52022000000000196 від 28 липня 2022 року необґрунтованим та таким, що підлягає частковому скасуванню.
Дійсно, зі шлюбного договору від 12 квітня 2013 року доданого до клопотання видно, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як подружжя юридично закріпили своє взаємне волевиявлення щодо поділу майна, котре вони визнають спільною сумісною власністю, зокрема житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у результаті поділу спільного майна подружжя має належати дружині ( ОСОБА_3 ) в цілому без виділення частки в спільному майні подружжя.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що повідомлені ОСОБА_3 факти та долучені на їх підтвердження до клопотання матеріали не змінюють статусу спільної сумісної власності майна, з якого остання просить скасувати арешт, а тому слідчий суддя вважає, що арешт на майно накладений обґрунтовано та не підлягає скасування з огляду на таке.
Слідчий суддя погоджується з доводами ОСОБА_3 про те, що при накладенні арешту на майно не було враховано шлюбний договір від 12 квітня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проте його наявність жодним чином не впливає на обставини які слугували підставами для накладення арешту на майно, а також не може бути підставою для скасування такого арешту.
Слідчий суддя також бере до уваги доводи детектива НАБУ стосовно того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебувають у шлюбі із 05 березня 2003 року, а право власності на об`єкти нерухомості, арешт яких ОСОБА_3 просить скасувати, набуто після укладення ними шлюбу ( на будинок - 05 листопада 2008 року, а на машиномісце - 28 квітня 2016 року), що також підтверджується долученими до клопотання матеріалами.
Слідчий суддя зазначає, що уклавши шлюбний договір ОСОБА_3 та ОСОБА_6 лише домовилися про майбутній поділ майна, яке вони вважають спільною сумісною власністю, а станом на час розгляду клопотання про скасування арешту на майно обставин, які б підтверджували, що такий поділ відбувся заявником не наведені, а тому слідчий суддя вважає, що вищезгадане майно належить до спільної сумісної власності подружжя. Крім того, нерухоме та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації, не може передаватися у власність одному з подружжя за шлюбним договором.
Слідчий суддя вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог цивільного законодавства поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності відбувається за договором між співвласниками, який укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню або за рішенням суду, тобто у слідчого судді відсутні такі повноваження.
Стосовно доводів заявника про те, що машиномісце № НОМЕР_1 ОСОБА_3 придбала за особисті кошти набуті нею в дарунок, а тому це майно належить їй на праві особистої приватної власності слідчий суддя зазначає таке.
Слідчий суддя не бере до уваги нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_2 про те що, його дружина ОСОБА_3 придбала машиномісце № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 за особисті кошти набуті нею в дарунок, оскільки нотаріус лише встановив особу, яка підписала документ, її дієздатність та факт реєстрації шлюбу, а також засвідчив справжність її підпису, а не факт того, що ОСОБА_3 придбала машиномісце за особисті кошти набуті нею в дарунок. Крім того, заявником не надано документів на підтвердження походження грошових коштів за які було придбано вказане майно, а тому у слідчого судді відсутня можливість перевірити обставини про які у клопотанні зазначає заявник.
Слідчий суддя враховує те, що вказане майно, також було набуто після укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а тому не належить їй на праві особистої приватної власності, а є спільною сумісною власністю подружжя
Отже, враховуючи те, що майно, про скасування арешту якого просить заявник, може підлягати конфіскації, слідчий суддя робить висновок, що арешт накладено обґрунтовано, а у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження потреба не відпала. За таких обставин, скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52022000000000196 від 28 липня 2022 року та на даному етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості цього провадження.
Стосовно вимог клопотання ОСОБА_3 про розгляд клопотання про скасування арешту майна у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon слідчий суддя зазначає таке.
ОСОБА_3 у її клопотанні не зазначені технічні засоби та технології, що передбачено ч. 3 ст. 336 КПК України, і не наведені підстави для проведення дистанційного судового провадження, встановлені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 336 КПК України, які також не встановлені слідчим суддею. Крім того, вимоги ст. 174 КПК України не встановлюють обов`язкової участі особи, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що ОСОБА_3 не звернулася з таким клопотанням завчасно, оскільки клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції надійшло до слідчого судді 28 березня 2023 року, тобто в день судового засідання.
Проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом, а не обов`язком слідчого судді, яке застосовується ним з метою забезпечення необхідної участі учасника судового провадження у судовому засіданні, яке не є обов`язковим у даному випадку.
З огляду на наведене, враховуючи необов`язковість участі ОСОБА_3 у судовому засіданні з розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не бачить підстав для задоволення вимог клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Слідчий суддя також вважає за можливе залишити без розгляду аналогічне клопотання ОСОБА_2 про розгляд клопотання про скасування арешту майна у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon, оскільки необхідність участі останнього у судовому засіданні під час розгляду клопотання про скасування арешту майна не передбачена вимогами КПК України, як і процесуальний статус «зацікавленої особи».
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження, а також керуючись положеннями ст. ст. 131, 170-174, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що клопотання власника майна (третьої особи, щодо майна якої вирішене питання про арешт) ОСОБА_4 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1) у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon - відмовити;
2) клопотання ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon - залишити без розгляду;
3) у задоволенні клопотання власника майна (третьої особи, щодо майна якої вирішене питання про арешт) ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28 липня 2022 року за № 52022000000000196 - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 04 квітня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1