- Головуючий суддя (ВАКС): Маслов В.В.
Справа № 991/3253/23
1-кс/991/3273/23
У Х В А Л А
17 квітня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
прокурора - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_6, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42019000000002463,
В С Т А Н О В И В:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.До Вищого антикорупційного суду надійшла вищезазначена скарга, згідно з якою адвокат ОСОБА_3 просить: (1) скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК, яке складено 01.02.2023 детективом Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), за погодженням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) в межах кримінального провадження № 42019000000002463; (2) зобов`язати детектива, прокурора внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
2.Доводи скарги узагальнено зводяться до такого: (1) повідомлення про підозру не було вручено ОСОБА_6 у порядку встановленому КПК, а отже у останнього відсутній процесуальний статус підозрюваного; (2) відомості, зазначені в повідомленні про підозру стосовно ОСОБА_6 не були внесені до ЄРДР, досудове розслідування здійснюється без внесення даних стосовно правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_6 ; (3) повідомлення про підозру ОСОБА_6 є необґрунтованим, незрозумілим, із явно невірною кваліфікацією подій, які зазначаються органом досудового розслідування як злочин, маніпулюванням фактами з метою штучного завищення кваліфікації, не підтвердженим жодним належним та допустимим доказом; (4) у повідомленні про підозру відсутні будь-які відомості про наявність у ОСОБА_6 службових повноважень щодо розпорядження майном Державного підприємства «Національна кінематика України» (далі - ДП «НКУ»), а докази, начебто, підконтрольності арбітражного керуючого ОСОБА_7 . ОСОБА_6 є недопустимими; (5) у зазначених стороною обвинуваченні в повідомленні про підозру подіях відсутня об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 191 КК, зокрема, ДП «НКУ» не була завдана шкода, що вказує на відсутність однієї з основних ознак об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК; (6) висновки органу досудового розслідування у повідомленні про підозру щодо заборони відчуження нерухомого майна ДП «НКУ», є необґрунтованими та такими, що містять викривлене та вільне трактування положень законодавства; (7) закінчився строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за ч. 3 ст.27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК; (8) у повідомленні про підозру не наведено жодного обґрунтування щодо висунутої підозри ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27 КК у поєднанні з описаними подіями; (9) у зазначених органом досудового розслідування подіях у повідомленні про підозру відсутній опис щодо обов`язкового елементу, за яким можливо кваліфікувати дії особи за ст. 366 КК, а саме: предмету злочину - офіційного документу, що містить завідомо недостовірні відомості; (10) процедура санації та відчуження частини майна ДП «НКУ» є законною.
ІІ. Позиції учасників провадження
3.Захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наполягали на задоволенні скарги, посилаючись на наведені у ній доводи.
4.Підозрюваний ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився.
5.Прокурор подав письмові заперечення на скаргу та просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що стороною обвинувачення дотримано порядок здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_6 та за змістом повідомлення про підозру відповідає вимогам КПК. Також зазначив, що стороною обвинувачення зібрано достатньо вагомих доказів, які вказують на зв`язок ОСОБА_6 з кримінальними правопорушеннями, щодо яких останньому здійснено повідомлення про підозру.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
6.Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 276 КПК).
7.Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення час у, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (ч. 1 ст. 177 КПК).
8.Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ст. 278 КПК).
9.Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у порядку, передбаченому главою 11 КПК (виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід), за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи (ч. 3 ст. 111 КПК).
10.Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні врегульований у ст. 135 КПК та передбачає таке.
11.Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК).
12.У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК).
13.Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч. 7 ст. 135 КПК).
14.Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами 1, 2, 4, 4-7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора .
15.Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
16.У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам) (ч. 8 ст. 135 КПК).
17.Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення КПК строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного час у для підготовки та прибуття за викликом (ч. 9 ст. 135 КПК).
18.На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).
19.КПК не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру, проте закріплює: (1) підозра має ґрунтуватися на допустимих доказах; (2) обов`язок захисника забезпечувати з`ясування обставин, які спростовують підозру; (3) строк, після спливу якого дозволяється оскаржувати повідомлення про підозру (два місяці); (4) функцію слідчого судді та (5) вимоги щодо оцінки ним доказів у тому числі при розгляді скарги про скасування повідомлення про підозру.
