- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/4344/23
Провадження 1-кс/991/4367/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
18 травня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
прокурорів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
підозрюваного - ОСОБА_5,
захисників - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000202 від 01.05.2023 року, відносно:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, та який обіймає посаду судді Верховного Суду,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
18 травня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У своєму клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із одночасним визначенням йому застави у розмірі 150 350 600 грн і у випадку внесення застави, покласти на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування свого клопотання детектив зазначає, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України від 10.11.2017 № 357/2017 ОСОБА_5 призначено суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. 22.10.2021 ОСОБА_5 обрано Головою Верховного Суду.
Детектив із посиланням на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 вказує, що ОСОБА_5 як суддя є носієм судової влади в державі. Статтею 56 вказаного Закону визначено, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п`яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Кодексу суддівської етики, ОСОБА_5 як суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду і має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Водночас він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.
При цьому, детектив зазначає, що статтею 39 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено повноваження Голови Верховного Суду. Крім того, ОСОБА_5 як Голова Верховного Суду за посадою входить до складу Вищої ради правосуддя.
Таким чином, детектив вказує, що ОСОБА_5 як суддя та Голова Верховного Суду при виконанні ним службових обов`язків постійно здійснює функції представника влади та згідно з п. 3 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
При цьому, детектив зазначає, що п.п.ґ п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суддя є суб`єктом, відповідальним за корупційні правопорушення. Відповідно до ст. 22, 23 вказаного Закону суддям забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а також забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави.
Водночас, за твердженнями детектива, ОСОБА_5, незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися зазначених вище норм, здійснюючи функції представника судової влади, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище і яка відповідно до вимог указаного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вчинив дії, які дають підстави підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, за таких обставин.
Як вказує детектив, будучи суддею та Головою Верховного Суду, усвідомлюючи, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики, здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на систематичне одержання ним та іншими суддями Верховного Суду неправомірної вигоди за прийняття ними судових рішень.
Так, за версією слідства, ОСОБА_5, розуміючи, що перегляд судових рішень у Верховному Суді як суд касаційної інстанції здійснюється колегіально, що унеможливлює одноособове скоєння ним кримінальних правопорушень, у невстановлений досудовим розслідуванням час, утворив та очолив організовану групу з числа суддів Верховного Суду, які погодились за неправомірну вигоду ухвалювати судові рішення на користь наперед визначених осіб.
Крім того, з метою приховування своєї та інших суддів Верховного Суду протиправної діяльності, ОСОБА_5 залучив до складу організованої групи довірених йому осіб: адвоката ОСОБА_9 та приватного нотаріуса ОСОБА_10 .
З метою реалізації злочинного умислу, направленого на систематичне одержання неправомірної вигоди суддями Верховного Суду за ухвалення судових рішень, ОСОБА_5 як організатор організованої групи розподілив ролі між її учасниками таким чином.
ОСОБА_5 як організатор організованої групи відповідав за такі дії:
- здійснення комунікації між всіма членами організованої групи;
- погодження кандидатур осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, згодних надати неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення з наперед визначеним результатом;
- визначення розміру неправомірної вигоди та порядку її розподілу між всіма членами організованої групи;
- безпосереднє одержання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди, раніше наданої особами, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді;
- передання неправомірної вигоди, раніше одержаної від осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, іншим суддями Верховного Суду.
ОСОБА_9, діючи під прикриттям адвокатської діяльності, повинен був:
- підшукувати осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, згодних надати неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення з наперед визначеним результатом;
- одержувати від осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, неправомірну вигоду для Голови та суддів Верховного Суду;
- у разі необхідності укладати з особами, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, що надають неправомірну вигоду, необхідні документи про надання юридичних або інших послуг для створення видимості законності одержання грошових коштів та приховування протиправної діяльності;
- утримувати (переховувати) протягом визначеного членами організованої групи строку неправомірну вигоду у таємному місці (сховищі) для зменшення ризиків викриття правоохоронними органами;
- передавати одержану від осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, неправомірну вигоду ОСОБА_10 для її подальшої передачі безпосередньо ОСОБА_5
ОСОБА_10, діючи під прикриттям нотаріальної діяльності, повинен був:
- підшукувати осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, згодних надати неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення з наперед визначеним результатом;
- знайомити осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, згодних надати неправомірну вигоду, з ОСОБА_9 для подальшого обговорення між ними умов передачі неправомірної вигоди для Голови та суддів Верховного Суду;
- сприяти ОСОБА_9 в одержанні від осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, неправомірну вигоду для Голови та суддів Верховного Суду;
- сприяти ОСОБА_9 в утримуванні (переховуванні) протягом визначеного членами організованої групи строку неправомірну вигоду у таємному місці (сховищі) для зменшення ризиків викриття правоохоронними органами;
- одержувати від ОСОБА_9 раніше надану особами, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, неправомірну вигоду та передавати її безпосередньо ОСОБА_5 .
На цей час невстановлені судді Верховного Суду, залучені до організованої групи, повинні були: одержувати безпосередньо від ОСОБА_5 раніше надану особами, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, неправомірну вигоду; ухвалювати у справах, що перебувають у них на розгляді, судові рішення на користь осіб, які надали неправомірну вигоду.
Як зазначено в клопотанні, всі члени організованої групи повинні були діяти з дотриманням суворих заходів конспірації, які б мінімізували загрозу викриття правоохоронними органами.
За версією слідства, ОСОБА_5 створив організовану групу, у діяльності якої у різні періоди часу брали участь не менше трьох осіб, що попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання з єдиним планом, відомим всім учасникам групи, та розподілом їхніх функцій, спрямованих на досягнення цього злочинного плану, готували і вчиняли корупційні кримінальні правопорушення.
За даними органу досудового розслідування, 19.01.2023 Ухвалою Великої Палати Верховного Суду (яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15.02.2023) прийнято до розгляду справу № 910/15551/20 за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та Компанії «Ferrexpo AG» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2022 року, від 23 червня 2022 року, від 29 червня 2022 року, від 29 серпня 2022 року, від 30 серпня 2022 року та від 08 вересня 2022 року. Розгляд вказаної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15 березня 2023 року.
Однак, у період з 15.02.2023 по 06.03.2023 у бенефіціарного власника компанії «Ferrexpo AG» ОСОБА_11 виник злочинний умисел, направлений на надання суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_11 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.
У вказаний період, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_11 доручив своїй довіреній особі - директору з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_12 зустрітись з ОСОБА_9, який, як було відомо ОСОБА_11, мав сталі позаслужбові зв`язки з Головою Верховного Суду ОСОБА_5 та іншими суддями Верховного Суду, та з`ясувати щодо можливості посприяти у наданні неправомірної вигоди суддям Верховного Суду за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_11 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.
