- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/2279/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/278/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
05 травня 2023 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
підозрюваного ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2023 року у кримінальному провадженні №52021000000000165,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду було розпочато згідно з поданою прокурором 07.04.2023 відповідно до п. 5-1 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді від 04.04.2023, постановлену відповідно до ч. 3 ст. 176, ст. ст. 179, 182, ч. 5 ст. 194 КПК (т. 6 а. с. 224-225, 233-247; т. 7 а. с. 1-11, 17).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ - до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням до 04.06.2023 обов`язків: (1) прибувати до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора /далі - САП/, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою; (2) не відлучатись за межі м. Новогродівка Донецької області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду; (3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні.
3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини ймовірної злочинної діяльності службових осіб ДП «Первомайськвугілля» під час реалізації проекту «Здійснення невідкладних заходів, пов`язаних із запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру у зв`язку із затопленням шахт Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області по ВП «Шахта» Золоте ДП «Первомайськвугілля» при закупівлі гірничо-шахтного обладнання, яке закуплене за завищеними цінами, що призвело до розтрати коштів державного бюджету в особливо великих розмірах; (2) ОСОБА_8 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; (3) стороною обвинувачення доведено наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, але не доведено ризику перешкоджати кримінальному провадження іншим чином; (4) при обранні запобіжного заходу враховано інші обставини, передбачені ст. 178 КПК; (5) під час розгляду клопотання прокурор не довів неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу; (6) запобіжний захід у виді особистого зобов`язання достатній для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, зможе запобігти встановленим ризикам, є пропорційним, співмірним і таким, що не становить надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.
ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою
4. В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 805 200,00 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
4.1. Апеляційна скарга мотивована (1) неправильною оцінкою судом ступені ймовірності настання установлених ризиків, (2) існуванням ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, (3) тяжкістю і специфікою кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8, характеризуючими його даними, (4) нездатністю інших більш м`яких запобіжних заходів забезпечити досягнення мети їх застосування.
4.2. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. Захисник ОСОБА_7 заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, мотивуючи це тим, що слідчий суддя правильно врахував попередню поведінку підозрюваного, тривалість досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, застосування до ОСОБА_8 застави в іншому кримінальному провадженні.
5.2. Підозрюваний ОСОБА_8 заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, підтримавши доводи свого захисника. Зазначив, що ніде не працює, живе за рахунок доходів дружини.
V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали
6. Рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ч. 1 ст. 370 КПК).
6.1. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів зауважує, що здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, та висловлених стороною захисту заперечень.
6.2. Тому, при вирішенні питання на які з доводів сторони обвинувачення надавати відповіді в ухвалі, апеляційним судом обов`язково враховуються (1) обставини, наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК, котрі з`ясовуються слідчим суддею при обранні особі запобіжного заходу, (2) необхідність здійснення ретельної перевірки усіх доводів апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду, зокрема, відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 1 ст. 370 КПК (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19, абз. 9 п. 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №11-164сап21).
6.3. Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів під час апеляційного розгляду у цьому судовому провадженні перевіряє чи відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки слідчого судді щодо: (1) відсутності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК; (2) здатності запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання запобігти установленим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків; (3) розміру застави, яку слід застосувати до підозрюваного, якщо більш м`який запобіжний захід не здатен запобігти ризикам.
VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
7. Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.
(§1) Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
8. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, але недоведеність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК.
8.1. Прокурор в апеляційній скарзі зазначив про доведеність існування ризику можливого перешкоджання з боку ОСОБА_8 кримінальному провадженню іншим чином, що, на думку сторони обвинувачення, підтверджується (1) намаганням ОСОБА_8 приховати документи щодо проведення цінового моніторингу та відповіді ТОВ «Південний завод гідравлічних машин» з комерційною пропозицією із зазначенням ринкових цін, (2) притягненням його до адміністративної відповідальності у сфері фінансового контролю, (3) використання власних зав`язків для працевлаштування на державне підприємство у непрозорий спосіб, (4) на даний час у Вищому антикорупційному суді розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України /далі - КК/.
8.2. Сторона захисту зазначала про відсутність ризику, наведеного в п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК.
8.3. За наслідками апеляційного перегляду зроблено висновок, що слідчий суддя правильно встановив відсутність ризику перешкоджання підозрюваного кримінальному провадженню іншим чином.
8.4. Надаючи саме таку оцінку доводам апеляційної скарги прокурора, колегія суддів виходить з того, що крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
8.4.1. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
8.4.2. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
8.4.3. Існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику має підтверджуватися фактами, наявність яких повинна бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).
