- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
Справа № 991/2474/23
Провадження №11-кп/991/81/23
У Х В А Л А
17 травня 2023 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на вирок Вищого антикорупційного суду від 07.04.2023 у кримінальному провадженні № 52022000000000449 від 28.12.2022 за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Історія провадження
1.07.04.2023 Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок, яким затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та підозрюваним ОСОБА_4 .
2.04.05.2023 на зазначений вирок адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, яка надійшла до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 15.05.2023.
Короткий зміст оскаржуваного вироку
3.Оскаржуваним вироком: (1) затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та підозрюваним ОСОБА_4 ; (2) ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, та (3) йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в державних та комунальних органах, установах і організаціях, суб`єктах господарювання державної та комунальної форм власності строком на два роки, та штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 тис грн; (4) на підставі частини 2 статті 75 КК його звільнено від відбування основного покарання з випробовуванням із встановленням іспитового строку тривалістю два роки та покладено обов`язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК; (5) зобов`язано ОСОБА_4 протягом десяти днів з моменту затвердження судом угоди про визнання винуватості здійснити відшкодування шкоди, спричиненої АТ «Укрзалізниця» внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в сумі 2 млн грн; (6) стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_4 витрати на проведення судових експертиз.
4.Суд першої інстанції визнав ОСОБА_4 винуватим в тому, що він як начальник відділу складського обліку палива управління обліку нафтопродуктів та складського господарства філії «Центр забезпечення виробництва АТ «Укрзалізниця», у період з грудня 2016 року по січень 2020 року всупереч інтересам АТ «Укрзалізниця» з метою одержання ТОВ «Юг-Газ» і ТОВ «СкелаТерциум» неправомірної вигоди використав своє службове становища та вчинив дії, направлені на постачання газу для філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» за завищеними цінами, що призвело до спричинення АТ «Укрзалізниця» тяжких наслідків у сумі 203 837 387,66 грн.
5.Суд встановив наявність зокрема такої пом`якшуючої покарання обставини як вчинення кримінального правопорушення через службову залежність та у мотивувальній частині вироку (при викладенні обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 ): (1) зазначив, що управління обліку нафтопродуктів та складського господарства філії «ЦЗК» АТ «Укрзалізниця», до якого входить відділ складського обліку палива, безпосередньо підпорядковане начальнику філії; (2) серед іншого зазначив про дії двох осіб, дані щодо яких повністю знеособлені - вони зазначені як ОСОБА-1 та ОСОБА-2 та в різний час на момент зазначених у вироку подій вони були відповідно виконувачем обов`язки начальника філії «ЦЗК» АТ «Укрзалізниця» та виконувачем обов`язки директора філії «ЦЗК» АТ «Укрзалізниця».
6.З цього приводу суд першої інстанції зазначив таке: (1) з метою недопущення порушення презумпції невинуватості інших осіб, суд у вироку виключив дані, які б давали можливість ідентифікувати осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, окрім даних про обвинуваченого; (2) з тексту вироку немає змоги достеменно ідентифікувати ОСОБУ-1 та ОСОБУ-2, а вказівка на посаду чи інші дані, які зустрічаються в тексті вироку є лише обов`язковим елементом конкретизації обвинувачення ОСОБА_4, без зазначення яких неможливо повно сформулювати обвинувачення за частиною 2 статті 364 КК.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
7.В апеляційній скарзі адвокат висловив прохання: (1) скасувати оскаржуваний вирок; (2) матеріали провадження відносно ОСОБА_4 направити до Національного антикорупційного бюро України для здійснення досудового розслідування.
8.Апеляційна скарга містить доводи щодо (1) порушення оскаржуваним вироком прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 та (2) незаконності вироку по суті.
9.В обґрунтування першої групи доводів апелянт зазначив, що: (1) ОСОБА_3 як Особу-1, яка зазначена у вироку 38 разів, можна з легкістю ідентифікувати як співучасника дій, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4, не дивлячись на відсутність прізвища, в тому числі, але не виключно через наявні публікації у пресі; (2) викладені у вироку фактичні обставини по суті є констатацією винуватості ОСОБА_3 у вчиненні суспільно небезпечного діяння за відсутності обвинувального вироку щодо нього; (3) суд застосував формулювання та словесні конструкції і словосполучення, якими констатовано вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення у співучасті із ОСОБА_4 та іншими особами.