20.Так, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3 ст. 17 КПК).
21.Захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру (ч. 1 ст. 47 КПК).
22.Оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру можна після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).
23.Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК). Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК (ч. 2 ст. 33-1 КПК).
24.Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК).
25.Аналіз положень ч. 3 ст. 17 КПК, ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 94 КПК дає підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти, зокрема, наявність достатності доказів для підозри.
26.Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
27.Встановлення ж двомісячного строку, після якого дозволяється оскаржити повідомлення про підозру у вчиненні злочину, має на меті надати строк, за збігом якого слідчий суддя зможе встановити чи укріпилася така підозра, чи стала спростованою. Саме тому лише після спливу цього строку є доцільним та можливим здійснити судовий контроль за наявністю достатніх доказів для підозри.
ІV. Встановлені слідчим суддею обставин із посиланням на докази, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
28.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
29.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, а також доводи скарги, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо кримінальних правопорушень (їх суті і правової кваліфікації), у яких підозрюється особа; (2) щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень; 3) щодо доводів про порушення порядку здійснення повідомлення про підозру.
Щодо кримінальних правопорушень (їх суті і правової кваліфікації), у яких підозрюється особа
30.З наданих сторонами документів встановлено, що НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42019000000002463, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК.
31.01.02.2023, у цьому кримінальному провадженні, детективом НАБУ за погодженням прокурора САП складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК (організація заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК (організація внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, вчиненому організованою групою).
32.Суть наведених у повідомленні про підозру кримінальних правопорушень, полягає у такому.
33.Керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8, шляхом зловживання службовим становищем, у співучасті з бенефіціарними власниками (контролерами) ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «Євросолар»,ТОВ «ВестПрайт» ОСОБА_9 та ОСОБА_10, першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_11, заступником Міністра культури України ОСОБА_12, начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_13 та директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_14 умисно заволодів комплексом нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ» загальною площею 5286,1 кв. м, державної форми власності, вартістю 41 778 000 грн, шляхом його відчуження за заниженою вартістю, обернувши його на користь ОСОБА_15 та ОСОБА_10 .
34.За версією сторони обвинувачення, викладеною у повідомленні про підозру, між учасниками організованої групи було розподілено функції наступним чином:
ОСОБА_6, як організатор злочину, мав:
-організувати вчинення злочину та контролювати дії усіх причетних до його скоєння осіб;
-підшукати підконтрольних арбітражних керуючих для реалізації злочинної схеми;
-штучно створити підстави та умови для забезпечення продажу більшої частини нерухомого майна ДП «НКУ»;
-організувати та забезпечити проведення виконання ремонтних робіт на ДП «НКУ» для штучного збільшення кредиторських вимог;
-підшукати організатора аукціону з продажу майна ДП «НКУ», який би забезпечив проведення формального аукціону між пов`язаними особами та сприяв перемозі на ньому заздалегідь визначеній особі;
-не допустити до участі в аукціоні з продажу майна ДП «НКУ» будь-яких інших, незалежних учасників;
-здійснювати грошове забезпечення реалізації злочинного плану;
-здійснювати загальне фактичне управління державним підприємством;
ОСОБА_10, як організатор злочину, мав:
-організувати вчинення злочину та контролювати дії усіх причетних до його скоєння осіб;
-підшукати підконтрольних арбітражних керуючих для реалізації злочинної схеми;
-підшукати організатора аукціону з продажу майна ДП «НКУ», який би забезпечив проведення формального аукціону між пов`язаними особами та сприяв перемозі на ньому заздалегідь визначеної особи;
-підшукати другого формального учасника аукціону з продажу майна ДП «НКУ»;
