Документ № 110983039

Справа № 991/4014/23

Провадження 1-кс/991/4035/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 та ч.3 ст.27 ч.3 ст.209КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000081 від 23.03.2016,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива, погоджене прокурором у кримінальному провадженні, в якому він просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 (шістдесят) днів з можливістю внесення застави у розмірі 8 000 000 грн. та у випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000081 від 23.03.2016, в рамках якого ОСОБА_4 17.01.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 та ч.3 ст.27 ч.3 ст.209КК України.

23.01.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 455 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 009 220,00грн. та покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України. Однак враховуючи те, що застава у визначеному слідчим суддею в ухвалі від 23.01.2023 розмірі не внесена, за результатом розгляду клопотання детектива про зміну підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на більш суворий, слідчим суддею 15.03.2023 постановлено ухвалу, якою змінено запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023 у справі №991/450/23 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на шістдесят днів та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3725 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 997 900,00грн та за умови внесення застави, на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч.5 ст. 194 КПК України.

При цьому, з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як зазначає сторона обвинувачення, встановлені судом ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та враховуючи те, що дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 13.05.2023, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, оскільки на думку сторони обвинувачення підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні частково підтримав подане до суду клопотання, просив продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, однак при цьому просив визначити менший розмір застави, ніж зазначено у клопотанні детектива, а саме просив визначити заставу у розмірі, яка буде відповідати 790 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та в разі внесення застави підозрюваним, покласти на нього обв`язки відповідно до ч.5 ст.194 КПК України. Зазначив, що оскільки ОСОБА_4 виявив бажання співпрацювати зі слідством, тому прокурор просить визначити підозрюваному заставу саме в такому розмірі, зауважив, що ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначили, що сторона захисту не заперечує щодо тих обставин, що озвучені прокурором та відповідно не заперечували проти задоволення клопотання в частині зменшення застави.

Заслухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисників, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016 за підозрою серед інших ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 та ч.3 ст.27 ч.3 ст.209КК України.

За версією органу досудового розслідування кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.

Так, слідство вважає, що ОСОБА_4, діючи всупереч державним інтересам у вигляді ефективного, раціонального та цілеспрямованого використання бюджетних коштів, отримання прибутку від діяльності державних підприємств - учасників концерну «Укроборонпром», що визначають обороноздатність, державну та економічну безпеку України, будучи службовою особою Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» - державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» (далі - ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»), обіймаючи у період з 12.03.2014 по 18.05.2015 керівні посади у вказаному суб`єкті господарювання державного сектора економіки (з 12.03.2014 по 25.12.2014 будучи директором та з 26.12.2014 по 18.05.2015 - першим заступником директора), а з 02.07.2015 маючи повноваження на вчинення дій від імені компанії «FG TECHCAPITAL LTD», діючи умисно, як організатор у складі організованої групи за участю ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, вчинив заволодіння чужим майном, а саме: коштами на загальну суму 2 343 321,84 доларів США (що еквівалентно 40 802 219,85 грн), сплаченими у період з 09.09.2014 по 04.11.2015 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» компанії «FG TECHCAPITAL LTD» у рамках виконання відповідних зовнішньоекономічних угод.

Так, ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» наділене виключними повноваженнями на право здійснення імпорту, експорту товарів військового призначення та надання посередницьких послуг щодо вчинення таких правочинів. Діяльність підприємства супроводжується укладенням значної кількості зовнішньоекономічних угод з компаніями нерезидентами.

Після березня 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені), ОСОБА_4, будучи службовою особою ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та керуючи його поточною господарською діяльністю, вирішив вчинити дії для особистого збагачення та збагачення інших осіб шляхом вчинення правочинів щодо купівлі-продажу товарів за завищеною ціною, а також удаваного надання агентських послуг за участю ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та інших контрольованих юридичних осіб, з подальшим здійсненням фінансових операцій з таким майном, одержаним злочинним шляхом.

