Документ № 110037744

Справа № 991/2012/23

Провадження 1-кс/991/2044/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, заставодавця ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, та клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, подане в порядку ст. 201 КПК України у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019 (справа №991/2012/23, провадження № 1-кс/991/2044/23).

16.03.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, подане в порядку ст. 200 КПК України (справа № 991/2365/23, провадження № 1-кс/991/2391/23).

Слідчий суддя ухвалою від 23.03.2023 постановив об`єднати вказані клопотання в одне провадження за номером справи № 991/2012/23, провадження № 1-кс/991/2044/23.

За такого, слідчим суддею наразі здійснюється судовий розгляд клопотання захисника ОСОБА_5 та клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019.

У клопотанні, поданому в порядку ст.201 КПК України, захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просить змінити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.02.2023 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 610 400, 00 грн на нічний домашній арешт або особисте зобов`язання та перерахувати з рахунку Вищого антикорупційного суду грошові кошти у розмірі 500 000,00 гривень, внесені у якості застави за ОСОБА_4, на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних сил України.

Обґрунтовуючи свої доводи, захисник послався на те, що ОСОБА_4 добровільно виконує покладені на нього судом обов`язки, з`являється на виклики слідчого та суду, тим самим демонструючи належну процесуальну поведінку, тож відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність ризиків щодо ухилення ОСОБА_4 від явки до органу слідства чи перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.

Проте застосований згідно ухвали від 27.02.2023 розмір застави є непомірним для ОСОБА_4 . Захисник наголосив, що у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, необхідністю здійснювати лікування хвороби цукровий діабет та через воєнний стан, ОСОБА_4 наразі вдалось зібрати грошові кошти у сумі 500 тис. грн., які перераховано на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду. Однак вказана сума грошових коштів не покриває увесь розмір застави, застосований щодо ОСОБА_4 . Додав, що ОСОБА_4 має діагноз цукрового діабету важкого типу та є інсулінозалежним, має ускладнення у формі діабетичної полінейропатії, ангіопатії, нефропатії, супутній діагноз гіпертонічна хвороба ІІ ст., холестироз жовчного міхура, кисти нирок (на підтвердження додав медичну документацію). З огляду на вказане, ОСОБА_4 потребує регулярного проходження обстежень у медичних закладах, прийнятті лікарських засобів та введення дози інсуліну з метою нормалізації стану здоров`я та недопущення його ускладнення. Таким чином, у зв`язку з тяжким перебігом хвороби ОСОБА_4, сторона захисту вбачає за необхідне ініціювати питання про розгляд питання про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт або особисте зобов`язання. Поряд з цим, з огляду на положення ч.5 ст.616 КПК України та з метою забезпечення територіальної цілісності та незалежності України, підтримки Збройних сил України, ОСОБА_4 вбачає за необхідне перерахувати грошові кошти в сумі 500 тис. грн., які внесені на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду в якості частини застави за нього, на потреби Збройних сил України, що допоможе Збройним силам України у боротьбі з військовою агресією рф.

У клопотанні, поданому в порядку ст.200 КПК України, старший детектив Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, за погодженням із прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, просить змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 27.02.2023 на запобіжний захід вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці; перерахувати на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних сил України грошові кошти у розмірі 500 000,00грн, які були сплачені у якості застави за підозрюваного ОСОБА_4 ; заборонити ОСОБА_4 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, - цілодобово; зобов`язати ОСОБА_4 виконувати наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: 1) не відлучатися із Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; 2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, а також працівниками ДП «Національна кінематека України» та Міністерства культури та інформаційної політики України (не згаданими у переліку) та підозрюваними ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, та ОСОБА_55 як безпосередньо, так і через третіх осіб; 4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019, в рамках якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України. В рамках даного кримінального провадження, 27.02.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/946/23 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 610 400,00 грн. та покладено строком на два місяці обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України. Зазначеною ухвалою підозрюваному ОСОБА_4 роз`яснено, що у разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід. Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_4 у повному обсязі не виконав вимоги ч. 6 ст. 182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок. На теперішній час застава сплачена лише у сумі 500 000,00грн. Разом з тим, 08.03.2023 до Національного бюро надійшло клопотання від ОСОБА_4 про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт або особисте зобов`язання, а також зазначено про його бажання перерахувати раніше сплачені ним 500 000,00грн на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних сил України. Таким чином як зауважив детектив, наразі наявні підстави для зміни застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на більш суворий запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт. Поряд з цим детектив вказав на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Таким чином на думку детектива, встановлені в ході досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень є переконливими та дають обґрунтовані підстави вважати, що більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_4 є необхідним застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4, його захисник ОСОБА_5 та заставодавець ОСОБА_6, підтримали подане клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 на особисте зобов`язання або на нічний домашній арешт, зауважили, що внести заставу у визначеному слідчим суддею розмірі, згідно ухвали від 27.02.2023, у ОСОБА_4 та його сім`ї немає можливості, за такого просили змінити йому запобіжний захід, а внесену на депозитний рахунок суду суму коштів 500 000,00грн, просили перерахувати на спеціальний рахунок для підтримки Збройних сил України.

Стосовно клопотання детектива про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу із застави на цілодобовий домашній арешт, заперечували, просили застосувати саме нічний домашній арешт або особисте зобов`язання, з огляду на стан здоров`я ОСОБА_4 та наявні у нього діагнози.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане детективом клопотання, просив суд задовольнити клопотання в повному обсязі та змінити запобіжний захід ОСОБА_4 із застави на цілодобовий домашній арешт строком на два місяці з покладенням на підозрюваного обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України та перерахувати внесені кошти в сумі 500 000,00 грн в якості частини застави за ОСОБА_4 на потреби Збройних сил України.

Стосовно клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 саме на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання заперечував, зазначив, що такий запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Заслухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисника, заставодавця, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1)виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно частини 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Встановлено, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000002463 від 25.11.2019 за підозрою серед інших ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

Згідно з матеріалами клопотання кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2015, постановленою у справі № 910/21182/15, порушено провадження у справі про банкрутство ДП «НКУ», введено процедуру розпорядження майном. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.01.2016, постановленою у справі № 910/21182/15, затверджено реєстр вимог кредиторів ДП «НКУ» на загальну суму 9 283 023,70 грн та визначено наступних кредиторів: ПАТ «Київенерго», ПАТ «Київводоканал», ДПІ у Деснянському р-ні та ТОВ «Кінотур». Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.02.2016 у справі № 910/21182/15 припинено процедуру розпорядження майном ДП «НКУ» та відкрито процедуру санації боржника - ДП «НКУ».

