Документ № 110519982

Справа № 991/3097/23

Провадження № 1-кп/991/49/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

26 квітня 2023 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_9, ОСОБА_8 щодо направлення подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022 за обвинуваченням:

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого у м. Буринь, Буринського району, Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України);

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, народженого у м. Суми, Сумська область, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження.

07 квітня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Ухвалою суду від 10.04.2023 підготовче судове засідання у справі призначено на 26 квітня 2023 року.

2.Обґрунтування клопотань.

До початку підготовчого судового засідання від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 надійшли клопотання про звернення із поданням до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду щодо направлення кримінального провадження № 52022000000000310 від 14.10.2022 до Ковпаківського районного суду м. Суми.

Вказані клопотання захисники обґрунтовують тим, що кримінальне провадження є непідсудним Вищому антикорупційному суду з таких підстав.

На думку захисника ОСОБА_9, під час визначення підслідності орган досудового розслідування керувався суб`єктним складом учасників кримінального правопорушення, а саме припускали участь у вказаних подіях керівництва Сумської обласної прокуратури (умова підслідності Національному антикорупційному бюро України та підсудності Вищому антикорупційному суду, визначена абз. 5 п. 1 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України).

07 квітня 2023 року досудове розслідування завершено врученням обвинувального акта. В обвинувальному акті відсутні відомості про вчинення кримінального правопорушення прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру» та нікому із співробітників прокуратури не оголошено про підозру та не вручено обвинувальний акт.

В той же час, предмет злочину складає грошову суму 182 843 грн, що зазначено в обвинувальному акті від 07.04.2023.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. З ст. 369 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), зокрема, кримінальне правопорушення вчинено:

-прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру» (абз. 5 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України);

-розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України).

В обвинувальному акті від 07.04.2023 прокурором ОСОБА_5 не викладено хоча б одну з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України. Так само такі умови і не містяться в матеріалах кримінального провадження.

Стороною захисту та самим ОСОБА_7 ще з моменту вручення підозри 16.10.2022 неодноразово зазначалось в усній та письмовій формі прокурору, детективам Національного антикорупційного бюро України, слідчим суддям Вищого антикорупційного суду, що відповідно до п. З ч. 5 ст. 216 КПК України детективи Національного бюро не уповноважені здійснювати досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Підслідність вказаного кримінального провадження віднесено до територіальних органів Державного бюро розслідувань.

В той же час підсудність вказаного кримінального правопорушення відповідно до статей 32, 216 КПК України віднесено до Ковпаківського районного суду м. Суми.

Аналогічні доводи стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 навів своєму клопотанні і захисник ОСОБА_8, додатково зазначивши, що одним з процесуальних рішень, які згідно з п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України має право прийняти суд на стадії підготовчого судового засідання є судове рішення щодо направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Крім того, відповідно до положень статей 409, 412 КПК України, порушення правила підсудності є істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, що є підставою для скасування вироку.

3.Позиція учасників у судовому засіданні.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 своє клопотання підтримав та вказав на відсутність обов`язкових умов для підсудності вказаного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду ні за суб`єктним складом, ні за розміром предмета кримінального правопорушення. Додатково пояснив, що в обвинувальному акті не зазначено прізвище та посада когось з керівників Сумської обласної прокуратури, якого обвинувачені нібито підбурювали до отримання неправомірної вигоди. Жодному із прокурорів із числа керівництва Сумської обласної прокуратури не було вручено повідомлення про підозру або щодо якого матеріали виділені в окреме провадження (тобто відсутні умови, передбачені пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України).

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію, висловлену своїм захисником. Вказане клопотання підтримали також захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 своє письмове клопотання аналогічного змісту підтримав з тих самих міркувань.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свого захисника і наголосив, що за аналізом матеріалів кримінального провадження чітко видно, що відсутній спеціальний суб`єкт, необхідний для підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 і захисники ОСОБА_8, ОСОБА_10 також підтримали ці клопотання.

Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення обох клопотань, висловила наступні аргументи.

Обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 висунуто за вчинення двох кримінальних правопорушень, які є корупційними у розумінні ст.45 КК України. Сторона обвинувачення кваліфікувала дії ОСОБА_6 за ч.3 ст.368, ч. 4 ст.27, ч. 3 ст.369 КК та ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.368, ч. 4 ст.27, ч. 3 ст.369 КК. Підбурювання у наданні неправомірної вигоди стосувалось керівництва Сумської обласної прокуратури (тобто керівника обласної прокуратури або заступника тощо), тобто осіб зазначених в пунктах 8, 9 і 10 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру».

Також прокурор зазначила, що вказане підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД), які свідчать, що мова йшла саме про керівництво Сумської обласної прокуратури.

На думку прокурора, ані підслідність, ані підсудність в цьому кримінальному провадженні не була порушена.

4.Мотивація суду.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд встановив таке.

За версією сторони обвинувачення, 13.10.2022 працівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Айсберг» (ЄДРПОУ - 32779306) (далі - ТОВ «Група Айсберг», Підприємство) під час спроби самовільно розвантажити автомобіль з деревиною, допустив порушення правил техніки безпеки та отримав травму на виробництві. У подальшому потерпілого доставлено до медичного закладу та повідомлено про нещасний випадок поліцію.

13 жовтня 2022 року працівниками відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я слідчого управління Головного управління національної поліції в Сумській області (далі - СУ ГУНП в Сумській області) здійснювалася фіксація події, зокрема проводився огляд місця події та інші слідчі дії на території Підприємства.

У цей час у т.в.о. заступника начальника СУ ГУНП в Сумській області - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_6, який перебував на місці події як керівник органу досудового розслідування, виник умисел на вимагання та одержання неправомірної вигоди для особистого незаконного збагачення. З цією метою він зателефонував на мобільний телефон директора Підприємства ОСОБА_11, представився йому начальником відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я СУ ГУНП в Сумській області та наполіг на негайній зустрічі.

ОСОБА_6, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, повідомив йому, що за фактом нещасного випадку на виробництві найближчим часом буде внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування через порушення вимог законодавства про охорону праці. Також зазначив, що під час здійснення такого розслідування буде накладено арешт на автомобіль, на якому перевозилася деревина, і, ймовірно, буде зареєстровано інше кримінальне провадження щодо обставин ведення господарської діяльності ТОВ «Група Айсберг», під час якого застосовуватимуться різноманітні заходи забезпечення кримінального провадження.

Після цього ОСОБА_6, продовжуючи розмову, висловив ОСОБА_11 вимогу надати йому грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, частину з яких він залишить собі та передасть керівництву ГУНП в Сумській області за непритягнення ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності, подальше закриття кримінального провадження, нездійснення ним та слідчими групи слідчих заходів забезпечення, у тому числі арешту майна Підприємства, а іншу частину він передасть керівництву Сумської обласної прокуратури за невжиття заходів щодо скасування відповідних прийнятих рішень. Таким чином, використовуючи погрози вчинення дій несприятливого характеру до ОСОБА_11, підбурив його до надання неправомірної вигоди керівництву прокуратури Сумської області.

Усвідомлюючи, що внаслідок таких неправомірних дій ОСОБА_6 може бути заблоковано діяльність Підприємства, ОСОБА_11 погодився на ці вимоги та поцікавився, чи може бути зменшена сума неправомірної вигоди, на що ОСОБА_6 відповів, що йому треба порадитися з керівництвом ГУНП в Сумській області та Сумської обласної прокуратури, після цього, можливо, вдасться зменшити суму неправомірної вигоди до 8 000 доларів США.

13 жовтня 2022 року ОСОБА_6, продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11, прибув до місця розташування Підприємства та під час зустрічі повідомив ОСОБА_11, що погодив із своїм керівництвом та керівництвом Сумської обласної прокуратури зменшення суми неправомірної вигоди до 8 000 доларів США за закриття кримінального провадження за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці, а також те, що для узгодження порядку проведення подальших слідчих дій необхідно, щоб ОСОБА_11 залучив адвоката, з яким вони обговорять усі деталі.

15.10.2022 ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_11 на його мобільний телефон та під час бесіди повідомив, що знає адвоката ОСОБА_7 і пропонує залучити його до процесу передачі неправомірної вигоди.

