Пошук

Документ № 111148065

  • Дата засідання: 19/05/2023
  • Дата винесення рішення: 19/05/2023
  • Справа №: 991/4945/20
  • Провадження №: 52019000000001060
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Ногачевський В.В.

Справа № 991/4945/20

Провадження № 1-кп/991/51/20

УХВАЛА

19 травня 2023 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференціїї),

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглядає у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 520190000000001060 за обвинуваченням:

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Рубіжне Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2, та

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Омськ Російської Федерації, який проживає у АДРЕСА_3,

за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України.

(1)Зміст поданої заяви

Під час судового засідання 19.05.2023 захисник ОСОБА_9 звернувся із заявою про відвід колегії суддів від розгляду цього кримінального провадження, посилаючись на обставини, які викликають сумніви у її неупередженості.

За твердженням захисника, раніше ним вже заявлявся відвід колегії суддів на стадії підготовчого провадження.

Зазначена заява була мотивована тим, що цією ж колегією під головуванням судді ОСОБА_2 ухвалено вирок (справа № 991/3382/20 від 28.05.2020) в іншому провадженні, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим ОСОБА_11 .

Обставини згаданого кримінального провадження безпосередньо пов`язані із провадженням за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 22.06.2020 було відмовлено у задоволенні відводу. Однією з підстав відмови було те, що суд, при затвердженні такої угоди, не досліджував докази безпосередньо, і не надавав їм оцінку.

Проте, як зазначено у вироку, прокурором надавалися докази на підтвердження відповідності угоди вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Тому, захисник доходить до висновку, що у розпорядженні суду все ж таки були надані прокурором докази, тобто вони досліджувалися та їм надавалася оцінка.

У судовому засіданні 19.05.2023 прокурор ОСОБА_12 просив дослідити та долучити до матеріалів провадження письмові докази, а саме протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 16.12.2019, який згадується у вироку.

Таким чином, на думку захисника, колегія суддів повторно досліджуватиме той самий доказ, якому вже надавалася оцінка раніше, що є підставою для задоволення заяви про відвід відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК.

Окрім цього, захисник також зауважив, що звернутися із цією заявою раніше можливості не мав, оскільки йому було не відомо, які саме письмові докази планує долучити прокурор у цьому кримінальному провадженні.

(2)Позиції сторін

Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 просили задовольнити заяву з мотивів, викладених у ній.

Прокурор ОСОБА_12 заперечив проти задоволення відводу, зазначив, що заява не містять обґрунтованих підстав визначених КПК.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали провадження, суд доходить до висновку, що необхідно відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_9 про відвід колегії суддів з наступних підстав.

(3)Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні заяви

Керуючись положеннями ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

Згідно з частинами першою та другою статті 80 КПК за наявності підстав, передбачених статтею 75 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Суддя не може брати участь у справі за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК).

Разом із цим, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Захисник ОСОБА_9 вже заявляв відвід на стадії підготовчого провадження фактично з аналогічних підстав.

Ухвалою суду від 22.06.2020 відмовлено у задоволенні заяви.

Єдиною відмінністю даної заяви від попередньої є те, що захиснику, як він стверджує, не було відомо, які саме докази будуть долучені до матеріалів провадження прокурором.

Додатково обґрунтовуючи свою заяву він посилається на позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 165/108/16-к, за якою суддя, який у складі колегії суддів в іншому провадженні раніше вже висловлював свою думку про допустимість певного доказу, якщо цей же доказ має досліджуватися при розгляді іншого кримінального провадження, мав би в цьому другому провадженні заявити самовідвід, оскільки зазначена обставина викликала сумніви в його неупередженості.

Посилаючись на дослідження доказів колегією суддів під час ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, захисник вказує, що вона ж повторно буде досліджувати ті самі докази у даній справі.

Проте такі доводи не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Положеннями ч. 7 ст. 474 КПК передбачено, що суд, затверджуючи угоду про визнання винуватості, уповноважений лише перевірити її зміст на предмет наявності фактичних підстав для визнання винуватості, добровільності її укладення, відповідності умов цієї угоди інтересам суспільства, а також вимогам Закону України про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального законодавства України.

Більше того, суд не оцінює надані разом з угодою докази на предмет їх належності, допустимості і достовірності, а їхню сукупність на предмет достатності та взаємозв`язку у межах перевірки змісту угоди про визнання винуватості.

Таким чином, судовий процес, який відбувається під час дослідження угоди про визнання винуватості, є обмеженим умовами цієї угоди, тому, надані сторонами докази підлягають оцінці лише у межах перевірки умов угоди на предмет їх відповідності вимогам закону.

Тоді як в ході розгляду обвинувального акта по суті пред`явленого обвинувачення, суд безпосередньо з`ясовує всі фактичні обставини та перевіряє їх доказами.

У Постанові Верховного суду, на яку посилається заявник, йдеться про безпосереднє дослідження доказів, оцінку їх на предмет допустимості, чого на стадії затвердження угоди про визнання винуватості не відбувалося. Тож, вказані доводи не можуть свідчити про упередженість колегії суддів.

Враховуючи викладене, суд уважає за необхідне відмовити у задоволені заяви про відвід. Обставин, які б викликали обґрунтований сумнів у неупередженості (безсторонності) суддів не встановлено.

На підставі викладеного, суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

- відмовити у задоволенні заяви про відвід колегії суддів захисника ОСОБА_9 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_10 та ОСОБА_6 за частиною четвертою статті 369 Кримінального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3