- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорненька Д.С.
Справа № 991/3553/23
Провадження №11-сс/991/351/23
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
представника власника майна ОСОБА_6,
власника майна ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 квітня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000431 від 23 грудня 2022 року,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 квітня 2023 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на ноутбук MacBook model А2338 s/n FVFGV5FTQ05D; мобільний телефон Apple IPhone 12, IMEI НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 ; мобільний телефон Apple IPhone 14 Pro Max, IMEI НОМЕР_3, IMEI НОМЕР_4, які вилучено у ОСОБА_7 під час проведення обшуку за місцем його проживання 20 квітня 2023 року в АДРЕСА_1, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування. Судове рішення мотивоване тим, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, є речовим доказом, є необхідність у проведенні експертного дослідження. Накладення арешту на вилучене майно виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним та пропорційним завданням КПК України. Вчинення кримінального правопорушення та обставини його вчинення, викладені в клопотанні, підтвержуються витягом з ЄРДР.
08 травня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 квітня 2023 року, в якій вона просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна. Судове рішення вважає незаконним, оскільки відсутні докази причетності ОСОБА_7 до розслідуваного кримінального правопорушення. У клопотанні прокурор посилається на конкретні цифри (підрахунок збитків), завданих шляхом незаконного отримання коштів від закупівель, не долучаючи документального підтвердження (експертних звітів, висновків), що вказує на припущення та недоведеність факту наявності кримінального правопорушення. Вилучене майно не відповідає критеріям, які визначені у ст.98 КПК України, наявність лише постанови про визнання майна речовим доказом є недостатньою для такого визначення. Мало місце порушення щодо вилучення майна під час проведення обшуку - не складення його опису. Також слідчий суддя не забезпечив присутність у судовому засіданні власника майна, що має наслідком необгрунтованість судового рішення, яке не містить належного мотивування щодо необхідності та обгрунтованості обмеження права власності. Накладення арешту на майно, яке було вилучено у ОСОБА_7, позбавляє його права вільно ним володіти, користуватися та розпоряджатися. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки власник майна ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_6 не були присутні під час постановлення судового рішення, його копію представник власника майна отримав 01 травня 2023 року.
Прокурор 12 травня 2023 року надав запереченя на апеляційну скаргу з додатками. Вважає рішення слідчого судді законним і обгрунтованим та апеляційну скаргу безпідставною. Технічні засоби вилучені з метою проведення експертного досліження та огляду. На підтвердження вказаних обставин та наявності складу злочину надав службову №04/8850-06 від 20 квітня 2023 року, протокол огляду від 18 січня 2023 року - 03 лютого 2023 року, лист ДП «УСС» від 21 липня 2022 року №12-549.
У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_6 доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримала та просила апеляційну скаргу задовольнити та зобо`язати орган досудового розслідуваня повернути вилучене майно. Вважає, що на час розгляду апеляційної скарги було достатньо часу для копіювання інформації та поверення майна. Доводи прокурора щодо проведення огляду пристроїв нічим не підтверджується.
Власник майна ОСОБА_7 підтримав позицію свого представника та просив скасувати оскаржуване судове рішення. Додатково пояснив, що він особисто, на підставі постанов КМ України, займався питаннями пошуку відповідного обладнання та програмного забезпечення, визначенням специфікації, а після їх погодження, також і вибором переможця для укладення договору. У вилучених пристроях є з цього приводу інформація, на яку не було накладено гриф секретності. Не заперечує свого спілкування з ОСОБА_9, так як вважав, що він є власником товариства, яке було визначено переможцем, з метою прискорення виконання укладених договорів директором. Вилучення мобільних телефонів створює неможливість спілкування з особами для вирішення питань у повсякденному житті, а за допомогою вилученого ноутбуку його дочка проходила навчання дистанційно.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, зазначених у письмовому запереченні. Додатково пояснив, що можливості спеціаліста під час проведення обшуку обмежені відсутністю всього обладнання, яке необхідне для проведення копіювання інформації та можливого її відновлення. Експертне дослідження у даному випадку не призначалось, так як власник майна надав всі необхідні паролі доступу. Разом з тим, на даний час проводиться огляд вилучених пристроїв з метою виявлення та відновлення видаленої інформації. У НАБ України недостатньо спеціалістів цього напрямку роботи, а виявлена інформація є занадто об`ємною. Слідчому судді для огляду в судовому засіданні надавався протокол огляду, виписка з якого додана ним до заперечень на апеляційну скару. Не заперечує проти поновлення строку на апеляційне оскарження.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді, яка є предметом перегляду, постановлена 25 квітня 2023 року без належного виклику власника майна, або його представника.
