- Головуючий суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б.
Справа № 991/2502/23
Провадження №11-сс/991/282/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 квітня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021 (том 3, а.с. 96-101).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 07 квітня 2023 року захисник ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.04.2023 у справі № 991/2502/23, задовольнити вимоги поданої скарги на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021 шляхом скасування зазначеного повідомлення та зобов`язати детектива, прокурора у кримінальному провадженні вчинити дії із виключення відповідних відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) (том 3, а.с. 106-116).
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:
1)матеріали кримінального провадження не містять достатніх та достовірних доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_8 попередньої змови з іншими учасниками цього кримінального правопорушення, об`єднаної єдиним прямим умислом, а також корисливої мети та мотиву на заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця», що вказує на відсутність фактичних та правових підстав для повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
2)ОСОБА_9 не вбачала в ОСОБА_8 перспективного працівника, який упродовж тривалого часу повинен залишатись на посаді начальника відділу забезпечення товарами, роботами та послугами Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» та бути членом її команди. У зв`язку з цим твердження обвинувачення про існування у ОСОБА_8 спільного з ОСОБА_9 умислу на заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» є необгрунтованим й таким, що не відповідає обставинам цього правопорушення;
3)спілкування ОСОБА_8 та ОСОБА_10 мало виключно діловий та дистанційний характер й виключало будь-яку неформальну та відверто-довірливу комунікацію. Через це висновки органів обвинувачення про те, що ОСОБА_8 мав якісь попередні домовленості з ОСОБА_11 та за її допомогою усунув перешкоди у заволодінні коштами АТ «Укрзалізниця» є помилковими та не відповідають встановленим обставинам;
4)між ОСОБА_12 та ОСОБА_8 не було дружніх, довірливих відносин та якихось домовленостей, а з урахуванням нетривалого часу сумісної професійної діяльності - завчасно узгодженого плану на заволодіння грошовими коштами AT «Укрзалізниця»;
5)у ОСОБА_8 існувала підозра, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 є якісь домовленості у лобіюванні інтересів певних компаній для їх залучення до публічних закупівель послуг ПЛР-тестування. Усвідомлюючи протиправний характер таких дій, ОСОБА_8 намагався всіляко перешкоджати цьому шляхом ігнорування або затягування строків виконання доручень ОСОБА_9 та ОСОБА_12, пов`язаних із закупівлею цих послуг або ухилення від спілкування з представниками приватних лабораторій;
6)ОСОБА_8 тривалий час не погоджувався на зустрічі та не відповідав на CMC-повідомлення та телефонні дзвінки від ОСОБА_13, що підтверджується матеріалами телефонних повідомлень та дзвінків ОСОБА_13 ОСОБА_8 ;
7)керівники Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» користуючись необізнаністю ОСОБА_8 в певних питаннях та своїми адміністративними можливостями, використовували ОСОБА_8 та його службові повноваження для досягнення своїх цілей. А отже висновок органу обвинувачення, що ОСОБА_8, за попередньої змовою та спільно з ОСОБА_9, ОСОБА_14 та ОСОБА_11, вчинив пособництво у замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем не відповідає фактичним обставинам справи;
8)ОСОБА_8 не знав і не міг знати про ймовірні плани ОСОБА_9 та ОСОБА_12 здійснити заволодіння грошовими коштами AT «Укрзалізниця» шляхом завищення вартості послуг з ПЛР-тестування, залучення до тендерних закупівель певної юридичної особи та забезпечення її перемоги в процедурі закупівель. Він не мав завчасної домовленості із зазначеними особами, а також представниками медичних лабораторій ( ОСОБА_13, ОСОБА_15 ) на вчинення протиправних дій та спільного з ними умислу на заволодіння грошовими коштами AT «Укрзалізниця»;
9)під час визначення ціни послуги, ОСОБА_8 виходив із свого власного розуміння її формування, він взяв середню вартість послуги ПЛР-тестування із запропонованих медичними лабораторіями, що складала 800 грн. До цієї вартості була додана вартість послуги «Виїзд медсестри за адресою пацієнта» - 500 грн., яка пропонувалась лабораторіями «МедЛаб» та «Діаген» внаслідок чого була визначена кінцева ціна - 1300 грн.;
