Документ № 110371032

Дата засідання: 20/04/2023
Дата винесення рішення: 20/04/2023
Справа №: 991/3229/23
Провадження №: 52019000000000862
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.

Справа № 991/3229/23

Провадження 1-кс/991/3250/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до підозрюваної ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане Клопотання, в якому прокурор просить:

1) Продовжити підозрюваній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під домашнім арештом на два місяці, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, у період доби з 20:00 до 07:00 години, поклавши на підозрювану наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатись із с. Крюківщина, Бучанського району, Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Клопотання мотивовано тим, що: (1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні: кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; (2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; (3) продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_4 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; (4) підставою продовження саме запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є те, що підозрюваною ОСОБА_4 не виконано обов`язок відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 у справі № 991/5349/22 щодо внесення застави протягом п`яти днів з дня постановлення ухвали слідчого судді; (5) жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; (6) досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено однак не закінчено, виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України, та скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування не є можливим до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про домашній арешт ОСОБА_4 .

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримала, просила задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти доводів Клопотання, посилаючись на те, що (1) процесуальна поведінка ОСОБА_4 є виключно належною, нею виконуються усі покладені додаткові процесуальні обов`язки; (2) відсутні ризики, заявлені стороною обвинувачення; (3) забезпечити належну поведінку підозрюваної здатен більш м`який запобіжний захід, просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням 3-х додаткових процесуальних обов`язків, передбачених п. 1, 2, 4 ч. 5 ст. 177 КПК України. Крім того, просив покласти обов`язок не відлучатись без дозволу детектива, прокурора або суду за межі Київської області та міста Києва, оскільки підозрюваній необхідно знайти нову роботу, що ускладняється обмеженням території такого пошуку.

Підозрювана ОСОБА_4 позицію захисника підтримала, пояснила, що у зв`язку із застосуванням до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту їй довелося звільнитись із роботи, обмеження її у виїзді за межі с. Крюківщина та необхідність перебувати вдома з 20:00 по 07:00 суттєво ускладнює пошук нової роботи.

Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, дійшов до наступного висновку.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019 (далі - Кримінальне провадження).

В рамках даного Кримінального провадження 07.11.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 (справа № 991/5349/22 провадження № 1-кс/991/5368/22) до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 736 700, 00 грн., та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; 2) не відлучатись за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва), без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії ухвали в частині покладання на підозрювану обов`язків - два місяці, до 23 січня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.12.2022 (справа № 991/ 5349/22 провадження № 11-сс/991/425/22) вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.12.2022 (справа № 991/6517/22 провадження № 1-кс/991/6545/22) змінено запобіжний захід у виді застави, застосований до підозрюваної ОСОБА_4, на запобіжний захід у виді домашнього арешту та покладено на підозрювану наступні обов`язки: (1) не залишати цілодобово місце постійного проживання, а саме будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу детектива, прокурора або суду; (2) прибувати за кожною вимогою до детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора, слідчого судді, суду; (3) утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон; (5) носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали - до 26.02.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.02.2023 (справа № 991/1452/23 провадження № 1-кс/991/1477/23) продовжено до 22 квітня 2023 року підозрюваній ОСОБА_4 строк тримання під домашнім арештом, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, у період доби з 20:00 до 07:00 години. Продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4, до 22 квітня 2023 року, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; (2) не відлучатись із с. Крюківщина, Бучанського району, Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; (3) утримуватися від спілкування із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (5) носити електронний засіб контролю.

23.03.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

24.03.2023 досудове розслідування у Кримінальному провадженні завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, стороні захисту повідомлено про відкриття матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Статтею 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується. В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення Клопотання, з метою визначення чи є законні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до підозрюваної ОСОБА_4, та покладення на підозрювану додаткових процесуальних обов`язків, необхідно в межах доводів відповідного Клопотання встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою до підозрюваного застосовано запобіжний захід та покладено ряд обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України; 4) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Досудовим розслідуванням Кримінального провадження встановлено, що у період з 05.12.2017 по 28.10.2020 ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_6 організували заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами місцевого бюджету с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області та Державного бюджету України в сумі 27 321 402,2 гривень, тобто в особливо великих розмірах, яке було вчинено ними за попередньою змовою також з ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем.

