- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
Справа № 991/2338/23
Провадження № 1-кп/991/39/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 травня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданніклопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000396 від 02.12.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Етулія Вулканештського району Республіки Молдова, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження. Судовий розгляд у ньому був призначений ухвалою суду від 17.03.2023.
10.05.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, що покладені на обвинуваченого ОСОБА_7 у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Обґрунтування клопотання
Прокурор мотивував подане клопотання тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2023 у справі № 991/690/23 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 878 800 грн. Також у випадку внесення застави на ОСОБА_7 покладені такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, суду; не відлучатися з м. Рені Одеської області без дозволу детектива, прокурора, суду; повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 та свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10 ; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. 27.01.2023 ОСОБА_7 звільнено з ДУ «Київський слідчий ізолятор» під заставу. Ухвалою суду від 17.03.2023 строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, сформульованих із урахуванням перебування кримінального провадження на стадії судового провадження, був продовжений на два місяці до 17.05.2023.
Необхідність продовження строку дії таких обов`язків у клопотанні обумовлена тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, встановлені раніше ризики, визначені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та забезпечити досягнення цілей кримінального провадження і достатньою мірою гарантувати недопущення настання ризиків можна шляхом застосування застави в комплексі із продовженням покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків. У зв`язку із цим прокурор просить суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого.
Позиції сторін у судовому засіданні
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання з наведених у ньому підстав, просив задовольнити. Зауважив, що дотепер встановлені ризики не зменшились, продовжують існувати, що пов`язано із характером, тяжкістю інкримінованого злочину, загрозою судового покарання, відомостями про зв`язки обвинуваченого, майновий стан і доходи, наявність можливостей залишити територію України, і тим, що свідки не дали показання під час судового розгляду. Покладені на ОСОБА_7 обов`язки дієво убезпечують від справдження наявних ризиків і тому вважає, що є необхідність у подальшому продовженні дії обов`язків.
Захисник ОСОБА_8 заперечив проти задоволення клопотання у зв`язку із тим, що наведені прокурором ризики є необґрунтованими. Процесуальна поведінка ОСОБА_7 за період застосування запобіжного заходу до нього свідчить про відсутність заявлених ризиків. Також просив, у разі прийняття судом рішення про продовження обов`язків, змінити обов`язок не залишати м. Рені без дозволу прокурора, суду на обов`язок не відлучатись за межі Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурора, суду. Пояснив, що ОСОБА_7 є підприємцем і у зв`язку із підприємницькою діяльністю вимушений рухатись у межах Ізмаїльського району. На підтвердження цього надіслали довідку про те, що ОСОБА_7 є фізичною особою-підприємцем, і про здійснення ним закупівель у жителів на території старостатів Ренійської міської територіальної громади.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію захисника. Зазначив, що основна його підприємницька діяльність - це виробництво пластикових вікон, дверей, для чого йому особисто потрібно приїздити знімати розміри, бо якщо це робить хтось інший, то можуть виникати потім проблеми, та за профілем і матеріалами, на встановлення вікон, а також займається виробництвом, продажем м`яса, продуктів тваринництва, для чого йому необхідно їздити на закупівлі м`яса, птиці, яєць, молока в населення, які потім продаються у його магазинах. За період покладення на нього обмеження з виїзду за межі міста люди (водії), яких він залучав до поїздок на закупівлі, або виїхали з району, або відмовилися від роз`їздів, бо бояться отримати повістку до військкомату. У зв`язку із потребою в поїздках до населених пунктів Ізмаїльського району просив розширити територію, з якої йому не можна виїжджати без дозволу прокурора, суду, до меж району.
Мотиви та висновки суду
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України одним із видів запобіжних заходів є застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України.
Тримання під вартою, згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. При цьому за правилами частини третьої цієї статті слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У зв`язку із визначенням альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя, суд на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України в ухвалі зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого, за умови внесення застави, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд встановив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2023 у справі № 991/690/23 щодо ОСОБА_7 в межах кримінального провадження № 52022000000000396 від 02.12.2022 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також була визначена застава в розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 878 800 грн, і за умови внесення застави на підозрюваного ОСОБА_7 покладені такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, суду; не відлучатися з м. Рені Одеської області без дозволу детектива, прокурора, суду; повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 та свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10 ; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Визначено строк дії вказаних обов`язків, у разі звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави, до 25.03.2023. У зв`язку із внесенням застави ОСОБА_7 27.01.2023 звільнено з-під варти і він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою суду від 17.03.2023 у цьому провадженні було задоволене клопотання прокурора і продовжено на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_7 обов`язків.
Підставами для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу та в подальшому для продовження строку дії покладених на нього обов`язків стали: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України; існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного в цьому кримінальному провадженні); недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання процесуальних обов`язків.
У поданому клопотанні прокурор порушує перед судом питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, на два місяці.
Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 цієї статті, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Ураховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000396 від 02.12.2022, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2023 у справі № 991/690/23 про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, зважаючи на оголошені прокурором у судових засіданнях 12 і 26 квітня 2023 року матеріали кримінального провадження, надані ним суду на підтвердження викладених в обвинувальному акті обставин (протоколи обшуків, протоколи огляду речей і документів, вилучені під час обшуку та отримані на запит документи, копії документів), з урахуванням відсутності висловлених зі сторони захисту доводів, які б очевидно спростовували чи виключали існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання щодо продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків.
