Документ № 110983089

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/3863/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/357/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16 травня 2023 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, подані на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 травня 2023 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №52019000000000862,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура

1. Судове провадження у цій справі було розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з поданими 09.05.2023 та 12.05.2023 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ апеляційними скаргами захисника та прокурора на ухвалу слідчого судді від 08.05.2023, постановлену у відповідності до ст. 182, ч. 4 ст. 199 КПК (т. 3 а. с. 110-111, 115-134, 139-157, 185-189).

ІІ. Зміст оскаржуваного рішення

2. Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання детектива - продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 35 (тридцять п`ять) днів, тобто до 11.06.2023 із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 2 684 000 грн. Зазначено, що в разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 1 ст. 194 КПК.

3. Ухвала мотивована: (1) здійсненням детективами Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000862 щодо обставин заволодіння у період з 05.12.2017 по 28.10.2020 ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, чужим майном - грошовими коштами місцевого бюджету с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області та Державного бюджету України в сумі 27 321 402,2 грн, тобто в особливо великих розмірах, під час будівництва дошкільного навчального закладу; (2) наявністю обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (3) існуванням ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) нівелюванням ризику, зазначеного в п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК; (5) нездатністю більш м`яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам; (6) відсутністю доказів, які б вказували на неможливість перебування підозрюваного за станом здоров`я в умовах слідчого ізолятора; (7) помірністю визначеного судом розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, її здатністю забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам.

ІІI. Вимоги та доводи осіб, які звернулися з апеляційними скаргами

4. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у продовженні ОСОБА_7 строку тримання під вартою з можливістю внесення застави, а в разі якщо суд дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу - застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт або заставу в розмірі 214 720 грн.

4.1. Апеляційна скарга захисника мотивована тим, що: (1) підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, є необґрунтованою; (2) не доведено наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК; (3) достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього КПК обов`язків буде застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання; (4) зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на будь-який інший більш м`який запобіжний захід забезпечить можливість скористатися своїм правом на ознайомлення; (5) при визначенні запобіжного заходу слід врахувати обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК; (6) посилання детектива на ч. 8 ст. 194 КПК як на таку, що не дає можливості суду застосувати відносно ОСОБА_7 будь-який інший запобіжний захід окрім застави та тримання під вартою, є безпідставним; (7) визначена сума застави не внесена через надмірність її розміру, так як не відповідає матеріальному стану підозрюваного.

4.2. У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній, та заперечив проти доводів апеляційної скарги прокурора.

4.3. В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині визначення строку на який продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також у частині визначення розміру застави, й постановити нову, якою клопотання детектива задовольнити повністю - продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 на шістдесят днів і визначити заставу у розмірі 3 220 800 грн.

4.4. Апеляційну скаргу прокурор мотивує тим, що: (1) на цей час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, однак не закінчено; (2) розмір застави, визначений слідчим суддею, не здатен запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, не співвідноситься з даними про особу підозрюваного та обставинами кримінального провадження; (3) з огляду на майновий стан підозрюваного та його близьких родичів застава у розмірі 3 200 800 грн не є для ОСОБА_7 непомірною.

4.5. У судовому засіданні прокурор підтримала свою апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній, та заперечила проти доводів апеляційної скарги захисника.

IV. Узагальнені позиції інших учасників

5. Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу захисника та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній, та заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали

6. Рішення суду повинно бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).

6.1. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали в межах доводів, викладених в апеляційних скаргах захисника та прокурора.

6.2. При вирішенні питання на які з доводів сторони захисту та сторони обвинувачення надати відповіді в ухвалі, апеляційний суд обов`язково враховує (1) обставини, наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. ч. 1, 2 ст. 194, ст. 199 КПК, котрі з`ясовуються судом при продовженні особі строку тримання під вартою, (2) необхідність здійснення ретельної перевірки всіх доводів апеляційних скарг, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду, зокрема, відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 1 ст. 370 КПК (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19, абз. 9 п. 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №11-164сап21).

6.3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК).

6.4. Ураховуючи вищенаведене, колегією суддів під час апеляційного розгляду в цьому судовому провадженні перевіряється чи відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки слідчого судді щодо: (1) продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК; (2) обґрунтованості визначеного розміру застави; (3) неможливості більш м`яких запобіжних заходів забезпечити належну поведінку підозрюваного; (4) визначеного строку продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів

7. Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.

