Документ № 111156331

Справа № 991/1189/23

Провадження №11-сс/991/372/23

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання - ОСОБА_5,

захисників - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

прокурора - ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22.02.2022 за ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України.

ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52022000000000057.

Слідчим суддею встановлено, що 08.12.2022 у кримінальному провадженні № 52022000000000057 детективом НАБУ за погодженням прокурора САП складено повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України, а 03.02.2023 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, яким уточнено обставини кримінальних правопорушень без зміни їх суті та кваліфікації.

Слідчий суддя дійшов висновку, що обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_9 кримінальних правопорушеннях підтверджується вагомими доказами, що зібрані у кримінальному проваджені.

Доводи захисника про незаконність повідомлення про підозру з підстав його складання щодо кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких не здійснювалось, слідчий суддя відхилив, зазначивши, що до ЄРДР вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію, яка у подальшому може зазнавати змін.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до висновку, що кримінальні правопорушення щодо обставин яких ОСОБА_9 повідомлено про підозру, правомірно розслідуються детективами НАБУ на підставі відповідного процесуального рішення прокурора.

Водночас, орган досудового розслідування, не встановивши місце знаходження підозрюваного в Україні, вжив можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру у спосіб, перебачений КПК для вручення повідомлень, а ОСОБА_9, в свою чергу, був дієво обізнаний з її змістом.

Зазначив, оскільки вимога про скасування повідомлення про підозру з підстав порушення порядку її вручення не підлягає задоволенню, не підлягає задоволенню і похідна вимога захисника про зобов`язання слідчого, прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_9 ..

2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У своїй апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 прохає вказану ухвалу скасувати та постановити нову, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 08.12.2022 у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22.02.2022 за ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України.

Зазначає, що станом на дату повідомлення ОСОБА_9 про підозру досудове розслідування як за ч. 3 ст. 255, так і за ч. 4 ст. 368 КК України в даному кримінальному провадженні не здійснювалось.

З огляду на розмір ймовірно отриманої неправомірної вигоди, дії ОСОБА_9 мають бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК. Водночас, орган досудового розслідування умисно кваліфікував їх за ч. 4 ст. 368 КК з метою порушення вимог підслідності.

Докази, які б могли переконати стороннього спостерігача в законності підозри, або відсутні, або не можуть бути враховані, оскільки були отримані до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3. Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримали та наполягали на її задоволенні.

Прокурор ОСОБА_8 заперечував проти задоволення апеляційної скарги у зв`язку із обґрунтованістю та вмотивованістю оскаржуваної ухвали.

4. Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги по суті, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Захисник стверджує, що досудове розслідування станом на дату повідомлення ОСОБА_9 про підозру як за ч. 3 ст. 255, так і за ч. 4 ст. 368 КК України в даному кримінальному провадженні не здійснювалось. На підтвердження такого твердження посилається на копії витягів з ЄРДР, наявні в матеріалах провадження.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (ч. 5 ст. 214 КПК).

Крім того, дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 4 ст. 278 КПК).

У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу (ст. 279 КПК).

Порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього регулюються Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування, що затверджений Наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, Розділ 2 якого визначає порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру та які відомості мають бути відображені у ньому.

Так, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (пункт 2).

До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення. Факт внесення цих відомостей відображається у Реєстрі та вони є доступними прокурору відповідного рівня для перегляду з дотриманням правил доступу, визначених розділом III цього Положення (пункт 7).

При внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов`язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості (пункт 14).

Здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000057 було розпочато 22.02.2022 на підставі наявних у правоохоронного органу - Національного антикорупційного бюро відомостей про вчинення чи підготовку до вчинення кримінальних правопорушень, із попередньою правовою кваліфікацією: ч.1 ст.14 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України (т.1 а.п.42-46, 65).

