- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/1551/19
Провадження 1-о/991/5/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі-суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
заявника ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_5 про перегляд за виключними обставинами ухвали ВАКС від 01.04.2021 про закриття кримінального провадження №42018000000002019 від 17.08.2018
щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 «Декларування недостовірної інформації» Кримінального кодексу України (далі-КК)
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
31.03.2023 до ВАКС надійшла заява ОСОБА_5 (далі-заявник) про перегляд за виключними обставинами ухвали ВАКС від 01.04.2021 в справі №991/1551/19 про закриття кримінального провадження №42018000000002019 від 17.08.2018.
Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2023 для розгляду вищезазначеної заяви визначено колегію суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_9 і ОСОБА_3 . У зв`язку із перебуванням судді ОСОБА_9 у довготривалій відпустці, що обумовило неможливість подальшої її участі, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 04.04.2023 №73ав та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2023 для подальшої участі визначено суддю ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 04.04.2023 відкрито провадження за заявою ОСОБА_5 та призначено судове засідання на 10.04.2023 з перервою до 15.05.2023.
2. Короткий виклад заяви та позиції учасників судового провадження.
2.1. В заяві заявник зазначив, що ухвалою ВАКС від 01.04.2021 в справі №991/1551/19 закрито на підставі пункту 4 частини 1 статті 284 КПК кримінальне провадження №42018000000002019 від 17.08.2018 щодо його обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 «Декларування недостовірної інформації» КК.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 08.06.2022 в справі №3-р(II)/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 4 частини 1 статті 284 КПК, на підставі якої було закрито вищезазначене кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_5, а тому він в заяві вважав, що таке кримінальне провадження щодо нього повинно бути закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК, а саме у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, й відтак просив:
1) прийняти цю заяву про перегляд ухвали ВАКС по справі №991/1551/19 від 01.04.2021 за виключними обставинами;
2) поновити ОСОБА_5 строк на подання заяви про перегляд ухвали ВАКС по справі №991/1551/19 від 01.04.2021 року за виключними обставинами у зв`язку із пропущенням його з поважних причин, а саме перебування на лікуванні за межами України у зв`язку із травмами, отриманими під час проходження військової служби по мобілізації, пов`язаними із захистом Батьківщини;
3) заяву ОСОБА_5 про перегляд ухвали ВАКС по справі №991/1551/19 від 01.04.2021 за виключними обставинами - задовольнити; скасувати ухвалу ВАКС по справі №991/1551/19 від 01.04.2021 та ухвалити нову ухвалу, якою кримінальне провадження від 17.08.2018 №42018000000002019 щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 «Декларування недостовірної інформації» КК, закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Підставами поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд за виключними обставинами заявник зазначив таке:
«25.02.2022 року Обвинувачений, у зв`язку із необхідністю відбиття збройної агресії російської федерації проти України, був мобілізований до складу Збройних Сил України.
01.04.2022 року у службовий час, під час виконання службових обов`язків, в районі виконання завдань за призначенням (ведення бойових дій) потрапив у ДТП.
Був доставлений у КНП «Братська лікарня» Братської селищної ради Миколаївської області. Перебував на обстеженні та лікуванні у НВМКЦ ДПСУ з 03.04.2022 по 21.04.2022 та у НВМКЦ «ГВКГ» з 24.06.2022. З 04.08.2022 до 28.11.2022 перебував на лікуванні в Федеративній Республіці Німеччина у медичному закладі Klinikum Hochsauerland (місто Арнсберг), після чого повернувся на територію України.
