Документ № 111156321

Справа № 991/4404/23

Провадження № 1-кс/991/4424/23

УХВАЛА

24.05.2023 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 22017000000000239,

за підозрою ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаїв, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ВСТАНОВИЛА:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1. 19 травня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 на 60 (шістдесят) днів, але не більше строків досудового розслідування, із можливістю внесення застави у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 грн з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 22017000000000239.

1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та продовженням існування таких ризиків:

(1) продовжує існувати ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) продовжує існувати ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (3) продовжує існувати ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також неможливістю запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів та завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання під вартою.

Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє частково з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

2.9.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).

2.10.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

2.11.Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: (1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; (2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 197 КПК України).

2.12.Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК України). Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).

2.13.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

2.14.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

3.2.Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 761/3847/23 щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 59 діб до 01.04.2023 включно із альтернативою внесення застави у розмірі 13 426,5394 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36 036 831,72 (тридцять шість мільйонів тридцять шість тисяч вісімсот тридцять одна) грн з огляду на ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України /а.с. 72-80 т. 1/. Таке рішення слідчого судді ухвалою Київського апеляційного суду від 01.03.2023 залишено без змін /а.с. 81-85 т. 1/.

3.3.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.03.2023 у справі № 991/2546/23 продовжено підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб до 28.05.2023 з можливістю внесення застави у розмірі 15 000 000,00 (п`ятнадцять мільйонів) грн /а.с. 127-139 т. 1/. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.04.2023 в цій справі рішення слідчого судді від 30.03.2023 залишено без змін /а.с. 140-148 т. 1/.

3.4.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.05.2023 у справі № 991/4081/23 запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до 28 травня 2023 року залишено без змін з огляду на ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3 (в частині виключно свідків) ч. 1 ст. 177 КПК України. Зменшено підозрюваному ОСОБА_3 розмір застави до 1000 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 2 684 000,00 (два мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі) грн з огляду на мінімізацію ризиків, строк перебування під вартою, майновий стан підозрюваного та його родини, особисті характеризуючі дані та належну процесуальну поведінку підозрюваного /а.с. 162-163 т. 1; а.с. 18-21 т. 3/.

3.5.Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;

-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам;

-виправданість подальшого тримання підозрюваного під вартою;

-обґрунтованість розміру застави;

-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.6.13.06.2017 розпочато кримінальне провадження № 22017000000000239 /а.с. 22 т. 1/.

3.7.01.02.2023 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів /а.с. 127, 139 т. 1/.

3.8.У подальшому, 12.04.2023 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у розтраті чужого майна у вигляді грошових коштів в особливо великому розмірі шляхом зловживання своїм службовим становищем, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у внесенні завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів /а.с. 86-102 т. 1/.

3.9.Зокрема, наразі, ОСОБА_3 підозрюється в тому, що будучи заступником директора, т.в.о. директора ДП ДК «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства «Промоборонекспорт» (далі - Підприємство, Укрспецекспорт), використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служи, в порушення вимог законодавства та умов контракту № 13-SCIA/070-2013/POE-30.4-8-K/KE-13 від 21.10.2013 про надання послуг з капітального ремонту трьох вертольотів МІ 17-1В на загальну суму 8 977 832 доларів США, уклав договір комісії № POE-30.3-14.1-D-16 від 19.10.2016, підписав акт приймання-передачі агрегатів для надання послуг, датований 19.10.2016, акт приймання-передачі агрегатів після надання послуг, датований 21.10.2016, акт виконаних робіт/наданих послуг, датований 21.10.2016 та акт приймання виконаних робіт, датований 28.10.2016, чим вніс до них завідомо неправдиві відомості та підписав платіжне доручення № 2115 від 29.12.2016, на підставі якого Підприємством перераховано на банківський рахунок компанії «Global Titan Distribution, Inc.» 1 340 000 доларів США, що еквівалентно 36 036 831,72 грн по курсу Національного банку України, далі - НБУ, на дату оплати 29.12.2016). Таким чином, було перераховано кошти Підприємства на рахунок компанії «Global Titan Distribution, Inc.» за роботи та послуги, які фактично не надані, про що підозрюваний був обізнаний, отже, відповідні кошти вибули з активів Підприємства, чим заподіяно підприємству збитки на відповідну суму, що в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

3.10.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.11.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.12.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

3.13.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження строків тримання підозрюваного під вартою, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, п. 184).

