- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/4284/23
Провадження 1-кс/991/4307/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 травня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3,
адвокатів - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
детектива ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання і тримання під вартою ОСОБА_3, подану в порядку ст. 206 КПК України, у межах кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023,
ВСТАНОВИВ:
17 травня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, яка на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
У своїй скарзі адвокат ОСОБА_4 просить суд визнати незаконним затримання судді ОСОБА_3 та негайно звільнити його з-під варти.
В обґрунтування своїх вимог адвокат ОСОБА_4 вказує, що зазначені у протоколі затримання підстави відсутні, оскільки на час затримання судді Верховного Суду ОСОБА_3 в квартирі останнього вже був проведений обшук, усі речі та документи, які, на думку детективів, мають відношення до кримінального провадження і мають ознаки речових доказів, були вилучені, поміщені в спеціальні пакети і опечатані, а їх зберігання забезпечується посадовими особами органу досудового розслідування.
Крім того, адвокат вказує, що кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_3, передбачене ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, є закінченим з моменту, коли службова особа одержала неправомірну вигоду чи тільки її частину. Тому, адвокат вважає, що час вчинення інкримінованого судді Верховного Суду ОСОБА_3 злочину і час фактичного та юридичного затримання останнього, згідно з протоколом затримання, свідчать, що затримання відбулося не під час та не відразу ж після вчинення інкримінованого судді злочину.
З огляду на вказане, адвокат вважає, що затримання і тримання під вартою судді Верховного Суду ОСОБА_3 здійснено без правових підстав для позбавлення свободи, лише з формального приводу, а тому є незаконним та грубо порушує конвенційні, конституційні і процесуальні права незаконно утриманого судді, гарантії незалежності, недоторканості та імунітету судді.
Таким чином, адвокат просить визнати незаконним затримання судді Верховного Суду ОСОБА_3 та негайно звільнити його з-під варти.
2.Позиції учасників судового засідання
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав вимоги своєї скарги, наголосивши, що мета затримання та утримання судді була досягнута, оскільки всі докази на вказаний момент були збережені, а тому ОСОБА_3 підлягає негайному звільненню з-під варти. Крім того, адвокат додав, що від часу закінчення злочину і до моменту затримання судді ОСОБА_3 минуло багато часу, а тому була відсутня передбачена ч.1 ст. 482 КПК України підстава для затримання судді без згоди Вищої ради правосуддя.
Адвокат ОСОБА_5 вказав, що при затриманні та проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_3, який є адвокатом та право на заняття адвокатською діяльністю якого зупинене, було порушено адвокатські гарантії, оскільки відповідні дії проведено за відсутності представника Ради адвокатів.
Підозрюваний ОСОБА_3 вказав, що вважає своє затримання незаконним, ризики перешкоджання кримінального провадження відсутніми, а його подальше затримання необгрунтованим.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення вказаної скарги, оскільки затримання було законним та здійснено у відповідності до статей 208 та 482 КПК України. Так, прокурор вказав, що у період затримання проводилися невідкладні слідчі дії, направлені на відшукання та вилучення важливих доказів, а саме грошових коштів, які є частиною неправомірної вигоди, мобільні телефони, а також матеріали судової справи, за вирішення якої ймовірно передавалася така неправомірна вигода. Крім того, прокурор вказав, що мета забезпечення збереження доказів існує до цього часу, оскільки вся сума неправомірної вигоди досі не віднайдена.
Детектив ОСОБА_7 також заперечував проти задоволення вказаної скарги, оскільки вважає, що затримання та утримання судді ОСОБА_8 обґрунтовується тим, що його після вчинення особливо тяжкого злочину затримано з необхідністю збирання доказів та їх збереження. При цьому, з огляду на поведінку ОСОБА_3 під час проведення обшуку, а саме спроби вимкнути віднайдений телефон та невиконання вказівок детективів, існують ризики знищення доказів.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених Кодексом.