07.11.2022 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

23.03.2023 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для продовження строку застосування відносно неї запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

- особовою карткою службовця Гатненської сільської ради ОСОБА_4 (Том № 2 а. 118-119);

- рішенням 16ї сесії Гатненської сільської ради VII скликання від 03.03.2017 № 4 Про внесення змін в п. 1 рішення десятої сесії Гатненської сільської ради від 15.09.2016 № 103 «Про утворення тендерного комітету Гатненської сільської ради та затвердження Положення про тендерний комітет Гатненської сільської ради» та Рішення 44ї сесії Гатненської сільської ради VII скликання від 11.10.2019 № 7 Про внесення змін в п. 1 рішення десятої сесії Гатненської сільської ради від 15.09.2016 № 103 «Про утворення тендерного комітету Гатненської сільської ради та затвердження Положення про тендерний комітет Гатненської сільської ради» (Том № 2 а. 120-121);

- договором про закупівлю робіт № 05/03 від 05.03.2018 разом з додатками (Додаток № 1 - договірна ціна, Додаток № 2 - план фінансування, Додаток № 3 - календарний графік виконання робіт), відповідно до якого між Гатненською сільською радою в особі ОСОБА_7 (замовник) та ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» в особі ОСОБА_8 (підрядник) укладено договір на будівництво, термін дії - до 31.12.2020 (Том № 1 а. 19-24);

- договором підряду № 05/05 від 28.10.2019 разом з додатками (Додаток № 1 - договірна ціна, Додаток № 2 - план фінансування будівельних робіт, Додаток № 3 - календарний графік виконання будівельних робіт), відповідно до якого між Гатненською сільською радою в особі ОСОБА_7 (замовник) та ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» в особі ОСОБА_8 (підрядник) укладено договір на будівництво (Том № 1 а. 25-30);

- договором підряду № 05/07 від 27.12.2019 разом з додатками (Додаток № 1 - договірна ціна, Додаток № 2 - план фінансування будівельних робіт, Додаток № 3 - календарний графік виконання будівельних робіт), відповідно до якого між Гатненською сільською радою в особі ОСОБА_7 (замовник) та ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» в особі ОСОБА_8 (підрядник) укладено договір на будівництво (Том № 1 а. 31-36);

- договором про здійснення технічного нагляду № 05/04 від 24.05.2018 разом з додатком (Додаток № 1 - план фінансування робіт), відповідно до якого між Гатненською сільською радою в особі ОСОБА_7 та ТОВ «Альянс ДС» в особі ОСОБА_6 укладено договір на здійснення технічного нагляду на будівництві (Том № 1 а. 37-39);

- договором на виконання проектних робіт № 29/07 від 29.07.2019 разом з додатками (Додаток № 1 - протокол погодження договірної ціни, Додаток № 2 - завдання на проектування), відповідно до якого між Гатненською сільською радою в особі ОСОБА_7 та ТОВ «Альянс ДС» в особі ОСОБА_6 укладено договір на виконання проектних робіт, та актом здачі-прийняття робіт № 1 від 12.12.2019, відповідно до якого Гатненською сільською радою прийнято роботи з розроблення ТОВ «Альянс ДС» проектно-кошторисної документації (Том № 1 а. 40-44);

- договором на виконання проектних робіт № 30/07 від 11.12.2019 разом з додатками (Додаток № 1 - протокол погодження договірної ціни, Додаток № 2 - завдання на проектування), відповідно до якого між Гатненською сільською радою в особі ОСОБА_7 та ТОВ «Альянс ДС» в особі ОСОБА_6 укладено договір на виконання проектних робіт, та актом здачі-прийняття робіт № 1 від 12.12.2019, відповідно до якого Гатненською сільською радою нібито прийнято роботи з розроблення ТОВ «Альянс ДС» проектно-кошторисної документації на суму 534 896,46 гривень, які фактично виконані за аналогічним договором № 29/07 від 29.07.2019 з аналогічним завданням на проектування (Том № 1 а. 45-49);

- довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма КБ-3), актами приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) та підсумковими відомостями ресурсів складеними на підставі договорів про закупівлю робіт № 05/03 від 05.03.2018 та підряду № 05/05 від 28.10.2019 і № 05/07 від 27.12.2019, у яких містяться відомості про обсяги та вартість будівельних робіт та матеріалів, які приймаються замовником, а також підписи службових осіб ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС», а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та Гатненської сільської ради, а саме ОСОБА_7, про відповідність зазначених відомостей (Том № 1 а. 50-72);

- платіжними дорученнями Гатненської сільської ради на перерахування грошових коштів на рахунки ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» за будівельні роботи та матеріали відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма КБ-3) за договорами № 05/03 від 05.03.2018, № 05/05 від 28.10.2019 та № 05/07 від 27.12.2019, які містять підписи ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та на підставі яких УДКСУ у Києво-Святошинському районі Київської області перераховано грошові кошти (Том № 1 а. 73-74);

- платіжними дорученнями Гатненської сільської ради на перерахування грошових коштів на рахунки ТОВ «Альянс ДС» за роботи з розроблення проектно-кошторисної документації відповідно до акту № 1 від 12.12.2019 за договором № 29/07 від 29.07.2019 та акту № 1 від 12.12.2019 за договором № 30/07 від 11.12.2019, які містять підписи ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та на підставі яких УДКСУ у Києво-Святошинському районі Київської області перераховано грошові кошти (Том № 1 а. 75);

- протоколом огляду від 26.09.2022 платіжних доручень Гатненської сільської ради, на підставі яких протягом 2018-2020 УДКСУ у Києво-Святошинському районі Київської області перераховано грошові кошти на рахунки ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» (за договорами №№ 05/03 від 05.03.2018, 05/05 від 28.10.2019, 05/07 від 27.12.2019) у загальній сумі 92 807 178,14 гривень та на рахунки ТОВ «Альянс ДС» (за договорами №№ 29/07 від 29.07.2019, 30/07 від 11.12.2019) у загальній сумі 634 896,46 гривень (Том № 1 а. 151-156);

- висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 01-21 від 17.09.2021, відповідно до якого загальна сума перевищення обсягів та вартості будівельних матеріалів та робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт за договорами № 05/03 від 05.03.2018, № 05/05 від 28.10.2019, № 05/07 від 27.12.2019 (укладеними між ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» (підрядник) та Гатненською сільською радою (замовник), над фактичними обсягами та вартістю виконаних робіт та використаних матеріалів складає 26 786 505,7 гривень з урахуванням ПДВ, а також, що завдання на проектування за договорами № 29/07 від 29.07.2019 та № 30/07 від 11.12.2019 є однаковими, а проектні роботи відповідно до договору № 30/07 від 11.12.2019 на суму 534 896,46 гривень виконані на підставі договору № 29/07 (Том № 1 а. 76-149);

- висновком експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи № СЕ-1225-6-1257.21, відповідно до якого вартість матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування та обладнання (майна), зазначених в актах виконаних робіт за договорами № 05/03 від 05.03.2018, № 05/05 від 28.10.2019, № 05/07 від 27.12.2019 (укладеними між ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» (підрядник) та Гатненською сільською радою (замовник), більше ніж ринкова вартість на 15 969 951,57 гривень (Том № 1 а. 150);

