Документ № 110067916

Справа № 991/1477/23

Провадження 1-кс/991/1502/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю м.Грозний рф, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України у кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому старший детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що:

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;

- наявні ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що ОСОБА_4 може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Клопотання було призначено до розгляду на 28.02.2023, однак, за клопотанням прокурора ОСОБА_3 (т. 6, а. с. 3-5), розгляд справи було відкладено на 17.03.2023 та в подальшому у зв`язку з надходженням заяви захисника ОСОБА_5 (т. 6, а. с. 9-10) розгляд відкладено на 29.03.2023.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Не погоджуючись із доводами прокурора, захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання, зазначивши про відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_4 у злочинну змову не вступав, корисливого мотиву не мав і не був обізнаний щодо існування компанії «FG TECHCAPITAL LTD» та використання нею коштів. ОСОБА_4 діяв у рамках службових повноважень, виконуючи покладені на нього обов`язки. А долучені до клопотання докази не відносяться конкретно до ОСОБА_4 та передусім стосуються господарської діяльності ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» з іншими суб`єктами господарювання, у тому числі і компанією «FG TECHCAPITAL LTD», яка була створена з метою заволодіння чужим майном за ініціативою ОСОБА_7, яка є кінцевим бенефіціарним власником.

Одночасно з цим сторона захисту вказує на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, вважаючи їх необґрунтованими припущеннями детектива.

Враховуючи зазначене, захист просить відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав наведені захисником доводи, повідомив, що іде на співпрацю із органом досудового розслідування, надав детективу покази, які готовий підтвердити із застосуванням пристрою Поліграф. А тому просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, заперечення сторони захисту, заслухавши позиції учасників судового провадження дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52016000000000081від 23.03.2016 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366,ч. 3 ст. 209КК України.

Згідно з матеріалами клопотання кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.

Діючи всупереч державним інтересам у вигляді ефективного, раціонального та цілеспрямованого використання бюджетних коштів, отримання прибутку від діяльності державних підприємств - учасників концерну «Укроборонпром», що визначають обороноздатність, державну та економічну безпеку України, ОСОБА_4, будучи службовою особою Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» - державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» (далі - ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»), обіймаючи у період з 24.03.2014 по 04.06.2018 посаду заступника начальника Департаменту контрактів № 3, діючи умисно, як співвиконавець у складі організованої групи за участю ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, вчинив заволодіння чужим майном, а саме: коштами на загальну суму 2 343 321,84 доларів США (що еквівалентно 40 802 219,85 грн), сплаченими у період з 09.09.2014 по 04.11.2015 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» компанії «FG TECHCAPITAL LTD» у рамках виконання відповідних зовнішньоекономічних угод.

Так, за версією органу досудового розслідування, після березня 2014 року, ОСОБА_8, будучи службовою особою ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та керуючи його поточною господарською діяльністю, вирішив вчинити дії для особистого збагачення та збагачення інших осіб шляхом вчинення правочинів щодо купівлі-продажу товарів за завищеною ціною, а також удаваного надання агентських послуг за участю ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та інших контрольованих юридичних осіб, з подальшим здійсненням фінансових операцій з таким майном, одержаним злочинним шляхом.

Усвідомлюючи неможливість одноособового вчинення таких дій та необхідність ретельної довготривалої підготовки, ОСОБА_8 вирішив утворити стійке об`єднання осіб у складі: ОСОБА_9 (начальника Департаменту контрактів № 3), ОСОБА_7 (заступниці начальника вказаного департаменту), ОСОБА_4 (заступника начальника вказаного департаменту), котрі погодилися на спільну реалізацію його злочинного плану щодо тривалої та узгодженої участі у заволодінні чужим майном шляхом неодноразового (систематичного) надання посередницьких послуг при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за участю ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та контрольованих юридичних осіб, а також наступного здійснення фінансових операцій з майном, одержаним злочинним шляхом.

