Документ № 110784388

Справа № 991/3796/23

Провадження 1-кс/991/3818/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, подане в порядку ст. 201 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просить змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який, що не пов`язаний із триманням під вартою.

Обґрунтовуючи свої доводи, захисник послався на те, що 23.03.2023 в рамках кримінального провадження № 62022000000000144 від 13.03.2022, слідчим суддею продовжено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 21.05.2023 включно, в межах строку досудового розслідування із одночасним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 5700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 298 800,00 грн (п`ятнадцять мільйонів двісті дев`яносто вісім тисяч вісімсот) гривень, та за умови її внесення покладено певні обов`язки. Вказана ухвала була залишена без змін постановленою колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалою від 07.04.2023.

З огляду на те, що сума застави є непомірною для підозрюваного ОСОБА_4, останній наразі є попередньо ув`язненим та утримується у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» понад чотири місяці, що складає більшу частину строку, відведеного для проведення досудового розслідування. При цьому, жодних слідчих чи процесуальних дій за його участі органом досудового розслідування не проводилося, на підтвердження чого захисником ОСОБА_5 долучено копію відповіді Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України за вих. № 08/311-23/336Ад від 03.05.2023 (т. 1, а. с. 59). Лише у лютому 2023 року органом досудового розслідування було проведено за участю ОСОБА_4 одну слідчу дію у вигляді його допиту як підозрюваного, під час якого останній надав усі відомості, що були йому відомі щодо обставин кримінального провадження. Зокрема, ОСОБА_6 було повідомлено, що з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні він не знайомий, а підписання угод від імені благодійної організації та подальше перерахування коштів було здійснено невідомими йому третіми особами.

Також захисник зауважує на належну процесуальну поведінку підозрюваного, про яку свідчить факт набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного ще у жовтні 2022 року, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був застосований до останнього у грудні 2022 року, тобто понад два місяці ОСОБА_4 перебував у статусі підозрюваного та жодних дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності не вчиняв та не має на меті вчинити у майбутньому.

Окрім того, захисник зазначає про недоведеність передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Так, підозрюваний ОСОБА_4 не був затриманий уповноваженими особами НАБУ, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, тобто до ОСОБА_4 не застосовувався тимчасовий запобіжний захід у розумінні ч. 2 ст. 176 КПК України, що свідчить про уявність ризику переховування від органів досудового розслідування.

Разом з тим, слідчим суддею під час постановлення ухвали, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під варто, не було досліджено, що підозрюваний ОСОБА_4 ще 06.12.2022 здав на зберігання до Дунаєвського відділу УДМС у Хмельницькій області свій паспорт для виїзду за кордон, що підтверджується відповідною довідкою.

Про відсутність ризику впливу на свідків вказує, що всі надані протоколи допитів свідків за своїм змістом не містять будь-яких відомостей щодо участі ОСОБА_4 в обставинах кримінального провадження. Більше того, постійне місце проживання свідків, які є працівниками Міністерства економіки України та ДП «Укрпатент», знаходиться у м. Києві, а підозрюваного ОСОБА_4 в с. Шатава Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, що виключає можливість будь-якого спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Так само, на думку сторони захисту, відсутні й ризики перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушення є закінченими злочинами, а події їх вчинення мали місце більше ніж півроку тому, тобто пройшов значний проміжок часу, який надав можливість невстановленим особам завершити усі дії.

Одночасно захисник ОСОБА_5 вказує про наявність нових обставин, що не повно досліджувалися слідчим суддею при продовженні запобіжного заходу, якими є необґрунтоване надання органом досудового розслідування документів на підтвердження начебто значного майнового достатку підозрюваного, оскільки, зокрема, участь у заснуванні юридичних осіб не свідчить про їх діяльність з постійним та великим прибутком, а рівень доходу ОСОБА_4 складається виключно із соціальних виплат та становить 25 257 грн у 2021 році та 14 697 грн у 2022 році. З огляду на викладене, визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним для підозрюваного та необґрунтованим в розумінні виключності випадку, який свідчить про необхідність призначення застави у значно надмірному розмірі, що перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на вищевикладені обставини та з урахуванням того, що за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки, на утриманні якого перебуває дитина з інвалідністю, на думку захисника, до підозрюваного є необхідним застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, який безперечно забезпечить його належну процесуальну поведінку.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав. Акцентував увагу слідчого судді на практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема на висновках, викладених у рішенні в справі «Єлоєв проти України», відповідно до яких після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.

Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав позицію свого захисника, зазначивши, що з 24 лютого жодних слідчих дій з ним не проводилося, під час допиту він повідомив усі відомі йому обставини, у зв`язку з чим просив застосувати відносно нього запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання сторони захисту з наступних підстав. Слідчими суддями уже перевірялася обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлено існування ризиків та їх обґрунтованість, що було також перевірено судом апеляційної інстанції. Обставини, вказані захисником, не є новими, були враховані при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисником не надано документів, які би спростовували обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри або документів, що свідчили б про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Таким чином, дане клопотання не може бути задоволено.