(§1) Щодо продовження існування ризиків

8. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК.

8.1. Сторона захисту вказала про відсутність зазначених ризиків, мотивуючи це відсутністю ризиків: (1) переховування підозрюваного оскільки (а) суворість покарання не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі, (б) з моменту встановлення факту проведення розслідування відносно підозрюваного у 2020 році він жодного разу не виїхав за кордон, (в) ОСОБА_7 не змінив місця проживання в умовах воєнного стану, (г) підозрюваний доглядає за хворою матір`ю, з якою разом проживає, раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, здав свій закордонний паспорт, (ґ) наявність у підозрюваного нерухомого майна є достатнім стримуючим фактором; (2) незаконного впливу на свідків, експерта чи спеціаліста в кримінальному провадженні, адже у клопотанні відсутні посилання на докази, що підозрюваний має такий рівень авторитету, який дозволяє впливати на свідків, експертів чи спеціалістів, й зазначені особи не конкретизовані.

8.2. Прокурор заперечила проти доводів сторони захисту, зазначивши, що залишаються наявними два ризики, які правильно встановлені слідчим суддею, й нових фактів, які б вказували на зменшення ризиків, стороною захисту не наведено.

8.3. За наслідками апеляційного перегляду зроблено висновок про те, що встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, продовжують існувати.

8.4. Надаючи відповідну оцінку, колегія суддів враховує те, що обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, у т. ч. продовжено його застосування, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

8.5. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

8.6. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).

8.7. Під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що продовжує існувати хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

8.8. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу в частині встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків суд керується стандартом доведення «достатні підстави».

8.9. Так, існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику повинно підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстровано (п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

8.10. Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

8.11. Разом із цим, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

8.12. У ході застосування наведеного підходу судом апеляційної інстанції враховуються наступні факти, у відповідності до яких ОСОБА_7 :

(1) має паспорти громадянина України, у тому числі для виїзду за кордон № НОМЕР_1, дійсний до 30.10.2029, який здано на зберігання до Державної міграційної служби України (т. 2 а. с. 117, т. 3 а. с. 81);

(2) є особою у віці 62 роки, у зв`язку з чим під час воєнного стану може без обмежень перетинати державний кордон України (т. 2 а. с. 117);

(3) має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 117);

(4) підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, та особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК (т. 2 а. с. 241-292);

(5) з 26.11.2015 займав посаду Гатненського сільського голови (т. 2 а. с. 118);

(6) у період з 05.03.2018 по 28.10.2020 від імені Гатненської сільської ради уклав договори з (1) ТОВ «Проектно-будівельний альянс» про закупівлю робіт №05/03 від 05.03.2018, підряду №05/05 від 28.10.2019 та №05/07 від 27.12.2019 (т. 1 а. с. 19-22, 25-28) та в подальшому підписав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма КБ-3) (т. 1 а. с. 50), акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма №КБ-2в) на їх виконання (т. 1 а. с. 51-52); (2) ТОВ «Альянс ДС» на здійснення технічного нагляду на будівництві №05/04 та на виконання проектних робіт №№ 29/07, 30/07, після виконання яких 12.12.2019 Гатненською сільською радою прийнято роботи з розроблення ТОВ «Альянс ДС» проектно-кошторисної документації (т. 1 а. с. 37-38, 40-41, 44-46, 49), у зв`язку з укладенням та підписанням яких здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні;

(7) знайомий із частиною працівників Гатненської сільської ради, які працювали за час каденції сільського голови ОСОБА_7, і перебували у його підпорядкуванні, та надалі продовжують працювати в цій сільській раді (т. 2 а. с. 118, 241-292, 298);

(8) обізнаний, що в цьому кримінальному провадженні з різним процесуальним статусом, крім нього, підозрюваними є ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11, а свідками - ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 (т. 1 а. с. 1-18, 184-206, 209-214, 216-234; т. 2 а. с. 118, 241-292, 298);

(9) є підозрюваним у кримінальному провадженні, у якому чоловік іншої підозрюваної ОСОБА_10 - ОСОБА_25 шукав «надійних» знайомих, які працюють в органах прокуратури, щоб дізнатись інформацію з приводу кримінального провадження щодо будівництва дитячого дошкільного закладу у с. Гатне (т. 2 а. c. 12-27);

(10) та члени його сім`ї і близькі родичі володіють значними майновими активами (т. 2 а. с. 119-176).

