- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/6810/22
Провадження 1-кп/991/89/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисника - адвоката ОСОБА_7,
заставодавця ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №52022000000000043 від 14.02.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Виноградівка, Тарутинського району Одеської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт разом з додатками у кримінальному провадженні №52022000000000043 від 14.02.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала клопотання про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків.
Клопотання обґрунтоване тим, що обвинувальний акт складений з порушенням ч.2 ст.291 КПК України, оскільки не містить належним чином сформульованого обвинувачення. До того ж сторона захисту вважає, що взагалі відсутня подія злочину, тому в діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Захисник зауважила, що нечіткість та некоректність обвинувачення вбачається в наступному. Згідно дослівного змісту фабули обвинувачення ОСОБА_9 діяв в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, з цього слідує, що ОСОБА_9 нібито надавав неправомірну вигоду у своїх інтересах. В той же час, згідно інформації, відображеної в матеріалах кримінального провадження, зокрема, в самому обвинувальному акті, відсутні будь-які відомості, які б вказували на те, які саме інтереси ОСОБА_9 можуть бути порушені, чи які уже порушені через діяння ОСОБА_6 . Крім цього, згідно інформації, відображеної в матеріалах кримінального провадження і в самому обвинувальному акті, відсутні будь-які відомості, які б вказували на те, якими саме діяннями, зокрема бездіяльністю ОСОБА_6 чинив чи мав намір чинити перешкоди в діяльності ОСОБА_9, вживав заходів чи мав намір вживати заходи, в тому числі у вигляді бездіяльності, які б послужили підставами для звільнення ОСОБА_9 .
Окрім того згідно обвинувального акту дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України, а саме, як «одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-яких дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди». Таким чином, як стверджує захисник, незрозуміло за вчинення яких саме діянь чи навпаки їх невчинення відбулось притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності. Захисник додала, що поняття зловживання владою та зловживання службовим становищем у логічно-смисловому зв`язку не є тотожними, а тому потребують конкретики в контексті інкримінованого діяння.
Щодо реєстру матеріалів досудового розслідування захисник зазначила, що проведений нею аналіз інформації, відображеної в Реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000043 від 14.02.2022, дає підстави стверджувати про невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому згідно обвинувального акта злочину. Окрім того в Реєстрі не зафіксовано жодної процесуальної дії, відсутні відомості про те якого змісту фабула, а також про те, що саме 14.02.2022 на підставі заяви ОСОБА_9 розпочате кримінальне провадження №52022000000000043. Поряд з цим в Реєстрі відсутні відомості про об`єднання матеріалів кримінального провадження №52022000000000043 від 14.02.2022 із кримінальним провадженням, розпочатим за фактом можливого одержання ОСОБА_6 неправомірної вимоги, поєднаного з вимаганням, що за версією органу досудового розслідування мало місце 07.06.2022.
За наведених обставин, захисник просила обвинувальний акт у кримінальному провадженні №№52022000000000043 від 28.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, повернути прокурору для усунення недоліків.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника та просив задовольнити клопотання, а обвинувальний акт повернути прокурору для усунення недоліків.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника щодо повернення обвинувального акта, вважав викладене формулювання обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України чітким та зрозумілим, зауважив, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.291 КПК України, в ньому викладені обставини, які прокурор, вважає встановленими, а недоліки, на які посилається захисник, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору відповідно до положень КПК України.
Заслухавши думки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та дослідивши матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для розгляду клопотання, суд зазначає про наступне.
Згідно з ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Вичерпний перелік вимог, які ставляться до обвинувального акта, наведений у ст.291 КПК України, згідно з якою обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3)анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Інші норми КПК України не містять вимог до змісту та форми обвинувального акта.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Під час кримінального провадження суд, зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч.1 ст.9, ч.3 ст.26 КПК України).
Отже, із наведеного вище випливає, що з огляду на засади законності та диспозитивності, суд на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України вправі ухвалити рішення про повернення обвинувального акта лише за умови, що він не відповідає вимогам, встановленим ст.291 КПК України.
Тобто повернення обвинувального акта у підготовчому судовому засіданні можливе виключно з підстав невідповідності вимогам КПК України, для ухвалення такого рішення суд має встановити невідповідність форми чи змісту обвинувального акта положенням ст.291 КПК України.
Оскільки п.3 ч.3 ст.314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов`язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акта вимогам КПК України.
