- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/3579/23
Провадження 1-кс/991/3601/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
27 квітня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, подане у межах кримінального провадження №52021000000000572 від 07.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
25.04.2023 року вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У своєму клопотанні детектив просить накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку у цьому кримінальному провадженні.
В обґрунтування своїх вимог детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000572 від 07.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом вчинення службовими особами АТ «ДПЗКУ» (код ЄДРПОУ 37243279) розтрати коштів шляхом зловживання службовим становищем в інтересах «Renedes Advisory Services Ltd» при укладанні договору консультативних послуг по реструктуризації позики, наданої Експортно-імпортним банком Китаю.
Детектив зазначає, що приймаючи рішення правління АТ «ДПЗКУ» щодо укладення договору про надання консультаційних послуг з компанією «Renedes Advisory Services Ltd» та укладаючи 21 квітня 2021 року такий договір, службові особи товариства усвідомлювали відсутність попереднього погодження Міністерства економіки України як органу, уповноваженого управляти корпоративними правами держави та на зміну фінансового плану АТ «ДПЗКУ» на 2021 рік в частині таких видатків та їх здійснення на користь згаданих іноземних компаній.
За змістом укладеного 21 квітня 2021 р. договору №15/04/021 між АТ «ДПЗКУ» та компанією «Renedes Advisory Services Ltd» Товариство зобов`язується сплатити Компанії «Renedes Advisory Services Ltd» винагороду у розмірі 0,65% від номінальної суми позики (від 1,5 млрд. доларів США), тобто 9 750 000,00 доларів США. При цьому, 30% (тридцять відсотків) даної винагороди, тобто 2 925 000,00 доларів США, підлягають сплаті АТ«ДПЗКУ» на користь Компанії «Renedes Advisory Services Ltd» при підписанні Договору та не підлягають поверненню Товариству. При цьому, 70% (сімдесят відсотків) винагороди підлягають сплаті після завершення реструктуризації.
За вказанимдоговором,АТ «ДПЗКУ» також несезобов`язання посплаті ПДВта іншихподатків,нарахованих насуму вказаноївинагороди (пункт2.3Договору).У випадкуукладення АТ«ДПЗКУ» з Експортно-імпортним банком Китаю транзакції про повну чи часткову реструктуризацію позики впродовж 12 місяців після припинення дії договору з Компанією «Renedes Advisory Services Ltd», Товариство зобов`язане сплатити усю вище зазначену винагороду (розділ 3 Договору).
При цьому,за данимислідства,службові особиАТ «ДПЗКУ»,діючи зпрямим умислом,корисливим мотивомза попередньозмовою групоюосіб зметою розтратикоштів Товариствашляхом зловживанняслужбовим становищем,під виглядомзалучення компанії«RenedesAdvisoryServicesLtd»до наданняконсультативних послугАТ «ДПЗКУ» по реструктуризаціїЕкспортно імпортнимбанком Китаюпозики заКредитним договором№ BLA201209від 26.12.2012усвідомлювали,що повноваженняпо представництвуінтересів Товариствау відносинахз юридичнимиособами,у т.ч.Експортно-імпортнимбанком Китаю,ведення переговорівщодо виконаннязобов`язань Товаристваза Кредитнимдоговором №BLA201209від 26.12.2012належать дослужбових обов`язківвиконуючого обов`язкиголови правліннятовариства ОСОБА_5,а організаціядоговірної роботиз Експортно-імпортнимбанком Китаюмає забезпечуватисьним тапрацівниками АТ«ДПЗКУ» безпосередньо, без залучення на позаконкурсних засадах сторонніх компаній та несення Товариством безпідставних витрат в особливо великих розмірах.
Детектив зауважує, що в порушення вимог чинного законодавства такий договір був укладений у той час, як за даними Звіту про фінансові результати АТ«Державна продовольчо-зернова корпорація України» за 2020 рік товариство взагалі не мало чистого прибутку, а загальна сума збитків становила 5 857 064 000,00 грн. Також згідно зі Звітом про фінансові результати АТ «ДПЗКУ» за перший квартал 2021 року збитки АТ«ДПЗКУ» склали 148 817 000,00 грн.
Разом з тим, на виконання вказаного договору службові особи АТ «ДПЗКУ» сплатили з банківського рахунку відкритого в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» - 1 474 921,53 Євро (еквівалент 48 920 416,14 грн) - компанії «Renedes Advisory Services Ltd».
