Пошук

Документ № 110310973

  • Дата засідання: 19/04/2023
  • Дата винесення рішення: 19/04/2023
  • Справа №: 991/3033/23
  • Провадження №: 52022000000000260
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.

Справа № 991/3033/23

Провадження 1-кс/991/3056/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52022000000000260 від 14.09.2022 р.,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_5, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52022000000000260 від 14.09.2022 (далі - Кримінальне провадження), в якому детектив просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

2) злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

3) наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується;

4) постановою детектива НАБУ від 03.04.2023 підозрюваного оголошено у національний та міжнародний розшук.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримала, просила задовольнити Клопотання в повному обсязі.

В судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти доводів Клопотання, просив у задоволенні Клопотання відмовити, вважав достатнім надати дозвіл на затримання підозрюваного, а вже після затримання вирішувати питання про застосування відносно нього запобіжного заходу.

Слідчий суддя, дослідивши Клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, зокрема, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

У відповідності до положень ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно положень ст. ст. 176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З огляду на положень даної статті слідчий суддя під час вирішення питання щодо наявності підстав для обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за його відсутності має встановити наступні обставини: (1) чи набув ОСОБА_6 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, в рамках якого розглядається Клопотання; (2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується; (3) наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; (4) чи наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Зі свого боку, з метою вирішення вищезазначених питань, слідчому судді необхідно встановити у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 .

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Зі змісту Клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено наступні обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_6 був заступником директора Наукового інформаційно-аналітичного центру «Торговий дім Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ - 00724933), маючи значний досвід роботи у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією та широкі зв`язки в Академії, в період з квітня 2020 року по березень 2021 року, вирішив заволодіти у співучасті з іншими особами грошовими коштами одного з державних підприємств, що входили до структури Академії внаслідок реалізації сільськогосподарської продукції на підконтрольні йому підприємства по заниженій вартості.

В подальшому, після призначення 26.03.2021 його знайомого ОСОБА_7 на посаду директора ДП «ДГ «Ставидлянське», в період з 26.03.2021 по 01.04.2021, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_6 виник умисел на заволодіння грошовими коштами вказаного державного підприємства шляхом організації придбання у нього сільськогосподарської продукції підконтрольними суб`єктами господарювання за заниженою вартістю, який він довів до відома ОСОБА_7 .

У свою чергу ОСОБА_6 взяв на себе обов`язки пошуку підприємств-покупців сільськогосподарської продукції, відкриття відповідних банківських рахунків, подальшого обготівковування отриманих коштів та їх розподілу між співучасниками вчинення злочину.

Так, не пізніше 01.04.2021 ОСОБА_7, як директор ДП «ДГ «Ставидлянське» (Виробник), діючи з корисливих мотивів, направлених на заволодіння в майбутньому грошовими коштами державного підприємства у с. Ставидло, Олександрійського р-ну, Кіровоградської обл. підписав із підконтрольним ОСОБА_6 ТОВ «Профін Трейд» (Контрактант), в особі директора ОСОБА_8, договір контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21, відповідно до умов якого Виробник зобов`язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію та передати її у властивість контрактанту, або визначену ним одержувачу, а Контрактант зобов`язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами (п. 1.1); ціна озимої пшениці становить 4 200,0 грн (в т.ч. ПДВ 14% - 515,79 грн), ціна озимого ячменю становить 4 100 грн (в т.ч. ПДВ 14% - 503,51 грн), загальна вартість договору становить 12 920 000 грн (п. 4.1.- 4.2), ціна та вартість товару може змінюватись товару може змінюватись за згодою сторін, відповідно до додаткових угод (п. 4.5).

На виконання вказаного договору ТОВ «Профін Трейд» в період часу з 06.04.2021 по 04.06.2021 перерахувало на рахунки державного підприємства грошові кошти в сумі 7 383 003 грн. У свою чергу ДП «ДГ «Ставидлянське» постачання сільськогосподарської продукції не здійснювало.

В подальшому, бажаючи в майбутньому збільшити суму незаконно отриманих коштів ОСОБА_6 не пізніше з 26.05.2021 залучив до вчинення злочину свою знайому ОСОБА_9 та довів до її відома злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами державного підприємства, внаслідок придбання сільськогосподарської продукції за заниженими цінами.

Суть вказаного злочину полягала у тому, щоб використовуючи підконтрольне товариство документально придбати у ДП «ДГ «Ставидлянське» сільськогосподарську продукцію по заниженій вартості та одразу його реалізувати покупцям по ринковій ціні. Накопичений на рахунках підконтрольного підприємства прибуток в подальшому мав бути розподілений між співучасниками злочину.

Реалізовуючи свою частину злочинного плану, ОСОБА_9 24.05.2021 придбала у ОСОБА_10 частку в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Юніка Трейд», номінальною вартістю 1000 грн. Наказом ТОВ «Юніка Трейд» від 24.05.2021 № 05/21 ОСОБА_9 призначено на посаду директора товариства з 26.05.2021.

В подальшому, реалізовуючи раніше розроблений план, 25.05.2021, тобто на наступний день після придбання ОСОБА_9 частки в статутному капіталі ТОВ «Юніка Трейд» ОСОБА_7, як директор ДП «ДГ «Ставидлянське» (Виробник) підписав із ТОВ «Юніка Трейд» (Контрактант), в особі директора ОСОБА_9 договір контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21. При цьому, виходячи зі змісту наведеного вище рішення та наказу, станом на 25.05.2021 у ОСОБА_9 були відсутні повноваження директора на укладання договору контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21.

Відповідно до умов договору № 01/04/21предметом договору є озима пшениця урожаю 2021 року в кількості 1 500 тон, озимий ячмінь в кількості 225 тон. (п. 1.2); ціна озимої пшениці становить 3 528,0 грн/т (в т.ч. ПДВ 14% - 433,26 грн), ціна озимого ячменю становить 3 408,03 грн/т (в т.ч. ПДВ 14% - 418,53 грн), загальна вартість договору становить 6 058 806,75 грн (п. 4.1.- 4.2).

