Документ № 110728001

Дата засідання: 28/04/2023
Дата винесення рішення: 28/04/2023
Справа №: 991/6136/22
Провадження №: 42015000000002833
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне
Тип рішення: Ухвала про розгляд відводу

Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.

Справа № 991/6136/22

Провадження 1-кп/991/76/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши заяви про відвід захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні за обвинувальним актом у кримінальному провадженні за № 42015000000002833 від 25 грудня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368 КК України, та ОСОБА_9, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000002833 від 25.12.2015 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України (далі - Обвинувальний акт).

В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_7 заявлено відвід головуючому судді - судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . Відвід мотивовано тим, що: (1) суддя перешкоджав діяльності захисника за договором та порушив право особи на вибір захисника, шляхом безпідставного залучення захисника із Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; (2) не було викликано обвинуваченого ОСОБА_9 в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, в судове засідання, призначене на 18.01.2023, що призвело до порушення права обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя; (3) судові засідання проводилися не дивлячись на сигнали «Повітряна тривога», що створює загрозу життю та здоров`ю учасників судового процесу; (4) головуючий примушує захисника до участі в судових засіданнях під час повітряної тривоги шляхом зловживання службовими повноваженнями, зокрема, шляхом постановлення ухвали про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності; (5) головуючий суддя, в порушення приписів ст. 73, ст. 321 КПК України, здійснив дії, не передбачені процесуальним законодавством, та поза межами наданих йому повноважень - підписав повістку про виклик в судове засідання ОСОБА_9, які може підписувати виключно секретар судового засідання. За такого, посилаючись на можливе упереджене ставлення головуючого до розгляду даної справи, у тому числі через звернення адвоката до Вищої ради правосуддя зі скаргою на суддю ОСОБА_1, обвинувачених та захисників, адвокат ОСОБА_7 просить:

- розглянути заяву про відвід судді ОСОБА_1 - головуючого судді по справі № 991/6136/22 та задовольнити її.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_6 заявлено відвід колегії суддів. Відвід мотивовано тим, що: (1) не було викликано обвинуваченого ОСОБА_8 в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, в судове засідання, призначене на 18.01.2023, що призвело до порушення права обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя; (2) повістки про виклик не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку з чим порушують право на захист особи, не утворюють будь-яких процесуальних обов`язків для особи, ім`я якої в них зазначено. За такого, посилаючись на наявність сумніву щодо неупередженості суддів, наявність конфлікту інтересів у судді ОСОБА_1, у тому числі через виникнення значної його зацікавленості у результатах розгляду справи, адвокат ОСОБА_6 просить:

- задовольнити заяву про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду у справі № 991/6136/22.

Адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали заявлені ними відводи.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 заперечував проти заявлених відводів, зазначив, що незгода з процесуальними рішенням не є підставою для відводу.

Вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для відводу, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Статтями 75 та 76 Кримінального процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу судді.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Натомість, заявлені відводи не містять належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, що виключають участь головуючого судді ОСОБА_1 та колегії суддів вцілому (судді ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ) у розгляді судової справи № 991/6136/22 (провадження № 1- кп/991/76/22).

Щодо доводів сторони захисту щодо перешкоджання головуючим суддею діяльності захисника за договором та порушення права особи на вибір захисника, шляхом безпідставного залучення захисника із Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.12.2022 (справа № 991/6136/22) залучено захисника для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_9 при розгляді Обвинувального акта та доручено директору Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити адвоката для захисту ОСОБА_9 у судовому провадженні при розгляді зазначеного Обвинувального акта та забезпечити його прибуття до Вищого антикорупційного суду 03.01.2023 року о 08 годині 00 хвилин.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Так, 28.12.2022 захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 повторно не з`явився в судове засідання, надіслав заяву (Вх № 15930/22-Вх від 22.12.2022), в якій, посилаючись на перебування у відпустці поза межами міста Києва, просив перенести судове засідання на іншу дату, однак не раніше 18.01.2023, при цьому не надав належних доказів поважності причин своєї неявки.

Судом було призначено проведення підготовчого судового засідання за даним Обвинувальним актом 03.01.2023.