Щодо посилання захисника на практику ЄСПЛ, зокрема рішення «Єлоєв проти України», прокурор зазначив, що ЄСПЛ дійсно було встановлено порушення ст. 5 Конвенції, однак, у зв`язку з тим, що прокурор незаконно продовжував строк тримання під вартою, всупереч тому, що це віднесено до повноважень слідчого судді; заявник близько року тримався під вартою без законного рішення суду; у подальшому суд під час судового провадження продовжував строк тримання заявника під вартою без наведення підстав для такого продовження. Аналогічна позиція міститься і в рішенні «Харченко проти України». Таким чином, обставини зазначених справ є нерелевантними обставинам даного кримінального провадження, тому викладені в рішеннях висновки не можуть бути застосовані під час вирішення питань щодо застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП ОГП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022 за підозрою, серед інших, голови правління благодійної організації «Подих милосердя» ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

21.10.2022 ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру та 03.11.2022 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а саме у пособництві у розтраті чужого майна, яке перебувало у віданні службової особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах та у набутті, володінні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій, вчиненні правочину з таким майном, вчинених особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.

За версією органу досудового розслідування, у період часу з травня по 15.06.2022, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, генеральний директор ДП «Укрпатент» ОСОБА_7, діючи з прямим умислом на розтрату грошових коштів підприємства, які перебували у його віданні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, всупереч державним інтересам у вигляді ефективного використання державного майна і отримання прибутку від діяльності ДП «Укрпатент», шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливим мотивом та метою, у співучасті з виконувачем обов`язків державного секретаря Міністерства економіки України ОСОБА_8, головним бухгалтером бухгалтерської служби ДП «Укрпатент» ОСОБА_9, головою правління БО «Подих милосердя» ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, перебуваючи на території міста Києва, вчинив розтрату грошових коштів ДП «Укрпатент» на суму 250 991 939,68 грн на користь БО «Подих милосердя» в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

08.12.2022 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2022 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 1 820 000 грн та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 днів з дня його фактичного затримання, 08 грудня 2022 року, визначено ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 8 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 096 100 грн (двадцять мільйонів дев`яносто шість тисяч сто) гривень та за умови внесення застави покладено на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2023 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», тобто до 01.04.2023 включно, в межах строку досудового розслідування та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7480 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 076 320,00 грн (двадцять мільйонів сімдесят шість тисяч триста двадцять) гривень та за умови внесення застави покладено на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.02.2023 вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.03.2023 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», тобто до 21.05.2023 включно, в межах строку досудового розслідування та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 298 800,00 грн (п`ятнадцять мільйонів двісті дев`яносто вісім тисяч вісімсот) гривень, за умови внесення якої покладено на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.04.2023 вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.

Як вбачається зі змісту зазначених ухвал, при їх постановленні, з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні;

-встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

-зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою та застава у розмірі 5700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 298 800,00 грн, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При цьому, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявником не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У клопотанні захисник ОСОБА_5, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, непомірність для підозрюваного ОСОБА_4 визначеної у розмірі 15 298 800,00 грн застави, а також належну процесуальну поведінку підозрюваного ставить питання щодо зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, що не пов`язаний із триманням під вартою.

Таким чином, враховуючи доводи клопотання, беручи до уваги положення ст. 201 та ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; помірність/непомірність застави у визначеному розмірі; можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, що не пов`язаний із триманням ОСОБА_4 під вартою.

Так, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та в подальшому його продовженні, слідчим суддею була встановлена наявність чотирьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.

Ризик переховування від органу досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_4, а саме: фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, місце проживання та роботи, засоби до існування.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4, належить до особливо тяжких злочинів, за який передбачено відповідальність у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з неможливістю застосування процедури, передбаченої ч. 1 ст. 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробовуванням) та ч. 1 ст. 69 КК України (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом). Дана обставина, як факультативна, може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Майновий стан підозрюваного та його дружини свідчать про наявність у підозрюваного реальної можливості перебувати тривалий час за кордоном з метою уникнення відповідальності. При цьому, доводи сторони захисту про здачу 06.12.2022 ОСОБА_4 на зберігання до Дунаєвського відділу УДМС у Хмельницькій області паспорта для виїзду закордон, що підтверджується відповідною довідкою (т. 1, а. с. 40), на спростовання висновку слідчого судді про можливість легального перетину кордону з метою лікування доньки, не є переконливими, оскільки, здача паспорта не виключає можливості повторного його отримання з метою виїзду за кордон. Більше того, з огляду на умови, які існують в Україні, у підозрюваного наявна можливість нелегального перетину кордону, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати державний кордон у місцях ведення активних бойових дій.

