Документ № 111120418

Справа № 991/4437/23

Провадження 1-кс/991/4457/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт.Межова, Межівського району, Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2023 до Вищого антикорупційного суду на електронну поштову скриньку надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023.

Однак вказане клопотання надійшло без додатків, про що працівниками Управління документообігу та організаційного забезпечення суду було складено Акт №03.14.1-07/75/2023 від 19.05.2023.

Окрім того як вбачається з електронного листа, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надіслане до суду із електронної поштової скриньки ст.детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 та в той же час, відповідно до протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, клопотання підписане електронним цифровим підписом ОСОБА_8 (Організація (установа) - Національне антикорупційне бюро України). Натомість зі змісту клопотання вбачається, що воно складене старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 . Додатків до такого клопотання, в тому числі Витягу з ЄРДР не додано, що зафіксовано у вищевказаному Акті.

Вказані обставини унеможливлюють встановити особу, яка склала клопотання та відповідно наявність у неї повноважень, тож підстави для розгляду такого клопотання відсутні.

Поряд з цим, 19.05.2023 до Вищого антикорупційного суду через канцелярію суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023, разом із додатками у 2 томах.

У поданому клопотанні ст.детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з можливістю внесення застави у розмірі 2391 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 417 444 грн, з покладенням на підозрюваного, у разі внесення застави, наступних обов`язків: прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52023000000000347 від 06.03.2023; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України; носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що:

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України;

- наявні ризики, передбачені пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення;

-застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання ст.детектива з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Не погоджуючись з доводами прокурора, захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні та в письмових запереченнях просили суд відмовити в задоволенні клопотання ст.детектива, зазначивши, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, оскільки підозра необґрунтована та доданими до клопотання доказами не доведена. Поряд з цим сторона захисту зауважила, що затримання ОСОБА_4 відбулось незаконно, а враховуючи те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України, то підстав для затримання не було. Окрім того захисник вказала на недотримання належної правової процедури, зокрема вручення ОСОБА_4 повідомлення про підзору та на порушення гарантій адвокатської діяльності. В той же час сторона захисту зауважила, що не доведено наявність ризиків, на які посилається сторона обвинувачення. Так стороною захисту зазначено про відсутність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 здійснює адвокатську діяльність у формі адвокатського бюро, тому його репутація серед колег, стійкість соціальних зв`язків є фактами, що свідчать про відсутність наміру у ОСОБА_4 переховуватися від слідства, окрім того ОСОБА_4 відразу заявив про намір давати свідчення та сприяти слідству та в той же час наголошено на тому, що матеріальний стан ОСОБА_4 не відповідає оцінкам, які надані стороною обвинувачення. Захисник зауважила, що за результатом проведеного обшуку у квартирі, де мешкає ОСОБА_4, детективами виявлені грошові кошти у сумі 16 300 доларів США, що відповідає матеріальному становищу ОСОБА_4 та не є надмірною сумою. Будь-яких доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_4 інших заощаджень, які можливо було б використати для переховування від слідства стороною обвинувачення не надано. Поряд з цим власне наявність паспорту для виїзду за кордон не стверджує наявність ризику переховування від слідства та суду. Тож захисник вважала, що стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності наміру у ОСОБА_4 втекти або іншим чином ухилитися від відповідальності. Стосовно відсутності ризику впливати на свідків захисник зауважила, що ОСОБА_4 не здійснював та не здійснює тиск на свідків. Так жодний зі свідків не повідомляв про тиск на нього зі сторони ОСОБА_4, навпаки, у своїх показаннях деякі з них вказують, що тиск був відсутній і рішення про вчинення дій вони приймали самостійно. А наявність у ОСОБА_4 статусу адвоката та обізнаність про правову процедуру у кримінальному провадженні не може бути доводом щодо застосування ним таких знань саме з метою протидії досудового розслідуванню. Поряд з цим захисник просила врахувати те, що ОСОБА_4 є діючим адвокатом, що є єдиним його заробітком, має постійне місце проживання в м.Дніпро, одружений, на його утриманні перебуває син ОСОБА_9 2003р.н., який є студентом денної форми навчання та не має власного заробітку. Окрім того сторона захисту вказала на очевидно непомірний розмір застави, який просить встановити сторона обвинувачення. В той же час відсутні докази наявності у ОСОБА_4 або у членів його сім`ї заощаджень у великих розмірах, а фактичні заощадження ОСОБА_4 в сумі 16 300 доларів США були вилучені детективами в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4, поряд з цим відсутні будь-які докази на підтвердження значного розміру доходів ОСОБА_4 та членів його сім`ї. Натомість сторона обвинувачення обґрунтовує розмір застави ОСОБА_4 грошовими коштами, які фігурують в іншому кримінальному провадженні та були тимчасово вилучені у заявника та не належать ОСОБА_4 . На підставі наведеного ОСОБА_4 та його захисник просили відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Слідчий суддя, дослідивши подане клопотання про застосування запобіжного заходу, а також додані до нього матеріалами, заперечення захисника, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 2391 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 417 444 грн. виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави.