У травні-червні 2014 року ОСОБА_9 та ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, повідомили ОСОБА_8 і ОСОБА_7 про можливість реалізації зовнішньоекономічного проєкту щодо мостоукладальників важкого механізованого мосту типу ТММ-3М на шасі КрАЗ-63221, КрАЗ-255 (далі - механізовані мости), що передбачало їх імпорт (придбання у ТОВ «ТЕХНІК АРМ»), ремонт і модернізацію в Україні силами ДП «Львівський радіоремонтний завод» (далі - ДП «ЛРРЗ», державного комерційного підприємства, що перебувало у сфері управління ДК «Укроборонпром») та експорт (продаж компанії «ROSE MONS»).

За вказаних обставин, у травні-червні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 11.06.2014) ОСОБА_8, діючи умисно, як організатор у складі організованої групи за участю ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, будучи обізнаним із ціною механізованих мостів на кожному етапі ланцюга їх руху (імпорт - ремонт/модернізація - експорт), доручив ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4 вчинити дії з використанням службового становища, спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом укладення договору комісії, умови якого передбачали придбання ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» механізованих мостів за завищеною ціною в компанії «FG TECHCAPITAL LTD» (контрольована юридична особа з метою реалізації розробленого ОСОБА_8 плану злочинної діяльності), яка попередньо їх придбала у ТОВ «ТЕХНІК АРМ».

Штучне завищення ціни придбання ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» механізованих мостів у компанії «FG TECHCAPITAL LTD» дозволяло заволодіти коштами ДП «ЛРРЗ», за дорученням та за рахунок якого здійснювався вказаний правочин.

У той же період часу, за невстановлених обставин, ОСОБА_7, з відома ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, домовилася зі своїм знайомим ОСОБА_10 про підписання ним офіційних та інших документів від імені компанії «FG TECHCAPITAL LTD», що було необхідним для приховування дійсних кінцевих бенефіціарних власників зазначеного нерезидента.

Зі свого боку ОСОБА_10 не розпоряджався майном компанії «FG TECHCAPITAL LTD» та не мав повноважень на вчинення дій від її імені.

Після того, у червні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 25.06.2014) ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, склали контракт № 06-06/14 від 25.06.2014 від імені компанії «FG TECHCAPITAL LTD» з ТОВ «ТЕХНІК АРМ» щодо придбання 6 механізованих мостів за ціною 20 000 доларів США за одиницю та ОСОБА_10 підписав такий договір від імені компанії «FG TECHCAPITAL LTD».

Крім того, у червні-липні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 03.07.2014) ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, склали договір комісії № STE-3-134-Д/К-14 від 03.04.2014 між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та ДП «ЛРРЗ» щодо придбання 7 механізованих мостів за ціною 70 000 доларів США за одиницю.

У той же період часу ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, склали контракт № STE-3-80-К/КІ-14 від 10.04.2014 між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанією «FG TECHCAPITAL LTD» щодо придбання 7 механізованих мостів за ціною 70 000 доларів США.

Таким чином, умови вищевказаних договору комісії (№ STE-3-134-Д/К-14 від 03.04.2014) та контрактів (№№ 06-06/14 від 25.06.2014, STE-3-80-К/КІ-14 від 10.04.2014) передбачали купівлю компанією «FG TECHCAPITAL LTD» 6 механізованих мостів у ТОВ «ТЕХНІК АРМ» за ціною 20 000 доларів США за одиницю та подальший їх продаж ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», котре діяло за дорученням та за рахунок ДП «ЛРРЗ», за ціною 70 000 доларів США за одиницю.

У подальшому, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, забезпечили доставку 20.11.2014, 26.11.2014, 05.12.2014, 13.12.2014 механізованих мостів з території Республіки Білорусь до ДП «ЛРРЗ» шляхом укладення компанією «FG TECHCAPITAL LTD» відповідного договору про міжнародне перевезення з ТОВ «Юніттранс» від 19.08.2014 та сплати вартості послуг з перевезення у розмірі 18 423 доларів США.