ОСОБА_9 як директор ТОВ «Юніка Трейд», виконуючи частину розробленого ОСОБА_6 плану, 09.06.2021 в АТ "КРЕДОБАНК" (МФО 325365) відкрила рахунок № НОМЕР_1 . Крім того 01.07.2021 вона відкрила банківські рахунки № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 в АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346). ОСОБА_9, як директор товариства отримала право першого підпису та розпорядження вказаними рахунками.

Вказані рахунки були призначені, серед іншого, для накопичення грошових коштів, як різниці між вартістю реалізованої продукції по ринковим цінам та сумами коштів, які оплачувались державному підприємству за придбання сільськогосподарської продукції за заниженими цінами. Крім того вказані рахунки були необхідні для подальшого розподілу отриманого злочинного прибутку між співучасниками, та вчинення з ними фінансових операцій, спрямованих на маскування їх протиправного походження.

Крім того, у не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 07.06.2021 ОСОБА_6 залучив до вчинення злочину ОСОБА_11, яка є рідною сестрою ОСОБА_9 . Так, з метою своєчасного і дієвого контролю за функціонуванням розробленого плану ОСОБА_6 забезпечив покладання ОСОБА_7 на ОСОБА_11 виконання обов`язків головного бухгалтера ДП «ДГ «Ставидлянське» та в подальшому призначення її на цю посаду.

01.07.2021 з метою отримання формальних підстав, для придбання ТОВ «Юніка Трейд» сільськогосподарської продукції за ще більш заниженими цінами, за рахунок коштів, раніше перерахованих на рахунки ДП «ДГ «Ставидлянське» підконтрольною ОСОБА_6 компанією ТОВ «Профін Трейд» у не встановленому досудовим розслідуванням місці укладено договір про відступлення права вимоги № 10. Сторонами вказаного договору виступили ТОВ «Профін Трейд» (Первісний кредитор) в особі директора ОСОБА_8, ТОВ «Юніка Трейд» (Новий кредитор) в особі директора ОСОБА_9 та ДП «ДГ «Ставидлянське» (Боржник) в особі директора ОСОБА_7 .

За умовами вказаного договору:

- ТОВ «Профін Трейд» відступає, а ТОВ «Юніка Трейд» приймає право вимоги і стає кредитором за договором контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21 від 01.04.2021;

- ТОВ «Юніка Трейд» отримує право вимоги у ДП «ДГ «Ставидлянське» виконання зобов`язань по договору на суму 7 383 003 грн;

- ТОВ «Юніка Трейд» зобов`язується до 31.08.2021 перерахувати 7 383 003 грн на поточний рахунок ТОВ «Профін Трейд».

У той же день, 01.07.2021 реалізовуючи розроблений ОСОБА_6 план вчинення злочину, діючи з корисливих мотивів, направлених на заволодіння в майбутньому грошовими коштами державного підприємства, перебуваючи у с. Ставидло, ОСОБА_7, як директор ДП «ДГ «Ставидлянське» (Виробник), та ОСОБА_9, як директор ТОВ «Юніка Трейд» (Контрактант), використовуючи свої службові повноваження керівників підприємств, уклали шляхом підписання п`ять договорів контрактації сільськогосподарської продукції: № 01/07/21-1, № 01/07/21-2, № 01/07/21-3, № 01/07/21-4 та № 01/04/21-5.

Умови вказаних договорів є типовими та передбачають наступне.

Відповідно до умов договору контрактації сільськогосподарської продукції від 01.07.2021 № 01/07/21-1 предметом договору є соняшник власного врожаю урожаю 2021 року в кількості 500 тон (п. 1.2); ціна соняшнику власного врожаю урожаю 2021 становить 9 120 грн (в т.ч. ПДВ 14% - 1120,00 грн) (п. 4.1.).

Відповідно до умов договору контрактації сільськогосподарської продукції від 01.07.2021 № 01/07/21-2 предметом договору є соняшник власного врожаю урожаю 2021 року в кількості 1 000 тон (п. 1.2); ціна соняшнику власного врожаю урожаю 2021 становить 9 120 грн (в т.ч. ПДВ 14% - 1120,00 грн) (п. 4.1.).

Відповідно до умов договору контрактації сільськогосподарської продукції від 01.07.2021 № 01/07/21-3 предметом договору є соняшник власного врожаю урожаю 2021 року в кількості 1 000 тон (п. 1.2); ціна соняшнику власного врожаю урожаю 2021 становить 9 120 грн (в т.ч. ПДВ 14% - 1120,00 грн) (п. 4.1.).

Відповідно до умов договору контрактації сільськогосподарської продукції від 01.07.2021 № 01/07/21-4 предметом договору є кукурудза 3-го класу урожаю 2021 року в кількості 1500 тон (п. 1.2); ціна кукурудзи 3-го класу врожаю урожаю 2021 становить 3 499,80 грн (в т.ч. ПДВ 14% - 429,8 грн) (п. 4.1.).

Відповідно до умов договору контрактації сільськогосподарської продукції від 01.07.2021 № 01/07/21-5 предметом договору є Горох продовольчий року в кількості 226 тон (п. 1.2); ціна гороху продовольчого становить 5 400 грн (в т.ч. ПДВ 20% - 900,00 грн) (п. 4.1).

Таким чином, за планом ОСОБА_6, підписання ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вищевказаних договорів створило формальні правові підстави для відвантаження сільськогосподарської продукції ДП «ДГ «Ставидлянське» до ТОВ «Юніка Трейд» по заниженим цінам.