Указом Президента України «Про національні заклади культури» № 587/94 від 11.10.1994 ДП «НКУ» надано статус національного закладу культури, а пунктом 3 цього Указу встановлено, що майно закладів культури, яким надано статус національних, не підлягає приватизації. Фінансування цих закладів здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Пунктом 2 Указу Президента України «Про Положення про національний заклад (установу) України» № 451/95 від 16.06.1995 зобов`язано органи виконавчої влади не передавати закріплене за національними закладами (установами) України майно, що перебуває у державній власності, будь-яким органам, підприємствам, установам, організаціям.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» № 185-V від 21 вересня 2006 року, нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Окрім того, відповідно до ст.ст. 22, 23 Закону України «Про культуру» від 14 грудня 2010 року № 2778-VI та наказу Міністра культури України № 450 від 17.06.2016, яким затверджено Перелік закладів культури базової мережі закладів культури загальнодержавного рівня, ДП «НКУ» належить до базової мережі закладів культури загальнодержавного рівня.

Таким чином, в силу належності майна національних закладів культури до державної власності та наявності заборони щодо його приватизації, а також заборони передавати закріплене за національними закладами (установами) України майно, що перебуває у державній власності, будь-яким органам, підприємствам, установам, організаціям, встановленої вказаними Указами Президента України, стосовно майна національних закладів культури не могло бути вчинено будь-яких дій, внаслідок яких здійснюється відчуження такого майна, у тому числі під час процедури розпорядження майном боржника та санації державного підприємства, без скасування їх статусу «національних».

За версією органу досудового розслідування, у 2016 році у ОСОБА_56 та

ОСОБА_57 виник злочинний умисел на заволодіння нерухомим майном ДП «НКУ», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27.

Реалізація даного злочинного умислу здійснювалася через підконтрольних останнім першого заступника генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_4, арбітражних керуючих (керуючих санацією ДП «НКУ») ОСОБА_58 та ОСОБА_59, ТОВ «Екосолар Інвест» (код ЄДРПОУ 38135211), ТОВ «Євросолар» (код ЄДРПОУ 38135183) та ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» (код ЄДРПОУ 42429092).

Так, будучи обізнаними, що в провадженні у справі про банкрутство ДП «НКУ» комітет кредиторів очолювали ПАТ «Київенерго» та ПАТ «АК «Київводоканал», яким належала більшість голосів, а всі значні правочини ДП «НКУ» відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343 від 14.05.1992 приймаються, схвалюються або погоджуються комітетом кредиторів боржника, ОСОБА_60 та ОСОБА_61, діючи з метою реалізації спільного злочинного умислу та отримання фактичного контролю над ДП «НКУ», використовуючи підконтрольні їм юридичні особи ТОВ «Екосолар Інвест» та ТОВ «Євросалар», викупили у первісних кредиторів право вимоги грошових зобов`язань ДП «НКУ».

У подальшому Господарським судом м. Києва замінено кредиторів ПАТ «Київенерго» та ПАТ «Київводоканал» на нових кредиторів - ТОВ «Екосолар Інвест» та ТОВ «Євросолар».

Враховуючи цю обставину, ОСОБА_60 та ОСОБА_61, маючи контрольну кількість голосів у комітеті кредиторів ДП «НКУ» через підконтрольних нових кредиторів державного підприємства, забезпечили затвердження комітетом кредиторів ДП «НКУ» протокольним рішенням № 4 від 13.10.2016 кандидатури керуючого санацією ОСОБА_62 .

За результатами розгляду 17.10.2016 Господарським судом м. Києва клопотання ТОВ «Екосолар Інвест» та рішення комітету кредиторів, ОСОБА_58 призначено керуючим санацією ДП «НКУ».

Таким чином ОСОБА_60 та ОСОБА_61, використовуючи підконтрольних кредиторів, які мали вирішальну кількість голосів у комітеті кредиторів ДП «НКУ», у співучасті із першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_4, через підконтрольних керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_58 та керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_59, отримали повний фактичний контроль над діяльністю державного підприємства та розпорядженням майном, що перебувало на його балансі.

У подальшому, ОСОБА_63, виконуючи вказівки ОСОБА_56 та ОСОБА_57, зловживаючи своїм службовим становищем, протягом 2017 - 2018 років готував та скеровував на погодження до Мінкультури декілька проєктів планів санацій у різних редакціях, у яких, всупереч встановленої законодавством України заборони, передбачалося основним заходом відновлення платоспроможності боржника - відчуження об`єктів нерухомого майна національного закладу культури ДП «НКУ». При цьому ОСОБА_4 також приймав активну участь в розробці проєктів планів санації ДП «НКУ», редагуючи їх текстові файли з урахуванням зауважень органу управління.

Водночас, ОСОБА_60 та ОСОБА_61, використовуючи участь ТОВ «Екосолар Інвест» та ТОВ «Євросолар» у складі комітету кредиторів ДП «НКУ» з більшістю голосів, забезпечили погодження комітетом кредиторів вказаних проєктів планів санацій.

Разом з тим, проєкти планів санації ДП «НКУ», підготовлені ОСОБА_64, поверталися Мінкультури на доопрацювання. Так, зокрема, 24.04.2017 керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_63 листом № 2?10/34 скерував до Мінкультури на погодження проєкт плану санації ДП «НКУ», який передбачав продаж та передачу в оренду частини майна боржника, а також ліквідацію дебіторської заборгованості боржника.

Заступницею Міністра культури України ОСОБА_65 листом № 1625/7?2/13-17 від 05.05.2017 повернуто зазначений план санації на доопрацювання у зв`язку з тим, що Мінкультури мало до нього принципові зауваження. Зокрема, в листі було зазначено наступне: «запропонований проєктом плану санації підхід до відновлення платоспроможності ДП «НКУ» передбачає відчуження близько 80% нерухомого майна, задіяного у виробничій діяльності ДП «НКУ», що фактично позбавляє підприємство основних засобів виробництва та ставить під загрозу всю його подальшу діяльність»; «ефективність обраного засобу відновлення платоспроможності боржника викликає сумнів, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що реалізація запропонованого проєкту плану санації Підприємства після розрахунку з борговими зобов`язаннями може призвести до нової заборгованості у зв`язку із відсутністю основних фондів»; «При цьому, звіти, що подаються Підприємством до Міністерства, як уповноваженого органу управління, свідчать про те, що сума фактичної заборгованості Підприємства має тенденцію до зменшення. Тобто, за умови погашення заборгованості, Підприємство спроможне самостійно відновити свою комерційну діяльність та одержувати від неї прибуток», «перелік і вартість майна, запропонованого до відчуження, мають бути домірними (пропорційними) реальній сумі боргу Підприємства перед кредиторами»; «у зв`язку із тим, що до відчуження для погашення вимог кредиторів пропонується державне майно, та відповідно до ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» Мінкультури вимагає здійснення Фондом державного майна України рецензування звіту про оцінку майна, на основі якої здійснено розрахунки щодо погашення суми заборгованості підприємства».