Після того, 21.01.2015, 15.07.2015, 04.11.2015 ДП «ЛРРЗ», на виконання договору комісії № STE-3-134-Д/К-14 від 03.04.2014, переказало ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» кошти на загальну суму 9 950 693,75 грн за механізовані мости, котрі після їх ремонту та модернізації експортувалися компанії «ROSE MONS» згідно з іншим договором комісії.

Після цього, 28.01.2015, 15.07.2015, 04.11.2015 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», отримавши оплату від ДП «ЛРРЗ», сплатило компанії «FG TECHCAPITAL LTD» кошти на загальну суму 420 000 доларів США.

Внаслідок вчинення вказаних дій, що полягали у зловживанні службовим становищем при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за участю ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та штучному завищенні вартості механізованих мостів, шляхом включення компанії «FG TECHCAPITAL LTD» до ланцюгу розрахунків, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, у період з 09.09.2014 по 04.11.2015, заволоділи чужим майном у розмірі 281 577 доларів США (що еквівалентно 6 207 294,34 грн), котрі надійшли на контрольований рахунок компанії «FG TECHCAPITAL LTD» внаслідок вчинення узгоджених дій щодо купівлі у ТОВ «ТЕХНІК АРМ» 6 механізованих мостів за ціною 20 000 доларів США за одиницю та наступному їх продажі ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» за ціною 70 000 доларів США за одиницю з оплатою послуг з перевезення у розмірі 18 423 доларів США.

Крім того, у червні 2014 року ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» укладено: договір комісії № STE-3-115-Д/К-14 від 13.06.2014 з КП «НВК «ІСКРА» щодо вчинення зовнішньоекономічного контракту на експорт виробів спеціального призначення (2 радіолокаційних станцій 36Д6М1-1 та підготовки 2 груп спеціалістів); контракт № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014 з компанією «GALint Ltd.» щодо постачання 2 радіолокаційних станцій, надання послуг з підготовки спеціалістів замовника та технічного супроводження використання виробів.

У подальшому, в липні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 23.07.2014), ОСОБА_8, діючи умисно, як організатор у складі організованої групи за участю ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, будучи обізнаним з обставинами надання підприємством комісійних послуг КП «НВК «ІСКРА» щодо продажу радіолокаційних станцій компанії «GALint Ltd.», доручив ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4 вчинити дії з використанням службового становища, спрямовані на заволодіння коштами вказаного комітента шляхом удаваного надання агентських послуг компанією «FG TECHCAPITAL LTD» та включення їх вартості до витрат, пов`язаних з виконанням договору комісії № STE-3-115-Д/К-14 від 13.06.2014.

Після того, у липні-серпні 2014 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, склали агентську угоду між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанією «FG TECHCAPITAL LTD», до якої внесли завідомо неправдиві відомості про надання вказаним нерезидентом агентських послуг на території Держави Ізраїль та Федеративної Республіки Нігерія з метою укладання (організації укладання) та подальшого виконання зовнішньоекономічних угод.

У той же період часу ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, склали додаткову угоду № 1 від 27.06.2014 до агентської угоди, до якої внесли завідомо неправдиві відомості про сприяння компанії «FG TECHCAPITAL LTD» в укладенні зовнішньоекономічного контракту № STE-3-66-К/КЕ від 26.06.2014.

У подальшому, упродовж вересня 2014 року - березня 2015 року, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, склали та видали акти прийому-здачі наданих послуг №№ 1-5, які містили завідомо неправдиві відомості про надані компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентські послуги загальною вартістю 2 061 744,84 доларів США у рамках виконання контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014. На підставі вказаних актів прийому-здачі ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» сплатило компанії «FG TECHCAPITAL LTD» кошти на загальну суму 2 061 744,84 доларів США.

Таким чином, внаслідок вчинення вказаних дій, що полягали у зловживанні службовим становищем при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за участю ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та удаваного надання агентських послуг компанією «FG TECHCAPITAL LTD», ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, організованою групою, у період з 09.09.2014 по 07.05.2015, заволоділи чужим майном у розмірі 2 061 744,84 доларів США (що еквівалентно 34 594 925,51 грн), котрі надійшли на контрольований рахунок компанії «FG TECHCAPITAL LTD».

