Документ № 110126849

Дата засідання: 05/05/2023
Дата винесення рішення: 05/05/2023
Справа №: 991/2279/23
Провадження №: 52021000000000165
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.

Справа № 991/2279/23

Провадження 1-кс/991/2305/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

04 квітня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця села Родинське Красноармійського (Покровського) району Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000165 від 01.04.2021,

ВСТАНОВИВ:

14.03.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України детектива ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді застави, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

В обґрунтування поданого клопотання детектив зазначає, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000165 від 01.04.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, проведеним розслідуванням встановлено, що впродовж лютого-липня 2018 року виконувач обов`язків генерального директора державного підприємства «Первомайськвугілля» (далі - ДП) ОСОБА_4 вчинив розтрату коштів державного бюджету України в особливо великих розмірах, виділених на реалізацію проекту «Здійснення невідкладних заходів, пов`язаних з запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру у зв`язку з затопленням шахт Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області по ВП «Шахта «Золоте» (коригований) (далі - Проект 2018 року).

Станом на 2017 рік в Первомайсько-Стаханівському вугледобувному регіоні Луганської області досягла критичного рівня ситуація, пов`язана зі стрімким затопленням шахт «Первомайська» і «Голубівська», що розташовані на тимчасово окупованій території Луганської області та з початком проведення антитерористичної операції припинили відкачування води в 2015 та 2016 роках відповідно. В результаті цього додатковий приплив води розпочав стрімке нарощення на шахті «Золоте», яка має гідравлічний зв`язок з двома вищевказаними.

Для запобігання надзвичайній ситуації необіхдно було проведення реконструкції водовідливного комплексу на шахті «Золоте», а саме встановлення хорошої якості насосних установок, здатних безперебійно піднімати гідравлічні рідини на поверхню з шахтних горизонтів.

У 2017 році Луганським інститутом по проектуванню підприємств вугільної промисловості ПАТ «Луганськдіпрошахт» на замовлення ДП розроблено інвесторську кошторисну документацію до Проекту 2017 року, що включала розрахунок вартості обладнання та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 697-р від 04.10.2017 з метою реконструкції водовідливного комплексу ВП «Шахта «Золоте» з резервного фонду державного бюджету у 2017 році виділено кошти в сумі 87 млн. грн. В листопаді-грудні того ж року за результатами проведених закупівель укладено договори на поставку на ДП насосних установок та іншого обладнання за діючими на ринку цінами.

Детектив зазначає, що у цей час згідно наказу Міненерговугілля № 101-к/к від 27.11.2017 з 28.11.2017 виконуючим обов`язки генерального директора ДП призначено ОСОБА_4, який здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, внаслідок чого набув статусу службової особи.

Детектив вказує, що із часу призначення ОСОБА_4 на посаду, ДП укладало договори та купувало передбачене Проектом 2017 року обладнання по ринковим цінам, про що ОСОБА_4 був достовірно обізнаний, однак, діючи всупереч інтересам служби ОСОБА_4, з метою надання вигоди від поставки на ДП обладнання по завищеній вартості обраним ним приватним товариствам, а також задля власного незаконного збагачення, в лютому 2018 року особисто підписав та включив до Проекту 2018 року відомість з вихідними даними вартості обладнання, в якій необґрунтовано завищив його вартість, порівняно з цінами Проекту 2017 року.

Описаними діями ОСОБА_4, детектив вважає, що останній використав службові повноваження відповідно до п. 5.2 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 (Настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва), згідно якими поточні ціни на трудові та матеріально-технічні ресурси в інвесторській кошторисній документації приймаються за даними замовника або, за його дорученням, з інших джерел.

При цьому ОСОБА_4, визначаючи вартість обладнання, обґрунтував її згідно комерційних пропозицій, отриманих від наперед визначених переможців, яких у послідуючому було запрошено для укладання договорів в порядку переговорних (спрощених) процедур закупівель.

У результаті описаних дій, на підставі договору № 08/01-02-18 від 09.02.2018 ПАТ «Луганськдіпрошахт» на замовлення ДП була розроблена інвесторська кошторисна документація до Проєкту 2018 року, яка містила надані ОСОБА_4 вихідні дані вартості обладнання.