3.14.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.15.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання на 250 аркушах, зокрема копіями:

-зовнішньоекономічного контракту № 13-SCIA/070-2013/POE-30.4-8-K/KE-13 від 21.10.2013, укладеного між Укспецекспорт та Федеральним урядом Мексиканських Сполучених Штатів, представленим Міністерством Військово-морських сил (Секретаріат ВМС) Мексики, про надання послуг з капітального ремонту трьох вертольотів МІ 17 1В на загальну суму 8 977 832 доларів США, з додатковими угодами до нього, поправками та актами приймання-передачі гелікоптерів, виконаних робіт /а.с. 8-62 т. 2/;

-договору комісії № POE-30.3-14.1-D-16 від 19.10.2016, укладеним між Укспецекспорт в особі в.о. директора ОСОБА_8, як комісіонером, та компанією «Global Titan Distribution, Inc.», в особі директора ОСОБА_9, як комітентом, щодо надання послуг з огляду, оцінки та підтвердження технічного стану авіаційних двигунів ТВ3-117ВМ та головних редукторів ВР-14 після проведення капітального ремонту, вартість яких складає 1 410 000 доларів США /а.с. 68-84 т. 2/;

-акта приймання-передачі агрегатів для надання послуг від 19.10.2016 у місті Веракруз (Мексика), згідно з яким директором компанії «Global Titan Distribution, Inc.» ОСОБА_10 у присутності т.в.о. директора Укспецекспорт ОСОБА_3 отримано 4 турбовальні авіаційні двигуни ТВ3?117ВМ та 2 головних редуктори ВР-14 від представника Федерального уряду Мексиканських Сполучених Штатів, представленого Міністерством Військово-морських сил (Секретаріат ВМС) Мексики для надання послуг згідно з умовами договору комісії № POE-30.3-14.1-D-16 від 19.10.2016 /а.с. 85 т. 2/;

-акта виконаних робіт/наданих послуг від 21.10.2016, підписаного т.в.о. директора Укспецекспорт ОСОБА_3, згідно з яким компанією «Global Titan Distribution, Inc.» виконано послуги, передбачені договором комісії № POE-30.3-14.1-D-16 від 19.10.2016, а саме: огляд та оцінка технічного стану авіаційних двигунів ТВ3-117ВМ та головних редукторів ВР-14, а також огляд та оцінка технічного стану їх комплектуючих; встановлення відповідності проведеного капітального ремонту авіаційних двигунів ТВ3?117ВМ та головних редукторів ВР-14 вимогам, які встановлюються ремонтними підприємствами, сертифікованими АТ «Мотор Січ», до таких типів робіт; перевірка відповідності супровідної документації авіаційних двигунів ТВ3-117ВМ та головних редукторів ВР-14 (паспорти, формуляри); підтвердження можливості та безпечності використання авіаційних двигунів ТВ3-117ВМ та головних редукторів ВР-14 на вертольотах Мі-17-1В у стані, в якому вони були передані власником; встановлення гарантії на послуги щодо авіаційних двигунів ТВ3-117ВМ та головних редукторів ВР-14. Такі послуги надані щодо 6 одиниць авіаційних двигунів ТВ3-117ВМ та 6 одиниць головних редукторів ВР-14 /а.с. 87-88 т. 2/;

-акта приймання-передачі агрегатів від 21.10.2016 у місті Веракруз (Мексика), згідно з яким директором компанії «Global Titan Distribution, Inc.» С. Новгородовим у присутності т.в.о. директора Укспецекспорт ОСОБА_3 повернуто 4 турбовальних авіаційних двигуна ТВ3-117ВМ та 2 головних редуктора ВР-14 представнику Федерального уряду Мексиканських Сполучених Штатів, представленого Міністерством Військово-морських сил (Секретаріат ВМС) Мексики після надання послуг згідно з умовами договору комісії № POE-30.3-14.1-D-16 від 19.10.2016 /а.с. 86 т. 2/;

