Документ № 110830014

Справа № 991/2883/23

Провадження №11-сс/991/285/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції)

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

прокурора ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2023 року, якою задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного судувід 07 квітня 2023 року задоволено клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 та продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 05 червня 2023 року.

Одночасно підозрюваному визначено заставу у розмірі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень та встановлено, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладено обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;

- повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 05 червня 2023 року.

Розглянувши клопотання детектива слідчий суддя дійшла висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. На її думку, встановлені під час застосування запобіжного заходу ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, що є достатньою підставою для продовження підозрюваному строку дії застосованого запобіжного заходу. Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження, які продовжують існувати, виключають об`єктивну можливість застосування відносно нього іншого більш м`якого запобіжного заходу. Крім того, слідчий суддя також дійшла переконання про доцільність залишення ОСОБА_5 застави у розмірі 523 205 685 гривень, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Не погодившись з указаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_8 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2023 року та постановити нову, якою в задоволенні клопотання детектива відмовити.

Апеляційна скарга захисника обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді винесена на підставі хибних висновків, які не ґрунтуються на матеріалах провадження, а відтак є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав.

1. Слідчий судця не взяв до уваги зміни стану здоров`я підозрюваного та необхідність надання йому спеціалізованої медичної допомоги. На думку сторони захисту, погіршення стану здоров`я ОСОБА_5 є очевидним та потребує врахування при прийнятті рішення щодо доцільності його подальшого утримання в умовах слідчого ізолятора. Очевидне та документально підтверджене погіршення стану здоров`я підозрюваного, що об`єктивно вимагає спеціалізованої медичної допомоги, є підставою для відмови в задоволенні клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою.

2. Самостійною підставою для відмови в продовженні існуючого запобіжного заходу поряд з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_5 є завідомо непомірний та рекордний розмір застави, який робить для ОСОБА_5 тримання під вартою безальтернативним запобіжним заходом. Судом запропоновано внесення застави в рекордному для України розмірі, який не доступний ні підозрюваному, ні членам його родини, ні будь-якій особі в Україні. Завідомо непомірний розмір застави робить тримання під вартою безальтернативним запобіжним заходом для ОСОБА_5, що підтверджується його перебуванням в слідчому ізоляторі вже понад 5 місяців. У ОСОБА_5 відсутнє майно, яке б могло бути використане з метою внесення застави в даному кримінальному провадженні

3. Зменшення ризиків, які були взяті судом до уваги при обранні запобіжного заходу та завершення досудового розслідування є беззаперечною підставою для пом`якшення застосованого запобіжного заходу. Слідчий суддя вже встановив зменшення ризиків, які існували під час обрання запобіжного заходу.

12 квітня 2023 року захисник ОСОБА_7 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2023 року та постановити нову, якою в задоволенні клопотання детектива відмовити. 17 та 24 квітня 2023 року від адвоката ОСОБА_7 на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2023 року.

Апеляційна скарга та доповнення до неї обґрунтовані тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з чим її необхідно скасувати з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження виходячи з наступного.

1.Слідчим суддею було порушено процесуальні права ОСОБА_5 на подання заяви про відвід. Суддя Вищого антикорупційного суду проігнорував заявлене стороною захисту клопотання про відкладенні судового засідання з розгляду заяви ОСОБА_5 про відвід, до моменту отримання судом письмової заяви ОСОБА_5 вийшов до нарадчої кімнати і постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_5 про відвід. Таким чином було порушено ст.ст. 9, 10, 20, 21, 42 КПК України. Так як фактично направлений письмовий документ - заява ОСОБА_5 про відвід слідчого судді з ДУ «Київський слідчий ізолятор» не була розглянута судом.

2.Слідчий суддя не надала належну оцінку доказам, які вказують на зменшення ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, не надав належну оцінку, тому що завершилось досудового розслідування та вичерпалися ризики приховування будь-яких інших обставин, перешкоджання досудовому розслідуванню та вчинення іншого кримінального правопорушення.

3.Слідчий суддя не надала належну увагу відсутності ризику впливу на свідків. З часу звільнення ОСОБА_5 минуло вже п`ять років. Тому він позбавлений потенційної можливості впливати на свідків. Окрім того, матеріали клопотання не містять доказів того, що в кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 з боку ОСОБА_5 вчинялись спроби тиску на свідків.