17.03.2023 року Обвинувачений звернувся до Громадської організації «Стоп корупції» (далі - Громадська організація) із зверненням, в якому описав ситуацію щодо вказаного кримінального провадження і підстав його закриття, а також проханням, роз`яснити яким чином в даному випадку можливо довести свою невинуватість та чи можливо закрити таке провадження за реабілітуючими обставинами. 22.03.2023 року Громадська організація «Стоп корупції», у відповідь на вищевказане звернення надіслала Обвинуваченому лист, в якому повідомила що:
Так як підстави закриття кримінального провадження поділяються на реабілітуючі та нереабілітуючі, відповідно скасування у законодавстві певного склад}7 злочину як підстава для закриття провадження не є реабілітуючою обставиною. Отже, закриття кримінального провадження за нереабілітуючих підстав фактично передбачає констатацію факту вчинення особою кримінального правопорушення, що призводить до несприятливих наслідків для такої особи, зокрема ставить під сумнів їх винуватість. Водночас закриття кримінального провадження без згоди, особи обмежує її право на захист від звинувачень у вчиненні дій, які їй інкримінувалися. Таким чином, може статись так, що особа буде вважатись такою, що притягувалася до кримінальної відповідальності, при тому, що самого факту вчинення нею відповідного діяння та його розслідування могло не відбуватися. Виходячи з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5 своєї згоди на закриття кримінального провадження не надавав. 04.12.2020 органом законодавчої влади України ст. 366-1 КК України була декриміналізована та вилучена з кримінального кодексу України. В червні місяці 2022 року Другий сенат Конституційного суду України визнав п. 4 ч. 1 ст.. 284 КК України (на підставі якої було закрито кримінальне провадження.відносно ОСОБА_5 ), неконституційним. Враховуючи викладене можна вважати, що кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_5 повинно бути закрито на-підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України, а саме у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального- правопорушення.
Так, із вказаного листа Громадської організації, ОСОБА_5 стало відомо, що у червні 2022 року Конституційним Судом України, винесено Рішення від 8 червня 2022 року №3-р(ІІ)/2022 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_10 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 частини першої статті 284;Кримінального процесуального, кодексу України (справа щодо презумпції невинуватості) (далі - Рішення КСУ).
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 461 КПК України, заяву про. перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої, статті 459 цього Кодексу протягом тридцяти днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
Неконституційність п.4 чч 1 ст. 284 КПК України, яку було застосовано під час винесення ухвали Вищого антикорупційного суду від 01.04.2021 по справі №991/1551/19, встановлено Рішенням Конституційного Суду України від 8 червня 2022 року № 3-р(П)/2022. Відповідно до останнього абзацу вказаного Рішення КСУ, Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у «Віснику Конституційного Суду України».
«ВІСНИК КОНСТИТУІЦЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ» виходить 6 разів на рік українською мовою- накладом 1,3 тис. прим. Публікує рішення та висновки Конституційного Суду України у справах щодо конституційності законів та ін. правових актів ВР України, актів Президента України, КМ України, правових актів ВР АР Крим. Рішення КСУ від від 8 червня 2022 року №3-р(ІІ)/2022 опубліковано у номері №3-4/2022 Вісника Конституційного Суду України, який вийшов 13.10.2022 року.
Водночас, ОСОБА_5 до кінця листопада 2022 року перебував на лікуванні за межами України, у зв`язку із травмами, отриманими під час проходження військової служби, пов`язаними із захистом Батьківщини. Таким-чином, про факт існування вказаного Рішення КСУ ОСОБА_5 не могло бути відомо як в день його винесення, так і в день його опублікування у Віснику Конституційного Суду України.
Фактичним часом, коли ОСОБА_5 стало відомо про скасування норми п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України,, є дата отримання ним відповіді від Громадської організації.
Враховуючи викладене, вважаю причини пропущення строку на подання заяви про перегляд ухвали Вищого антикорупційного суду по справі №991/1551/19 від 01 квітня 2021 року за-виключними обставинами такими, що є поважними, у зв`язку із вважаю за необхідне заявити клопотання про поновлення строку на подання заяви з цих підстав».
2.2. В судових засіданнях 10.04.2023 та 15.05.2023 суд розглядав питання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд ухвали ВАКС від 01.04.2021 за виключними обставинами.
Заявник ОСОБА_5 та його захисники ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_6 в судових засіданнях просили поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд ухвали ВАКС від 01.04.2021 за виключними обставинами з підстав наведених у поданій заяві, додатково надавши низку документів, які, на їх думку, свідчили про поважні причини пропущення встановленого строку.