При виконанні вказаних вище договорів контрактації сільськогосподарської продукції, ОСОБА_7, як директор та ОСОБА_11, як головний бухгалтер державного підприємства були достеменно обізнані про середні ринкові ціни на сільськогосподарську продукцію власного виробництва (ринкова вартість у Кіровоградській обл. пшениці урожаю 2021 року на умовах поставки ЕХW в період 22.07.2021 - 09.09.2021 становить від 6 280 до 7 730 грн, а ринкова вартість насіння соняшнику на аналогічних умовах в період 13.09.2021 - 09.11.2021 становить від 17 200 до 18 800 грн), оскільки ДП «ДГ «Ставидлянське» здійснювало реалізацію аналогічної продукції до інших покупців державного підприємства.

Зокрема, ціни реалізації у 2021 році с/г продукції ДП «ДГ «Ставидлянське» становили:

- ціна Озимої пшениці «Мудрість Одеська» для ФГ «Ранок» - 10 500 грн/т з ПДВ;

- ціна пшениці для ТОВ «Дабл-Деккер» - 7 150 грн/т з ПДВ;

- ціна ячменю для ТОВ «Кернел - Трейд» - від 5 400 до 6 100 грн/т.

- ціна пшениці фуражної (відходи) для ТОВ «Кернел - Трейд» - від 8 100 до 8 500 грн/т.

Умовами (п. 4.4) укладених договорів контрактації сільськогосподарської продукції від 01.07.2021 № 01/04/201 від 25.05.2021, № 01/07/21-1 № 01/07/21-2, № 01/07/21-3, № 01/07/21-4 та № 01/07/21-5) передбачалося, що «ціна та вартість товару може змінюватись за згодою сторін, відповідно до додаткових угод» та «Сторони праві поставити питання про збільшення або зменшення ціни на товар, що оформлюється додатковими угодами».

Однак всупереч наведеним умовам договорів, та в порушення п. 1 Постанови Президії Академії від 30.06.2015, Наказу Академії від 01.07.2021 № 56 Додаткові умови та Додаткові угоди про приведення ціни поставки/реалізації до ринкової ціни сторонами не укладено.

В подальшому на виконання раніше укладених договорів контрактації сільськогосподарської продукції в період часу з 22.07.2022 по 09.11.2021 у не встановленому досудовим розслідуванні місці, ОСОБА_7, як директор, ОСОБА_11, як головний бухгалтер ДП «ДГ «Ставидлянське» та ОСОБА_9, як директор ТОВ «Юніка Трейд» підписали по вищевказаним договорам видаткові накладні, у відповідності до яких в період з 22.07.2021 по 09.11.2011 від ДП «ДГ «Ставидлянське» до ТОВ «Юніка Трейд» здійснено реалізацію на підставі вищевказаних договорів контрактації сільськогосподарської продукції:

1. за № 01/04/2021 від 25.04.2021 пшениці в кількості 1 577,41 тон на загальну суму 5 565 108,15 грн, внаслідок чого недоотримано 5 462 232,45 грн;

2. за № 01/07/2021-1 від 01.07.2021 насіння соняшнику в кількості 507,51т на загальну суму 4 628 491,2 грн внаслідок чого недоотримано 4 874 605,8 грн;

3. за № 01/07/2021-2 від 01.07.2021 насіння соняшнику в кількості 1001,99 тон на загальну суму 9 138 148,8 грн внаслідок чого недоотримано 9 453 022,2 грн;

4. за № 01/07/2021-3 від 01.07.2021 насіння соняшнику в кількості 1005,23 тон на загальну суму 9 167 697,60 грн внаслідок чого недоотримано 8 715 465,4 грн.

Внаслідок постачання сільськогосподарської продукції від ДП «ДГ «Ставидлянське» в адресу ТОВ «Юніка Трейд» за договорами контрактації сільськогосподарської продукції від 25.05.2021 № 01/04/2021, від 01.07.2021 № 01/07/21-1, № 01/07/21-2 та № 01/07/21-3 за заниженими цінами, ДП «ДГ «Ставидлянське» завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 28 502 328,85 грн.

13.09.2021 ОСОБА_9 від імені ТОВ «Юніка Трейд» укладено договір поставки насіння соняшника 2021 року з ТОВ «Енергетик Дніпро» (код ЄДРПОУ 41467362), 22.08.2021 з ТОВ «Агро Фонд» (код ЄДРПОУ 39137820) укладено договір поставки зернових культур, а з ТОВ «Натурал Петрол» (код ЄДРПОУ 42531847 укладено договір на постачання сільськогосподарської продукції.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 21.07.2021 по 09.11.2021, одночасно із підписанням видаткових накладних, ОСОБА_7, шляхом підписання товарно-транспортних накладних (далі - ТНН), дозволив відпуск сільськогосподарської продукції із складських приміщень ДП «ДГ «Ставидлянське». Так відповідно до товарно-транспортних накладних:

- вантажовідправник - ДП «ДГ «Ставидлянське»;

- пункт навантаження - с. Ставидло, вул. Молодіжна, 9;

- вантажоодержувач - ТОВ «Юніка Трейд»;

- пункти розвантаження: м. Миколаїв; Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Пониковиця; Львівська обл., Бродівський р-н; м. Дніпро; Одеська обл.

Заповнення відомостей у ТТН за вказівкою ОСОБА_7 здійснила завідувач складу ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_12, яка не була обізнана із умислом на заволодіння коштами державного підприємства. При цьому, саме ОСОБА_7 визначав, які саме відомості, зокрема щодо пункту розвантаження, необхідно вказати у вказаних ТТН.

Таким чином, ОСОБА_7 достеменно знав, що фактично відвантаження сільськогосподарської продукції від ДП «ДГ «Ставидлянське» здійснюється напряму в адресу ТОВ «Енергетик Дніпро» (код ЄДРПОУ 41467362), ТОВ «Агро Фонд» (код ЄДРПОУ 39137820) та ТОВ «Натурал Петрол» (код ЄДРПОУ 42531847), з якими ОСОБА_9 від імені ТОВ «Юніка Трейд» завчасно уклала відповідні договори на постачання сільськогосподарської продукції за ринковими цінами.