- висновками експерта за результатами проведення судово-почеркознавчих експертиз № 537/1 від 07.05.2022, № 538/1 від 30.05.2022, № 539/1 від 06.06.2022, № 540/1 від 14.05.2022, № 542/1 від 25.05.2022, № 543/1 від 09.06.2022, № 545/1 від 16.06.2022, № 541/1 від 11.05.2022, № 544/1 від 18.05.2022, № 546/1 від 21.05.2022, № 414/1 від 12.10.2022, відповідно до яких: договори № 05/03 від 05.03.2018, № 05/05 від 28.10.2019, № 05/07 від 27.12.2019, з додатками, підписані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 особисто; Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма № КБ-3) підписані ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та ОСОБА_7 і ОСОБА_9 ; підсумкові відомості ресурсів підписані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; підписи на печатках ТОВ «Альянс ДС», що містяться в актах приймання виконаних будівельних робіт виконані не ОСОБА_6, а іншою особою, яка також виконувала підписи у документах від імені ОСОБА_6, що подавались до банківських установ разом з документами, які підписував особисто ОСОБА_6 (Том № 1 а. 157-185);

- показаннями свідка ОСОБА_16, який повідомив, що робоча документація «зовнішні мережі» не розроблялись за бажанням замовника, оскільки вони хотіли щоб їх розробляв у подальшому забудовник, однак кошторис включав у себе витрати на зовнішні мережі, а також що ОСОБА_6 представлявся керівником підприємства-підрядника (Том № 1 а. 192-196);

- показаннями свідка ОСОБА_17, який повідомив, що авторський нагляд на будівництві не здійснювався, оскільки Гатненська сільська рада не здійснювала оплату за договором авторського нагляду (Том № 1 а. 197-200);

- показаннями свідка ОСОБА_22, яка повідомила, що під час експертизи кошторисної документації у 2017 вона включала в себе вартість всіх будівельних робіт, у тому числі зовнішні мережі та благоустрій (Том № 1 а. 201-203);

- показаннями свідка ОСОБА_18, який повідомив, що ТОВ «Проексп» проводилась експертиза виключно коригованої кошторисної документації без дослідження технічної частини, оскільки договір із замовником експертизи був укладений саме на експертизу кошторисної частини ПКД, а відтак за обсяги та відповідність кошторисної частини специфікаціям проекту несе замовник (Том № 1 а. 204-206);

- показаннями свідка ОСОБА_19, яка повідомила, що ТОВ «Проексп» проводилась експертиза виключно коригованої кошторисної документації без дослідження технічної частини, оскільки договір із замовником експертизи був укладений саме на експертизу кошторисної частини ПКД, а також що під час експертизи замовником подано протокол погодження цін, у зв`язку з чим замовник несе відповідальність за погоджені ціни (Том № 1 а. 207-210);

- показаннями свідка ОСОБА_20, який повідомив, що у 2018 під час проведення закупівлі робіт з будівництва повідомляв ОСОБА_7 про пов`язаність учасників ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «Іствуд-Україна» у зв`язку з чим їх тендерні пропозиції підлягають відхиленню, на що отримав лист ОСОБА_7, що сільська рада не є органом дізнання та пропозицією звернутись за належністю (Том № 1 а. 211-216);

- показаннями свідка ОСОБА_10, який повідомив, що фактично діяльністю тендерного комітету керувала ОСОБА_4, як єдина хто розуміється на закупівлях, а інші члени тендерного комітету довіряючи їх та ОСОБА_7 підписували підготовлені нею протоколи із заздалегідь підготовленими рішеннями, які погоджені ОСОБА_7 (Том № 1 а. 217-224);

- показаннями свідка ОСОБА_11, яка повідомила, що фактично діяльністю тендерного комітету керувала ОСОБА_4, як єдина хто розуміється на закупівлях, а інші члени тендерного комітету довіряючи їй та ОСОБА_7 підписували підготовлені нею протоколи із заздалегідь підготовленими рішеннями, які погоджені ОСОБА_7 . Також свідок повідомила, що у жовтні 2020 під час виконання нею за відсутності ОСОБА_7 обов`язків сільського голови вона підписала документи з приймання виконаних будівельних робіт за вказівкою ОСОБА_7 про необхідність їх термінового підписання. Свідок ОСОБА_11 зазначила, що рішення Гатненської сільської ради про необхідність буріння свердловини, яке зазначено як підстава проектування в завданнях на проектування до договорів № 29/07 від 29.07.2019 та № 30/07 від 11.12.2019, Гатненською сільською радою не приймалось, у зв`язку з чим воно не існує (Том № 1 а. 225-232);

- показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які повідомили, що фактично діяльністю тендерного комітету керувала ОСОБА_4, як єдина хто розуміється на закупівлях, а інші члени тендерного комітету довіряючи їй та ОСОБА_7 підписували підготовлені нею протоколи із заздалегідь підготовленими рішеннями, які погоджені ОСОБА_7 (Том № 1 а. 233-242);

- показаннями свідка ОСОБА_14, який повідомив, що фактично діяльністю тендерного комітету керувала ОСОБА_4, як єдина хто розуміється на закупівлях, а також те, що фактично питанням будівництва керував ОСОБА_7, особою яка будувала садок був ОСОБА_6, представниками забудовника були ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (Том № 1 а. 247-253);

- показаннями свідка ОСОБА_23, який повідомив, що під час його роботи виконробом протягом 2019-2020 в ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» директорами були спочатку ОСОБА_8, потім ОСОБА_9, які були номінальними, а фактично всім керував ОСОБА_6, у тому числі діяльністю директорів. У ході будівництва ламінована фанера використовувалась з урахуванням оборотності, а земля з котловану знаходилась на території будівництва. Також повідомив, що фактично працював в ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС», але інколи з невідомих причин отримував заробітну плату за свою роботу від ТОВ «Альянс ДС» та ТОВ «Велбуд-Україна» (Том № 1 а. 254-257);

- показаннями свідка ОСОБА_24, який повідомив, що ТОВ «Вісмер», директором якого він є, у 2020 продавало ТОВ «ДЖУС СМАРТ СІСТЕМ», директором та фактичним представником якого є ОСОБА_6, товар, у тому числі автоматичні балансувальні клапани Danfoss ASV-P Ду15 (по ціні 2 498,4 грн/шт., у кількості 30 шт.), які доставляли до об`єкту будівництва дошкільного навчального закладу у с. Гатне безкоштовно (Том № 1 а. 258-261);

- показаннями свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26, які повідомили, що 14.05.2018 виконували розмінування території об`єкту будівництва дошкільного навчального закладу у с. Гатне та те, що вказані роботи виконувались виключно силами та засобами ДСНС, розробка ґрунту з метою пошуку снарядів не здійснювалась та такої необхідності не було (Том № 2 а. 1-11);

- протоколом огляду від 13.07.2022, у ході якого здійснено огляд рішень Гатненської сільської ради про утворення та зміну складу тендерного комітету, розпорядження про скликання пленарного засідання 44ї сесії на 11.10.2019 о 13:00, де розглядатиметься питання зміни голови тендерного комітету, електронної системи публічних закупівель «ProZorro», у ході чого встановлено, що до призначення нового голови тендерного комітету та прийняття відповідного рішення тендерного комітету про проведення переговорної процедури, ОСОБА_4 вже опублікувала в системі «ProZorro» оголошення про проведення переговорної процедури Гатненською сільською радою з ТОВ «Проектно-будівельний альянс», рішення про яке нібито вже прийняв тендерний комітет (Том № 2 а. 174-180);

- протоколами негласних (слідчих) розшукових дій, відповідно до яких ОСОБА_4 фактично готувала рішення тендерного комітету, здійснювала розрахунки за будівництво, проводила зустрічі з ОСОБА_6 у неробочий час поза межами приміщення сільської ради, у тому числі і у себе вдома, отримувала від ОСОБА_7 частину отриманих ним від ОСОБА_6 готівкових грошових коштів, а також отримувала частину грошових коштів від ОСОБА_6 через свого чоловіка ОСОБА_27, проводила зустрічі з ОСОБА_6 у себе вдома з питань, пов`язаних з будівництвом дитячої установи (Том № 2 а. 12-107).

