- Головуючий суддя (ВАКС) : Білоус І.О.
Справа № 991/3443/22
Провадження 1-кп/991/54/22
УХВАЛА
Іменем України
03 листопада 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
Головуючої судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
за участі:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_7 - захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000000870 від 29 березня 2016 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Цвіклівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, проживає на АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 210 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст заяви та позиції учасників судового провадження
Захисником ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні 03 листопада 2022 року подано заяву про відвід колегії суддів. Правовою підставою для заявлення відводу захисник визначив п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України - наявність інших обставин, які викликають сумнів в упередженості судді. Такими обставинами, на думку захисника ОСОБА_7, є розгляд та вирішення 12 вересня 2022 року клопотань про повернення обвинувального акта прокурору у справі № 753/11849/19 цим же складом суду, в результаті чого у поверненні обвинувального акта було відмовлено. Оскільки, більшість підстав для його повернення є однаковими у клопотаннях захисників у справі № 753/11849/19 та у клопотанні про повернення обвинувального акта, що його заявляє захисник ОСОБА_7 у цьому провадженні, то суд, вирішуючи клопотання захисників у іншій справі, сформував для себе правову позицію, якою буде керуватись і при вирішенні клопотання захисника ОСОБА_7 . Таким чином, захисник уважає, що у суду сформувалась наперед визначена позиція щодо відмови в задоволенні клопотання сторони захисту у цій справі, що виключає можливість прийняття судом іншого рішення, а отже є доказом упередженості колегії суддів.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор ОСОБА_5 уважав заявлений відвід безпідставним з огляду на те, що рішення в інших справах не мають преюдиційного значення для вирішення питання про повернення обвинувального акта у цій справі.
2.Право
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно п. 1 ст. 6 «Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 01 листопада 1950 року, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року (далі ЄКПЛ), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 ЄКПЛ повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
3.Мотиви суду
Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши зміст заяви захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів та доданих до неї матеріалів, суд зазначає наступне.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01 вересня 2022 року, постановленою у справі № 753/11849/19, провадження 1-кп/991/194/19, матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 210 КК України виділено в окреме провадження. Виділеній справі присвоєно номер 991/3443/22.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2022 року, постановленою у справі № 753/11849/19, провадження 1-кп/991/194/19, з-поміж іншого, відмовлено у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про повернення обвинувального акта прокурору.
У підготовчих судових засіданнях, що відбулись у цій справі 06 жовтня 2022 року та 24 жовтня 2022 року, захисником ОСОБА_7 розпочато проголошення клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, до завершення якого захисник завчасно повідомив суд про те, що певні доводи його клопотання про повернення обвинувального акта є схожими із доводами, що їх озвучували захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у справі № 753/11849/19, провадження 1-кп/991/194/19, щодо яких у колегії суддів уже наче б то сформована позиція, що, на думку захисника, свідчить про упередженість суддів.
Однією із засад кримінального провадження, відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Право сторони захисту заявляти клопотання про повернення обвинувального акта прокурору гарантовано ст. 42,46, 291, 314 КПК України.
Із зазначеного слідує, що сторона захисту не обмежена жодним чином у формулюванні підстав для обґрунтування своєї правової позиції, в тому числі й щодо повернення обвинувального акта прокурору, тим більше не обмежена доводами, що їх уже зазначили чи мають намір зазначати інші захисники. Водночас завданням суду є дослідження та оцінка доводів кожного клопотання на предмет їх обґрунтованості.
У цій справі провадження здійснюється лише відносно обвинуваченого ОСОБА_6, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2022 року, постановленою у справі № 753/11849/19, провадження 1-кп/991/194/19, рішення щодо повернення обвинувального акта або відмову в його поверненні в частині обвинувачення ОСОБА_6 не приймалось, відповідно і правова позиція колегії суддів у складі головуючої судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 з окресленого питання не була сформована.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_7, викладені в заяві про відвід колегії суддів, як необґрунтовані, оскільки захисник не зазначив, у чому саме полягає упередженість суддів, а належне виконання судом своїх завдань не може уважатись доказом існування такої.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81, 369, 372, 376 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_7 - захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42016000000000870 від 29 березня 2016 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3