Документ № 110761636

Справа №991/2399/23

Провадження №11-сс/991/306/23

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

представника особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_6,

прокурора ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника Національного агентства з питань запобігання корупції на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2023 року про відмову у скасуванні постанови детектива від 02 березня 2023 року про закриття кримінального провадження №42022000000000440 від 13 квітня 2022 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги НАЗК на постанову детектива НАБ України від 02 березня 2023 року про закриття кримінального провадження №42022000000000440 від 13 квітня 2022 року. Рішення слідчого судді обґрунтовано тим, що детективом вжиті всі необхідні та можливі процесуальні заходи, спрямовані на повне та всебічне з`ясування обставин, однак, встановлені обставини не дозволяють дійти висновку про наявність у діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-2 КК України. Відсутність відомостей щодо набуття та зберігання криптовалюти, фактів її подальшого перерахування, у зв`язку з втратою персонального ключа до криптогаманця, виключає об`єктивну можливість встановити (не)достовірність відомостей, зазначених ОСОБА_8 у декларації. У зв`язку з цим, сторона обвинуваченння позбавлена можливості довести всі елементи складу злочину поза розумним сумнівом. При цьому, не з`ясування детективом всієї сукупності обставин, зокрема, нездійснення повторного допиту ОСОБА_8, допиту особи жіночої статі, яка зверталася до спеціаліста щодо відновлення USB-носія, та ОСОБА_9, тощо, не може вплинути на спростування відповідності зазначених у декларації відомостей фактичним обставинам та на висновок детектива про відсутність складу кримінального правопорушення.

21 квітня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла поштовим зв`язком апеляційна скарга представника Національного агентства з питань запобігання корупції, яка відправлена 19 квітня 2023 року, в якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції та скасувати постанову детектива НАБ України від 02 березня 2023 року про закриття кримінального провадження № 42022000000000440 від 13 квітня 2022 року. Вважає, що слідчий суддя прийняв незаконне, необґрунтоване та невмотивоване рішення. На його думку, висновок слідчого судді про те, що відсутність відомостей щодо набуття та зберігання криптовалюти, фактів її подальшого перерахування, виключає об`єктивну можливість встановити (не)достовірність задекларованих відомостей, прямо суперечить змісту постанови детектива про закриття кримінального провадження, оскільки у ній зазначено, що детектив встановив наявність та підтвердив право власності у ОСОБА_8 на п`ять біткоїнів. ОСОБА_8 у декларації за 2020 рік було задекларовано набуття нематеріальних активів - криптовалюти у кількості 6,1 Bitcoin. Під час перевірки суб`єкт декларування пояснив, що криптовалюта у кількості 3 Bitcoin була набута шляхом майнінгу 22 вересня 2017 року, а решта - у загальній кількості 3.1 Bitcoin - була набута через повіреного ОСОБА_10 у період з 31 січня до 25 квітня 2020 року на підставі договорів доручення. Також ОСОБА_8 повідомив, що втратив доступ до USB-накопичувача з даними криптогаманців, на яких зберігалася криптовалюта, однак надав скріншот з іншого криптогаманця станом на 31 грудня 2020 року, відповідно до якого станом на 31 грудня 2020 року баланс становить 6,1 Bitcoin. Суб`єкт декларування на підтвердження наявності криптовалюти у кількості 6.1 Bitcoin надав фотокопію «роздруківки з холодного гаманця станом на 31 грудня 2020 року», на якій міститься: неповна публічна адреса, а лише її частина; баланс станом на 31 грудня 2020 року становить 6.1 Bitcoin; криптовалюта надійшла однією транзакцією 31 грудня 2020 року, інші трансакції відсутні. При цьому детективом у постанові про закриття кримінального провадження зазначено, що в ході проведення огляду інтернет-ресурсів встановлена інформація тільки однієї публічної адреси, яка містить набір із символів з наданої ОСОБА_8 роздруківки і на вказаному криптогаманці наявна криптовалюта у кількості 5 Bitcoin. Однак у постанові не зазначено на підставі яких саме доказів детективом зроблено висновок, що задекларовані 5 із 6.1 Bitcoin є достовірною інформацією. За твердженням НАЗК, висновки детектива про наявність у ОСОБА_8 5 Bitcoin хибні, оскільки відсутнє підтвердження чи спростування факту набуття криптовалюти шляхом майнінгу, а також шляхом укладення правочинів щодо набуття криптовалюти без відповідного відображення в розподіленому реєстрі. Крім того, детективом не надано оцінку показанням свідка ОСОБА_10, який повідомив, що не знайомий з ОСОБА_8 та не має стосунку до придбання криптовалюти. Також в ході досудового розслідування не допитано ОСОБА_9, який, за твердженням ОСОБА_8, був його помічником та залучався ним до придбання криптовалюти та не надано оцінку тому факту, що ОСОБА_9 зарахований на посаду помічника лише 05 листопада 2020 року, що спростовує показання ОСОБА_8 . При цьому, усні пояснення детектива щодо неможливості допиту ОСОБА_9 у зв`язку з його перебування у військовій частині не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Під час досудового розслідування не встановлено чи дійсно у ОСОБА_8 був USB-флеш-накопичувач, де за його твердженням знаходилися біткоїни. За наведених обставин, відсутні будь-які докази, які підтверджують набуття ОСОБА_8 будь-якої кількості біткоїнів. Отже, враховуючи висновок слідчого судді про відсутність об`єктивної можливості встановити факт (не)володіння ОСОБА_8 біткоїнами, то вказана обставина є беззаперечною підставою для скасування постанови детектива про закриття провадження, оскільки висновок про наявність у ОСОБА_11 криптовалюти у розмірі 5 Bitcoin є необґрунтованим. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки повний текст ухвали було проголошено лише 17 квітня 2023 року та отримано НАЗК 18 квітня 2023 року, що унеможливило подання апеляційної скарги у 5-денний у зв`язку з необізнаністю з мотивами прийняття даної ухвали.