Як вбачається з клопотання про застосування запобіжного заходу, Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023, зареєстрованого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.2 ст.372, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.384 КК України.

В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України.

Згідно повідомлення про підозру, кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.

14.06.2022 прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_10 на підставі листа УСБУ в Дніпропетровській області від 13.06.2022, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 204 КК України, за фактом виготовлення та реалізації на території м. Підгородне та інших населених пунктів Дніпровського району Дніпропетровської області слабоалкогольних напоїв під виглядом сидру, які виготовляються з використанням неякісних інгредієнтів, що становить загрозу для життя та здоров`я людей.

Того ж дня заступником керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_11 за вказаним фактом в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 42022042150000038.

Прокурорами Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області за участі співробітників УСБУ в Дніпропетровській області, 20.02.2023 на підставі ухвал слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2022, проведено обшуки, у тому числі за місцем проживання директора та засновника ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» (ЄДРПОУ 43228892), яке здійснює діяльність з виробництва сидру, а саме у ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_2 .

У ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 останній скористався правовою допомогою адвоката ОСОБА_4, який надає з 2017 року юридичні послуги йому та його родині. Під час обшуку виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: 553 300 грн, 137 720 дол. США та 2360 євро.

Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2023 задоволено частково, а в частині накладення арешту на грошові кошти загальною сумою 137 720 доларів США, 2360 євро та 553 300 грн відмовлено.

Одразу після засідання суду з розгляду клопотання прокурора про арешт вищевказаних грошових коштів адвокат ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_12 про те, що судом відмовлено в накладенні арешту на них. У той же час, ОСОБА_4 зазначив, що вони не будуть повернуті ОСОБА_12, оскільки вони будуть передані працівникам прокуратури та СБУ за непритягнення ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42022042150000038.

У подальшому, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 04.04.2023, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на підбурювання ОСОБА_12 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі за вчинення такою службовою собою в інтересах ОСОБА_12 дій з використанням наданого їй службового становища, а саме інформування про реєстрацію кримінальних проваджень щодо ОСОБА_12, завчасного повідомлення про проведення обшуків чи інших слідчих дій, забезпечення неможливості його кримінального переслідування з боку правоохоронних органів та можливості безперешкодного ведення господарської діяльності.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на підбурювання ОСОБА_12 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, ОСОБА_4 04.04.2023 приблизно об 11год. під час зустрічі із ОСОБА_12 біля будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, розташованої за адресою Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Теплична, 7, повідомив ОСОБА_12, що справжнім ініціатором кримінального провадження відносно нього є керівник Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області та працівники Служби безпеки України. Також ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_12 про те, що у разі виникнення обставин реєстрації кримінальних проваджень щодо останнього, проведення обшуків чи інших слідчих дій, а також створення перешкод для ведення його господарської діяльності з боку правоохоронних органів, вирішити вказані питання може його знайомий із Дніпропетровської обласної прокуратури шляхом використання свого службового становища. Однак, для цього необхідно систематично надавати йому неправомірну вигоду у вигляді 50% прибутку від здійснення господарської діяльності та включити до складу засновників ТОВ «ФРУТБЕРРІ-ДНІПРО» його довірену особу. Одразу після чого, адвокатом ОСОБА_4 разом із ОСОБА_12 пораховано орієнтовну суму річного прибутку за 2022 рік від здійснення господарської діяльності ОСОБА_12, яка склала 8 млн. грн., а 50% від якої дорівнює 4 млн. грн. на рік.