За даними слідства, зустріч між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 відбулася 06.03.2023 в офісі останнього, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Полтавська, 10. Під час цієї зустрічі, яка відбулась у присутності ОСОБА_10, було повідомлено про готовність ОСОБА_11 надати неправомірну вигоду суддям Верховного Суду за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_11 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування вищевказаної постанови.
У період з 06.03.2023 по 09.03.2023 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 довели до відома ОСОБА_5, який входив до складу колегії суддів Великої Палати Верховного Суду, яка розглядала справу № 910/15551/20 за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» та Компанії «Ferrexpo AG», про готовність ОСОБА_11 надати неправомірну вигоду за скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.
Як вказує детектив, ОСОБА_5 як організатор організованої групи, який погоджував кандидатури осіб, згодних надати неправомірну вигоду, та визначав розмір неправомірної вигоди і порядок її розподілу між всіма членами організованої групи, надав вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомити ОСОБА_11, що за необхідні останньому рішення, він має надати ОСОБА_5 та іншим суддям Верховного Суду неправомірну вигоду у розмірі 1 800 000 млн. доларів США. При цьому ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_10, що свою частину неправомірної вигоди вони мають визначити самостійно.
Отримавши погодження ОСОБА_5, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 довели до відома про вказане ОСОБА_11, та повідомили про необхідність надати неправомірну вигоду у загальному розмірі 2 700 000 млн. доларів США.
При цьому, за твердженнями детектива, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 домовились між собою, не доводячи це до відома ОСОБА_5, що ОСОБА_11 має надати в якості неправомірної вигоди 2 700 000 доларів США, з яких 1 800 000 доларів США будуть передані ОСОБА_5 та іншим суддям Верховного Суду, 900 000 доларів США будуть розподілені між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 особисто.
Для надання ОСОБА_11 можливості зібрати та передати всю суму неправомірної вигоди, судове засідання у справі № 910/15551/20, призначене на 15.03.2023, було перенесено на іншу дату, що було забезпечено ОСОБА_5 та іншими суддями Верховного Суду.
При цьому, за даними слідства, за вказівками ОСОБА_5 ні сам ОСОБА_9, ні його юридична компанія не повинні були брати участь у судовій справі № 910/15551/20 з метою приховування злочинної змови ОСОБА_5 та інших суддів Великої Палати Верховного Суду з ОСОБА_11 .
Як вказує детектив, у період часу з 10 березня по 19 квітня 2023 року ОСОБА_11 частинами передав ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди 2 600 000 доларів США. Зазначені грошові кошти ОСОБА_9 спочатку зберігав у власному офісі за адресою: АДРЕСА_3, а в подальшому перемістив їх для зберігання до індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, орендованому ОСОБА_9 у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6.
Отримавши від ОСОБА_11 грошові кошти, ОСОБА_9 повідомив про це ОСОБА_5 та 19.04.2023 судді Великої Палати Верховного Суду, у тому числі ОСОБА_5, винесли постанову у справі № 910/15551/20, якою, зокрема:
- касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» та Компанії Ferrexpo AG задоволені частково;
- постанова Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року у справі № 910/15551/20 скасована;
- рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20 змінено в мотивувальній частині;
- в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20 залишено в силі.
Надалі, детектив вказує, що 01.05.2023 ОСОБА_5 надіслав ОСОБА_10 повідомлення, в якому надав вказівку поділити отриману від ОСОБА_11 суму неправомірної вигоди наступним чином: 10 пакетів сформувати по 100 000 доларів США, 2 пакети по 150 000 доларів США та один пакет - 50 000 доларів США, а решту суми, тобто 450 000 доларів США, на певний час залишити на зберіганні у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
На виконання такої вказівки, 02.05.2023 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 забрали у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, з індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, орендованого ОСОБА_9, неправомірну вигоду, надану ОСОБА_11 для Голови та суддів Великої Палати Верховного Суду. Цього ж дня, в офісі за адресою: м. Київ, вул. Полтавська, 10, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 сформували 10 пакетів з неправомірною вигодою у загальному розмірі 1 348 800 доларів США (замість необхідних 1 350 000 доларів США внаслідок помилки при підрахунку), де і продовжили зберігати у сейфі офісу.
За даними слідства, 03.05.2023, ОСОБА_10, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_5, забрав з сейфу офісу вищевказані грошові кошти та доставив їх до квартири за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, де передав їх особисто ОСОБА_5 .
Таким чином, 03.05.2023 ОСОБА_5 одержав для себе та інших суддів Верховного Суду першу частину неправомірної вигоди в сумі 1 348 800 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 03.05.2023 складає 49 323 727 грн. 68 коп.
При цьому, 08.05.2023 ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_10 про передачу частини неправомірної вигоди, одержаної від ОСОБА_11, іншим суддям Великої Палати Верховного Суду та надав вказівку передачу йому другої частини неправомірної вигоди у розмірі 450 000 доларів США 15.05.2023.
Так, детектив вказує, що 15.05.2023, ОСОБА_10 забрав у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, з індивідуального сейфу в спеціальному сховищі решту неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США, раніше одержаної від ОСОБА_11
15.05.2023, близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_10, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_5, доставив другу частину неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США до квартири за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, де передав їх особисто ОСОБА_5 .
Таким чином, детектив вказує, що 15.05.2023 ОСОБА_5 одержав для себе та інших суддів Верховного Суду другу частину неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 15.05.2023 складає 16 455 870 грн.
Під час обшуку 15.05.2023 квартири за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, виявлено та вилучено 450 000 доларів США, що цього ж дня були передані ОСОБА_10 .
Під час обшуку 15-16.05.2023 службового кабінету ОСОБА_5 у приміщенні Верховного Суду, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Орлика, 8, у сейфі виявлено та вилучено 548 700 доларів США з числа тих, що були передані ОСОБА_10 03.05.2023.
16.05.2023 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, яке цього ж дня йому вручено відповідно до вимог ст. ст. 278, 481 КПК України.
При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі і які, на думку сторони обвинувачення, об`єктивно пов`язують підозрюваного зі злочином, про підозру у вчиненні якого йому повідомлено.
На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».
Також у клопотанні вказано, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою.