-платіжного доручення № 2115 від 29.12.2016, підписаного в.о. директора Укспецекспорт ОСОБА_3, на підставі якого Укспецекспорт перераховано на банківський рахунок № НОМЕР_1 компанії «Global Titan Distribution, Inc.» платіж у розмірі 1 340 000 доларів США /а.с. 89 т. 2/;

-листів АТ «Мотор Січ» від 06.11.2017 № ДЕБ-28408 та від 04.04.2018 № ДЕБ-8365, згідно з якими АТ «Мотор Січ» не проводило сертифікацію компаній «Global Titan Distribution, Inc.» та інших компаній про надання послуг з капітального ремонту вертольотів Мі-17-1В та турбовальних авіаційних двигунів ТВ3-117ВМ і головних редукторів ВР-14, а також інших послуг /а.с. 92-99 т. 2/;

-протоколів допиту свідків ОСОБА_11 (начальника відділу технічного контролю ДП «КАРЗ «АВІАКОН») та ОСОБА_12 (бортового інженер-випробувача ДП «КАРЗ «АВІАКОН»), згідно з якими, вони у період з 15.06.2016 по 13.10.2016 перебували у місті Веракруз (Мексика) та здійснювали контроль по виконанню працівниками вказаного підприємства зборки вертольотів, відпрацювання їх агрегатів та обльоти вказаних повітряних суден. Під час перебування в Центрі технічного обслуговування і ремонту ІІІ рівня вертольотів Мі-17-1В ВМС Мексики у місті Веракруз у вказаний період ніколи від представників замовника не чули про необхідність проведення третьою стороною послуг з огляду та оцінки та підтвердження технічного стану авіаційних двигунів та головних редукторів до відремонтованих двох вертольотів, а також у цей період не бачили представників компанії «Global Titan Distribution, Inc.» та інших компаній, які б виконували будь-які роботи щодо цих вертольотів, у тому числі надання послуг з огляду, оцінки та підтвердження технічного стану авіаційних двигунів ТВ3-117ВМ та головних редукторів ВР-14. Окрім того, ознайомившись у ході допитів як свідків з актами приймання-передачі агрегатів для надання послуг від 19.10.2016, приймання-передачі агрегатів після надання послуг від 21.10.2016 показали, що 19.10.2016 чотири авіаційні двигуни та два головні редуктори фактично не могли бути передані директору компанії «Global Titan Distribution, Inc.» ОСОБА_13, а 21.10.2016 повернуті представнику замовника, нібито, після надання послуг вказаних в акті виконаних робіт від 21.10.2016, оскільки станом на 13.10.2016 фактично названі чотири авіаційні двигуни та два головні редуктори були встановлені на вертольоти та з ними виконані випробувальні роботи /а.с. 100-113 т. 2/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_14, який працював на посаді заступника директора Укспецекспорт та у період з 23.07.2016 до 14.12.2016 виконував обов`язки директора підприємства (за виключенням періодів відсутності у зв`язку з відрядженням або хворобою), згідно з яким договір комісії з «Global Titan Distribution, Inc.» (США) щодо надання послуг з оцінки ремонту двигунів сприймався ОСОБА_14 як фіктивний договір із офшорною компанією, тому він, будучи виконуючим обов`язки директора Укспецекспорт відмовлявся його укладати, вимагаючи надати документальне підтвердження, що вказана компанія має необхідні ліцензії та сертифікати на проведення таких робіт /а.