Представник власника майна в апеляційній скарзі зазначає, що ознайомився з ухвалою слідчого судді 01 травня 2023 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.73). Відомості про отримання ОСОБА_7 оскаржуваного судового рішення матеріали справи не містять, а тому колегія суддів вважає, що у даному випадку строк на апеляційне оскарження не пропущений.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (ч.ч.1-2 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно зі ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні за №52022000000000431 здійснюється за ознаками злочинів, передбачених за ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.2 ст.364 КК України.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.
Детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення злочинною організацією у складі керівників та службових осіб Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та підпорядкованих їй структур, Пенсійного фонду, Міністерства соціальної політики України, Служби безпеки України, засновників та службових осіб приватних компаній, інших осіб, дій щодо заволодіння коштами в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовим становищем, під час проведення закупівель з розробки програмного забезпечення та закупівель комп`ютерного та серверного обладнання, а також програмного забезпечення як в Державній службі спеціального захисту інформації, так і в інших органах державної влади, що призвело до настання тяжких наслідків, чим вчинили злочини, передбачені ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.2 ст.364 КК України. На підтвержєення вказаних обставин суду надано витяг з протоколу огляду від 18 січня 2023 року - 03 лютого 2023 року мобільного телефону, де зафісовано спілкування між можливими співучасниками з приводу проведених закупівель за державні кошти.
Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочини, передбачені: ч.5 ст.191 та ч.1 ст.255 КК України належать до особливо тяжких; ч.2 ст.364 КК України - тяжкого.
Зазначені вище обставини, в тому числі викладені у матеріалах справи докази, підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 березня 2023 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 в АДРЕСА_1, з метою відшукання, у тому числі, мобільних телефонів та сім-карт, що перебувають у його користуванні, які зберегли на собі сліди вчинення злочину, за допомогою яких обговорювалися злочинні дії, у тому числі із встановленими учасниками злочинної організації, та які дають можливість встановити схему контактів між учасниками кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; комп`ютерної техніки, електронних та комп`ютерних носіїв інформації, які перебувають у його користуванні та зберегли на собі сліди вчинення злочину та можуть або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (т.1 а.с.30-36).
20 квітня 2023 року за результатами проведення обшуку виявлено та вилучено ноутбук MacBook model А2338 s/n FVFGV5FTQ05D, на якому встановлено месенджер Signal, у якому наявні контакти та переписка із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Листування із ОСОБА_9 містить налаштування зникаючих повідомлень, що може свідчити про наявність видалених файлів, а тому прийнято рішення про його вилучення. Під час огляду мобільного телефону Apple IPhone 12, IMEI НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 встановлено, що у ньому відновлено заводські налаштування. У мобільному телефоні Apple IPhone 14 Pro Max, IMEI НОМЕР_3, IMEI НОМЕР_4 виявлено контакти ОСОБА_9, ОСОБА_10, в якому встановлені месенджери із листування, зокрема Threema. Враховуючи вказані обставини, прийнято рішення про їх вилучення, на предмет перевірки обставин щодо видалених файлів (т.1 а.с.37-42).