Так, на ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, на думку детектива, вказують:
- характер інкримінованого злочину і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним;
-тривалий час роботи ОСОБА_5 на керівних посадах у судових органах, що свідчить про широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів та державних органів, та надає реальні можливості покинути територію України в спосіб, який унеможливить його ідентифікацію;
-наявність декількох паспортів для виїзду закордон та дипломатичного паспорта, який дає додаткові переваги громадянам України при перетині кордону;
-історія неодноразових виїздів ОСОБА_5 за межі України у період 2018-2023 років, в т.ч. під час дії воєнного стану, що може свідчити про наявність у нього за кордоном стійких соціальних зв`язків та місць в яких він може проживати;
- відсутність контролю за значною територією України внаслідок збройної агресії російської федерації, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску;
- майновий стан ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_14, що дозволяє їм без жодних проблем залишити межі України, обрати будь-яку країну світу для проживання та залишатись там протягом тривалого часу.
Про ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на думку детектива, свідчить те, що ОСОБА_5 маючи знайомства і вплив, як безпосередньо, так і здійснюючи вплив на колег по роботі, а також підлеглих йому працівників суду, може знищити чи спотворити оригінали матеріалів судової справи № 910/15551/20. Також, в контексті наявності зазначеного ризику, на думку детектива, слід враховувати саму специфіку злочину в якому підозрюється ОСОБА_5 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.04.2023 Велика Палата Верховного Суду у складі головуючого судді - ОСОБА_15, судді-доповідача - ОСОБА_16, суддів - ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_5, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, винесла рішення у справі № 910/15551/20 про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.
Тобто, за обґрунтованою версією сторони обвинувачення ОСОБА_5, з метою вчинення злочину та доведення свого умислу до кінця спілкувався з великою кількістю суддів Верховного Суду, в тому числі Великої палати. При цьому, частина з цих суддів перевіряється стосовно їх причетності до участі в злочинній діяльності, що в свою чергу може спонукати їх сприяти ОСОБА_5 в спробі знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Точне коло причетних осіб на даний час з об`єктивних причин встановити неможливо. Перебуваючи на волі, як вважає детектив, ОСОБА_5 може використати адміністративні повноваження та особисті стосунки з суддями для можливого залучення їх до знищення важливих документів, як це сталось при розгляді судової справи № 910/15551/20.
Крім того, детектив зазначає, що доступ до спеціалізованої автоматизованої системи документообігу суду «Д3» ОСОБА_5, а також вищевказані судді, працівники апарату та технічні працівники за його проханням, можуть спробувати спотворити або видалити важливі електронні документи, включаючи ті, які можуть допомогти визначити авторів електронних документів, рух документів, відправлення судових рішень в Єдиний реєстр судових рішень, тощо.
Крім того, детектив зазначає, що остаточно в ході обшуків з предмету неправомірної вигоди знайдено близько 1 млн. доларів США, а решта грошових коштів залишаються в невідомому місці, що може свідчити про те, що ОСОБА_5 та пов`язані з ним треті особи переховують грошові кошти, а в подальшому можуть вжити заходів з метою їх перетворення або знищення, як таких що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також детектив зазначає про ризик незаконного впливу на свідків та експертів, оскільки:
- ОСОБА_5, з метою уникнення кримінальної відповідальності має можливість контактувати з невстановленими досудовим розслідуванням співучасниками злочину, консультувати їх з приводу можливих способів уникнення їх встановлення та притягнення до відповідальності, зокрема необхідним врахування ризику здійснення тиску зі сторони підозрюваного на ще не допитаних свідків, зокрема суддів Великої Палати Верховного Суду . Також ОСОБА_5 може спробувати вплинути на свідків в тому числі ОСОБА_11, щоб вони змінили свої покази або відмовились від свідчень;
- в подальшому в рамках кримінального провадження планується призначення ряду експертиз, а враховуючи зв`язки ОСОБА_5, який в тому числі за пособництва ОСОБА_9, має можливість вирішити питання в потрібному для себе руслі, це може призвести до незаконного впливу на судових експертів;
- ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Про ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином свідчить поведінка ОСОБА_5 під час невідкладного обшуку за місцем його проживання, зокрема останній вже активно перешкоджав кримінальному провадженню. Так, в ході обшуку він не виконував законні вимоги детективів та не реагував на їх зауваження та намагався приховано користуватись своїм телефоном, ймовірно знищував на ньому інформацію та не передавав його детективам на їх вимогу. Такі дії ОСОБА_5, який має вищу юридичну освіту та великий професійний досвід судді, свідчать про його умисні дії щодо протидії досудовому розслідуванню та були зафіксовані в протоколі слідчої дії та на відеозаписі.
Крім того, детектив вказує, що ОСОБА_5 та його дружина мають у власності ряд об`єктів нерухомості., а тому перебуваючи на волі та розуміючи ризик їх втратити у зв`язку з можливою конфіскацією нерухомого майна, підозрюваний та його дружина, яка працює нотаріусом, можуть спробувати здійснити відчуження нерухомого майна на третіх осіб, що унеможливить в подальшому досягнення такої цілі кримінального провадження, як забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.
Також детектив зазначає, що ОСОБА_5, маючи зв`язки серед службових осіб різних правоохоронних та інших державних органів, відповідний авторитет серед суддів та працівників суду, може опосередковано здійснювати тиск на представників сторони обвинувачення та суд з метою незаконного впливу на перебіг досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень.
Крім того, про ризик вчинення іншого кримінального правопорушення свідчить те, що матеріалами оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій у даному провадженні зафіксовано розмови і домовленості ОСОБА_5 та інших осіб, у тому числі, які входять до складу організованої групи, про систематичне скоєння тяжких та особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень, пов`язаних з наданням/одержанням неправомірної вигоди, зловживанням впливом, тиском на представників судової гілки влади при розгляді та ухвалені судових рішень не тільки у Верховному Суді, а й в усіх судових установах України.
Враховуючи, що на цей час ОСОБА_5 притягується до кримінальної відповідальності і вірогідно усвідомлює невідворотність покарання, існує висока ймовірність того, що він може вчинити, як суддя Верховного Суду, інші кримінальні правопорушення з метою покращення свого фінансового становища для подальшого фінансування ухилення від кримінальної відповідальності.
Детектив вказує, що встановлені в ході досудового розслідування та відображені у його клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, а також те, що основними є ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, знищення доказів та вплив на свідків, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_5 .
При цьому, вивченням особи підозрюваного даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено, натомість встановлено, що він може бути застосований до ОСОБА_5, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
При цьому, детектив зазначає, що враховуючи час повідомлення ОСОБА_5 про підозру і обсяг процесуальних дій, які необхідно провести з метою встановлення та перевірки фактів та обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є необхідність визначення строку тримання під вартою у 60 днів.
На думку детектива, ураховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, дані про особу підозрюваного, репутацію підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, заставу в розмірі 55 900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 150 350 600 грн, оскільки внесення застави в меншому розмірі не зможе гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків. Доцільність визначення розміру застави саме у такому розмірі, на переконання детектива, додатково обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для застави, а отже, заставу може бути внесено у тому числі іншою особою, яка має фінансову таку можливість.