-не допустити до участі в аукціоні з продажу майна ДП «НКУ» будь-яких інших, незалежних учасників;
-здійснювати грошове забезпечення реалізації злочинного плану;
-здійснювати загальний контроль над державним підприємством;
Перший заступник генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_11, як пособник вчинення злочину, мав:
-своїми порадами та наданням інформації, забезпечити вступ у справу про банкрутство ДП «НКУ» у якості кредиторів підконтрольних ОСОБА_6 та ОСОБА_10 юридичних осіб: ТОВ «Екосолар Інвест» та ТОВ «Євросолар»;
-створити заборгованість ДП «НКУ» перед ТОВ «Екосолар Інвест»;
-забезпечити відтермінування розгляду в суді попереднього плану санації, затвердженого Мінкультури до вступу у справу про банкрутство ДП «НКУ» у якості кредиторів ТОВ «Екосолар Інвест» та ТОВ «Євросолар»;
-організувати створення обґрунтування необхідності проведення ремонтних робіт на ДП «НКУ» та інших умов для збільшення кредиторської заборгованості перед підконтрольними ОСОБА_6 та ОСОБА_10 юридичними особами;
-сприяти встановленню фактичного контролю та управління ДП «НКУ» ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ;
-брати участь у підготовці планів санації, якими передбачалося відчуження нерухомого майна;
Залучений під час підготовки до вчинення злочину керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_7, як виконавець вчинення злочину, мав:
-підготувати план санації, яким забезпечувалося відчуження нерухомого майна ДП «НКУ»;
-забезпечити фактичний контроль та управління ДП «НКУ» ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ;
-провести формальний конкурс з відбору наперед визначеного організатора аукціону з продажу майна ДП «НКУ»;
-організувати створення обґрунтування необхідності проведення ремонтних робіт на ДП «НКУ» та інших умов для збільшення кредиторської заборгованості ДП «НКУ» перед підконтрольними ОСОБА_6 та ОСОБА_10 юридичними особами;
-відчужити нерухоме майно ДП «НКУ» на користь підконтрольного ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ТОВ «Вест Прайт»;
Залучена до вчинення злочину заступник Міністра культури України ОСОБА_12, як пособник вчинення злочину, мала:
-погодити у стислі терміни план санації ДП «НКУ», що передбачав би відчуження майна державного підприємства;
-погодити заздалегідь підшукану ОСОБА_6 та ОСОБА_10 кандидатуру організатора аукціону з продажу майна ДП «НКУ» - ТБ «Перша універсальна біржа «Україна»;
Директор ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_16, як пособник, мав:
-формально в інтересах ОСОБА_6 та за його вказівкою придбати частку у статутному капіталі ТОВ «Вест Прайт» для його використання в аукціоні з продажу майна ДП «НКУ»;
-забезпечити участь ТОВ «Вест Прайт» в аукціоні з продажу майна ДП «НКУ», з подальшим укладенням договору купівлі-продажу майна ДП «НКУ».
35.Окрім цього, з метою реалізації зазначених вище дій, ОСОБА_17, організував внесення підконтрольним йому ОСОБА_18 на 9 та 14 сторінках плану санації ДП «НКУ» завідомо недостовірних відомостей про те, що значна частина будівель, що перебувають на балансі ДП «НКУ» має зношений, критичний та аварійний стан, у зв`язку з чим потрібні значні витрати на їх ремонт та утримання.
36.Сторона захисту у скарзі посилалась на те, що відомості, зазначені в повідомленні про підозру стосовно ОСОБА_6 не були внесені до ЄРДР, досудове розслідування здійснюється без внесення даних стосовно правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_6 .
37.Перевіривши зазначені обставини, слідчий суддя, дійшов висновку щодо необґрунтованості таких доводів.
38.Згідно з наданим прокурором та стороною захисту витягом з ЄРДР, станом на 01.02.2023, тобто дату складання ОСОБА_6 повідомлення про підозру, кримінальне провадженні № 42019000000002463, розслідувалось за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про зазначені кримінальні правопорушення містив посилання на те, що службові особи Міністерства культури України, ДП «НКУ», арбітражні керуючі ДП «НКУ», керівник ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «Євросолар» вчинили заволодіння майном ДП «НКУ» на користь ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» шляхом продажу частини нерухомого майна ДП «НКУ» - 14 будівель та споруд загальною площею 5 286,1 м2 відповідно до розробленого керуючим санацією, схваленим зборами та комітетом кредиторів, а також погодженим Міністерством культури України плану санації ДП «НКУ».
39.Наведених відомостей достатньо, аби дійти висновку, що кримінальне провадження № 42019000000002463 було розпочате та розслідується щодо подій, які викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_6 .