с. 114-122 т. 2/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_15, який у 2016 році ведучим механіком ДП «КАРЗ «АВІАКОН», згідно з яким у 2016 році він брав участь у проведенні випробувальних польотів та налаштуванні роботи двигунів на базі ВМФ Мексики у місті Веракруз (Мексика) та вказав, що на зібраних працівниками ДП «КАРЗ «АВІАКОН» двох вертольотах були встановлені двигуни та головні редуктори, проведені налаштування роботи та випробувальні польоти, у тому числі за участю представників ВМФ Мексики. Незважаючи на досить прискіпливий підхід представників ВМФ Мексики вертольоти пройшли необхідні випробування та польоти і були придатні до експлуатації. Водночас, у зв`язку з тим, що двигуни та головні редуктори були встановлені на вертольоти, вони не могли передаватися третій стороні для проведення оцінки їх ремонту /а.с. 123-127 т. 2/;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_16, яка у 2016 році працювала на посаді директора фінансово-економічного департаменту Укспецекспорт, яка показала, що їй не відомо чи надходили до Укспецекспорт оригінали акту приймання-передачі агрегатів для надання послуг від 19.10.2016, акту приймання-передачі агрегатів після надання послуг від 21.10.2016, акту виконаних робіт/наданих послуг від 21.10.2016, комерційного рахунку № 12-14/01 від 14.12.2016, документів, передбачених п. 3.2.6. договору комісії № РОЕ-30.3-14.1-D-16 від 19.10.2016 (звіт про надані послуги; висновок щодо стану агрегатів, які передані для надання послуг; сертифікат щодо придатності агрегатів для використання на вертольотах типу Mi-17-1B). Оригінали вказаних документів вона не бачила, до неї надходили тільки їх копії, при цьому вказала, що їй не відомо, що означає рукописний текст зроблений ОСОБА_3 щодо наявності у неї оригіналу акту виконаних робіт/наданих послуг від 21.10.2016 та пояснила це тими, що оригіналу вказаного документу вона не отримувала та не розписувалася за нього, а для передання в банк їй надавали копії документів завірені ОСОБА_3 . Зазначила, що в цей період отримала від ОСОБА_3 вказівку відправляти до банку копії документів, які були ним завірені, і саме ця вказівка і була нею реалізована у подальшому /а.с. 170-177 т. 1/;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_17, яка працює юрисконсультом Укспецекспорт та показала, що відповідно до п. 1.3. договору комісії № POE-30.3-14.1-D-16 від 19.10.2016 Укспецекспорт повинен був внести зміни до зовнішньоекономічного контракту з ВМФ Мексики, так як відповідно до п. 1.5. договору комісії двигуни та головні редуктори повинні передаватися до «Global Titan Distribution, Inc.» саме замовником, тобто ВМФ Мексики, а це не передбачалося зовнішньоекономічним контрактом. Однак такі зміни до зовнішньоекономічного контракту з ВМФ Мексики внесені не були. Крім того на дату проведення оплати за договором комісії № POE-30.3-14.1-D-16 від 19.10.2016 на Укспецекспорт був відсутній оригінал акту виконаних робіт від 21.10.2016, який підписаний ОСОБА_18 . Водночас ДЗТІП «ПРОМОБОРОНЕКСПОРТ» не надходили документи, передбачені п. 3.2.6. договору комісії № POE-30.3-14.1-D-16 від 19.10.2016 (звіт про надані послуги; висновок щодо стану агрегатів, які передані для надання послуг; сертифікат щодо придатності агрегатів для використання на вертольотах типу МІ-17-1B). Водночас, Укспецекспорт набув право власності на грошові кошти, перераховані ВМФ Мексики за зовнішньоекономічним контрактом з дати підписання актів виконаних робіт за цим контрактом. До цього вказані кошти перебували у розпорядженні підприємства. Грошові кошти, які залишалися на рахунках Укспецекспорт після розрахунку із контрагентами мали перейти у його власність /а.с. 164-169 т. 1/;