У судовому засіданні представник НАЗК ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити та надав пояснення, аналогічні доводам апеляційної скарги.

У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення слідчого судді законним та обгрунтованим. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судової справи та кримінального провадження №42022000000000440 від 13 квітня 2022 року, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді, яка є предметом перегляду, постановлена 11 квітня 2023 року, а повний текст вказаного рішення був оголошений 17 квітня 2023 року.

Апеляційна скарга направлена поштовим зв`язком 19 квітня 2023 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження у зв`язку з отриманням копії повного тексту ухвали 18 квітня 2023 року. Необізнаність особи з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення свідчить про наявність об`єктивних обставин, що перешкодили своєчасно оскаржити ухвалу від 11 квітня 2023 року, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що НАЗК строк для подачі апеляційної скарги пропустило з поважних причин, тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду дотримався в повній мірі зазначених вимог закону.

Відповідно до ч.2 ст.309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим або прокурором всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження у сукупності.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно з ч.4 ст.284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

За вимогами ст.110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Слідчий суддя при розгляді скарги дійшов до висновку, що детективом було дотримано принцип законності, передбачений ч.2 ст.9 КПК України, зокрема обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, а зміст процесуального рішення детектива відповідає вимогам ст.110 КПК України,

Крім того, слідчий суддя дійшов до висновку, що відсутність відомостей щодо набуття та зберігання криптовалюти, фактів її подальшого перерахування, у зв`язку з втратою персонального ключа до криптогаманця, виключає об`єктивну можливість встановити (не)достовірність відомостей, зазначених ОСОБА_8 у декларації, а тому у детектива була обґрунтована підстава, передбачена п.2 ч.1 ст.284 КПК України, для закриття кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді.

Із матеріалів проваджень вбачається, що 02 березня 2023 року детектив, розглянувши матеріали кримінального провадження №42022000000000440 від 13 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК прийняв рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження.

Відповідальність за ст.366-2 КК України настає за умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, діяння визнається кримінально караним виключно у випадку, якщо відомості, внесені до декларації, (1) є недостовірними, тобто не відповідають фактичним обставинам, які об`єктивно існують, (2) така невідповідність, тобто відмінність від достовірних, має становити суму не менше 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, (3) особа усвідомлює їх недостовірність, тобто обізнана про протиправний характер своїх дій.