У разі внесення застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, на думку детектива, є необхідним та обґрунтованим покласти на підозрюваного такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає (м. Київ), без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_9 та свідками: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_11, ОСОБА_10 ;
- здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
2. Позиції сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали вимоги клопотання та просили його задовольнити. На обгрунтування своїх доводів та законності проведення слідчих дій просили долучити відповідні процесуальні документи. Також просили долучити Рішення Вищої Ради Правосуддя від 18.05.2023 № 494/0/15-23 про надання згоди на утримання під вартою судді Верховного Суду ОСОБА_5 .
Захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7, заперечували проти задоволення цього клопотання.
Адвокат ОСОБА_7 долучив письмові заперечення, в яких зазначені такі доводи:
- клопотання про застосування запобіжного заходу подано до розгляду по суті Вищою Радою Правосуддя про надання згоди на утримання судді під вартою;
- клопотання детектива не відповідає ст. 184 КПК України, оскільки не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, не описано конкретної кваліфікації інкримінованого злочину; відсутнє обгрунтування неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів;
- пред`явлена ОСОБА_5 підозра є необгрунтованою, оскільки не містить викладу фактичних обставин, а підозра щодо створення організованої групи та керівництва нею є неконкретною;
- враховуючи давні дружні зв`язки із ОСОБА_5 та активну участь ОСОБА_10 у розслідуваних подіях, останній спровокував ситуацію, яка склалася;
- відсутні матеріали про узгодженість ОСОБА_5 з іншими суддями Великої Палати Верховного Суду щодо прийняття конкретного рішення у справі;
- розгляд справи №910/15551/20 відбувався колегіально та рішення за наслідками такого розгляду не є результатом дій ОСОБА_5, при цьому останній скористався своїм процесуальним правом винесення окремої думки по справі щодо незгоди із рішенням;
- наявні у матеріалах клопотання докази не є достатніми для утримування особи під вартою та виправдання застосування такого рівня втручання у право особи на особисту свободу.
Також адвокат зазначав про відсутність ризиків, оскільки:
- тяжкість інкримінованого злочину не може виступати єдиною та достатньо підставою для встановлення ризику втечі;
- широке коло знайомств ОСОБА_5 серед посадових осіб державних та правоохоронних органів не може свідчити про імовірність втечі підозрюваного;
- з боку ОСОБА_5 відсутні будь-які дії, направлені на втечу чи переховування, оскільки він особисто отримав повідомлення про підозру та подання на отримання згоди про утримання під вартою. Так само адвокат вказує, що підозрюваний не вчиняв жодних дій із перешкоджання кримінальному провадженню, в т.ч. під час обшуку;
- ризики імовірного знищення важливих речей та документів у цьому кримінальному провадженні та впливу на свідків є лише задекларованими та нічим не підтвердженими, однак можуть бути нівельовані покладенням на підозрюваного ряду обов`язків.
У судовому засіданні, захисники вказали, що в обґрунтування підозри не можуть бути покладені результати обшуків, які проводилося невідкладно, оскільки відсутні відомості щодо законності їх проведення. Також зазначили, що ОСОБА_5 завжди повертався з-закордону після коротких виїздів.
При цьому, на переконання адвокатів, вказаний прокурором розмір застави є непомірним та не відповідає майновому стану підозрюваному. До того ж, стан здоров`я ОСОБА_5 є не сумісним із запобіжним заходом у виді тримання під вартою, що підтверджується долученими стороною захисту документами.
Просили врахувати сімейний стан ОСОБА_5, його публічний статус, та взяти до уваги, що він допомагає ЗСУ, а саме здійснює щомісячні відрахування із суддівської винагороди.
Також адвокати зазначили, що станом на розгляд клопотання, ОСОБА_5 здав до НАБУ наявні у нього паспорти для виїзду з України.
За таких обставин, адвокати просять відмовити у застосуванні запобіжного заходу або ж застосувати найменш обтяжливий у виді особистого зобов`язання чи домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію своїх захисників, вказав, що озвучені стороною обвинувачення відомості про його майновий стан не відповідають дійсності. Крім того, ОСОБА_5 повідомив про особисті обставини, наявність ряду хвороб, факт перебування на утриманні матері непрацездатного віку, яка проживає з ним та факт виїзду дружини і сина закордон після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 482 КПК України утримання судді під вартою чи арештом здійснюється за згодою Вищої ради правосуддя.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1) чи наявна згода Вищої ради правосуддя на утримання судді під вартою та чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1. Щодо наявності згоди Вищої ради правосуддя на утримання судді під вартою та набуття статусу підозрюваного
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до особи, яка є суддею, слідчий суддя має перш за все перевірити чи дотримано порядок, передбачений ст. 482 КПК України. Зокрема, частиною першої вказаної статті передбачено, що утримання судді під вартою здійснюється за згодою Вищої ради правосуддя.
Вказане клопотання подане відносно ОСОБА_5, який є суддею Верховного Суду. Під час судового засідання, прокурорами долучено Рішення Вищої ради правосуддя від 18.05.2023 № 494/0/15-23, яким надано згоду на утримання під вартою судді Верховного Суду ОСОБА_5 .
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду вказаного клопотання та вирішення питання щодо можливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Крім того, запобіжний захід на стадії досудового розслідування може застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру та особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчим суддею, згідно з вимогами ст. 208 та ст. 482 КПК України, 16 травня 2023 року о 12 год. 32 хв. ОСОБА_5 було затримано, що підтверджується долученим протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.05.2023.
При цьому, 16 травня 2023 року письмове повідомлення про підозру заступником Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 було вручено особисто ОСОБА_5, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, зокрема за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
Вказані норми передбачають відповідальність, зокрема, за одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене організованою групою.
Відповідно до Указу Президента України від 10.11.2017 № 357/2017 ОСОБА_5 призначено суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а рішенням Пленуму Верховного Суду від 22.10.2021 ОСОБА_5 було обрано Головою Верховного Суду, отже згідно з п. 3 примітки до ст. 368 КК він є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
Зі змісту клопотання та пояснень прокурорів вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини одержання Головою Верховного Суду ОСОБА_5 як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та інших суддів Верховного Суду за прийняття ухвалення Великою Палатою Верховного Суду рішення на користь компанії «Ferrexpo AG» та її бенефіціарного власника ОСОБА_11 у межах судової справи №910/15551/20.
Як вбачається із матеріалів долучених до клопотання, 19.01.2023 Ухвалою Великої Палати Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 910/15551/20 за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та Компанії «Ferrexpo AG» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2022 року, від 23 червня 2022 року, від 29 червня 2022 року, від 29 серпня 2022 року, від 30 серпня 2022 року та від 08 вересня 2022 року. Розгляд вказаної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15 березня 2023 року.
