- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
справа №991/2367/23
провадження №1-кс/991/2393/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«04» квітня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, про відвід детектива у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, про відвід детектива ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року.
Заява обґрунтована тим, що, на думку адвоката, детектив ОСОБА_4 є упередженим по відношенню до ОСОБА_5, що проявилось у діях та висловлюваннях детектива. Так, ОСОБА_3 вказав на «ворожу» поведінку детектива 12 грудня 2022 року коли він разом з іншим захисником ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 прибули до НАБУ та повідомили детективу, що мають клопотання про відкладення слідчих дій за участю ОСОБА_5 у зв`язку з наявністю поважних причин неприбуття останнього за викликом, а саме: перебуванням у подорожі за кордоном під час відпустки, на що детектив заявив, що, на його думку, ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування, оскільки вчинив тяжкий злочин і його вина доведена зібраними доказами, тому детектив буде просити для ОСОБА_5 тримання під вартою без жодних альтернатив. На зауваження адвокатів стосовно того, що ОСОБА_5 є людиною похилою віку та має значну кількість важких захворювань і що тримання під вартою, на їх переконання, буде рівнозначним смертному вироку, детектив ОСОБА_4 відповів, що «не треба було робити те, що він робив, тобто займався злочинною діяльністю». Адвокат вважає, що такими своїми діями та висловлюваннями детектив проявив своє особисте, суб`єктивне, упереджене ставлення до ОСОБА_5, що вказує на те, що детектив вже особисто для себе визнав ОСОБА_5 винним у вчиненні злочинів та ставитьсь до нього не інакше, як до винного, що порушує засади законності та презумпції невинуватості і забезпечення доведеності вини. Крім того, адвокат вважає, що упереджене ставлення детектива знайшло своє продовження і в подальших його діях та процесуальних рішеннях. Зокрема, детектив ОСОБА_4 прийняв незаконне процесуальне рішення про оголошення ОСОБА_5 у розшук та міжнародний розшук від 15 грудня 2022 року з метою створення штучної підстави для обрання для ОСОБА_5 безальтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про намір і бажання обрання якого він «погрожував» захисникам ОСОБА_5 ще 12 грудня 2022 року. Адвокат також висловив своє відношення до обставин повідомлення ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри та продовження строку досудового розслідування цього кримінального провадження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 додав, що, детектив ОСОБА_4 оголосив ОСОБА_5 в міжнародний розшук та відмовив в задоволенні клопотання про відкладення слідчих дій за участі ОСОБА_5, використовуючи надані стороною захисту матеріали. В подальшому фактично ці ж самі документи лягли в основу клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та ухвалу слідчого судді за результатами його розгляду. Крім того зазначив, що звертався до детектива з клопотанням про повернення вилученого під час обшуків у цьому кримінальному провадженні майна, в задоволенні якого, наскільки йому відомо, відмовлено.
Детектив ОСОБА_4 всі наведені адвокатом доводи щодо упередженості з його боку вважає необґрунтованими. Зазначив, що дійсно має сформовану позицію у цьому кримінальному провадженні, яка ґрунтується на наявних у ньому доказах, однак наявність «ворожнечі» з його боку, як про це заявляє адвокат, є надуманою, оскільки сприймається адвокатом суб`єктивно. Крім того вказав на те, що всі процесуальні рішення були обґрунтовані матеріалами провадження із детальним описом мотив їх прийняття.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали заяви про відвід, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Наведена норма кримінального процесуального закону містить у собі вичерпний перелік обставин, що виключають участь, зокрема слідчого (детектива) у проведенні досудового розслідування кримінального провадження.
Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, який, згідно з ч. 5 вказаної статті, повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість детектива, на існування якої посилається адвокат ОСОБА_3, заявляючи йому відвід, та бути підтвердженим відповідними доказами.
З практики ЄСПЛ вбачається, що особиста безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності, що презюмується, поки не надано доказів протилежного.
На думку слідчого судді, до встановлення наявності/відсутності упередженості детектива необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на його безпосередню поведінку та надати оцінку реальним діям детектива під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у його поведінці, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до учасників та зміни його складу.
Адвокат ОСОБА_3 підставами відводу детектива ОСОБА_4 визначає його упередженість, що проявилась у «ворожій», на думку адвоката, поведінці детектива під час особистого спілкування із допущення висловлювань, що порушують принципи презумпції невинуватості; відмові в задоволенні клопотання сторони захисту про відкладення слідчих дій за участі ОСОБА_5, оголошенні його розшуку та міжнародного розшуку, повідомленні йому про зміну раніше повідомленої підозри з метою, як вважає адвокат, створення штучної підстави для обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу, а також поданні до слідчого судді необґрунтованого клопотання про продовження строку досудового розслідування та відмові у поверненні вилученого під час обшуків майна.
Оцінюючи зазначені доводи з точки зору наявності підстав для відводу детектива ОСОБА_4, вважаю за необхідне зазначити, що сумнів у неупередженості будь-якого учасника процесу повинен бути розумним та не ґрунтуватися на власних суб`єктивних міркуваннях і особистих відчуттях (припущеннях).
Так, посилання на хід здійснення досудового розслідування та прийняті у ньому процесуальні рішення, з якими не згоден адвокат, жодним чином не може свідчити про упередженість детектива, а висловлена ним позиція не є вирішальною у прийнятті слідчим суддею рішення за результатами розгляду будь-якого клопотання учасників, яке він ухвалює на основі дослідження усіх обставин, керуючись відповідними нормами кримінального процесуального закону стосовно кожного конкретного питання, якими в даному випадку є, зокрема питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу, продовження строку досудового розслідування тощо. При цьому, жодних об`єктивних даних, які могли б підтверджувати факт упередженості детектива під час здійснення досудового розслідування в межах даного кримінального провадження адвокат ОСОБА_3 не навів, а усі його доводи щодо існуючих, на його думку, порушень або недотримання певних процедур можливо буде з`ясувати виключно під час розгляду справи по суті під час змагального процесу, якщо, звісно, справа буде направлена до суду. Питання незгоди з тим чи іншим процесуальним рішенням, як і його перегляд необхідно розв`язувати в рамках передбаченої законодавцем процедури (ст.ст.314-316 КПК України) і така незгода не може вирішуватися в рамках розгляду заяви про відвід.
Отже, оскільки адвокатом ОСОБА_3 не доведено обставини, з посиланням на докази, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості або особистій заінтересованості детектива в результатах даного кримінального провадження, із урахуванням вимог ст. 80 КПК України, згідно якої відвід повинен бути вмотивованим, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви про відвід детектива ОСОБА_4 відсутні.
Керуючись ст. ст. 77, 81, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1