Таким чином, з урахуванням пропозиції ОСОБА_4, ОСОБА_12 мав передавати його знайомому прокурору, який займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі близько 4 млн. грн.

У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, під час зустрічі ОСОБА_12 та адвоката ОСОБА_4, яка відбулася 19.04.2023 близько 13 год. на автомобільному паркувальному майданчику торгівельного центру «Вавілон», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, останній, продовжуючи схиляти ОСОБА_12 до надання неправомірної вигоди, повідомив про необхідність передачі 50% прибутку від здійснення господарської діяльності його знайомому, який займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, за завчасне повідомлення про проведення обшуків чи інших слідчих дій, забезпечення неможливості його кримінального переслідування з боку правоохоронних органів та можливості безперешкодного ведення господарської діяльності.

Під час наступної зустрічі ОСОБА_12 та адвоката ОСОБА_4, яка відбулась 11.05.2023 близько 12 год. в ресторані «Конфеті» торгівельного центру «Вавілон», за адресою: м.Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, ОСОБА_4, діючи з прямим умислом на підбурення ОСОБА_12 до надання неправомірної вигоди особі, які займає відповідальне становище, повідомив останньому про необхідність передачі 50% прибутку від здійснення господарської діяльності його знайомому, який займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, за завчасне повідомлення про проведення обшуків чи інших слідчих дій, забезпечення неможливості його кримінального переслідування з боку правоохоронних органів та можливості безперешкодного ведення господарської діяльності. При цьому, з урахуванням того, що прибуток ОСОБА_12 за останній місяць склав 2 млн грн, ОСОБА_4 запропонував останньому надати 1 млн. грн в якості неправомірної вигоди. Однак після зауважень ОСОБА_12 ОСОБА_4 погодився на суму у розмірі 20 000 доларів США.

18.05.2023 приблизно о 14 год, ОСОБА_4, перебуваючи в салоні власного автомобіля марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився поблизу ТЦ «Вавілон» у м.Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, діючи з прямим умислом, направленим на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, одержав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду в сумі 20 000 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України на 18.05.2023 становить 731 372 гривень) для передачі службовій особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, однак його злочинні дії не були доведені до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Тобто, органом досудового розслідування ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.

18.05.2023 о 14год. 09хв. ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

19.05.2023 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 06.03.2023; протоколами допиту свідка ОСОБА_12 від 06.03.2023, 23.03.2023, 30.03.2023, 21.04.2023, 18.05.2023 про зміст його спілкування безпосередньо з ОСОБА_4 щодо підбурювання до надання неправомірної вигоди особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності та ін.; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 18.03.2023, який повідомив, що звернувся до свого знайомого ОСОБА_4, який раніше працював у прокуратурі з проханням позичити 30000 грн., натомість останній запропонував заробити кошти та повідомив, що треба взяти на себе вину у вчинення кримінального правопорушення та дати викривальні покази, в подальшому на підставі таких «доказів» його було притягнуто до кримінальної відповідальності, хоча він не вчиняв правопорушення; протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів та речей від 18.05.2023, відповідно до якого ОСОБА_12 передано ідентифіковані кошти - 20 000 доларів США; матеріалами кримінального провадження № 42022042150000038 від 14.06.2022, а саме: повідомленням від 21.03.2023 про підозру ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України, обвинувальним актом від 30.03.2023 у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2022, угодою про визнання винуватості від 02.05.2023; вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 17.05.2023, яким затверджено угоду про визнання винуватості від 02.05.2023 та визнано винним ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України; протоколом затримання ОСОБА_4 від 18.05.2023, під час якого виявлено та вилучено ідентифіковані кошти, які ОСОБА_12 передав ОСОБА_4 ; протоколом огляду речей від 19.05.2023, під час якого ідентифіковано грошові кошти, вилучені у ОСОБА_4 ; протоколами НСРД від 16.03.2023, від 07.04.2023, 02.05.2023, 09.05.2023, якими задокументовано спілкування між ОСОБА_12 та ОСОБА_4 .