Однак, за версією слідства, у період з 15.02.2023 по 06.03.2023, ОСОБА_11, який є бенефіціарним власником компанії «Ferrexpo AG» вживав заходи, направлені на позитивне вирішення зазначеної судової справи за надання неправомірної вигоди, зокрема з цією метою доручив своїй довіреній особі - директору з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_12 зустрітись з наближеною до Голови Верховного Суду особою - ОСОБА_9 .
Так, на виконання вказаного, відбулася зустріч ОСОБА_12 з ОСОБА_10 та ОСОБА_9, під час якої було озвучено готовність ОСОБА_11 надати неправомірну вигоду суддям Верховного Суду за ухвалення ними судового рішення в інтересах компанії «Ferrexpo AG», а саме скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.
Надалі, зміст вказаної розмови та суть озвученої пропозиції була доведена до відома Голову Верховного Суду ОСОБА_5, який входив до складу колегії суддів Великої Палати Верховного Суду, яка розглядала справу № 910/15551/20 та останнім було повідомлено суму неправомірної вигоди, яка має бути передана йому та суддям Верховного Суду, яка становила 1 800 000 млн. доларів США. При цьому, визначення частини неправомірної вигоди ОСОБА_9 та ОСОБА_10 має відбуватися ними самостійно.
Отримавши погодження ОСОБА_5, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 довели до відома ОСОБА_11, що за необхідне йому рішення, останній має надати неправомірну вигоду у загальному розмірі 2 700 000 млн. доларів США. При цьому, за встановленими слідством обставинами, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 самостійно визначили остаточну суму неправомірної вигоди, з яких 1 800 000 доларів США мають бути переданими ОСОБА_5 та іншим суддям Верховного Суду, а 900 000 доларів США будуть розподілені між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 особисто.
Надалі, про таку суму неправомірної вигоди було повідомлено ОСОБА_11 та з метою підготовки останнім необхідної суми неправомірної вигоди, судове засідання із розгляду справи № 910/15551/20 було перенесено на 19.04.2023.
У ході слідства було встановлено, що з березня по квітень 2023 року ОСОБА_11 частинами передав ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди 2 600 000 доларів США, яка зберігалася у різних місцях, зокрема, спочатку в офісі ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3, а пізніше в індивідуальному сейфі в спеціальному сховищі, орендованому ОСОБА_9 у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6.
При цьому, після отримання вказаних грошових коштів та після обізнаності ОСОБА_5 про наявність грошових коштів, 19 квітня 2023 року Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/15551/20, було, зокрема, задоволено частково касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» та Компанії Ferrexpo AG, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року у справі № 910/15551/20 скасувано.
За версією слідства, механізм вказаного злочину, передбачав передачу та одержання неправомірної вигоди поетапно та по частинах, в різні заздалегідь обумовлені проміжки часу та через ряд залучених осіб. Так, за даними слідства, ймовірні учасники злочину обумовили, що передача неправомірної вигоди відбуватиметься після ухвалення відповідного судового рішення поетапно - двома частинами.
Зокрема, 01.05.2023 ОСОБА_5 надано вказівку ОСОБА_10 про передачу першої частини неправомірної вигоди, яка мала бути розподілена у такому вигляді: 10 пакетів сформувати по 100 000 доларів США, 2 пакети по 150 000 доларів США та один пакет - 50 000 доларів США. За даними слідства, така вказівка була виконана та необхідна сума грошових коштів була переміщена із місця зберігання індивідуального сейфу, розфасована за потрібними пакунками та уже 03.05.2023 передана ОСОБА_5 за місцем його проживання.
З матеріалів долучених клопотання вбачається, що зазначена частина неправомірної вигоди була переміщена з місця проживання ОСОБА_5 до приміщення Верховного Суду, та вже 08.05.2023 останній під час розмови з ОСОБА_10 повідомив про передачу частини неправомірної вигоди іншим суддям Великої Палати Верховного Суду. Крім того, ОСОБА_5 надав вказівку передати йому другу частину неправомірної вигоди у розмірі 450 000 доларів США - 15 травня 2023 року.
На виконання зазначеного, 15.05.2023 ОСОБА_10 забрав з індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, решту неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США та доставив її того ж дня до місця проживання ОСОБА_5 та передав йому особисто.
У ході досудового розслідування, зокрема 15.05.2023 під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, виявлено та вилучено 450 000 доларів США, які цього ж дня були передані ОСОБА_10 . Крім того, в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_5 у приміщенні Верховного Суду, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Орлика, 8, у сейфі виявлено та вилучено 548 700 доларів США з числа тих, що були передані ОСОБА_10 ще 03.05.2023.
Крім того, після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, в якій за даними слідства, було передано частину неправомірної вигоди та виявлено її детективами, ОСОБА_5 було затримано, що підтверджується протоколом затримання від 16.05.2023.
Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
На переконання слідчого судді, описані вище дії зазначених осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, певний рівень підпорядкованості та розподіл ролей, а тому з огляду на зміст та обсяг дій підозрюваного ОСОБА_5 існують достатні підстави вважати, що він виконував роль організатора.
Зокрема, такий висновок про імовірну роль ОСОБА_5 та форму співучасті з іншими особами, слідчий суддя робить, враховуючи, що підозрюваний:
- здійснював комунікацію із імовірними учасниками організованої групи та ним надавалися вказівки, зокрема щодо дати передачі неправомірної вигоди, місця її передачі та форми;
- координував дії інших співучасників щодо обсягу їх дій, зокрема із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_9 не брати участь у судовій справі № 910/15551/20;
- узгоджував позиції суддів по конкретній справі, визначав суми імовірної неправомірної вигоди іншим суддям Великої Палати Верховного Суду;
- самостійно здійснював передачу частини неправомірної вигоди іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, що вбачається із його сповіщення інших співучасників 08 травня 2023 року про здійснення такої передачі.