Положеннями ст. 206 КПК України врегульовано загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини та передбачено право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав відповідної особи.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
При цьому, ч. 5 ст. 206 КПК України визначає, що незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Крім того, враховуючи наявність у ОСОБА_3 статусу судді, слідчий суддя також має з`ясувати чи дотримано особливого порядку затримання судді, встановленого ст. 482 КПК України, яка передбачає виключний перелік підстав для затримання судді та умови його негайного звільнення.
Адвокат ОСОБА_4 у своїй скарзі посилається на відсутність передбачених законом підстав для затримання судді ОСОБА_3, а також вказує, що останній підлягає негайному звільненню з-під варти з огляду на досягнення мети його затримання.
Беручи до уваги вище законодавчі положення та доводи поданої скарги, а також позиції сторін в судовому засіданні, слідчий суддя має вирішити такі питання:
1.Чи здійснено затримання судді ОСОБА_3 з підстав, передбачених КПК України?
2.Чи існують підстави для його негайного звільнення?
3.1. Щодо законності затримання судді ОСОБА_3 .
У межах вказаного кримінального провадження без ухвали слідчого судді було затримано ОСОБА_3, який є суддею. У зв`язку з цим, порядок та підстави затримання останнього мали відповідати вимогам ст. 208 КПК України, яка регулює порядок затримання за відсутності судового рішення, та вимогам ст. 482 КПК України, яка визначає особливий порядок затримання осіб, що мають статус судді.
Так, випадки затримання особи без ухвали слідчого судді, суду визначені у ч. 1 ст. 208 КПК України, за змістом якої уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, зокрема у випадках:
1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 482 КПК України, затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом здійснюється за згодою Вищої ради правосуддя.
Разом з тим, зазначена стаття містить два виняткові випадки, за яких суддю може бути затримано або утримувано під вартою без згоди Вищої ради правосуддя, а саме - якщо суддю затримано під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Аналіз вказаних норм свідчить, що затримати суддю без ухвали слідчого судді та без згоди Вищої ради правосуддя можливо за наявності таких підстав (у сукупності):
-лише за підозрою у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі;
-якщо цю особу застали під час вчинення такого злочину чи замаху на його вчинення або якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
-таке затримання відбулось під час чи відразу після вчинення відповідного злочину.
У протоколі затримання ОСОБА_3 від 16.05.2023 було зазначено такі підстави для його затримання:
-особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення (п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України);
-безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України) ;
-затримання здійснено відразу ж після вчинення особливо тяжкого злочину для забезпечення збереження доказів цього злочину (абз 2 ч. 1 ст. 482 КПК України).
Перевіряючи наявність відповідних підстав з урахуванням досліджених матеріалів та пояснень учасників судового засідання, слідчий суддя виходить з таких міркувань.
Згідно з наданих матеріалів, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
У межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 16.05.2023 о 12 год. 32 хв. затримано за підозрою у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч.4 ст. 368 КК України.
При цьому слідчий суддя встановив, що таке затримання відбулось відразу та безпосередньо після вчинення злочину, як цього вимагають положення згаданих норм.
Так, за змістом долучених в ході судового засідання матеріалів та пояснень сторони обвинувачення, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, зокрема, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за підозрою у вчиненні якого було затримано ОСОБА_3 . При цьому, механізм вказаного злочину, за версією слідства, передбачав одержання неправомірної вигоди поетапно та по частинах, в різні заздалегідь обумовлені проміжки часу.
Так, за даними слідства, ймовірні учасники злочину обумовили, що передача неправомірної вигоди відбуватиметься у два етапи, зокрема з наданих матеріалів вбачається, що передача першої частини відбулася - 03 травня 2023 року, а друга частина - 15 травня 2023 року.
Вказані особливості протікання в часі вчиненого суспільно небезпечного діяння і особливості спричинення таким діянням шкоди об`єкту кримінально-правової охорони свідчить про те, що розслідуваний злочин слід вважати продовжуваним, оскільки він складався як мінімум з двох юридично тотожних, не співпадаючих у часі діянь, що посягали на один об`єкт та були об`єднані єдиним умислом і спільною метою, утворюючи у своїй сукупності єдиний злочин, який реалізувався поетапно.
