Документ № 111005468

Справа № 991/3470/23

Провадження 1-кп/991/54/23

УХВАЛА

19 травня 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52022000000000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лесківка Богодухівського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_5,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.

1.1.Через канцелярію суду 08.05.2023 від захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 надійшло клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Клопотання мотивовано тим, що відсутність в обвинувальному акті опису конкретних дій, які складають об`єктивну сторону складу злочину, передбаченого статтями 27, 369 КК України, позбавляє сторону захисту можливості їх спростування. Зокрема, відсутнє зазначення, які саме дії вчинені ОСОБА_8 та ОСОБА_7, є підбурюванням, не зазначено якими діями і словами було сформовано переконання заявника про можливість вирішення справи на його користь. Захисник вказує на незазначення стороною обвинувачення обставин, які зумовили кваліфікацію кримінального правопорушення як незакінчений замах.

1.2.Також 08.05.2023 від захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_10 надійшло клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України. За твердженням захисника, зміст обвинувального акта свідчить, що формулювання обвинувачення не відповідає правовій кваліфікації інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень. Вказує, що сторона обвинувачення зазначила лише положення загальної частини КК України, які характеризують замах на кримінальне правопорушення, при цьому не конкретизувала, які саме причини завадили виконати дії для його закінчення. Також в обвинувальному акті не міститься жодних обставин, які б свідчили про намір передати кошти як неправомірну вигоду судді, тобто особі, яка займає відповідальне становище.

1.3.Крім того, 17.05.2023 від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшло клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. На думку обвинуваченого затвердження прокурором обвинувального акта без скріплення його печаткою є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу. ОСОБА_6 також зазначає про невідповідність обвинувального акта вимогам пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України. Вказує, що сторона обвинувачення не зазначила правову кваліфікацію, а обмежилась лише посиланням на статті (чистини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Зокрема, не розкрито поняття пособника, не зазначено, які саме дії з метою сприяння вчиненню кримінального правопорушення вчинено. Вказуючи в обвинуваченні на частину 2 статті 15 КК України, стороною обвинувачення не зазначено, з яких саме причин, які не залежали від волі обвинуваченого, він не довів кримінальне правопорушення до кінця. А використаний в обвинуваченні термін «в подальшому», є абстрактним та не несе в собі інформації про можливість вчинити ту чи іншу дію в конкретний проміжок часу та стосовно конкретної особи.

1.4.З урахуванням зазначеного захисники та обвинувачений просять повернути обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідає вимогам закону.

2.В судовому засідання сторони висловили такі позиції

2.1.Захисник ОСОБА_10 підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому. Додатково зазначив, що обвинувальний акт не містить чіткого формулювання дій, які б окреслювали намір на передачу неправомірної вигоди, та обставин, які не дозволили закінчити кримінальне правопорушення. Підтримав інші клопотання про повернення обвинувального акта.

2.2.Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.

2.3.Захисник ОСОБА_9 підтримав всі подані клопотання. Зазначив, що формулювання обвинувачення ставить в нерівне положення сторону захисту, оскільки неконкретність викладених обставин створює для прокурора широке поле обвинувачення і дозволить в подальшому прокурору змінювати його на власний розсуд.

2.4.Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.

2.5.Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав подані ним та іншими захисниками клопотання та просив їх задовольнити. Зазначив, що прокурор не наводить конкретних обставин, що не дозволили довести кримінальне правопорушення до кінця, що в подальшому дозволить перевести цю ситуацію у вигідну для нього площину.

2.6.Захисник ОСОБА_11 підтримав подані клопотання та зауважив, що йому як особі, яка вступила у кримінальне провадження як захисник і не встигла ознайомитися з матеріалами досудового розслідування, зі змісту обвинувального акта незрозуміло, в чому саме обвинувачується його підзахисний.

2.7.Прокурор проти задоволення клопотань заперечував з підстав відповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України. Зазначив, що в обвинувальному акті викладені час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, як того вимагають норми КПК України. Зокрема, в ньому містяться суть розмов, що відбувалась між учасниками кримінального правопорушення, а встановлення інших деталей - це питання, яке має бути вирішено під час судового розгляду при дослідженні доказів. Щодо причин недоведення кримінального правопорушення до кінця зазначив, що вони на кваліфікацію не впливають, оскільки в обвинувальному акті йдеться саме про закінчений замах.