-висновків судово-почеркознавчих експертиз від 22.01.2018 № 691 та від 06.12.2018 № 74/1, згідно з якими у договорі комісії № POE-30.3-14.1-D-16 від 19.10.2016, акті приймання-передачі агрегатів для надання послуг від 19.10.2016, акті виконаних робіт/наданих послуг датованим 21.10.2016, акті приймання-передачі агрегатів після надання послуг від 21.10.2016, акті приймання виконаних робіт від 28.10.2016, платіжному дорученні № 2115 від 29.12.2016 містяться підписи ОСОБА_3 /а.с. 172-204 т. 2/;

-висновку судово-економічної експертизи від 24.11.2022 № 166/22, відповідно до якого Укспецекспорт спричинено втрати активів (збитків), в сумі 36 036 831,72 грн внаслідок здійснення оплати з посиланням на договір комісії №РОЕ-30.3-14.1-D-16 від 19.10.2016 з «GLOBAL TITAN DISTRIBUTION, INC» в сумі 1 340 000,00 дол. США, враховуючи відсутність надання послуг за цим договором комісії /а.с. 128-171 т. 2/.

3.16.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 22017000000000239 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

3.17.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

3.18.Водночас, заперечення сторони захисту підозрюваного з цього приводу /а.с. 22-35, 100-105, 109-144 т. 3/ виходять за межі обґрунтованості підозри, адже, потребують вирішення судом питання винуватості/невинуватості особи за результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, на підставі оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Щодо наявності ризиків

3.19.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

3.20.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

3.21.Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі, зокрема строком від 7 до 12 років.

3.22.Також, за ч. 1 ст. 366 КК України передбачені основні альтернативні покарання у вигляді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.

3.23.Окрім того, обидва кримінальні правопорушення передбачають додаткове обов`язкове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3.24.Також, ч. 5 ст. 191 КК України встановлює відповідальність ще й у вигляді конфіскації майна.

3.25.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна, в сукупності з наступними обставинами.

3.26.У зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків. Однак такі відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 не поширюються на підозрюваного, адже він має п`ятьох неповнолітніх дітей /а.с. 59-66 т. 1/.

3.27.Водночас, слідча суддя не враховує доводи сторони захисту про те, що підозрюваний з початку повномасштабного вторгнення не скористався наданим правом виїзду за кордон, а добровільно мобілізувався. На той час ОСОБА_3 ще не було повідомлено про підозру, однак нині, після повідомлення про підозру, такий ризик наявний, оскільки в межах цього провадження розслідуються обставини ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, що є корупційними. Зокрема підозрюваному інкриміновано злочин, щодо якого не допускається звільнення від відбування покарання з випробуванням, як і призначення покарання більш м?якого, ніж передбачено законом.

3.28.Поряд з цим, слідча суддя також не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3 з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також Державний кордон у місцях активних бойових дій.

3.29.На підставі викладеного, враховуючи також наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 40 т. 1/, підозрюваний може безперешкодно покинути територію України. До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.

3.30.До того ж, у зв`язку з військовими діями на території України, з 03.03.2022 по 07.08.2022 дружина підозрюваного з їх дітьми перебувала поза межами України /а.с. 71 т. 1/, що не заперечувалось стороною захисту. Водночас, слідча суддя враховує, що перебування за кордоном понад 5 місяців є достатнім терміном для облаштування побуту в іншій державі, налагодження соціальних контактів з громадянами країни їх перебування, що може сприяти підозрюваному у переховуванні на території відповідної держави.

3.31.Окрім того, з отриманих органом досудового розслідування відомостей вбачається, що ОСОБА_3 підтримує спілкування з директором «Global Titan Distribution, Inc.» ОСОБА_19 . Останній з початку повномасштабного вторгнення російської федерації цікавився справами ОСОБА_3 та його сім?ї, а також на прохання останнього позичав йому грошові кошти /а.с. 86, 205-232 т. 2/.

3.32.Такі обставини переконують слідчу суддю в наявності у ОСОБА_3 певних соціальних зв?язків, які, серед інших, могли б підтримувати фінансову спроможність підозрюваного в умовах переховування від органів слідства та суду.

3.33.У можливості втечі підозрюваного на тимчасово окуповану територію України чи територію інших держав, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду з урахуванням також наступного.

3.34.Тут слідча суддя зважає на майновий стан підозрюваного, який, на переконання слідчої судді, свідчить про достатність ресурсів для тривалого життя підозрюваного в умовах розшуку через наявність в нього значних майнових ресурсів, зокрема, шляхом надання майна в найм за плату.

3.35.Так, ОСОБА_3 має у власності автомобіль марки «BMW», моделі «X6», 2014 року випуску, набутий 15.05.2021 /а.с. 67 т. 1/, та наступне нерухоме майно:

-квартиру, загальною площею 53, 2 кв. м за адресою: АДРЕСА_2, що набута 21.05.2007 /а.с. 42, 43 т. 1/;

-1/5 частину квартири, загальною площею 69 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3, що набута 03.07.2006 /а.с. 41, 42 т. 1/.