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст.184 КПК України, а надані докази на обґрунтування клопотання є достатніми.

Варто зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

В той же час доводи ОСОБА_4 та його захисника стосовно відсутності події кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4, надаючи правову допомогу ОСОБА_12 вказував лише на законні способи вирішення питань та він не висловлював жодних вимог щодо надання неправомірної вигоди особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, а віднайдені в нього кошти вважав гонораром ОСОБА_12 за надані ним послуги з правових питань, не заслуговують на увагу, оскільки є предметом дослідження в рамках даного кримінальному провадження. Слідчий суддя приходить до переконання, що вищевказані обставини підлягають ретельній перевірці в ході досудового розслідування, оскільки мають важливе значення для досліджуваних обставин в рамках даного кримінального провадження.

Поряд з цим ОСОБА_4 в ході судового розгляду не заперечував обставини, викладені в протоколі допиту свідка ОСОБА_13 від 18.03.2023, щодо пропозиції взяти на себе вину у вчиненні кримінального правопорушення та дати викривальні покази.

Таким чином за вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваного, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Отже наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

В той же час слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про недотримання належної правової процедури, зокрема вручення ОСОБА_4 повідомлення про підзору та порушення гарантій адвокатської діяльності.

Як вбачається з матеріалів ОСОБА_4 є діючим адвокатом (посвідчення адвоката №0736, дата видачі 30.12.2016) та здійснює адвокатську діяльність в форму адвокатського бюро.

19.05.2023 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.

Вказане повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки оголошені та вручені ОСОБА_4 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 19.05.2023 о 13год. 45хв., про що свідчить розписка, копія якої долучена до матеріалів клопотання.

Положеннями ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначені гарантії адвокатської діяльності. Згідно п.13 ч.1 ст.23 Закону, до таких гарантій належить, в тому числі те що, повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 наголошувала на тому, що повідомлення про підозру було вручене ОСОБА_4 в порушення вищезазначених положень Закону прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а не заступником Генерального прокурора -керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 .

Варто зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к (провадження №13-34кс19), колегія суддів дійшла наступних висновків про застосування норм права: 1) Гарантія незалежності суддів забезпечується тим, що виключно Генеральний прокурор або його заступник перевіряють підстави для повідомлення про підозру судді, складають та підписують її текст, а також можуть повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру; 2) Письмове повідомлення про підозру судді, яке передбачає погодження та подальше підписання такого процесуального документа, може здійснюватися лише Генеральним прокурором або його заступником. Це повноваження Генерального прокурора або його заступника є винятковим і не може бути передоручене іншим особам; 3) Генеральний прокурор або його заступник реалізують повноваження щодо письмового повідомлення про підозру судді незалежно від того, чи здійснюють вони процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні; 4) Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні; 5) Вручення повідомлення про підозру судді уповноваженим суб`єктом за умови, що таке рішення було прийняте (складене) та підписане саме Генеральним прокурором або його заступником, не порушує гарантії суддівської незалежності.

З огляду на вищевказані висновки Великої Палати Верховного Суду про застосування норм права, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність порушень гарантій адвокатської діяльності при повідомленні про підозру ОСОБА_4, оскільки повідомлення про підозру складене та підписане заступником Генерального прокурора -керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15, що відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та вручене уповноваженим прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

У той же час слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту щодо незаконного затримання ОСОБА_4 за відсутності правових підстав, з огляду на наступне.

Згідно доводів сторони обвинувачення, 18.05.2023 приблизно о 14год ОСОБА_4, перебуваючи в салоні власного автомобіля марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився поблизу ТЦ «Вавілон» у м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, одержав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду в сумі 20 000 доларів США для передачі службовій особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі.

Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.05.2023, ОСОБА_4 був затриманий у порядку ст.208 КПК України 18.05.2023 о 14 год. 09хв. в приміщенні ТЦ «Млин», розташованого в м. Дніпро по вул. Калиновій, 9А.

Згідно пояснень учасників, підозрюваного було затримано біля пункту обміну валюти, що ОСОБА_4 не заперечувалось, навпаки він зазначив, що здійснював обмін належних йому коштів.

У ході затримання ОСОБА_4 було проведено його особистий обшук, виявлено та вилучено, зокрема, наступне: грошові кошти 600 (шістсот) доларів США - 6 купюр номіналом 100 доларів США кожна, які знаходились в руках ОСОБА_4 на момент затримання; у гаманці, який знаходився в барсетці ОСОБА_4 виявлено та вилучено грошові кошти, а саме 1965 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень та грошові кошти, а саме 1000 (одна тисяча) доларів США - 10 купюр номіналом 100 доларів США кожна. Окрім того в барсетці ОСОБА_4 виявлено та вилучено паперовий подарунковий пакет з написом в нижній частині «ТМ Гулівер подарунковий пакет», в якому виявлено грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США в двох пачках перемотаних резинками, купюрами номіналом 100 доларів США, по 100 купюр в кожній пачці.

Під час затримання ОСОБА_4 зазначив, що у нього в барсетці наявний паперовий згорнутий подарунковий пакет, який йому перед цим передав як подарунок ОСОБА_12, якому він надає правову допомогу, що саме в пакеті він не знає.

В подальшому у зауваженнях до протоколу затримання ОСОБА_4 зазначив, що ТЦ «Млин» не є місцем злочину, там він нічого злочинного не вчиняв, а тільки міняв належні йому кошти. До його приїзду до місця затримання він зустрівся зі своїм клієнтом та той передав йому на власний розсуд пакет з грошима, які є його гонораром, як зрозумів ОСОБА_4 .

У той же час, згідно доводів сторони обвинувачення серії та номери купюр, виявлених та вилучених у ОСОБА_4 в ході затримання та особистого обшуку, а саме - 20000 (двадцять тисяч) доларів США співпадають із серіями та номерами купюр, зазначених у протоколі огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 18.05.2023, що свідчить про те, що вказані грошові кошти є предметом злочину.

В матеріалах наявний протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 18.05.2023.

Положеннями ст.208 КПК України встановлено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; 4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.

Таким чином з огляду на наведені обставини, на переконання слідчого судді у детективів були підстави для здійснення затримання підозрюваного відразу після отримання від ОСОБА_12 коштів в сумі 20 000 доларів США, які були вручені останньому згідно протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 18.05.2023, для подальшої передачі службовій особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі.

Та обставина, що підозрюваний направився до пункту обміну валюти могла спричинити обмін коштів, які були перед цим ідентифіковані та вручені ОСОБА_12 для подальшого використання під час проведення заходів перевірки фактичних даних про одержання неправомірної вигоди службовою особою яка займає відповідальне становище, що б унеможливило їх віднайдення та звірення їх серій та номерів купюр, які зафіксовані в протоколі огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 18.05.2023. Вказане зумовило негайне затримання підозрюваного, що відповідає положенням ст.208 КПК України.

Тож за наведених обставин слідчий суддя відхиляє такі доводи сторони захисту щодо відсутності правових підстав для затримання ОСОБА_4 .

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Так, зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є обґрунтованим, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи, що у разі засудження за інкриміноване корупційне кримінальне правопорушення, неможливо застосувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та застосування більш м`якого покарання, може вжити заходів до переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також з п. 36 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України».

