- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/2873/21
Провадження 1-кп/991/20/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
26 квітня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисників - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
представників заставодавців - адвокатів ОСОБА_11, ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860 від 14 травня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
25 квітня 2023 року захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 подав клопотання про зміну запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання.
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
Клопотання адвоката ОСОБА_8 обґрунтовано тим, що виникли нові виключні обставини, які свідчать про можливість змінити ОСОБА_6 запобіжний захід на особисте зобов`язання:
- у зв`язку із введеним воєнним станом, ОСОБА_6 був мобілізований та наразі перебуває на військовій службі у Збройний силах України, у військовій частині НОМЕР_1 ;
- статус військовослужбовця покладає на ОСОБА_6 обов`язки військового характеру, а раніше існуючі ризики припинили своє існування повністю;
- протягом військової служби та для виконання обов`язків ОСОБА_6 направлявся за кордон у службове відрядження за кордон, після чого повернувся у встановлені командуванням строки та продовжує службу, сумлінно виконуючи свої обов`язки;
- попередніми судовими рішеннями розмір застави неодноразово зменшувався, а нових ризиків не виникло;
- запобіжний захід у виді особистого зобов`язання відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім стримуючим засобом, здатним забезпечити гарантії його належної поведінки;
- протягом часу застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 виконувалися усі покладені на нього обов`язки;
- заставодавцем ОСОБА_14 повідомлялося про відмову від виконання обов`язків заставодавця та останнній вимагає від обвинуваченого ОСОБА_6 повернення внесеного розміру застави;
- перебування на військовій службі виключає наявність ризику переховуватися від суду;
- відсутні ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, незаконного впливу на потерпілого, свідків, іншого обвинуваченого та інших експертів у цьому кримінальному провадженні, та немає підстав вважати, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, захисник вказує, що запобіжний захід має на меті виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а не покарання особи, а тому просить застосувати більш м`який запобіжний захід.
2.Позиції сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники повністю підтримали доводи, викладені у клопотанні.
У судове засідання з`явилися представники заставодавців - ОСОБА_12, та ОСОБА_11, які зазначили про неможливість застовадавцем контролювати поведінку обвинуваченого, в силу порядку проходження ним військової служби, а також зазначали про необхідність повернення їм коштів, внесених як застава, враховуючи воєнний стан.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вважав, що ризики, встановлені судом, не перестали існувати навіть під час воєнного стану та служби обвинуваченого, а тому для забезпечення завдань кримінального провадження раніше застосований запобіжний захід слід залишити без змін.
Дослідивши заявлені клопотання та додані до них матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
3.Оцінка та висновки суду
При розгляді вказаного клопотання колегією суддів встановлено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2020 року до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у результаті внесення якої його було звільнено з-під варти та застосовано альтернативний запобіжний захід у виді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У подальшому, строк обов`язків сплинув, а розмір застави був зменшений, зокрема востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16.11.2022, сума застави була зменшена до 6 000 000 (шести мільйонів) гривень.
Вирішуючи питання про можливість зміни запобіжного заходу ОСОБА_6, суд виходить із таких міркувань.
Відповідно до положень статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право, зокрема, змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При цьому кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
На переконання колегії суддів, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
При цьому, зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.
Суд вважає, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Також суд наголошує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
При вирішенні питання про необхідність зміни застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу, суд зокрема враховує, що обвинувальний акт у цьому провадженні передано на розгляд суду 26 квітня 2021 року, та з цього часу розмір застави неодноразово зменшувався.
З 24 лютого 2023 року Указом Президента України в Україні № 64/2022 було введено воєнний стан, який у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України діє досі. На підставі наданих стороною захисту судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 мобілізувався з 28.04.2022 до лав Збройних сил України та відповідно до наказу № 106 ДСК від 05.05.2022 проходить службу у військовій частині.
В той же час, зазначені обставини були предметом неодноразової оцінки при розгляді клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.
У вказаному клопотанні однією із нових обставин, які виникли після попередньої ухвали про запобіжний захід - це відрядження обвинуваченого закордон під час проходження військової служби та його повернення із такого відрядження. Водночас, до клопотання не долучено будь-яких підтверджень існування таких обставин, тим паче не надано документів, які би свідчили про характер такого відрядження, його тривалості та цілей, а тому суд не може брати до уваги такі доводи.