ОСОБА_7, будучи залученим ОСОБА_6 до злочинної діяльності, 15 жовтня 2022 року зустрівся з ОСОБА_11 та повідомив йому про те, що він спілкувався з ОСОБА_6 та обізнаний про вимагання ним неправомірної вигоди за прийняття рішення у кримінальному провадженні.

Також ОСОБА_6 з метою уникнення можливих спроб документування правоохоронними органами факту передачі неправомірної вигоди висловив ОСОБА_11 вимогу про передачу йому грошових коштів через адвоката ОСОБА_7, який у свою чергу запропонував розділити суму неправомірної вигоди на частини для забезпечення гарантії виконання взятих ОСОБА_6 обов`язків із закриття кримінального провадження. На вказану пропозицію ОСОБА_6 повідомив, що погоджується отримати неправомірну вигоду частинами, а саме спочатку 5 000 доларів США та в подальшому, після закриття кримінального провадження за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці на ТОВ «Група Айсберг», ще 3 000 доларів США. Наприкінці зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запропонували ОСОБА_11 про необхідність передачі першої частини неправомірної вигоди найближчим часом через ОСОБА_7 в його офісі.

Далі, реалізуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний задум з одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 15 жовтня 2022 року приблизно о 17 год 10 хв зустрівся у своєму офісі по АДРЕСА_3 з ОСОБА_11 та отримав від нього грошові кошти в сумі 5 000 доларів США (що за курсом Національного банку України становить 182 843 грн), як частину раніше обумовленої неправомірної вигоди для ОСОБА_6 та керівництва Сумської обласної прокуратури.

Таким чином, ОСОБА_6, будучи службовою особою, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7, перебуваючи у м. Суми одержав частину неправомірної вигоди в сумі 5 000 доларів США від ОСОБА_11 за вчинення та невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_11 та ТОВ «Група Айсберг» дій з використанням наданої йому влади та свого службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди в сумі 8 000 доларів США, а також, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 підбурював ОСОБА_11 до надання ним неправомірної вигоди керівництву ГУНП в Сумській області та Сумської обласної прокуратури за вчинення та невчинення ними, як службовими особами, які займають відповідальне становище, в інтересах ОСОБА_11 та ТОВ «Група Айсберг» дій з використанням наданої їм влади чи службового становища.

На підставі викладеного ОСОБА_6 обвинувачується в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди тобто за ч. 3 ст. 368 КК України, та підбуренні у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення цією службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

В свою чергу, ОСОБА_7 перебуваючи у м. Суми сприяв в одержанні ОСОБА_6 частини неправомірної вигоди в сумі 5 000 доларів США від ОСОБА_11 за вчинення та невчинення ОСОБА_6 як службовою особою в інтересах ОСОБА_11 та ТОВ «Група Айсберг» дій з використанням наданої йому влади та свого службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди в сумі 8 000 доларів США, а також, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 підбурював ОСОБА_11 до надання ним неправомірної вигоди керівництву ГУНП в Сумській області та Сумської обласної прокуратури за вчинення та невчинення ними, як службовими особами, які займають відповідальне становище, в інтересах ОСОБА_11 та ТОВ «Група Айсберг» дій з використанням наданої їм влади чи службового становища.

ОСОБА_7 обвинувачується у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, та підбуренні у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення цією службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Вирішуючи питання про підсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду у зв`язку з встановленими в обвинувальному акті обставинами і обсягом висунутого обвинувачення, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Відповідно до абз. 2 ч. З ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.

Тож ст. 33-1 КПК України, яка регулює предметну підсудність Вищого антикорупційного суду містить відсилочну норму із посиланням на статтю 216 КПК України. Відтак, Вищому антикорупційному суду підсудні лише ті кримінальні провадження, у яких розслідуються певні склади злочину, але також обов`язковою є наявність хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України.

Таким чином суд повинен встановити дві обставини: (1) чи входять інкриміновані обвинуваченим кримінальні правопорушення до переліку тих корупційних кримінальних правопорушень, які містяться в примітці до ст. 45 КК України або чи передбачені вони ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України; (2) є наявна хоча б одна з умов, передбачена п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Приміткою до ст. 45 КК України встановлено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 інкримінуються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 368, 369 КК України, які є корупційними кримінальними правопорушеннями, наявними в примітці до ст. 45 КК України.