Як вбачається із копії особової картки державного службовця, ОСОБА_4 призначена на посаду головного бухгалтера виконавчого комітету Гатненської сільської ради за розпрямленням № 17-к від 17.03.2016.

Відповідно до копій рішень (Том № 2 а. 120-121), ОСОБА_4 була членом тендерного комітету Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Згідно показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 . ОСОБА_14, фактично діяльністю тендерного комітету керувала ОСОБА_4, як єдина хто розуміється на закупівлях, а інші члени тендерного комітету довіряючи їй та ОСОБА_7 підписували підготовлені нею протоколи із заздалегідь підготовленими рішеннями, які погоджені ОСОБА_7 .

Відповідно до висновку експерта № 01/21 від 17.09.2021 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, загальна сума перевищення обсягів та вартості будівельних матеріалів та робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт за договорами № 05/03 від 05.03.2018, № 05/05 від 28.10.2019, № 05/07 від 27.12.2019 (укладеними між ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» (підрядник) та Гатненською сільською радою (замовник), над фактичними обсягами та вартістю виконаних робіт та використаних матеріалів складає 26 786 505,7 гривень з урахуванням ПДВ.

Крім того, згідно вказаного висновку, завдання на проектування за договорами № 29/07 від 29.07.2019 та № 30/07 від 11.12.2019 є однаковими, а проектні роботи відповідно до договору № 30/07 від 11.12.2019 на суму 534 896,46 гривень виконані на підставі договору № 29/07, таким чином, в укладанні Договору № 30/07 від 11.12.2019 на суму 534 896, 46 грн. з урахуванням ПДВ не було необхідності.

Із матеріалів НС(Р)Д вцілому (Том № 2 а. 12-107) вбачається, що ОСОБА_6 координував дії осіб, які можуть бути причетні до заволодіння грошовими коштами у особливо великих розмірах при будівництві дитячого дошкільного закладу в с. Гатне, займався розподілом та перерахуванням частини незаконно отриманих коштів таким особам, «вирішував проблеми» щодо прикриття переведення коштів (Том № 2 а. 42-зворот). При цьому, вбачається взаємообумовленість дій осіб, які можуть бути причетні до заволодіння вказаними коштами.

Так, згідно матеріалів НС(Р)Д, чоловік підозрюваної ОСОБА_4 - ОСОБА_27 шукав «надійних» знайомих, які працюють у органах прокуратури, щоб дізнатись інформацію з приводу кримінального провадження щодо будівництва дитячого дошкільного закладу у с. Гатне (Том № 2 а. 12-19, 24-25, 27).

Зняттям інформації з електронної інформаційної системи «Telegram» ОСОБА_6 виявлено діалог з абонентом, який записаний у переліку контактів «Timur», з яким обговорювались питання щодо перерахунку коштів за будівництво дитячого садочка, зокрема питання щодо обмежень сум такого перерахунку (Том № 2 а. 31-39).

Зі стенограми телефонних розмов між ОСОБА_27 та ОСОБА_4, між ОСОБА_27 та ОСОБА_6 вбачається, що між подружжям ОСОБА_28 та ОСОБА_6 склались неформальні стосунки (Том № 2 а. 23).

Як вбачається зі стенограми телефонних розмов між ОСОБА_4 та ОСОБА_27 (Том № 2 а. 55) та між ОСОБА_6 та ОСОБА_27 (Том № 2 а. 91), існують обґрунтовані підстави вважати, що вказані особи обговорювали отримання ОСОБА_27 коштів від ОСОБА_6 .

Зі стенограми розмови ОСОБА_4 з жінкою - працівником управління фінансів (Том № 2 а. 56-57) вбачається, що саме ОСОБА_4 визначала яка сума коштів потрібна для будівництва дитячого садочка, а співрозмовниця підозрюваної наголосила на тому, що «треба зробити відкриті торги».