40.Та обставина, що у процесі досудового розслідування, детектив додатково кваліфікував дії підозрюваного ОСОБА_6 за ознакою співучасті та дійшов висновку, що мала місце не розтрата майна, а заволодіння таким майном, не змінює того факту, що повідомлення про підозру здійснено стосовно правопорушень, які є предметом розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002463.
41.Водночас, слідчий суддя зазначає, що кримінально процесуальне законодавство не вимагає, аби первинні відомості, на підставі яких було розпочате кримінальне провадження, та які відображені у витягу з ЄРДР, цілком збігалися з відомостями, зазначеними у повідомленні про підозру.
Щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень
42.Повідомлення про підозру на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».
43.Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
44.Під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того, чи досягнуто стороною обвинувачення стандарт переконання «достатність доказів» для цілей повідомлення про підозру.
45.Зібрані у кримінальному проваджені № 42019000000002463 на момент повідомлення про підозру від 01.02.2023 докази, на переконання слідчого судді відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК.
46.Відповідними доказами, зокрема, є фактичні дані, які містяться у таких документах:
-витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань по ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» (засновниками якого є в рівних частинах ОСОБА_19 та ОСОБА_10 );
-витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань по ТОВ «ЄВРОСОЛАР» (засновниками якого є в рівних частинах ОСОБА_19 та ОСОБА_20 );
-витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань по ТОВ «Вест Прайт» станом на 11.03.2021 (підприємство переоформлено на дружину ОСОБА_6 - ОСОБА_19 );
-протоколі допиту ОСОБА_21 від 02.02.2021 (у період час у з 2015 року до 2019 року був учасником та президентом ТБ «Перша універсальна біржа «Україна»), який, серед іншого, повідомив, що 1) навесні 2019 року до нього за консультаціями звертались ОСОБА_6 та ОСОБА_10 з приводу проведення оцінки майнового комплексу ДП «НКУ»; 2) за вказівкою останніх, в травні 2019 року до нього звертався ОСОБА_7, після чого вони домовились, що ОСОБА_21 забезпечить проведення оцінки суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Оціночна компанія «Місто»; також між ними було досягнуто згоди, що перед підписанням, звіт про оцінку майна буде узгоджено з зацікавленою стороною; 3) оцінка майнового комплексу ДП «НКУ» проводилась формально, без виїзду оцінщика на об`єкт оцінки; 4) фактично, його товарна біржа була залучена ОСОБА_6 та ОСОБА_10 без реального конкурсного відбору з метою повного контролю над потенційним аукціоном з продажу майнового комплексу ДП «НКУ»; 5) документи для участі в аукціоні та гарантійний внесок ТОВ «Аквабуд Еко» не були прийняті за наполегливими рекомендаціями ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ;
-протоколі допиту ОСОБА_22 від 27.04.2021, яка повідомила обставини своєї участі, як представниці ТОВ «Вест Прайт» на аукціоні з продажу майна ДП «НКУ». Так, остання зазначила, що її послуги замовляли ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . ОСОБА_10 визначив свідку, що максимальною сумою, яку вона може запропонувати на торгах, є 35 млн. грн;
-протоколі огляду від 10.06.2020 (документів, вилучених під час обшуку у ОСОБА_23 ), яким оглянуто, зокрема: 1) копію договору № 1125-16 про відступлення права вимоги (цесії) від 08.09.2016, згідно якого ПАТ «Київенерго» відступило на користь ТОВ «Екосолар Інвест» право вимоги щодо виконання зобов`язань ДП «НКУ» у вигляді оплати заборгованості на загальну суму 5 801 947,45 грн з додатком; 2) копію договору № 847/12/14-16 про відступлення права вимоги від 12.09.2016, згідно якого ПАТ «АТ «Київводоканал» відступило на користь ТОВ «Екосолар Інвест» право вимоги щодо виконання зобов`язань ДП «НКУ» у вигляді оплати заборгованості на загальну суму 100 500,60 грн; 3) заяву керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_7 від першого заступника генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_11 від 29.10.2019 з проханням звільнити його з роботи за згодою сторін; 4) роздруківку договору № 03/10/19-01К від 03.10.2019 про надання фінансового кредиту ТОВ «Фард Стандарт» на користь ТОВ «Вест Прайт»; 5) квиток учасника аукціону з продажу майна ДП «НКУ» від 16.10.2019; 6) бюлетень про продаж на аукціоні майна банкрута - ДП «НКУ»; 7) протокол № 1 про підсумки аукціону з продажу майна ДП «НКУ» від 16.10.2019; 8) договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вест Прайт» від 27.05.2020, а також інші документи, факт перебування яких у ОСОБА_15, може підтверджувати роль останнього як організатора злочинної схеми з заволодіння майновим комплексом ДП «НКУ», а також підконтрольність останньому процесів діяльності менеджменту ДП «НКУ», ТОВ «Вест Прайт», організації та проведення аукціону з продажу майна ДП «НКУ»;
-протоколі огляду від 02.07.2020 (мобільного телефону, ноутбука та USB флеш-носія, вилучених під час обшуку у ОСОБА_6 ). Так, оглядом телефону ОСОБА_6 встановлено інформацію щодо: 1) привітань ОСОБА_6 з приводу перемоги на аукціоні з продажу майна ДП «НКУ»; 2) листувань з приводу пошуку реєстратора відповідних об`єктів нерухомого майна ДП «НКУ», а також вартості відповідних послуг; 3) обговорення проблемних питань з приводу оскарження Мінкультури в Міністерстві юстиції України реєстраційних дій приватного нотаріуса ОСОБА_24 щодо зазначеної нерухомості; 4) консультацій ОСОБА_7 з ОСОБА_6, як з особою, яка приймає кінцеві рішення, а також іншу інформацію, з якої ймовірно може вбачатися роль ОСОБА_6 як одного з організаторів злочинної схеми та основного вигодонабувача;
-протоколом допиту ОСОБА_25 від 28.08.2020 (приватний підприємець, один з орендарів приміщень ДП «НКУ»). Цей свідок підкреслив, що з 2018 року ОСОБА_6 позиціонував себе та всі його сприймали як фактичного власника та керівника ДП «НКУ». ОСОБА_25 припустив, що саме ОСОБА_11 запросив ОСОБА_6 та ОСОБА_10 зайти у якості кредиторів на державне підприємство. Також свідок повідомив, що після продажу майнового комплексу ДП «НКУ» на користь ТОВ «Вест Прайт», він припинив сплачувати орендну плату, зважаючи на те, що домовився з ОСОБА_6 за власні кошти допомагати в проведенні ремонтних робіт у приміщеннях, викуплених ОСОБА_6 у ДП «НКУ»;
-протоколі допиту директорки ТОВ «Різноріз» ОСОБА_26 від 25.02.2021 (приватний підприємець, одна з орендарів приміщень ДП «НКУ»), яка повідомила, що з 2018 року орендує декілька приміщень ДП «НКУ» та протягом 2018-2019 років за власні кошти провела в них певні ремонтні роботи. Свідок зазначила, що восени 2019 року їй повідомили про зміну власника будівель, які вона орендувала. Саме ОСОБА_6 їй представили, як нового власника комплексу будівель, які раніше належали ДП «НКУ»;
-протоколі допиту ОСОБА_27 від 20.10.2022 (у період з 2016-2019 років працював на посаді заступника генерального директора ДП «НКУ»), який повідомив, що відносно національного закладу - ДП «НКУ» не можна було відкривати процедуру санації, про що є пряма заборона. Проте з причин, не відомих свідку, службовими особами Мінкультури не було внесено заперечень щодо відкриття процедури санації ДП «НКУ». Свідок зазначив, що саме ОСОБА_11 запросив на ДП «НКУ» у якості «інвесторів» своїх знайомих - ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Через деякий час на ДП «НКУ» працевлаштували ОСОБА_28, який раніше працював юристом у ОСОБА_10 . За інформацією свідка більшість підрядних організацій, які забезпечували проведення ремонтних робіт на ДП «НКУ» у 2016-2019 роках були пов`язані з «інвесторами» - ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . У підготовці проектів планів санації ДП «НКУ», якими передбачався продаж майнового комплексу, брали участь ОСОБА_11 та арбітражний керуючий - ОСОБА_29 . Свідок підкреслив, що фактично ДП «НКУ» керував ОСОБА_6, оскільки таку позицію підтримував ОСОБА_11 . Керуючий санацією ОСОБА_7, на думку свідка, був доволі номінальною фігурою. ОСОБА_16 - залежна від ОСОБА_6 особа. Зміна керуючих санацією з ОСОБА_29 на ОСОБА_7 відбулась, на думку свідка, з огляду на те, що перший перестав влаштовувати ОСОБА_6 . Розробкою фінального плану санації, яким передбачалось відчуження майнового комплексу ДП «НКУ» з 14 приміщень займався ОСОБА_7 ;
