Документ № 111156307

справа №991/4500/23

провадження №1-кс/991/4518/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«24» травня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52023000000000042 від 27 січня 2023 року стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Хімчин, Косівського району, Івано-Франківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52023000000000042 від 27 січня 2023 року стосовно ОСОБА_6, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000042 від 27 січня 2023 року за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України, а саме: підбуренні представників ТОВ «Агрокрай», вчиненому за попередньою змовою групою осіб, до надання неправомірної вигоди керівництву Продовольчої та сільськогосподарської організації Організації Об`єднаних Націй (далі - ФАО) для отримання сільськогосподарської техніки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 січня 2023 року до НАБУ із заявою про вчинення злочину звернувся інженер з експлуатації машинно-тракторного парку ТОВ «Агрокрай» ОСОБА_9 та повідомив, що до нього звернулись ОСОБА_8 та ОСОБА_4, які представились представниками ФАО, з пропозицією щодо отримання техніки для запакування і розпакування зерна в засоби тимчасового зберігання зерна (рукави) за програмою отримання гуманітарної допомоги від ФАО. Дані особи повідомили, що за отримання цієї техніки керівництво ТОВ «Агрокрай» повинно віддати їм готівкою 20 000 доларів США та 135 000 грн для передачі керівництву ФАО. При цьому, ОСОБА_8 повідомив, що його керівником є ОСОБА_10, який раніше працював головою Державної інспекції сільського господарства України, а зараз працює у ФАО та є керівником проекту щодо надання техніки сільськогосподарським підприємствам.

Так, за версією слідства, за підбурювання ОСОБА_8 та ОСОБА_4, інженер з експлуатації машинно-тракторного парку ТОВ «Агрокрай» ОСОБА_9 06 лютого 2023 року, за дорученням директора цього товариства ОСОБА_11, отримавши в бухгалтерії 40 000 грн, надав їх ОСОБА_8 та ОСОБА_4 . В подальшому, 19 травня 2023 року, ОСОБА_9 надав вказаним особам свої особисті кошти у розмірі 15 000 грн, як частину раніше обумовленої суми, а 23 травня 2023 року ОСОБА_4 одержав він ОСОБА_9 ще 505 000 грн.

24 травня 2023 року, зокрема ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України.

Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, детектив у клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та у разі засудження, до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, детектив визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.

Враховуючи викладене, для нівелювання зазначених в клопотанні ризиків, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

При визначенні розміру застави детектив в клопотанні просить врахувати тяжкість та характер вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про його особу, майновий стан та визначити йому заставу у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

Для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування у випадку внесення застави на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені п.п. 1-5, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Позиція сторін у судовому засіданні

