- Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.
Справа № 991/4404/22
1-кп/991/63/22
У Х В А Л А
14.03.2023 м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча - ОСОБА_1,
судді - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання - ОСОБА_4,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження № 52019000000000746 за обвинуваченням:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Львів, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення прокурор ОСОБА_6,
сторона захисту захисник ОСОБА_7,
а також представника цивільного
позивача та потерпілого ОСОБА_8,
в с т а н о в и в:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду (далі - Суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.
2.У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив відвід всім суддям зі складу цього Суду у зв`язку з наявним обмеженням щодо участі суддів у кримінальному провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції, про що йдеться у ч. 2 ст. 76 КПК України.
3.Свою позицію захисник обґрунтував тим, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 було виділено із кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9, яке Вищий антикорупційний суд у складі головуючої ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши по суті, постановив вирок, у якому зробив висновок про винуватість ОСОБА_5, про що безпосередньо зазначено в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.02.2023 щодо перегляду цього вироку, який за результатами апеляційного розгляду було скасовано.
4.Наведене, на переконання захисника виключає подальшу участь суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у розгляді кримінального провадження № 52019000000000746 за обвинуваченням ОСОБА_5 .
5.Суд відмовляє у задоволенні заявленого відводу, з огляду на таке.
6.Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
7.З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
8.Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України.
9.Зокрема, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції (ч. 2 ст. 76 КПК України).
10.Саме на цю норму, як на підставу для відводу колегії суддів покликався захисник ОСОБА_7 .
11.Надаючи оцінку доводам захисника, Суд виходить з тлумачення названого положення закону, як такого, що покликане не допустити повторну участь судді у новому розгляді справи після скасування ухваленого ним кінцевого судового рішення у відповідній справі.
12.Натомість, Суд не здійснює розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 .
13.Таке, після скасування вироку судом апеляційної інстанції надійшло на новий розгляд новому складу суду, у складі головуючого ОСОБА_10, суддів ОСОБА_11, ОСОБА_12, які, водночас, 27.02.2023 постановили передати кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 для вирішення Судом питання про його об`єднання із кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_5 .
14.Водночас, це не дає підстав вважати, що на разі Суд здійснюватиме розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9, адже перед ним поставлено лише вирішення питання об`єднання кримінальних проваджень, а не здійснюється розгляд по суті.
15.Поряд з цим, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 перебуває на стадії судового розгляду, судове рішення за результатами розгляду кримінального провадження Судом не ухвалювалось.
16.Тому, положення ч. 2 ст. 76 КПК України не релевантні для застосування в обставинах справи, що перебуває в провадженні Суду, а саме за обвинуваченням ОСОБА_5 .
17.Водночас, у своїй заяві захисник ОСОБА_7 покликається на те, що Суд, ухваливши вирок у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9, фактично встановив винуватість ОСОБА_5, а тому, об`єктивно, колегія суддів не може приймати участь у кримінальному провадженні стосовно нього, чим фактично стверджує про наявність сумніву в неупередженості Суду, що є підставою для його відводу згідно з п. 4 ч. ст. 75 КПК України.
18.З цього приводу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11) зазначив, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм із врахуванням особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).
19.Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). Водночас, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).
20.Отже, особиста безсторонність суду презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
21.На практиці провадження у кримінальних справах часто тягне за собою головування суддів у різних судових процесах щодо співучасників вчинення одного злочину.
22.Однак, ЄСПЛ у своїй динамічній практиці виходить з того, що робота судів у кримінальних справах була б неможливою, якби неупередженість судді ставилася під сумнів лише на цій підставі.
23.У рішенні в справі Шварценбергер проти Німеччини (Schwarzenberger v. Germany) від 25.07.2013, заяви №11082/06, №13772/05, п. 42, ЄСПЛ послідовно зазначив, що така ситуація може викликати сумніви у свідомості особи щодо неупередженості суду. Однак необхідно вирішити, чи були ці сумніви об`єктивно виправданими. У зв`язку з цим ЄСПЛ зазначив, що відповідь на це питання залежить від обставин конкретної справи, сам факт того, що суддя під час судового розгляду приймав попередні рішення стосовно того ж правопорушення, не може вважатися виправдуванням страху щодо його неупередженості.
24.Хоч суд апеляційної інстанції дійшов висновку про фактичне встановлення винуватості ОСОБА_5 у вироку, ухваленому стосовно ОСОБА_9, останній, поряд з цим, був скасований, а кримінальне провадження направлене на новий розгляд суду в іншому складі.
25.Отже, наразі відсутні будь-які підстави стверджувати про чинне порушення презумпції невинуватості відносно особи ОСОБА_5 .
26.Суд зважає на те, що в силу вимог кримінального процесуального законодавства до здійснення судового розгляду та оцінки доказів, суд, який ухвалює рішення у справі стосовно одного із ймовірних співучасників кримінального правопорушення не зв`язаний раніше зробленими висновками у рішенні, ухваленому по суті судового розгляду у справі щодо іншого та не обмежується ними.
27.До того ж, у змагальному процесі вирішення питання допустимості та належності доказів у багатьох випадках залежить від позицій та доводів сторін, так би мовити, їх активності у відстоюванні своєї позиції. Водночас, зроблені у вироку стосовно ОСОБА_9 висновки щодо допустимості доказів, зважаючи на його скасування, не мають наперед встановленої сили для Суду, що здійснює розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 відповідно до ст. 90 КПК України.
28.Зрештою, Суд зауважує, що до складу колегії входять професійні судді, тобто Суд є компетентним і здатний дистанціюватись від висновків, зроблених під час розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_9 та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, виходячи із необхідності виконання завдання кримінального провадження.
29.Отже, підстави для відводу колегії суддів відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 76, 80, 369-372 КПК України, Суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1