- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/3925/23
Провадження № 1-кс/991/3947/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3,
його захисника адвоката ОСОБА_4,
детективів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про зупинення досудового розслідування у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 грудня 2020 року за № 52020000000000767,
В С Т А Н О В И ЛА :
І. Суть скарги
1.1. 04 травня 2023 року захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 від 19 лютого 2021 року про зупинення досудового розслідування у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 грудня 2020 року за № 52020000000000767. Того ж дня скарга надійшла до суду.
Зазначена постанова, на думку захисника, є безпідставною, оскільки мотивована необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, втім у межах цього кримінального провадження запит про міжнародну допомогу не направлявся, і підстави для його направлення були відсутні.
Адвокат зазначив, що строк оскарження зазначеної постанови ним пропущений з поважних причин та просив поновити його, мотивуючи це тим, що про факт винесення постанови сторона захисту не була повідомлена та її копію не отримувала.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримав скаргу із наведених у ній мотивів та наголосив на тому, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови не здійснював захист ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні та не отримував її копію. За твердженням захисника, сторона обвинувачення була обізнана про перебування підозрюваного у слідчому ізоляторі та мала можливість направити йому копію постанови.
Також адвокат зауважив, що кримінальне провадження, у межах якого було направлено запит про міжнародну допомогу, не зупинялося, отже необхідність досудового розслідування була відсутня.
Крім того, метою звернення із запитом було з`ясування наявності у підозрюваного майна, яке підлягає конфіскації за вироком суду.
2.2. Детектив ОСОБА_5 заперечив проти скарги та зазначив, що адвокат ОСОБА_4 пропустив строк оскарження постанови без поважних причин, адже її копію було направлено йому в день винесення звичайним поштовим зв`язком. Лист був направлений ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що він був захисником підозрюваного у інших кримінальних провадженнях, а у наданому ним ордері не були обмежені повноваження захисника певними кримінальними провадженнями.
На думку детектива, факт здійснення адвокатом ОСОБА_4 захисту підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52020000000000767 також підтверджується його запитом від 21 грудня 2021 року стосовно, зокрема, і цього кримінального провадження. Також цей запит, на думку детектива, доводить факт обізнаності адвоката про здійснення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.
Детектив наголосив на тому, що положення ч. 4 ст. 280 КПК України покладають на сторону обвинувачення обов`язок саме надіслати копію постанови, а не вручити її особисто.
Підставою зупинення досудового розслідування була необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва у зв`язку з виконанням обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України, вживати заходи з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт. У іншому кримінальному провадженні було здійснене такий запит, у зв`язку з чим аналогічний запит у межах цього кримінального провадження здійснювати було недоцільно.
Детектив ОСОБА_6 заперечив проти задоволення скарги та наголосив, що КПК України не вимагає звернення із запитом про міжнародну допомогу саме у цьому кримінальному провадженні.
ІІІ. Висновки слідчого судді
3.1. Дослідивши скаргу та надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Обставини, встановлені слідчим суддею
3.2.1. 07 квітня 2020 року до ЄРДР внесене кримінальне провадження за № 52020000000000235. 28 вересня 2020 року в межах цього кримінального провадження ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.
23 грудня 2020 року з кримінального провадження № 52020000000000235 було виділено кримінальне провадження № 52020000000000767, а 16 лютого 2021 року - кримінальне провадження № 52020000000000087.
31 грудня 2020 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 08 грудня 2020 року за № 12020100020005028.
16 лютого 2021 року кримінальні провадження № 52020000000000767 та № 52020000000000087 були об`єднанні в одне провадження, з присвоєнням об`єднаному кримінальному провадженню № 52020000000000767.
19 лютого 2021 року постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 кримінальне провадження було зупинене у зв`язку зі зверненням із запитом про надання міжнародної правової допомоги до компетентних органів Республіки Корея від 28 жовтня 2019 року у межах кримінального провадження № 42017000000004969 з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного.
3.3. Щодо строку оскарження
3.3.1. Щодо клопотання адвоката ОСОБА_4 поновити строк оскарження слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.3.2. Частина 1 ст. 304 КПК України визначає строк оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, який становить 10 днів. При цьому, якщо рішення слідчого оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Отже, саме момент отримання копії постанови особою, яка подає скаргу, є тим юридичним фактом, у цьому випадку подією, з яким кримінальний процесуальний закон пов`язує початок перебігу процесуального строку оскарження постанови.
Детективом наданий лист від 19 лютого 2021 року, з тексту якого вбачається направлення ним копії постанови про зупинення кримінального провадження адвокату ОСОБА_4 .
У контексті обчислення строків оскарження цей лист варто оцінити з позиції двох аспектів: (1) чи отриманий він адресатом та (2) чи скерований він належному суб`єкту.