Відповідно до ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно з ст.91, 92 КПК України обов`язок доказування події кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення покладається виключно на слідчого та прокурора.

Відповідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги представника НАЗК щодо не доведення ОСОБА_8 підстав набуття задекларованої ним криптовалюти, зокрема шляхом майнінгу або через повіреного на підставі договорів доручення, колегія суддів зазначає, що саме на детектива покладено обов`язок доведення недостовірності зазначених у декларації відомостей. Враховуючи, що недостовірність відомостей може бути констатована шляхом їх порівняння з достовірними, детектив має довести наявність (відсутність) факту володіння активами та їх вартість.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», які були чинними станом на 01 січня 2020 року, підлягали декларуванню нематеріальні активи, що належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї, у тому числі об`єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, криптовалюти. До відомостей щодо матеріальних відомостей щодо нематеріальних активів включаються дані про вид та характеристики таких активів, вартість активів на момент виникнення права власності, а також про дату виникнення права на них.

Станом на 31 березня 2021 року (момент подачі декларації) у суб`єктів декларування був відсутній обов`язок наводити у декларації ідентифікуючи відомості про криптовалюту, порядок підтвердження факту володіння нею та її набуття, а отже і обов`язок суб`єкта декларування зберігати відповідні відомості.

Як вбачається з показань, наданих ОСОБА_8 як додаток до протоколу його допиту від 17 серпня 2022 року (т.1 180-190), ним було зазначено, що 3 Bitcoin набуто шляхом майнінгу в 2017 році, а 3.1 Bitcoin було набуто через повіреного ОСОБА_10 за допомогою його помічника ОСОБА_9 . Вказані біткоїни знаходились на різних гаманцях (тобто мали свої окремі публічні адреси та приватні ключі). Після чого, ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_9 з метою акумулювати їх на єдиній публічній адресі. На підтвердження вказаних дій, ОСОБА_9 було відправлено ОСОБА_8 скріншот з даними про залишок на єдиній публічній адресі. Вказує, що всі три гаманці з біткоїнами зберігалися на USB-носії, який в подальшому був пошкоджений, у зв`язку з чим у нього відсутній доступ до них.

Враховуючи, що порядок підтвердження власності на криптовалюту на той час не був врегульований, єдиним підтвердженням права власності на нього є факт існування у особи доступу до криптогаманця, тобто наявність приватного ключа до нього, про що вказується і у «Науково-консультаційному повідомленні щодо питань криптовалюти (віртуальних активів)» від 13 серпня 2021 року, наданому Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. Вказаний висновок, прийнятий у часі пізніше дати декларування, не є нормативно-правовим актом, однак зазначає саме про такий порядок підтвердження права власності на криптовалюту.

У зв`язку з чим, єдиним способом, яким ОСОБА_8 міг підтвердити наявність у нього задекларованої криптовалюти, а також підстави їх набуття, а детектив пересвідчитись у достовірності вказаних даних, могла бути фіксація факту наявності у ОСОБА_8 доступу до криптогаманців із зазначеною криптовалютою та публічними адресами, на яких первинно зберігалась криптовалюта у розмірі 3 і 3.1 Bitcoin, які потім були акумульовані на єдиний рахунок у кількості 6.1 Bitcoin. Тобто, доводи представника НАЗК, про те, що публічна адреса гаманця з криптовалютою у кількості 6.1 Bitcoin містить лише одну транзакцію і не доводить набуття 3 і 3.1 Bitcoin можливо було б перевірити, якщо б детектив мав ідентифікуючі відомості про рахунки на яких первинно зберігалися дані активи, зокрема шляхом перевірки їх розподіленого реєстру, який би безпосередньо відображав підстави їх набуття та транзакції, які вчинялись.

Під час досудового розслідування встановлено, що USB-носій, на якому безпосередньо зберігалися публічні адреси та приватні ключі до криптогаманців, пошкоджено, що підтверджується, як показаннями ОСОБА_8, так і показаннями ОСОБА_12, а також актом виданим ним про неможливість відновлення. Сам USB-носій, як повідомив ОСОБА_8 було втрачено, у зв`язку з чим детективу його надано не було.