Таким чином, розслідуваний злочин був продовжуваним і його слід вважати закінченим тоді, коли злочинний намір суб`єкта злочину реалізувався в повному обсязі і особа вчинила останнє із запланованих нею юридично тотожних діянь.
Враховуючи, що за версією слідства, ОСОБА_3 мав єдиний умисел на одержання по частинах неправомірної вигоди і останню частину такої неправомірної вигоди отримав 15.05.2023 о 20 год. 30 хв., на підтвердження чого додано протокол контролю за вчиненням злочину від 16.05.2023, саме цей момент 15.05.2023 і слід вважати часом закінчення розслідуваного злочину.
Тобто, з моменту закінчення розслідуваного злочину до моменту затримання пройшло менше доби - 16 годин, що, на переконання слідчого судді підпадає під часовий проміжок (відразу чи безпосередньо після вчинення злочину), в який може відбутись затримання особи без ухвали слідчого судді та без згоди Вищої ради правосуддя у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 208 та абз. 2 ч. 1 ст. 482 КПК України. Такий строк слідчий суддя вважає розумним та виправданим обставинами, механізмом вчинення розслідування злочину і особливістю виявлення його слідів.
При цьому, слідчий суддя враховує, що протягом цих 16 годин, проводився обшук за місцем проживання ОСОБА_3 та за участю останнього, в ході якого і було віднайдено частину заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, що були предметом неправомірної вигоди і передача яких відбувалась за місцем обшуку - тобто на місці подій злочину. Саме після виявлення вказаних грошових коштів і було прийнято рішення про затримання ОСОБА_3 .
Вказане підтверджує, що сукупність виявлених на місці події обставин, очевидно вказували на те, що ймовірно останній щойно вчинив особливо тяжкий корупційний злочин, що відповідає вимогам п.2 ст. 208 КПК України.
Крім того, слідчий суддя також бере до уваги застосовані у цій справі методи розслідування, а саме - здійснення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, за якою особу фактично застали під час вчинення злочину, що підтверджується протоколом відповідної негласної слідчої (розшукової) дії.
Таким чином, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_3 було законно затримано за відсутності ухвали слідчого судді та без згоди Вищої ради правосуддя, оскільки:
-затримання відбулось за підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину;
-затримання відбулось відразу ж після його вчинення та за наявності обставин місця події, які ймовірно вказували, що саме ця особа щойно вчинила такий злочин.
У зв`язку з цим, слідчий суддя констатує, що затримання судді ОСОБА_3 відбулося у відповідності до положень ст. 208 та 482 КПК України та з дотриманням гарантій суддівської незалежності та недоторканності.
При цьому слідчий суддя відхиляє доводи адвоката ОСОБА_5 щодо відсутності під час проведення обшуку та затримання представника ради адвокатів регіону, оскільки дотримання порядку проведення обшуку не може бути предметом оцінки в межах розгляду скарги на незаконне затримання і на оцінку його правомірності не впливає. До того ж чинне законодавство не містить вимог щодо забезпечення присутності представника ради адвокатів регіону під час затримання.
Більше того, гарантії адвокатської діяльності не поширюються на особу, право на здійснення адвокатської діяльності якої зупинене і яка перебуває під дією присяги судді.
В контексті останнього твердження слідчий суддя відзначає, що ст. 23 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює гарантії саме при здійсненні адвокатської діяльності, а не гарантії для будь-якої особи, що отримала свідоцтво про право на її здійснення, про що свідчить як сама назва відповідної статті, так і її зміст. Протягом строку зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати, а тому відповідні гарантії на таких осіб не поширюються.
Вказане набуває особливого значення у ситуації затриманого - ОСОБА_3, оскільки останній, крім того, що зупинив право на здійснення адвокатської діяльності, також прийняв присягу судді, взявши на себе зобов`язання, які суперечать присязі адвоката і отримавши тим самим інші гарантії - незалежності та недоторканності як судді.
У зв`язку з цим, слідчий суддя констатує, що затримання судді ОСОБА_3 відбулося у відповідності до вимог КПК України та з дотриманням гарантій суддівської діяльності.
3.2. Щодо підстав негайного звільнення ОСОБА_3 .