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Крім того, висловив свою позицію стосовно підслідності даного кримінального провадження. Так, сторона обвинувачення впевнена у його підслідності саме детективам НАБУ, враховуючи положення п.3 ч. 5 ст. 216 КПК України та ч.4 ст. 18 КК України, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК України, вчинено стосовно працівника/представника міжнародної організації. При цьому визнав, що на сьогодні достеменно не відомий правовий зв`язок підозрюваного з міжнародною організацією. Разом з тим, для органу досудового розслідування вирішальним є той факт, що, вчиняючи кримінальне правопорушення та підбурюючи посадових осіб ТОВ «Агрокрай», зокрема ОСОБА_9 та ОСОБА_11, до надання неправомірної вигоди, підозрювані створювали у них уявність про те, що вказана неправомірна вигода повинна бути передана керівництву міжнародної організації. При цьому, в ході неодноразового спілкування підозрювані наполягали на тому, що вони є представниками цієї міжнародної організації, діють від її імені та в її інтересах, є уповноваженими особами щодо розподілу міжнародної допомоги. Крім того, підозрювані зазначали, що вони працюють на ОСОБА_10, який є Головою української асоціації органів місцевого самоврядування та виступає оператором ФАО при розподілі допомоги у вигляді сільськогосподарського обладнання. Прокурор також зазначив, що органом досудового розслідування скеровано запит до організації ФАО в Україні щодо отримання інформації стосовно того, чи перебувають в трудових, партнерських, представницьких чи будь-яких інших відносинах з цією організацією ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_10, відповідь на який наразі ще не отримана. В залежності від отриманих за результатами здійснення такої перевірки відомостей стосовно зазначених осіб будуть визначені подальші дії органу досудового розслідування, в тому числі не виключається і зміна повідомленої підозри, зокрема, якщо зв`язок цих осіб з міжнародною організацією не підтвердиться, то дії підозрюваного кваліфікуватимуться за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України у поєднані з відповідною частиною ст. 190 КК України. Отже, наразі здійснюються відповідні дії щодо встановлення остаточної кваліфікації у даному кримінальному провадженні. Крім того, прокурор вказав на наявну у клопотанні неточність, зокрема підтвердив існування лише двох, а не трьох як вказано у клопотанні ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду і незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином був зазначений помилково.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 висловила свою позицію стосовно сумнівності, на її думку, кваліфікації дій ОСОБА_4 та доводів прокурора щодо підслідності кримінального провадження, вважаючи їх хибними. Так, на думку адвоката, в даному випадку особа, стосовно якої, відповідно до ст. 18 КК України, вчиняється злочин, має бути потерпілою особою. Адвокат вважає, що якщо навіть ОСОБА_10 і підпадає під визначених у вказаній статті осіб, він не є потерпілою особою, стосовно якої, за кваліфікацією органу досудового розслідування, було вчинено кримінальне правопорушення. Жодних відомостей про відносиниОСОБА_4 з міжнародною організацією немає, як і будь-якого підтвердження того, що він має можливість спілкування з її керівництвом. Звернула увагу на неналежне оформлення ряду процесуальних документів, зокрема вказала на виникнення питань стосовно розміру неправомірної вигоди у сумі 560 000 грн, про яку зазначає прокурор, враховуючи те, що в повідомленні про підозру загальна сума взагалі не відображена. Крім того, зазначила про відсутність ризиків, визначених у клопотанні, а також повідомила, що ОСОБА_4 зареєстрований та проживає в Івано-Франківській області, однак у зв`язку з роботою (займається будівництвом) наразі тимчасово проживає у Хмельницькій області на час виконання будівельних робіт, тож просила дозволити йому вільно переміщуватись по Івано-Франківській та Хмельницькій областях. Запропоновану прокурором суму застави вважає адвокат вважає неаргументованою. Просила застосувати до ОСОБА_4 заставу не як альтернативу триманню під вартою, а як основний запобіжний захід або інший, більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Додатково зазначив, що їздить до Хмельницької області у зв`язку з роботою 2-4 дні на тиждень (уже 4 роки працює в одній будівельній фірмі), а також що розміром застави, яку він гіпотетично взмозі внести, є 20-30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення,до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 травня 2023 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000042 розпочато 27 січня 2023 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, складено детективом НАБУ і погоджено прокурором САП та отримано підозрюваним 24 травня 2023 року згідно з вимогами ст. 278 КПК України щодо вручення письмового повідомлення про підозру.

Отже, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.

Щодо обґрунтованості підозри

Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена йому підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК Україниоднією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.

З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного вище кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджені наявні в матеріалах клопотання докази та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і роз`яснені в судовому засіданні.

Так, як вбачається з поданих матеріалів, досудовим розслідуванням встановлено, що 04 листопада 2022 року між Урядом України та ФАО укладено угоду про створення Проектного офісу ФАО та надання технічної та гуманітарної допомоги Україні, яка цього ж дня набрала чинності для України.

27 січня 2023 року до НАБУ із заявою про вчинення злочину звернувся інженер з експлуатації машинно-тракторного парку ТОВ «Агрокрай» ОСОБА_9 та повідомив, що до нього звернулись ОСОБА_8 та ОСОБА_4, які представились представниками ФАО, з пропозицією щодо отримання техніки для запакування і розпакування зерна в засоби тимчасового зберігання зерна (рукави) за програмою отримання гуманітарної допомоги від ФАО. Дані особи повідомили, що за отримання цієї техніки керівництво ТОВ «Агрокрай» повинно віддати їм готівкою 20 000 доларів США та 135 000 грн для передачі керівництву ФАО.