Детектив наголосив на тому, що лист був направлений звичайним поштовим зв`язком, у зв`язку з чим доказів його направлення та вручення адресату він надати не може. При цьому наголосив, що ч. 4 ст. 280 КПК України визначено обов`язок саме надсилання копії постанови, а не її вручення, а тому вважав дії сторони обвинувачення такими, що відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Проте слід акцентувати, що в контексті обрахування строку оскарження правове значення має виключно факт отримання особою копії постанови, адже лише її обізнаність з фактом та мотивами прийнятого рішення є гарантією реалізації права на його оскарження.
Адвокат ОСОБА_4 заперечив факт отримання цього листа, копії постанови від 19 лютого 2021 року та факт своєї обізнаності про зупинення кримінального провадження.
Зважуючи доводи сторін, слід виходити з того, що доводи захисника по суті є твердженням про негативний факт, довести який або надто складно, або неможливо за самим його визначенням, його можливо лише спростувати («factum negantis nulla probatio» - заперечення фактів не потребує доведення).
Використаний детективом спосіб надсилання копії постанови (звичайне поштове відправлення) не є безумовним підтвердженням вручення її адресату, адже передбачає чимало причин, з яких відправлення може не потрапити до отримувача. Слушними є доводи захисника, що сторона обвинувачення була обізнана про перебування підозрюваного ОСОБА_3 у слідчому ізоляторі, про що свідчить лист детектива ОСОБА_9 від 18 січня 2021 року про його конвоювання, а тому мала можливість надіслати копію постанови йому, що, по-перше, гарантувало б доведення до його відома інформації про прийняте рішення, а по-друге, забезпечило б сторону обвинувачення можливістю довести факт отримання стороною захисту копії постанови.
За таких обставин, копія листа про направлення копії постанови захиснику ОСОБА_4 не є безумовним підтвердженням факту її отримання. Висновок про отримання адвокатом ОСОБА_4 копії постанови не може ґрунтуватися на припущеннях та фактах, достовірність яких належним чином не підтверджена, адже цей висновок впливає на можливість реалізації права оскарження.
3.3.3. Пункт 2 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає можливість оскарження стороною захисту постанови про зупинення кримінального провадження. Цьому праву кореспондує обов`язок сторони обвинувачення повідомити сторону захисту у разі прийняття такої постанови, передбачений ч. 4 ст. 280 КПК України.
До сторони захисту належать, зокрема, підозрюваний та його захисник (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України). Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного (ч. 1 ст. 45 КПК України), він може бути залучений підозрюваним (ч. 1 ст. 48 КПК України), а його повноваження на здійснення захисту підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч. 1 ст. 50 КПК України).
Адвокат ОСОБА_4 заперечив, що здійснював захист підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52020000000000767 на момент винесення оскаржуваної постанови. Підозрюваний ОСОБА_3 також заперечив здійснення ОСОБА_4 свого захисту у цьому кримінальному провадженні. Детектив також не надав будь-яких доказів наявності у адвоката ОСОБА_4 статусу захисника підозрюваного ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні.
Запит адвоката ОСОБА_4 від 21 грудня 2021 року, в якому захисник повідомляв про здійснення захисту підозрюваного ОСОБА_3, та на який звернув увагу детектив, датований 10 місяцями пізніше, аніж була винесена оскаржувана постанова. Ордер, наданий захисником на підтвердження своїх повноважень в одному кримінальному провадженні автоматично не розповсюджує його повноваження на здійснення захисту у інших кримінальних провадженнях.
Також вартує уваги, що підозрюваний ОСОБА_3 мав захисника ОСОБА_10, який брав участь у процесуальній дії - повідомленні ОСОБА_3 про підозру у межах кримінального провадження № 52020000000000235.
За таких обставин, сторона обвинувачення не довела, що виконала свій обов`язок, передбачений ч. 4 ст. 280 КПК України, в частині надсилання копії постанови про зупинення кримінального провадження стороні захисту, адже на той час адвокат ОСОБА_4 не мав статусу захисника у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Таким чином, враховуючи, що доводи сторони захисту про те, що вона дізналася про факт зупинення кримінального провадження лише 03 травня 2023 року, детективом не спростовані, доказів отримання постанови про зупинення кримінального провадження особою, яка належить до сторони захисту, детективом не надано, слідчий суддя констатує, що сторона захисту підозрюваного ОСОБА_3 не була обізнана про факт винесення постанови, а отже, причини пропуску строку її оскарження є поважними, і він підлягає поновленню.
3.4. Що підстав зупинення кримінального провадження
3.4.1. Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії (ч. 1 ст. 113 КПК України).
Визначення строків для певних процесуальних дій у кримінальному процесуальному законі завжди спрямоване на захист певного права особи або забезпечує дотримання принципу правової визначеності. А тому їх порушення, невиправдане затягування своїм наслідком має порушення тих чи інших прав осіб чи учасників кримінального провадження.
Строк досудового розслідування диференційований законодавцем на етапи досудового розслідування. Перший етап починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та триває до дня повідомлення особі про підозру (ч. 2 ст. 219 КПК України). Другий (ч. 3 ст. 219 КПК України) - з дня повідомлення про підозру до дня закінчення досудового розслідування у будь-якій формі, передбаченій ч. 2 ст. 283 КПК України.