В абзаці третьому ч. 1 ст. 482 КПК України визначено, що у випадку затримання судді відразу ж після вчинення особливо тяжкого злочину, та встановлення його особи, суддя має бути негайно звільнений, за виключенням випадків, якщо таке затримання є необхідним для попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину. При цьому, положеннями вказаної статті також визначено, що суддя має бути негайно звільнений, якщо мета такого затримання досягнута. Аналогічні положення щодо умов негайного звільнення передбачені також статтею 49 Закону України «Про судоустрій та статус судді».
Як зазначено у протоколі затримання та встановлено із пояснень прокурора і детектива у судовому засіданні, метою затримання та подальшого утримання ОСОБА_3 є забезпечення збереження доказів розслідуваних у цьому кримінальному провадженні злочинів.
Оцінюючи мету затримання та подальшого утримання судді ОСОБА_3, а також перевіряючи чи вона досягнута на момент розгляду клопотання, слідчий суддя виходить з таких міркувань.
З матеріалів долучених прокурором вбачається, що із часу імовірного вчинення злочину та до затримання підозрюваного сплив мінімальний строк, при чому за версією слідства, злочин вчинено в співучасті з іншими особами, а тому розголошення інформації щодо затримання особи, враховуючи також і набуття розголосу цієї події, могло стимулювати імовірних співучасників чи самого підозрюваного до вчинення дій, пов`язаних із знищенням чи переховуванням доказів.
Більше того, слідчий суддя погоджується, що враховуючи озвучені обставини розслідування злочину щодо переміщення та передачі неправомірної вигоди, існувала та існує загроза її невіднайдення. Так, у судовому засіданні було вказано, що невідкладні слідчі дії, спрямовані на відшукання та вилучення доказів у цій справі, тривали із вечора 15 травня 2023 року та ще 16 травня 2023 року. Протягом цього часу проводилися обшуки, за результатами яких було віднайдено лише частину неправомірної вигоди, решта якої наразі так і не виявлена.
Крім того, слідчий суддя відзначає, що беручи до увагу характер розслідуваних подій щодо вчинення злочину декількома особами, існує необхідність у проведенні переважно раптових слідчих дій, спрямованих на швидке виявлення та встановлення обставин цієї справи. Так, враховуючи висунуту підозру щодо можливого отримання неправомірної вигоди особою колегіального органу найвищого суду у системі судоустрою України та імовірної причетності інших осіб такого органу, існує необхідність у перевірці та з`ясуванні великого обсягу обставин щодо причетності таких осіб та проведення відповідних слідчих дій з можливістю віднайдення усіх доказів.
Зокрема, за версією слідства, неправомірна вигода надавалася за прийняття судового рішення колегією, а тому існує потреба у відшуканні усіх матеріалів та документів, які стосуються обставин ухвалення та прийняття відповідного рішення, мобільних пристроїв зв`язку, які містять відомості щодо комунікації між імовірними співучасниками, зміст таких обговорень та ін.
Також слідчий суддя бере до уваги озвучену детективом поведінку затриманого судді під час обшуку за місцем його проживання, зокрема, всупереч вказівкам детективам, намагання ОСОБА_3 вимкнути телефон, який за його словами, йому не належить. Зазначені дії дійсно вказують про перешкоджання з боку затриманого та загрозу знищення доказів, що свідчить про законність подальшого утримання протягом передбаченого законом строку з метою недопущення реалізації такої загрози та відповідно збереження доказів розслідуваного злочину.
З огляду на вказане, беручи до уваги існування передбачених законом підстав для затримання особи, неперевищення граничного строку тримання під вартою та подальшу необхідність у досягненні мети її затримання станом на час розгляду цієї скарги, слідчий суддя вважає, що підстави для негайного звільнення затриманого ОСОБА_3 з-під варти відсутні.
За таких обставин, наведені обставини та висновки свідчать про законність затримання та утримування під вартою ОСОБА_3, а тому відсутні підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_4, поданої в порядку статті 206 КПК України.
Керуючись ст.ст. 206, 208, 376, 379, 482 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання і тримання під вартою ОСОБА_3, поданої в порядку ст. 206 КПК України, у межах кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023, - відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1