8.13. Беручи до уваги наведене, суд апеляційної інстанції виходить із того, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується високою ймовірністю його притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років (може бути призначене за злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється), у нього та його родини є значні майнові активи, а також в ОСОБА_7 наявні паспорти громадянина України, в т. ч. паспорт для виїзду за кордон, який він хоч і здав до органів влади після обрання запобіжного заходу, але це не виключає можливості його повторного отримання з метою виїзду за кордон та можливості переховування на території України.

8.14. Разом із тим, оскільки ОСОБА_7 обізнаний з іменами свідків та інформацією про них, а також враховуючи, що він підозрюється у вчиненні не тяжкого (ч. 1 ст. 366 КК) та особливо тяжкого (ч. 5 ст. 191 КК) кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні, у якому підозрюються також інші особи, у яких ймовірно наявні зв`язки в органах прокуратури, які підозрюваний може використати для незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для дачі ними неправдивих показань на стадії судового розгляду та уникнення можливої кримінальної відповідальності. Зокрема, зважаючи на те, що при визначенні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).

8.15. Ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідчий суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначив достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими ним доказами, продовження існування ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні підтвердилося.

8.16. Однак вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_7 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, стороною захисту в ході апеляційного перегляду не було спростовано.

(§2) Щодо застосованого запобіжного заходу

9. В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, вказавши про неможливість застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу.

9.1. Сторона захисту не погоджується з таким висновком, вказуючи на наявність стримуючих факторів, які не дозволять ОСОБА_7 порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, серед яких наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зав`язків із близькими та рідними, нерухомого майна у власності на території України, проблемами зі здоров`ям.

9.2. Прокурор у свою чергу зазначила, що слідчий суддя належним чином оцінивши обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, правильно визначив вид застосованого запобіжного заходу.

9.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині обраного виду запобіжного заходу.

9.4. Під час перевірки вказаного доводу суд апеляційної інстанції враховує те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 177 КПК).

9.5. Згідно з ч. 8 ст. 194 КПК до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

9.6. ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК (т. 2 а. с. 241-292).

9.6.1. Згідно з даними, зазначеними у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 2 а. с. 298-299) та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри (т. 2 а. с. 241-292), ОСОБА_7 у період з 21.04.2020 по 23.10.2020 включно підписав завідомо неправдиві документи щодо обсягів та вартості робіт і матеріалів (т. 2 а. с. 284).

9.6.2. Станом на 23.10.2020, тобто на останній день ймовірного вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, діяла редакція закону про кримінальну відповідальність, яка визначала відповідальність за вказаною нормою, зокрема, у вигляді штрафу в розмірі від двох тисяч до чотирьох тисяч НМДГ.

9.7. Оскільки санкція ч. 1 ст. 366 КК, вчинення кримінального правопорушення за якою, зокрема, інкримінується ОСОБА_7, передбачала на момент подій кримінального правопорушення покарання у виді штрафу в розмірі від двох тисяч до чотирьох тисяч НМДГ, тобто понад три тисячі НМДГ, а також підозру його у вчиненні особливо тяжкого злочину (ч. 5 ст. 191 КК), підстави для зміни виду обраного запобіжного заходу відсутні.

(§3) Щодо розміру застави, визначеного судом

10. Слідчий суддя, продовжуючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначив ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 684 000,00 грн, оскільки така застава, з урахуванням майнового стану підозрюваного, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, не є завідомо непомірною для нього, здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам.

10.1. Сторона захисту заперечила проти вказаного розміру застави, зазначивши, що він є непомірним та жодним чином не відповідає матеріальному стану підозрюваного, що очевидно виключає можливість сплати відповідної суми ОСОБА_7 та просила, в разі якщо суд дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, застосувати заставу в розмірі 214 720 грн, що складає 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

10.2. Прокурор на противагу доводам сторони захисту вказала, що слідчий суддя визначив не достатній розмір застави, який не відповідає особі підозрюваного та її матеріального становища й не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7, запобігти настанню встановлених ризиків, а тому необхідно збільшити розмір застави до 1200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 220 800 грн. Крім того, зазначила, що невнесення суми застави визначеної слідчим суддею, не свідчить про її непомірність.

10.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо необхідності застосування застави саме у визначеному ним розмірі.

