Пошук

Документ № 111156286

  • Дата засідання: 22/05/2023
  • Дата винесення рішення: 22/05/2023
  • Справа №: 991/3959/23
  • Провадження №: 52019000000000862
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.

Справа № 991/3959/23

Провадження 1-кс/991/3981/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про встановлення прокурору процесуального строку, подане у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання (далі - Клопотання).

Клопотання мотивоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України (далі - Кримінальне провадження), до якого в рамках Кримінального провадження застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, наразі він утримується у ДУ «Київський слідчий ізолятор» (далі - СІЗО). 24.03.2023 стороні захисту вручено повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, матеріали складають із 97 томів. Станом на дату подання Клопотання інші підозрювані та захисники ознайомилися з більш ніж 10 томами матеріалів, однак ОСОБА_4 не ознайомився із жодним томом вказаних матеріалів, оскільки детектив та прокурор не виконали свого процесуального обов`язку у відповідності до положень ст. 290 КПК України щодо забезпечення в межах розумного строку можливості отримання підозрюваним доступу до матеріалів досудового розслідування у приміщенні СІЗО, а отже думку сторони захисту процес відкриття матеріалів відносно ОСОБА_4 фактично не розпочався в порушення ст. 290 КПК України. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у приміщенні НАБУ зашкодить здоров`ю ОСОБА_4, який страждає на хронічні захворювання та перебуває в режимі дієтичного харчування, оскільки таке ознайомлення планується відбуватися у не прилаштованому для цього приміщенні, протягом часу ознайомлення до ОСОБА_4 планується застосування кайданок, забезпечення останнього водою та їжею не відбувається. При цьому, можливість конвоювання підозрюваного із СІЗО до приміщення НАБУ для забезпечення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України положеннями чинного законодавства не передбачена. Сторона захисту неодноразово зверталася до детектива та прокурора з клопотанням про забезпечення підозрюваному можливості отримати доступ до матеріалів у приміщенні СІЗО, за результатами розгляду яких було відмовлено. Просив встановити прокурору ОСОБА_5 процесуальний строк у 5 днів з моменту постановлення ухвали для початку виконання процесуального обов`язку, передбаченого ч.2 ст.290 КПК України, а саме: надання ОСОБА_4 доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні за місцем попереднього ув`язнення підозрюваного, а саме в СІЗО.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3, підозрюваний ОСОБА_4 підтримали доводи Клопотання, просили задовольнити Клопотання у повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти доводів Клопотання, просила відмовити у задоволенні Клопотання з огляду на те, що прокурором та детективом передбачений ч.2 ст.290 КПК України обов`язок щодо надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування виконаний в повному обсязі, зі свого боку ОСОБА_4 не ознайомлюється з матеріалами не внаслідок об`єктивних причин, а у зв`язку з тим, що умисно обрав відповідну модель поведінки. Відмова детектива у задоволенні клопотань захисника щодо забезпечення підозрюваному можливості ознайомитися з матеріалами досудового розслідування у приміщенні СІЗО пов`язана виключно з тим, що в СІЗО для підозрюваного відсутня технічна можливість скопіювати/відобразити належним чином матеріали досудового розслідування, зокрема, неможливо відтворити електронні носії інформації тощо, за такого, ознайомлення з матеріалами має відбуватися в приміщенні НАБУ, де створені для цього належні умови. Зазначила, що обов`язок забезпечити належне харчування в умовах конвоювання покладається виключно на місця попереднього ув`язнення, на певних визначених прокурорів, у неї як у процесуального керівника у Кримінальному провадженні відсутні повноваження здійснювати нагляд за дотриманням прав осіб у СІЗО, при цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що сторона захисту зверталася до уповноважених органів з приводу неналежних умов утримання попередньо ув`язнених осіб. Вказала, що інші підозрювані у Кримінальному провадженні, які тримаються під вартою, прибувають до НАБУ та ознайомлюються з матеріалами досудового розслідування.

Дослідивши Клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду.

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК України).

Право сторони на ознайомлення з матеріалами не є абсолютним. Ознайомлення підозрюваного чи його захисника з матеріалами справи в межах розумних строків відповідає завданням кримінального судочинства, визначеним у ст. 2 КПК України, що з одного боку забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина, а з іншого - вимагає від особи відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб та суспільства в цілому (рішення Конституційного суду України по справі № 1-4/2012 про ознайомлення обвинуваченого та захисника з матеріалами кримінальної справи).

