Документ № 110607678

Дата засідання: 24/04/2023
Дата винесення рішення: 24/04/2023
Справа №: 991/2367/21
Провадження №: 12017161500003800
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Білоус І.О.

Справа № 991/2367/21

Провадження 1-кп/991/16/21

УХВАЛА

Іменем України

24 квітня 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4,

за участі:

прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

обвинувачених: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції),

захисників: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

особи, що подала до суду

цивільний позов, та представника осіб,

що подали до суду цивільний позов, ОСОБА_13

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження, подані у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017161500003800 від 25 листопада 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Кілія Одеської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1, що проживає по АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Шевченкове Кілійського району Одеської області, зареєстрованого по АДРЕСА_3, що проживає по АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця с. Єлизаветівка Снігурівського району Миколаївської області, зареєстрованого по АДРЕСА_5, що проживає по АДРЕСА_6,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст клопотань та позиції учасників судового провадження

До Вищого антикорупційного суду надійшли клопотання захисника ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження на підставі п. 7, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а також у зв`язку з прийняттям 26 червня 2018 року старшим слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 постанови про закриття кримінального провадження № 12017161500003800 від 25 листопада 2017 року.

Клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України обґрунтовується тим, що це кримінальне провадження відноситься до проваджень, що здійснюються у формі приватного обвинувачення, а отже воно могло бути розпочате виключно за заявою потерпілого. Натомість, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 12016000000000411 від 02 листопада 2016 року стала заява Громадської організації «Центр протидії корупції», а не заява уповноваженої особи Одеської міської ради, при цьому за версією сторони обвинувачення, викладеною в обвинувальному акті, цим кримінальним правопорушенням завдано шкоду територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради у вигляді 92 659 282 грн, надмірно сплачених з міського бюджету міста Одеси за придбання нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д. Захисник ОСОБА_11 акцентував увагу суду, що Одеська міська рада згоди на залучення її в якості потерпілого у цьому кримінальному провадженні не надавала. На підтвердження своєї позиції захисник також посилається на положення ч. 1, 3 ст. 477 КПК України в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення, та на момент, коли було розпочате досудове розслідування № 12016000000000411 від 02 листопада 2016 року, із якого в подальшому були виділені матеріали провадження № 12018000000000503 та об`єднані з провадженням № 12017161500003800, та зазначає, що винятки із встановленого вказаною нормою правила, як то вчинення правопорушення організованою групою чи спричинення шкоди державним інтересам, не мали місця у цьому провадженні, а той факт, що це кримінальне провадження було розпочато за відсутності заяви потерпілого і така заява не може бути подана, свідчить про наявність підстав для його закриття на підставі п. 7 ч. 1 ст.284 КПК України.

Клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України обґрунтовується тим, що кримінальне провадження № 12017161500003800 об`єднане із виділеними матеріалами з кримінального провадження № 52016000000000411 від 02 листопада 2016 року. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким, зокрема, внесено зміни до статті 294 КПК та надано повноваження слідчому судді щодо продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після введення в дію цього Закону, тобто з 16 березня 2018 року. У подальшому захисник посилається на хронологію подій, що, на його думку, підтверджують вимоги клопотання, а саме:

- 13 лютого 2018 року у кримінальному провадженні № 52016000000000411 низці осіб повідомлено про підозру;

- 04 квітня 2018 року постановою заступника генерального прокурора ОСОБА_15 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000411 до 4 місяців, тобто до 13 червня 2018 року;

- 29 травня 2018 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000411 завершене.

Оскільки кримінальне провадження № 52016000000000411 розслідувалось і після набрання відповідними положенням Закону № 2147-VIII законної сили, тобто після 16 березня 2018 року, то строки досудового розслідування у провадженні № 52016000000000411, на думку захисника ОСОБА_11, продовжені неуповноваженим суб`єктом, а тому закінчились 13 квітня 2018 року. На підставі зазначеного захисник робить висновок, що виділення із провадження № 52016000000000411 в окреме провадження матеріалів досудового розслідування за № 52016000000000503, яке в подальшому було об`єднано з провадженням № 12017161500003800, відбулось поза межами строків досудового розслідування, а саме провадження № 12017161500003800 підлягає закриттю.

Клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з прийняттям 26 червня 2018 року старшим слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 постанови про закриття кримінального провадження № 12017161500003800 від 25 листопада 2017 року мотивоване тим, що після закриття провадження всі подальші процесуальні дії, проведені в ньому, - незаконні. Так, захисник ОСОБА_11 зазначає, що на момент прийняття вказаної постанови слідчого, тобто станом на 26 червня 2018 року, досудовим розслідуванням у провадженні № 12017161500003800 перевірялись обставини ймовірного внесення суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_16 до звіту про оцінку вартості будівлі № 2-Д по вул. Косовського у м. Одесі, неправдивих відомостей, що кваліфікувалось органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 367 КК України як службова недбалість. Постанова про закриття кримінального провадження була оскаржена до слідчого судді, а після відмови в задоволенні скарги - до суду апеляційної інстанції, за результатами чого була залишена в силі. Водночас, 30 жовтня 2018 року керівник Одеської місцевої прокуратури № 3 скасував вказану постанову старшого слідчого ОСОБА_14 про закриття. Захисник ОСОБА_11 уважає таке скасування незаконним через наявність ухвали слідчого судді та ухвали суду апеляційної інстанції, якими підтверджено законність закриття кримінального провадження. Окрім того, на думку захисника, у цьому провадженні закінчився строк досудового розслідування в момент його закриття, а тому подальше скасування постанови про закриття кримінального провадження керівником прокуратури здійснене поза межами такого строку.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх захисники вимоги вказаних клопотань підтримали.

Водночас, захисник ОСОБА_10 додатково подав до суду письмові пояснення щодо усіх трьох клопотань захисника ОСОБА_11 .

У поясненнях щодо клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України захисник ОСОБА_10 звернув увагу суду на наступну хронологію подій:

13 лютого 2018 року у кримінальному провадженні № 12016000000000411 від 02 листопада 2016 року повідомлено про підозру усім особам, щодо яких воно здійснювалось;

16 березня 2018 року набрали чинності зміни до КПК України, якими з-поміж іншого було змінено суб`єкта продовження строку досудового розслідування;

04 квітня 2018 року прийнята постанова прокурора про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000411 до 4 місяців, тобто до 13 червня 2018 року;

13 квітня 2018 року, на думку захисника ОСОБА_10, закінчився строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016000000000411 від 02 листопада 2016 року;

29 травня 2018 року із кримінального провадження № 12016000000000411 від 02 листопада 2016 року виділено провадження за ч. 5 ст. 191 КК України за № 52016000000000503;

28 грудня 2018 року матеріали кримінальних проваджень № 52016000000000503 та № 12017161500003800 об`єднали за номером останнього, у якому 24 січня 2020 року ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 оголошено про підозру.

На думку захисника ОСОБА_10 до кримінального провадження № 12016000000000411 від 02 листопада 2016 року починаючи з 16 березня 2018 року слід застосовувати кримінальний процесуальний закон у новій редакції, що передбачала необхідність продовження строків досудового розслідування на 4 та більше місяців слідчим суддею. Водночас, продовження 04 квітня 2018 року строку досудового розслідування було здійснено не уповноваженим суб`єктом, чим порушено права підозрюваних на доступ до правосуддя. Окрім того, захисник ОСОБА_10 звертає увагу суду, що застосування норм кримінального процесуального закону в новій редакції лише до проваджень, унесених до ЄРДР після набрання чинності законодавчими змінами, ставить підозрюваних у таких провадженнях в нерівне становище в порівнянні з підозрюваними у провадженнях, що були внесені до ЄРДР до вказаної події, оскільки, на думку захисника, правовідносини щодо продовження строку виникають з моменту звернення з клопотанням до уповноваженого суб`єкта і саме цей момент є визначальним для вирішення питання, яка редакція закону підлягає застосуванню. На підставі викладеного захисник ОСОБА_10 робить висновок, що всі процесуальні дії, що відбулись у кримінальному провадженні № 12016000000000411 після 13 квітня 2018 року, були здійснені поза межами строку досудового розслідування.