10.4. Так, порядок визначення розміру застави регулюється ст. 182 КПК.

10.5. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 3 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).

10.6. Розмір застави визначається судом із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

10.7. Тому, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, він не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу до особи було застосовано безальтернативне ув`язнення.

10.8. Разом із цим, сума застави повинна бути оцінена, враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

10.9. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких обставин, згідно з якими:

10.9.1. у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 спільно з іншими підозрюваними інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, внаслідок яких відбулося заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами місцевого бюджету с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області та Державного бюджету України у сумі 27 321 402,2 грн (т. 2 а. с. 241-292, 298-299);

10.9.2. ухвалою слідчого судді від 17.03.2023 у справі №991/2293/23 ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу та визначено заставу в розмірі 3 220 800,00 грн (т. 2 а. с. 231-240), а ухвалою від 08.05.2023 розмір застави зменшено до 2 684 000 грн (т. 3 а. с. 115-134);

10.9.3. ОСОБА_7 : (1) за період з 2016 по 2021 рік від податкових агентів отримав дохід в сумі 2 143 222, 00 грн (т. 2 а. с 175-176); (2) є власником (а) квартири площею 65,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 2 а. с. 141-142), (б) земельної ділянки, 0,0987 га, кадастровий номер 3222481601:01:014:0054, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 108); (3) згідно з реєстраційними картками транспортних засобів, є власником автомобілів АЗЛК 2142, 1992 року випуску, DONG, 2005 року випуску, OPEL ANTARA, 2007 року випуску (т. 2 а. с. 171-173); (4) відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік декларував два екскаватори 1995 та 1985 років випуску, два причіпи 1993 та 1995 років випуску, два трактори 1989 та 1993 років випуску (т. 2 а. с. 123-124) та задекларував наявність готівкових грошових коштів у розмірі 17 000 доларів США та 100 000 грн, які належать йому, а також 4 000 доларів США та 200 000 грн, які належать дружині - ОСОБА_26 . Крім того, ним задекларовано власні кошти на банківських рахунках у сумі 326 075, 00 грн (т. 2 а. с. 125-126); (6) є засновником/співзасновником (а) ТОВ «ЕВЕРЕСТ» (статутний капітал 18 500 грн, частка 20%), (б) ТОВ «ПОДІЛЛЯ ТРЕЙДИНГ» (статутний капітал 100 грн, частка 100%) (т. 2 а. с. 163-165, 169-170);

10.9.4. дружині підозрюваного - ОСОБА_26 на праві власності належать (1) квартира, 50,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_3, (2) житловий будинок, 132,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_4, (3) земельні ділянки (а) площею 0,0778 га за адресою: АДРЕСА_4, (б) площею 0,1294 га за адресою: АДРЕСА_4, (в) площею 0,1218 га за адресою: АДРЕСА_9, (г) площею 0.1507 га за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 109, 143-147); (4) автомобілі BMW 520D, 2009 року випуску та ВАЗ 21063 1985 року випуску (т. 2 а. с. 171-172); (5) 20% у ТОВ «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ - ФН» (статутний капітал 25 000 грн), яке за даними реєстру речових прав на нерухоме майно орендує більше 300 земельних ділянок (т. 2 а. с. 109, 166-168);

10.9.5. синові підозрюваного - ОСОБА_27, належать: (1) земельні ділянки (а) площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_5, (в) площею 0,0987 га за адресою: АДРЕСА_1, (г) площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_6, (ґ) площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_6, (д) площею 1,5 га за адресою: АДРЕСА_10; (2) житловий будинок площею 125,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; (3) квартира площею 70,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 ; (4) квартира площею 49 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8 (т. 2 а. с. 109, 148-155); (5) 48% ТОВ «ПОЛОНІЯ» АФ (статутний капітал 100 грн), яке за даними реєстру речових прав на нерухоме майно орендує більше 100 земельних ділянок) (т. 2 а. с. 110);

10.10. Поруч із наведеним, колегія суддів вважає, що, ураховуючи роль підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому дій, тривалість досудового розслідування і час, який минув з моменту прийняття рішення про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, мотивуючи визначений розмір застави, в повній мірі врахував ступінь зменшення ризиків, оскільки правильно зменшив заставу із 3 220 800,00 грн до суми 2 684 000 грн, яка матеріалами цього судового провадження достатньо обґрунтована.