Право на ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування гарантує реалізацію конституційного права підозрюваного на отримання інформації, зокрема, щодо суті пред`явленого обвинувачення та стану розгляду справи, а також забезпечує підозрюваному чи його захиснику можливість підготувати захист від пред`явленого обвинувачення.

Право на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та право на отримання інформації про завершення розслідування у кримінальному провадженні є складовими конституційного права на захист.

У відповідності до положень ч.ч. 1-4 ст. 290 КПК України передбачено наступне.

Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 1 ст. 290 КПК України).

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання (ч.2 ст. 290 КПК України).

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Відкриття матеріалів досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій таких матеріалів, засвідчених в установленому порядку (ч.3 ст. 290 КПК України).

Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів (ч.4 ст. 290 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.

В рамках Кримінального провадження до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався ухвалами слідчого судді. Наразі, підозрюваний ОСОБА_4 знаходиться у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13).

Під час судового розгляду встановлено, що прокурором у Кримінальному провадженні ОСОБА_5 зібрані під час досудового розслідування докази визнано достатніми для складання обвинувального акту, 24.03.2023 за дорученням прокурора детективом ОСОБА_6 повідомлено підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України. Відповідне повідомлення цього ж дня отримав і підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_3, що підтверджується розпискою про отримання.

Матеріали досудового розслідування у Кримінальному провадженні, доступ до яких надано стороні захисту, складаються з 97 томів та речових доказів.

Як свідчать матеріали справи, детективом НАБУ ОСОБА_6 неодноразово (сім разів) направлялися листи на адресу СІЗО та батальйону конвойної служби ГУНП у м. Києві з проханням забезпечити доставку підозрюваного ОСОБА_4 до приміщення НАБУ, зокрема, на 03.04.2023, на 21.04.2023, на 27.04.2023, на 05.05.2023, на 09.05.2023, на 11.05.2023, на 18.05.2023, для виконання вимог, передбачених ст. 290 КПК України, а саме для надання доступу ОСОБА_4 до матеріалів досудового розслідування з метою ознайомлення з можливістю скопіювати або відобразити іншим чином відповідні матеріали.

У відповідності до наявних у матеріалах справи листів командира батальйону конвойної служби ГУНП у м. Києві конвоювання ОСОБА_4 до НАБУ не здійснювалося у зв`язку з тим, що підозрюваний відмовився їхати до НАБУ, зазначивши, що згідно із вимогами ст. 290 КПК України він має право ознайомитися з матеріалами справи безпосередньо в СІЗО.

Положення ч.ч.1-4 ст.290 КПК України свідчать про те, що після прийняття рішення про завершення досудового розслідування у прокурора/детектива виникає обов`язок:

1)надати доступ до матеріалів досудового розслідування, а що стосується матеріалів досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, - надати доступ до них або надати електронні копії таких матеріалів;

2)надати можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них;

3)надати доступ до приміщення або місця, де знаходяться матеріали досудового розслідування, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави.

Вказаними положеннями не передбачено обов`язку сторони обвинувачення надати стороні захисту матеріали досудового розслідування, тобто, обов`язку безпосередньо прибути до місця перебування/проживання підозрюваного та/або його захисника та вручити йому відповідні матеріали.

Статтею 290 КПК України встановлений саме обов`язок відкрити докази та надати доступ до матеріалів та надати можливість зробити їх копії та надати доступ до приміщення, де знаходяться відповідні матеріали.

З огляду на положення ч.3 ст. 42, ст. 290 КПК України ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування це виключно право підозрюваного, а не його обов`язок.

Підозрюваний сам вирішує скористатися йому цим правом чи ні.

Зі свого боку, у разі виникнення у сторони захисту бажання реалізувати своє право та ознайомитися з матеріалами досудового розслідування, прокурор/детектив зобов`язані не приховувати будь-яким чином такі матеріали від сторони захисту, а відкрити їх підозрюваному, його захиснику (надати безперешкодний доступ), створити належні умови для їх копіювання, та саме в цьому полягає визначений ст. 290 КПК України обов`язок сторони обвинувачення.