10)жодним доказом, наявним в матеріалах кримінального провадження не доводиться наявність в діях ОСОБА_8 корисливої мети та корисливого мотиву на заволодіння, привласнення або розтрату майна АТ «Укрзалізниця»;
11)одним із вирішальних доказів, що дозволив повідомити ОСОБА_8 про підозру, є показання підозрюваної ОСОБА_11, надані нею 14.10.2022. Фактично після отримання стороною обвинувачення цих показань, було складене повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 26.10.2022. При цьому, прокурором у кримінальному провадженні не було взято до уваги, що ці показання отриманні детективами без участі захисника, а отже з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, зокрема права на захист, у тому числі професійну правничу допомогу;
12)у матеріалах кримінального провадження № 52021000000000164 від 01.04.2021, відсутні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (прямого умислу, корисливих мети, мотиву та попередньої змови), а саме пособництва у вчиненні незакінченого замаху на заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою, що вказує на відсутність достатності доказів для повідомлення ОСОБА_8 про підозру;
13)ОСОБА_8 не отримував письмове повідомлення про підозру від детектива, який його склав - ОСОБА_16, або прокурора, яка його погодила - ОСОБА_7, а також будь-яких поштових відправлень з повідомленням про підозру від 26.10.2022, права підозрюваного, передбачені ст. 42 КПК України, йому ніхто не повідомляв та не роз`яснював, що вказує на порушення процесуального порядку вручення такого повідомлення.
25 травня 2023 року прокурор ОСОБА_7 подала заперечення на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді від 05.04.2023, в яких просить зазначену апеляційну скаргу залишити без задоволення.
В судове засідання з`явились захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6, прокурор ОСОБА_7 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її у повному обсязі, пояснення прокурора ОСОБА_7, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
З матеріалів судового провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП), здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021 за підозрою ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а також за підозрою ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України та за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
26 жовтня 2022 року детективом НАБУ ОСОБА_16 в рамках зазначеного кримінального провадження повідомлено ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України (пособництво у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_13 та ОСОБА_17 в особливо великих розмірах) (том 1, а.с. 12-28).
Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_8 підозрюється в тому, що діючи всупереч вимог Законів України «Про публічні закупівлі» та «Про захист економічної конкуренції», Положення про Відділ, Посадової інструкції начальника відділу забезпечення товарами, роботами та послугами Філії «ЦОЗ», Положення про Філію «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця», Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №275 та інтересам АТ «Укрзалізниця», 18.09.2020 та 22.10.2020, перебуваючи в приміщенні Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» по просп. Повітрофлотському, 9 у м. Києві, під час підготовки техніко-економічного обґрунтування закупівлі послуг з ПЛР-тестування з метою завищення очікуваної вартості закупівлі залучив ОСОБА_11 та за її допомогою й за погодженням із ОСОБА_9 і ОСОБА_12 забезпечив:
- включення до ТЕО не лише вартості послуг ПЛР-тестування, зазначених в цінових пропозиціях ТОВ «Медлаб» та ТОВ «Діаген», а й додаткову вартість послуги «Виїзд медсестри за вимогою пацієнта», що суперечило комерційному запиту Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» від 01.09.2020, Технічним вимогам і інформації про закупівлю;
- безпідставне незазначення більш економічно вигідних комерційних пропозицій ТОВ «МЛ Діла» та ТОВ «Нео Лаб» у техніко-економічному обґрунтуванні закупівлі, чим завищено очікувану вартість закупівлі послуги понад її ринкову вартість;
- допомогу заздалегідь погодженому співучасниками кримінального правопорушення переможцю спрощеної процедури закупівлі ТОВ «Медичний центр здоров`я» у внесенні змін до Технічних вимог у найбільш сприятливій редакції для перемоги цього товариства;
чим усунув перешкоди в заволодінні співучасниками кримінального правопорушення грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» в сумі 4 940 779тис.грн., однак з причин, що не залежали від їх спільної волі, співучасники не вчинили дії, які вважали необхідними з метою доведення кримінального правопорушення до кінця.