Прокурор ОСОБА_8 в судових засіданнях заперечував проти задоволення заяви про перегляд ухвали ВАКС від 01.04.2021 за виключними обставинами в частині поновлення пропущеного строку, зазначивши, що наведені у поданій заяві та додаткових документах обставини не можуть бути визнані поважними, хоча й визнав, що заявник з початку повномасштабної агресії росії перебуває у складі Збройних Сил України та під час проходження служби отримав травму, яка потребувала серйозного лікування, у тому числі за кордоном, проте таке не може підмінити встановлений законом процесуальний строк на подання заяви про перегляд ухвали ВАКС від 01.04.2021 за виключними обставинами, яка прийнята в рамках чинного на час її постановлення закону, тому говорити про порушення прав заявника є недоречним. Також зазначив, що заявник уклав зі своїми захисниками договори на надання правової допомоги ще в лютому та на початку березня 2023 року, й тому такі цілком могли подати власноруч відповідну заяву. Окрім того вказав, що із засобів масової інформації йому стало відомо про наявність підозри заявника у якомусь кримінальному провадженні, яке розслідується Державним бюро розслідувань, чим й обумовлено подання ним заяви про перегляд за виключними обставинами.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 10 статті 31 КПК, незалежно від того, у якому складі розглядалося кримінальне провадження, перегляд судового рішення в суді першої або апеляційної інстанції за виключними обставинами здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а у Верховному Суді - у складі Великої Палати.
Частиною 5 статті 33 КПК визначено, що кримінальне провадження за виключними обставинами здійснюється з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини 3 статті 459 цього Кодексу, судом, який ухвалив рішення, що переглядається, а з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 459 цього Кодексу, - Великою Палатою Верховного Суду.
Частиною 1 статті 459 КПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. При цьому згідно із пунктом 1 частини 3 статті 459 КПК виключною обставиною зокрема визнається встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.
Згідно із статтею 460 КПК учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Пунктом 1 частини 5 статті 461 КПК визначено, що заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 3 статті 459 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
Згідно зі статтею 151-1 Конституції України, Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України (КСУ) від 08.06.2022 в справі №3-р(II)/2022 ухвалено таке:
«1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
2. Пункт 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, визнаний неконституційним, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3. Верховній Раді України привести нормативне регулювання, встановлене пунктом 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, що визнаний неконституційним, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
4. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Рішення Конституційного Суду підлягає опублікуванню у «Віснику Конституційного Суду України».
Статтею 94 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 №2136-VIII визначено таке :
«1. Оприлюднення всіх актів Суду за результатами конституційного провадження, крім висновків Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, здійснюється на офіційному веб-сайті Суду або в окремих випадках за ухвалою Суду - в Залі засідань Суду, але не пізніше наступного робочого дня після їх ухвалення.
Висновки Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, оприлюднюються в день їх ухвалення .
Процедуру і порядок офіційного оприлюднення актів Суду в Залі засідань Суду та на офіційному веб-сайті Суду встановлює Регламент .
2. Опублікування акта Суду разом з окремою думкою Судді здійснюється у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних друкованих виданнях України».
Частинами 1, 3 § 32 Регламенту КСУ, затвердженого постановою КСУ від 22.02.2018 №1-пс/2018 визначено таке:
«1. На Веб-сайті оприлюднюється інформація, визначена як обов`язкова для оприлюднення Законом або іншими законами України. На Веб-сайті може бути оприлюднено іншу інформацію із дотриманням вимог законів України щодо оприлюднення публічної інформації з обмеженим доступом та щодо захисту персональних даних.
3. Порядок розміщення інформації (матеріалів) для оприлюднення на Веб-сайті визначається Положенням про Веб-сайт».
Частинами 1, 2 §73 Регламенту КСУ визначено таке:
«1. Акти Суду за результатами конституційного провадження офіційно оприлюднюються не пізніше наступного робочого дня після їх ухвалення.