Зазначена роль ОСОБА_5 та його ймовірна причетність до розслідуваного злочину на даному етапі досудового розслідується підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності, а саме:
- протоколом огляду від 16.05.2023, в ході якого оглянуто Єдиний реєстр судових рішень стосовно стану розгляду судової справи № 910/15551/20;
- протоколом від 28.04.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи відносно ОСОБА_10, під час якого зафіксовано обговорення останнім з ОСОБА_9 обставин передачі ОСОБА_9 та одержання ОСОБА_5 неправомірної вигоди;
- протоколом від 01.05.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи відносно ОСОБА_9, за результатами якого зафіксовано: обговорення 17.03.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 обставин розгляду судової справи № 910/15551/20, обставини перенесення судового розгляду на 19.04.2023 у Верховному Суді, зацікавленість суддів Великої Палати Верховного суду у прийнятті ними судових рішень;
обговорення 01.04.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 щодо кількості наданих останнім через довірених осіб грошових коштів ОСОБА_9 для подальшої передачі Голові Верховного Суду ОСОБА_5 та іншим суддям Верховного Суду за прийняття у справі № 910/15551/20; обговорення 24.04.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 щодо позитивного рішення, прийнятого на користь останнього у справі № 910/15551/20; обговорення 01.05.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо розподілу неправомірної вигоди на частини (пакети), які необхідно надати ОСОБА_5 ;
- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту;
- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів спостереження за готівковими грошовими коштами у сумі 1 348 800 доларів США;
- протоколом від 16.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_5 ;
- протоколом від 16.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту;
- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем відносно ОСОБА_10 ;
- протоколом від 16.05.2023 обшуку робочого кабінету Голови Верховного Суду ОСОБА_5, що знаходиться на другому поверсі приміщення Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8, у ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 548 700 доларів США, які є частиною неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА_5 03.05.2023;
- протоколом від 16.05.2023 обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 450 000 доларів США, які є частиною неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА_5 15.05.2023;
- протоколом від 15-16.05.2023 обшуку службового кабінету ОСОБА_5 у приміщенні Верховного Суду, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Орлика, 8, у сейфі виявлено та вилучено 548 700 доларів США з числа тих, що були передані ОСОБА_10 ще 03.05.2023;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо неконкретності підозри в частині пред`явленої підозри у керівництві організованої групи, оскільки враховуючи початкову стадію досудового розслідування та зібрані у ході його здійснення відомості, які відображені у відповідних протоколах слідчих дій, слідчий суддя вважає наявними ознаки відповідної ролі ОСОБА_5 . При цьому, слідчий суддя відзначає, що зафіксовані відомості дають підстави вважати, що підозрюваним здійснювалися дії організаційного характеру у формі віддання наказів, давання доручень, застосування заходів впливу на інших імовірних учасників об`єднання (зокрема суддів Великої Палати Верховного Суду). Характер та спосіб такого впливу, а також точний обсяг ролі кожного із співучасників може бути встановлений лише в ході всебічного та повного досудового розслідування, яке на разі перебуває на початковій стадії.
Крім того, у ході розгляду поданого клопотання стороною захисту зазначалося про недопустимість поданих на обґрунтування повідомленої підозри, протоколів обшуків, оскільки такі слідчі дії не були санкціоновані ухвалами слідчого судді. Однак, у ході розгляду такого клопотання зазначені твердження не знайшли свого підтвердження, враховуючи, що прокурорами долучено ухвали слідчих суддів, якими було визнано невідкладність та законність таких слідчих дій.
Щодо доводів про наявність провокації відносно ОСОБА_5, у зв`язку із імовірним використанням дружніх відносин останнього із ОСОБА_10, то слідчий суддя не вбачає на даному етапі ознак очевидної провокації, яка б відповідала критеріям ЄСПЛ. Так, наявність або відсутність провокації на вчинення злочину встановлюється вже під час судового розгляду по суті, однак слідчий суддя відзначає, що висунута стороною захисту позиція базується виключно на твердженні про наявність довготривалої дружби. При цьому, не повідомлено будь-яких доводів, які би свідчили про наявність прихованих мотивів особи або ж її залежності від правоохоронних органів та активну роль останніх.
Також слідчий суддя відхиляє доводи адвоката ОСОБА_6 щодо відсутності під час проведення обшуку та затримання представника ради адвокатів регіону, оскільки зазначене не свідчить про очевидну недопустимість результатів таких слідчих дій. Більше того, законодавство не містить вимог щодо забезпечення присутності представника ради адвокатів регіону під час затримання. Крім того, гарантії адвокатської діяльності не поширюються на особу, право на здійснення адвокатської діяльності якої зупинене і яка перебуває під дією присяги судді. Так, слідчий суддя відзначає, що ст. 23 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює гарантії саме при здійсненні адвокатської діяльності, а не гарантії для будь-якої особи, що отримала свідоцтво про право на її здійснення, про що свідчить як сама назва відповідної статті, так і її зміст. Протягом строку зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати, а тому відповідні гарантії на таких осіб не поширюються.
Інші доводи захисників щодо неконкретизації викладу фактичних обставин чи недоведеності, що відповідне листування або обговорення відбувається за участі або ж про підозрюваного, є непереконливими, оскільки аналізуючи надані матеріали у сукупності та співставляючи їх з встановленим перебігом подій імовірного вчиненого злочину, слідчий суддя вважає, що висунуті стороною обвинувачення версії та твердження дійсно є обгрунтованими. У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає виправданим посилання сторони обвинувачення на відповідні матеріали для обґрунтування повідомленої ОСОБА_5 підозри.
За таких обставин, позиція сторони захисту та зазначені ними доводи не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 .