8.5. У ході застосування наведеного підходу до оцінки існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином колегія суддів вважає, що факти, на які посилався прокурор, не доводять наявність цього ризику, ураховуючи, що обставини подання ним в не прозорий спосіб резюме та обговорення можливості працевлаштування на керівну посаду вугледобувного підприємства (т. 3 а. с. 179, 183-184), його притягнення як депутата Селидівської міської ради до адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання декларації (т. 3 а. с. 99-103) та застосування до нього як до в. о. генерального директора ДП «Первомайськвугілля» адміністративної відповідальності за порушення бюджетного законодавства (т. 4 а. с. 80-84) хоч і характеризують ОСОБА_8 як людину, схильну до вчинення правопорушень та недотримання встановлених у суспільстві правил, але самі по собі ці відомості не демонструють, що він має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
8.5.1. Крім того, наявність відповідного ризику не може бути доведена фактом розгляду Вищим антикорупційним судом матеріалів кримінального провадження №12018130530000692 за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_8 у вчиненні інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК (т. 3 а. с. 128).
8.5.2. Водночас доводи щодо можливого існування комерційної пропозиції з ринковими цінами від ТОВ «Південний завод гідравлічних машин» щодо можливості виготовлення та поставки насосної продукції, то хоч ймовірність існування таких документів з ціновою пропозицією є досить високою, ураховуючи скерування запитів цін ОСОБА_8 на адресу ТОВ «Південний завод гідравлічних машин» і ТОВ «Завод крупних електричних машин» (т. 3 а .с. 185-186), але неможливість їх віднайдення стороною обвинувачення може стосуватися ризику приховування документів, який у клопотанні не заявлявся, а не ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
8.6. Таким чином, стороною обвинувачення не доведено існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
(§2) Щодо застосованого запобіжного заходу
9. Слідчий суддя, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування двох ризиків, дійшов висновку, що застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу вигляді застави не є виправданим та пропорційним у даному провадженні, а запобігти встановленим ризикам можливо, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
9.1. Прокурор із таким висновком не погодився, зазначивши в апеляційній скарзі, що обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не може достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та запобігти справдженню ризиків, наведених у клопотанні.
9.2. Сторона захисту заперечила проти зазначених доводів, вказавши, що з плином часу тривалості досудового розслідування ризики були нівельовані, слідчий суддя правильно врахував попередню поведінку підозрюваного щодо явки на виклики, тривалість досудового розслідування в даному кримінальному провадженні та факт застосування до ОСОБА_8 застави в іншому кримінальному провадженні.
9.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів вважає, що слідчий суддя помилково застосував до ОСОБА_8 особисте зобов`язання, оскільки до нього необхідно було застосувати запобіжний захід у вигляді застави.
9.4. Так, суд апеляційної інстанції враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 177 КПК).
9.4.1. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
9.4.2. Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: а) особисте зобов`язання; б) особиста порука; в) застава; г) домашній арешт.
9.4.3. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК).
9.5. Санкція ч. 5 ст. 191 КК передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
9.6. Тобто досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000165 за підозрою ОСОБА_8 стосується перевірки фактів вчинення ним особливо тяжкого кримінального правопорушення та існує ймовірність його притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років (т. 1 а. с. 13-14, 30-45).
9.7. При цьому в усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (п. 62 рішення від 16.12.2010 у справі «Боротюк проти України»/ Borotyuk v. Ukraine, заява № 33579/04).
9.8. Разом із тим, існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою. Але тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (п. 61 рішення від 16.12.2010 у справі «Боротюк проти України»/ Borotyuk v. Ukraine, заява № 33579/04).
9.9. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів вважає, що враховуючи (1) наявність у кримінальному провадженні №52021000000000165 обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, (2) існування ризиків переховування та впливу на свідків, а також (3) наявність відомостей, котрі характеризують підозрюваного як такого, що схильний до вчинення правопорушень, особисте зобов`язання є надто м`яким запобіжним заходом, який не здатен запобігти установленим ризикам.
9.9.1. Надаючи саме таку оцінку суд апеляційної інстанції виходить із того, що застосована до ОСОБА_8 в іншому кримінальному провадженні застава не є такою, що здатна забезпечити його належну поведінку в цьому кримінальному провадженні.
9.9.2. Натомість, ураховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та наявні ризики, запобігти їм та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо у випадку застосування до нього застави з покладенням процесуальних обов`язків, визначених п. п. 1- 4 ч. 5 ст. 194 КПК.
9.10. Тому, зважаючи на вищевикладене, висновок слідчого судді про те, що для запобігання переховуванню ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду і можливості впливу на свідків та інших підозрюваних, достатньо застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є помилковим.
9.11. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доведеною необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
(§3) Щодо розміру застави
10. Слідчий суддя застосував до підозрюваного особисте зобов`язання, врахувавши особу підозрюваного та його майнове становище.
10.1. Прокурор вказав, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не зможе в достатній мірі забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам кримінального провадження, оскільки вказаному зможе запобігти тільки застава в розмірі, про який просить сторона обвинувачення.
10.2. Сторона захисту ОСОБА_8 заперечила проти заявлених доводів прокурора, зазначивши, що ОСОБА_8 на даний час вже перебуває під заставою в іншому кримінальному провадженні, ніде не працює, живе за рахунок доходів дружини.
10.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя не врахував ролі підозрюваного у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, розміру ймовірно завданої шкоди та особу ОСОБА_8 .