Як наслідок на розрахункові рахунки ТОВ «Юніка Трейд» в період часу з 03.08.2021 по 31.12.2021 надійшли грошові кошти від ТОВ «Агро Фонд», ТОВ «Енергетик Дніпро», ТОВ «Натурал Петрол». Після цього, учасники змови отримали фактичну можливість розпорядитися грошовими коштами, за виключенням перерахованих на ДП «ДГ «Ставидлянське» по договорах контрактації сільськогосподарської продукції, на свій розсуд.

З огляду на викладене ОСОБА_6, діючи умисно, у співучасті та за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_9, шляхом зловживання ними своїм службовим становищем, організував заволодіння грошовими коштами ДП «ДГ «Ставидлянське», під час реалізації сільськогосподарської продукції в адресу ТОВ «Юніка Трейд» за договорами контрактації сільськогосподарської продукції від 25.04.2021 № 01/04/2021 та від 01.07.2021 № 01/07/2021-1, № 01/07/2021-2, № 01/07/2021-3 на загальну суму 28 502 328,85 грн, що є особливо великим розміром, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Отже, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, - організація заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, що є особливо тяжким корупційним злочином (ст. 12, Примітка 1 статті 45, ч. 5 ст. 191 КК України).

Щодо набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні.

Правила, які визначають хто у кримінальному провадженні є підозрюваним, закріплені у ст. 42 КПК.

Частиною 1 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Отже, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

Тобто вищевказана процесуальна норма визначає три рівнозначні випадки за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.

Зокрема, у даному судовому провадженні сторона обвинувачення доводить, що у ситуації з ОСОБА_6 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК, існування якого свідчить про наявність у нього статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні.

Вимоги, відповідність ситуації конкретної особи яким може вказувати на наявність у неї статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, включають три обов`язкові складові, відсутність хоча б однієї з яких свідчить про відсутність у такої особи відповідного процесуального статусу.

Так, елементами, наявність яких слугує критеріями за якими у третьому випадку, визначеному ч. 1 ст. 42 КПК, перевіряється чи набула особа статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, є наявність таких фактичних обставин (фактів): (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) не вручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру особі у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

І, якщо для першого випадку, закріпленого у ч. 1 ст. 42 КПК (коли місцезнаходження особи відоме і в день складення їй можливо вручити повідомлення про підозру), передбачено вимогу про його вручення саме у день складення (ч. 1 ст. 278 КПК), то для третього випадку (коли повідомлення про підозру в день складення вручити неможливо) встановлено правило, за яким вручення відповідного повідомлення має здійснюватися у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень. Про це прямо зазначено у ч. 1 ст. 42 і ч. 1 ст. 278 КПК.

Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Частиною 3 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Так, Глава 11 Розділу ІІ КПК України містить статтю 135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також статтю 136 КПК України, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.

Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом.

Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - в тому числі шляхом надіслання підозрюваному повідомлення про підозру поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Згідно відомостей, що містяться в інтегрованій міжвідомчій інформаційно-телекомунікаційній системі щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система «Аркан»), ОСОБА_6 16.11.2022 покинув територію України в напрямку кордону з Румунією та станом на сьогодні до України не повернувся (а. 52-53, т.1).

Слідчим суддею встановлено, що 28.03.2023 в рамках Кримінального провадження детективом НАБУ ОСОБА_5 за погодженням з прокурором САП ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Повідомлення про підозру).

Постановою детектива ОСОБА_5 від 03.04.2023 оголошено у національний та міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 у зв`язку з тим, що останній перебуває за межами України (16.11.2022 покинув територію України в напрямку кордону з Румунією та до цього часу не повертався), на виклики слідчого не з`являється без поважних причин, його місцезнаходження невідоме (а. 42-43, т.1).

Згідно відомостей, які містяться в базі даних Державної міграційної служби України (особова картка ОСОБА_6, додаток до протоколу огляду від 28.03.2023, а. 44-47, т.1) вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, адреса його місця проживання: АДРЕСА_2, його дружиною є ОСОБА_13 .

У відповідності до відомостей з бази даних ДФС України щодо нарахованих та виплачених доходів відносно ОСОБА_6 (додаток до протоколу огляду від 28.03.2023, а. 50, т. 1) вбачається наявність достатніх підстав вважати, що останнім місцем роботи ОСОБА_6 було Науковий інформаційно-аналітичний центр «Торговий дім Національної академії аграрних наук України» (далі - НІАЦ ТД «НААН»).

Матеріалами Клопотання (т. 1 а. 44, т.2 а. 227-228) підтверджено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 користується номерами мобільного зв`язку НОМЕР_4, НОМЕР_5 .

Як зазначає прокурор в судовому засіданні та згідно матеріалів Клопотання вбачається, що у зв`язку із неможливістю вручення ОСОБА_6 нарочно Повідомлення про підозру у день його складення внаслідок не встановлення його місцезнаходження, стороною обвинувачення вжито заходів для вручення Повідомлення про підозру ОСОБА_6 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ст. 135 КПК України, а саме, Повідомлення про підозру вручено ОСОБА_6 наступним способом:

- 28.03.2023 дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_14 за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 (протокол про вручення повідомлення про підозру від 28.03.2023, а. 31-31зв., том 1);

- 28.03.2023 представнику житлово-експлуатаційній організації, що обслуговує будинок за адресою: АДРЕСА_2 (ОСББ «Філатова 2/1»), - ОСОБА_15 (протокол про вручення повідомлення про підозру від 28.03.2023, а. 32-32зв., том 1);

- 28.03.2023 засобами поштового зв`язку направлено за місцем роботи ОСОБА_6 - НІАЦ ТД «НААН» (м. Київ, вул. Васильківська 37) та за місцем реєстрації ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 (а. 35-36, т.1);

- 28.03.2023 о 17:09 із використанням програми для передавання повідомлень WhatsApp на мобільні телефони ОСОБА_6 ( НОМЕР_4, НОМЕР_5 ) направлено сканкопію повідомлення про підозру. Вказане повідомлення та документи доставлено та прочитано ОСОБА_6 28.03.2023 о 17:11 (протокол про направлення повідомлення про підозру та огляд мобільного телефону від 30.03.2023, а. 37-39, т. 1).