3.3. Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід, (5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:
1)обставини затримання особи одразу після ймовірного вчинення ним розслідуваного злочину, а саме - після передачі йому грошових коштів, що може спонукати підозрюваного до втечі, враховуючи вагомість доказів, зібраних проти нього та обставини виявлення його ймовірної причетності до злочину;
2)історія перебування закордоном в т.ч. і в період воєнного стану, зокрема у період із 14.05.2022 по 30.04.2023 ним було здійснено 7 перетинів кордону;
3)пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
4)високий майновий стан як самого підозрюваного ОСОБА_5, так і його близьких осіб, наявність нерухомого та рухомого майна, значних грошових заощаджень, які на переконання суду, є достатніми для фінансового забезпечення підозрюваного під час можливого його переховування;
5)перебування членів сім`ї закордоном, що свідчить про наявність та можливість проживання закордоном;
6)тісні професійні та соціальні зв`язки, в т.ч. з працівниками державних та правоохоронних органів, які можуть бути використані з метою ухилення від кримінальної відповідальності та уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон при спробі виїзду за межі України.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.3.2. Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи детектива про існування вказаного ризику, враховуючи, що:
-за версією слідства, підозрюваний є організатором розслідуваних злочинів та керував діями інших співучасників, узгоджував дії з іншими залученими особами, що дає підстави вважати про наявність можливостей для зміни чи знищення наявних у таких осіб документів;
-поведінка підозрюваного під час проведення обшуку за місцем його проживання та відразу після імовірного вчинення злочину, зокрема з протоколу обшуку встановлено, що ОСОБА_5 повідомив, що виявлений мобільний телефон йому не належить, а в подальшому всупереч вказівкам детективів, намагався його вимкнути;
-специфіка обставин розслідуваного злочину, який передбачає отримання неправомірної вигоди за прийняття судового рішення, а тому існують ризики спотворення чи зміни документів зазначеної судової справи або ж проектів, чернеток, які стосуються обставин прийняття відповідного рішення. У цьому контексті, слідчий суддя бере до уваги озвучену стороною захисту інформацію про наявність чи підготовку окремої думки ОСОБА_5 у справі № 910/15551/20. Так, чинне законодавство не визначає строки для підготовки чи опублікування суддею окремої думки, у разі такої. Однак, слідчий суддя критично сприймає імовірність існування такої думки, враховуючи, що у судовому засіданні стороною захисту не представлено будь-яких проектів, записів чи інших документів, які би підтвердили зазначене;
-станом на розгляд вказаного клопотання не відшукано та не виявлено частину неправомірної вигоди, які передані ОСОБА_5, а саме, з а озвученими прокурорами даними - 450 300 доларів США, які були передані ОСОБА_5, а тому існують ризики перетворення, знищення чи приховування таких коштів, які є важливими доказами у цьому кримінальному провадженні;
-з огляду на статус та посаду судді Верховного Суду, існує імовірність особистого або опосередкованого доступу до реєстру судових рішень, а також до автоматизованої системи документообігу суду Д-3 задля внесення змін до документів, які знаходяться в таких системах;
-у ході досудового розслідування встановлено активне використання ймовірних співучасників технічних засобів передачі інформації, в т.ч. програмами із високим рівнем конспіративності, з огляду на що існує ймовірність, що такі засоби зберегли на собі сліди такої комунікації, а тому враховуючи, що відкрита стадія досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні розпочалася лише 15.05.2023 існує загроза знищення файлів та відомостей, що можуть міститися у поштових скриньках, хмарних сховищах, оскільки використовуючи віддалений доступ до таких сервісів, можна буде спотворити їх зміст чи знищити їх.
Такі відомості, на переконання слідчого судді, свідчать про можливість вчинення підозрюваним дій, спрямованих на зміну, спотворення чи знищення документів з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
3.3.3. Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги:
- інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, в якому він був організатором і виконував активні дії, у зв`язку з чим він може координувати дії та показання інших співучасників або вчиняти вплив на інших осіб щодо змісту, характер та обсяг їх показань та процесуальної поведінки;
- за версією слідства, ОСОБА_5 був організатором групи, а тому існує можливість впливати на свідків, використовуючи статус та можливості як свої власні, так і інших співучасників;
- у ході досудового розслідування встановлено, що значна частина грошових коштів були віднайдені за місцем проживання інших осіб, яким підозра не пред`явлена, що може спонукати підозрюваного вплинути на них задля підготовки версії щодо походження таких коштів;
-зафіксовані у ході здійснення досудового розслідування поведінка та сприйняття підозрюваним свого статусу як Голови Верховного Суду свідчить, що він може користовуватися ним задля впливу на інших осіб, ймовірно причетних осіб або ж свідків. Зокрема, слідчий суддя відзначає, що у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтроль, було зафіксовано такі висловлювання з боку підозрюваного «Ну, блин, ты общаешься с руководителем судебной власти. Все как-бы тебя считают своим человеком. Это очень хорошо. Ты любой вопрос можешь решить». Зазначене свідчить про усвідомлення підозрюваним високого рівня статусу своєї посади, можливості і готовності його використання задля впливу на осіб;
- у ході досудового розслідування існує імовірність залученості або обізнаності великої кількості осіб, які на цій стадії досудового розслідування не допитані, однак їм можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину.
3.3.4. Щодо ризику іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Слідчий суддя бере до уваги, що під час невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, який проходив 15.05.2023-16.05.2023 за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_5 намагався перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема всупереч вимогам детективів намагався приховано користуватись виявленим телефоном та не передавав його детективам на їх вимогу. Дійсно, такі дії ОСОБА_5, який має вищу юридичну освіту та великий професійний досвід судді та обізнаний про порядок проведення слідчих дій, свідчать про його умисні дії щодо протидії досудовому розслідуванню та були зафіксовані в протоколі слідчої дії та на відеозаписі.
Також, ОСОБА_5 та його дружина мають у власності певну кількість об`єктів нерухомості, а тому усвідомлюючи ризик їх втратити у зв`язку з можливою конфіскацією нерухомого майна, може вдатися до спроб відчуження чи переоформлення нерухомого майна на третіх осіб, що унеможливить в подальшому досягнення такої цілі кримінального провадження, як забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання. У цьому контексті, слідчий суддя бере до уваги, що дружина ОСОБА_5 є нотаріусом, що свідчить про доступ до реєстрів прав на нерухоме майно та спроможність виконувати нотаріальні дії в будь-який час.
Крім того, ОСОБА_5, з огляду на його посаду та тривалий досвід роботи має тісні зв`язки серед службових осіб різних правоохоронних та інших державних органів, відповідний авторитет серед суддів та працівників суду, а тому може опосередковано здійснювати тиск на представників сторони обвинувачення та суд з метою незаконного впливу на перебіг досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень.
Також слідчий суддя зауважує, що обставини та характер вчинення розслідуваних злочинів, зафіксовані факти конспірації у телефонних розмовах та використання іноземних номерів, вказують про високий рівень підготовки та конспіративності дій співучасників, що підтверджує схильність та здатність, зокрема і підозрюваного ОСОБА_5 приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами.
3.3.5. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення
Слідчий суддя бере до уваги зафіксовані відомості під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема щодо імовірного впливу на формування державних органів суддівського врядування та можливість вчинення інших корупційних злочинів у складі осіб організованої групи. Так, слідчий суддя вважає, що зазначені факти вказують на можливості вчинення (планування) іншого кримінального правопорушення, а тому мають бути предметом детальної та негайної перевірки органом досудового розслідування.
Водночас, слідчий суддя критично оцінює можливість вчинення підозрюваним злочинів з метою покращення свого фінансового становища, оскільки такі твердження сторони обвинувачення є занадто абстрактними та неконкретизованими, а тому слідчий суддя їх відхиляє.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України;
- пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-наявність хронічних хвороб у підозрюваного, які не будуть перелічуватся в ухвалі, оскільки дослідження матеріалів щодо переліку таких захворювань, здійснювалося у закритому судовому засіданні;
- станом на день розгляду клопотання ОСОБА_5 виповнилося 43 роки;
-відомості про наявність захворювань, які несумісні з триманням під вартою, відсутні;
- достатньо забезпечений майновий стан, описаний у п. 3.6. цієї ухвали;
-міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який одружений, має на утриманні матір похилого віку, має постійне місце роботи - суддя Верховного Суду;
-з наданих матеріалів до клопотання встановлено, що предметом злочину були грошові кошти, про які був обізнаний ОСОБА_5, у сумі 1 800 000 доларів США, з яких 450 000 та 548 700 доларів США віднайдено за місцем його проживання та місцем роботи;
-підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваних злочинів та відомостями про ймовірну участь у них підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, слідчий суддя критично сприймає надані стороною захисту відомості про щомісячні перерахування суддівської винагороди на потреби ЗСУ, оскільки беручи до уваги обставини розслідуваного злочину, а також вагомість наданих доказів щодо інкримінованого ОСОБА_5 злочину, врахування вказаної обставини може певним чином знецінювати щирість та доброчесність покликів допомогти Збройним силам України.