Відповідно до протоколів технічної наради ОСОБА_4 доручено забезпечити дотримання бюджетної дисципліни, цільове та ефективне використання виділених коштів. Натомість, як зазначає детектив, ОСОБА_4, за результатами переговорних процедур закупівель проведених ДП, уклав договори № 43Т/01-04-2018 від 20.04.2018, № 44Т/01-04-2018 від 23.04.2018, № 46Т/01-05-2018 від 08.05.2018, в результаті яких на ДП було поставлено гірничо-шахтне обладнання згідно цін, визначених ним у зведеному кошторисному розрахунку, тобто по завищеній вартості, що призвело до розтрати коштів державного бюджету в особливо великих розмірах.

Зокрема, детектив вказує про вчинення трьох епізодів злочинної діяльності.

Першим епізодом є закупівля насосів, за яким встановлено, що 10.04.2018 тендерним комітетом ДП проведено переговорну процедуру закупівлі (ідентифікатор UA-2018-04-11-001302-а), для переговорів у якій було запрошено ТОВ «НВП «Енергомаш» (м. Бердянськ). Вказане товариство раніше не мало договірних відносин з ДП, однак було обрано ОСОБА_4 у тому числі в зв`язку з давнім знайомством родини ОСОБА_4 з співзасновником цього товариства ОСОБА_8 . При цьому, останній погодився повернути ОСОБА_4 в якості неправомірної вигоди грошові кошти в розмірі двадцяти відсотків від суми договору за вибір ТОВ «НВП «Енергомаш» переможцем в закупівлі насосів для ДП.

Зокрема, детектив вказує, між ДП та ТОВ «НВП «Енергомаш» укладено договір про закупівлю від 20.04.2018 №43Т/01-04-18, за яким поставлено товару до на загальну суму 39 487 036,80 грн, а саме: насосний агрегат НЦШ 300/750 з електродвигуном ВАО 7А 1000кВт*1500об/хв., 6000В у кількості 7 од. на загальну суму 28 149 240,00 грн; насос НЦШ 300/750 без кожуха і рами у кількості 1 од. на суму 1 749 999,60 грн; насосний агрегат НЦШ 300/300 з електродвигуном ВАО 2 400кВт*1500об/хв., 6000В у кількості 5 од. на суму 7 266 198,00 грн; насосний агрегат НЦШ 8 ВАО 160кВт*1500об/хв. у кількості 2 од. на суму 1 631 599,20 грн; насосна установка ЦНС 180-170 в комплекті з електродвигуном ВАО 7А, 132кВт*1500об/хв. у кількості 1 од. на суму 690 000,00 грн, за які ДП «Первомайськвугілля» проведено оплату на суму 39 487,04 тис. грн.

Водночас, вказане обладнання після та під час вводу в експлуатацію виходило з ладу та потребувало усунення дефектів. Впродовж всього терміну експлуатації поставленого обладнання та станом на час проведення аудиту виникали ситуації з виходом з ладу насосів та їх подальшим ремонтом за гарантією постачальником ТОВ «НВП «Енергомаш».

Однак, детектив зазначає, що станом на 29.02.2020 гарантійний термін на насоси НЦШ 300/750 сплив та роботи по ремонту насосів виконувались силами ДП за власні кошти.

У результаті неповноцінного функціонування водовідливного комплексу та прориву води у травні 2018 року горизонти 865 м та 775 з наявними обладнанням та запасами вугілля опинились в зоні затоплення.

Згідно висновку товарознавчої експертизи ринкова вартість обладнання, яке підлягало поставці на ДП згідно договору № 43Т/01-04-18 в новому та технічно справному стані складає: 27 105 000,00 грн. Завищення вартості обладнання, придбаного згідно договору № 43Т/01-04-18 складає 12 382 036,8 грн., у зв`язку з чим державному бюджету спричинено збитків на вказану суму.