4.Слідчим суддею не було враховано зразкову процесуальну поведінку ОСОБА_5 під час виконання раніше застосованого запобіжного заходу, що є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 178 КПК України. Протягом останніх п`яти років щодо ОСОБА_5 діє запобіжний захід у вигляді застави і він ніколи не вдавався до процесуальних порушень та дотримувався належного виконання своїх процесуальних обов`язків.

5.Суд першої інстанції визначив непомірний для ОСОБА_5 розмір застави, що призводить до неможливості її внесення і альтернативний запобіжний захід перетворився для нього на безальтернативне ув`язнення. Сторона захисту вважає, що слідчим суддею було порушено принципи безсторонності та здійснено упереджене ставлення до ОСОБА_5, що, в свою чергу, позбавило ОСОБА_5 права на внесення помірної застави, яка б відповідала його матеріальному становищу.

6.Слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали не звернула увагу на суперечливості в доказах та прийняла доводи сторони обвинувачення за реальні, без наявних процесуальних джерел доказів, що є порушенням ч. 2 ст. 84 КПК України, та знівелювала пункт 18 ч. 1 ст. 3 КПК України.

7.Докази сторони обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 слідчий суддя досліджує, але не досліджує докази сторони захисту на відсутність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення. Вказане, на думку сторони захисту, свідчить про те, що слідчий суддя не зацікавлена сприймати доводи сторони захисту, а лише сторони обвинувачення.

В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції), його захисники ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, а також прокурор ОСОБА_9 .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного та його захисників, які підтримали подані апеляційні скарги та просили задовольнити їх у повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2022 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2022 року, до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно підозрюваному визначено заставу у розмірі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень та покладено обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України. Строк дії ухвали визначено до 17 грудня 2022 року (том 1, а.с. 66-90).

08 грудня 2022 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року продовжено слідчим суддею Вищого антикорупційного суду до чотирьох місяців, тобто до 17 лютого 2023 року (том 9, а.с. 84-91).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2022 року продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 лютого 2023 року. Визначено підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень та покладено обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України (том 9, а.с. 92-105).

02 лютого 2023 року підозрюваному ОСОБА_5 та його захисникам у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 та надано доступ до матеріалів досудового розслідування (том 9, а.с. 115-119).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 лютого 2023 року продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 квітня 2023 року. Визначено підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень та покладено обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України (том 9, а.с. 106-114).

30 березня 2023 року детектив ОСОБА_10 звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 (том 1, а.с. 1-13).

Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).

Отже, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Згідно матеріалів провадження, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року здійснюється за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.

У межах вказаного кримінального провадження, 17 жовтня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, для себе та третіх осіб неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданих їй влади та службового становища за попередньою змовою групою осіб (том 1, а.с. 16-47).

За версією сторони обвинувачення, протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року ОСОБА_5, обіймаючи посаду Голови ДФС України, в обмін на отримання неправомірної вигоди сприяв у здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість підконтрольним ОСОБА_12 товариствам, а саме: ТОВ «Європа Транс Лтд.», ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат» «Івано-Франківські Ковбаси», ТОВ «Імперово Фудз», ПАТ «Компанія Райз», ПАФ «Жуківська», СТОВ імені Духова, ТОВ «Батуринське», СТОВ «Промінь», ТОВ «Головеньківське Плюс», ТОВ «СП «Пуків Агро», СТОВ «Калина», СПОП «Березоволуцьке», ТОВ «Егрес-Агро», ТОВ «АПФ «Левада», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПОСП «Перемога», СТОВ імені Щорса, ТОВ «Спецагропроект», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Невгодівське», ТОВ «Великофоснянське», ТОВ «Райз-Полісся», ТОВ «Раківщинське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Зорі Прикарпаття», ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», ТОВ «Елеватор Агро», на загальну суму 3 244 048 800, 33 грн.

Таке сприяння полягало у включенні відомостей про вищевказаних платників податків до узагальнюючих інформацій ДФС. Зокрема, відомості про задекларовані платниками суми бюджетного відшкодування включалися до відповідних узагальнених інформацій, натомість відповідні відомості про інших платників до таких інформацій не включалися. Таким чином, неодноразово право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в інших платників виникало, але відшкодування їм не здійснювалося.

Отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 здійснювалося за пособництва його радника - ОСОБА_11, який з метою приховання природи отриманих коштів неправомірної вигоди, залучив компанії-нерезидентів з ознаками фіктивності, а також надав можливість ОСОБА_5 використати підконтрольне йому товариство для зарахування частини суми неправомірної вигоди.

Так, кошти ймовірної неправомірної вигоди сплачувалися шляхом перерахування з рахунків товариств-нерезидентів «ULF Trade AG» та «Avonex Limited», бенефіціарним власником яких є ОСОБА_12, через рахунки компаній з ознаками фіктивності «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc», «Sanda Commerce Llp» на рахунки товариств-нерезидентів «RN Group Limited», фактично підконтрольного ОСОБА_5, «Lamagan Ventures Limited», підконтрольного тестю ОСОБА_5 - ОСОБА_13, та «Newline Leader Ltd», підконтрольного ОСОБА_11 . Загальна сума неправомірної вигоди склала 5 597 620 доларів США та 21 016 173,26 Євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів склало 722 723 650,99 грн.

Дослідивши матеріали провадження слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та можливу причетність підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин. Такого висновку слідчий суддя дійшов на підставі безпосередньо досліджених у ході розгляду клопотання матеріалів провадження у їх сукупності.

Колегія суддів погоджується, що додані до клопотання детектива та досліджені слідчим суддею матеріали свідчать про ймовірне сприяння ОСОБА_5, як Головою ДФС України, у здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість підконтрольним ОСОБА_12 суб`єктам господарювання шляхом включення відомостей про них до узагальнюючих інформацій ДФС в обмін на отримання неправомірної вигоди на рахунки компаній-нерезидентів, контроль над діяльністю яких здійснював ОСОБА_5, його радник - ОСОБА_11 та батько його дружини - ОСОБА_13 . А тому, доводи захисту про відсутність у матеріалах провадження доказів стосовно причетності ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення є безпідставними та спростовуються доказами, доданими до клопотаннями та дослідженими судом:

- протоколу від 31.05.2021, складеного за результатом тимчасового доступу до речей і документів;

- протоколу від 03.08.2020, складеного за результатом тимчасового доступу до речей і документів;

- листа ДФС України від 10.08.2017;

- листа Апарату Верховної Ради України від 08.11.2021 № 20/13-20212/343806;

- витягів з ДРАЦСГ про шлюб та народження від 13.09.2022;

- протоколу огляду документів від 31.01.2022 реєстраційної справи ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство»;

- протоколу огляду від 09.09.2021 відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- протоколу огляду документів від 06.08.2020, складеного за результатом огляду реєстраційної справи ТОВ «Станіславська торгова компанія»;

- протоколу огляду документів від 16.10.2020, складеного за результатом огляду реєстраційних справ, зокрема ТОВ «Європа Транс ЛТД» та ТОВ «Імперово Фудз»;

- листів Міністерства економіки України від 22.09.2022 № 2205-20/66327-05 про надання копій документів на запит детектива Національного бюро;

- протоколів огляду від 12.08.2021 та від 22.09.2021 інформації, яка міститься в АС «Податковий блок»;

- протоколів огляду документів від 22.09.2021, 08.07.2021, 23.06.2021, 17.05.2021, 05.08.2021, 04.08.2021;

- протоколу огляду документів від 16.08.2021;

- протоколу огляду документів від 22.06.2021;

- листів, за підписом Голови ДФС ОСОБА_5, від 07.09.2015 № 2353/4/99-99-20-01-02-13;

- інформації про відшкодування ПДВ, згідно висновків сформованих територіальними органами ДПС, за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, та інформація щодо бюджетного відшкодування ПДВ окремими суб`єктам господарювання за період з 01.05.2015 по 01.06.2016, на користь підконтрольних ОСОБА_12 суб`єктів господарювання;

- протоколу огляду від 06.09.2021 документів;

- протоколу огляду речей і документів від 26.03.2020;

- протоколу огляду речей і документів від 03.02.2020;

- протоколу огляду від 22.12.2021;

- протокол огляду від 24.10.2018;

- протоколу огляду документів від 01.02.2019;

- протоколу огляду від 04.02.2022;

- протоколу огляду від 29.12.2021;

- протоколу огляду документів від 30.10.2018;

- протоколу огляду від 01.02.2019;

- протоколу огляду документів від 29.09.2022;

- протоколу огляду документів від 13.01.2022;