-протоколі допиту ОСОБА_30 від 10.09.2021 (з січня 2017 року до червня 2019 року працювала на посаді головного бухгалтера ДП «НКУ»), яка повідомила, що в 2017 році її познайомили з ОСОБА_6 та ОСОБА_10, як з інвесторами ДП «НКУ». З 2018 року ОСОБА_6 займав кабінет поряд зі ОСОБА_11, хоча жодних договорів оренди між ОСОБА_6 та ДП «НКУ» не укладалося. Останній поводив себе як власник державного підприємства. Свідку достеменно невідомо яким чином обирались підрядні організації, що здійснювали ремонтні роботи на ДП «НКУ», проте про факт укладення таких договорів їй повідомляв ОСОБА_11 . Водночас, свідок повідомила, що в 2018 році ОСОБА_6 попросив надати йому доступ до 1С з усіма бухгалтерськими відомостями ДП «НКУ», які вона йому надала після прямого дозволу ОСОБА_11 ;
-протоколі допиту директора ТОВ «Мейнстрім Пікчерс» ОСОБА_31 від 10.11.2022, під час якого останній повідомив, що після накладення арешту та передачі майнового комплексу ДП «НКУ» до Агентства з розшуку та менеджменту активів, до нього звертався ОСОБА_6 з пропозицією участі в конкурсі щодо обрання управителя відповідним майном. Також останній зазначив, що вже домовився в Агентстві з розшуку та менеджменту активів про призначення управителем підконтрольної йому юридичної особи. Також ОСОБА_6, після проведення виїзного засідання комітету Верхової Ради України на ДП «НКУ», хизувався перед ОСОБА_32, що надав колишній заступниці Міністра культури України ОСОБА_12 неправомірну вигоду у сумі близько 150-250 тис. доларів США за погодження плану санації державного підприємства в необхідній для нього редакції, яка передбачала можливість відчуження майнового комплексу ДП «НКУ» у складі 14 будівель;
-протоколі за результатами проведення НСРД, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04.03.2020, яким зафіксовано розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_10, під час яких останні обговорюють питання щодо будівель ДП «НКУ» та земельної ділянки, розміщеної під ними.
-протоколі за результатами проведення НСРД, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.03.2020, яким зафіксовано розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_11, з яких вбачається ймовірна підконтрольність останнього ОСОБА_6
-протоколі огляду (матеріалів НСРД, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 22.04.2020, яким зафіксовано телефонну розмову між ОСОБА_6 та ОСОБА_19, зі змісту якої вбачається, що фактичними власниками майнового комплексу ДП «НКУ» є ОСОБА_6 та ОСОБА_10, які володіють корпоративними правами ТОВ «Вест Прайт» опосередковано через ОСОБА_16 та ОСОБА_33 відповідно;
-протоколі за результатами проведення НСРД, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (щодо ОСОБА_6 ) від 16.03.2020, яким зафіксовано розмову між ОСОБА_6 та ОСОБА_34, з якої вбачається, що ОСОБА_35 допомагає останньому у вирішення питання в Міністерстві юстиції України щодо не скасування державної реєстрації майнового комплексу ДП «НКУ» на користь ТОВ «Вест Прайт»;
-протоколі за результатами проведення НСРД, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (відносно ОСОБА_6 ) від 22.05.2020. Так, в одному з діалогів, у березні 2020 року ОСОБА_10,, підтверджуючи факт, що вони є фактичними власниками та розпорядниками ДП «НКУ», повідомляє ОСОБА_6, що вони дуже своєчасно прийняли рішення віддати рештки державного підприємства на користь ОСОБА_31 та пов`язаних з ним осіб, з огляду на те, що ресурси ДП «НКУ», які лишились після проведеного аукціону, вже не представляють особливого комерційного інтересу;