Усвідомлюючи неможливість одноособового вчинення таких дій та необхідність ретельної довготривалої підготовки, ОСОБА_4 вирішив утворити стійке об`єднання осіб у складі: ОСОБА_9 (начальника Департаменту контрактів № 3), ОСОБА_8 (заступниці начальника вказаного департаменту), ОСОБА_10 (заступника начальника вказаного департаменту), котрі погодилися на спільну реалізацію його злочинного плану щодо тривалої та узгодженої участі у заволодінні чужим майном шляхом неодноразового (систематичного) надання посередницьких послуг при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за участю ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та контрольованих юридичних осіб, а також наступного здійснення фінансових операцій з майном, одержаним злочинним шляхом.

Після досягнення домовленості про спільне вчинення злочину у складі організованої групи, ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про можливість використання компанії «FG TECHCAPITAL LTD» як контрольованої юридичної особи з метою реалізації розробленого ОСОБА_4 плану злочинної діяльності.

У травні-червні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 11.06.2014) ОСОБА_9 та ОСОБА_10, діючи у складі організованої групи, повідомили ОСОБА_4 і ОСОБА_8 про можливість реалізації зовнішньоекономічного проєкту щодо мостоукладальників важкого механізованого мосту типу ТММ-3М на шасі КрАЗ-63221, КрАЗ-255 (далі - механізовані мости), що передбачало їх імпорт (придбання у ТОВ «ТЕХНІК АРМ»), ремонт і модернізацію в Україні силами ДП «Львівський радіоремонтний завод» (далі - ДП «ЛРРЗ», державного комерційного підприємства, що перебувало у сфері управління ДК «Укроборонпром») та експорт (продаж компанії «ROSE MONS»).

За вказаних обставин, у травні-червні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 11.06.2014) ОСОБА_4, діючи умисно, як організатор у складі організованої групи за участю ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, будучи обізнаним із ціною механізованих мостів на кожному етапі ланцюга їх руху (імпорт - ремонт / модернізація - експорт), доручив ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 вчинити дії, з використанням службового становища, спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом укладення договору комісії, умови якого передбачали придбання ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» механізованих мостів за завищеною ціною в компанії «FG TECHCAPITAL LTD», яка попередньо їх придбала у ТОВ «ТЕХНІК АРМ».

Штучне завищення ціни придбання ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» механізованих мостів у компанії «FG TECHCAPITAL LTD» дозволяло заволодіти коштами ДП «ЛРРЗ», за дорученням та за рахунок якого здійснювався вказаний правочин.

У той же період часу, за невстановлених обставин, ОСОБА_8, з відома ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, домовилися зі своїм знайомим ОСОБА_11 про підписання ним офіційних та інших документів від імені компанії «FG TECHCAPITAL LTD», що було необхідним для приховування дійсних кінцевих бенефіціарних власників зазначеного нерезидента.

Зі свого боку, ОСОБА_11 не розпоряджався майном компанії «FG TECHCAPITAL LTD» та не мав повноважень на вчинення дій від її імені.

Після того, у червні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 25.06.2014) ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, діючи у складі організованої групи, склали контракт (№ 06-06/14 від 25.06.2014) від імені компанії «FG TECHCAPITAL LTD» з ТОВ «ТЕХНІК АРМ» щодо придбання 6 механізованих мостів за ціною 20 000 доларів США за одиницю та ОСОБА_11 підписав такий договір від імені компанії «FG TECHCAPITAL LTD».

Крім того, у червні-липні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 03.07.2014), ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, діючи у складі організованої групи, склали договір комісії (№ STE-3-134-Д/К-14 від 03.04.2014) між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та ДП «ЛРРЗ» щодо придбання 7 механізованих мостів за ціною 70 000 доларів США за одиницю.

У той же період часу ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, діючи у складі організованої групи, склали контракт (№ STE-3-80-К/КІ-14 від 10.04.2014) між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанією «FG TECHCAPITAL LTD» щодо придбання 7 механізованих мостів за ціною 70 000 доларів США.