Отже, строк другого етапу досудового розслідування по суті є строком перебування особи у статусі підозрюваного, адже початок його перебігу пов`язаний безпосередньо з днем повідомлення про підозру, а його кінцевим моментом є день втрати особою такого статусу чи то у зв`язку із закриттям кримінального провадження, чи то у зв`язку з направленням обвинувального акту до суду та набуттям особою статусу обвинуваченого.
Таким чином, цей строк обмежує тривалість перебування особи у статусі підозрюваного, адже сам факт такого перебування, якщо він набуває невиправдано тривалого характеру, становить певне втручання у її права, оскільки пов`язаний з правовою невизначеністю щодо долі її кримінального переслідування.
3.4.2. Стаття 28 КПК України визначає, що на сторону обвинувачення під час досудового розслідування покладено обов`язок забезпечити додержання розумних строків як загальної засади кримінального провадження, яка також є складовою права особи на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, необхідно зважати на випадки, коли виконання цього обов`язку перебуває поза процесуальними можливостями слідчого чи прокурора. Правовий інститут зупинення кримінального провадження покликаний врегулювати саме такі випадки.
Зупинення досудового розслідування за своєю природою є тимчасовою перервою, викликаною об`єктивними та непереборними перешкодами, які унеможливлюють його подальше здійснення.
Попри те, що зупинення досудового розслідування належить до дискреційних повноважень сторони обвинувачення, кримінальний процесуальний закон містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких вони можуть бути реалізовані.
Також слід звернути увагу, що зупинення досудового розслідування хоч і припиняє перебіг його строку, втім не припиняє перебування особи у статусі підозрюваного, а тому згідно з приписами п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України з`ясування обґрунтованості такого зупинення, наявності для того відповідних підстав належить до компетенції слідчого судді за відповідною скаргою сторони захисту.
3.4.3. Як зазначено в оскаржуваній постанові, в ході досудового розслідування виникла необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва та здійснено посилання на запит про міжнародну правову допомогу до Республіки Корея від 28 жовтня 2019 року, оскільки ОСОБА_3 є кінцевим бенефіціарним власником низки компаній.
Разом з тим, розділ ІІІ «Запитувана допомога» зазначеного запиту містить прохання «накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3 у виді належних йому корпоративних прав».
Отже, зазначений запит не передбачає вжиття заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт, на чому наполягав детектив ОСОБА_5, адже, виходячи зі змісту запиту, такі заходи вже були здійсненні, а запитувана допомога полягала виключно у накладенні на нього арешту.
3.4.4. Водночас, можливість продовження досудового розслідування не перебуває ані в прямому, ані в опосередкованому причинно-наслідковому зв`язку з накладенням чи ненакладенням арешту на майно підозрюваного.
Слідчий суддя наголошує, що завданням кримінального провадження, серед іншого, є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування (ст. 2 КПК України). Досягнення зазначеного завдання покладається на сторону обвинувачення та передбачає дотримання стороною обвинувачення засади розумних строків, передбаченої ст. 28 КПК України, всебічне, повне і неупереджене дослідження обставини кримінального провадження, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, а також обставин, що пом`якшують чи обтяжують його покарання (ч. 2 ст. 9 КПК України).
Частиною 2 ст. 283 КПК України визначено обов`язок прокурора у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:
1) закрити кримінальне провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Вочевидь, (не)накладення арешту на майно підозрюваного не є тією обставиною, яка може вплинути на можливість виконання прокурором цього обов`язку, адже вона не впливає ані на підстави для закриття кримінального провадження, ані на можливість звернення до суду з обвинувальним актом, яка пов`язується виключно з достатністю зібраних під час досудового розслідування доказів для його складання (ч. 1 ст. 290 КПК України).
3.4.5. Слідчий суддя переконана, що зупинення досудового розслідування з посиланням на необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, які полягають у накладенні арешту на належне підозрюваному майно з метою забезпечення його можливої конфіскації, має штучний характер і жодним чином не виправдовує продовження перебування ОСОБА_3 у статусі підозрюваного та суперечить засаді розумних строків, адже розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Слідчий суддя акцентує увагу, що кримінальний процесуальний закон не пов`язує можливість закінчення досудового розслідування із застосуванням чи незастосуванням заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України), натомість детективом захід забезпечення використаний з метою нівелювання такої дієвості та виправдання невимушеної перерви у продовженні досудового розслідування.
Вартує уваги, що звернення із запитом про міжнародну допомогу відбулося у межах кримінального провадження № 42017000000004969, тобто можливість закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000767 поставлена в залежність від здійснення процесуальних дій у іншому кримінальному провадженні.
Враховуючи, що здійснення арешту майна не є об`єктивною перешкодою для продовження досудового розслідування та ухвалення одного з рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, постанова від 21 лютого 2021 року є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Строк подання скарги на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про зупинення досудового розслідування від 19 лютого 2021 року - поновити.
2. Скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про зупинення досудового розслідування від 19 лютого 2021 року - задовольнити.
3. Постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про зупинення досудового розслідування від 19 лютого 2021 року - скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1