- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панаід І.В.
Справа № 991/2097/23
Провадження №11-сс/991/262/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор»),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги прокурора САП ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України в межах кримінального провадження №62022000000000144 від 13 березня 2022 року, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 березня 2023 року про продовження строку тримання під вартою,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, та частково задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9 . Продовжено підозрюваному ОСОБА_7 застосований щодо нього 08.12.2022 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.05.2023 включно, в межах строку досудового розслідування. Одночасно з цим визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави розміром 5700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 298 800,00 гривень, за умови внесення якої на підозрюваного покладено процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Задовольняючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу слідчий суддя виходив з того, що прокурором доведено обґрунтованість підозри, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Не погоджуючись з вказаним вище рішенням слідчого судді у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження в частині визначення розміру застави, прокурор САП подав апеляційну скаргу, в якій просить:
-оскаржувану ухвалу скасувати;
-постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива НАБУ про продовження строку тримання під вартою задовольнити повністю.
В доводах апеляційної скарги прокурор заперечує висновок слідчого судді про необхідність зменшення застави через її непомірність. Обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7, дані про його особу, розмір предмету злочинів, який складає 250 991 939, 68 грн, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість розміру застави у сумі 20 076 320 грн. На думку сторони обвинувачення, ОСОБА_7 фактично виступав ініціатором «пожертви», після чого був єдиною особою, під контролем якої на певний проміжок часу опинились всі розкрадені кошти у сумі 250 991 939, 68 грн і виключно від нього залежала подальша доля цих коштів. З огляду на це, на думку прокурора, частка підозрюваного від розкрадених коштів не могла становити менше ніж 20 076 320 грн. Окрім цього, ОСОБА_7 є засновником/керівником/головним бухгалтером семи юридичних осіб, проте рівень його доходу складається лише з соціальних виплат та становить 25 257 грн у 2021 році та 14 697 грн у 2022 році. Такі обставини, на думку прокурора, можуть вказувати на невідповідність офіційних доходів підозрюваного його реальному майновому стану. У зв`язку з наведеними доводами, на переконання прокурора, визначена слідчим суддею застава в розмірі 15 298 800 грн не здатна запобігти ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Окрім цього, не погоджуючись з вищевказаним рішенням слідчого судді, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, прийнятим з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить:
-оскаржувану ухвалу скасувати;
-постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою відмовити.
Захисник не погоджується з оцінкою слідчим суддею ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як таких, що не зменшилися і виправдовують подальше тримання ОСОБА_7 під вартою. Зокрема, наявність ризику переховування є припущенням, оскільки не враховано належну процесуальну поведінку особи, а саме: ОСОБА_7 набув статус підозрюваного у жовтні 2022 року і, за наявності бажання, до обрання запобіжного заходу мав можливість переховуватися перетнувши державний кордон, однак не вчинив та не має на меті вчинити це у майбутньому. Перебування на утриманні хворої доньки як легальна можливість перетину кордону також не є належним обґрунтуванням ризику переховування, оскільки така обставина існувала і до кримінального провадження, але не була реалізована. Окрім цього, ОСОБА_7 06.12.2022 здав на зберігання до Дунаєвського відділу УДМС у Хмельницькій області свій паспорт для виїзду закордон, що спростовує доводи сторони обвинувачення щодо ризику переховування. Ухвала слідчого судді від 23.11.2022 про привід ОСОБА_7 у зв`язку з його неприбуттям в судове засідання не може розглядатися на підтвердження ризику переховування, оскільки така ухвала виконана не була через самостійну явку підозрюваного до суду.
На спростування ризику незаконного впливу захисник посилається на відсутність в протоколах допиту свідків як відомостей щодо участі ОСОБА_7 в кримінальному провадженні, так і даних про їх обізнаність щодо ОСОБА_7 .
Захисник заперечує і вважає недоведеними ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. Зокрема, в силу п. 5 ч. 1 ст. 89 КК України ОСОБА_7 є не судимим, а відтак його попереднє притягнення до кримінальної відповідальності не може обґрунтовувати вищенаведений ризик.
У зв`язку з неналежним з`ясуванням матеріального становища підозрюваного захисник вважає визначений слідчим суддею розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного, у зв`язку з чим останній змушений перебувати під вартою.
На думку захисника, з урахуванням обставин справи та матеріалів провадження, до підозрюваного ОСОБА_7 може бути застосовано більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника, підозрюваного та прокурора, які підтримали вимоги своїх апеляційних скарг та заперечили доводи скарг іншої сторони, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг обвинувачення та захисту, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022 за підозрою, серед інших, голови правління благодійної організації «Подих милосердя» ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч. 3 ст. 209 КК України, про що останнього повідомлено 21.10.2022.
