Пошук

Документ № 110784395

  • Дата засідання: 11/05/2023
  • Дата винесення рішення: 11/05/2023
  • Справа №: 991/3549/23
  • Провадження №: 52022000000000431
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорненька Д.С.

Справа № 991/3549/23

Провадження №11-сс/991/326/23

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

представника власника майна ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_7,

власник майна ОСОБА_8 та його представик ОСОБА_9 не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 квітня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000431 від 23 грудня 2022 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 квітня 2023 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на речі та документи, в тому числі, на: переносний носій Transcend StoreJet s/n В828883255 з написом «# 2»; ноутбук MacBook Pro Model Al 502 s/n C02M7DKSFH00 із зарядним пристроєм; переносний носій Silicon Power Armor 4 Tb з маркувальним позначенням 21041520-11, які вилучено під час проведення обшуку квартири 20 квітня 2023 року за місцем проживання ОСОБА_8 в АДРЕСА_1,яке належить на праві власності ОСОБА_10 . Крім того, накладено арешт на мобільний телефон Apple iPhone 11 Pro, ІМЕІ НОМЕР_1 ; мобільний телефон Apple iPhone 12, IMEI НОМЕР_2 та мобільний телефон Apple iPhone (фіолетового кольору), які вилучено під час проведення обшуку будинку АДРЕСА_2 20 квітня 2023 року, яке належить на праві власності ОСОБА_11 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_8, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування. Судове рішення мотивоване тим, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, є речовим доказом, є необхідність у проведенні експертного дослідження. Накладення арешту на вилучене майно виправдовує такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним та пропорційним завданням КПК України. Вчинення кримінального правопорушення та обставини його вчинення, викладені в клопотанні, підтвержуються витягом з ЄРДР.

01 травня 2023 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 квітня 2023 року, які відправлені 29 квітня 2023 року, в яких він просить ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно ОСОБА_11, а саме: планшет IPad Pro s/n DMPF44T6GNRC9, смарт-годинник Apple Watch 7 в корпусі синього кольору, мобільний телефон IPhone ІМЕІ НОМЕР_1 ; мобільний телефон IPhone зеленого кольору IMEI НОМЕР_3, мобільний телефон IPhone фіолетового кольору без ІМЕІ, накопичував (переносний носій) Transcend storejet (серійний номер НОМЕР_4, накопичувач (переносний носій) Silicon Power Armor 4 Tb (21041520-11) та MAC BOOK Pro model Al 502 s/n C02M7DKSF1100 - скасувати. Вважає судове рішення є незаконним, оскільки на момент розгляду клопотання, в тому числі подання апеляційної скарги, жодній особі у вказаному кримінальному провадженні, які є власниками вилученого майна підозра не вручена, а тому слідчий суддя не мав права постановлювати ухвалу про накладення арешту. Судове рішення не містить обгрунтування відповідності арештованого майна ознакам речового доказу або майна, яке підлягає спеціальній конфіскації чи конфіскації як виду покарання. Крім того, відсутнє обґрунтування, яким чином ненакладення арешту перешкоджатиме досудовому розслідуванню. Накладення арешту на вилучене майно порушує право власності осіб, у яких вони вилучені, його накладено необґрунтовано та на підставі матеріалів досудового розслідування, які не підтверджують доводи сторони обвинувачення, не констатують факти та обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, не свідчать про причетність фізичних осіб до обставин, що стали предметом розслідування у кримінальному провадженні.

Прокурор 11 травня 2023 року надав запереченя на апеляційні скарги з додатками. Вважає рішення слідчого судді законним та обгрунтованим та апеляційну скаргу безпідставною. Доступ до речових доказів було обмежано їх власником, а тому вони вилучені з метою подолання системи логічного захисту та призначення експертного досліження. Слідчий суддя аналізував матеріали досудового розслідування для встановлення наявності обгрунтованої підозри. На підтвердження вказаних обставин та наявності складу злочину надав постанову від 02 травня 2023 року про призначення експертизи, протокол огляду від 01 січня 2023 року - 03 лютого 2023 року, лист ДП «УСС» від 21 липня 2022 року №12-549.