Водночас, за результатами розгляду вказаних проєктів планів санації ДП «НКУ» начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_66 готувалися, зокрема, службові записки № 1189/0/59-17 від 19.06.2017, № 2125/0/59-17 від 12.09.2017, у яких вказувалося на зазначені принципові зауваження, що відображалися у відмовах Мінкультури у погодженні проєктів планів санації ДП «НКУ».

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 461?р від 04.07.2018 щодо запобігання банкрутства ДП «НКУ», яким доручалось Мінкультури забезпечити погашення кредиторської заборгованості, що обліковувалась за ДП «НКУ» в сумі 9 283 000 грн., що була наявною та актуальною на той час, за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, передбачених за програмою 1806030 «Державна підтримка кінематографії» на 2018 рік. При цьому, у пояснювальній записці до проєкту вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України, у підготовці якої брали участь ОСОБА_65 та ОСОБА_67, вказувалося на зазначені вище положення законодавства України про заборону відчуження будь?яким чином майна національних закладів культури.

З метою реалізації зазначеного розпорядження КМУ, Державним агентством України з питань кіно 28.11.2018 направлено лист до Мінкультури про готовність перерахувати кошти для погашення заборгованості ДП «НКУ» після надання необхідного переліку документів. На підставі вказаного листа Мінкультури направило 05.12.2018 на адресу ДП «НКУ» лист № 5918/7-4/13-18 щодо необхідності надання документів Державному агентству України з питань кіно для забезпечення перерахування відповідних коштів Державною казначейською службою України.

У свою чергу ОСОБА_63 та ОСОБА_4, діючи в межах спільного злочинного умислу, з метою уникнення можливості виходу державним підприємством із процедури санації, зловживаючи своїм службовим становищем, не вжили заходів щодо надання необхідного пакету документів задля погашення заборгованості ДП «НКУ» за рахунок бюджетних коштів. Так, у відповідь на лист Мінкультури № 5918/7-4/13-18 від 05.12.2018 ОСОБА_64 скеровано формальний лист-відповідь № 01?07/125 від 18.12.2018 без надання запитуваного пакету документів, у зв`язку із чим бюджетні кошті для погашення заборгованості ДП «НКУ» отримано не було.

Вказані дії ОСОБА_68 та ОСОБА_4 спричинили продовження процедури банкрутства ДП «НКУ» та, як наслідок, зростання поточної кредиторської заборгованості ДП «НКУ» до загальної суми 12 069 198 грн.

У подальшому, ОСОБА_60 та ОСОБА_61 вирішили змінити керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_58 на ОСОБА_59, у зв`язку з чим забезпечили затвердження комітетом кредиторів ДП «НКУ» протокольним рішенням № 7 від 12.02.2019 кандидатури ОСОБА_59 керуючим санацією ДП «НКУ». На підставі клопотання ТОВ «Екосолар Інвест» від 12.02.2019 у справі про банкрутство ДП «НКУ» Господарський суд м. Києва ухвалою від 11.03.2019 призначено ОСОБА_59 керуючим санацією ДП «НКУ».

Після чого керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_69 за участі ОСОБА_4, знаючи про принципові зауваження Мінкультури до попередніх планів санації ДП «НКУ», в першу чергу у частині відчуження 11 будівель державного підприємства, підготував новий проєкт плану санації із численними порушення чинного законодавства України, у якому визначив до відчуження вже 14 об`єктів частини комплексу нежитлових будівель ДП «НКУ», що розташовується за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27, та листом від 06.06.2019 скерував його на адресу Мінкультури.

За версією сторони обвинувачення, вказаний план санації ДП «НКУ» спрямований на незаконне відчуження нерухомого майна ДП «НКУ» за заниженою вартістю, оскільки підготовлений із умисними порушеннями законодавства України та без урахування важливих для функціонування ДП «НКУ» обставини.

Так, в ході розроблення плану санації ДП «НКУ», ОСОБА_69 умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, всупереч ч. 4 ст. 96, ст. 98 Закону 2343, п. 2 Указу Президента України № 587/94 від 11.10.1994, визначив реалізацію (відчуження) комплексу нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ» (14 із 18), як захід відновлення платоспроможності державного підприємства, яке відповідно до ст. ст. 23, 24 Закону України «Про культуру», Указу Президента України № 587/94 від 11.10.1994 та наказу Міністра культури України № 450 від 17.06.2016 є національним закладом культури та входить до базової мережі закладів культури загальнодержавного рівня, майно якого не підлягає відчуженню.

Відповідно до п. 2.1 (розділ ІІІ) Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України № 14 від 19.01.2006, у редакції наказу Міністерства економіки України № 1361 від 26.10.2010, оцінка змін фінансового стану підприємства здійснюється за попередні три календарні роки для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку. Разом з тим, з порушенням вказаних положень, з метою створення уявлення про стабільну збитковість підприємства, ОСОБА_69 зазначив у вказаному плані санації оцінку фінансового стану ДП «НКУ» лише за попередні два роки, що передували порушенню справи про банкрутство.

Разом з тим, ОСОБА_69, діючи умисно, з метою приховання факту, що при відчуженні вказаного комплексу нерухомого майна державне підприємство втратить право користування більшою частиною земельної ділянки, не розмежував земельну ділянку із будівлями, які передбачалося відчужити, та не визначив долю земельної ділянки, яка передбачена для обслуговування цих будівель, із внутрішньоплощадковими шляхами, що перейдуть автоматично у користування нового власника будівель та споруд. Відповідна позиція ОСОБА_59 пояснюється тим, що основною метою заволодіння будівлями та спорудами ДП «НКУ» у ОСОБА_56 та ОСОБА_57 було подальше отримання у користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 5,0810 га (від загальної 8,188334 га), для будівництва житлового комплексу.

