- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/1388/20
Провадження 1-кп/991/26/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі-суд)
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до документів
у кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019 щодо обвинувачення
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Болотівка Буринського району Сумської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі-КК),
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
14.02.2020 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до ВАКС надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019.
Ухвалою суду від 17.02.2020 призначено підготовче судове засідання на 18.03.2020. Ухвалою суду від 18.03.2020 призначено судовий розгляд на 26.03.2020 з перервами до 16.04.2020, 07.05.2020, 21.05.2020, 11.06.2020, 18.06.2020, 01.07.2020, 23.07.2020, 15.09.2020, 01.10.2020, 15.10.2020, 20.10.2020, 27.10.2020, 03.11.2020, 10.11.2020, 02.12.2020, 20.01.2021, 26.01.2021, 18.02.2021, 03.03.2021, 18.03.2021, 31.03.2021, 19.05.2021, 28.05.2021, 08.06.2021, 24.06.2021, 27.07.2021, 16.09.2021, 08.10.2021, 28.10.2021, 11.11.2021, 08.12.2021, 16.12.2021, 13.01.2022, 10.02.2022, 10.03.2022, 21.04.2022, 12.05.2022, 26.05.2022, 09.06.2022, 23.06.2022, 28.07.2022, 13.10.2022, 27.10.2022, 01.12.2022, 22.12.2022, 19.01.2023, 09.02.2023, 02.03.2023, 16.03.2023, 06.04.2023.
2. Короткий виклад клопотань та позицій учасників судового провадження.
2.1. 22.12.2022 до ВАКС надійшли чотири клопотання захисника ОСОБА_7 про надання йому та обвинуваченому ОСОБА_6 тимчасових доступів до документів, які перебувають на зберіганні у Вищому антикорупційному суді (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 42 А), а саме до:
1) оригіналів документів - технічного запису усіх судових засідань та проголошення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_10 від 05.11.2019 року про проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля «NISSAN X-ТRAIL», фіолетового кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який на праві власності належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа №991/1482/19, провадження №1-кс/991/1967/19) з метою та можливістю виготовлення копії такого технічного запису;
2) оригіналів документів - технічного запису усіх судових засідань та проголошення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_10 від 05.11.2019 року про проведення обшуку в житловому будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа №991/1482/19, провадження №1-кс/991/1968/19) з метою та можливістю виготовлення копії такого технічного запису;
3) оригіналів документів - технічного запису усіх судових засідань та проголошення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_10 від 05.11.2019 року про проведення обшуку у службовому кабінеті НОМЕР_3 ОСОБА_6, який знаходиться в адміністративній будівлі Зарічного районного суду м. Суми, розташованій за адресою: м. Суми, вул. Академічна, 13 (справа №991/1482/19, провадження №1-кс/991/1969/19) з метою та можливістю виготовлення копії такого технічного запису;
4) оригіналів документів - технічного запису усіх судових засідань та проголошення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11 від 01.11.2019 року про проведення негласних слідчих (розшуковик) дій відносно ОСОБА_6 (справа №991/1331/19, провадження № 1-кс/991/1811/19) з метою та можливістю виготовлення копії такого технічного запису.
Такі клопотання обґрунтовувались твердженнями про те, що «відповідно до ч. 5 ст. 532 КПК України: «Ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення», тоді як вищезазначені ухвали слідчих суддів ВАКС «вказаним складом суду не оголошувались (не проголошувались), а отже такі ухвали не набрали законної сили, у зв`язку із чим обшуки та негласні слідчі (розшукові) дії відносно ОСОБА_6 є незаконними та порушують конституційні права та законні інтереси ОСОБА_6, а докази здобуті під час вказаних слідчих дій є недопустимими», із посиланнями на Перелік судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затверджений наказом Державної судової адміністрації України №1087 від 07.12.2017 року, згідно з яким встановлений строк зберігання справ у 3 роки щодо «Провадження (справи) розглянуті судом за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб».
Судовий розгляд клопотань про тимчасовий доступ розпочато 02.03.2023, проте внаслідок оголошення повітряної тривоги та відповідної перерви в судовому засіданні, закінчено 06.04.2023.
2.2 В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтримали подані клопотання про тимчасовий доступ до матеріалів судових справ й просили їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення таких клопотань, вважаючи їх необґрунтованими, оскільки на його думку записи судових засідань не мають будь-якого доказового значення, твердження сторони захисту про непроголошення ухвал слідчими суддями є лише припущеннями сторони захисту, й, окрім того, стороною захисту не подавались такі клопотання під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні,
Представник ВАКС як володільця документів, до яких просив надати тимчасовий доступ захисник, належним чином викликався в судове засідання, однак в таке не прибув, що не перешкоджало судовому розгляду, разом з тим представник ВАКС ОСОБА_12 надіслав лист від 01.03.2023 №03.10-04/6/2023, де повідомив про зберігання матеріалів вищезгаданих судових справ в управлінні документообігу та організаційного забезпечення апарату ВАКС, та просив розглянути клопотання без його участі.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до статті 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 статті 7 КПК зокрема визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.
Частини 2 і 6 статті 22 КПК розкривають зміст однієї з засад кримінального провадження -змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, - а саме, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Частиною 1 статті 93 КПК визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим кодексом.