2. Акти Суду за результатами конституційного провадження оприлюднюються на Веб-сайті. В окремих випадках за ухвалою Суду акти Суду за результатами конституційного провадження офіційно оприлюднюються в Залі засідань Суду шляхом їх зачитування головуючим на пленарному засіданні Сенату чи Великої палати. Питання про офіційне оприлюднення акта Суду за результатами конституційного провадження в Залі засідань Суду вирішується на закритій частині пленарного засідання Сенату чи Великої палати після ухвалення відповідного рішення, надання висновку. У разі офіційного оприлюднення акта Суду за результатами конституційного провадження в Залі засідань Суду він розміщується на Веб-сайті після такого оприлюднення».
Відповідно до вищенаведеного, 09.06.2022 на офіційному веб-сайті КСУ оприлюднено рішення Другого сенату КСУ від 08.06.2022 в справі №3-р(II)/2022 за посиланням https://ccu.gov.ua/docs/5083.
Також, згідно із статтею 47 Закону від 13.07.2017 №2136-VIII, офіційним виданням КСУ є «Вісник Конституційного Суду України», видання якого забезпечує редакційна рада, склад якої затверджує КСУ.
Пунктом 9 статті 1 Закону України «Про видавничу справу» від 05.06.1997 № 318/97-ВР зі змінами визначено термін «видання» як твір (документ), що пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений шляхом друкування, тиснення або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам нормативно-правових актів з питань видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання
Відтак опублікування актів КСУ (зокрема 13.10.2022 рішення Другого сенату КСУ від 08.06.2022 в справі №3-р(II)/2022 у номері №3-4/2022 «Віснику Конституційного Суду України, на що послався заявник) у офіційному виданні КСУ з метою поширення будь-яким чином не можна ототожнювати із офіційним оприлюдненням актів КСУ, яке згідно з обов`язковими нормами Закону від 13.07.2017 №2136-VIII здійснюється на офіційному веб-сайті Суду або в окремих випадках за ухвалою КСУ - в Залі засідань КСУ
Таким чином, у даному випадку визначений пунктом 1 частини 5 статті 461 КПК процесуальний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами на підставі такого розпочав відлік з 10.06.2022 та завершився 09.07.2022, й відповідно такий строк заявником формально пропущено.
3.2. Статтею 113 КПК визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього кодексу
Частинами 1, 3, 5, 7 статті 115 КПК визначено, що строки, встановлені цим кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію…При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку… При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу…При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 116 КПК, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Згідно із частиною 1 статті 117 КПК, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
З огляду на вищенаведене, поновленню підлягають порушені винятково з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, адже дотримання строків звернення до суду є одним із засобів забезпечення виконання завдань кримінального провадження учасниками судового провадження, оскільки інститут строків у кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності та стимулює як суд, так й учасників кримінального процесу добросовісно користуватись правами та належно виконувати обов`язки.
Відтак поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із скаргою, заявою чи клопотанням, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином особою, яка просить поновити пропущений процесуальний строк.
Додержання процесуальних строків є визначальним і в усталеній практиці Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), якою передбачено вимоги про юридичну визначеність судових рішень, складовою якої є обов`язковість судових рішень, які вступили в законну силу і дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків, та граничний строк оскарження такого.
Разом з тим поняття поважності причин пропуску процесуальних строків ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи, тому особа, яка бажає переглянути судове рішення, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право.
3.3. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 №2402-ІХ) із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану неодноразово продовжено:
1) указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ) з 05.30 26.03.2022 строком на 30 діб,
2) указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 (затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ) з 05.30 25.04.2022 строком на 30 діб,
3) указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 (затверджений Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ) з 05.30 25.05.2022 року строком на 90 діб,
4) указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 (затверджений Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ) з 05:30 23.08.2022 строком на 90 діб,
5) указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 (затверджений Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ) з 05:30 21.11.2022 строком на 90 діб,
6) указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 (затверджений Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ) з 05:30 19.02.2023 строком на 90 діб,
7) указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023 (затверджений Законом України від 02.05.2023 №3057-ІХ) з 05:30 20.05.2023 строком на 90 діб.