Щодо злочинів, передбачених ст.ст. 255 та 368 КК, у ЄРДР був відображений короткий виклад тих обставин, що свідчили про вчинення кримінальних правопорушень, а саме:

1) детективами Національного антикорупційного бюро України одержані відомості, які можуть свідчити, що з грудня 2020 року по теперішній час громадяни ОСОБА_20 та ОСОБА_10 з використанням власного авторитету, впливу та матеріального ресурсу сформували злочинну організацію (далі - ЗО), до складу якої залучили посадових осіб органів місцевої та державної влади, які з використанням службового становища та владних повноважень розпочали активні дії, спрямовані на готування до заволодіння коштами місцевого та державного бюджетів, що будуть виділятися на будівництво або ремонт об`єктів соціальної сфери, а також передачі земельних ділянок комунальної та державної власності для забудови заздалегідь визначеним компаніям забудовників, з якими керівники ЗО досягли домовленостей на надання права забудови за грошову винагороду або майно (правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 255 КК, дата та час внесення до ЄРДР відомостей - 21.02.2022 19:22:03);

2) детективами Національного антикорупційного бюро України одержані відомості, які можуть свідчити, що злочинною організацією під керівництвом громадян ОСОБА_20 та ОСОБА_10 у період з грудня 2020 по теперішній час організовано отримання неправомірної вигоди від суб`єктів господарської діяльності у сфері будівництва за прийняття органами державної влади та місцевого самоврядування рішень по передачу земельних ділянок комунальної та державної власності для забудови заздалегідь визначеним будівельним компаніям (правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 4 ст. 368 КК, дата та час внесення до ЄРДР відомостей - 21.02.2022 19:19:04).

Злочин, передбачений ст. 255 КК України, належить до складних (ускладнених), оскільки має декілька об`єктів та суб`єктів злочину (загальний та спеціальний), складається з декількох альтернативних суспільно небезпечних діянь.

Диспозиції кримінально-правової норми діяння, передбаченого ч. 1-3 ст. 255 КК України, передбачає створення та керівництво злочинною організацією (ч. 1), участь у ній (ч. 2), а також створення, керівництво чи участь у злочинній організації службовою особою з використанням службового становища (ч. 3).

Крім того, однією із ознак злочинної організації як стійкого ієрархічного об`єднання є об`єднання декількох осіб (п`ять і більше) (ч. 4 ст. 28 КК).

Тобто на початковому етапі до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено ту інформацію, якою володів орган досудового розслідування про створення злочинної організації із залученням посадових осіб органів місцевої та державної влади.

Згодом за наслідком проведеного розслідування були встановлені інші відомості, невідомі на час реєстрації кримінального правопорушення, в тому числі, про залучення до вчинення злочину, передбаченого ст. 255 КК, і ОСОБА_9, який, у розумінні диспозиції статті 255 КК є спеціальним суб`єктом для кваліфікації його дій за частиною третьої цієї статті.

08.12.2022 детективом НАБУ ОСОБА_11 за погодженням із прокурором було складено повідомлення про підозру ОСОБА_9 про вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України КК (участь у злочинній організації, вчинена службовою особою з використанням службового становища; одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення і невчинення в інтересах того надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище та в особливо великому розмірі) (т.1 а.п. 16-28), а 03.02.2023 було складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_9 за аналогічною кваліфікацією інкримінованих йому злочинів (т.1 а.п. 29-41).

Положення ст. 214 КПК не містять вимог про внесення до ЄРДР за окремим порядковим номером відомостей про вчинення кожного із тих діянь, що охоплюються єдиним умислом осіб і передбачені відповідними диспозиціями як альтернативні (за суб`єктним складом) форми виявлення суспільно небезпечного діяння. Оскільки на момент внесення відомостей до ЄРДР 22.02.2022 детективу було відомо про факт створення злочинної організації громадянами ОСОБА_20 та ОСОБА_10, та залучення до її участі посадових осіб органів місцевої та державної влади, попередньо такі дії були кваліфіковані за ч. 1 ст. 255 КК.

Відтак, враховуючи, що діяльність всіх учасників злочинного угруповання (як організаторів так і учасників), відповідно до положень ч.4 ст.28 та ч.ч. 1-3 ст.255 КК об`єднана єдиним умислом, спрямованим на спільну діяльність з метою вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації та забезпечення функціонування самої злочинної організації, з урахуванням внесення 21.02.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про факт створення та діяльності злочинної організації, участь в якій у подальшому була інкримінована ОСОБА_9, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги в тій частині, що здійснення 08.12.2022 повідомлення про підозру ОСОБА_9 за фактом його участі у зазначеній злочинній організації до дати внесення до ЄРДР відомостей за ч.3 ст.255 КК України (20.01.2023), є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і прав підозрюваного.