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що детективами НАБУ дотримані вимоги КПК України, оскільки органом досудового розслідування Повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено останньому у спосіб, визначений КПК України, а саме у відповідності до положень ст.ст. 278, 111, 135 КПК України.

Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_6 . Повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

При цьому, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42 та ст. 135 КПК України, можна дійти до висновку, що дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складення такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел, що і було здійснено детективом та підтверджується матеріалами Клопотання.

Крім того, Кримінальний процесуальний кодексу України не передбачає обов`язку і права детектива відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення особі, яка тимчасово відсутня за місцем проживання. В свою чергу, органом досудового розслідування було вчинено всі можливі передбачені законом дії для того, щоб особа, якій повідомляється про підозру, була обізнана про це.

Вжиття органом досудового розслідування заходів для вручення ОСОБА_6 . Повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, для підтвердження факту набуття ним статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні в даному випадку є достатнім з урахуванням того, що у день складання та вручення Повідомлення про підозру місцезнаходження ОСОБА_6 органом досудового розслідування не встановлено, що підтверджується матеріалами Клопотання, а отже до ОСОБА_6 застосовується третій випадок набуття особою статусу підозрюваного у кримінальному провадженні у відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України, оскільки ОСОБА_6 є особою, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Враховуючи, що Повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному ОСОБА_6 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (частина 1 статті 42 КПК України), що підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, за такого, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні відповідно до положень ч.1 ст.42 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів:

- наказом НААН від 01.07.2021 № 56 яким наказано не допускати продажу посівів сільськогосподарської культур, як незавершеного виробництва та реалізацію зерна проводити за цінами, що формуються відповідно до умов ринкової кон`юнктури, але не нижчими, що складаються в регіональних біржах на момент реалізації зерна (п. 1.9) (т.2 а. 1-3);

- договором контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21 від 01.04.2021, укладеним між ДП «ДГ «Ставидлянське» та ТОВ «Профін Трейд», за яким предметом є озима пшениця кількості 2 100 тон (ціна - 4 200,0 грн), озимий ячмінь в кількості 1 000 тон (4 100 грн), договором від 01.07.2021 про відступлення права вимоги № 10, за яким ТОВ «Профін Трейд» відступає, а ТОВ «Юніка Трейд» приймає право вимоги і стає кредитором за договором контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21 від 01.04.2021; договорами контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21 від 25.05.2021, № 01/07/21-1, № 01/07/21-2, № 01/07/21-3, укладеними між ДП «ДГ «Ставидлянське» та ТОВ «Юніка Трейд», за якими ціна озимої пшениці становить 3 528,0 грн./т, а ціна соняшнику власного врожаю урожаю 2021 становить 9120 грн., видатковими накладними до них, згідно яких ТОВ «Юніка Трейд» набуло за вказаною ціною право власності на пшеницю урожаю 2021 року в кількості 1 577,41 тон та насіння соняшнику урожаю 2021 року в кількості 2 514,73 тон (т.2 а. 26-49);

- висновком товарознавчої експертизи від 22.12.2022 №5723/5829-5865/22-27, яким встановлено ринкові ціни на соняшник та пшеницю станом на дати відвантаження с/г продукції (т.2 а. 92-96);

- висновком товарознавчої експертизи від 17.01.2023 № 97/23-27, яким встановлено ринкові ціни на соняшник станом на 09.11.2021 (т.2 а. 97-98);

- актом № 1 від 17.01.2022, видатковою накладною № РН-000229 від 09.12.2021, договором поставки № КРП22-01602 від 21.07.2021, які свідчать про те, що директор ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_7 та головний бухгалтер ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_11 достеменно знали про ринкову вартість с/г продукції, оскільки постачали с/г продукцію іншим покупцям за значно вищими (ринковими цінами), ніж здійснювалося постачання продукції ТОВ «Юніка Трейд» (т.2 а. 87-91);

- висновком почеркознавчої експертизи від 14.03.2023 № 689/955-993/23-27, відповідно до якого договори контрактації с/г продукції, укладені між ДП «ДГ «Ставидлянське» та ТОВ «Юніка Трейд», видаткові накладні та ТТН до них, підписані директором ТОВ «Юніка Трейд» ОСОБА_9, головним бухгалтером ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_11 та директором ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_7 (т.2 а. 99-124);

- товарно-транспортними накладними, за якими директор ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_7 дозволив відпуск сільськогосподарської продукції із складських приміщень ДП «ДГ «Ставидлянське». Пунктами розвантаження вказано м. Миколаїв; Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Пониковиця; Львівська обл., Бродівський р-н; м. Дніпро; Одеська обл.; згідно з показаннями свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, які є водіями перевізників с/г продукції, вбачається, що останні здійснювали транспортування с/г продукції одразу від ДП «ДГ «Ставидлянське» до кінцевого покупця продукції, тобто до ТОВ «Енергетик Дніпро», ТОВ «Агро Фонд» та ТОВ «Натурал Петрол» (т.2 а. 50-75);

- договором поставки від 02.08.2021 № 02/08/2021/02 між ТОВ «Юніка Трейд» та ТОВ «Агро-Фонд», за яким постачання с/г продукції здійснюється за ринковими цінами, товарно-транспортною накладною від 09.08.2021 № 772474, за якою поставлено від ТОВ «Юніка Трейд» до ТОВ «Агро-фонд» 25 520 кг пшениці, водій ОСОБА_19 (відомості ідентичні ТТН від 09.08.2021 № 576806 про постачання від ДП «ДГ «Ставидлянське») (т.2 а. 132-139);