Не погоджуючись із вказаним повідомленням про підозру, 23 березня 2023 року захисник ОСОБА_5 подав до Вищого антикорупційного суду скаргу, в якій просив скасувати повідомлення ОСОБА_8 про підозру від 26.10.2022 у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021 та зобов`язати детектива, прокурора у цьому кримінальному провадженні вчинити дії із виключення з ЄРДР щодо повідомлення ОСОБА_8 по підозру (том, а.с. 1-5).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021 (том 3, а.с. 96-101).
Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Питання повідомлення особи про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України. Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У відповідності до ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Слідчий суддя, дослідивши наявне у матеріалах провадження повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 26 жовтня 2022 року, дійшов вірного висновку, що зміст письмового повідомлення про підозру ОСОБА_8 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, детективом НАБУ при врученні було дотримано вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які дали слідчому судді підстави для висновку про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
Колегія суддів погоджується також із висновком слідчого судді про те, що стороною обвинувачення дотримано порядок вручення повідомлення про підозру ОСОБА_18 .
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
З матеріалів провадження вбачається, що в кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01 квітня 2021 року 26 жовтня 2022 року було складено повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України (том 2, а.с. 2-18).
Повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 26 жовтня 2022 року було:
-надіслано поштовим повідомленням за адресою місця проживання ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 ) (том 2, а.с. 19-20);
-вручено керуючому справами ОСББ «Калнишевського 7» ОСОБА_19, для вручення ОСОБА_8 (том 2, а.с. 18).
Таким чином, 26 жовтня 2022 року ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № № 52021000000000164 від 01 квітня 2021 року.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте закріплює: що підозра має ґрунтуватися на допустимих доказах; обов`язок захисника забезпечувати з`ясування обставин, які спростовують підозру; строк, після спливу якого дозволяється оскаржувати повідомлення про підозру (два місяці); функцію слідчого судді та вимоги щодо оцінки ним доказів у тому числі при розгляді скарги про скасування повідомлення про підозру.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Згідно ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру.
Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).
Аналіз зазначених положень КПК України дає підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти, зокрема, дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а також наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає, що докази, зібрані у кримінальному провадженні на день складення повідомлення про підозру від 26 жовтня 2022 року, в своїй сукупності та взаємозв`язку відповідають рівню достатніх підстав (доказів), що закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України.
Під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання наявності достатніх підстав (доказів) для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.
На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення про підозру існували факти та інформація, які свідчили про те, що ОСОБА_8 міг вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у якому його було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать наступні докази:
-наказ (розпорядження) № 154/ос від 04.08.2020 про призначення ОСОБА_8 начальником відділу забезпечення товарами, роботами та послугами (том 2, а.с. 234);
-посадова інструкція від 05.08.2020 № ЦОЗ-ПІ-028/1 (том 2, а.с. 40-47);
-акт № ЦЦБ-7/2-КІ службової перевірки філії «Центр охорони здоров`я» (том 2, а.с. 97-119);
-судова експертиза від 27 жовтня 2021 року (том 2, а.с. 185-220);
-техніко-економічне обгрунтування закупівлі послуг регіональної філії «Центр охорони здоров`я» AT «Укрзалізниця» (том 2, а.с. 61-62);
-протокол додаткового допиту ОСОБА_11 від 14 жовтня 2022 року (том 2 а.с. 236-245).
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про те, що питання щодо того, чи утворюють зазначені в повідомленні про підозру дії ОСОБА_8 склад злочину та чи правильно вони остаточно кваліфіковані ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на стадії досудового розслідування.
Щодо доводів сторони захисту про недопустимість показів підозрюваної ОСОБА_11 від 14.10.2022, оскільки ці показання отриманні детективами без участі захисника, а отже з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, то колегія суддів відзначає наступне.
На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли: (1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і (2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Саме тому, колегія суддів вважає, що на даній стадії кримінального провадження надання оцінки доказів з точки зору їх достовірності, допустимості та належності є передчасним.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення № 52021000000000164 від 01.04.2021 та можуть бути перевірені судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною захисту не надано переконливих доказів того, що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим, так само не наведено даних, які б спростували факт можливої причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52021000000000164 від 01.04.2021.
У рішенні у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) (заява № 49684/99 від 27.09.2001) (п. 30), Європейський Суд з прав людини відзначив, що: «…Незважаючи на те, що п.1 ст.6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…».
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не знаходить.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 квітня 2023 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3