За версією органу досудового розслідування, у період часу з травня по 15 червня 2022 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у місті Києві, голова правління благодійної організації «Подих милосердя» ОСОБА_7, діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом та метою, за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими невстановленими на даний час особами, виконуючи роль пособника, а саме надавши невстановленим особам ідентифікаційні дані БО «Подих милосердя» (назва, код ЄДРПОУ, юридична адреса), реквізити банківського рахунку в ПуАТ «КБ «Акордбанк», а також печатку вказаної благодійної організації, які були використані для підготовки документів від імені директора БО «Подих милосердя» ОСОБА_7, а саме: лист від 31 травня 2022 року № 1-20223105 до ДП «Укрпатент» про надання благодійної допомоги у розмірі 350 млн. грн. на реалізацію благодійницьких проектів, лист від 07 червня 2022 року № 1-20220607 до ДП «Укрпатент» про надання благодійної допомоги у розмірі 250 991 939,69 грн. на закупівлю броньованих жилетів на потреби Міністерства оборони України, договору про пожертву від 07 червня 2022 року, сторонами якого є БО «Подих милосердя» в особі ОСОБА_7 та ДП «Укрпатент» в особі ОСОБА_10, лист Міністерства оборони України №3005202219877 від 30 травня 2022 року до БО «Подих милосердя», сприяв ОСОБА_10 в розтраті грошових коштів ДП «Укрпатент» в сумі 250 991 939, 68 грн на користь БО «Подих милосердя», що спричинило ДП «Укрпатент» матеріальну шкоду в розмірі 250 991 939, 68 грн, яка у більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто в особливо великих розмірах.
03 листопада 2022 року ОСОБА_7, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозру у пособництві у розтраті чужого майна, яке перебувало у відданні службової особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України та у набутті, володінні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій, вчиненні правочину з таким майном, вчинених особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.
08.12.2022 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня його фактичного затримання з альтернативою внесення застави у розмірі 8 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 096 100 грн та згодом 23.03.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду застосований запобіжний захід продовжено до 21.05.2023, а заставу зменшено до 5700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 298 800,00 гривень.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування, а в подальшому продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування та продовження запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, частково задовольняючи клопотання детектива НАБУ та продовжуючи строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 15 298 800 грн, слідчий суддя виходив з обґрунтованості підозри, доведеності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились, положень ст.ст.178, 194 КПК України, соціальної характеристики підозрюваного та стану його здоров`я.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку щодо наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_7, належить до особливо тяжких злочинів, за який передбачено відповідальність у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з неможливістю застосування процедури, передбаченої ч. 1 ст. 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробовуванням) та ч. 1 ст. 69 КК України (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом). Дана обставина, як факультативна, може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування чи суду. Майновий стан ОСОБА_7 та його дружини свідчать, що підозрюваний має реальну можливість виїхати за кордон з метою уникнення відповідальності. Доводи сторони захисту про здачу ОСОБА_7 на зберігання до Дунаєвського відділу УДМС у Хмельницькій області паспорта для виїзду закордон на спростовання висновку слідчого судді про можливість легального перетину кордону з метою лікування доньки, документально не підтверджені, а тому є неспроможними. Належна процесуальна поведінка ОСОБА_7 після повідомлення про підозру до застосування запобіжного заходу не гарантує відсутність наміру переховування в майбутньому. З огляду на зазначене, а також в сукупності з іншими встановленими слідчим суддею обставинами, передбаченими ст.178 КПК України, зокрема, розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди, колегія суддів дійшла висновку про доведеність такого ризику, а доводи захисту в цій частині вважає непереконливими.
Цілком підтвердженим є також і ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні для відвернення негативних наслідків, спричинених притягненням підозрюваного до кримінальної відповідальності. Незважаючи на те, що сторона захисту заперечує знайомство свідків з ОСОБА_7, а відтак і можливість його впливу на них, останньому після набуття статусу підозрюваного стала відома інформація про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для забезпечення власного захисту шляхом тиску на свідків та інших підозрюваних.
Відсутність у ОСОБА_7 судимості в силу ст. 89 КК України обґрунтовано враховано слідчим суддею як обставина, що характеризує особу для оцінки ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, з чим погоджується й колегія суддів, а доводи захисника в цій частині відхиляє.
Підтвердженим є й ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом повідомлення ОСОБА_7 іншим невстановленим у даному провадженні особам інформації, яка стала йому відомою у зв`язку з набуттям статусу підозрюваного, що обґрунтовано встановив слідчий суддя.
