- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
Справа № 991/1512/23
Провадження №11-кп/991/76/23
У Х В А Л А
03 травня 2023 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, подану на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 14.04.2023 у кримінальному провадженні № 52022000000000184 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Історія провадження
1.У провадженні Вищого антикорупційного суду (далі - суд) перебуває обвинувальний акт у кримінальному проваджені № 52022000000000184 від 18.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК.
2.14.04.2023 у підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття кримінального провадження.
3.14.04.2023 суд своєю ухвалою відмовив у задоволенні цього клопотання (далі - ухвала).
4.02.05.2023 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 разом з матеріалами оскарження.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви суду першої інстанції
5.Оскаржуваною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
6.Суд першої інстанції дійшов висновків, що: (1) з моменту фактичного затримання ОСОБА_2 (26.07.2023) до вручення йому повідомлення про підозру (27.07.2023) він не мав статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, хоча і був особою, затриманою за підозрою у вчиненні злочину. Статусу підозрюваного ОСОБА_2 набув після вручення йому повідомлення про підозру, а саме 27.07.2023; (2) досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні повинно бути закінчене протягом двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, тобто з 27.07.2023; (3) продовження строку до 27.10.2023 відбулося в межах компетенції заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП); (4) у цьому кримінальному провадженні волевиявлення сторони захисту доведене до відома сторони обвинувачення 14.02.2023, відтак строки досудового розслідування, залишок яких складав 7 днів, відновили свій перебіг 15.02.2023; (5) обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складений детективом НАБУ і затверджений прокурором САП 16.02.2023 і на наступний день - 17.02.2023 надійшов до Вищого антикорупційного суду, відтак звернення до суду з обвинувальним актом у цьому кримінальному провадження відбулося в межах строків досудового розслідування.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
7.В апеляційній скарзі захисник висловив прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу; (2) поставити нову ухвалу, якою закрити кримінальне провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.
8.Апеляційна скарга містить доводи щодо (1) права на апеляційне оскарження ухвали від 14.04.2023 та (2) її незаконності.
9.На думку захисника апеляційне оскарження ухвали має бути забезпечене на підставі (1) частини 2 статті 412 КПК, за якою судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито, та (2) з огляду на положення частини 6 статті 9 КПК, яка встановлює, що у випадку, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.
10.По суті вимог апеляційної скарги захисник навів мотиви щодо (1) можливості застосування до цього кримінального провадження положень пункту 10 частини 1 статті 284 КПК та (2) порядку обчислення строку досудового розслідування у цьому провадженні.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
11.На етапі вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач перевіряє апеляційну скаргу на предмет прийнятності та відсутності перешкод для призначення її до апеляційного розгляду, що передбачені частиною 1, пунктами 1-4 частини 3 та частиною 4 статті 399 КПК.
12.Відповідно до визначеної законодавцем послідовності норм кримінального процесуального закону апеляційний суд має: (1) перевірити чи відноситься оскаржене судове рішення до предмету його перевірки; (2) встановити наявність у особи права на апеляційне оскарження з урахуванням певних особливостей; (3) визначити чи було дотримано особою, яка подала скаргу, порядку і строків апеляційного оскарження; (4) дослідити відповідність апеляційної скарги вимогам статті 396 КПК. Проте, якщо на певному етапі перевірки апеляційним судом буде встановлено, що є перешкода для відкриття апеляційного провадження, то встановлення інших обставин є процесуально недоцільним, оскільки ця перешкода позбавляє суд можливості прийняти апеляційну скаргу до провадження (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 654/1820/18).
13.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина 4 статті 399 КПК).
14.Отже, у цьому провадженні на етапі прийняття апеляційної скарги першочергово суддя-доповідач має вирішити питання, чи може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження [до ухвалення остаточного рішення за наслідками судового розгляду в суді першої інстанції].
15.На це питання суддя-доповідач надає негативну відповідь з підстав, наведених нижче.
16.В апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 КПК; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК (частина 1 статті 392 КПК). Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною 1 статті 392 КПК, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених КПК. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК (частина 2 статті 392 КПК).