Переслідуючи відповідну злочинну мету, ОСОБА_69, діючи на виконання вказівок ОСОБА_56 та ОСОБА_57, вказав у плані санації конкретні, заздалегідь визначені 14 будівель та споруд ДП «НКУ», придбання яких давало б можливість організаторам злочинної схеми сформувати окрему земельну ділянку єдиним масивом, необхідну для функціонального обслуговування цього комплексу будівель та спричиняло б відчуження права користування ДП «НКУ» цією земельною ділянкою. Відчуження вказаних будівель надавало змогу у подальшому оформити право користування земельною ділянкою під ними площею 4,4448 га, ринкова вартість права користування якою становить - 2 101 000 грн.

Також, ОСОБА_69, з метою створення уявлення про економічну доцільність відчуження майна, вказав у п. 4.2.2, п. 5.1 плану санації, що необхідність відчуження нерухомого майна обґрунтовується потенційним зменшенням операційних витрат підприємства-боржника на утримання, зокрема, земельного податку. Водночас, у плані санації ОСОБА_69 не навів відомості, що земельний податок становить незначну частину фінансового навантаження ДП «НКУ», зокрема, плата за постійне користування земельною ділянкою площею 8,188334 га, за 2019 рік становила 2 957,31 грн.

Окрім того, ОСОБА_69, діючи в порушення п. 2.2.1 (Розділ ІІІ) Методичних рекомендацій та ст. 35 Закону 2343, задля створення уявлення про нижчу вартість комплексу об`єктів нерухомого майна та подальшого його продажу за заниженою вартістю, а також необхідності у стислі терміні затвердити цей план санації, не забезпечив визначення ринкової вартості основних засобів - комплексу об`єктів нерухомого майна ДП «НКУ» та, відповідно, не вказав її у плані санації, до скерування його на погодження до Мінкультури.

Достовірно знаючи про попередні принципові зауваження Мінкультури щодо необхідності визначення ринкової вартості майна, ОСОБА_70 у п. 5.1 розділу V плану санації ДП «НКУ» вказано лише те, що «в результаті відчуження зазначеної частини майна Боржника планується отримати прибуток в орієнтовному розмірі 20 000 000 гривень», при цьому не наведено жодного обґрунтування яким чином встановлено вказану суму.

У свою чергу звіт ТОВ «Оціночна компанія «Місто» щодо визначення ринкової вартості майна ДП «НКУ», який став підставною для визначення початкової ціни майна на аукціоні, складено лише 20.06.2019.

Разом з тим, з метою обґрунтування необхідності відчуження саме конкретно визначених 14 будівель та споруд ДП «НКУ», ОСОБА_69, діючи умисно, шляхом зловживання службовим становищем, вніс на 9-й та 14-й сторінках плану санації ДП «НКУ» недостовірні відомості про те, що значна частина будівель, що перебувають на балансі боржника мають зношений, критичний та аварійний стан, у зв`язку з чим потребують значних витрат на ремонт та утримання відповідних аварійних будівель та споруд. При цьому, більшість будівель, які були винесені на реалізацію, попередньо були відремонтовані орендарями та перебували у належному стані, зокрема, цех обробки плівки (літ. В), склад № 2 (літ. К), склад № 1 (літ. Л), будинок відпочинку (літ. О), приміщення охорони (літ. М1 М2) та допоміжний корпус (літ. Д).

Із порівняльної таблиці об`єктів нерухомого майна № 4.1 плану санації вбачається, що більшість із запропонованих до відчуження будівель ДП «НКУ» приносили у 2018 році дохід у загальному розмірі 1 721 250 грн., у яких орендарі попередньо провели ремонтні роботи. Не зважаючи на це, діючи у відповідності до заздалегідь розробленого злочинного плану та на шкоду ДП «НКУ», ОСОБА_69 умисно включив вказані будівлі до переліку майна, яке підлягало продажу.

Також, з метою штучного обґрунтування потреби у відчужені більшої кількості будівель та споруд ДП «НКУ» та, як наслідок, у отриманні більшого прибутку державним підприємством, ОСОБА_69 умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, передбачив планом санації додаткові потенційні витрати державного підприємства орієнтовною сумою 7 млн. грн на авансування витрат арбітражного керуючого. Ці кошти планувалося залучити в якості додаткового фінансування в порядку, визначеному ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2019, постановленою у справі № 910/21182/15, за рахунок ТОВ «Екосолар Інвест». При цьому планом санації передбачалося використання зазначених коштів на ремонтні роботи, вартість і виконавці яких погоджувалися із комітетом кредиторів, підконтрольним організаторам злочинної схеми - ОСОБА_71 та ОСОБА_72 .

ОСОБА_70 у плані санації умисно не передбачено на якому саме етапі його реалізації мали бути здійснені вищевказані ремонтні роботи, а також не обґрунтовано доцільність їх проведення взагалі, а дефектні акти не містили будь-яких розрахунків щодо загальної суми, необхідної для проведення таких робіт.

Для вказаних цілей керуючий санацією ОСОБА_69 у додатках до плану санації використовував раніше підготовлений протокол наради керівництва ДП «НКУ» від 06.05.2019 із додатком до нього - планом робіт по відновленню інженерного обладнання та ремонту покрівлі в будівлях ДП «НКУ» на 2019 рік на загальну суму 7 091 000 грн. Однак, у цих документах відсутні будь-які відомості щодо розрахунку такої суми. Водночас, в інтересах ОСОБА_56 та ОСОБА_57, метою злочинного умислу яких було заволодіння майновим комплексом ДП «НКУ», у зазначеному плані робіт передбачалося проведення ремонтних робіт у тих будівлях, які в подальшому планувалися до відчуження на користь останніх, а саме: ремонт покрівлі будівлі цеху обробки плівки та відновлення лінії каналізації у допоміжному приміщенні. Також у вказаному плані робіт передбачалась заміна вікон на металопластикові у головному корпусі (літ. Б), який би мав залишитись у власності державного підприємства, в свою чергу у подальшому, в інтересах організаторів злочинної схеми ОСОБА_56 та ОСОБА_57 заміна відповідних вікон відбулась не в головному корпусі ДП «НКУ» (літ. Б), а у корпусі цеху обробки плівки (літ. В) вже після проведення його оцінки для проведення аукціону.

