Документ № 110068453

Справа № 991/2680/23

Провадження 1-кс/991/2705/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому захисник просив змінити підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою та застави у розмірі 6 202 500 грн, дія якого продовжена ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.02.2023 у справі № 991/1336/23, на особисте зобов`язання з покладенням на нього процесуальних обов`язків, визначених ст. 194 КПК України.

Клопотання мотивовано тим, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019, у тому числі за підозрою ОСОБА_3 у вичненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022 у справі № 991/6315/22 ОСОБА_3 утримується під вартою.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.02.2023, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.03.2023, задоволено клопотання детектива та продовжено підозрюваному ОСОБА_3 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.04.2023, із визначенням застави у розмірі 6 202 500 грн, у разі внесення якої, на підозрюваного покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

24.03.2023 підозрюваному ОСОБА_3 та його захиснику вручено повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.

Після продовження ухвалою слідчого судді від 23.02.2023 строку тримання ОСОБА_3 під вартою, на думку сторони захисту, виникли нові обставини які виключають та/або значно зменшують існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, станом на момент постановлення ухвали від 23.02.2023 слідчим суддею прийнято до уваги наявність у підозрюваного ОСОБА_3 трьох неповнолітніх дітей. Разом з тим, 01.03.2023 син ОСОБА_3 - ОСОБА_6 досяг повноліття, відтак на утриманні підозрюваного залишилось двоє неповнолітніх дітей, що у значній мірі зменшує ризик переховування ОСОБА_3, заявлений раніше, оскільки виключає можливість для останнього залишити територію України в умовах воєнного стану на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, ОСОБА_3 не володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон, оскільки здав його на зберігання відповідному органу на виконання ухвали слідчого судді від 16.11.2022.

Захисник посилається на відсутності (зменшення) ризиків знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та ризику незаконного впливу на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_3 з 28.02.2023 припинив підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, втрата підозрюваним статусу фізичної особи-підприємця виключає можливість взаємодії із будь-якими особами, яким він надавав консультативні послуги, із якими попередніми ухвалами слідчих суддів йому заборонялось спілкуватись.

Окрім цього, посилаючись на практику ЄСПЛ, захисник зазначив, що заявлені ризики з часом зменшуються.

Захисник звертає увагу на те, що досудове розслідування завершено, відтак всі необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні проведені, що також може слугувати підставою для зменшення існування встановлених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Стосовно визначеного у кримінальному провадженні розміру застави, то він є для підозрюваного завідомо непомірним, не дає можливість для підозрюваного скористатись своїм процесуальним правом на її внесення, а також суперечить вимогам п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Захисник зазначає, що прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокураури ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3, поданого в порядку ст. 616 КПК України, про звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, у чому вбачає здійснення тиску на підозрюванго шляхом безпідставного тримання під вартою, коли усі підстави для цього відпали або істотно зменшилися.

Також, просив врахувати стан здоров`я підозрюваного, у зв`язку із яким останній не може перебувати під вартою.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 підтримали клопотання та просили його задовольнити в повному обсязі за навединих у ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання з огляду на те, що жодних нових обставин для зміни застосованого запобіжного заходу, на її думку, захисником не наведено. Наявність існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, наведеними у клопотанні захисника доводами не спростостовується. Зокрема, досягнення сином ОСОБА_3 повнолітня не є обставиною, яка нівелює ризик переховування. Так, відсутність у ОСОБА_3 закордонного паспорту, у зв`язку із його здачею відповідним органам на виконання покладених процесуальних обов`язків, визначених під час застосування запобіжного заходу, майнові статки підозрюваного, наявність закордонних паспортів у членів його родини, свідчать про продовження існування ризику переховування. Крім того, за результатами перегляду ухвали слідчого судді від 23.02.2023 в апеляційній інстанції, колегією суддів у п.8.13 судового рішення наявність ризику переховування обгрунтовано іншими обставинами, ніж наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Щодо припинення ОСОБА_3 діяльності як фізичної особи-підприємця, то, на думку прокурора, це також не може свідчити про зменшення або припинення наявності існування встановлених ризиків, оскільки ОСОБА_3 здійснював керівництво ТОВ «Альянс ДС», мав вплив на ТОВ «Проектно-будівельний альянс», відтак припинення ОСОБА_3 діяльності фізичної особи-підприємця не може слугувати підставою для неможливості впливу на свідків у кримінальному провадженні. З приводу завершення досудового розслідування як підстави відсутності існування зазначених вище ризиків, то це не є кінцевою крапкою у кримінальному провадженні, рішення у справі ще не прийнято. Під час відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України ризик незаконно впливу на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні навпаки зростає, оскільки підозрюваний побачить протоколи допитів тих свідків, про наявність яких йому взагалі не було відомо. Щодо визначення непомірного для підозрюваного розміру застави, ця обставина вже була предметом неодноразового розгляду слідчих суддів та встановлено, що визначений розмір в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, з урахуванням майнового стану підозрюваного.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Зі змісту ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, положення ст. 201 КПК України вказують лише на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що під час кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший.