-протоколі огляду від 25.09.2020 (матеріалів НСРД, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж). З розмов ОСОБА_6 та ОСОБА_10 вбачається підконтрольність останнім фінансово-господарської діяльності ДП «НКУ», можливість виведення грошових коштів під власні потреби, пов`язані із реалізацією плану з заволодіння майновим комплексом державного підприємства;
-протоколі за результатами проведення НСРД, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (відносно ОСОБА_6 ) від 22.05.2020, яким зафіксовано як ОСОБА_6 хизується та погрожує співрозмовнику, що він контролює «4-ту гілку влади» - ДП «НКУ»;
-протоколі про проведення НСРД, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (відносно ОСОБА_6 ) від 16.07.2020 (№19/4707). ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_10, що більше «ні копійки» не буде платити ОСОБА_7, негативно оцінюють роботу останнього. З розмов ОСОБА_36 з його бухгалтером - ОСОБА_37 вбачається, що фактично ОСОБА_6 розпоряджається грошовими коштами ДП «НКУ» на власний розсуд. ОСОБА_6 та ОСОБА_10 обговорюють попереднього арбітражного керуючого ОСОБА_38, зокрема питання розрахунків з останнім. ОСОБА_6 зазначає, що втратив через нього 90 000 грошових одиниць, через те, що він не хотів підписувати певні потрібні для останнього документи.
-протоколі про проведення НСРД, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (відносно ОСОБА_6 ) від 16.07.2020 (№19/4708). Згідно з цим протоколом ОСОБА_6 обговорює з ОСОБА_10 необхідність виведення з ДП «НКУ» певних сум коштів, а також проговорюють можливі варіанти дій;
-висновку експерта від 23.11.2021 № 24/18-22-21 за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи, відповідно до якої, зокрема: 1) ринкова вартість станом на 17.10.2019 комплексу нежитлових будівель, загальною площею 5 286,1 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 складає 41 778 000 гривень; 2) для використання у технологічному (виробничому) процесі за функціональним призначенням комплексу нежитлових будівель, загальною площею 5 286,1 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27 необхідна земельна ділянка площею 4,4448 га; 3) вартість права користування земельною ділянкою площею 4,4448 га станом на 17.10.2019 дорівнює 2 101 000 грн;
-висновку експерта від 09.12.2021 № 26/35-21 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, відповідно до якої звіт про незалежну оцінку майна, складений ТОВ «Оціночна компанія «Місто» класифікується за ознакою абзацу четвертого п. 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.
47.За таких обставин слідчий суддя не знаходить підстав для висновків, що повідомлення ОСОБА_6 про підозру було здійснено без достатніх доказів.
48.Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, на переконання слідчого судді, підтверджується вагомими доказами.
49.Зміст повідомлення про підозру є зрозумілим та дає уявлення щодо кожного з елементів відповідних кримінальних правопорушень.
50.Натомість доводи скарги захисника ОСОБА_3 наведені у підпунктах 3-6, 8-10 пункту 2 цієї ухвали, у значній мірі стосуються питань доведеності вини, правильності юридичної кваліфікації кримінальних правопорушень, оцінки доказів та наявності складу кримінального правопорушення в діянні підозрюваного ОСОБА_6 . Розв`язання таких питань потребує аналізу та оцінки всіх наявних у справі доказів, з точки зору їх належності, достовірності, допустимості та достатності, а також відповідних повноважень, щодо встановлення складу кримінального правопорушення, визначення правильної кваліфікації кримінального правопорушення, а отже здійснюється судом на стадії судового провадження та не належить до повноважень слідчого судді.
51.Тому, слідчий суддя, не знаходить підстав для скасування повідомлення про підозру на підставі таких доводів.
52.Також, слідчий суддя відхиляє доводи захисника, стосовно наявності підстав для скасування повідомлення про підозру у зв`язку з закінченням строків давності за одним з інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки закінчення таких строків давності має своїм наслідком лише можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності чи від покарання, у визначеному КПК порядку.