У поясненнях щодо клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України захисник ОСОБА_10 акцентує увагу суду на тому, що обвинуваченим ставиться в вину організація (пособництво) заволодіння майном територіальної громади міста Одеси шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб. Провадження за вказаною кваліфікацією у 2016 році могло бути розпочате виключно у формі приватного обвинувачення. За версією сторони обвинувачення, злочином завдано шкоду місцевому бюджету територіальної громади міста Одеси, отже єдиним суб`єктом звернення про вчинення злочину станом на 2016 рік могла бути Одеська міська рада. Однак, остання не подавала жодних заяв про вчинення злочину, отже провадження № 52016000000000411 було розпочате з суттєвим порушенням ст. 25 та 477 КПК України. Ураховуючи викладене, захисник ОСОБА_10 приходить до висновку, що Одеська міська рада не порушувала питання щодо притягнення обвинувачених у цьому провадженні до кримінальної відповідальності, отже рада не підтримує обвинувачення. Відмова ж потерпілого від підтримання обвинувачення є безумовною підставою для закриття цього провадження.

Надаючи свої письмові пояснення щодо клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з прийняттям 26 червня 2018 року № 12017161500003800 СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 постанови про закриття кримінального провадження № 12017161500003800 від 25 листопада 2017 року, захисник ОСОБА_10 звертає увагу суду на наступні обставини. Вказаною постановою старшого слідчого це кримінальне провадження було закрите у зв`язку з відсутністю в діянні суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_16 складу кримінального правопорушення. 18 липня 2018 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеса за результатами розгляду скарги на вказану постанову дійшов висновку, що постанова про закриття є правомірною та обґрунтованою. 27 липня 2018 року Апеляційний суд Одеської області підтвердив висновки слідчого судді щодо правомірності винесеної постанови про закриття кримінального провадження № 12017161500003800. 30 жовтня 2018 року керівник Одеської місцевої прокуратури № 3 скасував постанову про закриття кримінального провадження № 12017161500003800. При прийнятті вказаного рішення керівник прокуратури, на думку захисника ОСОБА_10, вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки законність постанови про закриття була перевірена в порядку судового контролю, порушив принцип правової визначеності, оскільки поставив під сумнів рішення суду, яке набрало законної сили, та не дотримався встановленого КПК України двадцятиденного строку для прийняття рішення про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

Прокурор ОСОБА_6 проти задоволення клопотань захисника ОСОБА_11 заперечував, а також надав суду письмові заперечення прокурора ОСОБА_5, зі змісту яких вбачається наступне.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України прокурор ОСОБА_5 зазначила, що на її думку, норми Закону України № 2147-VIII не підлягають застосуванню до провадження № 12017161500003800. Так, Законом № 2147-VIII, що набув чинності 15 грудня 2017 року, ч. 1 ст. 284 КПК України було доповнено пунктом 10. За змістом п. 4 параграфу 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII зміни, згідно з якими ч. 1 ст. 284 КПК України було доповнено пунктом 10, вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін. Зміни, згідно з якими ч. 1 ст. 284 КПК України було доповнено п. 10, введені в дію з 16 березня 2018 року, а тому вони не можуть бути застосовані до цього провадження, яке зареєстроване 25 листопада 2017 року.

Окрім того, прокурор ОСОБА_5 звернула увагу суду на наступні обставини цього провадження:

-відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, унесено до ЄРДР 25 листопада 2017 за № 12017161500003800;

-відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, унесено до ЄРДР 29 травня 2018 року за № 52018000000000503 на підставі постанови прокурора від 29 травня 2018 року про виділення матеріалів досудового розслідування із кримінального провадження №52016000000000411;

-02 листопада 2018 року матеріали кримінального провадження № 12017161500003800 від 25 листопада 2017 року витребувані з СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області на підставі п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» з метою використання для розкриття кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

-29 листопада 2018 року постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 визначено підслідність кримінального провадження № 12017161500003800 за Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ);

-постановою прокурора від 28 грудня 2018 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12017161500003800 і № 52018000000000503 об`єднані в одне провадження за № 12017161500003800;

-відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. З ст. 209КК України, унесено до ЄРДР 15 січня 2020 року за № 52018000000000019 на підставі самостійного виявлення детективами ознак кримінального правопорушення в діях ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ;

-відповідно до постанови прокурора від 21 січня 2020 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12017161500003800 і № 52018000000000019 об`єднані в одне провадження за № 12017161500003800.

