- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
справа №991/3444/23
провадження №1-кс/991/3463/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«25» квітня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива НАБУ ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотанняпрокурора третьоговідділу управлінняпроцесуального керівництва,підтримання державногообвинувачення тапредставництва всуді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратуриОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000574 від 07 грудня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
До Вищогоантикорупційного судунадійшло клопотанняпрокурора третьоговідділу управлінняпроцесуального керівництва,підтримання державногообвинувачення тапредставництва всуді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратуриОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000574 від 07 грудня 2021 року.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000574 від 07 грудня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме за фактом привласнення, розтрати майна АТ «Харківобленерго» шляхом втручання в прилади обліку спожитої електроенергії, а також проведення службовими особами АТ «Харківобленерго» закупівель товарів за завищеними цінами.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи АТ «Харківобленерго» протягом 2021-2022 років під час організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг, зловживаючи своїм службовим становищем, вчиняли дії, спрямовані на визначення переможцями торгів конкретних учасників. В подальшому з переможцями торгів укладалися відповідні договори на закупівлі товарів, робіт та послуг за завищеними цінами.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що 09 липня 2021 року АТ «Харківобленерго» оприлюднило оголошення про проведення відкритих торгів з ідентифікатором UA-2021-07-09-001403-b на закупівлю трансформаторів та встановило очікувану вартість предмету закупівлі у розмірі 333744196 грн. Встановлено, що у відкритих торгах зазначеної закупівлі взяли участь два учасники: ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» та ТОВ «ДЖЕНЕРАЛ ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА». За результатами розкриття пропозицій учасників переможцем торгів визнано ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ». В подальшому, 04 жовтня 2021 року між АТ «Харківобленерго» та ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» укладено договір №Ч5656 про закупівлю трансформаторів на суму 327938818,44 грн та додаткову угоду №1 від 21 жовтня 2021 року на суму 321413559,24 грн. Однак, досудовим розслідуванням встановлено, що під час організації процедури закупівлі з ідентифікатором UA-2021-07-09-001403-b службовими особами АТ «Харківобленерго» завідомо в інтересах підприємств-посередників сформовано 247 найменувань трансформаторів в одному лоті зі свідомо завищеною очікуваною вартістю, що є дорожчою у два рази від ціни їх виробників. Так, цінова пропозиція переможця торгів ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» (327938818,44 грн) відрізняється від розміру очікуваної вартості на 5805377,56 грн, що складає 1,7 відсотка.
Відповідно до клопотання, під час досудового розслідування встановлено, що співзасновник ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» ОСОБА_5 у період проведення вказаної процедури закупівлі працював у АТ «Харківобленерго». Зазначена обставина, на переконання прокурора, вказує на зв`язок між замовником та одним з учасників торгів, що може свідчити про заздалегідь визначеного переможця торгів та порушення принципів публічних закупівель, передбачених ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Як зазначає прокурор у клопотанні, за результатами проведення службовими особами АТ «Харківобленерго» процедури закупівлі з ідентифікатором UA-2021-07-09-001403-b із порушеннями Закону України «Про публічні закупівлі» та виконання договору №Ч5656 від 04 жовтня 2021 року про закупівлю трансформаторів і додаткової угоди до нього №1 від 21 жовтня 2021 року розмір збитків АТ «Харківобленерго» може складати близько 160 млн. грн.
18 квітня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 березня 2023 року в межах даного кримінального провадження був проведений обшук службових приміщень Харківської торгово-промислової палати за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 122-Б, в ході якого були виявлені та вилучені певні документи.
Прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені під час проведення обшуку документи мають значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та постановою детектива визнані речовими доказами. У зв`язку з необхідністю проведення судової економічної та почеркознавчої експертиз, а також проведення інших слідчих (процесуальних) дій з використанням вилучених документів, на переконання прокурора, наявні правові підстави для накладення арешту з метою уникнення загрози знищення майна.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Детектив ОСОБА_6 в судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Представник власника майна в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду клопотання повідомлявся, що, відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України, не є перешкодою для розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна.
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши пояснення детектива та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає про наступне.