Тим більше, суд неодноразово наголошував на тому, що вибір обвинуваченого щодо виконання ним конституційного обов`язку із захисту Вітчизни характеризує його як відповідального та свідомого громадянина України. Однак, такий вибір та відповідні дії не можуть автоматично свідчити про нівелювання усіх ризиків, встановлених попередніми ухвалами та необхідності застосування найбільш м`якого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.
Більше того, суд бере до уваги актуальну практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім струмуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та виконанню його завдань.
У цьому контексті суд має брати до уваги інтереси кримінального провадження та поведінку обвинуваченого. Так, суд зауважує, що вказане кримінальне провадження перебуває на початку судового розгляду, судом ще не розпочато дослідження доказів сторін та встановлення фактичних обставин справи, а тому зважаючи на висунення обвинувачення в особливо тяжкому злочині та тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому, колегія суддів вважає, що ризики продовжують існувати, а більш м`які запобіжні заходи, окрім застави, не можуть запобігти цим ризикам.
Більше того, протягом тривалого часу судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні не відбувається, зокрема у зв`язку із відсутністю обвинуваченого ОСОБА_6, який проходить військову службу у ЗСУ. Судом визначаються заздалегідь дати судових засідань, на які обвинувачений систематично не з`являється, надсилаючи клопотання про неможливість прибуття у судове засідання, у зв`язку із необхідністю виконання обов`язків, пов`язаних із несенням військової служби. Водночас, протягом 2022-2023 років обвинувачений з`являвся та брав участь виключно у судових засіданнях, на яких розглядалися відповідні клопотання його захисників про зміну запобіжного заходу. Вказане сприймається судом як незацікавленість обвинуваченого у розгляді судової справи за його обвинуваченням по суті та здійснення такого розгляду з дотриманням розумних строків.
Більш того, в силу характеру військової служби, суд позбавлений можливості перевірити поважність причин його неявки, однак вважає за необхідне відмітити, що обвинуваченим не вживаються заходи щодо належного інформування суд про конкретні причини своєї неявки.
Крім того, суд відзначає, що обвинуваченим не ініціювалися та не ініціюються питання про участь у судових засіданнях в дистанційному режимі, не приймаються будь-які заходи щодо уможливлення своєї участі у судових засіданнях у передбачені законом способи.
У зв`язку із цим, для забезпечення виконання обвинуваченим сукупності обов`язків, а також досягнення завдань кримінального провадження, зокрема щодо розгляду справи у розумні строки, суд вважає обґрунтованим подальше застосування запобіжного заходу саме у вигляді застави у встановленому розмірі, а не запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, оскільки, на думку суду, в даному конкретному випадку такий запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам та не забезпечить достатньою мірою виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що залишення поточного розміру застави буде помірним для обвинуваченого та цілком зможе забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків, буде найбільш пропорційними заходами на теперішній час, які збалансовують інтереси суспільства і держави та інтереси обвинувачених.
Доводам заставодавців щодо відмови від виконання ним своїх обов`язків та скрутного становища, суд уже неодноразово надавав оцінку, зазначаючи, що внесення застави заставодавцем є правом цієї особи, яке реалізується виключно на підставі її добровільного волевиявлення, а чинним законодавством не передбачено можливість відмови від обов`язків, взятих на себе заставодавцем. Реалізуючи таке право, особа самостійно обирає джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та має усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу. При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, підставою для повернення внесеної суми застави є припинення дії запобіжного заходу у порядку ст. 203 КПК України, а не бажання заставодавця. Прийняття рішення про зменшення розміру застави не може обумовлюватися погіршенням фінансового чи майнового стану заставодавців чи їх відмовою від виконання покладених ухвалою суду обов`язків.
Враховуючи, що захисник не довів виникнення нових виключних обставин, які можуть бути підставами для зміни запобіжного заходу на більш м`який, а також беручи до уваги наведені вище висновки, суд приходить висновку, що підстави для задоволення клопотання захисника відсутні.
Керуючись статтями 176, 177, 179, 180, 182, 331, 376, 392 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
2.Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3