- протоколів огляду від 17.11.2020 та 22.10.2021;

- протоколу огляду від 29.11.2021;

- протоколів огляду речей від 11.05.2021 та 04.06.2021;

- протоколу про результати здійснення НСРД від 06.02.2019;

- протоколу про результати здійснення НСРД від 06.02.2019;

- протоколу про результати здійснення НСРД від 16.04.2019;

- протоколу про результати здійснення НСРД від 30.11.2021;

- протоколу про результати здійснення НСРД від 30.11.2021;

- протоколу про результати здійснення НСРД від 09.11.2021;

- протоколи огляду від 06.03.2019 та 12.03.2019;

- протокол огляду від 06.07.2020;

- протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 03.11.2021;

- протоколи допиту свідка ОСОБА_18 від 14.03.2019 та від 25.03.2019;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_19 від 26.03.2019;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_20 від 03.12.2018;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_21 від 26.03.2019;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_22 від 03.08.2020;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_23 від 28.12.2020;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_24 від 11.11.2021;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_25 від 16.12.2021;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_26 від 23.09.2021;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_27 від 23.12.2021;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_33 від 12.10.2021;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_34 від 15.10.2021;

- протоколу огляду документів від 23.02.2022;

- протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 05.10.2021;

- протоколу допиту свідка, до якого застосовані заходи безпеки від 22.10.2018;

- протоколу про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.11.2022;

- протоколу огляду від 23.11.2022.

Оцінюючи твердження захисту щодо неналежності певних окремо взятих документів, так як вони не підтверджують викладених у повідомленні про підозру обставин, слід зазначити, що саме сукупність наявних у матеріалах провадження доказів свідчить про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри та формують внутрішнє переконання причетності підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення. Доказування досить часто ґрунтується не на одному чи кількох доказах, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій підозрюваного; спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння; обстановку, у якій діяла відповідна особа; поведінку, що передувала події та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стороною захисту не наведено обставин, які б свідчили про очевидну недопустимість поданих стороною обвинувачення доказів, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.

Відхиляє колегія суддів й доводи захисту щодо недоведеності стороною обвинувачення всіх елементів складу інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Наявні у матеріалах провадження докази у своїй сукупності є достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Вирішуючи питання щодо продовження існування у цьому кримінальному провадженні встановлених при застосуванні запобіжного заходу ризиків, колегія суддів виходить з такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків слідчий суддя дійшла висновку, що на момент розгляду такого клопотання ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду не зменшився та продовжує існувати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки зазначений ризик є актуальним незалежно від стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Обґрунтовуючи клопотання детектив послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368КК України, а саме: прохання та одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, для себе та третіх осіб неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданих їй влади та службового становища за попередньою змовою групою осіб. Відповідно до ст. 12 КК України та примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про продовження існування в цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Зокрема, підозрюваний продовжує володіти паспортом громадянина України для виїзду за кордон, а в період з 19 квітня 2022 року по 19 вересня 2022 року п`ять разів виїздив за межі України, тобто має можливість безперешкодно й швидко залишити територію України навіть у період воєнного стану (том 9, а.с. 1-4).

Крім того, 05 травня 2021 року ОСОБА_5 звернувся до Держави Ізраїль з проханням отримання візи репатріанта, у якій зазначив усіх членів своєї родини (дружину та трьох малолітніх дітей), а тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про реальний характер намірів підозрюваного залишити територію України (том 9, а.с. 7-13).

Колегія суддів погоджується, що майновий стан підозрюваного та реальна можливість вільної зміни свого місця перебування, враховуючи звернення з проханням до Держави Ізраїль про отримання візи репатріанта, свідчать про продовження існування ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду, який не зменшився.

Натомість колегія суддів бере до уваги, що, зважаючи на завершення досудового розслідування та надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717, ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду навіть збільшився, адже, у відповідності до ч. 1 ст. 290 КПК України, відкриття матеріалів досудового розслідування свідчить про наявність у сторони обвинувачення достатніх доказів для складання обвинувального акту та його подальшого направлення до суду з метою притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності.