Матеріалами НС(Р)Д також підтверджується, що ОСОБА_4 організовувала підписання протоколів засідань тендерного комітету, при цьому, ставила підписи за інших осіб (Том № 2 а. 57-зворот, 68).

Як вбачається із матеріалів НС(Р)Д (Том № 2 а. 61-62) ОСОБА_4 обговорювала з ОСОБА_27 питання обмеження щодо виплати вказаним особам коштів ОСОБА_6 за виконану ними роботу.

Із матеріалів НС(Р)Д (Том № 2 а. 70-71) вбачається, що ОСОБА_7 особисто зустрічався із ОСОБА_4 у неї вдома та передав їй кошти «поки, сказав, тіпа 70, бо там проблеми со снятием, з отим, отим, каже, потім ще».

Вказані обставини у їх сукупності дають підстави дійти до висновку, що ОСОБА_4 може бути причетна до заволодіння грошовими коштами в сумі 27 321 402, 2 грн при будівництві дитячого дошкільного закладу в с. Гатне, за обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Разом з тим, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність/відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.

За такого, наявні в матеріалах клопотання докази об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із кримінальним правопорушенням, яке їй інкримінується, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому Кримінальному провадженні щодо підозрюваної ОСОБА_4 .

Так, у Клопотанні прокурором заявлено продовження існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваної ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (за злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачено виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна).

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у заволодінні ОСОБА_4 за попередньою змовою з іншими особами грошовими коштами у загальній сумі 27 321 402, 2 грн, при будівництві дитячого дошкільного закладу в с. Гатне, частину з яких отримала сама підозрювана (Том № 2 а. 70-71), беручи до уваги, що ОСОБА_4, у тому числі через свого чоловіка ОСОБА_27 має зв`язки серед працівників правоохоронних органів (зокрема, матеріалами НС(Р)Д підтверджується наявність зв`язків у органах прокуратури), що підозрювана може використати для переховування від органу досудового розслідування та суду. Вказане свідчить про продовження існування заявленого ризику.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, ОСОБА_4, у випадку направлення обвинувального акта щодо неї до суду та визнання її винуватості, може бути призначено виключно реальне покарання.

ОСОБА_4 протягом 2016-2021 років займала посаду головного бухгалтера Гатненської сільської ради, також була членом тендерного комітету.

Частина працівників Гатненської сільської ради, що працювали за час роботи ОСОБА_4, на даний час продовжують працювати в сільській раді. За такого, використовуючи свій авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), у тому числі через працівників прокуратури, з якими у ОСОБА_4 є зв`язки, підозрювана безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань на стадії судового розгляду.

Так, враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваною ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення та є посадовими особами Гатненської сільської ради, службовими особами ТОВ «Проектно-будівельний альянс» та ТОВ «Альянс ДС», зважаючи на наявність у підозрюваної зв`язків серед працівників правоохоронних органів, місцевого самоврядування, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може безпосередньо або опосередковано впливати на свідків/інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні для дачі ними неправдивих показів та уникнення нею можливої кримінальної відповідальності.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При цьому, зважаючи, що прокурором у судовому засіданні не зазначено, яку саме із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжує існувати ризик знищити, сховати або спотворити, то такий ризик можна вважати нівельованим, з огляду на завершення досудового розслідування Кримінального провадження та відкриття матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.

Таким чином, ризики, передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, хоча й трохи зменшились.

Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1,2 ст. 181 КПК України).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам вчинення нею дій, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із домашнім арештом, є застава, особиста порука, особисте зобов`язання.

Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 (справа № 991/5349/22 провадження № 1-кс/991/5368/22) до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 736 700, 00 грн., однак визначена судом застава не була внесена, тобто підозрюваною не виконано обов`язок, покладений на неї ухвалою слідчого судді, у зв`язку із чим ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.12.2022 (справа № 991/6517/22 провадження № 1-кс/991/6545/22) до ОСОБА_4 застосовано більш жорсткий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваної (має постійне місце проживання, позитивно характеризується, утримує двох дітей та батька похилого віку, заміжня, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась) та її належну процесуальну поведінку, проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

З огляду на існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, обставин та специфіки вчинення зазначеного злочину, який є особливо тяжким, вагомості встановлених вище ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які хоча і зменшились, однак продовжують існувати, враховуючи роль ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, беручи до уваги, що підозрюваною не виконано обов`язок, покладений на неї ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 (справа № 991/5349/22 провадження № 1-кс/991/5368/22) щодо необхідності внесення застави, у зв`язку із чим до неї застосовано більш жорсткий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя дійшов до висновку про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами, запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують достатні підстави вважати, що не продовження відносно підозрюваної ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням ряду додаткових процесуальних обов`язків призведе до переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, а тому на даному етапі Кримінального провадження більш м`який запобіжний захід ніж домашній арешт (у тому числі особисте зобов`язання) з покладенням на підозрювану додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не здатен запобігти встановленим слідчим суддею ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 .

При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваної, на яку посилається сторона захисту, свідчить про те, що застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на підозрювану процесуальних обов`язків.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.02.2023 (справа № 991/1452/23 провадження № 1-кс/991/1477/23), у зв`язку із застуванням до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, їй заборонено залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, у період доби з 20:00 до 07:00 години та покладено на підозрювану обов`язок не відлучатись із с. Крюківщина, Бучанського району, Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

Разом з тим, враховуючи, що 31.01.2023 ОСОБА_4 звільнилася з роботи, беручи до уваги, що на її утриманні перебувають двоє дітей, зважаючи, що підозрювана шукає нову роботу, обмеження її у виїзді за межі с. Крюківщина та необхідність перебувати вдома з 20:00 по 07:00 суттєво ускладнює пошук нової роботи, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність зменшення обсягу обмежень прав ОСОБА_4 та встановлення підозрюваній заборони залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, кожного дня у період доби з 22:00 вечора до 06:00 ранку. При цьому, вказаний обов`язок слід викласти наступним чином: не відлучатися за межі Київської області (крім міста Києва) без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

Беручи до уваги нівелювання ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зменшення ризиків переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за можливе не покладати на підозрювану обов`язок носити електронний засіб контролю, що не зашкодить Кримінальному провадженню з огляду на обов`язок ОСОБА_4 кожного дня до 22:00 повертатися до свого житла.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із продовженням строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до ОСОБА_4, на підозрювану слід покласти додаткові процесуальні обов`язки, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, при цьому наявні обґрунтовані підстави вважати, що саме такі мінімальні процесуальні обов`язки можуть запобігти встановленим ризикам, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора, слідчого судді, суду; (2) не відлучатися за межі Київської області (крім міста Києва) без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; (3)утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Частиною 5 ст. 219 КПК України прямо передбачено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Частинами 1, 3 статті 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо.

Судовим розглядом встановлено, що досудове розслідування завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, які налічують близько 100 томів, повідомлення про підозру вручено п`ятьом особам: ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 .

Таким чином, з огляду на обсяг матеріалів Кримінального провадження та кількість підозрюваних, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до ОСОБА_4, та покладення на неї ряду додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, ще на два місяці, оскільки, слідчий суддя вважає такий строк достатнім для вчинення усіх необхідних дій та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

З огляду на вищевикладене, строк дії ухвали про продовження строку дії застосованого до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з одночасним покладенням на підозрювану вищезазначених обов`язків, слід встановити два місяці, тобто, до 14.06.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 177-178, 181, 194, 196, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити на строк дії ухвали строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту, застосований до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, кожного дня у період доби з 22:00 вечора до 06:00 ранку.

На строк дії ухвали покласти на підозрювану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися за межі Київської області (крім міста Києва) без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3)утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Строк дії ухвали - до 14.06.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_29