Таким чином, умови вищевказаних договору комісії (№ STE-3-134-Д/К-14 від 03.04.2014) та контрактів (№№ 06-06/14 від 25.06.2014, STE-3-80-К/КІ-14 від 10.04.2014) передбачали купівлю компанією «FG TECHCAPITAL LTD» 6 механізованих мостів у ТОВ «ТЕХНІК АРМ» за ціною 20 000 доларів США за одиницю та подальший їх продаж ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (котре діяло за дорученням та за рахунок ДП «ЛРРЗ») за ціною 70 000 доларів США за одиницю.

У подальшому, як стверджує орган досудового розслідування, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, діючи у складі організованої групи, забезпечили доставку 20.11.2014, 26.11.2014, 05.12.2014, 13.12.2014 механізованих мостів з території Республіки Білорусь до ДП «ЛРРЗ» шляхом укладення компанією «FG TECHCAPITAL LTD» відповідного договору про міжнародне перевезення з ТОВ «Юніттранс» від 19.08.2014 та сплати вартості послуг з перевезення у розмірі 18 423 доларів США.

Після того, 21.01.2015, 15.07.2015, 04.11.2015 ДП «ЛРРЗ», на виконання договору комісії №STE-3-134-Д/К-14 від 03.04.2014, переказало ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» кошти на загальну суму 9 950 693,75 грн за механізовані мости, котрі після їх ремонту та модернізації експортувалися компанії «ROSE MONS» згідно з іншим договором комісії.

Після цього, 28.01.2015, 15.07.2015, 04.11.2015 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», отримавши оплату від ДП «ЛРРЗ», сплатило компанії «FG TECHCAPITAL LTD» кошти на загальну суму 420 000 доларів США.

Внаслідок вчинення вказаних дій, що полягали у зловживанні службовим становищем при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за участю ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та штучному завищенні вартості механізованих мостів, шляхом включення компанії «FG TECHCAPITAL LTD» до ланцюгу розрахунків, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, діючи у складі організованої групи, у період з 09.09.2014 по 04.11.2015, заволоділи чужим майном у розмірі 281 577 доларів США (що еквівалентно 6 207 294,34 грн), котрі надійшли на контрольований рахунок компанії «FG TECHCAPITAL LTD» внаслідок вчинення узгоджених дій щодо купівлі у ТОВ «ТЕХНІК АРМ» 6 механізованих мостів за ціною 20 000 доларів США за одиницю та наступному їх продажу ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» за ціною 70 000 доларів США за одиницю з оплатою послуг з перевезення у розмірі 18 423 доларів США.

Крім того, у червні 2014 року ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» укладено:

- договір комісії № STE-3-115-Д/К-14 від 13.06.2014 з КП «НВК «ІСКРА» щодо вчинення зовнішньоекономічного контракту на експорт виробів спеціального призначення (2 радіолокаційних станцій 36Д6М1-1 та підготовки 2 груп спеціалістів);

- контракт № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014 з компанією «GALint Ltd.» щодо постачання 2 радіолокаційних станцій, надання послуг з підготовки спеціалістів замовника та технічного супроводження використання виробів.

У подальшому, в липні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 23.07.2014), ОСОБА_4, діючи умисно, як організатор у складі організованої групи за участю ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, будучи обізнаним з обставинами надання підприємством комісійних послуг КП «НВК «ІСКРА» щодо продажу радіолокаційних станцій компанії «GALint Ltd.», доручив ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 вчинити дії, з використанням службового становища, спрямовані на заволодіння коштами вказаного комітента шляхом удаваного надання агентських послуг компанією «FG TECHCAPITAL LTD» та включення їх вартості до витрат, пов`язаних з виконанням договору комісії № STE-3-115-Д/К-14 від 13.06.2014.

Після того, у липні-серпні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені) ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, діючи у складі організованої групи, склали агентську угоду між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанією «FG TECHCAPITAL LTD» до якої внесли завідомо неправдиві відомості про надання вказаним нерезидентом агентських послуг на території Держави Ізраїль та Федеративної Республіки Нігерія з метою укладання (організації укладання) та подальшого виконання зовнішньоекономічних угод.

У той же період часу, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, діючи у складі організованої групи, склали додаткову угоду (№ 1 від 27.06.2014) до агентської угоди, до якої внесли завідомо неправдиві відомості про сприяння компанії «FG TECHCAPITAL LTD» в укладенні зовнішньоекономічного контракту № STE-3-66-К/КЕ від 26.06.2014.