За таких обставин, висновки слідчого судді про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України колегія суддів вважає обґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Зважаючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7, належить до категорії особливо тяжких, розмір матеріальної шкоди становить 250 991 939, 68 грн., а також можливість підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності змінити місце свого перебування, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити здійснення контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.
Згідно ч. 2 ст. 14 Сімейного кодексу України якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника.
Нормами статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Щодо неврахування слідчим суддею відомостей про наявність на утриманні доньки - інваліда І групи, яка потребує постійного догляду, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи ( т. 4 а.с. 21), слідчим суддею при відмові в застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, дана обставина була оцінена та врахована. Дійсно, згідно медичних документів, наданих стороною захисту, у підозрюваного ОСОБА_7 є донька ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, якій встановлено інвалідність І групи і є потреба в постійному догляді. Разом з цим, згідно інформації з ДРАЦС (т. 3, а.с.149-154), ОСОБА_7 перебуває у шлюбі з ОСОБА_14, яка є матір`ю ОСОБА_13 . З огляду на зазначене, з урахуванням вимог СК України, колегія суддів вважає, що догляд за донькою покладено як на ОСОБА_7 так і на ОСОБА_14 . Відомостей про необхідність безпосереднього догляду за донькою саме батьком матеріали справи не містять. Дані обставини також були оцінені колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу від 15.02.2023. Суд з розумінням ставиться до доводів захисника щодо стану здоров`я доньки підозрюваного, однак фактичні обставини провадження та тяжкість інкримінованих ОСОБА_7 злочинів свідчать про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу на даний час. З огляду на зазначене, доводи захисника в цій частині колегія суддів вважає неспроможними, а висновки слідчого судді обґрунтованими.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого щоб не здійснити втечу. Визначаючи розмір застави колегія суддів враховує обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, практику ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 на праві власності належить лише земельна ділянка, розташована за адресою: Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, Маківська сільська рада, кадастровий номер 6821884700:07:034:0011. Разом з тим, дружині ОСОБА_7, - ОСОБА_14 ( т.3, а.с. 158-162) належить три земельні ділянки в Хмельницькій області, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ; квартира за адресою АДРЕСА_2 ; автомобіль PEUGEOT 605, 1994 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль HONDA CR V 2.4 A/T, 2008 р.в., державний номерний знак НОМЕР_2 . Окрім цього, ОСОБА_7 є засновником/керівником/головним бухгалтером таких юридичних осіб: ПП «ТІСОТ» (код ЄДРПОУ 41747509), ТОВ «СКІЛЛ» (код ЄДРПОУ 41749375), ТОВ «ПРОМПОСТАЧОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 37329738), ТОВ «ДЕНВІК» (код ЄДРПОУ 35854541), ГО Спортивний клуб «ПОДІЛЬСЬКИЙ АВТОМОБІЛЬНИЙ КЛУБ» (код ЄДРПОУ 21338571), ТОВ «ЄВРООПТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 36449964). Доводи захисника щодо неналежної оцінки слідчим суддею майнового стану ОСОБА_7 при визначенні розміру застави шляхом врахування майна, належного його дружині, колегія відхиляє, оскільки згідно законодавства заставу може бути внесена не лише підозрюваним, але і будь-якою іншою особою.
Вагомим фактором при визначенні розміру застави є обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого, серед інших, підозрюється ОСОБА_7, його роль, розмір грошових коштів, які становлять предмет злочину та сам факт вчинення такого злочину в умовах воєнного стану прикриваючись при цьому начебто бажанням надати благодійну допомогу Збройним Силам України. Такі дії мають ознаки особливої зухвалості та підривають авторитет благодійних організацій, допомоги яких потребують Збройні Сили України та особи, які постраждали у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України.
На переконання колегії суддів, слідчим суддею при зміні розміру застави в повній мірі досліджено та проаналізовано доводи сторін, враховано строк тримання підозрюваного під вартою понад 4 місяці та не внесення застави, що, в свою чергу, може свідчити про її непомірність для підозрюваного. Доводи обвинувачення про помірність застави у розмірі 20 076 320 грн для ОСОБА_7 колегія суддів відхиляє. Як вбачається з матеріалів провадження, місцезнаходження розкрадених грошових коштів стороною обвинувачення не встановлено, а доводи прокурора про розмір частки ОСОБА_7 в розкраденій сумі ґрунтуються на припущеннях, а тому судом не приймаються. Визначена слідчим суддею застава у розмірі 15 298 800 грн є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є законною, достатньо мотивованою та обґрунтованою, зроблені висновки відповідають встановленим фактичним обставинам справи, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 176, 177, 178, 182, 183, 199, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 березня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3