- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/3907/23
Провадження № 1-кс/991/3929/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
адвоката ОСОБА_3,
детектива ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на відмову детектива Національного антикорупційного бюро України в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 січня 2022 року за № 12022000000000049,
В С Т А Н О В И ЛА :
І. Суть скарги
До Вищого антикорупційного суду 03 травня 2023 року надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на відмову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 січня 2022 року за № 12022000000000049.
Скарга обґрунтована тим, що 13 квітня 2023 року захисником було подане клопотання про призначення повторної експертизи у цьому кримінальному провадженні, оскільки висновок експерта № СЕ-19-22/18756-ЕК, наданий за результатами проведення судово-економічної експертизи на підставі постанови детектива від 24 червня 2022 року, на думку адвоката, містить суперечності та прогалини.
Постановою детектива від 14 квітня 2023 року у задоволенні клопотання було відмовлено. Адвокат ОСОБА_3 вважає мотиви відмови у задоволенні клопотання безпідставними, оскільки:
- самостійне ініціювання стороною захисту проведення експертизи неможливе з огляду через відсутність у її розпорядженні первинних бухгалтерських документів, що може вплинути на оцінку допустимості цього доказу у подальшому;
- детективом не надано експертові для дослідження висновок комплексної судової експертизи № КСЕ-19/111-21/4432 від 23 квітня 2021 року, а сам висновок експерта недосконалий, суперечливий та упереджений;
- звернення з клопотанням про призначення повторної експертизи є правом учасника кримінального провадження;
- відмова мотивована тим, що захисник просив дослідити інші об`єкти, проте це твердження не відповідає дійсності, оскільки клопотання стосувалося виконання робіт згідно з договором № ПЗ/Т-191262/НЮ;
- детектив необґрунтовано визначив запропоновані у клопотанні питання як такі, що не відповідають завданням судово-економічної експертизи.
Детектив надав слідчому судді письмові заперечення, у яких послався на необґрунтованість доводів скарги з таких міркувань:
- по-перше, сторона захисту не обмежена у праві самостійно ініціювати проведення експертизи;
- по-друге, захисник запропонував поставити експертові на вирішення 18 питань, втім, не обґрунтував необхідність їх дослідження та не зазначив мету, яку може бути досягнуто їх вирішенням;
- по-третє, експертиза проводиться в першу чергу на підставі первинних документів, а тому ненадання експертові іншого висновку експерта не свідчить про його необґрунтованість.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
Адвокат ОСОБА_3 підтримав скаргу із наведених у ній мотивів та наголосив на тому, що експерт майже не досліджував первинні документи. Також адвокат вважав недоцільним ініціювати проведення експертизи стороною захисту, адже у цьому випадку висновок експерта буде недопустимим доказом.
Детектив ОСОБА_4 заперечив проти задоволення скарги із мотивів, зазначених у наданих ним письмових запереченнях та наголосив на тому, що фактично під час повторної експертизи мають бути досліджені ті ж самі питання, втім, клопотання захисника передбачало дослідження інших питань.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
Дослідивши зміст скарги, заперечень детектива та матеріали, надані сторонами кримінального провадження, заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування є складовою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях.
Пункт 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає право захисника оскаржити рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
Під час оцінки наявності підстав для скасування постанови про відмову у задоволенні клопотання про їх проведення слідчому судді належить проаналізувати як формальну складову цього рішення, так і його обґрунтованість, тобто відповідність цього рішення фактичним обставинам, за яких його ухвалено, а також законність - наявність для його ухвалення відповідних правових підстав.
Формальна сторона рішення передбачає дотримання встановлених вимог до його форми, а також наявність у особи, яка його ухвалила, відповідних повноважень.
Перелік вимог до форми постанови детектива встановлений ч. 5 ст. 110 КПК України, і у слідчого судді відсутні приводи констатувати їх недотримання, адже постанова містить всі передбачені зазначеною нормою реквізити та відомості, зокрема, зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви, якими керувався детектив, їх обґрунтування та посилання на положення кримінального процесуального закону, на підставі яких її винесено.
Також у слідчого судді відсутні приводи ставити під сумнів наявність у детектива ОСОБА_4 повноважень щодо ухвалення цього рішення.
В контексті оцінки обґрунтованості постанови, слідчий суддя виходить з визначення висновку експерта, який згідно з приписами ч. 1 ст. 101 КПК України є докладним описом проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, обґрунтованими відповідями на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Висновок експерта є процесуальним джерелом доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України). Проведення експертизи належить до кола слідчих дій і ст. 243 КПК України визначає порядок залучення експерта.
Кримінальний процесуальний закон визначає, що кримінальне провадження здійснюється на засаді змагальності (ст. 26 КПК України). Ця засада передбачає:
- самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими кримінальним процесуальним законом;
- сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Водночас, рівність прав на збирання доказів не тотожна рівності можливостей сторін кримінального провадження у використанні процесуальних механізмів їх отримання. Зокрема, сторона захисту, на відміну від сторони обвинувачення, обмежена у здійсненні слідчих дій, які, згідно з приписами ч. 1 ст. 223 КПК України, є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Завданням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях є захист прав особи та забезпечення можливості їх реалізації. Одним із складових елементів цього інституту є оскарження рішення про відмову сторони обвинувачення у проведенні слідчих дій, який покликаний забезпечити реальну рівність можливостей сторін в отриманні доказів, адже через свою специфіку певні докази можуть бути отримані виключно шляхом здійснення слідчих дій стороною обвинувачення.
Втім, відмова сторони обвинувачення у залученні експерта до проведення експертизи не потребує додаткового захисту прав з боку слідчого судді, адже низкою норм як кримінального процесуального закону (ч. 3 ст. 93. ч. 2 ст. 243 КПК України), так і законодавчих актів з питань проведення експертизи (ч. 4 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу», п. 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року) визначено право сторони захисту самостійно ініціювати здійснення необхідного їй експертного дослідження.
Крім того, кримінальний процесуальний закон містить механізм, покликаний забезпечити реалізацію стороною захисту цього права, - звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи в порядку ст. 244 КПК України.
Сторона захисту не обмежена у процесуальних можливостях реалізувати свою незгоду з висновком експерта шляхом звернення уваги суду на наявні у ньому протиріччя, невідповідність первинним документам тощо, у випадку, якщо обвинувальний акт буде направлений до суду і призначений до судового розгляду.
Перекладання на сторону обвинувачення обов`язку збирання доказів за відсутності жодних перешкод для їх отримання стороною захисту, вочевидь, суперечитиме засаді змагальності.
Слідчий суддя вважає надуманими доводи захисника щодо недопустимості висновку експерта, отриманого з ініціативи сторони захисту, адже кримінальний процесуальний закон не передбачає жодних особливостей у підходах до оцінки висновків експертів, обумовлених суб`єктом їх отримання.
Враховуючи, що завданням слідчого судді є здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, а скарга адвоката ОСОБА_3 не містить відомостей про порушення прав сторони захисту, існування обмежень чи перешкод у реалізації свого права на залучення експерта до проведення експертизи, у її задоволенні має бути відмовлено.
Враховуючи підстави відмови у задоволенні скарги, слідчий суддя не вбачає за необхідне аналізувати інші доводи захисника, адже вони не впливають на остаточне рішення за результатами розгляду скарги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1