Окрім того, переслідуючи злочинний умисел, направлений на незаконне відчуження майна ДП «НКУ» на користь заздалегідь визначених осіб - ОСОБА_56 та ОСОБА_57, ОСОБА_69, діючи в інтересах останніх, зловживаючи своїм службовим становищем, не врахував у плані санації наступні важливі для функціонування державного підприємства обставини щодо подальшого розвитку ДП «НКУ» та можливості реалізовувати проваджену ним діяльність у разі відчуження значної кількості основних засобів; можливості погашення кредиторської заборгованості за рахунок коштів державного бюджету, оскільки у 2018 році Кабінетом Міністрів України вже приймалося відповідне рішення; доцільності проведення ремонтних робіт шляхом залучення додаткового фінансування у розмірі 7 091 000 грн, що призводило до збільшення загальної суми заборгованості до 19 069 198 грн; також не визначено будь-яких інших заходів відновлення платоспроможності боржника, альтернативних по відношенню до відчуження об`єктів нерухомого майна підприємства, зокрема, таких як реорганізація ДП «НКУ».

Окрім того, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, ОСОБА_60 та ОСОБА_61 у співучасті із ОСОБА_70 та ОСОБА_4, усвідомлюючи неможливість реалізації свого злочинного плану щодо заволодіння комплексом нерухомого майна ДП «НКУ» без погодження плану санації уповноваженою службовою особою органу управління - Мінкультури, вступили у злочинну змову із заступницею Міністра культури України ОСОБА_65, яка залучила до вчинення злочину підпорядкованого їй начальника Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_73 . Саме на ОСОБА_65 та ОСОБА_74 покладалися повноваження Мінкультури з управління об`єктами державної власності.

У подальшому, користуючись перебуванням ОСОБА_75 в одноденній відпустці, реалізуючи спільний злочинний умисел за наперед узгодженим злочинним планом із

ОСОБА_76 та ОСОБА_77, заступниця Міністра культури України ОСОБА_65, діючи всупереч інтересам служби, не зважаючи на численні порушення чинного законодавства України, 14.06.2019 погодила проєкт плану санації ДП «НКУ», шляхом проставлення у ньому особистого підпису.

У свою чергу таке рішення ОСОБА_65 суперечило позиції останньої, викладеній у листі Мінкультури № 1625/7?2/13-17 від 05.05.2017 за її підписом, яким було повернуто один з попередніх планів санації керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_58, яким передбачалося відчуження меншої частини комплексу нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ», а саме 12 з 18. Так, ОСОБА_65 аргументувала, що запропонованим проєктом плану санації підходом до відновлення платоспроможності ДП «НКУ» передбачено відчуження близько 80% нерухомого майна, задіяного у виробничій діяльності ДП «НКУ», що фактично позбавляло би підприємство основних засобів виробництва та ставило під загрозу всю його подальшу діяльність, а ефективність обраного засобу відновлення платоспроможності боржника викликало сумніви, оскільки існували обґрунтовані підстави вважати, що реалізація запропонованого проєкту плану санації підприємства після розрахунку з борговими зобов`язаннями, могло б призвести до нової заборгованості у зв`язку із відсутністю основних фондів.

Водночас, про заборону відчуження майна ДП «НКУ» наголошувалося, зокрема, у пояснювальній записці до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання запобігання банкрутства державного підприємства «Національна кінематека України», що була підготовлена в Мінкультури та про яку було достеменно відомо ОСОБА_65 та ОСОБА_78 .

У подальшому, керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_69 формально провів конкурсний відбір кандидатури організатора аукціону з продажу нерухомого майна ДП «НКУ», за результатами якого визначив ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» (із комерційною пропозицією у 3% від ціни продажу), та скерував на адресу Мінкультури звернення від 09.08.2019 № 01-07/135 щодо погодження цієї кандидатури. При цьому, ОСОБА_69 порушив умови конкурсного відбору та умисно відхилив кандидатури із найбільш вигідними комерційними пропозиціями (наприклад ТБ «Центральна універсальна біржа» - 1%, ТОВ «Рецензійна палата» - 0,3%). Крім того, з метою забезпечення обрання наперед визначеного організатора аукціону ОСОБА_69 не скерував комерційні пропозиції інших учасників до Мінкультури для погодження кандидатури організатора аукціону, мотивуючи обрання переможцем конкурсу кандидатури даної товарної біржи на підставі суми винагороди за проведення аукціону. Вказані дії спричинили, зокрема, окрім іншого, завищення витрат на винагороду організатора аукціону.

Знаючи про наявність семи учасників конкурсного відбору організатора аукціону, ОСОБА_66 та ОСОБА_65 під час розгляду вказаного вище звернення у порушення п. 11, 12 Порядку не вжито будь-яких заходів з перевірки наданої ОСОБА_70 інформації про визначення переможця на підставі суми винагороди.

Реалізуючи спільний злочинний умисел за наперед узгодженим злочинним планом із ОСОБА_76 та ОСОБА_77, заступниця Міністра культури України ОСОБА_65, діючи всупереч інтересам служби, у співучасті із начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_66, 16.08.2019 погодила запропоновану

ОСОБА_70 кандидатуру організатора аукціону ТБ «Перша універсальна біржа «Україна».

У подальшому, всупереч положенням ч. 7, 8, ст. 49 Закону 2343 директор ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» ОСОБА_21 вжив заходів, які не надавали можливості прийняти участь в аукціоні усім бажаючим, а лише тільки тими, кого попередньо узгодять ОСОБА_60 та ОСОБА_79 . ОСОБА_21 було підготовлено та опублікувано оголошення про проведення аукціону, в якому останній зазначив, що аукціон проводитиметься 16.10.2019 об 11:00 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 79, ЦДС «TETRIS», а заяви на участь в аукціоні прийматимуться організатором до 13 год 00 хв 02.10.2019 виключно у робочі дні з 10 год 00 хв до 13 год 00 хв за цією ж адресою.

Разом з цим, за вказаною адресою ФОП ОСОБА_80 надавалися послуги з організації забезпечення проведення ділових заходів, який з маркетинговою метою умовно назвав ці приміщення Центром ділового співробітництва «TETRIS». Однак до 01.10.2019 ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» не отримувала у ФОП ОСОБА_81 у користування ці приміщення. Водночас оплата від ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» за бронювання всіх приміщень ЦДС «TETRIS» строком на 3 (три) години надійшла лише у передостанній день прийому заявок на участь в аукціоні, а саме 01.10.2019.

Крім того, у вказаному оголошенні зазначено, що ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Прахових (Гайдара), 50. Однак, оренду приміщень ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» за вказаної адресою було припинено ще 31.01.2019.