Доводи захисника щодо нездійснення на час повідомлення ОСОБА_9 про підозру (08.12.2022) розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22.02.2022 за ч. 4 ст. 368 КК, що інкриміновано ОСОБА_9, спростовується матеріалами справи, зокрема витягом з ЄРДР, сформованим 22.02.2022, з якого вбачається, що досудове розслідування було розпочато 22.02.2022, в тому числі і за ч. 4 ст. 368 КК України (том 1 а.с. 65).

Окремо захисник стверджує, що витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52022000000000057 не містить обов`язкових відомостей про факт вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру 08.12.2022.

Перевіривши матеріали провадження, колегія суддів зазначає, що у витягу з ЄРДР, що сформований 27.12.2022, тобто після повідомлення ОСОБА_9 про підозру, у відповідному розділі відображені відомості про ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, як особу, якій повідомлено про підозру за епізодом № 3 за ст. 255 КК, так і епізодом № 5 за ч. 4 ст. 368 КК (т. 1 а.п. 43,44). Водночас, відображення у витягу з ЄРДР саме дати вручення повідомлення про підозру не передбачено ані вимогами ст. 278, 279, ані Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування (розділ 4 Положення «Надання відомостей з Реєстру»). Тому, зазначені доводи не заслуговують на увагу.

Крім того, захисник стверджує, що дії ОСОБА_9 мають бути кваліфіковані за ч. 3, а не за ч. 4 ст. 368 КК, оскільки розмір ймовірно отриманої ним неправомірної вигоди значно менший ніж той, на який вказує сторона обвинувачення у підозрі, що в свою чергу може свідчити про порушення правил підслідності у даному кримінальному провадженні.

Оцінюючи наведені доводи, колегія суддів зауважує, що кримінальне процесуальне законодавство України не містить певних положень чи орієнтирів для визначення підстав для скасування повідомлення про підозру. А тому при розгляді скарги на повідомлення про підозру, виходячи із норм, викладених у Главі 22 КПК, що регламентує повідомлення про підозру, перевірці підлягає здебільшого дотримання загальних вимог щодо існування визначених підстав для повідомлення особі про підозру (ст. 276 КПК), дотримання вимог КПК України щодо оформлення повідомлення про підозру (ст. 277 КПК), а також дотримання вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру (ст. 278-279 КПК).

Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК, які виразились у наступному.

ОСОБА_9, обіймаючи посаду першого заступника Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади увійшов до складу злочинної організації, створеної не пізніше 2021 року на території м. Одеса, яка мала на меті встановлення контролю над діяльністю Одеської міської ради та систематичного отримання доходу від вчинення злочинів проти власності та службових злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме: 1) одержання неправомірної вигоди від забудовників за вплив на службових осіб Одеської міської ради за вчинення і невчинення ними дій з використанням службового становища та владних повноважень в інтересах таких забудовників щодо відведення земельних ділянок для будівництва надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, невжиття заходів реагування на порушення у сфері містобудівної діяльності; 2) одержання від суб`єктів господарювання, які постачають товари, виконують роботи та надають послуги за рахунок коштів бюджету Одеської територіальної громади, неправомірної вигоди в розмірі 10 % від загального обсягу перерахованих головними розпорядниками бюджетних коштів за вчинення службовими особами Одеської міської ради дій з використанням службового становища і владних повноважень щодо своєчасного та повного фінансування укладених договорів; 3) заволодіння коштами бюджету Одеської територіальної громади та державного бюджету в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовими особами Одеської міської ради та Одеської обласної державної адміністрації своїм службовим становищем під час організації та проведення закупівель товарів, робіт, послуг для територіальної громади міста Одеси та Одеської області.

Не пізніше березня 2022 року інші учасники злочинної організації - ОСОБА_13 спільно із ОСОБА_14 та за участю ОСОБА_15 досягли домовленості, що систематично щомісяця будуть надавати ОСОБА_16 неправомірну вигоду у розмірі 300 000 грн.