3.36. ОСОБА_20, яка є дружиною ОСОБА_3 /а.с. 57, 57 т. 1/ на праві приватної власності володіє таким нерухомим майном:

-квартирою загальною площею 82,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, що набута 29.11.2017 /а.с. 46 т. 1/;

-будинком загальною площею 58,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4, що набутий 22.12.2017 /а.с. 48 т. 1/;

-земельною ділянкою з кадастровим номером 3220482901:02:016:0025, площею 0,557 га за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Макіївка, що набута 22.12.2017 /а.с. 46, 47 т. 1/;

-земельною ділянкою з кадастровим номером 3220482901:02:016:0024, площею 0,25 га за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Макіївка, що набута 22.12.2017 /а.с. 47, 48 т. 1/;

-квартирою загальною площею 52,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_5, що набута 05.12.2019 /а.с. 45, 46 т. 1/;

-квартирою загальною площею 53,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_6, що набута 23.02.2022 /а.с. 44, 45 т. 1/.

3.37.Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного, в сукупності, дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні

3.38.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.39.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.40.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.41.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.42.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

3.43.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.44.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань, у т.ч. тих, що є діючими та колишніми працівниками Укспецекспорт, перебували в його безпосередньому підпорядкуванні.

3.45.Поряд з цим, такий ризик є мінімальним з огляду на те, що наразі за час досудового розслідування, не здобуто доказів того, що підозрюваний вдавався до таких спроб. Водночас, слідча суддя бере до уваги, що зазначене ускладнено саме через перебування підозрюваного під вартою.

3.46.Також, слідча суддя не знаходить наразі підстав стверджувати про такий ризик в частині впливу на інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні. Адже з цього приводу у своєму клопотанні прокурор не навів жодних доводів.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

3.47.На переконання слідчої судді, прокурор не довів такий ризик.

3.48.Адже при вирішення питання про зміну запобіжного заходу в ухвалі від 12.05.2023 слідчий суддя не встановив такого ризику. Поряд з цим, після постановлення такої ухвали не здобуто даних про те, що підозрюваний вдавався до таких спроб. Отже, слідча суддя встановлює наразі відсутність такого ризику.

3.49.Отже, наразі встановлені в ухвалах слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 02.02.2023, Вищого антикорупційного суду від 30.03.2023 та від 12.05.2023 ризики, а саме: (1) ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, продовжують існувати.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою для запобігання ризикам

3.50.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом продовження підозрюваному ОСОБА_3 тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислюється з дня постановлення цієї ухвали, однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування.

3.51.Поряд з цим, встановлені ризики не нівелюються тим, що підозрюваний раніше не судимий, доказів притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні чи застосування стосовно нього раніше запобіжних заходів у розпорядженні слідчої судді немає, позитивно характеризувався під час проходження військової служби, /а.с. 107, 108 т. 3/. Це не вказує на те, що останнім можна запобігти шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

3.52.Відомостей про наявність тяжких хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню його під вартою, слідчій судді не надано, станом на день вирішення клопотання йому виповнився 45 років.

3.53.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

3.54.Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, а також застава не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов`язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.

3.55.Застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням установлених слідчою суддею можливостей підозрюваного для переховування, створює сприятливі умови для цього.

3.56.Порушення домашнього арешту може зумовити лише ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.

3.57.Слід зазначити, що через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти ризику переховування підозрюваного ОСОБА_3, враховуючи його можливості, від органів досудового розслідування та суду.

3.58.Особиста порука та особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

3.59.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.

3.60.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов?язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

3.61.19 квітня 2023 року у цьому кримінальному провадженні повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, надано стороні захисту і потерпілому доступ до матеріалів досудового розслідування /а.с. 123-126 т. 1/. Отже, кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення стороною захисту із матеріалами такого.

3.62.Водночас, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).

3.63.Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити, зокрема, виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

3.64.Слідча суддя зауважує, що, незважаючи на завершення досудового розслідування, воно не є закінченим, оскільки обвинувальний акт ще не складений і не направлений до суду, не прийняте інше кінцеве процесуальне рішення в цьому кримінальному провадженні.