Одночасно, у період з липня 2014 року по березень 2015 року, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, організованою групою, використовуючи службове становище, склали завідомо неправдиві офіційні документи у виді агентської угоди № STE-3-86-А-14 від 23.06.2014 та додаткової угоди № 1 від 27.06.2014 до вказаної агентської угоди, котрі містили завідомо неправдиві відомості про факт надання компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентських послуг для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у рамках виконання контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014, а також актів прийому-здачі наданих послуг № 1 від 05.09.2014, № 2 від 23.10.2014, № 3 від 26.11.2014, № 4 від 11.02.2015, № 5 від 06.03.2015, котрі містили завідомо неправдиві відомості щодо виду, обсягу та вартості агентських послуг.

Після складання вищевказаних завідомо неправдивих офіційних документів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, видали їх структурним підрозділам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» для здійснення розрахунків з компанією «FG TECHCAPITAL LTD» за нібито надані агентські послуги.

Враховуючи вищенаведене, органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою; складання та видача службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів.

17.01.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень (т. 5, а. с. 7-29).

Старший детектив ОСОБА_6 у клопотанні та прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні стверджують, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Вищезазначені обставини, на думку сторони обвинувачення, обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши доводи учасників судового провадження, вивчивши письмові заперечення захисника, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: офіційними документами щодо взаємовідносин між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанією «FG TECHCAPITAL LTD», пов`язаних з купівлею-продажем обладнання за завищеною ціною та удаваним наданням агентських послуг, зокрема листом ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» від 16.05.2014 до ТОВ «ТЕХНІК-АРМ» щодо можливості поставки механізованих мостів та листом-відповіддю ТОВ «ТЕХНІК-АРМ» від 21.05.2014 про можливість поставки такого обладнання за ціною 20 000 доларів США за одиницю; листом ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» від 11.06.2014 до компанії «FG TECHCAPITAL LTD» щодо можливості поставки механізованих мостів та листом-відповіддю «FG TECHCAPITAL LTD» про можливість поставки такого обладнання за ціною 70 000 доларів США за одиницю; договором комісії № STE-3-134-Д/К-14 від 03.04.2014 щодо вчинення ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (як комісіонером) за дорученням ДП «ЛРРЗ» (як комітента) правочину з придбання механізованих мостів за ціною 70 000 доларів США за одиницю; актом прийому-передачі від 15.12.2014 про передачу ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» виробів (механізованих мостів) для ДП «ЛРРЗ» за ціною 70 000 доларів США за одиницю; контрактом № STE-3-80-К/КІ-14 від 10.04.2014 щодо продажу компанією «FG TECHCAPITAL LTD» механізованих мостів для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» за ціною 70 000 доларів США за одиницю; актом прийому-передачі від 15.12.2014 про передачу компанією «FG TECHCAPITAL LTD» виробів (механізованих мостів) для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» за ціною 70 000 доларів США за одиницю; листом ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» № 31.3/67/3246 від 27.05.2014 до КП «НВК «ІСКРА» щодо надання комерційної пропозиції на постачання одного комплекту РЛС 36Д6 та листом-відповіддю КП «НВК «ІСКРА» від 28.05.2014 про надання комерційної пропозиції на постачання; листом компанії «GALint Ltd.» від 19.06.2014 до КП «НВК «ІСКРА»; листом компанії «GALint Ltd.» від 25.06.2014 до ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» щодо надання комерційної пропозиції з придбання 2 радіолокаційних станцій; договором комісії № STE-3-115-Д/К-14 від 13.06.2014 щодо вчинення ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (як комісіонером) за дорученням КП «НВК «ІСКРА» (як комітента) зовнішньоекономічного контракту з інопартнером на постачання на експорт комітентом виробів спеціального призначення та надання послуг з підготовки спеціалістів інозамовника; контрактом № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014 щодо продажу ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» компанії «GALint Ltd.» радіолокаційних станцій, надання послуг з підготовки спеціалістів замовника та технічного супроводження використання виробів; агентською угодою № STE-3-86-А-14 від 23.06.2014 про надання компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентських послуг ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» на території Держави Ізраїль та Федеративної Республіки Нігерія з метою укладання (організації укладання) та подальшого виконання зовнішньоекономічних угод; додатковою угодою № 1 від 27.06.2014 до агентської угоди № STE-3-86-А-14 від 23.06.2014 