Згідно з ч.1 ст. 52 КПК України, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 49 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його. Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 49 КПК України).

Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов`язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 49 КПК України).

Так, у рамках кримінального провадження № 42015000000002833 від 25.12.2015 ОСОБА_9 обвинувачується, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.

Згідно з ч. 6 ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209КК України, є особливо тяжкими злочинами.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 52, ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання не може здійснюватися за відсутності захисника обвинуваченого ОСОБА_9 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі - Закон), суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

За п. 3 ч. 1 ст. 17 вказаного Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечує участь захисника при здійсненні досудового розслідування та судового провадження у випадках, коли захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії.

За вимогами ч. 6 ст. 19 Закону, у разі отримання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний негайно призначити захисника.

Враховуючи вищевикладені положення чинного кримінального процесуального законодавства, повторну неявку захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 в судове засідання, з метою забезпечення захисту обвинуваченого ОСОБА_9 при розгляді Обвинувального акта та з метою дотримання розумних строків, судом було залучено захисника для проведення окремої процесуальної дії (розгляду Обвинувального акта). При цьому, залучення захисника судом не припиняє повноважень захисника за договором та не є протиправним.

Щодо доводів сторони захисту з приводу не здійснення виклику обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, в судове засідання, призначене на 18.01.2023, що призвело до порушення права обвинувачених на захист та доступ до правосуддя.

У кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 здійснювалося спеціальне досудове розслідування щодо підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що підтверджується реєстром прийнятих під час досудового розслідування процесуальних рішень (Том № 1 а. 151 - п. 303, 304).

Оскільки, підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 відбувається без участі обвинувачених внаслідок здійснення спеціального досудового розслідування, то участь обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не є обов`язковою.

Разом з тим, згідно матеріалів справи, сторона захисту (підозрювані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, їх захисники - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) викликалась в підготовче судове засідання, призначене на 18.01.2023 о 13 год 00 хв:

- підозрювані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 викликалися, шляхом направлення їм повісток за останнім відомим місцем проживання та реєстрації в Україні (Том № 7 а. 4-6, 14, 21, 23) та шляхом публікації відповідних оголошень на офіційному веб-сайті Вищого антикорупційного суду (Том № 7 а. 7-8, 12-13);

- захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 приймав участь у підготовчому судовому засіданні 03.01.2023, під час якого його повідомили про призначення наступного судового засідання на 18.01.2023 о 13 год. 00 хв. (Том № 6 а. 238);

- захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 викликався, шляхом направлення повістки поштовим зв`язком та на електронну адресу (Том № 7 а. 3, 14, 9-11).

При цьому, колегією суддів прийнято рішення про подальший виклик обвинувачених у підготовче судове засідання у порядку ч. 8 ст. 135 КПК України.

Як свідчать матеріали судової справи, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обізнані (повідомлені) про направлення до суду та розгляд Обвинувального акта і реалізують свої процесуальні права через своїх захисників, в тому числі знайомляться з матеріалами судової справи, долучають докази через своїх захисників, а за такого, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 314 КПК України, права обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9, у тому числі право на захист чи доступ до правосуддя, порушені не були.

Щодо доводів сторони захисту про порушення головуючим суддею приписів ст. 73, ст. 321 КПК України - підписання ним повісток про виклик в судове засідання ОСОБА_9, які може підписувати виключно секретар судового засідання, та невідповідність таких повісток вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Посилаючись на невідповідність повісток про виклик вимогам Кримінального процесуального кодексу України, сторона захисту зазначає, що цим порушується право на захист особи та такі повістки не утворюють будь-яких процесуальних обов`язків для особи, ім`я якої в них зазначено.

Стаття 135 КПК України регламентує порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 134 КПК України, суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою.

Згідно ст. 137 КПК України, у повістці про виклик повинно бути зазначено: (1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик; (2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв`язку; (3) ім`я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса; (4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик; (5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа; (6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи; (7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа; (8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження; (9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з`явитися на виклик, та нагадування про обов`язок заздалегідь повідомити про неможливість з`явлення; (10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

Як вбачається із повісток, направлених обвинуваченим, їх зміст повністю відповідає вимогам ст. 137 КПК України.