Перш ніж перейти до розгляду клопотання про арешт майна по суті, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що у КПК України законодавець розмежував статус майна, вилученого на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук та тимчасово вилученого майна. Зокрема, у відповідності до ч. 7 ст.236КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
З матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді від 22 березня 2023 року було надано дозвіл на проведення обшуку будівлі АДРЕСА_1, в якій знаходиться Харківська торгово-промислова палата, яка належить на праві власності Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради, та використовується Харківською торгово-промисловою палатою на праві оренди, з метою відшукання документів (оригіналів та/або копій) і речей, які мають значення для встановлення обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, зокрема: паперових носіїв, що містять інформацію щодо проведення дослідження ринку для складання цінової довідки Харківської торгово-промислової палати від 25 червня 2021 року №1403/21 про рівень цін на трансформатори на запит АТ «Харківобленерго», у тому числі безпосередньо цінова довідка від 25 червня 2021 року №1403/21 про рівень цін на трансформатори, запит АТ «Харківобленерго» від 23 червня 2021 року; внутрішніх нормативних документів, що регламентують порядок проведення дослідження цін на товари; наказів про призначення службових осіб відділу ділової інформації, положення про відділ ділової інформації, функціональні обов`язки службових осіб відділу ділової інформації; блокнотів, записних книжок чи окремих аркушів, чорнових записів, щоденників, чернеток, графічних схем, фотографій, які містять відомості про обставини, що мають значення для кримінального провадження.
18 квітня 2023 року на підставі зазначеної ухвали в межах даного кримінального провадження проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено ряд документів, зокрема: «Справка №1403/21до АО«Харьковоблэнерго»,исполнитель эксперт ОСОБА_7 »на 1арк.;акт №ОДИ-1403/21м.Харків від02липня 2021року на1арк.; запит Харківської торгово-промислової палати від 23 червня 2021 року №63.08-9/1403/21 за підписом ОСОБА_8 на 7 арк.; запит АО «Харківобленерго» від 23 червня 2021 року №08-42/7493 «Щодо надання інформації» №00034728 за вх. №1403/21 від 23 червня 2021 року на 6 арк.; цінова довідка №1403/21 від 25 червня 2021 року за підписом ОСОБА_8 на 6 арк.
Зазначеною ухвалою від 22 березня 2023 року слідчий суддя надав органу досудового розслідування дозвіл на проникнення до приміщення Харківської торгово-промислової палати, дійшовши висновку, що у ньому можуть знаходитися речі та документи, які можуть мати значення для кримінального провадження. При цьому, з огляду на те, що цією ухвалою надано дозвіл лише на відшукання документів без вказівки на можливість їх вилучення, то вони є тимчасово вилученим майном, а тому подальшій перевірці слідчим суддею підлягає твердження органу досудового розслідування про те, що вони можуть містити відомості та інформацію, які можуть мати значення для кримінального провадження та в подальшому використовуватись як докази.
Як вбачається з протоколу огляду від 19 квітня 2023 року, у вилучених під час обушку документах міститься інформація щодо проведення Харківською торгово-промисловою палатою цінового дослідження ринку трансформаторів на відповідний запит АТ «Харківобленерго» та складання за його результатами цінової довідки №1403/21 від 23 червня 2021 року, на підставі якої службовими особами АТ «Харківобленерго» сформовано очікувану вартість предмета закупівлі з ідентифікатором UA-2021-07-09-001403-b «Трансформатори», що має ознаки штучного завищення.
В судовому засіданні детектив підтвердив, що відомості, які містяться у вилучених документах, на переконання органу досудового розслідування, мають доказове значення для досудового розслідування цього кримінального провадження.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості (п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна та допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
Під час розгляду цього клопотання слідчий суддя досліджує лише питання достатності підстав вважати, що мало місце кримінальне правопорушення шляхом оцінки існуючих відомостей про діяння та можливість їх сприяння формуванню внутрішнього переконання в тому, що це діяння становить собою склад кримінального правопорушення.
Як вбачається з поданого клопотання та підтверджується витягом з ЄРДР від 04 квітня 2023 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000574від 07грудня 2021року здійснюєтьсяза ч.5 ст. 191 КК України, а саме: за фактом привласнення, розтрати майна АТ «Харківобленерго» шляхом втручання в прилади обліку спожитої електроенергії, а також проведення службовими особами АТ «Харківобленерго» закупівель товарів за завищеними цінами.
Наведені детективом відомості про обставини вчинення дій, в сукупності з наданими у судовому засіданні детективом поясненнями та доданими до клопотання матеріалами, дають слідчому судді підстави для висновку, що могли мати місце обставини, про які зазначається у цьому клопотанні.