Також у межах цього досудового розслідування досліджуються обставини придбання у ТОВ «Еквівес» за договором № 44Т/01-04-18 від 23.04.2018 трьох одиниць електродвигунів на загальну суму 3 888 000 грн., зокрема два електродвигуни ВАО7А 400 кВт, 1500 об./хв. на загальну суму 2 040 000,00 грн. Виробником вказаних двигунів є ЗАТ «Електромаш» (Молдова). Детектив вказує, що на території Україні були інші постачальники таких двигунів, однак, службові особи ДП обрали ТОВ «Еквівес», яке придбало електродвигуни у виробника та поставило їх на ДП по завищеній вартості.

До того ж ТОВ «Еквівес» не було ні виробником ні офіційним представником виробника електротехнічної продукції, мало можливість поставити продукцію НП ЗАТ «Електромаш» через ланцюг посередників.

При цьому ТОВ «Еквівес» імпортувало електротехнічну продукцію виробництва НП ЗАТ «Електромаш» через ланцюг посередників, які як і ТОВ «Еквівес» закладали свої торгові націнки, що врешті призвело удорожчання продукції та зайвих витрат коштів державного бюджету. Згідно висновку товарознавчої експертизи ринкова вартість обладнання, яке підлягало поставці на ДП згідно договору № 44Т/01-04-18 складає: 1 861 000,00 грн. Завищення вартості обладнання, придбаного згідно договору № 44Т/01-04-18 складає 2 027 000,00 грн., у зв`язку з чим державному бюджету спричинено збитків на вказану суму.

Третій епізод злочинної діяльності, який розслідується у цьому кримінальному провадженні, стосується закупівлі електричної апаратури, зокрема комплектних розподільчих пристроїв (КРУВ).

Як вказує детектив, виробниками такої продукції на той час зокрема були Криворізькі товариства ТОВ «НВП-Рудпромавтоматика» та ПрАТ «Електрозавод», продукція яких у 2017 році поставлялась на ДП через посередника ПП «Арнон» по ринковим цінам. Таке товариство тричі укладало договори на поставку електричної апаратури на ДП «Золоте».

Однак, всупереч усталеній практиці, а також обізнаності, що ціни ТОВ «ВК Елтеко» є вищими, на підставі договору № 46Т/01-05-18 від 08.05.2018 ДП придбано у ТОВ «Виробнича компанія «Елтеко» електричну апаратуру на загальну суму 5 359 000 грн. При цьому ТОВ «Виробнича компанія «Елтеко» не є виробником зазначеного обладнання і для проведення переговорної процедури виробники вказаної електричної апаратури на ДП «Первомайськвугілля» не запрошувались.

Згідно висновку товарознавчої експертизи ринкова вартість апаратури КРУВ, яка підлягала поставці на ДП згідно договору № 46Т/01-05-18 складає: 3 655 500,00 грн. Завищення вартості обладнання, придбаного згідно договору № 46Т/01-05-18 складає 185 000,00 грн.

Так, детектив вказує, що загальний розмір завищення вартості обладнання, яке було поставлено на ДП згідно договорів 43Т/01-04-18 від 20.04.2018, 44Т/01-04-18 від 23.04.2018, 46Т/01-05-18 від 08.05.2018 становить 14 594 036,8 грн., у зв`язку з чим державному бюджету спричинено збитків в особливо великому розмірі.

12.11.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України розпочато кримінальне провадження № 52020000000000722 за ч. 5 ст. 191 КК України за фактом розтрати коштів державного бюджету під час закупівлі обладнання для ДП «Первомайськвугілля».

За таких обставин, 09.03.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

На переконання детектива, повідомлена ОСОБА_4 підозра відповідає критеріям «обґрунтованості» і «розумності» та повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами, перелік яких наведений у змісті клопотання із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.