Восени 2022 року ТОВ «Агрокрай» отримало безоплатно 30 засобів тимчасового зберігання зерна (рукавів), балансовою вартістю 900 000 грн у відповідності до програми, яку спільно ведуть ФАО і Міністерство аграрної політики та продовольства України. Процес передачі рукавів та переговори з підприємством від імені ФАО вели ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

Приблизно на початку грудня 2022 року ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_9 і повідомив, що ФАО буде видавати техніку для обслуговування зернових рукавів та запропонував ТОВ «Агрокрай» зареєструватися в Державному аграрному реєстрі для отримання одного з комплектів цієї техніки, наголосивши при цьому, що її надання здійснюватиметься на безоплатній основі. Заявку на техніку ТОВ «Агрокрай» подало 07 грудня 2022 року.

25 січня 2023 року ОСОБА_4, прибувши на територію ТОВ «Агрокрай» у Хмельницькій області, запропонував надати 135 000 грн за рукава (15% від вартості), які вже були доставлені у 2022 році, та 20 000 доларів США за комплект техніки (близько 20% від вартості техніки), яка має бути поставлена у 2023 році, зазначивши при цьому, що найближчі дні було б добре вже отримати ці кошти, хоча б 135 000 грн. Про такі обставини ОСОБА_9 розповів директору ТОВ «Агрокрай» ОСОБА_11, на що той повідомив, що товариство звертатиметься до правоохоронних органів з даного приводу.

01 лютого 2023 року в телефонній розмові ОСОБА_8 домовився з ОСОБА_9, що 06 лютого 2023 року приїде на підприємство для зустрічі з ОСОБА_11 з метою обговорення деталей передачі техніки. 06 лютого 2023 року в кабінеті ОСОБА_11 між ним та ОСОБА_8 і ОСОБА_4 відбулася розмова, під час якої ОСОБА_8, окрім іншого, повідомив ОСОБА_11 про необхідність надання обумовленої раніше суми грошових коштів (135 000 грн та 20 000 доларів США), а також зазначив, що частину грошових коштів (15% від вартості техніки) вони мають відправити в Київ для керівництва ФАО. При цьому, ОСОБА_8 повідомив, що його керівником є ОСОБА_10, який раніше працював головою Державної інспекції сільського господарства України, а зараз працює у ФАО та є керівником проекту щодо надання техніки сільськогосподарським підприємствам. На це ОСОБА_11 повідомив, що бюджетом, який вони можуть виділити на рукава, наразі є 40 000 грн. Отже, за дорученням ОСОБА_11, ОСОБА_9, отримавши в бухгалтерії підприємства грошові кошти у розмірі 40 000 грн, передав їх ОСОБА_8, який поклав їх до своєї кишені. Під час цієї розмови ОСОБА_8 також зазначив, що ОСОБА_11 має надати 50% від раніше обумовленої суми, тобто 10 000 доларів США після того, як він покаже документ, що ТОВ «Агрокрай» погоджене для отримання техніки, а інші 50%, тобто ще 10 000 доларів США - після фактичного отримання техніки.

26 квітня 2023 року в ході зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_11 у його кабінеті ОСОБА_8 повідомив інформацію щодо кінцевої дати 01 травня 2023 року для подання заявок на отримання техніки, а також зазначив, що в день передачі підприємству техніки він з ОСОБА_9 поїде отримувати техніку, а ОСОБА_4 приїде на територію підприємства для отримання раніше обговореної суми грошових коштів.

01 травня 2023 року в групі месенджер «Viber» корпоративного номера фінансового директора ТОВ «Агрокрай» ОСОБА_12 отримано файл «Комплект. Перебіг голосування», згідно з яким це товариство визнано отримувачем одного комплекту техніки на групу, яка повністю сформована і підтверджена. Цього ж дня ОСОБА_8 телефоном повідомив ОСОБА_9, що ТОВ «Агрокрай» перемогло та отримає техніку.

В подальшому, 09 травня 2023 року, ОСОБА_8 в телефонній розмові з ОСОБА_9 повідомив останньому, що на даний час комплект техніки, який має отримати ТОВ «Агрокрай», коштує близько 2,6 млн. грн, відповідно, 20% від цієї суми, тобто 520 000 грн, вони ( ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ) очікують отримати за надання ТОВ «Агрокрай» цього комплекту техніки.