-24 січня 2020 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209КК України;

-24 січня 2020 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209КК України;

-24 січня 2020 року ОСОБА_17 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

-07 лютого 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209КК України;

-на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2020 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваної ОСОБА_17 ;

-постановою прокурора від 04 квітня 2021 року з кримінального провадження № 12017161500003800 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо підозрюваної ОСОБА_17 .

З урахуванням зазначеної хронології подій прокурор робить висновок, що днем початку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12017161500003800 є 25 листопада 2017 року, що виключає можливість застосування Закону України № 2147-VIII при вирішення питання про його закриття.

Щодо доводів захисника ОСОБА_11 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000411 неуповноваженим суб`єктом, прокурор ОСОБА_5 у своїх запереченнях навела хронологію подій у кримінальному провадженні № 52016000000000411, що, на її думку, мають значення для розгляду судом клопотання захисника ОСОБА_11 та підтверджують, що початком досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000411 є 02 листопада 2016 року, а тому положення Закону № 2147-VІІI, не мають зворотної дії в часі і не можуть бути застосовані до вказаного кримінального провадження при визначенні належного суб`єкта продовження строку досудового розслідування.

Доводи захисника ОСОБА_11 щодо того, що кримінальне провадження № 52016000000000411 здійснювалось і після 16 березня 2018 року, а тому положення Закону № 2147-VIII все ж таки мають до нього застосовуватись, є, на думку прокурора ОСОБА_5, безпідставним, оскільки усі кримінальні провадження, які станом на дату прийняття прокурором рішення про продовження строку досудового розслідування до чотирьох місяців були об`єднані у кримінальному провадженні № 52016000000000411, були також розпочаті до 16 березня 2018 року, а тому кримінальне провадження № 52018000000000503, яке було виділено із кримінального провадження № 52016000000000411, та у подальшому відповідно об`єднано з кримінальним провадженням № 12017161500003800 в одне провадження за № 12017161500003800, все ж таки було виділено в межах строків досудового розслідування.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України прокурор ОСОБА_5 зазначила, що, на її думку, це кримінальне провадження не відноситься до приватного обвинувачення з огляду на те, що шкода кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 191 КК України, завдана державним інтересам, а також що злочин вчинено не найманим працівником по відношенню до потерпілого - Одеської міської ради.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження у зв`язку з прийняттям 26 червня 2018 року № 12017161500003800 СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 постанови про закриття кримінального провадження № 12017161500003800, прокурор ОСОБА_5 зазначила, що залишення в силі постанови слідчого про закриття кримінального провадження судами після її перегляду в порядку судового контролю слідчим суддею та судом апеляційної інстанції не позбавляють прокурора його права, передбаченого ст. 36, 284 КПК України, скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих. Не погоджується прокурор ОСОБА_5 також із позицією захисника ОСОБА_11, що скасування прокурором постанови слідчого про закриття кримінального провадження відбулось поза межами двадцятиденного строку, встановленого КПК України, оскільки слідчий, у порушення ст. 284 КПК України, не направив копію постанови про закриття кримінального провадження до Одеської місцевої прокуратури № 3, що унеможливило перевірку зазначеного рішення процесуальним керівником, а встановлений ст. 284 КПК України для процесуального керівника двадцятиденний строк не почав обраховуватись.

Не погодилась прокурор ОСОБА_5 і з твердженням захисника ОСОБА_11 про закінчення строку досудового розслідування на момент винесення 30 жовтня 2018 року постанови прокурора про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження. Так, на думку прокурора, строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК України, у даному кримінальному провадженні дозволяли приймати таке рішення, адже на той час у жодній особі не було повідомлено про підозру, а редакція КПК України, що підлягала застосуванню до правопорушень, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року, не передбачала необхідності продовження строку досудового розслідування у провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру.