Підставами застосування вказаного запобіжного заходу слідчий вказує наявність зазначеної вище обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, враховуючи зазначені ризики, детектив вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200,00 грн. Детектив вважає, що інший більш м`який запобіжний захід не може забігти ризикам та достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Крім цього, детектив просить покласти на ОСОБА_4 ряд обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

2.Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 повністю підтримав доводи заявленого клопотання, просив його задовольнити, виходячи з викладених у ньому підстав. Також просив долучити додаткові матеріали щодо обгрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри та уточнив перелік осіб, з якими необхідно утримуватися від спілкування, у разі покладення відповідного обов`язку.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_10 подав письмові заперечення проти поданого клопотання, в яких зазначив:

1) надані стороною обвинувачення докази не вказують на можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень і прокурором ігнорується те, що вибір постачальників послуг здійснювався тендерним комітетом, а проведені експертизи грунтуються на неповних та сумнівних відомостях;

- розробка проектної документації, зокрема її кошторисної частини проводилася великою кількістю працівників ДП, а не лише ОСОБА_4 ;

- сторона обвинувачення вводить в оману суд щодо того, що ОСОБА_4 надав вихідні дані про завищену вартість обладнання, про що свідчать матеріали долучені до клопотання;

2) стороною обвинувачення штучно створюються умови для переслідування, оскільки йому вже було вручено підозру за такими ж обставинами у кримінальному провадженні «Первомайськвугілля» та ТОВ «Е-МКЗ». 01.04.2021 з кримінального провадження № 12018130530000692, однак у ньому предмет закупівлі були труби, кабель, компенсатор. У межах вказаного кримінального провадження до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, та після внесення ним застави, його було звільнено з-під варти та відносно діє запобіжний захід у виді застави, яка наразі становить 208 000 грн.

3) відсутні та недоведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;

4) ОСОБА_4 перебуває у вкрай важкому майновому стані, а тому розмір застави, про яку просить детектив, є непомірним для підозрюваного та його сім`ї;

5) ОСОБА_4 має дружину та сім`ю, позитивно характеризується, має активну життєву позицію.

Враховуючи вказане, захисник просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Захисниця підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_6 також заперечувала проти задоволення поданого клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників та просив відмовити у задоволенні цього клопотання. Також повідомив, що має скрутне майнове становище, постійно перебуває за місцем свого проживання і нікуди не збирається їхати для переховування.

3.Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також може покласти виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1)чи набула особа статусу підозрюваного?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді застави та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6)які обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру було направлено ОСОБА_4 за місцем його проживання, в порядку вручення повідомлень 09.03.2023, про що в матеріалах, долучених до клопотання, містяться відповідні докази такого направлення та отримання.

При цьому, стороною захисту не оспорюється факт набуття статусу підозрюваного, а тому слідчий суддя доходить висновку, що у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Так, з матеріалів долучених до клопотання встановлено, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини ймовірної злочинної діяльності службових осіб ДП «Первомайськвугілля» під час реалізації реалізацію проекту «Здійснення невідкладних заходів, пов`язаних з запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру у зв`язку із затопленням шахт Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області по ВП «Шахта» Золоте ДП «Первомайськвугілля» при закупівлі гірничо-шахтного обладнання, яке закуплене за завищеними цінами, що призвело до розтрати коштів державного бюджету в особливо великих розмірах.

За версією слідства, механізм вказаної злочинної діяльності полягав у тому, що службовими особами ДП «Первомайськвугілля» було надано вихідні дані вартості обладнання із наперед завищеними цінами окремого обладнання, що створило умови для закупівлі такого обладнання за вищими цінами, ніж пропонувалося іншими контрагентами, що призвело до розтрати коштів ДП «Первомайськвугілля».

Із наданих матеріалів встановлено, що на час розслідуваних подій виконуючим обов`язки генерального директора ДП призначено ОСОБА_4, який підписав відповідні договори 43Т/01-04-18 від 20.04.2018, 44Т/01-04-18 від 23.04.2018, 46Т/01-05-18 від 08.05.2018 про закупівлю відповідного обладнання - насосів, електродвигунів, електричної апаратури.

Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 при проведенні таких закупівель, діючи всупереч положенням нормативних актів, залучив сумнівних виробників та посередників, які поставили на ДП обладнання здебільше неналежної якості, по завищеній вартості.

Зокрема, за першим епізодом злочинної діяльності встановлено, що ОСОБА_4 уклав договір із ТОВ «НВП «Енергомаш», яке в свою чергу здійснило поставку обладнання за завищеними цінами на шахту «Золоте» з порушеним строком, а товар був з дефектами, які не були усунуті постачальниками протягом гарантійного терміну. За результатами закупівлі такого товару за завищеними цінами, державному бюджету імовірно завдано збитків на суму 12 382 036,8 грн.