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_6 доводи, зазначені в апеляційних скаргах ОСОБА_9 підтримав та просив апеляційні скарги задовольнити з врахуванням того, що арешт на деякі предмети накладено не було, про що власнику майна не було відомо. Також уточнив, що в одній з апеляційніх скарг допущено технічну описку, замість вірного власника « ОСОБА_8 » зазначено « ОСОБА_11 ». Жодній особі у вказаному кримінальому провадженні не вручено повідомлення про підозру, а тому, на його думку, накладення арешту є незаконним. Доступ до пристроїв при проведенні обшуку в місті Києві не міг був наданий власником, так як він проводився за його відсутності.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, зазначених у письмовому запереченні.

Власник майна ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлені належним чином. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України їх неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (ч.ч.1-2 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно зі ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні за №52022000000000431 здійснюється за ознаками злочинів, передбачених за ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.2 ст.364 КК України.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.

Детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення злочинною організацією у складі керівників та службових осіб Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та підпорядкованих їй структур, Пенсійного фонду, Міністерства соціальної політики України, Служби безпеки України, засновників та службових осіб приватних компаній, інших осіб, дій щодо заволодіння коштами в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовим становищем, під час проведення закупівель з розробки програмного забезпечення та закупівель комп`ютерного та серверного обладнання, а також програмного забезпечення як в Державній службі спеціального захисту інформації, так і в інших органах державної влади, що призвело до настання тяжких наслідків, чим вчинено злочини, передбачені ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.2 ст.364 КК України. На підтвержєення вказаних обставин суду надано витяг з протоколу огляду від 18 січня 2023 року - 03 лютого 2023 року мобільного телефону, де зафісовано спілкування між можливими співучасниками з приводу проведених закупівель за державні кошти.

Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочини, передбачені: ч.5 ст.191 та ч.1 ст.255 КК України належать до особливо тяжких; ч.2 ст.364 КК України - тяжкого.

Зазначені вище обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2023 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири, якою користується ОСОБА_8, яка належить на праві власності ОСОБА_10, у АДРЕСА_1, з метою відшукання, у тому числі, мобільних телефонів та сім-карт, що перебувають у користуванні ОСОБА_8, які зберегли на собі слід злочину, за допомогою яких обговорювалися злочинні дії, у тому числі, із встановленими учасниками злочинної організації, та які дають можливість встановити схему контактів між учасниками кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; комп`ютерної техніки, електронних та комп`ютерних носіїв інформації, які перебувають у його користуванні та зберегли на собі сліди вчинення злочину та можуть або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (т.1 а.с.32-38).

20 квітня 2023 року за результатами проведення обшуку виявлено та вилучено, в тому числі переносний носій Transcend StoreJet s/n В828883255 з написом «# 2», переносний носій Silicon Power Armor 4 Tb з маркувальним позначенням НОМЕР_5 та ноутбук MacBook Pro Model Al 502 s/n C02M7DKSFH00 із зарядним пристроєм, оскільки у ході їх огляду не вдалося отримати доступ до інформації у зв`язку з наявністю логічного захисту (шифрування, наявність паролю), а тому прийнято рішення про їх вилучення (т.1 а.с.39-48).

Колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на вказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, наявна постанова детектива НАБ України від 21 квітня 2023 року про визнання їх речовими доказами (т.1 а.с.49-59), є необхідність у проведенні їх експертного дослідження.

Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2023 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири, якою користується ОСОБА_8, яка належить на праві власності ОСОБА_11, з метою відшукання, у тому числі, мобільних телефонів та сім-карт, що перебувають у користуванні ОСОБА_8, які зберегли на собі слід злочину, за допомогою яких обговорювалися злочинні дії, у тому числі, із встановленими учасниками злочинної організації, та які дають можливість встановити схему контактів між учасниками кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; комп`ютерної техніки, електронних та комп`ютерних носіїв інформації, які перебувають у його користуванні та зберегли на собі сліди вчинення злочину та можуть або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (т.1 а.с.60-63).