При цьому, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 314 КПК України (можливість проведення підготовчого судового засідання без участі обвинувачених), вказані повістки направляються з метою повідомлення обвинувачених про судове засідання по розгляду Обвинувального акта (про що вони обізнані, враховуючи участь у справі захисників за договором) та надання їм можливості особисто з`явитися до суду, а не забезпечити обов`язкову явку таких осіб.

Стаття 135 КПК України регулює порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні.

Статтею 73 КПК України встановлено повноваження секретаря судового засідання, у тому числі, здійснювати судові виклики і повідомлення у спосіб, встановлений ст. 135 КПК України.

При цьому, п. 10 ч. 1 ст. 137 КПК України прямо встановлено, що у повістці про виклик повинно бути зазначено підпис судді, який здійснив виклик.

Таким чином, повістка підписується суддею (у даному випадку головуючим у справі).

Щодо доводів сторони захисту щодо проведення судових засідань під час повітряної тривоги та примушування захисника ОСОБА_7 до участі в судових засіданнях під час повітряної тривоги.

Так, захисник ОСОБА_7 викликався в підготовче судове засідання, призначене на 14.03.2023 о 12 год. 30 хв., а саме: адвокат ОСОБА_7 приймав участь у підготовчому судовому засіданні 07.03.2023, під час якого його повідомили про призначення наступного судового засідання на 14.03.2023 о 12 год. 30 хв. (Том № 12 а. 133-134).

Мотивуючи поважність причин неможливості з`явитися у підготовче судове засідання, призначене на 14.03.2023 о 12 год. 30 хв., захисник ОСОБА_7 зазначив, що у місті Києві оголошено повітряну тривогу, у зв`язку з чим з метою збереження свого життя та здоров`я адвокат перебуває в укритті, увесь наземний громадський транспорт зупинено (Заява про перенесення судового засідання Вх. № 9185/23-Вх від 14.03.2023).

За ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно вимог ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю захисника.

Відповідно до ст. 44 Правил адвокатської етики, затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09.06.2017 (із змінами від 15.02.2019), під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Поважні причини неприбуття особи на виклик зазначені у ст. 138 КПК України. До них належать, зокрема: обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і на час розгляду заяв про відвід. По всій території України, а не лише по місту Києву та Київській області, державою-агресором здійснюються бомбардування, що безсумнівно становить небезпеку для життя та здоров`я населення. При цьому, оповіщення про повітряну тривогу надходять завчасно та, з урахуванням позиції учасників судового провадження, суд завжди оголошує перерву в судовому засіданні на час такої тривоги, що надає учасникам можливість прослідувати до бомбосховища/укриття.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 затверджено Перелік, відповідно до якого, з 25.04.2022 місто Київ та територіальні громади Київської області не перебувають у переліку тих, що розташовані у районі проведення воєнних (бойових) дій або у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Згідно відомостей із автоматизованої системи документообігу суду «Д-3», Заява адвоката ОСОБА_7 про перенесення судового засідання Вх. № 9185/23-Вх від 14.03.2023 зареєстрована в системі 14.03.2023 о 10 год. 54 хв.

Відповідно до Мапи тривог України (https://alerts.in.ua), повітряна тривога у місті Києві 14.03.2023 тривала з 10 год. 03 хв. по 11 год. 10 хв.

Таким чином, захисник ОСОБА_7 мав можливість прибути в підготовче судове засідання, призначене на 14.03.2023 о 12 год. 30 хв.

За ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження).

Також, 24.02.2022 Рада суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією збоку Російської Федерації», в якому зазначила, що в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

02.03.2022 Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану. За п. 10 вказаних рекомендацій, якщо за об`єктивних обставин учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку (ВКЗ) за допомогою технічних засобів, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, як виняток допускається участь такого учасника в режимі ВКЗ за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних. Хоча рішення Ради суддів України не підмінюють собою положення діючого законодавства, в умовах дії на всій території України правового режиму воєнного стану, суди допускають таку практику.