Згідно із частиною 2 статті 93 КПК, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 93 КПК, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
3.2. Відповідно до частин 1, 2 статті 333 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов`язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 5 частини 2 статті 131 КПК передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до статті 159 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до частини 1 статті 160 КПК, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Частиною 2 статті 160 КПК визначено, що у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Статтею 162 КПК визначено перелік інформації та відомостей, що належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, а саме: 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру; 7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; 8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; 9) державна таємниця; 10) таємниця фінансового моніторингу; 11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Частиною 5 статті 163 КПК визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з частиною 6 статті 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною 5 цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 164 КПК, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено строк дії ухвали, який не може перевищувати двох місяців з дня постановлення ухвали, за виключенням ухвал, постановлених на виконання вимог частини другої статті 562 цього кодексу (тобто при зверненні за допомогою в іноземній державі).
3.3. З матеріалів цього судового провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_11 від 01.11.2019 у справі №991/1331/19 (провадження №1-кс/991/1811/19) надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згодом на підставі такої ухвали проведені негласні слідчі (розшукові) дії відносно ОСОБА_6 із складанням відповідних протоколів.
Також, ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_10 від 05.11.2019 у справі №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1967/19) надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля «NISSAN Х-TRAIL», фіолетового кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який на праві власності належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_10 05.11.2019 року у справі №991/1482/19, (провадження №1-кс/991/1968/19) було надано дозвіл на проведення обшуку в житловому будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 власності ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_10 від 05.11.2019 у справі №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1969/19) надано дозвіл на проведення обшуку службового кабінету НОМЕР_3 ОСОБА_6, який знаходиться в адміністративній будівлі Зарічного районного суду м. Суми, розташованої за адресою: вул. Академічна, 13.
Згодом на підставі вищезазначених ухвал проведено обшуки вказаного автомобіля, службового кабінету та житлового будинку з надвірними спорудами із складанням відповідних протоколів.
3.4. Відповідно до статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI, таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.
Частина 2 статті 6 того ж Закону визначає, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Згідно із статтею 8 Закону України «Про державну таємницю», до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, зокрема відноситься інформація про зміст матеріалів оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та судочинства з питань, зазначених у цій статті сфер.
Дослідивши клопотання, суд встановив, що захисник для подальшого використання стороною захисту як доказів просив надати тимчасовий доступ до відомостей, які належать до охоронюваної законом таємниці згідно із пунктом 4 частини 1 статті 162 КПК та державної таємниці згідно із пунктом 9 частини 1 статті 162 КПК, оскільки відомості, які містяться в матеріалах судових справ щодо розгляду клопотань про обшуки та проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно належать до конфіденційної та таємної інформації, яка охороняється законом.
КПК містить перелік вимог до відомостей, які мають бути зазначені у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів (частина 2 статті 160 КПК), а також покладає на сторону, яка звертається з таким клопотанням, обов`язок обґрунтувати наявність передбачених законом підстав для надання тимчасового доступу (частини 5, 6 статті 163 КПК) та довести існування причин, через які такий доступ не був здійснений під час досудового розслідування (частина 2 статті 333 КПК).
Вищезазначені клопотання захисника не відповідають частини 2 статті 160 КПК, оскільки не містять: - короткого викладу обставин кримінального правопорушення; - підстав вважати, що документи перебувають у володінні ВАКС;- значення документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; - можливість використання як доказів відомостей, що містяться в документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів; - обґрунтування необхідності вилучення копій документів.
Також зі змісту клопотань не вбачається та під час їх розгляду не доведено, що документи, до яких просила надати тимчасовий доступ сторона захисту, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; й також можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах, що свідчить про недотримання вимог частин 5 та 6 статті 163 КПК.
Крім того, стороною захисту ні в самих клопотаннях, ні під час їх розгляду не зазначено причин, через які тимчасові доступи не були здійснені під час досудового розслідування у встановленому статтею 220 КПК порядку шляхом звернення до органу досудового розслідування із відповідними клопотаннями.
Також, відповідно до статті 84 КПК, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно із частиною 1 статті 87 КПК, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
При цьому частиною 2 статті 87 КПК визначено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит. Частиною 3 статті 87 КПК визначено, що недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17 наведено такий висновок щодо застосування норми: «У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення».
З вищенаведеного вбачається, що будь-які твердження про недопустимість тих чи інших доказів повинні обґрунтовуватись реальними обставинами порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конституцією України та/або Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що повинно бути оцінено судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення згідно із частиною 1 статті 89 КПК на підставі поданих стороною захистку клопотань відповідно до частини 3 статті 89 КПК.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 234 КПК обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Частиною 4 статті 107 КПК визначено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється. Слідчий суддя, суд може обмежити чи заборонити доступ сторін кримінального провадження з боку захисту до результатів технічного запису з метою забезпечення недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування у разі, якщо на обґрунтування клопотання про проведення обшуку слідчий, прокурор надали результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Частиною 5 статті 27 КПК визначено, що судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення.
Однак в клопотаннях про тимчасовий доступ не наведено будь-яких достатніх переконливих доводів щодо того, що гіпотетичне непроголошення ухвал слідчого судді про надання дозволу на обшуки, які розглядались у закритих судових засіданнях, будь-яким чином порушує ті чи інші прав і свобод обвинуваченого, а також підтвердять чи спростують факт кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.
Крім того, КПК містить пряму норму щодо нездійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду слідчим суддею питань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Суд вважає за необхідне зазначити, що решта доводів учасників судового провадження не мають суттєвого значення для розгляду вищезазначених клопотань та не можуть вплинути на результат їх розгляду. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (зокрема рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).
3.5. З огляду на вищезазначене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотань захисника про тимчасові доступи до документів, які містяться в матеріалах судових справ №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1967/19), №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1969/19), №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1968/19), №991/1331/19 (провадження №1-кс/991/1811/19).
Керуючись статтями 131, 132, 159-166, 333, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до документів.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили із моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 11.04.2023.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 __________________________________________________________________________