У подальшому, листом №130-2-19/2432 від 13.09.2022 АТ «ДПЗКУ» повідомили «Renedes Advisory Services Ltd», що договір підлягає розірванню з підстав ненадання послуг та настання форс-мажорних обставин, а також висловили прохання про повернення винагороди в розмірі 1 474 781,53 Євро. Однак, керівник «Renedes Advisory Services Ltd» ОСОБА_6 повідомив, що компанією було підготовлено чималу кількість презентацій, які містили концептуальні підходи, а також було проведено безліч зустрічей та переговорів із ключовими стекхолдерами, такими як Мінекономіки України, Міністерством фінансів та іншими.
Разом з тим, детектив звертає увагу на те, що листом №2821-10/68007-05 від 03.10.2022 Мінекономіки повідомили, що під час зустрічей Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення виконання зобов`язань АТ «ДПЗКУ» перед Експортно-імпортним банком Китаю представники компанії «Renedes Advisory Services Ltd» не були присутні.
Також детектив зауважує, що аудиторським звітом державного фінансового аудиту діяльності АТ «ДПЗКУ» за період з 01.04.2020 по 31.12.2021 №000700-21/12-А-2022 від 29.04.2022, встановлено, що відповідно до розділу І Фінансового плану АТ «ДПЗКУ» на 2021 рік «Формування фінансових результатів», у рядках 1030-1050 у стовбцях «Доходи і витрати - деталізація» та «Пояснення та обґрунтування до запланованого рівня доходів/витрат» не було передбачено жодних витрат на послуги фінансового консультування.
Також детектив зазначає, що згідно з листом Міністерства фінансів України від 28.07.2020 р. №12010-04-5/22964 переговорний процес з Ексімбанком КНГ мав відбуватись із залученням юристів міжнародного права, оскільки відносини сторін за Кредитним договором регламентується англійським правом.
При цьому, зазначені витрати за даними облікової системи 1С АТ «ДПЗКУ» та платіжних доручень, використані за рахунок статті «Юридичні послуги». Вартість оплачених винагород АТ «ДПЗКУ» - «Renedes Advisory Services Ltd» відображена у дебеті рахунку 3712 «Розрахунки за виданими авансами в іноземній валюті».
Отже, на думку детектива, оплату послуг фінансового консультування проведено без затвердження таких витрат органом управління у фінансовому плані на 2021 рік, чим недотримано вимоги пункту 3 статті 89 ГКУ в частині виконання річного фінансового плану.
Таким чином, детектив переконаний, що внаслідок протиправних дій службових осіб АТ «ДПЗКУ» шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою із посадовими особами «Renedes Advisory Services Ltd» розтрачено майно державного підприємства - грошові кошти на загальну суму 1 474 921,53 Євро (еквівалент 48 920 416,14 грн), що є особливо великим розміром.
Детектив вказує, що 07 квітня 2023 року в ході проведення обшуку у житлі ОСОБА_7 (іноземною мовою ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено:
1)Мобільний телефон Iphone 14, s/n НОМЕР_1, IMEI 1 НОМЕР_2, IMEI 2 НОМЕР_2, а також
2)Мобільний телефон Iphone 14 PRO, s/n НОМЕР_3, IMEI 1 НОМЕР_4, IMEI 2 НОМЕР_5, які поміщено до пакету НАБУ №0054709.
Як вказує детектив, зазначені мобільні телефони захищені системою логічного захисту, а власник ОСОБА_9 відмовився надати пароль для отримання інформації. Крім цього інформація, що на них міститься, може бути видаленою, а надання даних мобільних терміналів систем зв`язку разом з інформацією, є необхідною умовою проведення.
3)Ноутбук Macbook, model A2179, s/n FVHD22PKMNHP, який поміщено до пакету НАБУ №0063098.
За твердженнями детектива, такий ноутбук перебуває у вимкненому стані, спроби увімкнути та оглянути ноутбук виявились невдалими. ОСОБА_9 надав пароль до даного пристрою, проте огляд та виявлення інформації можливо лише шляхом надання самого пристрою для проведення експертного дослідження, що є необхідною умовою, тому виникла необхідність в його вилученні.
4)Моноблок Imac, model A2439, s/n CO2G41601254, який упакований в чорний (сірий) поліетиленовий пакет, що зав`язаний та опечатаний паперовою биркою, яка завірена підписами всіх учасників.