У період з 17 до 19 травня 2023 року ТОВ «Агрокрай» отримало та самостійно організувало доставку на територію підприємства комплекту техніки для завантаження та розвантаження зерна. Цього ж дня під час зустрічі поблизу офісних приміщень цього товариства у Хмельницькій області ОСОБА_9 надав ОСОБА_8 та ОСОБА_4 свої особисті грошові кошти у сумі 15 000 грн, як частину раніше обумовленої суми, яку ТОВ «Агрокрай» повинно було надати ОСОБА_8 та ОСОБА_4 за отримання комплекту техніки, а 25 травня 2023 року, перебуваючи в приміщенні ТОВ «Агрокрай», ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправність своїх дій та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8, на виконання свого злочинного плану, одержав від ОСОБА_9 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 505 000 грн.

Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення та можливу роль ОСОБА_4 у них, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, в межах даного кримінального провадження.

При цьому, беручи до уваги закріплену в ч.5 ст. 216 КПК України предметну підслідність за детективами НАБУ, слідчий суддя, враховуючи кримінально-правову кваліфікацію зазначеного вище злочину, що розслідується у цьому кримінальному провадженні (без додаткової кваліфікації за ст.27 КК України), а також те, що з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що в межах даного кримінального провадження перевіряються дії, передбачені ч.3 ст. 369 КК України, вчинені щодо службової особи ФАО, вважає за доцільне закцентувати увагу на наступному.

Відповідно до ч.4 ст.18 КК України, виключно положеннями якої детектив обґрунтовує правомірність проведення НАБУ досудового розслідування цього кримінального провадження, службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.

На момент розгляду цього клопотання жодних об`єктивних даних працевлаштування (зв`язку з), зокрема ОСОБА_4 у ФАО детективом надано не було, як і відносно особи, щодо якої відбувається підбурення ТОВ «Агрокрай» для надання їй неправомірної вигоди та якою слідство визначає ОСОБА_10 (відомості з податкової, угоди, контракти, фото, покази свідків тощо). В той же час, зафіксовані органом досудового розслідування розмови фігурантів провадження, на думку слідчого судді, дозволяють детективами НАБУ продовжувати досудове розслідування до встановлення службової особи, визначеної у ч.4 ст. 18 КК України (абз. 1 п. 3 ч.5 ст. 216) або до віднесення прокурором цього провадження до підслідності детективів НАБУ. При цьому, слідчий суддя також враховує повідомлену в судовому засіданні прокурором інформацію стосовно направлення НАБУ 23 травня 2023 року запиту до Офісу ФАО в Україні щодо отримання інформації про можливі трудові, партнерські, представницькі чи будь-які інші відносини цієї організації з ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_10, на який на час розгляду клопотання відповіді ще не отримано.

Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри, положеннями ст.ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження

У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладено КПК України на слідчого, прокурора.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, детектив в клопотанні та прокурор в судовому засіданні послалися на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні №52023000000000042 стосовно підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.

Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).

Зазначаючи у своєму клопотанні про існування цього ризику, прокурор посилається на те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є тяжким та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на те, що законодавством у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права у виді звільнення від відбування покарання з випробуванням та ін. Прокурор також зазначає про наявність у підозрюваного достатніх майнових ресурсів, зокрема у його власності перебувають два автомобілі Mitsubishi Pajero 2007 року випуску та Skoda Octavia Tour 2009 року випуску, а також він володіє ФГ «Байка» із статутним капіталом 10 000 грн, є його керівником та засновником з часткою 100%. Крім того, прокурор вказує на розмір неправомірної вигоди, до надання якої ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 підбурили керівництво ТОВ «Агрокрай», що становить 560 000 грн. До того ж, на переконання прокурора, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану через військову агресію рф існує можливість незаконного перетину ОСОБА_4 державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пункту пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покаранняв сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину (матеріали НСРД), саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_4, та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні

Посилаючись у своєму клопотанні на зазначений ризик, прокурор вказав, що у результаті обізнаності підозрюваного про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключають їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування. Отже, враховуючи особливості інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, в тому числі наявність знайомих осіб серед посадових осіб Проектного офісу ФАО в Україні, може незаконно впливати на свідків та інших осіб з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, а покладений на підозрюваного обов`язок не буде занадто обтяжливим.

При цьому, слідчий суддя вважає недоцільним перевіряти зв`язок кожної особи з підозрюваним, її роль, досліджувати/перевіряти інформацію, якою вона володіє тощо, а обмежується на цьому етапі розслідування лише посиланням на запропонований органом досудового розслідування перелік. Разом з цим, підозрюваний не позбавлений можливості в подальшому ставити перед слідчим суддею питання щодо помилковості/недоцільності/об`єктивної потреби у спілкуванні, внесення певної особи (іб) до цього переліку.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.

Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу

Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 40-річного віку, є громадянином України, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює на будівництві у Хмельницькій області, має міцні соціальні зв`язки в Івано-Франківській області за місцем постійного проживання.

Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про можливе вчинення ним кримінального правопорушення і тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 підозрюється, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, що відноситься до категорії тяжких злочинів, та карається, зокрема, позбавленням волі на строк до восьми років.

Враховуючи усі наведені вище обставини, встановлені під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя враховує, що ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов`язаних із застосуванням запропонованого органом досудового розслідування запобіжного заходу в даному випадку є суттєвим, а тому можливість та необхідність застосування саме цього запобіжного заходу потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.

Отже, слідчому судді належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Аналізуючи викладене вище, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є тяжким злочином і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі та, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також впливати на свідків кримінального провадження, застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Отже, враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставини та інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням початку відкритої фази розслідування домашній арешт та застава, яка оплачується не одразу, як і особисте зобов`язання та особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та вагомості наданих доказів і не зможуть уберегти від встановлених у цьому кримінальному провадженні ризиків. При цьому вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4, встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав доведеними, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, слідчий суддя виключає об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

У клопотанні детектив, посилаючись на характер вчиненого кримінального правопорушення, встановленні ризики, майновий стан та сімейне становище підозрюваного, просить у разі постановлення слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваному заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, а саме - триста розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істоміна проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи особу самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки не можуть бути вирішальними факторами, що виправдовують суму застави.

На думку слідчого судді, запропонований прокурором розмір застави, а саме: 805 200 грн є невиправданим за наявних обставин (відкритих матеріалів), тож не може бути застосований. При цьому, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, а також прийнятним, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та відомостей щодо сімейного, майнового та соціального стану підозрюваного ОСОБА_4, тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку, що необхідно визначити розмір застави, що виходить за межі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та становить 252 500 грн, оскільки, на думку слідчого судді, такий розмір застави для нього не буде занадто надмірним та неспівмірним та буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України.

Визначений розмір застави та порядок її сплати під час перебування під вартою на переконання слідчого судді, в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.

Слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави є виправданим на даній стадії кримінального провадження - викриття вчиненого кримінального правопорушення, а в подальшому, в ході встановлення нових обставин кримінального правопорушення такий розмір може бути переглянутим з огляду на ці обставини з урахуванням норм кримінального процесуального законодавства.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться місце його фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду та повідомляти про кожне відвідування Хмельницької області слідчого або прокурора; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурор України, слідчого судді (суду)) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_9, ОСОБА_11 ; здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 від 11 серпня 2016 року та № НОМЕР_2 від 15 січня 2018 року, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

При цьому, дозволяючи ОСОБА_4 відлучатися з місця свого проживання в Івано-Франківській області, слідчий суддя враховує обставини, встановленні в ході розгляду цього клопотання, зокрема пояснення сторони захисту з приводу роботи ОСОБА_4 в Хмельницькій області для забезпечення йому можливість реалізації права на працю, що при цьому збалансовано з інтересами органу досудового розслідування (щодо запобігання встановленим ризикам, забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків, подальшого з`ясування обставин кримінального провадження) та взмозізабезпечити дієвість запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективність здійснення кримінального провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 липня 2023 року, в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, під варту в залі суду.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 252 500 (двісті п`ятдесят дві тисячі п`ятсот) гривень.

У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі, вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному у цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:

Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку із внесення застави покласти на нього такі обов`язки:

1)прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;

2)не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться місце його фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду та повідомляти про кожне відвідування Хмельницької області слідчого або прокурора;

3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4)утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурор України, слідчого судді (суду)) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_9, ОСОБА_11 ;

5)здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 від 11 серпня 2016 року та НОМЕР_4 від 15 січня 2018 року, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

6)носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею визначити до 21 липня 2023 року, в межах строку досудового розслідування. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

Строк дії ухвали - до 21 липня 2023 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52023000000000042 від 27 січня 2023 року.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику для відома та направити керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Доручити виконання ухвали батальйону конвойної служби ГУНП у м. Києві та керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1