У подальшому, упродовж вересня 2014 року - березня 2015 року, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, діючи у складі організованої групи, склали та видали акти прийому-здачі наданих послуг №№ 1-5, які містили завідомо неправдиві відомості про надані компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентські послуги загальною вартістю 2 061 744,84 доларів США у рамках виконання контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014. На підставі вказаних актів прийому-здачі ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» сплатило компанії «FG TECHCAPITAL LTD» кошти на загальну суму 2 061 744,84 доларів США.

Внаслідок вчинення вказаних дій, що полягали у зловживанні службовим становищем при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за участю ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та удаваного надання агентських послуг компанією «FG TECHCAPITAL LTD», ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, діючи умисно, з корисливих мотивів, організованою групою, у період з 09.09.2014 по 07.05.2015, заволоділи чужим майном у розмірі 2 061 744,84 доларів США (що еквівалентно 34 594 925,51 грн), котрі надійшли на контрольований рахунок компанії «FG TECHCAPITAL LTD».

Одночасно, у період з липня 2014 року по березень 2015 року, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, діючи умисно, з корисливих мотивів, організованою групою, використовуючи службове становище, склали завідомо неправдиві офіційні документи у виді агентської угоди № STE-3-86-А-14 від 23.06.2014 та додаткової угоди № 1 від 27.06.2014 до вказаної агентської угоди (котрі містили завідомо неправдиві відомості про факт надання компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентських послуг для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у рамках виконання контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014), а також актів прийому-здачі наданих послуг № 1 від 05.09.2014, № 2 від 23.10.2014, № 3 від 26.11.2014, № 4 від 11.02.2015, № 5 від 06.03.2015 (котрі містили завідомо неправдиві відомості щодо виду, обсягу та вартості агентських послуг).

Після складання вищевказаних завідомо неправдивих офіційних документів ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, діючи у складі організованої групи, видали їх структурним підрозділам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» для здійснення розрахунків з компанією «FG TECHCAPITAL LTD» за нібито надані агентські послуги.

Крім того, у період з 16.09.2014 по 06.11.2015 ОСОБА_4, діючи умисно, як організатор у складі організованої групи за участю ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, з корисливих мотивів, на виконання заздалегідь розробленого та узгодженого плану злочинної діяльності, будучи обізнаним, що грошові кошти на загальну суму 2 361 744,84 доларів США одержані злочинним шляхом, організував здійснення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 від імені компанії «FG TECHCAPITAL LTD» фінансових операцій з коштами на загальну суму 2 125 718,51 доларів США (що еквівалентно 39 304 831,93 грн) шляхом їх переказу на рахунки інших фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 та ч.3 ст.27 ч.3 ст.209КК України, а саме у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою; організації складання та видачі службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів; організації здійснення фінансових операцій з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом особами, які знали, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчинених організованою групою, в особливо великому розмірі.

17.01.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 та ч.3 ст.27 ч.3 ст.209КК України.

Зокрема злочини, передбачені ч.5 ст.191 та ч.3 ст.209КК України відносяться до категорії особливо тяжких корупційних злочинів (частина 6 статті 12, примітка 1 статті 45 КК України).

Зазначена підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених під час судового розгляду доказах.

23.01.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/450/23 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 455 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 009 220 грн. (двадцять мільйонів дев`ять тисяч двісті двадцять гривень) та покладено на підозрюваного з 23.01.2023 строком на два місяці такі обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Також підозрюваному ОСОБА_4 було роз`яснено вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Оскільки ОСОБА_4 не виконані вимоги ч.6 ст.182 КПК України, натомість повідомлено про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави, детектив звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді застави на більш суворий запобіжний захід, а саме тримання під вартою строком на шістдесят днів.