Поряд з цим ст.детектив у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 тривалий час працював в органах прокуратури, тому добре обізнаний щодо діяльності правоохоронних органів, в тому числі щодо розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду. Здобутий на роботі такий досвід останній також зможе використати з метою переховування. До того ж він тривалий час працює адвокатом, має широке коло знайомих серед працівників органів прокуратури, та такі зв`язки зможе використовувати з метою інформування його щодо стану розшуку. Окрім того відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 одержав під розписку 553 300 грн., 137 720 доларів США та 2360 євро. Вказані кошти не вилучені та можуть бути використані підозрюваним для переховування від органу досудового розслідування та суду. Крім того, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 18% власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

На думку сторони обвинувачення наведені вище обставини дають підстави вважати, що маючи вищу юридичну освіту і значний досвід роботи в органах прокуратури та адвокатом, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ. При чому наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон, достатній майновий стан, можуть активізувати цей ризик в будь-який момент досудового розслідування. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Стосовно ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 заволодів 553 300 грн., 137 720 доларів США та 2360 євро. Вказані грошові кошти не виявлено. Відповідно до матеріалів НСРД у ОСОБА_4 є сховище, в якому він може переховувати вказані кошти, а тому за версією сторони обвинувачення він може для уникнення відповідальності їх знищити чи конвертувати у іншу валюту з тим, щоб їх не було виявлено під час досудового розслідування.

Слідчий суддя зауважує, що фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного, є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись, в тому числі і підозрюваним. Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу, вмовляння або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Окрім того варто враховувати, що підозрюваний, використовуючи свій авторитет, репутацію, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою примушування вказаних осіб до зміни наданих показань, надання неправдивих показань або відмови від надання показань, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Вказаний ризик є обґрунтованим з огляду на обставини схиляння ОСОБА_14 до надання неправдивих свідчень у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України з метою притягнення його до кримінальної відповідальності, що не заперечується самим підозрюваним.

Слідчий суддя вважає, що наведені вище обставини дають підстави для висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків з боку підозрюваного ОСОБА_4 .

Слушними є доводи сторони обвинувачення про наявність ризику перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином. Як зазначає прокурор, та як вбачається з матеріалів кримінального провадження на теперішній час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на отримання доказів, які б підтверджували або спростовували версію обвинувачення.

Варто враховувати і те, що ОСОБА_4 як адвокат має широке коло ділових та дружніх контактів серед працівників правоохоронних органів, знайомство з якими зможе використати для уникнення від кримінальної відповідальності. В той же час як вбачається з матеріалів, ОСОБА_4 під час спілкування із ОСОБА_12 переконував останнього, що діє спільно з одним зі службових осіб, який займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі. Тому ризик перешкоджати кримінальному провадженню, в тому числі використовуючи вплив такої особи, не є вочевидь необґрунтованим. В той же час варте уваги те, що спрямованість умислу ОСОБА_4 на підшукання особи для надання нею неправдивих свідчень у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2022 вказує на те, що підозрюваним можуть вживатися заходи з метою перешкодити досудовому розслідуванню та як наслідок уникненню кримінальної відповідальності. Тож такий ризик приймається до уваги слідчим суддею.

Стосовно ризику вчинити інше кримінальне правопрушення детективом у клопотанні та прокурором в ході судового розгляду зауважено, що на даний час в межах досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні досліджується ймовірна причетність ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень. Так, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 під розписку одержав (у зв`язку з відмовою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 в накладенні арешту на грошові кошти), 553 300 грн., 137 720 доларів США та 2360 євро. При цьому повідомив ОСОБА_12, що такі кошти не будуть повернуті останньому, оскільки вони будуть передані працівникам прокуратури та СБУ за непритягнення ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42022042150000038. Вказані грошові кошти не виявлено. Крім того, ОСОБА_4 зміг схилити ОСОБА_14 до надання неправдивих свідчень у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України з метою притягнення його до кримінальної відповідальності. Також, ОСОБА_4 вказував на необхідність надання неправдивих свідчень ОСОБА_12, а також іншими особами з числа працівників ТОВ «Фрутберрі-Дніпро». При цьому вказав на необхідність ОСОБА_12 підготувати документи про те, що ОСОБА_14 працює в ТОВ «Фрутберрі-Дніпро». Таким чином, на даний час перевіряється причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.2 ст.372, ч.1 ст.366, ч.2 ст.384 КК України.

Вказані обставини мають бути перевірені в ході здійснення досудового розслідування, тож ймовірність такого ризику не виключається.