На даній комп`ютерній системі виявлено електронні документи щодо надання послуг «Renedes Advisory Services Ltd» для АТ «ДПЗКУ». Даний моноблок захищений системою логічного захисту, а власник ОСОБА_9 відмовився надати пароль для отримання інформації. Крім цього інформація, що міститься, може бути видаленою, а надання даного моноблоку разом з інформацією, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, тому виникла необхідність у його вилученні.
Вилучені під час обшуку мобільні телефони, ноутбук та моноблок можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюється під час даного кримінального провадження.
Детектив, посилаючись на ст. 98 та ст. 170 КПК України, зазначає, що таке майно відповідає ознакам речового доказу, а тому існує необхідність накладення арешту на таке майно з метою збереження речових доказів, оскільки в іншому випадку, отримавши доступ до такого майна, особа зможе його приховувати, пошкодити, зіпсувати, знищити, перетворити чи відчужити з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи зазначене, детектив просить задовольнити це клопотання та накласти арешт на вказане майно.
2.Режим розгляду поданого клопотання
У поданому клопотанні детектив просив здійснювати розгляд клопотання у закритому режимі, мотивуючи свої вимоги необхідністю запобігання розголошення відомостей досудового розслідування. Однак, у судовому засіданні відмовився від такого прохання та зазначив про відсутність підстав для розгляду клопотання у закритому судовому засіданні, у зв`язку з чим слідчий суддя вирішив здійснювати розгляд у відкритому засіданні.
3.Позиція сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні детектив просив задовольнити подане ним клопотання, однак уточнив його прохальну частину щодо обсягу майна, на яке просить накласти арешт, а саме просив накласти арешт виключно на мобільний телефон Iphone 14 PRO, s/n НОМЕР_3, IMEI 1 НОМЕР_4, IMEI 2 НОМЕР_5 . Щодо іншого майна, то повідомив, що відпала потреба у накладенні арешту на них, оскільки вони були оглянуті та необхідна слідству інформація була скопійована.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на недотримання вимог КПК України під час обшуку та неконкретизованість необхідності застосування такого заходу. Також адвокат зазначив, що ОСОБА_10 видав особисто свої пристрої та надав до них доступ, а тому були відсутні підстави для їх вилучення. Крім того, просив врахувати, що такі пристрої не відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки не містять інформації, які мають значення для кримінального провадження. Також просив врахувати, що його довіритель не є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні.
4.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Стаття 170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
При цьому, згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 171 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом.
Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя має встановити:
1)чи існує обґрунтована підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна?
2)чи відноситься майно, щодо якого вирішується питання про його арешт до виду майна, на яке можна накладати арешт та чи перебуває воно у власності осіб, щодо майна яких дозволено накладення арешту з відповідною метою?
3)чи відповідає вказане майно ознакам речового доказу?
4)чи можливо за допомогою арешту досягнути завдань, для виконання яких детектив звертається із відповідним клопотанням?
5)чи будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються внаслідок його застосування?
З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.
4.1.Щодо наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000572 від 07.12.2021 за фактом розтрати коштів АТ«ДПЗКУ» в інтересах компаній «Renedes Advisory Services Ltd», при укладанні з нею договору консультативних послуг по реструктуризації позики, наданої Експортно-імпортним банком Китаю.
За версією органу досудового розслідування, механізм злочину полягав у тому, що службові особи АТ«ДПЗКУ», зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч вимогам чинного законодавства та за відсутності будь-яких підстав залучили сторонню компанію до процедури ведення переговорів та організації договірної роботи з Експортно-імпортним банком Китаю щодо виконання АТ«ДПЗКУ» зобов`язань за Кредитним договором № BLA201209 від 26.12.2012, що призвело до безпідставних витрат коштів в особливо великому розмірі.
При цьому, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що такі дії вчинені всупереч інтересам АТ «ДПЗКУ» та свідчать про наявність ознак пов`язаності службових осіб Товариства із залученою компанією «Renedes Advisory Services Ltd», про що зокрема свідчать обставини укладення договору та його виконання, зокрема:
-фінансовий стан Товариства на момент його укладення та відсутність відповідних витрат у фінансовому плані Товариства;
-відсутність належного обґрунтування доцільності залучення на платній основі сторонньої компанії до процесу реструктуризації кредитних зобов`язань з огляду на
-умови договору, в яких наявний істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків саме на шкоду Товариства;
-неконкретизованість істотних умов договору, зокрема, конкретних послуг, які повинні надаватись виконавцем, що унеможливлює належний контроль якості їх виконання та відстеження результату;
-відсутність будь-яких звітів чи інших підтверджуючих документів про виконання договору та реальність наданих послуг з боку виконавця;
-не вжиття уповноваженими службовими особами Товариства будь-яких належних та необхідних заходів реагування на порушення умов договору, не здійснення претензійно-позовної роботи, тощо.