Як зазначено в клопотанні та підтверджено детективом в судовому засіданні, метою арешту зазначених в клопотанні документів є забезпечення збереження їх як речових доказів, а необхідність накладення арешту пов`язана з потребою досудового розслідування у проведенні судової економічної та почеркознавчої експертиз, а також інших слідчих (процесуальних) дій з використанням даних документів. У цьому випадку, зі змісту абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям щодо речових доказів, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту, детектив посилається на те, що вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки з урахуванням фактичних обставин кримінального правопорушення та здобутих у ході досудового розслідування доказів може містити відомості про обставини кримінального правопорушення та бути використаним як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постановою детектива НАБУ від 19 квітня 2023 року зазначені у клопотанні документи визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Дослідивши перелік цих документів у судовому засіданні, врахувавши твердження детектива, що вони містять відомості та інформацію, які можуть мати значення для кримінального провадження та можуть в подальшому бути використані як докази, а також те, що постановою детектива вони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (наявність якої на цьому етапі розслідування тільки констатується слідчим суддею та не надається їй оцінка в частині правомірності/можливості/доцільності віднесення вилученого майна до речових доказів), слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування вилучені документи стосується обставин, які перевіряються у кримінальному провадженні, тому їх вилучення відбулося правомірно, а подальше їх утримання потребує «легалізації» (встановлення правової визначеності щодо нього) з боку слідчого судді шляхом накладення на них арешту, оскільки передача їх володільцю на даному етапі досудового розслідування не забезпечить в повній мірі їх належну схоронність від таких випадків, як пошкодження, спотворення, знищення та інших негативних обставин, що, в свою чергу, буде перешкодою для проведення аналітичної (слідчої) діяльності з вилученими документами та проведення необхідних експертних досліджень.
Тобто,виходячи зфактичних обставинкримінального провадження,встановлених вході розглядуклопотання,слідчий суддяпереконався втому,що такийаналіз представленихматеріалів наданому етапівиправдовує утриманняорганом досудовогорозслідування вилученихдокументів дляперевірки наявностів нихвідомостей,що стосуютьсяцього кримінальногопровадження.
Визнаючи виправданим на даному етапі проведення зазначеної перевірки, слідчий суддя вважає за необхідне наголосити, що вона має бути здійснена органом досудового розслідування в розумний строк, а заінтересовані особи не позбавлені можливості оспорювати перед слідчим суддею розумність такого строку.
Отже, на думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, яке розслідується, його специфіку, ступінь тяжкості, забезпечення підстав для утримання органом досудового розслідування вилученого майна шляхом накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. Таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності. З огляду на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника/власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи. В той же час, слідчий суддя звертає увагу зацікавлених осіб, що у разі спричинення їх правам необґрунтованого обтяження цим арештом, останні не позбавленні можливості звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту повністю або частково.
Врахувавши правову підставу арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); можливість досягнення заявленої детективом мети, зокрема щодо збереження речовихдоказів через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна; встановлення обставин, що підтверджують факт можливого вчинення кримінального правопорушення; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; обставини кримінального провадження, з яких, серед іншого, вбачається відсутність негативних наслідків такого арешту майна для третіх осіб, слідчий суддя приходить до висновку, що, з метою виконання завдань цього кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування вилучене майно підлягає арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 18 квітня 2023 року під час проведення обшуку за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 122-Б, а саме:
-«Справка №1403/21 до АО «Харьковоблэнерго», исполнитель эксперт ОСОБА_7 » на 1 арк.;
-акт №ОДИ-1403/21 м. Харків від 02 липня 2021 року на 1 арк.;
-запит Харківської торгово-промислової палати від 23 червня 2021 року №63.08-9/1403/21 за підписом ОСОБА_8 на 7 арк.;
-запит АО «Харківобленерго» від 23 червня 2021 року №08-42/7493 «Щодо надання інформації» №00034728 за вх. №1403/21 від 23 червня 2021 року на 6 арк.;
-цінова довідка №1403/21 від 25 червня 2021 року за підписом ОСОБА_8 на 6 арк.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали після її постановлення вручити детективу та іншим учасникам кримінального провадження.
Слідчий суддя Я. ШКОДІН