Згідно п.14 ч.3 ст.42 КПК України підозрюваний має право вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 КПК України.

Проте, КПК України не передбачено право підозрюваного вимагати від детектива/прокурора здійснити доставку таких матеріалів до місця перебування підозрюваного, як і не передбачено статтею 290 КПК України права сторони захисту обирати місце здійснення нею ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Більш того, положеннями чинного законодавства не передбачено обов`язку детектива/прокурора у разі перебування підозрюваного у місці попереднього ув`язнення доставляти туди матеріали досудового розслідування для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України.

Неодноразово здійснюючи вищевказані заявки на конвоювання підозрюваного до приміщення НАБУ детектив таким чином на виконання доручення прокурора вживав заходів, спрямованих на забезпечення виконання ним свого обов`язку - доставити ОСОБА_4 до приміщення НАБУ (надати доступ до місця, де зберігаються матеріали досудового розслідування), надати ОСОБА_4 доступ до матеріалів досудового розслідування та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином такі матеріали.

Своїми діями детектив підтвердив, що на виконання положень ст. 290 КПК України матеріали досудового розслідування стороною обвинувачення відкриті і стороні захисту в особі підозрюваного ОСОБА_4 таким чином надано можливість реалізувати своє право, яке полягає у ознайомленні з відповідними матеріалами.

Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не є примусовим заходом, а здійснюється стороною захисту виключно добровільно.

Як вбачається з листів командира батальйону конвойної служби ГУНП у м. Києві підозрюваний неодноразово відмовлявся прибувати до приміщення НАБУ для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України. Відповідним чином підозрюваний виявив небажання реалізувати надане йому положеннями КПК України право.

Натомість, матеріали Клопотання не містять відомостей, які б свідчили про те, що стороною обвинувачення були створені перешкоди у доступі до матеріалів досудового розслідування, у доступі до приміщення/місця, де вони зберігаються, у можливості скопіювати такі матеріали.

Зі свого боку, матеріалами справи підтверджено, що сторона обвинувачення вжила заходів аби доставити підозрюваного до приміщення, де зберігаються матеріали досудового розслідування, з метою надання доступу до матеріалів досудового розслідування з можливістю скопіювати або відобразити будь-яким чином відповідні матеріали.

Підозрюваний ОСОБА_4, відмовляючись від його конвоювання до місця ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, посилається на відсутність належних умов конвоювання та утримання за місцем ознайомлення (в автомобілі під час конвоювання всі курять, за місцем ознайомлення не здійснюється належне харчування та відсутні можливості належним чином ознайомлюватись з матеріалами кримінального провадження. Згідно з позицією підозрюваного, належні умови ознайомлення повинна забезпечити держава, її органи, оскільки під вартою він знаходиться не з власної волі. За відсутності належних умов конвоювання, харчування та ознайомлення за місцем знаходження матеріалів кримінального провадження, за твердженням підозрюваного, відповідний державний орган зобов`язаний ознайомлювати його з матеріалами кримінального провадження в СІЗО, де підозрюваний утримується і де для цього є належні умови.

Таким чином, в данному випадку спір між стороною захисту та стороною обвинувачення стосується не виконнання стороною обвинувачення свого обов`язку відкрити стороні захисту матеріалів згідно зі статтею 290 КПК України, а місця, де підозрюваному ОСОБА_4 буде надано доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні: за місцем його попереднього ув`язнення підозрюваного в СІЗО або за місцем їх знаходження в НАБУ.

Оскільки переданий на розгляд слідчому судді спір стосується не забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, а стосується місця реалізації прав підозрюваного на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, то відсутні підстави для застосування ст.114 КПК України в данному випадку.

Інші доводи сторони захисту не стосуються необхідності встановлення процесуального строку прокурору, а стосуються необхідності (у разі навності підстав) здійснення нагляду за належністю умов конвоювання підозрюваних та умов утримання конвойованих підозрюваних, який здійснюється не прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а відповідними прокурорами інших органів прокуратури відповідно до положень ст.22 Закону України "Про попереднє ув`язнення".

Враховуючи викладене, підстави для задоволення Клопотання відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 3,9, 290, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1