При цьому, на підставі такого договору з рахунку АТ«ДПЗКУ» на користь компанії «Renedes Advisory Services Ltd» було перераховано грошові кошти на загальну суму 1 474 921,53 Євро (еквівалент 48 920 416,14 грн), тобто на суму, яка більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, а отже становить особливо великий розмір..
Таким чином, викладені у клопотанні обставини та дії залучених осіб відповідають загальним ознакам розслідуваного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яка встановлює кримінальну відповідальність, зокрема, за розтрату чужого майна в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем.
При цьому, описані вище обставини та механізм ймовірно вчиненого злочину встановлені слідчим суддею на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів у копіях, зокрема:
-службовими записками на ім`я В.о. Голови Правління АТ «ДПЗКУ»;
-проектом рішення Правління АТ «ДПЗКУ»;
-витягом з протоколу засідання Правління АТ «ДПЗКУ»;
-договором щодо надання АТ «ДПЗКУ» консультативних послуг компанією «Renedes Advisory Services Ltd» та додатковою угодою;
-платіжними дорученнями на переказ грошових коштів на рахунки компаній «Renedes Advisory Services Ltd» за відповідним договором консультативних послуг;
-листом АТ «ДПЗКУ» на адресу компанії «Renedes Advisory Services Ltd»;
-листами Мінекономрозвитку від 03.10.2022, від 28.07.2020;
-фінансовим планом АТ «ДПЗКУ» з пояснювальною запискою;
-листом АТ «ДПЗКУ» від 27.01.2023 щодо листування з компанією «Renedes Advisory Services Ltd» із додатками;
-аудиторським звітом від 29.04.2022;
-іншими матеріалами.
Описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із долученими матеріалами кримінального провадження та у їх співставленні з диспозицією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за розслідуваний злочин, формують у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що могло бути вчинене зазначене кримінальне правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
При цьому, слід відзначити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаного у клопотанні злочину, у зв`язку з розслідуванням якого подається відповідне клопотання.
4.2.Щодо можливості накладення арешту на вказане у клопотанні майно
Як зазначалося вище, арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Слідчим суддею встановлено, що майно, відносно якого вирішується питання про його арешт, вилучене в ході обшуку, проведеного 07.04.2023 за місцем фактичного проживання ОСОБА_7, який за версією слідства, може бути причетним до розслідуваного злочину.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не вимагає від сторони обвинувачення надати відомості про власників майна, щодо якого вирішується питання про арешт з метою збереження речових доказів.
Відсутність статусу підозрюваного в особи, якої вилучене майно, про що вказує адвокат, не є підставою для відмови у накладенні арешту на її майно, оскільки арешт з метою збереження речових доказів може бути застосований до майна будь-якої особи, незалежно від її статусу у кримінального провадження.
Також відповідне майно є рухомим, оскільки відповідає вимогам встановленим ч. 2 ст. 182 ЦК України, а обмежень чи заборон щодо накладення на таке майно арешту слідчим суддею не встановлено.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідне майно може бути арештоване з метою збереження речових доказів.
4.3.Щодо відповідності майна ознакам речового доказу
Як зазначалося вище, з метою збереження речових доказів арешт на майно накладається лише за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає ознакам речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Тому, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи містить вилучене майно відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, щоб виправдати накладення арешту на нього з метою збереження речових доказів.
Зі змісту поданого клопотання та з урахуванням позиції детектива у судовому засіданні, поставлено питання про накладення арешту із зазначеною метою на мобільний телефон - Iphone 14 PRO, s/n НОМЕР_3, IMEI 1 НОМЕР_4, IMEI 2 НОМЕР_5 .
З матеріалів клопотання вбачається, що такий мобільний пристрій було вилучено в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 (іноземною мовою ОСОБА_8 ), причетність до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення якого встановлюється в ході досудового розслідування. Такий обшук проведено на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2023, якою прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення, зокрема, мобільних телефонів, що перебувають у користуванні ОСОБА_7, та які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчим суддею з матеріалів клопотання, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, останній добровільно видав детективам мобільні пристрої, які перебувають у його користуванні, зокрема і мобільний телефон, щодо якого розглядається питання про арешт. На вказаному телефоні встановлено система логічного захисту, тому детективами було прийнято рішення про його вилучення. Крім того таке рішення обґрунтовувалося необхідністю проведення експертного дослідження для виявлення та відновлення видалених файлів. При цьому, пароль для подолання логічного захисту було повідомлено ОСОБА_11, що було підтверджено і детективом у судовому засіданні.