З метою недопущення порушення рівності сторін у кримінальному провадженні суд перевіряє обвинувальний акт та повертає його для доопрацювання прокурору, тільки у разі встановлення таких обставин, без усунення яких даний акт неможливо призначити до розгляду.
Проаналізувавши викладені у клопотанні захисника ОСОБА_7, яка здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6, недоліки обвинувального акта, суд приходить до наступних висновків.
Так, колегією суддів встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч.2 ст.291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які, як стверджує сторона обвинувачення, були вчинені ОСОБА_6, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
При цьому, як встановлено з його змісту, у обвинувальному акті міститься перелік діянь обвинуваченого, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованого йому кримінального правопорушення.
З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку про відповідність даного обвинувального акта вимогам чинного законодавства, а також про відсутність у ньому таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.
Водночас обвинувальний акт, який розглядається Вищим антикорупційним судом у кримінальному провадженні за №52022000000000043 від 14.02.2022, є результатом діяльності груп детективів та прокурорів, які встановили фактичні обставини справи, зазначили про особу, яка за їх версією, вчинила правопорушення, узгодили з нормами кримінального закону її правову кваліфікацію, та зробили інші дії, які вони вважали за необхідне, а тому посилання сторони захисту на відсутність обов`язкових елементів у обвинувальному акті, відомостей про фактичні обставини вчинення злочину, які свідчать про відсутність основних елементів його складу та події кримінального правопорушення, наявності неточностей, суперечливої та недостовірної інформації, неможливість зіставити фактичну складову обвинувачення з правовою кваліфікацією злочину, що порушує право на захист від звинувачень, можливо буде підтвердити або спростувати виключно під час дослідження доказів у ході судового розгляду.
Доведеність обвинувачення, яке досліджується під час судового розгляду, оцінюється судом вже в нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного судового рішення, тобто не може бути оцінене під час підготовчого судового провадження.
Крім того, процесуальний закон уповноважує сторону обвинувачення відображати у обвинувальному акті саме ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які вона вважає встановленими.
Сторона ж захисту під час судового розгляду зможе самостійно обстоювати правову позицію щодо невинуватості обвинуваченого та надати суду відповідні докази, як це передбачено правилами ст. 22 КПК України.
Суд зауважує, що сторона захисту у клопотанні фактично порушує питання про узгодженість фактичних обставин справи з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення та питання про обґрунтованість такої кваліфікації, що однак не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні.
У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 по справі №273/1053/17, відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Посилання сторони захисту на відсутність розуміння переліку дій, які на думку сторони обвинувачення вчинив ОСОБА_6, що унеможливлює визначення типу і виду кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, як на підставу повернення обвинувального акта, не можуть бути перевірені та оцінені колегією суддів на цій стадії кримінального процесу, а встановлення судом відсутності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення є підставою для ухвалення виправдувального вироку, а не повернення обвинувального акта прокурору (ч.1 ст. 373 КПК України).
Щодо доводів сторони захисту про незрозумілість та неконкретність пред`явленого обвинувачення, то колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу на наступне.
За загальним правилом, визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину в обвинувальному акті належить до повноважень прокурора, разом з тим, зміст спосіб викладення вказаних обставин повинні давати можливість обвинуваченому в повному обсязі розуміти суть висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Так, про обізнаність обвинуваченого із суттю обвинувачення повинні свідчити не лише наявність в тексті обвинувального акта правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а й описової частини обвинувального акта, в якій простою та зрозумілою для обвинуваченого мовою повинні зазначатися деталі вчинення злочину та інші обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Необхідність зазначати повну та детальну інформацію щодо пред`явленого особі обвинувачення є важливою передумовою забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Колегія суддів вважає, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні вказаним вимогам відповідає, оскільки у достатній мірі інформує обвинуваченого як про причину обвинувачення, так і про його характер.
Неконкретизованість та незрозумілість викладу інших обставин вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину, на яку вказує захисник, на переконання колегії суддів, не має будь-якого негативного впливу на можливість реалізації обвинуваченим права на захист та не є підставою для повернення обвинувального акту.
Поряд з цим колегією суддів не встановлено невідповідності Реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам, встановленим положеннями ст.ст.109,291 КПК України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що стороною захисту не наведено, а судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б слугувала беззаперечною підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52022000000000043 від 14.02.2022 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3