Тому, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на ноутбук MacBook model А2338 s/n FVFGV5FTQ05D; мобільний телефон Apple IPhone 12, IMEI НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 ; мобільний телефон Apple IPhone 14 Pro Max, IMEI НОМЕР_3, IMEI НОМЕР_4, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, наявна постанова детектива НАБ України від 21 квітня 2023 року про визнання їх речовими доказами (т.1 а.с.43-54), є необхідність у проведенні їх експертного дослідження. Доводи сторони захисту про формальність постанови є необгрунтованими, оскільки на виконання вимог ч.5 ст.110 КПК України вона містить мотиви прийняття та їх обгрунтування. Незгода сторони захисту з її змістом не свідчить про формальність та не є підставою для скасування ухвали про накладення арешту.
Згідно з ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
З протоколу обшуку від 20 квітня 2023 року вбачається, що під час проведення обшуку було відшукано майно, що може бути використане як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження. Проте, для встановлення всіх обставин є необхідність у проведенні експертного дослідження, оскільки можливості копіювання інформації під час проведення слідчих дій є обмеженими, потребують дослідження в умовах криміналістичної лабораторії, із застосування спеціальної техніки.
Прокурор у суді апеляційної інстанції, обґрунтовуючи підстави законності ухвали слідчого судді від 25 квітня 2023 року зазначив, що у кримінальному провадженні проводиться огляд пристроїв та призначення експертизи з приводу подолання системи логічного захисту не є необхідним, оскільки власником надано паролі доступу. Разом з тим, на думку суду, мету вилучення предметів - відновлення видаленої інформації навряд чи можливо досягти без проведення відповідного експертного дослідження.
Таким чином, обов`язкову умову, передбачену ч.2 ст.168 КПК України, органом досудового розслідування виконано. Накладений арешт може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо, в тому числі, в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба. Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги враховує обставини правомірності накладення арешту на час розгляду клопотання слідчим суддею.
Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Таким чином, доводи сторони захисту про порушення принципів необхідності та пропорційності застосування арешту майна ОСОБА_7 є необґрунтованими, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора, з метою виконання завдань кримінального провадження.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку накладення арешту з метою забезпечення збереження доказів, такий арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи та вчинення окремої процесуальної дії, у вигляді вручення повідомлення про підозру, чинним КПК України не передбачено як обов`язкове. Отже, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 не має відношення до розслідуваного кримінального провадження, що має наслідком незаконність ухвали слідчого судді, є необґрунтованими.
На думку колегії суддів, оскаржуване судове рішення ухвалене слідчим суддею на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст.94 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, не знайшли свого підтвердження.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами представника власника майна про неналежне повідомлення власника майна про судовий розгляд клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З телефонограми, яка міститься в матеріалах справи вбачається, що 25 квітня 2023 року секретар судового засідання повідомляла власника майна ОСОБА_7 про дату та час розгляду справи шляхом здійснення виклику за номерами мобільних операторів: НОМЕР_5 та НОМЕР_6, проте не вдалося зв`язатися з абонентом, оскільки вказані номери були недоступні (т.1 а.с.58), судові повістки поштою не надсилалися. Розгляд клопотання про арешт майна здійснено за відсутності повідомлення власника майна про судовий розгляд клопотання, що передбачено ч.1 ст.172 КПК України.
Невиконання вимог ст.172 КПК України щодо належного повідомлення власника майна про час та місце розгляду клопотання, призвело до порушення права ОСОБА_7 на участь у судовому засіданні, що відповідно до ч.1 ст. 412 КПК України має наслідком скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Разом з тим, при розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді має право, в тому числі, скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу (ч.3 ст.407 КПК України).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання прокурора. У зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги в іншій частині.
На підставі наведеного, керуючись ст.98, 132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 412, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 квітня 2023 року про арешт майна скасувати.
Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на ноутбук MacBook model А2338 s/n НОМЕР_7 ; мобільний телефон Apple IPhone 12, IMEI НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 та мобільний телефон Apple IPhone 14 Pro Max, IMEI НОМЕР_3, IMEI НОМЕР_4, які вилучено у ОСОБА_7 під час проведення обшуку 20 квітня 2023 року.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4