У зв`язку із фактичною відсутністю ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» за місцем прийому заяв на участь в аукціоні та за місцем її реєстрації, єдиним можливим способом подати заяву на участь в аукціоні було лише через попереднє контактування телефонним зв`язком із організатором аукціону.

Таким чином, виконуючи домовленість із ОСОБА_76 та ОСОБА_77, ОСОБА_21 створив такі умови прийому документів для участі в аукціоні, що призвели до прийняття участі в аукціоні обмеженого кола осіб (потенційних покупців), кандидатури яких попередньо узгоджувалися із ОСОБА_76 та ОСОБА_82 . Як наслідок, ОСОБА_21 порушив конкурсні засади проведення торгів, умисно не прийняв заяву на участь в аукціоні від ТОВ «АКВАБУД ЕКО», власник якого був готовий придбати майно ДП «НКУ» за ринковою вартістю близько 75-80 млн. грн.

Окрім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_60 та ОСОБА_61 увійшли у змову із ОСОБА_83, ОСОБА_84 та ОСОБА_85 задля забезпечення останніми формальної участі в аукціоні ППМФ «М?Еко» (код ЄДРПОУ 19407939), кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якого був ОСОБА_86

16.10.2019 у період часу з 09:00 год до 13:00 год за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 40, 3-й поверх, аудиторія 4Room, було проведено аукціон з реалізації комплексу нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ» загальною площею 5 286,1 м2 із початковою ціною аукціону у 32 710 788, 00 грн (з ПДВ) серед учасників конкурсу ППМФ «М-Еко» та ТОВ «Вест Прайт». Переможцем аукціону визначено останнього із ціновою пропозицією 33 365 003,76 грн.

Реалізуючи спільний злочинний умисел за наперед узгодженим злочинним планом із ОСОБА_76 та ОСОБА_77, керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_69, діючи усупереч інтересам державного підприємства, будучи наділеним повноваженнями щодо розпорядження майном, 17.10.2019 відчужив вказане майно ДП «НКУ» шляхом укладення договору купівлі-продажу із директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_87 .

Разом з цим, рішенням Господарського суду м. Києва від 15.02.2021, постановленим у справі № 910/21182/15 (910/16832/19) за результатами розгляду позовної заяви ТОВ «АКВАБУД ЕКО», за участі Національного антикорупційного бюро України у якості третьої особи, у зв`язку із порушенням ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» права ТОВ «АКВАБУД ЕКО» на участь в аукціоні з продажу майна, визнано недійсними 1) результати аукціону з продажу частини майна ДП «НКУ»; 2) протокол аукціону з продажу частини майна; 3) договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель, а також скасовано: 1) акт про передання права власності на куплене нерухоме майно; 2) свідоцтво про право власності; 3) рішення про державну реєстрацію права власності; 4) записи про право власності.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2021, постановлене у вищезазначеній справі, залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 30.11.2021 залишено без змін рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021, постановлені у справі № 910/21182/15 (910/16832/19).

Водночас, комплексною судовою оціночно-будівельною, земельно-технічною та оціночно-земельної експертизою встановлено, що станом на 17.10.2019 ринкова вартість комплексу нежитлових будівель - 14 будівель та споруд ДП «НКУ», загальною площею 5286,1 кв.м. складає 41 778 000 грн, а вартість права користування земельною ділянкою, яка необхідна для використання у технологічному (виробничому) процесі за функціональним призначенням вказаного комплексу нежитлових будівель, площею 4,4448 га, становить 2 101 000 грн. Таким чином, стартова ціна продажу майна ДП «НКУ» на аукціоні мала становити близько 41 778 000 грн.

Після реалізації злочинного плану щодо заволодіння вказаним комплексом нежитлових будівель ДП «НКУ» ОСОБА_60 та ОСОБА_61, діючи у співучасті із керуючим санацією ДП «НКУ» ОСОБА_70 та першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_4, продовжили здійснювати фактичний контроль над діяльністю ДП «НКУ» та розпоряджатися його майном з метою 1) незаконного виведення коштів, отриманих ДП «НКУ», внаслідок реалізації нерухомого майна; 2) приховування вчинених злочинів, а також досягнення своєї основної мети - отримання у користування земельної ділянки для подальшого здійснення будівництва житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27. При цьому, згідно зі злочинним умислом ОСОБА_56 та ОСОБА_57, останні планували у подальшому вивести грошові кошти, сплачені за придбане на аукціоні майно ДП «НКУ», на підконтрольні суб`єкти господарювання, тобто, фактично безоплатно заволодіти майном державного підприємства.

Зокрема, ОСОБА_61 та ОСОБА_88 за участі ОСОБА_89 домовилися та уклали із ОСОБА_85 та ОСОБА_84 меморандум щодо спільної реалізації проєкту будівництва житлового комплексу на земельній ділянці не менше 5,0810 га за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27.

Таким чином, як стверджує сторона обвинувачення, керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_69 шляхом зловживання службовим становищем, у співучасті із ОСОБА_76, ОСОБА_77, першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_4, заступницею Міністра культури України ОСОБА_65, начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_66 та директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_90 умисно вчинив заволодіння комплексом нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ», загальною площею 5286,1 кв.м, державної форми власності, вартістю 41 778 000 грн, шляхом його відчуження за заниженою вартістю, обертаючи його на користь ОСОБА_56 та ОСОБА_91 .

01.02.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Таким чином ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми на даному етапі досудового провадження.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.02.2023 застосовано до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 610 400,00 грн.(один мільйон шістсот десять тисяч чотириста) гривень та за умови внесення застави покладено на підозрюваного строком на два місяці обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Також підозрюваному ОСОБА_4 було роз`яснено вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду, а також те, що зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

На даний час ОСОБА_4 у повному обсязі не виконав вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок, що не заперечується учасниками.

В той же час, застава за підозрюваного внесена частково - у сумі 500 000,00 грн.

08.03.2023 ОСОБА_4 звернувся із клопотанням до Національного антикорупційного бюро України про зміну йому запобіжного заходу, визначеного вказаною ухвалою слідчого судді, на домашній арешт або особисте зобов`язання, та з огляду на положення ч.5 ст.616 КПК України виявив бажання перерахувати раніше сплачені за нього 500 000,00 грн на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних сил України.

Тож детектив звернувся до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу підозрюваному в порядку ст.200 КПК України, зазначивши, що наразі наявні підстави для зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на більш суворий запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.