Однак, захисник ОСОБА_7, маючи можливість взяти участь у підготовчому судовому засіданні 14.03.2023 у режимі відеоконференції, у тому числі із використанням власних засобів (дистанційне судове провадження), відповідного клопотання у порядку ст. 336 КПК України не подав.

За ч. 1 ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що 14.03.2023 з моменту відбою повітряної тривоги у місті Києві (11 год. 10 хв.) до початку судового засідання (12 год. 30 хв.) минуло більше години, тобто, у захисника було достатньо часу для прибуття в підготовче судове засідання, зважаючи на наявність у адвоката ОСОБА_7 можливості взяти участь у такому судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі із використанням власних засобів (дистанційне судове провадження), ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14.03.2023 (справа № 991/6136/22) визнано неповажною причину неприбуття захисника ОСОБА_7 в судове засідання 14.03.2023 о 12 год. 30 хв. та порушено питання про дисциплінарну відповідальність адвоката перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Донецької області, де він обліковується.

При цьому, вказане рішення було прийнято судом з урахуванням відомостей, викладених у Заяві адвоката ОСОБА_7 про перенесення судового засідання Вх. № 9185/23-Вх від 14.03.2023, та фактичних обставин, які мали місце на час проведення судового засідання.

Крім того, адвокат ОСОБА_7 вказує на те, що судове засідання 07.03.2023 (з 14:08 по 14:34) та 14.03.2023 (з 13:06 по 13:09) проводилось під час повітряної тривоги.

Згідно журналів судових засідань від 07.03.2023 (Том № 12 а. 131-134) та звукозапису вказаних судових засідань, захисники не ініціювали оголошення перерви в судовому засіданні на час повітряної тривоги, суд за власною ініціативою порушив питання щодо можливості подальшого проведення судового засідання під час повітряної тривоги та запропонував його продовження в іншому залі судових засідань, який розташований на цокольному поверсі приміщення суду та має елементи захисту. Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не заперечували проти подальшого проведення судового засідання. При цьому, ніякого примушування їх брати участь в судовому засіданні не було.

Відповідно до Мапи тривог України (https://alerts.in.ua), повітряна тривога у місті Києві 14.03.2023 тривала з 13 год. 00 хв. по 13 год. 28 хв. Згідно журналу судового засідання від 14.03.2023 (Том № 13 а. 146) та звукозапису вказаного судового засідання, колегія суддів о 12 год. 55 хв., тобто до оголошення повітряної тривоги у місті Києві, видалилася до нарадчої кімнати, а о 13 год. 06 хв. - вийшла із нарадчої кімнати для оголошення резолютивної частини ухвали. При цьому, захисник ОСОБА_6 з власної ініціативи перебував у залі судових засідань, а не у сховищі/укритті.

Таким чином, вказані судові засідання проводились з урахуванням позиції сторони захисту та фактичних обставин, які мали місце на час проведення таких засідань.

Щодо звернення адвоката ОСОБА_7 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) із дисциплінарною скаргою щодо судді ОСОБА_1, який є головуючим у даній судовій справі.

Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа (стаття 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Чинним законодавством не передбачено жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП зі скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, в тому числі й обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.

У зв`язку із цим, саме лише подання учасником судового провадження скарги на дії судді до ВРП не перешкоджає судді продовжувати судовий розгляд та виконувати обов`язок справедливо, безсторонньо та своєчасно вирішувати справу відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства та не спричиняє конфлікту інтересів.

Таким чином, в ході судового розгляду заяв про відвід, не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у об`єктивності, безсторонності та неупередженості головуючого судді ОСОБА_1 та колегії суддів вцілому (судді ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ) та які, у свою чергу, унеможливлювали б прийняття ними об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлені відводи не містять належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для їх задоволення.

Доводи сторони захисту зводяться до незгоди із правовою позицією суду та прийнятими судом процесуальними рішеннями при розгляді судової справи № 991/6136/22.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для заявлення відводу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задволення заявлених відводів.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 75, 81, 369-372, 376 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_1 відмовити.

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 про відвід суддів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3