15.03.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотання детектива задоволене частково та змінено запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023 у справі №991/450/23 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на шістдесят днів, тобто до 13.05.2023 включно. Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3725 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 997 900,00грн.(дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч дев`ятсот гривень) та за умови внесення застави покладено на підозрюваного наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м.Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Таким чином, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 13.05.2023, що стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Згідно з положеннями ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Детектив у клопотанні та прокурор під час судового розгляду наголошували, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акту до суду до закінчення строку дії вказаного запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4, а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування.

Так, зокрема у даному кримінальному провадженні існує необхідність у отриманні відповідей на запити про міжнародну правову допомогу надіслані до компетентних органів Естонської та Латвійської Республік. За результатами міжнародного співробітництва та одержання інформації від банківських установ Естонської та Латвійської Республік можливо дослідити рух коштів, одержаних компанією «FG TECHCAPITAL LTD» від ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», а також перевірити факт можливого переказу частини коштів на рахунки інших нерезидентів, фактичне управління фінансово-господарською діяльністю яких здійснювалося підозрюваними, що може бути доказом корисливого характеру їх дій. Окрім того на даний час не встановлене місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_8 та не допитано її як підозрювану.

З урахуванням наведеного, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.03.2023, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000081 від 23.03.2016 продовжено до шести місяців, тобто до 17.07.2023.

Таким чином слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Виконання вказаних слідчих та процесуальних дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження.

Оскільки строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 13.05.2023, за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч.1 ст. 183 КПК України).

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених під час судового розгляду доказах, слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 ч.3 ст.209КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Варто додати, що під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчим суддею перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 ч.3 ст.209КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст. 199 КПК України).

Проаналізувавши зазначені у клопотанні ризики, з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до наступних висновків.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1,3,4 частини 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні №52016000000000081 від 23.03.2016, щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (зокрема злочини передбачені ч.5 ст.191, ч.3 ст.209КК України, у яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачають покарання у виді позбавлення волі позбавлення волі на строк до дванадцяти років та з конфіскацією майна). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину Кримінальним кодексом України не передбачено.

Водночас, встановлюючи існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя враховує особу підозрюваного, його сімейний стан, спосіб життя, наявний у нього досвід перетину кордонів та можливості працевлаштування за межами території України, з огляду на наявність досвіду роботи з іноземними суб`єктами, тяжкість злочинів, у вчинення яких підозрюється особа та тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі встановлення вини особи.

Поряд з цим, факт здачі підозрюваним паспорту для виїзду за кордон на зберігання до відповідних органів не виключає існування такого ризику як переховування від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки не можна абсолютно виключати можливість нелегального перетину кордону ОСОБА_4 з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою агресією російської федерації проти України, у нього збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати Державний кордон у місцях активних бойових дій. До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території. Поряд з цим варте уваги те, що у підозрюваного наявні значні майнові ресурси, що може вказувати на достатність ресурсів для тривалого життя за кордоном.

Наведені доводи свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 може безперешкодно залишити територію України, з метою ухилення від слідства та суду.

Тож, такий ризик не спростовується і соціальними зв`язками підозрюваного, позитивною характеристикою, наявністю сім`ї та на утриманні двох неповнолітніх дітей та матері похилого віку, відсутністю судимостей та притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні. Адже можливість бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна у сукупності з достатніми майновими ресурсами для перебування як його, так і сім`ї за межами території України нівелює міцність соціальних зв`язків на території України.

При вирішенні питання про наявність даного ризику слідчий суддя враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При оцінці наявності ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1,2 ст.23, ст.224 КПК України). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Поряд з цим, за змістом ч.11 ст.615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом. Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Водночас, ОСОБА_4 має значний досвід роботи у військово-технічній сфері, зокрема, в 2005-2015 роках працював в ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», окремі посадові особи якого були допитані як свідки в цьому кримінальному провадженні та зміст показань яких став відомим підозрюваному. Хоч підозрюваний наразі і звільнений з цієї установи, проте у силу знайомства з цими особами має можливість спілкуватись, а так само впливати на них через інших осіб.