- договором поставки від 13.09.2021 № С/13/09-2 між ТОВ «Юніка Трейд» та ТОВ «Енергетик Дніпро», за яким постачання с/г продукції здійснюється за ринковими цінами, товарно-транспортною накладною від 19.10.2021 № 384463, за якою поставлено від ТОВ «Юніка Трейд» до ТОВ «Енергетик Дніпро» 27 250 кг насіння соняшнику, водій ОСОБА_18 (відомості ідентичні ТТН від 19.10.2021 № 576937 про постачання від ДП «ДГ «Ставидлянське») (т.2 а. 140-145);

- протоколом огляду руху коштів ТОВ «Юніка Трейд» від 10.03.2021, згідно якого встановлено, що 96% всіх надходжень на рахунок ТОВ «Юніка трейд» у 2021 році складає надходження за продаж продукції (соняшник, пшениця, горох), яка була попередньо закуплена у ДП «ДГ «Ставидлянське». Всього на рахунок надійшло 40,8 млн грн від ТОВ «Енергетик Дніпро», ТОВ «Агро фонд», ТОВ «Агро-Зерно» ТОВ «Натурал Петрол». З яких на ДП «ДГ «Ставидлянське» було сплачено 22,8 млн грн (54%, від суми всіх платежів з рахунку). Інша частина отриманого прибутку перераховано на ТОВ «Анте Медіам», ОСОБА_21, ОСОБА_9, ТОВ «Завод біодобрив Тривко», ТОВ «АМ-Захід» (т.2 а.152-154).

Вищенаведені відомості свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що відвантаження сільськогосподарської продукції від ДП «ДГ «Ставидлянське», яка за договорами контрактації була придбана ТОВ «Юніка Трейд» за заниженими цінами, здійснювалося напряму в адресу ТОВ «Енергетик Дніпро», ТОВ «Агро Фонд» та ТОВ «Натурал Петрол», з якими ОСОБА_9 від імені ТОВ «Юніка Трейд» завчасно уклала відповідні договори на постачання сільськогосподарської продукції за ринковими цінами.

- висновком судової економічної експертизи від 17.02.2023 № 248/455-459/23-27, яким встановлено, що внаслідок поставок с/г продукції ДП ДГ «Ставидлянське» на адресу ТОВ «Юніка Трейд» за заниженими цінами, з урахуванням ринкової вартості с/г продукції, документально підтверджується завдання матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 28 502 328,85 грн. (т. 1 а. 66-84);

- протоколом огляду від 20.12.2022 мобільного телефону головного бухгалтера ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_11, у відповідності до якого виявлено відомості, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що всі дії щодо ДП «ДГ «Ставидлянське» здійснюються лише після погодження з ОСОБА_6 («АВ»), розроблення та впровадження схем, спрямованих на заволодіння грошовими коштами державного підприємства здійснюється лише після погодження з «АВ», при виникненні питань із правоохоронними органами, вирішення цих питань також займається ОСОБА_6 (т.2 а. 188-251);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 (у період з 2009 по 09.02.2021 був директором ДП «ДГ «Ставидлянське») від 18.01.2023, згідно якого останній надав показання про те, що ОСОБА_6 має широке коло зв`язків та фактично контролював діяльність ДП «ДГ «Ставидлянське», ще у 2020 році намагався залучити його до вчинення злочину шляхом реалізації насіння соняшника по заниженій вартості. ОСОБА_6 призначив на посаду директора ДП «ДГ «Ставидлянське» свою людину - ОСОБА_7 (т.2 а. 160-163);

- протоколом від 24.11.2022 (т. 1 а. 118-119зв.), складеним за результатом проведення НСРД відносно ОСОБА_6, згідно якого зафіксовано розмову від 24.10.2022, у відповідності до змісту якої вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 вирішує питання про призначення директорами на підприємства системи НААН;

- протоколом огляду мобільного телефону директора ТОВ «Юніка Трейд» ОСОБА_9 від 16.12.2022, згідно з яким виявлено контакти та дзвінки, зокрема, до ОСОБА_6, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 (т.2 а.273-281);

- протоколом обшуку від 17.11.2022 за місцем проживання ОСОБА_6, в ході якого віднайдено документи щодо ДП «ДГ «Ставидлянське», ТОВ «Профін Трейд» та чорнові записи, що свідчать про контроль над діяльністю вказаними підприємствами (т.1 а. 164-173);

- протоколами від 19.10.2022, від 30.10.2022 (т. 1 а. 85-88), складеними за результатом проведення НСРД щодо ОСОБА_11, згідно якого зафіксовано розмову останньої з ОСОБА_9 13.10.2022, у відповідності до змісту якої вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 по відношенню до інших співучасників злочину виконував роль організатора, ОСОБА_11, висловлюючись щодо ОСОБА_6, називала його «царь», у відповідності до змісту розмов з іншими особами 17.10.2022 (т.1 а. 91) вбачається наявність достатніх підстав вважати, що узгодження реалізації продукції від ДП «ДГ «Ставидлянське» відбувалося із ОСОБА_6 .

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_6 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_6 конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у Клопотанні детектив посилається на те, що наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин за ч. 5 ст. 191 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_6 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Так, згідно відомостей, що містяться в інтегрованій міжвідомчій інформаційно-телекомунікаційній системі щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система «Аркан»), ОСОБА_6 16.11.2022 покинув територію України в напрямку кордону з Румунією та станом на сьогодні до України не повернувся (а. 52-53, т.1).