У подальшому, відповідно до протоколу огляду від 07.04.2023 вказаний телефон оглядався за участю спеціаліста, однак не вдалося створити повну копію пам`яті мобільного телефона, зокрема скопіювати дані додатків для обміну повідомленнями (Signal, Telegram, пошта). Аналогічні відомості відображені в поясненнях спеціаліста від 10.04.2023, долучених детективом.
Також детективом надано протокол огляду від 26.04.2023, відповідно до якого здійснено повторний огляд мобільного пристрою Iphone 14 PRO, в ході якого встановлено листування із облікового запису ІНФОРМАЦІЯ_2, яке на переконання детектива, має значення для досудового розслідування.
Вирішуючи питання про те, чи відповідає вказаний мобільний пристрій ознакам речового доказу, слідчий суддя враховує, що надані детективом результати огляду від 26.04.2023 вказують, що вказаний пристрій містить інформацію, яка стосується предмету досудового розслідування. Зокрема, на вказаному пристрої знаходиться листування, зміст якого стосується договірних відносин із ДПЗКУ, обставин та умов укладення договору, а також обговорення умов по реструктуризації позики, опису проведених зустрічей за участі представників міністерств.
Аналіз змісту такого листування у сукупності із поясненнями детектива свідчать, що зафіксовані відомості стосуються договірних відносин ДПЗКУ з компанією «Renedes Advisory Services Ltd» щодо надання консультаційних послуг.
Вказане даєпідстави вважати,що відомостіпро спілкування,переписки,наявні утакому телефонідопоможуть встановитиобставини участіінших осібв протиправнихдіях,які єпредметом розслідуванняв цьому кримінальному провадженні.Також напідставі такихвідомостей можна підтвердити зв`язок між ймовірно причетними особами, встановити додаткові важливі обставини для цього кримінального провадження, зокрема, детальний механізм злочину з`ясувати умови та підстави укладення договору консультаційних послуг саме з компанією Renedes Advisory Services Ltd, обставини та умови подальшого його виконання, встановлення усіх залучених до цього процесу осіб та їх пов`язаність із ймовірними співучасниками та підтвердження чи спростування факту завдання державі збитків внаслідок описаних детективом дій ймовірних співучасників.
Враховуючи обставини розслідуваних злочину, механізм його вчинення та діяльність ймовірно причетних осіб, відповідні відомості на такому пристрої можуть використовуватися як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно мобільний телефон, як матеріальний носій цих відомостей, також має ознаки речового доказу і може бути використаний сторонами кримінального провадження як таке процесуальне джерело доказів.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження детектива про відповідність вилучених пристроїв ознакам речових доказів.
З наданих детективом пояснень та матеріалів встановлено, що наявні технічні перешкоди для скопіювання всієї інформації, яка міститься на такому мобільному телефоні, однак шляхом проведення огляду такого мобільного пристрою, здійснюється фіксація важливих для цього кримінального провадження відомостей. Наразі, не здійснено повної фіксації усіх необхідних слідству відомостей. Враховуючи проміжок часу, який пройшов з часу вилучення відповідного телефону, а також технічні обставини, які унеможливлюють повне копіювання наявної на ньому інформації, слідчий суддя вважає, що існує потреба у подальшому утримуванні вказаного телефону. При чому, у такому випадку суттєвим є наявність самого технічного пристрою, який підлягає дослідженню та огляду детективом.
З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні такого пристрою для уможливлення подальшого розкриття змісту інформації та відомостей, що у них містяться, в тому числі й видалених, що може бути реалізовано шляхом проведення огляду за участю спеціаліста, застосування спеціального обладнання та/або програмного забезпечення та можливо проведення експертного дослідження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з часу вилучення відповідного пристрою до часу звернення із клопотанням про арешт майна минув певний проміжок часу, і враховуючи відсутність наразі потреби у призначенні експертизи, про що зазначено детективом у судовому засіданні, існує необхідність у якомога стислих строках завершити огляд та дослідження такого мобільного телефону на предмет наявності відомостей, що мають значення для цього кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи представника власника майна адвоката ОСОБА_4 про невідповідність такого мобільного телефону ознакам речового доказу. Дійсно, доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не самі по собі матеріальні носії інформації (телефон), а наявні на них електронні файли і відомості. З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і заумови належногофіксування результатівтакої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились (за виключенням передбачених законом випадків). Однак, як встановлено слідчим суддею та зазначено вище, вилучений пристрій до цього часу у повному обсязі не оглянутий, а його вміст неможливо скопіювати. Тому зазначений мобільний телефон є таким, що містить на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а значить відповідає ознакам речового доказу.
