- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
Справа № 991/3781/23
Провадження № 1-кс/991/3803/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4
його захисника адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 червня 2019 року за № 22019000000000163,
В С Т А Н О В И ЛА :
І. Суть клопотання
01 травня 2023 року слідчому судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 червня 2019 року за № 22019000000000163.
Захисник просив змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року, на особисте зобов`язання.
Клопотання обґрунтоване такими доводами:
- після застосування запобіжного заходу 10 серпня 2021 року кримінальне провадження було закрите в частині підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України;
- ОСОБА_4 повернули закордонний паспорт, оскільки сторона обвинувачення не вживала заходів щодо продовження строку дії покладених на нього обов`язків;
- з 29 липня 2022 року підозрюваний був мобілізований на військову службу та станом на теперішній час виконує бойове завдання на сході країни;
- ризик знищення чи спотворення речей і документів неодноразово визнавався недоведеним слідчими суддями під час розгляду клопотань сторони обвинувачення щодо продовження строку дії покладених на нього обов`язків;
- з плином часу сторона обвинувачення має навести додаткові доводи на підтвердження обґрунтованості підозри.
ІІ. Позиції учасників судового засідання
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав подане клопотання із наведених у ньому мотивів.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання, пославшись на продовження існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
ІІІ. Норми кримінального процесуального закону, якими керувалася слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Статтею 201 КПК України визначено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, та його захисника ініціювати розгляд питання про зміну запобіжного заходу шляхом подання відповідного клопотання.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею
28 грудня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено розмір застави 3 400 170 грн та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
11 листопада 2019 року Київським апеляційним судом зазначену ухвалу було скасовано, застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено розмір застави 576 300 грн та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Судом було встановлено існування наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:
- переховування від органів досудового розслідування та суду;
- знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні;
- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно квитанцій від 14 листопада 2019 року заставу було внесено заставодавцями:
- ОСОБА_6 у сумі 287 тис. грн;
- ОСОБА_7 у сумі 145 тис. грн;
- ОСОБА_4 у сумі 145 тис. грн.
Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 15 червня 2020 року, 02 липня 2021 року було продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .
Постановою від 10 серпня 2021 року кримінальне провадження в частині підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України було закрите на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати.
V. Висновки
5.1. Частина 4 ст. 201 КПК України передбачає, що клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Водночас слід зауважити, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом (ч. 3 ст. 26 КПК України).
Розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу передбачає дослідження обставин, які виникли після ухвалення рішення про його застосування та які можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Отже, під час вирішення питань, пов`язаних зі зміною запобіжного заходу, з`ясування законності ухвали слідчого судді про його застосування чи її перегляд перебуває поза межами компетенції слідчого судді.
Враховуючи, що захисник не порушив перед слідчим суддею питання щодо обґрунтованості підозри та не навів доводів з цього приводу, відсутні підстави для її оцінки в межах розгляду цього клопотання.
5.2. Оцінюючи доводи захисника щодо зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінку ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя обмежує лише ризиком переховування від органів досудового розслідування та суду. Попри те, що під час застосування запобіжного заходу Київським апеляційним судом була констатована наявність чотирьох ризиків, у подальшому сторона обвинувачення, звертаючись з клопотаннями про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, наголошувала на існуванні виключно ризику переховування (ухвала слідчого судді від 02 липня 2021 року). Також на існуванні лише цього ризику наполягав у судовому засіданні прокурор.
Отже, інші ризики, існування яких було враховане судом під час застосування запобіжного заходу, станом на теперішній час не існують, що вочевидь є обставиною, яка змінилася з моменту постановлення ухвали.
5.3. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя враховує, кримінальне провадження за підозрою у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, закрите постановою від 10 серпня 2021 року. Таким чином, зміст та обсяг підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зменшився у порівнянні з тим, який було враховано під час застосування щодо нього запобіжного заходу.
5.4. Також є слушними доводи захисника в частині того, що з часу фактичного застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави (14 листопада 2019 року) минув тривалий час - понад 3 роки. Викладене свідчить, що ризик переховування, встановлений під час застосування запобіжного заходу, зменшився, що узгоджується з п. 60 рішення ЄСПЛ «Єлоєв проти України», але продовжує існувати і на теперішній час.
Слідчий суддя також бере до уваги надані стороною захисту документи, які свідчать про сумлінне виконання ОСОБА_4 своїх обов`язків як військовослужбовця (грамоти, подяку).
5.5. Підсумовуючи встановлені обставини, слід констатувати, що з часу застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави:
- зменшився ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду;
- перестали існувати інші встановлені ризики;
- зменшився зміст та обсяг підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень.
Викладені обставини у своїй сукупності переконують слідчого суддю у можливості зміни запобіжного заходу у бік пом`якшення.
Разом з тим, наведених обставин не достатньо для висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, на застосуванні якого наполягає сторона захисту, здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .
На переконання слідчого судді, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків та не буде становити надмірного тягара для нього.
Таким чином, наявні підстави для часткового задоволення клопотання захисника, зменшення розміру застави до зазначеного рівня та повернення різниці заставодавцям.
Слід звернути увагу, що підозрюваному було визначено заставу у розмірі 576 300 грн, втім арифметична сума внесених коштів згідно квитанцій складає 577 000 грн, тобто на 700 грн більше, ніж це було визначено апеляційним судом. Повертаючи внесену заставу, слідчий суддя виходить саме з фактично внесеної суми.
Оскільки застава була внесена трьома особами, суму, на яку зменшено її розмір, а також сплачені понад цей розмір кошти у сумі 700 грн, слід повернути заставодавцям у пропорційному співвідношенні до внесених ними сум ( ОСОБА_6 - 49,74%, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 - по 25,13% кожному).
На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 176-178, 182, 193, 201, 372 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання адвоката ОСОБА_5 - задовольнити частково.
2. Зменшити розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_4 ухвалою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року з 576 300,00 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста грн 00 коп) гривень до 268 400,00 (двісті шістдесят вісім тисяч 400 грн 00 коп) гривень, що становить 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
3. Частину суми, на яку зменшено заставу, яка була внесена ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 за ОСОБА_4 на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року, у розмірі 308 600,00 (триста вісім тисяч шістсот грн 00 коп) гривень - повернути заставодавцям у пропорційному співвідношенні до внесених ними сум, а саме:
- 153 497,64 (сто п`ятдесят три тисячі чотириста дев`яносто сім грн 64 коп) гривень - повернути ОСОБА_6 ;
- 77 551,18 (сімдесят сім тисяч п`ятсот п`ятдесят одна грн 18 коп) гривень - повернути ОСОБА_7 ;
- 77 551,18 ( сімдесят сім тисяч п`ятсот п`ятдесят одна грн 18 коп) гривень - повернути ОСОБА_5 .
4. У решті клопотання адвоката ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1