Також указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України оголошена та проводиться загальна мобілізація.
На підставі доданих до заяви про перегляд за виключними обставинами та наданих у судових засіданнях документів, судом встановлено такі обставини:
відповідно до відомостей військового квитка заявника серії НОМЕР_1, 25.02.2022 року такий мобілізований на підставі указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 до складу Збройних Сил України, та наразі перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з військово-обліковою спеціальністю 145533Д;
Згідно із довідкою військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ») від 23.05.2022 №685, заявник 01.04.2022 року під час проходження військової служби отримав травму, та відтак потребував відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів;
на підставі свідоцтва про хворобу госпітальної військово-лікарської комісії травматологічного профілю НВМКЦ «ГВКГ» від 15.07.2022 №178-г, де зокрема зазначено, що заявник перебував на обстеженні та лікуванні у НВМКЦ ДПСУ з 03.04.2022 по 21.04.2022 та у НВМКЦ «ГВКГ» з 24.06.2022 по теперішній час, визнаний непридатним для військової служби з переоглядом через 6 місяців;
в подальшому, з 04.08.2022 до 28.11.2022 заявник перебував на лікуванні в Федеративній Республіці Німеччина у медичному закладі Klinikum Hochsauerland (місто Арнсберг), після чого повернувся на територію України;
згідно з випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого від 14.01.2023 №123, заявник у період з 21.12.2022 по 14.01.2023 включно перебував в стаціонарі травматологічного відділення КНМП «Рогатинська ЦРЛ»;
06.02.2023 заявник уклав договір-доручення про надання юридичної допомоги №39/1 із адвокатським об`єднанням (АО) «Стратегічна адвокація» в особі адвоката ОСОБА_6, предметом якого є надання АО усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів;
13.03.2023 заявник уклав договір №13/03/23 про надання правничої допомоги із адвокатом ОСОБА_7 та договір про надання правничої допомоги із адвокатським бюро «Олександра Скотара»;
відповідно до медичної характеристики начальника медичної служби в/ч НОМЕР_2 та направлення військової частини на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою оформлення документів на МСЕК від 05.04.2023 №471 заявник 07.04.2023 пройшов медичний огляд;
на підставі клопотання адвоката ОСОБА_7 від 21.04.2023 у період 21.04-28.04.2022 судово-медичний експерт ОСОБА_12 здійснив судово-медичну експертизу заявника, за результатами якої склав висновок експерта №044-2-2023, де у підсумках зокрема зазначено, що досліджена медична документація дозволяє стверджувати, що станом на 28.04.2023 ОСОБА_5 показано саме оперативне лікування, що можливо в умовах лікувальних установ третинного рівня (високоспеціалізованих);
відповідно до пояснень військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 від 03.05 та 05.05.2023 в місцях дислокації мобільний інтернет зв`язок відсутній з метою запобігання можливості нанесення ворогом ударів по скупченню мобільних терміналів зв`язку, що призводить до обмеження можливості використовувати інтернет та мобільний зв`язок, що поширюється й на заявника.
3.4. При вирішенні питання про поновлення пропущеного строку до уваги повинні братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Оцінивши доводи заявника та його захисників щодо обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд за виключними обставинами, у даному випадку суд приходить до висновку про необхідність задоволення такої заяви в частині поновлення пропущеного строку її подання з огляду на перебування заявника з самого початку повномасштабної агресії проти України у лютому 2022 року та дотепер у лавах Збройних Сил України, й отримання під час проходження військової служби достатньо серйозної травми, що потягло за собою тривале лікування заявника, яке триває донині, що об`єктивно могло створити перешкоди для подання у визначений законом строк заяви про перегляд судового рішення.
Керуючись статтями 31, 33, 114-117, 369-372, 459-467, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити заяву ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку подання заяви про перегляд за виключними обставинами ухвали ВАКС від 01.04.2021.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошений 22.05.2023.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 _________________________________________________________________________