Другий епізод злочинної діяльності передбачав закупівлю електродвигунів. Так, ОСОБА_4, достовірно знаючи про наявність вітчизняного виробника ТОВ «Завод крупних електричних машин» таких двигунів, яке б могло поставити товар за ринкові ціни та у необхідний строк, запросив до переговорів ТОВ «Еквівес», яке пропонувало продукцію по цінам, вищими за ринкові. Вказане товариство, з яким в результаті і було укладено договір № 44Т/01-04-18 на поставку електродвигунів, не було ані виробником ані офіційним представником виробника такої продукції, а тому імпортувало електротехнічну продукцію виробництва НП ЗАТ «Електромаш» через ланцюг посередників, що врешті призвело до закупівлі ДП продукції за вищими цінами та із завдало зайвих витрат коштів державного бюджету, що імовірно спричинило шкоду державі на суму 2 027 000,00 грн.

Крім того, всупереч практиці ДП, яке довгий час закупляло вибухобезпечну електричну апаратуру у ПП «Арнон», яке є посередником виробників Криворізькі товариства ТОВ «НВП-Рудпромавтоматика» та ПрАТ «Електрозавод», у 2018 закупівля комплектних розподільчих пристроїв (КРУВ) для потреб ДП здійснювалася у ТОВ «ВК Елтеко». При цьому, ПП «Арнон» та його постачальники не запрошувалися на переговорну процедуру, а ціни ТОВ «ВК Елтеко» були значно вищими, ніж ринкові. За результатами укладення договору № 46Т/01-05-18 на поставку електричної апаратури, ТОВ «ВК Елтеко» було перераховано 3 655 500,00 грн.

Враховуючи наведені вище обставини, з огляду на зміст та обсяг дій підозрюваного щодо ігнорування більш вигідних контрагентів, укладення договорів з наперед визначеними переможцями, існують достатні підстави вважати, що було вчинено злочин і ОСОБА_4 був його виконавцем. При цьому, з огляду загальний розмір завищення вартості обладнання, яке було поставлено на ДП, існують підстави вважати, що державному підприємству завдано шкоду в особливо великому розмірі, встановленому ч. 5 ст. 191 КК України.

Зазначені вище обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:

-наказу Міненерговугілля № 101-к/к від 27.11.2017 про призначення ОСОБА_4 виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Первомайськвугілля»;

-договору поставки № 43Т/01-04-18 від 20.04.2018 на поставку насосів загальною вартістю 39 487 036,80 грн.;

-договору поставки № 44Т/01-04-18 від 23.04.2018 на поставку електродвигунів загальною вартістю 3 888 000,00 грн;

-договору поставки № 46Т/01-05-18 від 08.05.2018 на поставку електричної апаратури загальною вартістю 5 359 000,00 грн.;

-висновка експерта № 249/22-32 від 12.10.2022;

-аудиторського звіту №06-05/2 від 05.10.2020 управління Держаудитслужби в Луганській області;

-офіційною інформацією ДП «Первомайськвугілля» згідно листа № 01/1-130 від 20.07.2022 стосовно експлуатації насосних установок (агрегатів), які були поставлені ТОВ «НВП «Енергомаш»;

-висновка експерта № 37/1-11/22 від 08.12.2022 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи;

-висновка експерта № 200/1-8/22 від 20.02.2023 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи;

-протоколу огляду матеріалів, складених за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій від 21.01.2023;

-наказів про відрядження №№ 113, 114 від 14.01.2018 директора та головного механіка шахти «Золоте» ДП до ТОВ «Південний завод гідравлічних машин»;

-договору № 4003/16 від 04.02.2016 між ДП «Первомайськвугілля та ТОВ «Південний завод гідравлічних машин» про здійснення капітального ремонту насоса ЦНСШ 300-720;

-листа ДП «Первомайськвугілля» № 901 від 08.11.2018;

-протоколу огляду матеріалів кримінального провадження № 12018080130003722 від 14.11.2018;