Крім того, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду становить собою не лише можливість виїхати та перебувати за кордоном, оскільки таке переховування можливе і на території України.

З огляду на зазначене, а також в сукупності з іншими встановленими слідчим суддею обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України, зокрема, розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди, слідчий суддя дійшов висновку про продовження існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, а належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 у статусі підозрюваного не може свідчити про відсутність даного ризику.

Цілком підтвердженим є також і ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні для відвернення негативних наслідків, спричинених притягненням підозрюваного до кримінальної відповідальності. Незважаючи на те, що сторона захисту заперечує знайомство підозрюваного ОСОБА_4 зі свідками, а відтак і можливість його впливу на них, останньому після набуття статусу підозрюваного стала відома інформація про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для забезпечення власного захисту шляхом тиску на свідків, а проживання більшості свідків у м. Києві не свідчить про неможливість здійснення на них впливу ОСОБА_4, місце постійного проживання якого знаходиться у Хмельницькій області.

У той же час підтвердженим є й ризик перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, а саме сприяти іншим невстановленим особам даного кримінального правопорушення шляхом повідомлення їм інформації, яка стала йому відомою у зв`язку з набуттям статусу підозрюваного і реалізацією передбачених законодавством відповідних процесуальних прав.

Про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4, свідчить притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та його засудження за вчинення злочинів, зокрема у сфері господарської діяльності.

При цьому, відхиляються доводи сторони захисту про відсутність зазначеного ризику, оскільки події вчинення інкримінованих ОСОБА_4 злочинів мали місце більше ніж півроку тому, тобто пройшов значний проміжок часу, який надав можливість невстановленим особам завершити усі дії. Так, наразі не встановлені ще всі обставини легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, та всі особи, які є вигодонабувачами злочинної схеми та заволоділи грошовими коштами ДП «Укрпатент».

Слідчим суддею також береться до уваги особиста ситуація підозрюваного, який одружений, має на утриманні дитину інваліда І групи, яка потребує постійного догляду, має постійне місце проживання в Хмельницькій області, міцність його соціальних зв`язків, позитивні характеристики, проте, зазначене, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірних чи взагалі виключити їх існування.

За такого, слідчим суддею встановлено продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Оцінюючи доводи захисника щодо непроведення із ОСОБА_4 жодних слідчих дій, (окрім його допиту як підозрюваного), що суперечить меті тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Таким чином, сам лише факт непроведення слідчих дій за участі підозрюваного ОСОБА_4 не свідчить про недосягнення мети застосованого до підозрюваного запобіжного заходу.

Тим паче, як повідомив прокурор у судовому засіданні, наразі активно проводяться слідчі дії, спрямовані на отримання інформації із жорсткого диску, вилученого у приміщенні ПуАТ «Акордбанк», встановлення свідків та інших осіб, які були задіяні у вчиненні злочинів, відшукання грошових коштів, що були отриманні в результаті вчинення злочину.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Оцінюючи доводи захисника про необґрунтованість та непомірність визначеного розміру застави, оскільки підозрюваному на праві власності належить лише земельна ділянка, розташована за адресою: Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, Маківська сільська рада, кадастровий номер 6821884700:07:034:0011, що на переконання сторони захисту, свідчить про незначний майновий стан підозрюваного, так само як і участь підозрюваного у заснуванні юридичних осіб, оскільки їх діяльність не приносить постійного та великого прибутку, а деякі із організацій за своєю формою є неприбутковими, слідчим суддею при визначенні розміру застави враховується також і майно, належне дружині підозрюваного ОСОБА_10, а саме: три земельні ділянки в Хмельницькій області, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ; квартира за адресою АДРЕСА_2 ; автомобілі PEUGEOT 605, 1994 р. в., та HONDA CR V 2.4 A/T, 2008 р. в., оскільки згідно законодавства заставу може бути внесено не лише підозрюваним, але і будь-якою іншою особою.

Таким чином, при визначенні розміру застави слідчим суддею оцінено як обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого, серед інших, підозрюється ОСОБА_4, його роль, розмір грошових коштів, які становлять предмет злочину, та сам факт вчинення такого злочину в умовах воєнного стану прикриваючись при цьому начебто бажанням надати благодійну допомогу Збройним Силам України, так і відомості про майновий стан підозрюваного та членів його родини, а стороною захисту не надано жодних доказів, які би спростовували встановлені слідчим суддею обставини при визначенні розміру застави.

Одначасно слідчим суддею враховується і строк тримання підозрюваного під вартою та не внесення підозрюваним застави, у зв`язку з чим слідчим суддею було зменшено розмір застави на суму близько 5 мільйонів, тобто майже на від першочергово визначеного колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду розміру застави.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4, зважаючи на продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки більш м`який запобіжний захід не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

За такого, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 201, 369-376, 615 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, на більш м`який, що не пов`язаний з триманням під вартою, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1