2.Мотиви суду

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та задоволення клопотання захисника ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження, суд ураховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; 3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; 3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав; 4-1) втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння; 5) помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого; 6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; 7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством; 8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу; 9) стосовно податкових зобов`язань особи, яка вчинила дії, передбачені ст. 212 КК України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозд. 9-2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України; 9-1) існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, дізнавачу, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав; 10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

При цьому, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено право суду під час підготовчого судового засідання закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 284 КПК України доповнена п. 10 згідно із Законом № 2147-VIII. Відповідно до п. 4 § 2 «Перехідні положення» розд. 4 Закону № 2147-VIII зміни до ст. 284 КПК України вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. Закон № 2147-VIII набрав чинності 15 грудня 2017 року, а зміни до ст. 284 КПК України введені в дію 15 березня 2018 року.

Таким чином, з підстав, визначених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, можуть бути закриті лише ті провадження, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після 15 березня 2018 року. Оскільки кримінальне провадження № 12017161500003800 зареєстроване 25 листопада 2017 року, то при вирішенні питання про його закриття не може бути застосована зазначена норма кримінального процесуального закону.

Такий висновок суду узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 5 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Оцінюючи доводи захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_10 суд критично сприймає зазначену ними обставину про об`єднання матеріалів провадження № 12017161500003800 з виділеними матеріалами з кримінального провадження № 52016000000000411 від 02 листопада 2016 року, у якому строк досудового розслідування закінчився, як доказ закінчення строку досудового розслідування також і в цьому провадженні, оскільки суд не може надавати оцінку обставинам іншого кримінального провадження, що не перебуває у нього на розгляді.

З аналогічних підстав суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_10 стосовно продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000411 від 02 листопада 2016 року не уповноваженим суб`єктом - прокурором, а не слідчим суддею.

Частинами 1, 2 ст. 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи наведені стороною захисту доводи та надані докази на підтвердження позиції про наявність підстав для закриття цього кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд не вбачає підстав для задоволення вимог клопотання захисника ОСОБА_11 .

Оцінюючи доводи, викладені захисником ОСОБА_11 у клопотанні про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, та додаткові пояснення з цього питання захисника ОСОБА_10 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України у редакції, що діяла на час внесення відомостей до ЄРДР, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, зокрема, передбаченого ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам). Тобто, якщо внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, шкода завдана державним інтересам, таке провадження не відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення і, відповідно, розпочатись воно може не лише на підставі заяви потерпілого.

Конституційний Суд України у рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Окрім того, Конституційний Суд України дійшов висновку, що «інтереси держави» є оціночним поняттям.

Вирішуючи питання, чи відноситься ймовірне заволодіння коштами місцевого бюджету територіальної громади міста Одеса у сумі 92 659 282,00 грн до державних інтересів суд ураховує наступні правові норми:

ст. 7 Конституції України - в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування;

ч. 3 ст. 142 Конституції України - держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою;

ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» - місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України;

ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування» - місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах … поєднання місцевих і державних інтересів;

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження № 12017161500003800 від 25 листопада 2017 року не здійснюється у формі приватного обвинувачення, оскільки поняття державних інтересів у п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України в редакції, що діяла на час внесення відомостей до ЄРДР, охоплює інтереси держави та інтереси територіальної громади.

Порядок закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України стосується лише випадків існування нескасованої постанови про закриття кримінального провадження.

Ураховуючи викладене, перевіривши обґрунтованість заявлених захисником ОСОБА_11 клопотань про закриття цього кримінального провадження, доводи захисника ОСОБА_10, викладені в письмових поясненнях, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями ст. 284, 314, 315, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження на підставі п. 7, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а також у зв`язку з прийняттям 26 червня 2018 року старшим слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 постанови про закриття кримінального провадження № 12017161500003800 від 25 листопада 2017 року, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3