-відомостей вартості обладнання згідно Проекту «Здійснення невідкладних заходів, пов`язаних з запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру у зв`язку з затопленням шахт Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області по ВП «Шахта «Золоте» за 2017 та 2018 роки;

-документів ТОВ «Південний завод гідравлічних машин» щодо собівартості продукції та комерційні пропозиції з вартістю продукції;

-документів ТОВ «Запорізький завод електричних машин» щодо вартості електродвигунів;

-документів ТОВ «НВП-Рудпромавтоматика» та ПрАТ «Електрозавод» щодо вартості електричної апаратури;

-зауваженнями експертів філії у Донецькій області ДП «Укрдержбудекспертиза»;

-протоколів допитів свідків від 10.01.2022, від 20.12.2019, 20.01.2022, 23.06.2021, 27.01.2022, 27.01.2022;

-протоколу огляду електронної системи публічних закупівель ProZorro від 09.06.2022.

-інших матеріалів досудового розслідування.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Твердження про підбір та вибір контрагентів ДП тендерним комітетом, а також проведення аналізу цін обладнання на ринку іншими особами не відповідають матеріалам, дослідженим у ході розгляду клопотання, а тому слідчий суддя не може взяти їх до уваги.

Доводи захисника щодо неповноти та недостовірності проведеної експертизи, слідчим суддею відхиляються, оскільки вказані питання мають вирішуватися вже під час судового розгляду в ході оцінки всієї сукупності матеріалів кримінального провадження, яке наразі перебуває лише на стадії досудового розслідування.

Таким чином, доводи сторони захисту щодо недостатності доказів для обгартування висунутої підозри, не спростовують висновку слідчого судді про обгрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.

3.3.Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, (3) перешкоджати кримінальному провадження іншим чином.

Так, стороною обвинувачення обґрунтовує ризик переховування тяжкістю кримінального правопорушення та суворістю покарання, у разі визнання підозрюваного винним, а також імовірністю втечі на непідконтрольну територію України та достатнім майновим станом.

Досліджуючи надані сторонами матеріали, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик має низьку імовірність.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачене суворе покарання, зокрема позбавлення волі до 12 років. Однак, при цьому не може не взяти до уваги, що досудове розслідування відносно нього здійснювалося за декількома фактами у межах кримінального провадження № 12018130530000692, яке на разі знаходиться на судовому розгляді та, з якого було виділене кримінальне провадження № 52021000000000165. За період часу кримінального переслідування (здійснення досудового розслідування) детективами НАБУ ОСОБА_4, він не вчинив дій, які б вказували на його схильність до втечі чи переховування.

Надані детективом матеріали щодо відвідування близькими особами підозрюваного непідконтрольної території України протягом 2019-2020 роки не може саме по собі свідчити про високий ризик його втечі, враховуючи, повідомлені відомості про перебування на непідконтрольній території похилих родичів дружини. Так, з 2014 року території Донецької та Луганської областей є об`єктами триваючої воєнної агресії з боку російської федерації, що змусило частину жителів таких територій залишити своє місце проживання та покинути своїх близьких. Тому поїздки на окуповані території з метою відвідування близьких не може свідчити про схильність підозрюваного до втечі.