Щодо доводів про порушення порядку здійснення повідомлення про підозру
53.Частина доводів, наведених у скарзі захисника, стосується стверджуваних порушень порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 . Так, на переконання захисника, повідомлення про підозру не було вручене ОСОБА_6 у порядку встановленому КПК, шляхом скерування такого повідомлення у порядку міжнародного співробітництва за місцем проживання ОСОБА_6 за кордоном, а отже, у останнього, відсутній процесуальний статус підозрюваного.
54.Як вже зазначалося вище, у відповідній скарзі захисник просить: (1) скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6, яке складено 01.02.2023 детективом НАБУ, за погодженням прокурора САП; (2) зобов`язати детектива та прокурора внести до ЄРДР відомості про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
55.Отже, захисник вважає, що порушення порядку вручення повідомлення про підозру може мати своїм наслідком ухвалення слідчим суддею рішення про скасування повідомлення про підозру та про покладення на детектива чи прокурора обов`язку внести відповідні відомості до ЄРДР.
56.Проте слідчий суддя не може погодитись із такими доводами, з огляду на таке.
57.Повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами.
58.Процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на три етапи: 1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру; 2) етап об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру та його підписання; 3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к, провадження № 13-34кс19).
59.З наведеного, можна зробити висновок, що перші два етапи повідомлення про підозру, мають своїм результатом прийняття слідчим чи прокурором відповідного процесуального рішення - повідомлення про підозру, а останній етап, охоплює собою низку процесуальних дій щодо доведення інформації про таке рішення до особи, стосовно якої прийняте рішення про повідомлення про підозру, а також роз`яснення наданих їй прав.
60.У ст. 303 КПК законодавець встановив перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на їх оскарження.
61.Так, згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні, підозрюваним та його захисником, зокрема, може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру.
62.Зі змісту цієї норми, можна зробити висновок, що в ній передбачено право на оскарження як прийнятого слідчим чи прокурором рішення - «повідомлення про підозру», так і дій чи бездіяльності, що мали місце під час здійснення повідомлення про підозру.
63.За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, слідчий суддя може ухвалити рішення про: 1) скасування рішення слідчого, чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч. 2 ст. 307 КПК).
64.Водночас, як слушно зазначено у рішенні Верховного Суду: «стаття 307 КПК чітко розрізняє «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії». Навпаки, відповідно до КПК «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Рішення приймається - дія здійснюється, дія має початок і закінчення - рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників - процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі - рішення оформлюється постановою. Отже, положення КПК не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.
Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», ч. 2 ст. 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК)» (постанова Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 405/680/22).
65.З огляду на вищенаведене, слідчий суддя доходить висновку, що за наслідками розгляду скарги на процесуальне рішення - «повідомлення про підозру», слідчий суддя має право постановити ухвалу, згідно з якою скасувати таке рішення, або відмовити у задоволенні скарги (п. 1-1, 4 ч. 2 ст. 307 КПК).
66.Натомість, у випадку, коли предметом судового контролю є процесуальні дії слідчого, прокурора чи їх бездіяльність, що мали місце під час здійснення повідомлення про підозру, слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або зобов`язати здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію чи бездіяльність, що вже відбулися, а також скасувати рішення - «повідомлення про підозру», яке є окремим предметом оскарження.
67.Отже, у світлі обставин цієї справи та наведених вище висновків, слідчий суддя, зазначає, що заявлена у скарзі захисника ОСОБА_3 вимога про скасування повідомлення про підозру, з підстав того, що слідчий чи прокурор не вчинили або у неналежний спосіб вчинили певні процесуальні дії щодо вручення повідомлення про підозру, не підлягає задоволенню.
68.З цих же підстав, не підлягає задоволенню і похідна вимога, щодо зобов`язання детектива чи прокурора внести до ЄРДР відомості про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
69.Водночас, з огляду на підстави відхилення заявлених вимог захисника ОСОБА_3, слідчий суддя не вважає за необхідне вдаватися до детальної оцінки законності дій чи бездіяльності детектива та прокурора, що мали місце на етапі, доведення інформації ОСОБА_6 про прийняте процесуальне рішення - «повідомлення про підозру», оскільки така оцінка, у підсумку, не вплине на ухвалене рішення.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. 369-372, КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3, поданої в інтересах ОСОБА_6, на повідомлення про підозру від 01.03.2023 у кримінальному провадженні № 42019000000002463 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1