3.65.З урахуванням вимог ч. 5 ст. 199 КПК України, під час продовження строку тримання під вартою виникає окреме питання співвідношення понять «завершення» або «закінчення» досудового розслідування. Так, наведені вище положення ч. 3 ст. 199 КПК України встановлюють таку додаткову вимогу до клопотання про продовження строку тримання під вартою як виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Однак чинний кримінальний процесуальний закон не деталізує особливості продовження тримання під вартою під час виконання вимог ст. 290 КПК України, тобто в період між завершенням та закінченням досудового розслідування. Водночас, у випадку визнання неможливості продовження запобіжного заходу підозрюваному після завершення досудового розслідування на етапі відкриття матеріалів стороні захисту згідно з ст. 290 КПК України буде нівельована сама суть запобіжного заходу як одного із заходів забезпечення кримінального провадження.

3.66.Слідча суддя враховує, що після завершення досудового розслідування, та відкриття його матеріалів стороні захисту і до його закінчення (до звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру), відбувається і триває ознайомлення сторони захисту із матеріалами кримінального провадження, яке може не завершитись до закінчення дії ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду щодо застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто до 28 травня 2023 року.

3.67.В матеріалах судової справи відсутня інформація щодо встановлення строку стороні кримінального провадження на ознайомлення з його матеріалами у відповідності до вимог ч. 10 ст. 290 КПК України, тому неможливо спрогнозувати час, яке займе таке ознайомлення.

3.68.Слідча суддя також враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, необхідним є також складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проведення інших процесуальних дій, пов`язаних із закінченням досудового розслідування для прийняття стороною обвинувачення кінцевого процесуального рішення за результатами досудового розслідування.

3.69.За викладеного, слідча суддя доходить висновку, що детективом доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і звернення з обвинувальним актом до суду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Щодо розміру застави

3.70.Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.71.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу; встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України; можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків; те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

3.72.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

3.73.Водночас, підозрюваний, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).

3.74.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.

3.75.Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного. Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а саме, у тому, що шляхом зловживання своїм службовим становищем у межах виконання зовнішньоекономічного контракту, як керівник Укспецекспорт, підписав документи, що стали підставою для перерахування коштів на рахунок компанії-комісонера, будучи обізнаним про те, що відповідні послуги нею не надавались, розтратив державні кошти Укспецекспорт в особливо великих розмірах, внаслідок чого заподіяно матеріальні збитки на суму 36 036 831,72 грн.

3.76.Поряд з цим, відповідно до п. 11 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана також врахувати розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

3.77.При визначенні розміру застави також слідча суддя бере до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень та спричинену ними шкоду, в сукупності з майновим станом та іншими даними підозрюваного, про які уже зазначалось у цій ухвалі.

3.78.Слідча суддя враховує сімейний стан підозрюваного, а також майновий стан його та дружини, як ті обставини, про які уже зазначалось, так і розмір отриманих доходів /а.с. 30-32, 78-99 т. 3/.

3.79.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

3.80.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.81.Слідча суддя враховує, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 травня 2023 року зменшено підозрюваному ОСОБА_3 розмір застави, визначений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 30.03.2023 до 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 (два мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі) гривень.

3.82.Поряд з цим, з огляду на те, що не всі ризики, на які покликався прокурор доведені, а також майновий та сімейний стан підозрюваного, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, слідча суддя доходить висновку, що обґрунтованим є розмір застави у розмірі 2 000 000 грн.

3.83.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_3 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

3.84.Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України

3.85.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

3.86.З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, на підозрюваного слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, а саме: прибувати до слідчого (детектива), прокурора на першу вимогу; не відлучатися із м. Українка Обухівського району Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

3.87.Свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну підозрюваний зобов`язаний здати на зберігання за місцем реєстрації до відповідного територіального відділення Державної міграційної служби України.

3.88.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, зазначені обов`язки, у разі внесення застави, покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України), однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто, до 22.07.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 2 000 000 (двох мільйонів) грн 00 коп.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2 .

У разі внесення застави у визначеному слідчою суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов`язки:

-прибувати до слідчого (детектива), прокурора на першу вимогу;

-не відлучатися із м. Українка Обухівського району Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватись від спілкування із ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Строк дії обов`язків, покладених слідчою суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, однак у межах строку досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1