Сторона захисту в свою чергу зазначила, що ОСОБА_4 не має достатніх майнових ресурсів, щоб внести заставу у визначеному в ухвалі від 27.02.2023 розмірі, однак підозрюваний навіть без внесення застави виконує всі визначені в ухвалі обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, за такого захист звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 із застави на особисте зобов`язання або на нічний домашній арешт, наголошуючи на ускладненні стану здоров`я ОСОБА_4 . Поряд з цим, з огляду на положення ч.5 ст. 616 КПК України сторона захисту наголосила на бажанні ОСОБА_4 перерахувати грошові кошти в сумі 500 тис. грн., які внесені на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду в якості часини застави, на потреби Збройних сил України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК, у кримінальному провадженні №42019000000002463 від 25.11.2019 щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Зокрема злочин, передбачений ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.

Слідчий суддя враховує, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v. russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Таким чином слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, який є особливо тяжким корупційним злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. А беручи до уваги, що злочин є корупційним, отже у разі винесення обвинувального вироку суду до ОСОБА_4 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Поряд з цим, не може залишатися поза увагою слідчого судді можливість нелегального перетину кордону підозрюваним ОСОБА_4, з огляду на умови, які існують в Україні, викликані безпрецедентною військовою агресією російської федерації проти України, що збільшують можливість підозрюваного для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях ведення активних бойових дій. Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 .

Стосовно ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детективом у клопотанні зазначено про наявність достеменно встановлених відомостей про те, що саме технічні засоби передачі інформації використовувалися підозрюваними у даному кримінальному провадженні для комунікації з приводу вчинюваного злочину, відтак такі засоби могли зберегти на собі сліди такої комунікації, однак, доступ до них ще не отримано. Також зауважується, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який пов`язаний із створенням, передачею та зберіганням документів щодо погодження плану санації ДП «НКУ»; відбору товарної біржі; організації та проведення аукціону з продажу майнового комплексу державного підприємства; протиправного виведення коштів з ДП «НКУ» на підконтрольні товариства; укладення договору купівлі-продажу майнового комплексу ДП «НКУ», місцеперебування яких могло бути ще не встановлено у повному обсязі. Окрім того, стороною обвинувачення встановлено безпосередні факти знищення ОСОБА_4 доказової бази у кримінальному провадження. Так, ОСОБА_4 під час проведення працівниками НАБУ 03.06.2020 обшуку в його домоволодінні видалив у мобільному телефоні листування у месенджері «Telegram», яке, вочевидь стосувалось схеми із заволодіння майновими правами ДП «НКУ», що підтверджується протоколом про проведення НСРД від 20.07.2020 № 19/4753 (відносно ОСОБА_4 ).Таким чином, ОСОБА_4 може самостійно або на виконання злочинних вказівок організаторів злочинної схеми - ОСОБА_56 та ОСОБА_57, чи шляхом надання вказівок іншим особам, зокрема своїм колишнім підлеглим у ДП «НКУ», знищити, приховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення досліджуваних злочинів.

Сторона захисту заперечувала з приводу наявності даного ризику, повідомляючи, що досудове розслідування у даному провадженні проводиться з листопада 2019 року, всі першочергові слідчі (розшукові) дії уже проведені, тобто було достатньо часу для зібрання необхідних доказів, які в повній мірі наявні в органу досудового розслідування.

З урахуванням доводів сторін, слідчий суддя приймає такий ризик до уваги та вважає доведеною наявність можливості у ОСОБА_4 як особисто, так і за допомогою інших осіб, зокрема ОСОБА_56 та ОСОБА_57, а також колишніх підлеглих у ДП «НКУ», знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та місцеперебування яких органом досудового розслідування ще не встановлено.

Щодо наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних детектив у клопотанні зазначає про наявність мотивації у підозрюваного здійснювати вплив на свідків та інших підозрюваних, враховуючи те, що іншим підозрюваним інкримінується скоєння у співучасті зі ОСОБА_4 аналогічного кримінального правопорушення, вчиненого у складі організованої групи, тож позиція інших підозрюваних та свідків, зокрема ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, щодо обставин скоєння інкримінованих злочинів може впливати на становище останнього, як підозрюваного. А наявність можливості здійснювати такий вплив обумовлена: 1) майновим становищем ОСОБА_4, що дозволяє здійснювати вказаний вплив, шляхом підкупу або опосередковано через залучення третіх осіб; 2) обійманням протягом значного проміжку часу адміністративних посад в ДП «НКУ».

Сторона захисту зазначила про не підтвердження доказами наміру ОСОБА_4 здійснювати вплив на свідків та інших підозрюваних, тому вказаний ризик є надуманим та безпідставним. Одночасно зазначає, що позиції свідків уже сформовані, про що свідчать долучені до клопотання протоколи їх допитів. Також підозрюваний не наділений майновим становищем, про яке зазначає сторона обвинувачення, та з 2020 року ОСОБА_4 не займає жодних посад у ДП «НКУ» та не підтримує зав`язків із працівниками даного підприємства.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст.223, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). У свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За наведеного, слідчий суддя вважає безпідставними доводи сторони захисту про те, що показання свідків уже є зафіксованими у протоколах їх допитів, копії яких долучені до матеріалів клопотання, що свідчить про відсутність ризику впливу на даних свідків. Окрім того, враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які підозрюються у вчинені вищеописаних кримінальних правопорушень, зважаючи на наявність у підозрюваного широкого кола зв`язків серед працівників ДП «НКУ», існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може прямо чи опосередковано впливати на інших підозрюваних/свідків у цьому кримінальному провадженні для дачі ними неправдивих показів та уникнення ОСОБА_4 можливої кримінальної відповідальності.

Про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення свідчить той факт, що в межах вчинення інкримінованого злочину із заволодіння майновим комплексом ДП «НКУ», ОСОБА_4 у співучасті з іншими особами вчиняли інші злочини, зокрема, надавали неправомірну вигоду службовим особам Державної аудиторської служби України за забезпечення проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «НКУ» та складання акту ревізії без фіксації значних порушень, вказані обставини зафіксовані у протоколах, складених за результатами проведення НСРД, зокрема від 04.03.2020, 16.03.2020, 22.05.2020.

Вказаний ризик заперечується стороною захисту як надуманий та безпідставний, оскільки, ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не судимий.

При оцінці даного ризику, слідчий суддя приходить до висновку, що з огляду на обставини, характер вчиненого кримінального правопорушення та поведінку підозрюваного ОСОБА_4, зокрема встановлений факт знищення останнім доказової бази у кримінальному провадженні, а саме листування у месенджері «Telegram», існує ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, у тому числі й з метою перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадження.

Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених слідчим суддею ризиків.

За таких обставин, зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені і під час постановлення ухвали від 27.02.2023, слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Згідно матеріалів провадження, 27.02.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 610 400,00 грн.(один мільйон шістсот десять тисяч чотириста) гривень, та покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому підозрюваному ОСОБА_4 було роз`яснено вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

На цей час ОСОБА_4 не виконані вимоги ч.6 ст.182 КПК України, натомість захисником ставиться питання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання або на нічний домашній арешт.

У клопотанні детектив просив змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, зазначив, що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

Більш суворими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, є: 1) домашній арешт 2) тримання під вартою, а більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч.1 ст.179 КПК України).

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (ч.1 ст.181 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Положеннями ч.5 ст.616 КПК України встановлено, що за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

З огляду на викладене, а також з врахуванням наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та вагомості встановлених ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти цим ризикам, оскільки ані особисте зобов`язання, про застосування якого просить захисник, ані особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів.

На думку слідчого судді більш м`які запобіжні заходи не будуть достатнім стримуючим фактором та не забезпечать належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4, особливо тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів таких як особиста порука чи особисте зобов`язання.

Поряд з цим слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, характеризуючі матеріали, міцність соціальних зв`язків, його майновий стан та стан здоров`я та враховуючи те, що підозрюваним не було виконано обов`язку, передбаченого ч.6 ст.182 КПК України, на підставі чого приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та запобігти вказаним ризикам.

Сторона обвинувачення вказувала на необхідність застосування ОСОБА_4 цілодобового домашнього арешту.

Однак, слідчий суддя враховує стан здоров`я підозрюваного, наявність у нього ряду тяжких захворювань та ускладнень, супутніх діагнозів, що вказує на те, що ОСОБА_4 потребує регулярного проходження обстежень у медичних закладах, прийнятті лікарських засобів з метою нормалізації стану здоров`я та недопущення його ускладнення.

Водночас сторона захисту наголошувана на бажанні підозрюваного ОСОБА_4 допомогти Збройним силам України, а відповідно і обороноздатності України, шляхом перерахування грошових коштів, внесених за нього в якості частини застави.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан починаючи із 24.02.2022, який в подальшому був продовжений та діє по даний час.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Національний банк України ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил України. Таке рішення ухвалене у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією росії та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності (реквізити офіційного спеціального рахунку, зазначені на офіційному веб-сайті Національного банку України).

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З наданих стороною захисту матеріалів встановлено, що в якості застави за підозрюваного ОСОБА_4 ним та його дружиною ОСОБА_6 внесено грошові кошти у сумі 500 000,00грн на депозитний рахунок суду.

В судовому засіданні стороною захисту за домовленістю із заставодавцем ОСОБА_6 було наголошено на бажанні перерахувати ці грошові кошти, внесені в якості частини застави за підозрюваного ОСОБА_4, на рахунок Збройних сил України та зазначено, що таке бажання є добровільним та об`єднаним спільною згодою як підозрюваного так і його дружини - заставодавця - ОСОБА_6, з усвідомленням наслідків такого перерахування.

Варто додати, що відповідно до положень ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За наведених вище обставин, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, яка була встановлена при розгляді питання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного (наразі обґрунтованість підозри не оскаржується) у сукупності з ймовірністю наявності ризиків, передбачених п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України; те, що в Україні введено воєнний стан, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, проведення воєнних дій на всій території України, а також бажання підозрюваного та заставодавця сприяти обороні України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Збройних сил України та надання таким чином фінансової допомоги армії.

Наявність цих обставин у сукупності із належною процесуальною поведінкою підозрюваного, його намір брати активну участь у захисті України шляхом перерахування кошів, внесених в якості частини застави за нього, з усвідомленням наслідків такого перерахування, а також з врахуванням позиції прокурора, слідчий суддя вважає за можливе змінити підозрюваному ОСОБА_4 застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, у нічний час доби у період часу з 22:00год. до 06:00год, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

Відповідно до ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно з п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. №15 (в актуальній редакції), кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку (п. 8 Порядку).

Разом з тим, Національний банк України 24.02.2022 ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил України. Водночас, підозрюваний та його дружина ОСОБА_6 ( заставодавець), просили перерахувати грошові кошти, внесені ними як частину застави, а саме грошові кошти у сумі 500 000,00грн. з рахунку Вищого антикорупційного суду на цей спеціальний рахунок. Таке прохання також підтримав прокурор у судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеної позиції щодо розпорядження власними грошовими коштами шляхом перерахування внесеної суми застави на спеціальний банківський рахунок Збройних сил України, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити таке прохання.

Поряд з цим. слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання поза процесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.

Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1)не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; 2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_54, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, а також працівниками ДП «Національна кінематека України» та Міністерства культури та інформаційної політики України (не згаданими у переліку) з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019 та підозрюваними ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53 та ОСОБА_55 як безпосередньо, так і через третіх осіб; 4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.

За наведених вище обставин клопотання детектива та захисника підозрюваного підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 131, 132, 176-178, 181, 182, 193-194, 196, 200, 201, 309, 372, 615 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника та детектива задовольнити частково.

Змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, підозрюваного у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.02.2023 у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 610 400,00 грн. (один мільйон шістсот десять тисяч чотириста) гривень, на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, у нічний час доби у період часу з 22:00год. до 06:00год, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, з покладенням на нього строком на два місяці, тобто до 28.05.2023 наступних обов`язків:

1) не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_54, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, а також працівниками ДП «Національна кінематека України» та Міністерства культури та інформаційної політики України (не згаданими у переліку) з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019 та підозрюваними ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53 та ОСОБА_55 як безпосередньо, так і через третіх осіб;

4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю.

Строк тримання під домашнім арештом визначити до 28.05.2023.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Заставу в сумі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень, внесену ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду UA678201720355279004000096000, на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 27.02.2023, справа № 991/946/23, згідно квитанцій від 06.03.2023 №9298-6441-3763-0564, №9298-6451-9198-5538, за клопотанням сторони захисту перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з наступними реквізитами:

Банк: Національний банк України

МФО 300001

Рахунок № UA843000010000000047330992708

код ЄДРПОУ 00032106

Отримувач: Національний банк України

Призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалу в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту надати прокурору для направлення для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1