Вищевикладені обставини, з урахуванням відомостей щодо наявних у ОСОБА_6 та членів його сім`ї доходів, рухомого майна, корпоративних прав (т. 1 а. 46-51, 53-55), які свідчать про достатні майнові ресурси, а також фактичне перебування за межами України та відсутність на території України протягом тривалого часу свідчать про існування реальної можливості переховування підозрюваного від суду та органу досудового розслідування за кордоном з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, у зв`язку із необхідністю проведення з ОСОБА_6 слідчих та процесуальних дій 28.03.2023 повістки про виклик ОСОБА_6 до органу досудового розслідування на 31.03.2023 та 03.04.2023 вручено представнику житлово-експлуатаційній організації, що обслуговує будинок за адресою останнього місця проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_2 (ОСББ «Філатова 2/1»), - ОСОБА_15, засобами поштового зв`язку направлено за місцем роботи ОСОБА_6 - НІАЦ ТД «НААН» (м. Київ, вул. Васильківська 37) та за місцем його реєстрації ( АДРЕСА_1 ), а також направлено із використанням програми для передавання повідомлень WhatsApp на мобільні номери ОСОБА_6 ( НОМЕР_5 та НОМЕР_4 ), повідомлення та документи переглянуто 28.03.2023 о 17:10, що підтверджується матеріалами Клопотання (т.1 33-41).

На вказані виклики до органу досудового розслідування ОСОБА_6 не з`явився та про поважні причини неявки не повідомив.

Постановою детектива ОСОБА_5 від 03.04.2023 оголошено у національний та міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 у зв`язку з тим, що останній перебуває за межами України (16.11.2022 покинув територію України в напрямку кордону з Румунією та до цього часу не повертався), на виклики слідчого не з`являється без поважних причин, його місцезнаходження невідоме (а. 42-43, т.1).

Так, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Верховною Радою України (Закон України від 07.02.2023 № 2915-IX), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 год 30 хв 19.02.2023 строком на 90 діб.

У зв`язку із веденням воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Так, згідно зазначених змін до Правил, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.

Проте, жодних обмежень щодо в`їзду на територію України у зв`язку із введенням воєнного стану чинним законодавством не встановлювалося, що свідчить про відсутність на даний час у підозрюваного будь-яких перешкод повернутися до України.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, його роль як організатора вчинення злочину, який керував діями інших співучасників злочину, які у відповідності до матеріалів Клопотання (т.2 а. 211-213, 223-224) вживали заходів щодо винесення всіх необхідних документів з офісного приміщення ДП «ДГ «Ставидлянське» під час проведення обшуку, був заступником директора Наукового інформаційно-аналітичного центру «Торговий дім Національної академії аграрних наук України, перебував тривалий час на керівних посадах державних підприємств, що входили до структури академії, наведені обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний має можливість доступу до речей та документів, які мають доказове значення, та з метою приховування своєї злочинної діяльності та діяльності інших осіб, може самостійно та/або через інших осіб знищити, сховати або спотворити документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які на даний час органом досудового розслідування не встановлені та не виявлені.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, ризик здійснення ОСОБА_6 впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обумовлений, серед іншого, тим, що ОСОБА_6 протягом тривалого терміну працював у Наукового інформаційно-аналітичного центру «Торговий дім Національної академії аграрних наук України, перебував тривалий час на керівних посадах державних підприємств, що входили до структури академії, та у його підпорядкуванні перебували особи, які наразі є свідками у Кримінальному провадженні, що надали показання щодо подій, які розслідуються в рамках Кримінального провадження, зокрема, свідок ОСОБА_22 показав, що ОСОБА_6 здійснював на нього вплив під час перебування ОСОБА_22 на посаді директора ДП «ДГ «Ставидлянське» з метою залучення його до вчинення злочину шляхом реалізації насіння соняшника по заниженій вартості (т.2 а. 160-163).

Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_6 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у Кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Матеріалами Клопотання (т.1 а. 137-156) підтверджено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 після вчинення інкримінованого йому злочину у 2022 році у співучасті з іншими особами організовував реалізацію сільськогосподарської продукції ДП «ДГ «Ставидлянське» без відображення вказаних операцій у бухгалтерському та податкових обліках. Так, в дійсності транспортування сільськогосподарської продукції від ДП «ДГ «Ставидлянське» здійснювалось до ТОВ «ТІС - ЗЕРНО», ТДВ «Ренійський Елеватор», однак із використанням ТТН, де вказано, що транспортування вказаної сільськогосподарської продукції здійснювалось нібито ТОВ «Трейд Глобал», ТОВ «Стартлен» та ТОВ «Агрокомпанія «Піреус». При цьому, директор ТОВ «Трейд Глобал» ОСОБА_23 надала показання, у відповідності до яких вона ніякого відношення до господарської діяльності вказаного товариства не має, погодилась стати засновником та директором товариства за грошову винагороду від чоловіка, який представився ОСОБА_24 та використовував номер мобільного телефону НОМЕР_5, який, як встановлено вище, використовує ОСОБА_6, що свідчить про наявність в його діях ознак розтрати майна державного підприємства в умовах воєнного стану, тобто, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не знайшов свого підтвердження у матеріалах Клопотання.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя, суд за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Отже, встановлена цією нормою процедура обрання запобіжного заходу не передбачає можливості вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу передбачена лише під час розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який і обирається з тією метою, аби затримати особу (підозрюваного), яка, зокрема, переховується від органу досудового розслідування та суду та оголошена у міжнародний розшук, та доставити її до місця кримінального провадження для вирішення питання щодо застосування відносно неї обмежувальних заходів (тримання під вартою/домашній арешт/застава/особиста порука/особисте зобов`язання).

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Аналіз положень вказаної статті дає підстави зробити висновок, що у разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, остаточно питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного вирішується після його затримання та доставки до суду, а за такого, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді триманні під вартою підозрюваному, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч. 1 ст. 197 КПК України (шістдесят днів).