20 квітня 2023 року за результатами проведення обшуку виявлено та вилучено, в тому числі, планшет IPad Pro s/n DMPF44T6GNRC9 та смарт-годинник Apple Watch 7 в корпусі синього кольору, про арешт яких клопотання сторона обвинувачення не подавала та слідчим суддею рішення не приймалось. А тому підстави для задоволення апеляційної скарги в цій частині відсутні. Також вилучено мобільний телефон IPhone ІМЕІ НОМЕР_1, оскільки ОСОБА_8 не знав паролю; мобільний телефон IPhone зеленого кольору IMEI НОМЕР_2 та мобільний телефон IPhone фіолетового кольору без ІМЕІ не вдалося оглянути, оскільки ОСОБА_8 відмовився надавати пароль (т.1 а.с.64-68).

З матеріалів справи вбачається, що слідчим суддею вирішено питання щодо наявності підстав для накладення арешту на мобільний телефон Apple iPhone 11 Pro, ІМЕІ НОМЕР_1 ; мобільний телефон Apple iPhone 12, IMEI НОМЕР_2 ; мобільний телефон Apple iPhone (фіолетового кольору), та враховуючи обставини їх вилучення, відсутність доступу до вказаних пристроїв, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на мобільні телефони, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, наявна постанова детектива НАБ України від 21 квітня 2023 року про визнання їх речовими доказами (т.1 а.с.49-59), є необхідність у проведенні їх експертного дослідження.

Згідно з ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

З протоколу обшуку від 20 квітня 2023 року вбачається, що під час проведення обшуку ОСОБА_8 відмовився надати паролі до вилученого майна та пароль одного з вилучених телефонів не знав, тобто обмежив право доступу до інформації, яка містилася на них, а тому детективи НАБ України на підставі ч.2 ст.168 КПК України правомірно його вилучили.

Прокурор у суді апеляційної інстанції, обґрунтовуючи підстави законності ухвали слідчого судді від 25 квітня 2023 року зазначив, що у кримінальному провадженні призначено комп`ютерно - технічну експертизу та надав копію постанови.

Таким чином, обов`язкову умову, передбачену ч.2 ст.168 КПК України, органом досудового розслідування виконано.

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Таким чином, доводи сторони захисту про порушення принципів необхідності та пропорційності застосування арешту майна ОСОБА_8 є необґрунтованими, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора, з метою виконання завдань кримінального провадження. Колегія суддів вважає не обгрунтованим посилання в апеляційній скарзі, що мобільні телефони Apple iPhone 11 Pro, ІМЕІ НОМЕР_1 ; Apple iPhone 12, IMEI НОМЕР_2 ; Apple iPhone (фіолетового кольору) належать ОСОБА_11 чи іншій особі, оскільки про наявність вказаних обставин він у протоколі обшуку від 20 квітня 2023 року не зазначав, та правовстановлючих документів, які б підтверджували вказані обставини, суду апеляційної інстанції не надано.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку накладення арешту з метою забезпечення збереження доказів, такий арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи та вчинення окремої процесуальної дії, у вигляді вручення повідомлення підозру, чинним КПК України не передбачено. Отже, доводи апеляційної скарги щодо не врученння жодній особі у вказаному кримінальному провадженні повідомлення про підозру, та як наслідок незаконність ухвали слідчого судді, є необгрунтовані.

На думку колегії суддів, оскаржуване судове рішення ухвалене слідчим суддею на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст.94 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, не знайшли свого підтвердження.

Колегією суддів встанолено, що розгляд клопотання проведено слідчим суддею без належного повідомлення власника майна про час і місце розгляду клопотання, разом з тим, представник власника майна не обгрунтовує незаконність судового рішення порушенням права на доступ до правосуддя, а суд розгядає апеляційну скаргу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до ст.404 КПК України.

На підставі вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст.98, 132, 167, 170, 171, 173, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_8 - ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 квітня 2023 року про арешт майна залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4