При встановленні ризику впливу на свідків слідчим суддею враховано, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У раз відмови в продовженні строку тримання ОСОБА_5 під вартою, останній, користуючись своїми зв`язками, може вживати активних дій, спрямованих на особистий чи опосередкований вплив на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі які ще не допитані, з метою спотворення даних, які можуть свідчити про причетність підозрюваного або інших осіб до вчинення вказаного злочину. Ураховуючи займану ним раніше посаду Голови ДФС України,підозрюваний може володіти інформацією про персональні дані свідків, місця їх проживання, членів їх сімей, що також надасть йому можливість протиправно використати ці відомості задля впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою схиляння до дачі показань виправдувального характеру. Ризик впливу на свідків також обумовлюється й можливим авторитетом підозрюваного для осіб, які працювали у його підпорядкуванні.

Слідчим суддею також враховано, що після допиту прокурором свідка ОСОБА_28 останній зв`язувався з підозрюваним ОСОБА_5 та повідомляв про питання поставлені свідку прокурором. На переконання колегії суддів, наявність певного ризику може підтверджуватись й поведінкою підозрюваного в іншому кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя дійшла правильного висновку про продовження існування ризику впливу підозрюваним на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зазначається, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Приймаючи до уваги вищенаведені ризики, які продовжують існувати, конкретні обставини провадження танаявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення,колегія суддів доходить висновку про неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу. Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі домашнього арешту, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування в тому числі щодо належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 слідчим суддею враховано відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, майновий та сімейний стан, а саме те, що він, раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також міцність соціальних зв`язків підозрюваного.

Крім того, слідчим суддею також враховано надані стороною захисту медичні документи щодо стану здоров`я підозрюваного у період 2017-2020 років (том 9, а.с. 157-167), консультативний висновок лікаря-ендокринолога від 24 жовтня 2022 року (том 9, а.с. 167-168) та рекомендації лікарів-фахівців щодо стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 від 08 лютого 2023 року (том 9, а.с. 169-171), отримані на запит захисника ОСОБА_8, які подавались стороною захисту під час попереднього продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою та були досліджені судом.

Дослідивши зазначені документи, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість доводів захисту щодо неможливості подальшого перебування ОСОБА_5 під вартою у зв`язку із станом його здоров`я. Слідчий суддя взяв до уваги лист Київської міської медичної частини Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області від 17.03.2023, згідно якого за час перебування в установі ОСОБА_5 консультований лікарем-невропатологом, лікарем-терапевтом, терапевтом-ендокринологом, обраними лікарями - фахівцями, проведені відповідні медичні обстеження. Стан здоров`я ОСОБА_5 оцінено як стабільний, задовільний та такий, що відповідає перебігу наявних хронічних захворювань.

У ході апеляційного розгляду стороною захисту не наведено обґрунтованих доводів на спростування зазначених висновків слідчого судді та не надано доказів, які б підтверджували неможливість надання підозрюваному кваліфікованої медичної допомоги персоналом ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи відсутність спеціального медичного обладнання в умовах слідчого ізолятору.

Порядком взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України № 239/5/104 від 10 лютого 2012 року (далі - Порядок) передбачено, що особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця. (пункт 2.6 Порядку)

У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку (пункт 2.7 Порядку).

Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО (пункт 2.8 Порядку).

Однак у матеріалах провадження відсутня довідка лікаря медичної частини ДУ «Київський слідчий ізолятор», яка б свідчила, що ОСОБА_5 потребує медичної допомоги у закладі охорони здоров`я. Водночас з довідки Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області Київської міської медичної частини від 05 січня 2023 року (том 9, а.с. 168) вбачається, що ОСОБА_5 за час перебування в установі звертався за медичною допомогою до лікаря невропатолога, йому встановлено відповідний діагноз та рекомендовано симптоматичне лікування. За висновком лікаря стан здоров`я ОСОБА_5 стабільний, задовільний та відповідає перебігу наявних у нього хронічних захворювань (том 9, а.с. 171-172).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи особу самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, предмет кримінального правопорушення та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми неправомірної вигоди. Так, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25 квітня 2000 року (заява № 31315/96, п. 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу, ні в подальшому встановлена застава у 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

Колегія суддів погоджується, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. При цьому колегія суддів бере до уваги, що 05 травня 2021 року ОСОБА_5 звернувся до Держави Ізраїль з проханням отримання візи репатріанта, що свідчить реальний характер намірів підозрюваного залишити територію України, не дивлячись на застосований відносно нього у межах кримінального провадження № 52017000000000218 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 31 002 576 грн.

Встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки до вчинення інкримінованих дій, що підтверджує схильність та здатність підозрюваного приховувати та маскувати свої ймовірні протиправні дії всіма доступними йому силами та засобами. Разом з тим існування обґрунтованої підозри у вчиненні корупційного злочину головою ДФС України, підриває авторитет та довіру суспільства до органів державної влади і місцевого самоврядування.

А тому, з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_5, його особи, обставин кримінального правопорушення, доведених ризиків, які не зменшились та продовжують існувати, а також розміру неправомірної вигоди, застава у сумі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При розгляді клопотання детектива про продовження строку запобіжного заходу суд врахував вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Надані із клопотанням детектива матеріали доводять наявність правових підстав для продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Щодо доводів сторони захисту про порушення процесуальних прав ОСОБА_5 на подання заяви про відвід, то колегія суддів відзначає наступне.

Згідно матеріалів судового провадження, під час розгляду 06 квітня 2023 року клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року, підозрюваним було заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_29 . В судовому засіданні ОСОБА_5 навів підстави для відводу слідчому судді та повідомив, що підготував письмову заяву про відвід, яка буде направлене до Вищого антикорупційного суду через адміністрацію Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

В судовому засіданні 06 квітня 2023 року суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_30 встановив, що письмової заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_29 від підозрюваного ОСОБА_5 не надходило, а тому він розглянув заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_29 на підставі тих доводів та підстав, які були висловлені ним у судовому засіданні з розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 та заслухані в судовому засіданні з розгляду відводу слідчого судді.

11 квітня 2023 року в канцелярії Вищого антикорупційного суду зареєстровано заяву ОСОБА_5 від 07 квітня 2023 року (том 10, а.с. 76-79), згідно якої підставами для відводу слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_29 підозрюваний ОСОБА_5 вказує наступне:

-визначення слідчим суддею розміру грошової застави не відповідає обставинам кримінального провадження та свідчить про упереджене ставлення слідчого судді;

-слідчий суддя визначив розмір грошової застави в рекордному для України розмірі, який не доступний ні ОСОБА_5, ні членам його родини;

-рішення слідчого судді могло бути продиктовано активною позицією ОСОБА_5 з відстоювання своєї невинуватості під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.

Доводи про те, що визначений слідчим суддею розмір грошової застави є непомірним для ОСОБА_5 та не відповідає його матеріальному становищу були озвучені ОСОБА_5 у судовому засіданні 06 квітня 2023 року під час розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 та отримали правову оцінку в ухвалі судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_31 від 06 квітня 2023 року (справа №991/2883/23, провадження № 1-кс/991/3083/23) (том 10, а.с. 92-93). Суддя дійшов висновку, що доводи підозрюваного щодо непомірного розміру застави, який перевищує межі максимально встановленого КПК України розміру та, на думку ОСОБА_5, не відповідає його майновому стану, фактично зводяться до незгоди з мотивувальною частиною прийнятого судового рішення за результатами розгляду клопотання детектива про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою. Оцінивши наведені підозрюваним аргументи щодо відводу слідчому судді ОСОБА_29, суддя не знайшов підстав для його задоволення, оскільки ухвалення слідчим суддею рішення є формою реалізації судової влади і не може розглядатися як обставина, що свідчить про упередженість судді.

Окрім того, зазначені доводи були наведені в заяві захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_29 (том 9, а.с. 196-199) та отримали правову оцінку в ухвалі судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_32 від 06 квітня 2023 року (справа №991/2883/23, провадження № 1-кс/991/3081/23) (том 10, а.с. 95-96). Зокрема, згідно цієї ухвали, доводи захисту, насамперед, ґрунтуються на суб`єктивних міркуваннях та зводяться до незгоди з прийнятим рішенням слідчого судді за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що заява не містить належних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України та обґрунтованих доводів про упередженість слідчого судді ОСОБА_29 чи її заінтересованості у результатах розгляду клопотання.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою.

Таким чином колегія суддів вважає, що наведені доводи сторони захисту, зокрема підозрюваного ОСОБА_5, щодо упередженості слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_29 отримали належну правову оцінку в ухвалах Вищого антикорупційного суду, а в апеляційного суду відсутні підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції згідно п. 2 ч. 1 ст. 415 КПК України.

Інші підстави, зазначені в апеляційних скаргах в обґрунтування скасування ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року, також не спростовують висновків слідчого судді.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2023 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3