3.Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків

3.1.Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. На стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам статті 291 КПК України, та чи не містить він положень, що суперечать одне одному. Водночас фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, включно з часом, місцем та способом вчинення кримінального правопорушення, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.

3.2.Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

3.3.Частиною 1 статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Як вбачається зі змісту обвинувального акта, він складений і підписаний 18.04.2023 детективом Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 та підписаний і затверджений 18.04.2023 прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про що свідчить підпис останнього на 1 та 34 сторінках обвинувального акта. При цьому жодних вимог до наявності печатки відповідного органу на обвинувальному акті норми кримінального процесуального закону не містять.

3.4.Положеннями частини 2 статті 291 КПК України встановлені змістовні вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

3.5.Суд відхиляє доводи обвинуваченого, що обвинувальний акт не містить правову кваліфікацію кримінального правопорушення. Правовою кваліфікацією кримінального правопорушення є встановлення повної відповідність його ознак ознакам норми, що передбачає відповідальність за вчинення саме цього правопорушення. Тобто, кваліфікація кримінального правопорушення полягає у пошуку (визначенні) статті КК України (статей, їх частин або пунктів), що передбачає відповідальність за скоєне суспільно небезпечне діяння. Отже, посилання в обвинувальному акті на відповідні статті (їх частини) Кримінального кодексу України і є правовою кваліфікацією

3.6.Суд вважає, що інші доводи захисників та обвинуваченого зводяться до незгоди з форматом викладення фактичних обставин кримінального правопорушення та доведення факту винуватості обвинувачених. Зокрема, на думку захисників та обвинуваченого ОСОБА_6, в обвинувальному акті не зазначені які саме дії вчинені обвинуваченими як підбурювачами та пособником, з яких саме причин злочин не було доведено до кінця і чому його кваліфіковано як замах, а також вжитий абстрактний термін «в подальшому».

3.7.Так, під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Належний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, а й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

3.8.Водночас щодо доводів захисників та обвинуваченого про невідповідність вимогам закону опису фактичних обставин і формулювання обвинувачення, то пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України прямо передбачає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Більше того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03.07.2019 року у справі N 273/1053/17). В обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які прокурор (а не суд чи сторона захисту) вважає встановленими. До цього слід додати, що КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримання державного обвинувачення (частина 2 статті 337, статті 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (частина 3 статті 337 КПК України). В свою чергу, якщо під час розгляду обвинувального акта суд не зможе дійти висновку про те, що викладені в ньому відомості (в тому числі фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення) не узгоджуються з представленими доказами або суперечать правилам кримінально-правової кваліфікації, він виносить виправдовуваний вирок.

3.9.Отже, визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, і формулювання обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані мають в своїй сукупності лише давати уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

3.10.В свою чергу, особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред`явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діяння, інкримінованого особі. Закріпивши можливість повернення обвинувального акта прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав наміру створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об`єктивності позиції сторони обвинувачення у змагальному кримінальному процесі. Дослідження обвинувального акта під час підготовчого судового засідання спрямоване виключно на встановлення відповідності його форми і змістовного наповнення вимогам статті 291 КПК України, та відсутності в ньому положень, що суперечать одне одному, усунення яких є неможливим в процесі повноцінного судового розгляду. Водночас фактичні обставини кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення включно з часом, місцем та способом вчинення кримінального правопорушення, з`ясування питання його закінченості, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті, а первісне їх зазначення в особливому процесуальному рішенні - обвинувальному акті - є прерогативою прокурора.

4.Відтак обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 складений відповідно до вимог статті 291 КПК України, оскільки містить всі формальні і змістовні елементи, передбачені законом. З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 КПК України, перелік документів, які додаються до обвинувального акта та підставу для повернення обвинувального акта прокурору, зазначену в пункті 3 частини 3 статті 314 КПК України, вказані захисниками та обвинуваченим обставини не можуть зумовлювати повернення обвинувального акта, а тому у задоволенні клопотань захисників та обвинуваченого слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 291, 293, 314-316, 372, 376 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

3.Повний текст ухвали оголошений 19.05.2023.

Головуючий суддя ОСОБА_13

Судді:

ОСОБА_14 ОСОБА_15