про сприяння компанії «FG TECHCAPITAL LTD» в укладенні ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» зовнішньоекономічного контракту № STE-3-66-К/КЕ від 26.06.2014; актами прийому-здачі наданих послуг № 1 від 05.09.2014, № 2 від 23.10.2014, № 3 від 26.11.2014, № 4 від 11.02.2015, № 5 від 06.03.2015 про зміст та вартість наданих компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентських послуг ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»; матеріалами виконання компетентними органами Естонської Республіки запитів про міжнародну правову допомогу щодо встановлення кінцевих бенефіціарних власників компанії «FG TECHCAPITAL LTD» та обставин руху коштів по її рахунках; інформацією, вилученою у рамках тимчасового доступу у ТОВ «Укрнет» щодо поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та її належності користувачу - ОСОБА_9 ; протоколом огляду від 04.01.2023 відомостей про рух коштів по рахунках компанії «FG TECHCAPITAL LTD»; показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 про їх непов`язаність з діяльністю компаній відповідно «BUILDPORT INDUSTRIES L.P», «LAGODA TRADE INC» та невідкриття ними банківських рахунків зазначеним нерезидентам; протоколом огляду від 07.09.2022 відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть 18.04.2003 ОСОБА_13 (тобто до моменту відкриття компанією «IWUS BUSINESS LLP» рахунку на його ім`я); матеріалами виконання компетентними органами Республіки Кіпр запитів про міжнародну правову допомогу; матеріалами виконання компетентними органами Республіки Білорусь запиту про міжнародну правову допомогу; офіційними документами щодо перевезення ТОВ «Юніттранс» механізованих мостів від ТОВ «ТЕХНІК АРМ» (з території Республіки Білорусь) до ДП «ЛРРЗ»; протоколом огляду від 21.06.2022 відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану про пов`язаність ОСОБА_7 та ОСОБА_10 ; протоколом огляду від 01.04-24.06.2020 матеріалів досудового розслідування за участю спеціалістів; висновком судової економічної експертизи від 16.12.2020 № СЕ-19-20/74дск-ЕК; показаннями свідків - посадових осіб КП «НВК «ІСКРА»: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, які спростовують будь-яку участь компанії «FG TECHCAPITAL LTD» у здійсненні експорту радіолокаційних станцій; інформацією Податкового управління Міністерства фінансів Держави Ізраїль про надання компанією «GALint Ltd.» відповіді про безпосередній зв`язок з компанією ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» при виконанні контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014 та незалучення агентів під час переговорної процедури щодо вказаного контракту; рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 280/5134/19 про відмову у задоволенні позову КП «НВК «ІСКРА» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, рішень щодо недостовірного визначення даних бухгалтерського обліку, сформованого по взаємовідносинам з ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» за договором комісії № SТЕ-3-115-Д/К-14 та зайвого включення вартості агентських послуг до витрат, пов`язаних з виконанням договору; показаннями свідків ОСОБА_29 (керівника ДП «ЛРРЗ»); ОСОБА_30 (упродовж 2014-2015 років працював у Департаменті контрактів № 3 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»); ОСОБА_29 (станом на 2014 рік обіймав посаду головного спеціаліста Департаменту контрактів № 3 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»); ОСОБА_31 (упродовж 2013-2017 років обіймав посаду заступника директора ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»); ОСОБА_32 (упродовж 2014-2016 років обіймала посаду головного бухгалтера ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»); ОСОБА_33 (з 26.12.2014 був в.о. директора ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»); висновком почеркознавчої експертизи від 28.11.2022 № СЕ-19-22/23016-ПЧ, яким підтверджено виконання ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4 підписів у відповідних досліджуваних документах щодо взаємовідносин ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанії «FG TECHCAPITAL LTD»; документами щодо призначення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4 на займані посади та їх звільнення з ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»; документами про організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські функції ОСОБА_8 (статут ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», контракт від 11.03.2014 № 20К/14) та організаційно-розпорядчі функції ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4 (положення про Департамент № 3, затверджене 24.03.2014 директором ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»); протоколом огляду від 11.01.2023 поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка використовувалася ОСОБА_8 та містить відомості про видачу йому 02.07.2015 довіреності на вчинення дій від імені компанії «FG TECHCAPITAL LTD»; відомостями, вилученими 18.02.2020 у ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»; відомостями, здобутими за результатами обшуку 22.09.2020 житла ОСОБА_9 ; показаннями свідка ОСОБА_10 .

Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі матеріалів, доданих стороною обвинувачення до клопотання. Питання про те, чи утворюють такі дії склади злочинів та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує під час досудового провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні № 52016000000000081від 23.03.2016 щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

ОСОБА_4 підозрюється у тому числі у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.

При встановленні наявності/відсутності вказаного ризику слідчий суддя врахувує, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Вказане узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Так, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_4, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання за вчинення вказаного корупційного злочину, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду, маючи при цьому дійсні паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (т. 5, а. с. 23), зважаючи на те, що в період 2018-2022 рр. ОСОБА_4 10 разів перетинав державний кордон України, а також у зв`язку з досягненням останнім віку, з якого під час дії воєнного стану можливо легально перетнути державний кордон в сукупності дає підстави вважати наявним ризик втечі підозрюваного, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків старший детектив у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 має значний досвід роботи у військово-технічній сфері, що свідчить про можливість здійснення ним впливу на осіб, які на даний час працюють у ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» або продовжують здійснювати діяльність у військово-технічній сфері.

Крім того, не може залишитися поза увагою слідчого судді віднайдене під час обшуку житла ОСОБА_9 листування у 2019 році з ОСОБА_8 щодо дій, спрямованих на узгодження показань з приводу взаємовідносин ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» з компанією «FG TECHCAPITAL LTD» шляхом скерування бланків пояснень іншим особам, після чого вони підлягали редагуванню ОСОБА_8, що підтверджується долученими детективом протоколом обшуку від 22.09.2022 та протоколом огляду вилученого телефону під час обшуку житла ОСОБА_9 від 22.09.2022 (т. 3, а. с. 95-104).

Таким чином, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 був серед переліку осіб, які мали узгодити зміст показань та для підтвердження узгоджених показань міг впливати на зміст свідчень осіб, які раніше перебували у його підпорядкуванні.

Вказане заперечується стороною захисту, оскільки наразі ОСОБА_4 звільнений із ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», тому не має можливості здійснювати такий вплив.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитані на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені вище обставини дають підстави слідчому судді вважати такий ризик наявним.

Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими та доведеними зазначені в клопотанні старшого детектива ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, у разі невиконання яких до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 176 КПК України особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного тощо (ст. 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, у тому числі передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке є особливо тяжким злочином, зважаючи на встановлені у судовому засіданні ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, міцність його соціальних зав`язків, вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки та виконання, покладених на нього процесуальних обов`язків, є достатнім застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність яких доведена прокурором у судовому засіданні, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_29, ОСОБА_29, ОСОБА_36, ОСОБА_37 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Одночасно слідчий суддя приходить до висновку про відсутність необхідності застосування до підозрюваного електронного засобу контролю, що сприятиме найменшому впливу на реалізацію підозрюваним своїх прав і свобод.

Таким чином слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного строком на два місяці обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 184, 193, 194, 196, 203, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Грозний рф, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виконувати наступні процесуальні обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_29, ОСОБА_29, ОСОБА_36, ОСОБА_37 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 29.05.2023.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали в частині запобіжного заходу покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1