При цьому слідчий суддя бере до уваги, що детективом не надано відомостей про відвідування підозрюваним таких територій протягом останніх 4-х років. Про високий ступінь ризику переховування не свідчать і наявні відомості про майновий стан підозрюваного, який в обгрунтовується наявністю у нього та його членів сім`ї нерухомості у непідконтрольному Україні м. Донецьку. Враховуючи, фактичну неможливість отримувати доходи від такого майна, слідчий суддя вважає такі доводи детектива необґрунтованими.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Таке законодавче регулювання допиту свідків створює умови за яких ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При оцінці заявленого ризику, слідчий суддя враховує наявні відомості про вчинення підозрюваним певного тиску на свідків, під час імовірного вчинення злочину. Зокрема, враховуючи посаду, яку ОСОБА_4 під час подій розслідуваного злочину та особи таких свідків, вбачається, що такий тиск був обумовлений службовою залежністю останніх від підозрюваного, оскільки вони були його підлеглими. На момент розгляду такого клопотання, будь-якої службової залежності між свідками та підозрюваним не вбачається, що свідчить про невисокий рівень можливого впливу, який можливо нівелювати шляхом покладення відповідного обов`язку утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, то слідчий суддя вважає, що наведені детективом відомості, зокрема щодо вчинення підозрюваним адміністративних порушень, можуть свідчити про характеристики особи підозрюваного, однак не можуть бути враховані як такі, що створюватимуть підстави вважати, що підозрюваний може вчиняти незаконні чи протиправні дії для перешкоджанню кримінальному провадження. Відомості про неможливість відшукання детективами певних документів, які мають значення для цього кримінального провадження, за відсутності відомостей про їх приховування підозрюваним, не можуть прийматися як такі, що підтверджують вказаний ризик.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення доведено про наявність двох ризиків - переховування від органу досудового розслідування та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Водночас, слідчий суддя констатує, що зазначені ризики не мають високого ступеня інтенсивності, однак з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження об`єктивно необхідним є застосування запобіжного заходу.

3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України;

-пред`явлення йому підозри у вчиненні у особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-є безробітним та має постійне місце проживання;

-відомості про міцні соціальні зв`язки підозрюваного, а саме підозрюваний має дружину та повнолітнього сина;

-проживання підозрюваного на території, яка наближена до району активних бойових дій;

-помірний майновий стан.

3.5.Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного, низький рівень інтенсивності доведених ризиків, а також, беручи до уваги позицію прокурора, який в судовому засіданні обмежився виключно твердженням про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу без будь-якого обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді застави відсутні.

Так, слідчий суддя вважає, що наявні відомості про майновий стан підозрюваного, зокрема який можна охарактеризувати як помірний. При цьому слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний проживає на території, яка знаходиться на лінії зіткнення, де відбуваються активні бойові дії, а місце його проживання піддається частим ворожим обстрілам, що ставить під загрозу його життя та цілісності його майна, а тому свідчить про постійний ризик необхідності евакуації зі свого місця проживання. На переконання слідчого судді, враховуючи відомості про майновий стан підозрюваного, внесення грошових коштів на спеціальний рахунок (внесення застави) може бути надмірним тягарем для підозрюваного, оскільки обмежить фінансове становище підозрюваного та його сім`ї, які перебувають у районі активних дій.

Ризик переховування від органів досудового розслідування, хоча і доведений, але не досягає такого рівня інтенсивності, а також його реалізація може бути нівельована шляхом покладення відповідних обов`язків про обмеження покидати місце свого проживання, а також обов`язком повідомляти про необхідність відлучатися від такого місця. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, щодо утримання спілкуватися із особами, які мають такий статус у кримінальному провадженні, а не покладанням на підозрюваного майнового тягаря щодо внесення застави.

Вирішуючи про те, який запобіжний захід слід покласти на підозрюваного, слідчий суддя враховує, що застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки є неможливим, враховуючи відсутність відомостей про осіб, які висловили готовність поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зобов`язуватися забезпечувати його явку до суду.

Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи наведені вище обставини, доведеність існування обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину, доведеність існування двох ризиків, які мають низький рівень інтенсивності, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді застави чи особистої поруки, а запобігти вказаним ризикам можливо і шляхом застосування найбільш м`якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов`язання з покладанням додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на те, що за своєю суттю такий запобіжний захід, як особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення та унеможливлення реалізації наведених ризиків, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1)прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2)не відлучатись за межі м. Новогродівка Донецької області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду;

3)повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 щодо обставин викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя вважає невиправданим покладення на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів, в т.ч. і з міста його проживання.

Строк дії таких обов`язків слід визначити строком на 2 місяці, а саме до 04 червня 2023 року.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді особистого зобов`язання буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 193-196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання детектива ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000165 від 01.04.2021 - задовольнити частково.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 виконання таких обов`язків:

4. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити строком на два місяці - до 04 червня 2023 року.

5. В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

6.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52021000000000165 від 01.04.2021 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

7.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

8.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захисникам.

9.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1