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Слідчим суддею встановлено, що постановою детектива ОСОБА_5 від 03.04.2023 оголошено у національний та міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 у зв`язку з тим, що останній перебуває за межами України (16.11.2022 покинув територію України в напрямку кордону з Румунією та до цього часу не повертався), на виклики слідчого не з`являється без поважних причин, його місцезнаходження невідоме (а. 42-43, т.1).

Так, винесена слідчим або прокурором на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів, зокрема, таких видів розшуку: державного, міждержавного, міжнародного, тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.

Виходячи з положень ч. 6 ст. 193 КПК України, під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно особи прокурор зобов`язаний довести наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Отже, положення чинного КПК України покладають на прокурора обов`язок надати докази на підтвердження оголошення підозрюваного, зокрема, у міжнародний розшук, та не зобов`язують прокурора доводити факт перебування такої особи в розшуку.

При цьому, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено детективом НАБУ ОСОБА_5 шляхом винесення постанови від 03.04.2023 про оголошення у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 .

Фактично, дата винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного - є датою оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, а саме з цим фактом ч. 6 ст. 193 КПК України пов`язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.

Подальше скерування зазначеної постанови до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації міжнародного розшуку підозрюваної є організаційним етапом такого розшуку і є наслідком виникнення такого юридичного факту як оголошення особи у міжнародний розшук.

Вказану правову позицію підтверджує зміст ст. 281 КПК України, яка визначає загальні правила оголошення у розшук і здійснення розшуку.

Так, за змістом вказаної статті, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова.

Таким чином, факт оголошення особи у розшук (міжнародний розшук як один з різновидів розшуку) підтверджується окремою постановою слідчого (детектива). Вказана умова в даному випадку була дотримана.

Частина 3 с. 281 КПК України передбачає, що у подальшому оголошений розшук здійснюється за відповідним доручення, але поняття «здійснення розшуку» не є тотожним поняттю «оголошення розшуку» за змістом статті 281 КПК України. Розшук здійснюється після його оголошення, при чому здійснення розшуку стосується вирішення організаційних питань, які вирішуються після його оголошення.

Постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є єдиним доказом існування юридичного факту оголошення такої особи в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 КПК України та ч. 6 ст. 193 КПК України. При цьому, скерування даної постанови до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України є одним із можливих шляхів організації міжнародного розшуку, тобто є лише засобом здійснення такого розшуку (ч. 3 ст. 281) КПК України.

Відповідна позиція узгоджується з висновками, викладених в ухвалі колегії судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.07.2022 (справа № 991/2277/22 провадження № 11-сс/991/208/22).

Так, відповідно до висновків, викладених у зазначеній ухвалі, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов`язує сторону обвинувачення відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України при оголошенні розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) прийняти відповідну постанову. Факт прийняття постанови про оголошення розшуку являє собою підставу для його здійснення, а положення ч. 1 ст. 297-4 КПК України покладають на сторону обвинувачення обов`язок надати докази на підтвердження саме оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, проте не зобов`язують доводити існування підстав для прийняття відповідного рішення про оголошення у міжнародний розшук. За таких обставин постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрювану особу такою, що оголошена в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281, ч. 1 ст. 297-4 КПК України. У той же час положенням ч.7 ст.110 КПК визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується. На переконання колегії суддів, з урахуванням положень ст.297-4 КПК України, перевірка та встановлення наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення у міжнародний розшук особи, виходять за межі повноважень слідчого судді в рамках процедури розгляду ним клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування та ставить під сумнів законність постанови детектива, якою здійснення міжнародного розшуку підозрюваного доручено детективам НАБУ.

Беручи до уваги викладену правову позицію, при розгляді клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя не перевіряє та не встановлює наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6, оскільки наявність відповідної постанови детектива НАБУ ОСОБА_5 від 03.04.2023 є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрюваного ОСОБА_6 таким, що оголошений у міжнародний розшук.

З огляду на наявність у матеріалах клопотання доказів оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6 - відповідна постанова детектива НАБУ ОСОБА_5 від 03.04.2023, слідчий суддя дійшов до висновку, що детективом доведено факт оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_6 .

Так, КПК України не передбачає особливостей оголошення особи у міжнародний розшук і не делегує нікому можливість встановлювати такі особливості підзаконними актами.

Зі свого боку, слідчий (детектив) вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол, так і поза нею.

Положення «Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол», затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020 Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, визначають, що однією з цілей міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу є установлення місцезнаходження осіб, які розшукуються. При цьому не зазначається, що виключно вказана Інструкція регулює питання встановлення місцезнаходження осіб, які розшукуються, зокрема оголошено їх міжнародний розшук. Крім того, КПК України не обмежує поняття міжнародного розшуку тільки міжнародним розшуком з використанням інформаційної системи Інтерполу.

Так, за змістом статті 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції. Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи, ще не свідчить, що особа не оголошена у міжнародний розшук, а може свідчити, що такий розшук не здійснюється цією організацією, але у цьому випадку компетентні органи відповідної країни для здійснення розшуку мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод.

Міжнародна організація кримінальної поліції Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.

Відсутність відомостей про скерування детективом постанови про оголошення у міжнародний розшук підозрюваної до організації Інтерпол, як і відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук певної особи, не свідчить про те, що підозрювана не оголошена у міжнародний розшук, оскільки з наявністю/відсутністю такої інформації КПК України не пов`язує можливість/неможливість оголошення особи у розшук (міжнародний розшук).

Оскільки, детективом винесено постанову про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6, то можна зробити висновок, що останнього оголошено у міжнародний розшук.

Щодо можливості обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 за його відсутності.

З урахуванням вищевстановлених обставин кримінального правопорушення та наданих детективом доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваного оголошено у міжнародний розшук, то слідчий суддя, виходячи з положень ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 за його відсутності.

Таким чином, Клопотання підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 5 ст. 9, статтями 177, 183, 184, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляється ухвала.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_25