17.Нормами КПК не передбачена можливість окремого апеляційного оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження до ухвалення остаточного рішення за наслідками судового розгляду в суді першої інстанції.
18.З мотивів наведених вище, оскаржувана ухвала суду від 14.04.2022 про відмову в закритті кримінального провадження не підлягає окремому апеляційному оскарженню, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК.
19.Такий висновок узгоджується з позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленою в ухвалах від 24.05.2022 у справі № 691/847/20, від 28.04.2022 у справі № 466/7980/21, від 31.01.2022 у справі № 753/7012/16-к, від 30.12.2021 у справі № 210/6042/20, від 20.12.2021 у справі № 643/15868/20, від 08.11.2021 у справі № 758/16991/18, від 21.10.2021 у справі № 346/1999/21, від 20.10.2021 у справі № 539/608/21, від 07.10.2021 у справі № 755/18777/20, від 04.10.2021 у справі № 539/608/21, від 25.08.2021 у справі № 431/2233/21, від 01.07.2021 у справі № 760/24680/20, від 25.02.2021 у справі № 332/829/19.
20.При цьому суддя-доповідач не погоджується з доводом захисника про можливість оскарження ухвали на підставі загальних засад кримінального провадження. Так, за висновками Верховного Суду суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження має керуватися загальними засадами кримінального провадження та не вправі відмовити у перевірці законності судового рішення у випадку, якщо воно з одного боку - не передбачене КПК як таке, що може бути оскаржено, а з іншого - прийняте поза межами повноважень суду, передбачених КПК, адже стосовно таких судових рішень в КПК не може бути ні заборони, ні дозволу щодо їх апеляційного оскарження (постанова Верховного Суду України від 12.10.2017 у справі № 5-142кс(15)17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 237/1459/17).
21.Оскаржувана у цій справі ухвала суду постановлена за результатами розгляду відповідного клопотання захисту в межах повноважень суду. Так, на стадії судового провадження вирішення питання щодо закриття кримінального провадження належить до повноважень суду, що прямо передбачено КПК, зокрема, статтею 284, пунктом 2 частини 3 статті 314 КПК. Разом з тим в апеляційному порядку може бути оскаржена лише ухвала суду про закриття кримінального провадження (частина 11 стаття 284 КПК). Тобто положеннями КПК однозначно врегульовано питання щодо неможливості апеляційного оскарження ухвали суду про відмову у закритті кримінального провадження.
22.Отже, при перевірці апеляційної скарги на ухвалу суду від 14.04.2023 на предмет прийнятності загальні засади кримінального провадження не підлягають застосуванню.
23.Пунктом 8 частини 1 статті 129 Основного Закону України гарантоване забезпечення права на «апеляційний перегляд справи», тобто цією нормою гарантоване апеляційне оскарження кінцевого рішення суду першої інстанції в кримінальному провадженні за результатами судового провадження, а не кожного судового рішення в кримінальному провадженні під час судового розгляду.
24.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Так, в ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення у справі Ashingdane v. the United Kingdom від 28.05.1985, заява № 8225/78, § 57).
25.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження судового рішення про відмову в закритті кримінального провадження, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності апеляційних скарг і у кримінальному провадженні, зокрема, на стадії судового провадження. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження ухвали про відмову в закритті кримінального провадження. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на апеляційне оскарження, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі хоча і не можуть бути розглянуті в апеляційному порядку по суті, проте це компенсується наявністю права подання заперечень на таку ухвалу під час апеляційного оскарження кінцевого судового рішення суду першої інстанції у кримінальному провадженні.
26.Отже, у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 слід відмовити.
27.Враховуючи наявність безумовної перешкоди для апеляційного розгляду, суддя-доповідач не здійснює подальшу перевірку апеляційної скарги на прийнятність.
28.Керуючись частиною 4 статті 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
1.Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 14.04.2023 у кримінальному провадженні № 52022000000000184 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК.
2.Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня постановлення.
Суддя ОСОБА_1