З урахуванням вказаного, відсутність відомостей про публічні адреси криптогаманців та приватних ключів до них виключає можливість з`ясування підстав набуття задекларованої ним криптовалюти, зокрема шляхом майнінгу або через повіреного на підставі договорів доручення. Тобто, неможливо перевірити наявність або відсутність інших гаманців, на яких безпосередньо перебували 3 і 3.1 Bitcoin, які в подальшому були акумульовані на єдиному гаманці, скріншот якого станом на 31 грудня 2020 року було надано НАЗК ОСОБА_8, як і підстави набуття вказаних біткоїнів.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині того, що детективом не надано оцінку показанням свідка ОСОБА_10, який повідомив, що не знайомий з ОСОБА_8 та не має стосунку до придбання криптовалюти, то вказані обставини могли бути перевірені, зокрема, шляхом призначення експертизи, яка могла б підтвердити або спростувати наявність підписів свідка на дорученнях про придбання криптовалюти, а також у звіті та акті їх приймання-передачі. Однак проведення вказаної експертизи виявилось неможливим у зв`язку з наданням експерту копій вказаних документів, тоді як ОСОБА_8 повідомив про неможливість надання оригіналів, через їх відсутність у нього.

Доводи про не вжиття детективом заходів щодо допиту свідка ОСОБА_9, спростовуються матеріалами кримінального провадження, відповідно до яких ним відправлялися запити до військових частин з метою з`ясування місцеперебування свідка та повідомлення про його виклики на допити. Однак допитати ОСОБА_9 не виявилось можливим у зв`язку з його перебуванням у місці дислокації, що не дозволяє здійснити його допит, в тому числі за допомогою відеоконференцзв`язку. Крім того, як зазначено слідчим суддею, його показання не могли б вплинути на висновок про відсутність складу злочину, адже достовірність зазначених у декларації відомостей можливо з`ясувати виключно за наявності публічних адрес та приватних ключів до криптогаманців, з чим погоджується і колегія суддів. Прийняття на посаду помічника народного депутата ОСОБА_9 після набуття криптовалюти не виключає можливості використання ОСОБА_8 його послуг при здійсненні цих дій. Крім того, ОСОБА_8 під час його допиту в якості свідка зазначав, що знайомий з ОСОБА_9 з 2014 року, що також може підтверджувати їх співпрацю в укладенні доручень про придбання криптовалюти.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що детективом НАБ України у постанові про закриття кримінального провадження від 02 березня 2023 року встановлено достовірність володіння ОСОБА_8 5 Bitcoin, однак у зв`язку з відсутністю у детектива доступу до USB-носія на якому вони зберігалися, неможливо встановити таку достовірність, є необґрунтованими. У постанові детективом зазначено, що протоколом огляду мережі інтернет від 03 листопада 2022 року ( т.1 а.с.222-242), було здійснено огляд електронного гаманця, відповідно до наданого ОСОБА_8 скріншота, та встановлено, що на даному гаманці міститься 5 Bitcoin, у зв`язку з чим прийшов до висновку, що ОСОБА_8 міг внести у декларацію за 2020 рік недостовірні відомості в розмірі 1.1 Bitcoin, оскільки на скріншоті зазначено наявність 6.1 Bitcoin замість фактичних 5 Bitcoin. Однак питання щодо достовірності чи недостовірності володіння ОСОБА_8 5 Bitcoin детективом у постанові не вирішувалось.

З врахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що постанова детектива від 2 березня 2023 року про закриття кримінального провадження є обгрунтованою та відповідає фактичним обставинам справи, завданням та засадам кримінального провадження, а наведене в ній мотивування є достатнім. Продовження досудового розслідуваня за таких обставин суперечитиме ч.1 ст.284 КПК України, згідно з якою наявність відповідних обставин породжує обов`язок слідчого, прокурора прийняти рішення про закриття провадження, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

Оскільки колегією судів встановлено, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми доказами, дослідженими судом, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга представника Національного агентства з питань запобігання корупції - без задоволення.

Керуючись ст.117, 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику Національного агентства з питань запобігання корупції строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу представника Національного агентства з питань запобігання корупції залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2023 року про відмову у скасуванні постанови детектива від 02 березня 2023 року про закриття кримінального провадження №42022000000000440 від 13 квітня 2022 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4