3.5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, зазначених у п. 3.4. цієї ухвали, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних пристроїв та можливістю спілкування з іншими особами (в т.ч. учасниками кримінального провадження та на цей час невстановленими ймовірно причетними особами), що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_5 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Як вказувалось вище, за інкримінований підозрюваному злочин максимально можливе передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років (за ч. 3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України).
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, кількість ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити максимальний строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме - до 14 липня 2023 року включно.
3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного
При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Як встановлено вище, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5, роль останнього як організатора його вчинення, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі вище встановленого п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України, оскільки прокурором наведено достатньо обставин, які свідчать про неможливість забезпечити дотримання підозрюваним, покладених на нього обов`язків вказаним розміром застави.
При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного та його близьких:
-інформацію про доходи ОСОБА_5, згідно якої за період з 24 лютого 2022 по 18 травня 2023 року йому нараховано заробітну плату у сумі 2 604 107, 52 грн, у 2021 році дохід за основним місцем роботи склав 4 115 582 грн, за сумісництвом - 64 676 грн; отримано 110 000 грн подарунок у негрошовій формі; 558 000 грн та 490 671 грн спадщини; 640 728 грн дохід від відчуження нерухомого майна; 700 110 дохід від відчуження нерухомого майна;
-відомості декларації, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, згідно з якої ОСОБА_5 володіє грошовими активами в сумі 383 417 грн, 265 000 доларів США, 33 989 доларів США;
-в оренді ОСОБА_5 та членів його сім`ї знаходиться два об`єкта нерухомого майна: квартира, вартість оренди якої складає - 1 000 грн, та нежитлове приміщення;
-відомості з Реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якими у власності ОСОБА_5 перебувають: квартира, квартири та будинок у місті Миколаєві;
-відомості про належне дружині ОСОБА_5 - ОСОБА_14, майно, а саме: 1) 1/2 двох земельних ділянок, 2) 2 земельних ділянок; 3) квартири, житлового будинку та земельної ділянки у місті Бахмут, Донецької області; 4) квартири у місті Києві; 5) відомості із декларації ОСОБА_5 за 2021 рік про грошові активи дружини - 223 878 грн доходу від зайняття незалежною професійною діяльністю, кошти розміщені на банківських рахунках: 18 155 грн., 40 951 доларів США,
-відомості про безоплатне користування у 2021 році ОСОБА_5 транспортним засобом -Mercedes-Benz GLE 250, 2018 року випуску, з орієнтовною вартістю 1 734 969 грн, який на праві власності належить ОСОБА_14 ;
-відомості про відшукання значної суми грошових коштів за місцем роботи (у сейфі робочого кабінету), які не є попереднього ідентифіковані та імовірно не є предметом неправомірної вигоди у сумі 1 105 000 доларів США, 1 700 євро. Достовірних відомостей чи пояснень про належність їх іншим конкретним особам, у судовому засіданні не надано;
-імовірну передачу через інших осіб грошових коштів членам родини за кордон, що вбачається із відомостей, зафіксованих у ході проведення негласних слідчих розшукових дій.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що у судовому засіданні сторона захисту не змогла надати актуальну інформацію щодо всього майнового стану підозрюваного.
При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує насамперед, поставлені під загрозу суспільно-правові відносини, які виникають при здійсненні правосуддя, специфіку даного кримінального провадження, що полягає у можливому використанні свого статусу очільником судової гілки влади та судді Великої Палати Верховного Суду, прийняти конкретне рішення за одержання неправомірної вигоди. У цьому контексті, слідчий суддя відзначає, що рішення Великої Палати Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права, викладені у таких рішеннях, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Слідчий суддя враховує, що розслідуваний злочин, до якого ймовірно причетний підозрюваний, та обставини його вчинення, створили високі репутаційні ризики як для держави на міжнародній арені у період захисту держави від збройної агресії, так і для судової системи загалом, оскільки ставить під загрозу розвиток правової практики. Більше того, встановлені в ході розгляду цього клопотання відомості, значно знижують рівень довіри суспільства до суддів та ставить під сумнів незалежність та доброчесність представників судової гілки влади в Україні.
Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин справи, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені законодавцем.
Таким чином, враховуючи цинічність можливого вчинення злочину, який інкримінується підозрюваному, суму обумовленої неправомірної вигоди, імовірне залучення до вчинення злочину інших суддів Великої Палати Верховного Суду, особу підозрюваного, на якого покладається обов`язок дотримуватися найвищих вимог стосовно доброчесності, а також факти віднаходження великої суми незадекларованих грошових коштів, високий рівень встановлених ризиків, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 40 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 000 (сто сім мільйонів триста шістдесят тисяч) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним з офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного йому майна, яке є задекларованим, так і ймовірно незадекларованими грошовими активами, а також розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.
Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_9 та свідками: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_11, ОСОБА_10 ;
5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
У випадку внесення застави, строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, і не більше визначеного строку дії основного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто до 14 липня 2023 року включно.
За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000202 від 01.05.2023 року - задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
3.Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування та часу фактичного затримання, визначити на 60 днів - до 14 липня 2023 року включно.
4.Взяти підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, під варту у залі суду.
5.Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 000 (сто сім мільйонів триста шістдесят тисяч) гривень.
6.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави,
згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
7.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі підозрюваний звільняється з-під варти і вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
8.Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
9.Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.
10.У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:
1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2)не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_9 та свідками: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_11, ОСОБА_10 ;
5)здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6)носити електронний засіб контролю.
11.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком з моменту звільнення з-під варти, внаслідок внесення застави - до 14 липня 2023 року включно.
12.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
13.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
14.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
15.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захисникам та направити для виконання керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
16.Виконання ухвали в частині взяття під варту в залі суду і доставлення до місця ув`язнення доручити працівникам Національного антикорупційного бюро України, а в частині тримання під вартою - керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
17.Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
18.Строк дії ухвали - до 14 липня 2023 року включно.
19.Повідомити Вищу раду правосуддя та Президента України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5, який є суддею.
20.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1