Запобіжний захід може бути зміненим чи скасованим коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, зокрема, якщо під час кримінального провадження суттєво змінюються підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, які враховувалися при його обранні (змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я підозрюваного, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, тощо).

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28. ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 209КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.02.2023, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.03.2023, ОСОБА_3, підозрюваному у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 23.04.2023, із визначенням застави у розмірі 6 202 500 грн, а у разі внесення вказаного розміру застави покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується копіями судових рішень.

Постановляючи зазначену вище ухвалу слідчий суддя погодився з доводами детектива у клопотанні та прокурора у судовому засіданні про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки цей ризик є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, суворістю передбаченого покарання. Враховано, що підозрюваний має зареєстроване місце проживання на території України на орендованій квартирі, має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, а також наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану підозрюваного та його родини. Перебування на утриманні підозрюваного трьох неповнолітніх дітей, зокрема, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що з огляду на положення ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах воєнного стану дозволяє виїзд за кордон військовозобов`язаним чоловікам.

Слідчий суддя визнав обґрунтованими доводи прокурора про те, що не зменшився заявлений ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки встановлено, що ОСОБА_3 є директором ТОВ «Альянс ДС», а також фактичним контролером та керівником ТОВ «Проектно-Будівельний Альянс», тому з достатньою вірогідністю, маючи доступ до документів та печаток цих товариств, може особисто або через підлеглих йому осіб приховати, підмінити, спотворити фінансово-господарські документи. Не залишилися поза увагою слідчого судді отримані під час досудового розслідування відомості про те, що за вказівкою ОСОБА_3, з метою створення видимості правомірності та прикриття переведення коштів, створювалися необхідні документи.

Також визнано продовження існування ризику впливу на свідків, з урахуванням встановленої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні - ч. 1, 2 ст. 23, ч. 4 ст. 95, ст. 224, ст. 225 КПК України, а також з урахуванням матеріалів кримінального провадження, а саме: протоколу про результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 02.03.2020.

Обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу, сторона захисту, зокрема, посилається на зменшення або відсутність існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою.

На підтвердження цього до клопотання додано копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.02.2023, яка містить відомості про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копію клопотання ОСОБА_3 до прокурора ОСОБА_5, поданого в порядку ст. 616 КПК України, та докази його направлення на адресу прокуратури.

Однак слідчий суддя вважає, що такі доводи сторони захисту та надані на підтвердження цього докази не є такими, що повністю нівелюють встановлені ризики, оскільки зазначені обставини не були єдиними для прийняття рішення про визнаня слідчим суддею доведеними існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що 23.03.2023 ОСОБА_3 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, згідно із якою ОСОБА_3 підозрюється в організації заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, в організації службового підроблення, а саме видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а також в організації легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненій у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209КК України, що підтведжується копією повідомлення.

Тобто, після постановлення ухвали про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 повідомлено, зокрема, про підозру у вчиненні нового злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Тому, доводи захисника ОСОБА_4 про те, що зі спливом часу досудового розслідування ризики зменшуються, слідчий суддя оцінює критично.

Слідчий суддя також враховує, що 24.03.2023 стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019 та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, тому наближення досудового розслідування до завершальної стадії не зменшує ризик переховування, а навпаки збільшує вірогідність його можливого настання внаслідок усвідомлення неминучості відповідальності за вчинений злочин. Повідомлення підозрюваного про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування не може слугувати беззаперечною підставою зміни підозрюваному запобіжного заходу.

Не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що « ... оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні».

Водночас, визначений розмір застави у сумі 6 202 500 грн, вже був предметом розгляду слідчого судді, згідно ухвали від 23.02.2023 та ухвали колегії суддів апеляційної інстанції від 07.03.2023 та, з урахуванням майнового стану підозрюваного ОСОБА_3, а також його близьких родичів, вказаними рішеннями судів - визнаний помірним. При цьому, сам по собі факт невнесення застави не свідчить про неможливість особи її внести самостійно чи відсутність можливості забезпечити внесення відповідної суми за допомогою інших осіб.

Будь-яких нових обставин, що не досліджувались слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3, які б могли бути підставою для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи розміру застави, сторона захисту при розгляді цього клопотання не повідомила.

У судовому засіданні захисник навів також інші доводи, які не потребують детального аналізу слідчим суддею, оскільки, з урахуванням встановлених обставин, не мають вирішального значення при постановленні судового рішення за результатом розгляду цього клопотання.

При цьому слідчий суддя керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання захисника відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 183, 193, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1