10.З наведених мотивів адвокат зазначає, що апеляційна скарга подана «іншою особою» на підставі частини 2 статті 24 КПК.
11.До апеляційної скарги адвокат серед іншого додав накази про призначення ОСОБА_3 на посаду начальника філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» та про покладення на нього виконання обов`язків начальника цієї філії.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
12.На етапі вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач перевіряє апеляційну скаргу на предмет прийнятності та відсутності підстав для перешкод призначення її до апеляційного розгляду, що передбачені пунктами 1-4 частини 3 та частиною 4 статті 399 КПК.
13.Однією з таких перешкод є подання апеляційної скарги особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу (пункт 2 частини 3 статті 399 КПК).
14.КПК визначає вичерпний перелік осіб, які можуть оскаржити вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості - ними є обвинувачений, його захисник, законний представник та прокурор (частина 4 статті 394 КПК).
15.Частиною 2 статті 24 КПК гарантується право на перегляд вироку, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
16.У разі подання апеляційної скарги на вирок на підставі угоди іншою особою (захисником чи представником іншої особи), суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог статті 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження, має впевнитися, що: (1) у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; (2) крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи. Дані, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальний акт, повідомлення про підозру, тощо), не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.05.2020 у справі № 639/2837/19).
17.Виходячи з наведеного, суддя-доповідач першочергово має перевірити зміст резолютивної частини вироку на предмет того, чи стосується вирок прав, свобод та інтересів іншої особи (її майна) - чи вирішено питання про її винуватість та покарання, стягнуто з неї грошові кошти, покладено будь-які обов`язки, вирішено питання про її майно чи щодо заходів забезпечення кримінального провадження, застосованих щодо іншої особи чи її майна.
18.У цьому провадженні адвокат оскаржує вирок на підставі угоди про визнання винуватості через наявність в мотивувальній частині вироку (при викладенні формулювання обвинувачення ОСОБА_4 ) даних, які на його думку можуть ідентифікувати ОСОБА_3 та підтверджують його винуватість у вчиненні злочину. Саме з наведених мотивів на думку адвоката оскаржуваний вирок стосується прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 .
19.Враховуючи наведене вище та доводи апеляційної скарги, суддя-доповідач в межах перевірки апеляційної скарги на прийнятність має встановити: (1) чи стосуються оскаржуваний вирок прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 .? (2) чи можливо його ідентифікувати з тексту вироку?
20.На ці питання суддя-доповідач надає негативні відповіді з таких мотивів.
Чи стосуються оскаржуваний вирок прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 .?
21.Зі змісту оскаржуваного вироку вбачається, що резолютивна частина стосується виключно ОСОБА_4 - вирішено питання виключного щодо його винуватості, призначення йому покарання, покладення на нього обов`язку відшкодувати шкоду, стягнення з нього витрат на проведення експертиз.
22.Щодо тверджень апелянта про встановлення винуватості ОСОБА_3 в мотивувальній частині вироку при викладенні формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_4 суддя-доповідач зазначає таке.
23.Мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа (частина 3 статті 475 КПК).
24.Виходячи з узагальненої позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ККС ВС) при перевірці законності ухвал щодо прийнятності апеляційної скарги іншої особи на вирок на підставі угоди, правильними є висновки про те, що: (1) зазначення у формулювання обвинувачення інформації стосовно співучасті обвинуваченого-сторони угоди з іншою особою (чи вчинення обвинуваченим-стороною угоди дій в інтересах іншої особи), яке визнано судом доведеним, стосується лише обвинуваченого-сторони угоди; (2) викладені у вироку на підставі угоди обставини обвинувачення, відповідно до статті 17 КПК України, не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб, крім обвинуваченого-сторони угоди (ухвали ККС ВС від 25.08.2021 у справі № 991/3848/21, від 04.10.2021 у справі № 991/3848/21, від 18.10.2021 у справі № 991/3848/21).