10.11. Отже, зважаючи на обставини кримінального провадження, зокрема, роль ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК), його матеріальне становище та зменшення кількості заявлених ризиків колегія суддів вважає, що на відповідній стадії кримінального провадження (виконання вимог ст. 290 КПК) до ОСОБА_7 визначений слідчим суддею розмір застави буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та не є для нього непомірним.

10.12. При цьому колегія суддів зауважує, що сторона захисту не надала до суду достатніх доказів, які б свідчили про неможливість підозрюваного чи осіб, з якими він пов`язаний, внести заставу у визначеному слідчим суддею розмірі.

10.13. Ураховуючи зазначене, внесення застави в сумі 2 684 000 грн здатне запобігти ризикам, наявність яких установлена у цій справі, оскільки можливість її втрати утримуватиме ОСОБА_7 від порушення обов`язків, що будуть покладені на нього автоматично в разі сплати застави.

(§4) Щодо визначення слідчим суддею строку дії обов`язків

11. Поруч із наведеним, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі від 08.05.2023 продовжив строк дії запобіжного заходу на 35 днів, тобто до 11.06.2023, але в межах строку досудового розслідування, зазначивши, що вказаного часу буде достатньо для прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК.

11.1. Прокурор не погодилася зі строком дії запобіжного заходу, зазначивши, що на даний час досудове розслідування завершене, однак не закінчене і триває процедура ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК. В той же час зазначила, що на сьогодні неможливо виконати всі вимоги, передбачені ст. 290 КПК, оскільки сторона захисту з 24.03.2023 ознайомилася лише з незначною частиною матеріалів досудового розслідування, які складаються із понад 90 томів.

11.2. Сторона захисту ОСОБА_7 не оскаржувала тривалості дії запобіжного заходу, а лише просила змінити його на більш м`який.

11.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні в оскаржуваному рішенні строку дії запобіжного заходу слідчий суддя в повній мірі не врахував вимоги КПК та обставини провадження.

11.4. Так, під час перевірки вказаного доводу суд апеляційної інстанції враховує те, що згідно з ч. 1 ст. 197 КПК строк дії ухвали про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

11.4.1. Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею в межах строків досудового розслідування.

11.4.2. Згідно зі ст. 203 КПК ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

11.4.3. Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу.

11.5. Застосовуючи наведений підхід, колегія суддів установила, що: (1) 08.05.2023 слідчий суддя, продовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 35 днів, тобто до 11.06.2023 включно, але у межах строку досудового розслідування (т. 3 а. с. 115-134), (2) детективами НАБУ 24.03.2023 підозрюваних та їх захисників повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т. 2 а. с. 293-294), (3) в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею не наведено жодного аргумента, який би вказував на те, що 35 днів стороні обвинувачення буде достатньо для того, щоб прийняти одне з рішень, передбачених ст. 283 КПК, не проаналізовано яким є обсяг матеріалів, з якими ознайомлюється сторона захисту на стадії виконання вимог ст. 290 КПК, у той час як сторона захисту не заперечила стосовно доводів прокурора щодо обсягу матеріалів (більше 90 томів) та повільне ознайомлення з такими матеріалами учасників кримінального провадження (т. 3 а. с. 115-134),

11.6. Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя при визначенні тривалості, на яку продовжено дію запобіжного заходу, хоч і врахував положення ч. 1 та ч. 3 ст. 197, ст. 203 КПК, але помилково не взяв до уваги обсяг матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні та хід ознайомлення з ними сторони захисту. Як наслідок, він помилково вважав, що 35 днів стороні обвинувачення буде достатньо для прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК.

(§5) Висновки

12. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

12.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу (п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК).

12.2. Так, згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 409 КПК підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

12.3. Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки (п. 2 ч. 1 ст. 411 КПК).

12.4. Із огляду на не підтвердження тверджень сторони захисту щодо необхідності зміни запобіжного заходу на більш м`який чи зменшення суми застави, апеляційну скаргу сторони захисту слід залишити без задоволення.

12.5. В той же час доводи сторони обвинувачення підтвердилися лише в частині визначення строку дії запобіжного заходу, тому в цій частині апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 115, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 283, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 травня 2023 року скасувати в частині строку, на який продовжено тримання під вартою підозрюваного.

У цій частині постановити нову ухвалу, якою строк тримання під вартою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06 липня 2023 року.

В іншій частині апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 травня 2023 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4