Таким чином, ці кримінальні правопорушення будуть належати до підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з вимогами ст. 33-1 КПК України у разі, якщо колегією суддів буде встановлено наявність обов`язкових умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Щодо обов`язкових умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, то у вказаній правовій нормі (в контексті розгляду інкримінованих обвинуваченим правопорушень) вказано, серед іншого, таке:

1)кримінальне правопорушення вчинено особою, зазначеною в цьому пункті (зокрема прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру» - Генеральним прокурором, його заступником, окрім керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, прокурором Офісу Генерального прокурора, а також керівниками обласних прокуратур, їх першими заступниками, заступниками, керівниками підрозділів обласних прокуратур);

2)розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема, статтями 368, 369 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення;

3)кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 інкримінується злочин вчинений на посаді начальника відділу СУ ГУНП в Сумській області, дана посада не належала до вищого складу Національної поліції та обвинувачений ОСОБА_7, який був адвокатом, не належали до кола осіб, перелік яких наведено в п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК.

Також розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 368, 369 КК України в цьому кримінальному провадженні не перевищує в п`ятсот і більше разів розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, у даному кримінальному провадженні відсутні умови, які встановлені в пунктах 1 і 2 ч. 5 ст. 216 КПК України для предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Разом з тим, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 підбурював ОСОБА_11 до надання ним неправомірної вигоди керівництву ГУНП в Сумській області та Сумської обласної прокуратури за вчинення та невчинення ними, як службовими особами, які займають відповідальне становище, в інтересах ОСОБА_11 та ТОВ «Група Айсберг» дій з використанням наданої їм влади чи службового становища і його дії в цій частині кваліфіковані за ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

В свою чергу, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 підбурював ОСОБА_11 до надання ним неправомірної вигоди керівництву ГУНП в Сумській області та Сумської обласної прокуратури за вчинення та невчинення ними, як службовими особами, які займають відповідальне становище, в інтересах ОСОБА_11 та ТОВ «Група Айсберг» дій з використанням наданої їм влади чи службового становища із аналогічною кваліфікацією його дій за ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Таким чином, в цьому кримінальному провадженні наявна обов`язкова умова, передбачена саме п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, що у відповідності до ст. 33-1 КПК України передбачає підсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, а саме: кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у пункті 1 ч. 5 ст. 216 КПК України (стосовно прокурорів органів прокуратури, зазначених у пунктах 1-4, 5-11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»), тобто в даному випадку щодо керівництва Сумської обласної прокуратури.

Щодо позиції сторони захисту про те, що сторона обвинувачення лише припускала участь у вказаних подіях керівництва Сумської обласної прокуратури, при цьому нікому із співробітників прокуратури не оголошено про підозру та не вручено обвинувальний акт, необхідно зазначити наступне.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 пояснила, що за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) орган досудового розслідування встановив, що частина отриманої неправомірної вигоди спрямовувалась службовій особі - керівнику Сумської обласної прокуратури, посада якого прямо передбачена серед переліку посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України щодо якого вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК України.

Таким чином встановлено, що сторона обвинувачення вважає, що обвинуваченими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 викривачу ОСОБА_11 була висунута вимога, що частина неправомірної вигоди, яку вимагали обвинувачені від останнього, буде спрямована керівництву обласної прокуратури (керівнику Сумської обласної прокуратури).

Колегія суддів у підготовчому судовому засіданні не надає оцінку правильності правової кваліфікації висунутого обвинувачення. Визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора.

Кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій (ст. 22 КПК України). Виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України.

Прокурор як сторона кримінального провадження, є самостійним у визначені правової кваліфікації кримінального правопорушення та доведенні її обґрунтованості у змагальному судовому процесі.

Отже, це кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки встановлено, що наявна обов`язкова умова, передбачена п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України та дотримано вимоги ст. 33-1 КПК України, а тому клопотання захисника не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного вище та керуючись статтями 33-1, 34, 216, 314, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_9, ОСОБА_8 про звернення з поданням до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності і направлення кримінального провадження № 52022000000000310 від 14.10.2022 до Ковпаківського районного суду м. Суми відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Повний текст ухвали складено 27.04.2023.

Головуюча суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_12 ОСОБА_3