25.На переконання судді-доповідача мотивувальною частиною вироку [при викладенні формулювання обвинувачення] не можна вирішити питання про винуватість іншої особи, щодо якої немає відповідного висновку в резолютивній частині. При цьому саме по собі зазначення даних чи дій іншої особи при викладенні фактичних обставин злочину, у вчинення якого обвинувачується особа-сторона угоди, не може свідчити про автоматичне встановлення винуватості іншої особи, питання про винуватість якої не вирішується. У протилежному випадку неможливо було б викласти фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення декількома особами або вчинених у співучасті та перевіряти правильність кваліфікації злочину.
26.У цьому провадженні суд першої інстанції не досліджував докази та не надавав будь-яку оцінку діям ОСОБА_3, а викладення формулювання обвинувачення у вироку є вимогою КПК та воно стосується лише ОСОБА_4 .
27.Крім цього, нормами КПК не передбачено, що вирок на підставі угоди має преюдиційне значення для кримінального провадження відносно інших осіб. На цьому окремо наголосив і Верховний Суд (постанова ККС ВС від 19.11.2019 у справі № 759/10575/16-к). Оскаржуваним вироком не встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, тому він не має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів відповідно до статті 90 КПК.
28.Отже, вирок стосується та створює правові наслідки лише щодо ОСОБА_4 та не стосується прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 .
Чи можливо ідентифікувати ОСОБА_3 з тексту вироку?
29.У контексті доводів апеляційної скарги суддя-доповідач зазначає таке: (1) в мотивувальній частині вироку, в тому числі при формулюванні обвинувачення щодо ОСОБА_4, відсутні жодні посилання на персональні дані ОСОБА_3 ; (2) у вироку йдеться про особу, дані щодо якої повністю знеособлені - вона позначена як ОСОБА-1 та яку апелянт ідентифікує як ОСОБА_3 ; (3) ОСОБА_3 як ОСОБУ-1 з тексту вироку неможливо ідентифікувати без дослідження інших процесуальних документів, складених стороною обвинувачення, чи відповідних доказів, зокрема щодо призначення на посаду; (4) публікації в джерелах масової інформації, в яких коментується оскаржуваний вирок із посиланням на те, що ОСОБА-1 є ОСОБА_3 та саме він обіймав в певний період часу був виконувачем обов`язків начальника філії «ЦВЗ» АТ «Укрзалізниця», не можуть вважатись безумовно достовірними і такими, що достеменно ідентифікують певну особу саме з тексту вироку, без проведення додаткових дій з пошуку відповідної інформації; (5) без зазначення у вироку посади ОСОБИ-1 [яку апелянт кваліфікує як ознаку, що ідентифікує ОСОБА_3 ] неможливо встановити всі елементи складу службового злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 .
30.Отже, вирок не містить даних, які б могли ідентифікувати ОСОБА_3, а посилання на посаду чи інші дані, які зустрічаються в тексті вироку є лише обов`язковим елементом конкретизації обвинувачення ОСОБА_4, без зазначення яких неможливо повно сформулювати йому обвинувачення за частиною 2 статті 364 КК.
Висновок судді-доповідача щодо прийнятності апеляційної скарги
31.Враховуючи те, що: (1) ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_2 не належить до суб`єктів оскарження вироку відповідно до частини 4 статті 394 КПК; (2) оскаржуваний вирок не стосується прав, свобод чи інтересів ОСОБА_3 і його не можливо ідентифікувати з тексту цього вироку - апеляційна скарга подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
32.З наведених мотивів апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
33.Висновок судді-доповідача щодо неприйнятності апеляційної скарги узгоджується з позицією ККС ВС, висловленою в ухвалах ККС ВС від 18.08.2020 у справі № 991/3382/20, від 24.12.2020 у справі № 991/6995/20, від 25.08.2021 у справі № 991/3848/21, від 04.10.2021 у справі № 991/3848/21, від 18.10.2021 у справі № 991/3848/21.
34.Керуючись пунктом 2 частини 3 статті 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
1.Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на вирок Вищого антикорупційного суду від 07.04.2023 - повернути особі, яка її подала.
2.Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_1