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4, відсутність офіційних доходів за період 2018-2022 роки, наявність на утриманні повнолітнього сина 2003 року народження, який є студентом денної форми навчання, стан здоров`я підозрюваного та осіб, що перебувають на його утриманні, позитивні характеристики та міцність соціальних зв`язків.

При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного та позитивні характеризуючі матеріали, на які посилається сторона захисту, жодним чином не свідчить про відсутність встановлених слідчим суддею ризиків.

За таких обставин, зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому, суд оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст.178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є тяжким і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, та беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Так, цілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від ризику впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Особисте зобов`язання та особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. При цьому вік та стан здоров`я підозрюваного не виключає можливості тримання його під вартою.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України, а також враховуючи недостатність застосування інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави є обґрунтованим.

Тож, наведені вище обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної особи, інших даних про її особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною особою покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для неї (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4, сімейний стан та майновий стан, інші характеризуючі матеріали, надані захисником підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких.

Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваної особи, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваного в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу.

На думку сторони обвинувачення застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. А відтак слід визначити заставу у розмірі 2391 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 417 444 грн, яка за твердженням детектива в клопотанні та прокурора в судовому засіданні, не являється явно непомірною для ОСОБА_4 .

Наведений розмір застави сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що відповідно до даних Держаної податкової служби України за 2018-2022 роки ОСОБА_4 не отримував доходи, а його дружина за аналогічний період отримала доходів на суму лише 101 тис. грн. Проте у 2018 та 2019 ними придбано та зареєстровано автомобілі. Також у них наявне майно, яке потребує значних коштів на своє утримання. А тому сторона обвинувачення вважає, що офіційні доходи ОСОБА_4 не відображають його реальних доходів, які є значно більшими. В той же час відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 одержав під розписку 553 300 грн., 137 720 доларів США та 2360 євро. Вказані кошти не вилучені та можуть бути використані підозрюваним для переховування від органу досудового розслідування та суду.

Натомість сторона захисту наголошувала на тому, що фактичні заощадження ОСОБА_4 в сумі 16 300 доларів США були вилучені детективами в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4, в той же час відсутні будь-які докази на підтвердження значного розміру доходів ОСОБА_4 та членів його сім`ї.

Щодо визначення майнового стану підозрюваного слід зазначити наступне.

Так, вивченням майнового стану підозрюваного встановлено, що у власності ОСОБА_4 перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 . У власності його дружини - ОСОБА_4 перебувають 2 земельні ділянки № НОМЕР_2 загальною площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_3 та автомобіль BMW 520I, д.н.з. НОМЕР_3 .

Слідчий суддя враховує надані сторонами матеріали та доводи на підтвердження матеріального стану підозрюваного та приходить до висновку, що вказаний у клопотанні стороною обвинувачення розмір застави є явно непомірним для підозрюваного.

У той же час, не можуть залишатися поза увагою обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, розмір грошових коштів, вилучених в ході його затримання та особистого обшуку.

Та поряд з цим варто враховувати те, що заощадження родини ОСОБА_4 у розмірі 16300 доларів США були вилучені детективами в ході обшуку квартири, за місцем проживання ОСОБА_4 .

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4, як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в меншому розмірі, ніж заявлено ст.детективом ОСОБА_6 та підтримано прокурором ОСОБА_3, однак при цьому, визначити заставу в розмірі, що перевищує зазначені ст.182 КПК України межі.

Тож за наведеного слід визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 400 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 1 073 600,00грн (один мільйон сімдесят три тисячі шістсот гривень), оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Також, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а захистом не спростовано, а саме: прибувати до детектива (слідчого) в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52023000000000347 від 06.03.2023; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання ст.детектива про застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт.Межова, Межівського району, Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з дня його фактичного затримання, тобто до 17 липня 2023 року до 14 години 08 хвилин, в межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 1 073 600,00грн (один мільйон сімдесят три тисячі шістсот гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_4 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на два місяці, в межах строку досудового розслідування, наступні обов`язки:

-прибувати до детектива (слідчого) в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52023000000000347 від 06.03.2023;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль з виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Строк дії ухвали до 20.07.2023 включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1