При цьому, відсутність у матеріалах клопотання постанови про визнання такого мобільного телефону речовим доказом не можу слугувати підставою для відмови у накладенні арешту, оскільки перевірка відповідності такого майна ознакам речового доказу здійснюється слідчим суддею на підставі дослідження наданих матеріалів досудового розслідування в їх сукупності.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існує можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
4.4.За допомогою арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, характер діяльності ймовірно причетних осіб, зафіксовані випадки видалення та спотворення важливих для слідства обставин, обґрунтованим є твердження про наявність ризику знищення, спотворення, приховування чи зміни відомостей, наявних на вилучених пристроях. Враховуючи наявну можливість виявлення на таких технічних засобах відомостей та файлів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, існує загроза їх знищення, зокрема, видалення листування, адресатів, телефонних дзвінків, документів, програм, а також приховування чи знищення самих пристроїв.
За таких умов, заявлена детективом мета (забезпечення збереження речових доказів) може бути досягнута через застосування до такого майна саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
4.5.Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість, ймовірну причетність до їх вчинення осіб, які є користувачами та володільцями вилученого майна, а також можливість виявлення на відповідному майні відомостей, що мають істотне значення для розслідування відповідних злочинів. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження не є невиправданими.
При цьому, у ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що обставини вилучення та виявлення технічного пристрою вказують на його належність особі, причетність якої перевіряється та враховуючи відповідність такого пристрою ознакам речових доказів, існує ризик знищення чи спотворення наявних у ньому важливих для слідства відомостей, а тому слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнають їх власники є співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
У цьому контексті слідчий суддя вважає також обґрунтованою необхідність застосування заборони користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, знищення майна, яке є речовими доказами, а також необхідність його використання для проведення в т.ч. експертних досліджень, огляду, копіювання вмісту тощо.
Слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на технічні пристрої не є припиненням права власності на них або невідворотнім позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.
У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не самі по собі матеріальні носії інформації, а наявні на них файли і відомості.
Слідчий суддя зауважує, що електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі №490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).
З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились (за виключенням передбачених законом випадків).
Водночас, з метою повного та всебічного проведення розслідування, наразі існує необхідність у проведенні повного огляду, ряду досліджень щодо вилученого майна, у тому числі на предмет наявності на ньому конкретної (в т.ч. видаленої) інформації, що є процесом досить тривалим та складним, потребує залучення спеціалістів, експертів та за певних обставин особливого програмного забезпечення. При цьому, вказаний процес очевидно може бути ускладненим у випадку наявності на відповідному пристрої системи логічного захисту та необхідності пошуку видаленої інформації, а тому потребує значного часу. З огляду на вказане та беручи до уваги значення вилученого майна для кримінального провадження слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування, є виправданою необхідність утримання відповідного мобільного телефону у розпорядженні слідства.
Поряд з цим, слідчий суддя наголошує, що будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна. У зв`язку з цим, зі спливом часу виправданість подальшого арешту відповідного технічного пристрою може бути предметом перевірки слідчим суддею у порядку ст. 174 КПК України, а тому таке утримання на кожному етапі досудового розслідування має обґрунтовуватись реальною потребою їх збереження у розпорядженні органу досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 98, 131, 167-168, 170-173, 235, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, подане у межах кримінального провадження №52021000000000572 від 07.12.2021 задовольнити частково.
2.Накласти арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на майно, вилучене під час проведення 07 квітня 2023 року обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_7 (іноземною мовою ОСОБА_8 ), а саме на:
-Мобільний телефон Iphone 14 PRO, s/n НОМЕР_3, IMEI 1 НОМЕР_4, IMEI 2 НОМЕР_5 .
3.Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
4.Копію ухвали негайно після її оголошення вручити детективу та іншим учасникам судового засідання, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати учасникам, які не були присутні під час оголошення ухвали.
5.Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
6.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
7.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1