До того ж, під час обшуку житла ОСОБА_9 віднайдено його листування у 2019 році з ОСОБА_4, зі змісту якого встановлено, що ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_9 проект пояснень адвокату для опитування працівників ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», за попередньо узгодженим списком, щодо його взаємовідносин з компанією «FG TECHCAPITAL LTD», після заповнення яких останній мав їх відредагувати та повернути варіант з правильними відповідями для підпису. Наведене вказує на схильність підозрюваного впливати на показання інших осіб. Відповідно метою таких дій, з високою ймовірністю є створення образу законності названих взаємовідносин з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання, а також узгодження позиції із іншими підозрюваними.

Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати доведеним ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Поряд з цим слідчий суддя вважає доведеним ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Детектив у клопотанні наголошував, що підозрюваний має коло знайомих, що володіють інформацією з обмеженим доступом, адже відповідна інформація є таємницею досудового розслідування, і у законний спосіб отримати таку інформацію неможливо. Користуючись, зокрема, таким знайомством, підозрюваний може і за його допомогою перешкоджати цьому кримінальному провадженню. Тож такий ризик приймається слідчим суддею.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженими наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.1 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4, розмір отриманих офіційних доходів, вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та матері похилого віку, що вказує на міцність соціальних зав`язків підозрюваного, наявність позитивних характеристик.

За таких обставин, зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Враховуючи обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, яка стверджується доданими до клопотання матеріалами, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, а також встановлену наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому вважає необхідність у продовженні застосованого щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - обґрунтованою.

За змістом ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Окрім того, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи дані про особу та поведінку самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку.

Тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Поряд з цим варто враховувати, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023 до підозрюваного ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 455 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 009 220,00грн., яка не була внесена підозрюваним, з огляду на що стороною обвинувачення ініційоване питання про застосування до ОСОБА_4 більш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою.

15.03.2023 ухвалою слідчого судді підозрюваному ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів та визначено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3725 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 997 900,00грн.(дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч дев`ятсот гривень).

Слід зазначити, що з огляду на майновий стан підозрюваного, визначені в наведених ухвалах розміри застави не є непомірними для підозрюваного.

На даний час застава у визначеному слідчим суддею в ухвалі від 15.03.2023 розмірі за підозрюваного не внесена.

У клопотанні детектив просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 8 000 000 грн.

Проте у ході судового розгляду прокурор ОСОБА_3 змінив вимоги клопотання в частині розміру застави, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 виявив бажання співпрацювати зі слідством, тому прокурор просить визначити ОСОБА_4 менший розмір застави, ніж зазначено у клопотанні детектива, вважав доцільним визначення розміру застави саме 790 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та в разі внесення застави підозрюваним, покласти на нього обв`язки відповідно до ч.5 ст.194 КПК України. Вважав, що застава саме в такому розмірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя погоджується з такими доводами прокурора.

У той же час, враховуючи, що застава у визначених ухвалами слідчих суддів від 23.01.2023 та 15.03.2023 розмірах підозрюваним не внесена, тож слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі, заявленому прокурором в ході судового розгляду, а саме у розмірі 790 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4, його вік, стан здоров`я, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні зокрема кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії особливо тяжких та враховуючи, що заявлені ризики, які враховувалися при застосуванні міри запобіжного заходу не зникли, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, однак при цьому має бути таким, щоб підозрюваний мав можливість внести кошти у визначеному розмірі.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід слідчий суддя приходить до висновку, що він не може бути завідомо непомірним для нього та повинен надавати можливість внести таку заставу, тому варто виходити із співмірності можливості внесення такої застави. Водночас, розмір застави має надавати впевненість у тому, що вона зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, тобто має бути достатнім стримуючим фактором, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Таким чином застава у розмірі 790 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на переконання слідчого судді, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та не є занадто непомірною для нього, враховуючи фінансовий стан підозрюваного.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Також, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слід зазначити, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 197, 199, 369-376, 615 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про продовження підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52016000000000081 від 23.03.2016, задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, зареєстрованому та проживаючому в АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 та ч.3 ст.27 ч.3 ст.209КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», тобто до 07.07.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 790 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 120 360грн. (два мільйони сто двадцять тисяч триста шістдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків визначити до 08.07.2023 включно.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52016000000000081 від 23.03.2016.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1