У клопотанні прокурор стверджує, що встановлені під час досудового розслідування і судового провадження ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконного впливу на свідків та ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні), не зменшились та продовжують існувати, що зумовлює необхідність продовжити строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, щоб у такий спосіб гарантувати його належну процесуальну поведінку під час судового провадження.
Суд погоджується із доводами прокурора про продовження існування ризику переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду.
Так, ОСОБА_7 інкриміновано вчинення особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. Зазначене покарання, в разі винесення обвинувального вироку, повинно бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання). Такі обставини самі по собі можуть свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Суд враховує, що ОСОБА_7 має дійсний до 24.12.2031 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 24.12.2021, у січні 2023 року (останній раз 21.01.2023) тричі перетнув державний кордон України на молдовській ділянці як особа, яка супроводжує інваліда І групи ( ОСОБА_6 ), що місто Рені Одеської області розташоване в безпосередній близькості із кордоном України із Республікою Молдова, Румунією. Також обвинувачений зареєстрований і проживає в адміністративному прикордонному районі, а тому не позбавлений можливості перетнути державний кордон України у спрощеному порядку за внутрішнім паспортом, відповідно до ст. 3 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про пункти пропуску через українсько-молдовський державний кордон і спрощений пропуск громадян, які проживають у прикордонних районах, від 11.03.1997.
ОСОБА_7 із грудня 2020 року є депутатом Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, головою постійної комісії з питань містобудування, архітектури, земельних відносин, охорони природи та історичного середовища, у зв`язку із чим набув значне коло зв`язків зі службовими особами органів місцевого самоврядування, органів державної влади, правоохоронних органів, керівників розташованих на території громади підприємств, установ, організацій.
Вказані обставини додатково свідчать про існування ризику переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду.
Водночас під час розгляду клопотання прокурор не довів на підставі належних доказів наявність у ОСОБА_7 соціальних зв`язків та інших інтересів на території Республіки Молдова.
Суд вважає, що прокурор довів продовження існування ризику впливу на свідків та іншого обвинуваченого в цьому кримінальному провадженні.
Наявність зазначеного ризику пов`язана із тим, що свідками у кримінальному провадженні є працівники виконкому Ренійської міської ради Одеської області, а саме: ОСОБА_9, який займає посаду начальника відділу земельних відносин та екологічних питань апарату виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області, та ОСОБА_10, який працює в означеному відділі головним спеціалістом.Тому обвинувачений ОСОБА_7, будучи депутатом вказаної ради і головою постійної комісії з питань містобудування, архітектури, земельних відносин, охорони природи та історичного середовища, використовуючи свій статус і авторитет, має змогу здійснити на них поза процесуальний вплив.
Сторони кримінального провадження клопотали про здійснення виклику ОСОБА_9, ОСОБА_10 для допиту під час судового розгляду. Наразі суд не допитував заявлених сторонами свідків, тому існує вірогідність того, що внаслідок впливу обвинуваченого такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від давання показань у суді.
Оцінюючи ризик впливу на свідків, суд бере до уваги встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ураховуючи викладене, суд уважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, але й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Заслуговують на увагу і доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_7 і ОСОБА_6 під час спілкування між собою можуть узгоджувати свої показання щодо обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого їх обвинувачують.
Отже, встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають достатні підстави стверджувати, що наявні ризики переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків та ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні, які виправдовують подальше покладення обов`язків, пов`язаних із їх існуванням.
Суду не надано доказів на підтвердження того, що заявлені прокурором ризики зменшились.
Довід сторони захисту про відсутність заявлених прокурором ризиків з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого в період досудового розслідування і судового розгляду суд вважає необґрунтованим.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає подання суду доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На переконання суду, застосування до ОСОБА_7 застави та покладення на нього певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, безумовно є одним із факторів, який сприяє тому, що обвинувачений дотримується належної процесуальної поведінки.
Оцінюючи необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків у сукупності та взаємозв`язку зі встановленими ризиками, суд вважає, що такі обов`язки як: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора та суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю, - сприятимуть мінімізації ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обов`язок утримуватись від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_6 та свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10 має попереджати реалізацію ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого. Такі обов`язки є необхідними та достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у кримінальному провадженні та запобіганню встановленим ризикам. Проте з метою надання обвинуваченому можливості в більшій мірі здійснювати свою підприємницьку діяльність, що пов`язана із виконанням робіт, торгівлею продуктами, суд вважає за доцільне змінити обов`язок не відлучатись з м. Рені Одеської області без дозволу прокурора та суду, а саме розширити територію, якою обвинувачений має право пересуватись без дозволу прокурора та суду, до меж Ізмаїльського району Одеської області.
З огляду на те, що під час судового розгляду досліджені не всі письмові та речові докази сторони обвинувачення, не досліджувались докази сторони захисту і не допитані заявлені сторонами свідки, суд вважає за доцільне продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_7, на два місяці.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 164, 199, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, задовольнити частково.
Продовжити на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2023 у справі № 991/690/23 обов`язків, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;
- не відлучатися з Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватись від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_6 та свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10 ;
- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, визначити до 17.07.2023.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3