10.4. Порядок визначення розміру, у якому до підозрюваного може бути застосована застава, регулюється ст. 182 КПК.
10.4.1. Так, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 3 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
10.4.2. Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).
10.4.3. Тому, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
10.5. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких, встановлених слідчим суддею обставин, згідно з якими ОСОБА_8 :
10.5.1. отримав дохід від податкових агентів у 2017 - 375 732 грн, в 2018 - 480 578 грн, в 2020 - 71 687 грн, в 2021 - 145 040 грн (т. 5 а. с. 46-47);
10.5.2. згідно з протоколом за результатами негласних слідчих (розшукових) дій /далі - НС(Р)Д/ отримав дохід від видобування вугілля в Турецькій Республіці, працюючи на керівній посаді, пов`язаній, зокрема, з підбором кадрів на вуглевидобувне підприємство (т. 3 а. с. 172-176);
10.5.3. згідно з отриманою інформацією від ГУ ДФС, дружині ОСОБА_8 ОСОБА_15 нарахованого у 2020 році доходів 540 000 грн (т. 5 а. с. 51-52, 55, 59);
10.5.4. як вбачається з протоколу за результатами проведення НС(Р)Д від 29.09.2020 15.09.2020 здійснив продаж транспортного засобу Mitsubishi Lancer X, 2008 року випуску (т. 3 а. с. 177-184);
10.5.5. під час обшуку 19.10.2020 за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1, на території його домоволодіння було виявлено автомобіль марки Nissan X-Trail, д.н.з НОМЕР_1 (т. 5, а. с. 22-29). Згідно з інформацією Головного сервісного центр, МВС України вказаний транспортний засіб 13.09.2017 було зареєстровано на дружину ОСОБА_8 - ОСОБА_15, а 10.06.2020 перереєстровано на AT КБ «Приватбанк» (т. 5 а. с. 31-33). В мобільному телефоні ОСОБА_8 виявлені повідомлення про запис вказаного автомобіля на сервісне обслуговування (на 28.02.2019, 07.06.2019, 18.10.2019) (т. 3 а. с. 134-136, 144-145).
10.5.6. продаж автомобіля Mitsubishi Lancer X здійснено ОСОБА_8, шляхом видання довіреності на право розпорядження вказаним транспортний засобом (т. 5, а. с. 16), але сам транспортний засіб згідно з довідкою Головной сервісного центру МВС від 15.09.2020, за ОСОБА_8 не значився (т. 5 а. с. 19-21).
10.5.7. водночас, згідно із щорічним декларуванням ОСОБА_8, як особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з 2018-2019 роки, розміщеними на сайті НАЗК, протягом вказаних звітних періодів у користуванні останнього жодні транспортні засоби не відображені. Так само у деклараціях не відображена нерухомість ОСОБА_8, яка розташована в м. Донецьк (т. 5 а. с. 34-42).
10.5.8. крім того, на праві власності він має: (1) 1/2 квартири площею 252,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 ; (2) 73/10 000 будинку в м. Донецьк (т. 5 а. с. 1-6);
10.5.9. підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, зокрема, у розтраті чужого майна, а саме, коштів державного бюджету на суму 14 594 036,8 грн, вчиненому шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, (т. 1 а. с. 30-45).
10.6. Враховуючи, що на цій стадії за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» ще не доведено вчинення особливо тяжкого злочину, колегія суддів, виходячи із наданих стороною обвинувачення доказів, вважає, що застава у розмірі 805 200,00 (вісімсот п`ять тисяч двісті) грн, що становить 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є явно непомірною для підозрюваного.
10.7. Водночас, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_8 здатен сплатити заставу в розмірі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн, яка для нього буде, з одного боку, помірною, а з іншого - зможе разом із покладенням обов`язків утримати від переховування та впливу на свідків і інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
11. Окремо колегія суддів звертає увагу, що в оскаржуваній ухвалі в розділі «1. Зміст поданого клопотання» наявна очевидна описка - замість зазначення про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 помилково зазначено про ОСОБА_16 . Проте вказана помилка може бути усунута, шляхом виправлення описки у порядку, передбаченому ст. 379 КПК.
(§4) Висновки
12. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
12.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК).
12.2. Так, згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 409 КПК підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
12.3. Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки (п. 2 ч. 1 ст. 411 КПК).
12.4. Оскільки, як було встановлено колегією суддів, у ході вирішення клопотання слідчий суддя зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню в частині обраного виду запобіжного заходу. В іншій частині оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 409-411, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2023 року скасувати в частині обраного виду запобіжного заходу.
В цій частині постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок з покладенням на нього обов`язків:
(1) прибувати за кожною вимогою до суду, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора
(2) не відлучатися з м. Новогродівка Донецької області та Донецької області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;
(3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
(4) утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 .
Сума застави може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2 .
У разі внесення застави заставодавцем роз`яснити заставодавцю, що він зобов`язаний забезпечити належну процесуальну поведінку та явку за викликом ОСОБА_8, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
У разі невиконання обов`язків підозрюваним або заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В іншій частині апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4