У період з березня по липень 2022 року ОСОБА_17 систематично одержував від ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_15, які діяли за попередньою змовою, неправомірну вигоду в особливо великому розмірі в загальній сумі 900 000 грн за вчинення ним дій і бездіяльності в інтересах злочинної організації з використанням свого службового становища у сфері земельних питань та будівництва, позитивного голосування в складі виконавчого комітету Одеської міської ради про внесення в інтересах злочинної організації змін до бюджету міста Одеси, розподілу коштів за головними їх розпорядниками - виконавчими органами Одеської міської ради (управління дорожнього господарства, управління капітального будівництва та інші), а також встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами для споживачів міста Одеси, створюючи такими діями умови для діяльності злочинної організації.

Із досліджених матеріалів вбачається, що зібрані у кримінальному провадженні докази (проведені НСРД) у сукупності та взаємозв`язку відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК України, та які б надавали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_9 у вчиненні дій, спрямованих на участь у злочинній організації, що вчинена службовою особою з використанням службового становища (ч. 3 ст. 255 КК) та на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення і невчинення в інтересах того надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище та в особливо великому розмірі (ч. 4 ст. 368 КК).

Отже, враховуючи посаду, яку займав ОСОБА_9 на момент вчинення інкримінованих йому дій, яка в розумінні положень ч. 3 ст. 18 та примітки 2 ст. 368 КК відноситься до службової особи, яка займає відповідальна становище, а також розмір можливої неправомірної вигоди отриманої ОСОБА_9 у сумі 900000 грн, здійснення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 368 КК відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.

Водночас, здійснення досудового розслідування злочину, передбаченого ст. 255 КК України, до підслідності детективів НАБУ за приписами ст. 216 КПК не належить.

Відповідно до ч. 10 ст. 216 КПК якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень.

Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 22.04.2022 підслідність у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22.02.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України, визначено за Національним антикорупційним бюро України (т. 1 а.п. 203-204).

Твердження захисника про значно менший розмір неправомірної вигоди, отриманої ОСОБА_9, на даному етапі кримінального провадження не може свідчити про неправильну кваліфікацію дій підозрюваного, оскільки оцінка причетності ОСОБА_9 до подій, описаних у повідомленні про підозру, та встановлення точного розміру неправомірної вигоди мають бути перевірені як під час досудового розслідування, так в ході судового розгляду під час оцінки судом всіх доказів у сукупності. На стадії оскарження підозри слідчий суддя/колегія суддів під час апеляційного перегляду не вправі оцінювати зібрані під час досудового розслідування докази з точки зору їх достатності (на відміну від стадії формулювання обвинувачення та скерування до суду обвинувального акту).

Крім того, здійснення досудового розслідування є динамічним процесом, у ході якого по мірі збору доказів може виникнути необхідність у зміні кваліфікації діяння особи. В такому випадку слідчий, прокурор зобов`язані виконати дії, передбачені ст. 278, 279 КПК. В тому числі, на стадії судового розгляду правом зміни обвинувачення у відповідності до положень ст.338 КПК наділений і прокурор.

Відтак на цій стадії питання правильності кваліфікації дій ОСОБА_9, як і наявність чи відсутність в його діях складу злочинів, не може бути вирішена судом апеляційної інстанції.

З цих же підстав не можуть бути враховані посилання адвоката на недопустимість отриманих у цьому провадженні доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_9, зокрема ті, що зібрані під час проведення НСРД.

В цілому, наявні матеріали не спростовують того факту, що мали місце події, про які зазначено в повідомленні про підозру ОСОБА_9 від 08.12.2022, хронологія яких об`єктивно зв`язує підозрюваного як з описаними в ній кримінальними правопорушеннями, так і іншими учасниками, що є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

А тому колегія суддів погоджується із тими висновками, до яких прийшов слідчий суддя, щодо відсутності обґрунтованих підстав для задоволення скарги захисника та скасування повідомлення про підозру ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22.02.2022 у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Оцінивши відповідним чином доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 .

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4